Організація туристичного обслуговування

                      МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ  УКРАЇНИ

      Київський університет культури

              ВП "Вінницький факультет  менеджменту  і бізнесу"

                                      Кафедра менеджменту

                                        КУРСОВА РОБОТА

            з дисципліни «Організація туристичних  подорожей»

    на  тему: «Організація транспортного  обслуговування туристів»

                                                                        Виконала:

                                                                           студентка групи ММТ-11(м)

                                                                       Напрямок підготовки:

                                                                        «Туризм»

                                                                        Денна форма навчання

                                                                        Гнатюк М.В.

                                                                        Науковий керівник:

                                                                        Яременко О.В.

                                                                        Викладач

                                               Вінниця-2012

                                                        ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1.ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ 

1.1. Використання транспортних  засобів при туристичних подорожах                            1.2. Стан транспортної системи обслуговування туристів                                         1.3. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів

2. ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ                                                                        2.1. Авіаційні тарифи. Види і типи тарифів                                                                2.2. Технологія обслуговування авіапасажирів                                         2.3.Регістрація пасажирів на повітряний рейс                                                            2.4. Правила перевезення багажу                                                                                    2.5. Чартерні авіарейси                                                                                                 3. ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ      3.1. Правила перевезення пасажирів на залізничному транспорті                          3.2. Організація перевезень туристів рейсовими поїздами на території України                                                                                                                           3.3. Особливості обслуговування організованих груп туристів на залізничному транспорті.                                                                                                

4.ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ                                                                                                              4.1. Основні види автотранспорту                                                                                         4.2.Вимоги до туристичних автобусів                                                                                                                                               4.3. Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту                                                                                5. ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ  ВОДНИМ  ТРАНСПОТРОМ                      5.1. Обслуговування туристів на морських, круїзних судах                                      5.2. Обслуговування туристів на річкових, круїзних судах.                   

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Нині неможливо  уявити собі розвиток туристичної галузі без існування розвиненої транспортної мережі,оскільки туризм тісно пов'язаний з подоланням простору. Транспортне обслуговування є важливою складовою туристичного продукту. Воно включає доставку до місця призначення на назад,послуги трансферу, надання транспортних засобів для виконання програм обслуговування. Під час маршруту надаються додаткові транспортні послуги,наприклад,прокат автомобілів. Існують і спеціалізовані транспортні тури – морські(річкові)круїзи,туристичні поїзди. Перспективними для організації подорожей є нові,вдосконалені транспортні засоби – швидкісні потяги на магнітній підвісці,монорельсові дороги,морські та річкові судна на повітряній “подушці”,космічний транспорт на інші.

Транспорт –  найважливіша ланка у сфері економічних відносин,одна із провідних галузей матеріального виробництва. Він бере  участь у створенні продукції та доставки її споживачам,здійснює зв'язок між виробництвом та споживанням,між різними галузями господарства,між країнами та регіонами. Транспорт - це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного,морського,річкового,автомобільного та повітряного. Вони взаємодіють між собою і становлять транспортну систему. Рівень розвитку транспортної системи держави – один із найважливіших ознак  її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високо розвинутій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку,транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство і заняття в ньому місця,що відповідає рівню високорозвиненої держави.                                                                

Тема 1. Транспортне обслуговування туристів                                                                                                                                                1.1.Використання  транспортних засобів при туристичних подорожах

В даний час  туроператору при виборі способу  переміщення туристів наданий широкий  спектр видів транспорту і типів  технічних засобів. Однак уявна простота завдання вибору транспорту не виключає процедуру вибору, потрібен ретельний облік багатьох факторів. Перевізники можуть надавати транспортні послуги туристам лише в період нормативного терміну служби технічних засобів, а використання ними об'єктів інфраструктури допускається в період, коли на об'єктах не проводяться ремонтно-відновлювальні або будівельні роботи. У залежності від етапу туру, мети поїздки та обсягу, що надаються на маршруті послуг перевізників ділять на основних і допоміжних.

Операції трансферу туристів:

а) від місць прибуття в початковий пункт туру (вокзал, порт, пристань) до місця їх збору (пересадка  в інший транспортний засіб, розміщення і тимчасове проживання в готелі, кемпінгу, таборі);

б) назад з кінцевого  пункту маршруту до місця їх вибуття з туру;

в) в місця (з місць) відвідування або нетривалого перебування  в даній рекреаційній зоні;

• групові перевезення туристів на далеку відстань до місць відвідування або до об'єктів туристичного інтересу - у рекреаційні зони, на атракціони, спортивні змагання, до місць поклоніння і в інші пункти. Це просторові переміщення транспортом регулярного сполучення в межах відстаней, передбачених програмою подорожі;
• автобусні або залізничні, або авіаційні подорожі за маршрутом туру, а також річкові і морські круїзні тури з наданням часткового або повного набору послуг, що входять до складу спеціально підготовленого туристичного продукту;
• транспортні послуги при екскурсійному (груповому чи індивідуальному) обслуговуванні в місті, в парковій або заповідно-ландшафтної зони і т.п.;
• вантажні та вантажопасажирські перевезення для учасників шопінг-турів.                                                                                                                                            

Відповідно  до певної тематики ознайомлення або  відвідування, послуги транспорту при  екскурсійному обслуговуванні характеризуються  тривалістю і впорядкованістю маршруту пересування. До етапів споживання транспортної складової необхідно додати послуги з короткочасної оренду транспортних засобів - послуги прокату, якщо вони включені у вартість туристичної путівки. Даний перелік транспортних послуг за програмою внутрішнього туризму (англ. domestic or internale tourism) враховує ту особливість взаємин туроператора зі своїми клієнтами, коли він не бере на себе обов'язки з доставки туристів в початковий пункт туру з місць постійного проживання і повернення їх з туру в місця постійного проживання. За програмами в'їзного туризму (англ. inbound tourism) туроператор направляє сторони від місця збору групи в країні її проживання використовує різного виду транспортні засоби для доставки в початковий пункт туру в країні відвідування - літаки, автобуси, пасажирські поїзди, річкові або морські судна. За програмами виїзного туризму (англ. outbound tourism) туроператор також користується транспортними засобами для доставки туристів в країну перебування і зворотного переміщення їх в країну проживання.

  1.2.Стан транспортної  системи обслуговування туристів

    Відносини між туроператором і транспортними організаціями регулюються певною сукупністю нормативних положень з масових перевезень пасажирів та їх багажу, індивідуальним чи груповим переїздів мандрівників, які в сукупності формують транспортне право. При цьому норми права, що регулюють перевізний провисання туристів, співвідносяться з положеннями і нормами права:

- Цивільного  і, зокрема, одного з його  основних розділів, - зобов'язального  права;

- Цивільно-процесуального, що визначає порядок розгляду  позовів і претензій;

- Адміністративного,  регулює виконавчо-розпорядчу діяльність  транспортних організацій;

- Міжнародного, визначального норми відносин  при  
здійсненні міжнародних транспортних сполучень.

Головною особливістю  транспортного права є його комплексний  характер, - регулюються не тільки транспортно-технологічні процеси, але експлуатація та технічне утримання транспортних засобів. Більшість норм права за перевезення (переміщення) туристів ставляться до зобов'язального права, формує:

- Право кредитора  на вчинення боржником певних дій, що утворюють в цілому перевізний процес;

- Обов'язок боржника  виконати всі ті дії, які  випливають з доручень (на оплатній  основі) кредитора.

Транспортне забезпечення турів грунтується на положеннях:

- Законодавчих  актів, введених у дію всередині  
держави;

- Переїзди в  (або з) дестинації з метою  огляду, відпочинку, розваг, участі  або відвідування змагань та  ін;

- Використання  транспорту з екскурсійними цілями  в місцях, віддалених від зони  відпочинку на значну відстань;

- Переміщення туриста в дестинації і між прилеглими до неї місцями туристичного інтересу на громадському або орендованому транспорті.

Цікава практика вітчизняних туристичних структур з транспортного обслуговування туристів за програмами виїзних турів. Головною і основним завданням туроператорів і турагентів вважають залучення і доставку туристів в дестинації. Небагато українських туроператорів самі формують виїзні тури, частіше орієнтуються на ексклюзивні (базисні) тарифи зарубіжних транспортних організацій і груп готельного та ресторанного комплексів, тобто створюють єдиний туристичний продукт. Транспортна складова в пакеті туристичних послуг не розглядається як діяльність з надання туристичного продукту нових споживчих властивостей. Це система забезпечення переміщення туристів по певному маршруту відповідно до програми подорожі і спочатку заданими умовами надання послуг заданого рівня якості.

У турах послуги  транспорту за обсягом та якістю сервісу  можуть відрізнятися від звичайно пропонованих транспортною організацією своїм клієнтам-пасажирам на регулярних маршрутах, зокрема:

- У договору  включаються тільки ті зобов'язання  перевізників, виконання яких вони  можуть гарантувати як основним  своїм офісом, так і всіма причетними  філіями та структурними підрозділами, причому послуги повинні надаватися в повному обсязі і необхідного рівня якості;

- У турі, перед  його початком і після його  закінчення, туристи у початково-кінцевих  пунктах транспортного обслуговування  повинні отримати повну інформацію   про  перелік сервісних послуг,  а транспортні компанії повинні завчасно приймати замовлення на їх надання (бронювати);

- У початково-кінцевих  пунктах транспортного обслуговування  пропоновані сервісні послуги  повинні мати властивість еластичності.

Це означає, що їх обсяг змінюється від мінімально необхідного набору до максимального. Мінімальний пакет послуг, як правило, пов'язаний з переїздом, а максимальний обсяг доцільних послуг визначає турист у попередньому замовленні (наприклад, послуги носія, послуги з тимчасового розміщення в готелі або кімнаті відпочинку, виклик таксі);

- Сервіс на  маршруті повинен надаватися  точно в обумовлений час і  в тій формі, яку визначила  туристична організація перед  туром і в ході його, або  турист при оформленні попереднього  замовлення;

- Оформлення замовлення на сервісні послуги (бронювання) повинно бути забезпечено як у присутності замовника (виклик агента транспортної організації на будинок або в офіс туристської фірми), так і по телефону, електронної пошти через Інтернет.

Туроператору  важливо мати всі відомості про технічні можливості і технології обслуговування обраним видом транспорту: місткість, допустимі швидкості руху, стан траси, пункти технічного обслуговування, місця отримання оперативної інформації про стан інфраструктури або її залежності від зовнішніх умов.

   Тимчасові  витрати на всі операції обслуговування  транспортом туроператор планує  з певним запасом, а його  прогнозована величина визначається  або даними попереднього досвіду,  або розрахунковим шляхом. Проте навіть самим ретельним чином розраховані тимчасові витрати через непередбачених ситуацій можуть виявитися більш тривалими. Тому обов'язковим елементом планування тимчасових витрат є узгодження маршруту переміщення в турі з власниками транспорту. Узгодженню підлягають аспекти технічного і технологічного обслуговування транспортними засобами за маршрутом туру. Воно виконується туроператорами спільно з власниками транспорту і, можливо, транспортної інфраструктури.

    1.3.Класифікація  транспортних подорожей і транспортних  засобів

Транспортні подорожі - це подорожі організованих груп туристів при наявності путівок (ваучерів) по розроблених маршрутах з використанням  різних транспортних засобів.

Транспортне забезпечення  туристичної  подорожі, як правило, реалізується декількома видами транспорту: залізничний плюс автомобільний (автобус і легковий автомобіль), авіаційний плюс автомобільний, водний плюс залізничний, плюс автомобільний.

Найбільш мобільні види транспорту - автобус і легковий автомобіль - використовуються як на самостійному маршруті, так і у вигляді допоміжного (трансфертного) транспорту з доставки туристів з аеропорту (вокзалу) до готелю і назад.

Транспортні подорожі класифікуються за:

• способом пересування на маршруті;
• видом використовуваного транспорту;
• побудовою траси маршруту;
• тривалістю подорожі;
• сезонністю;
• іншими факторами

Відповідно  до Рекомендацій за статистикою туризму  розробленими СОТ, пропонується наступна класифікація засобів транспорту:

• повітряний транспорт: рейси, що підкоряються розкладом; інші повітряні перевезення;
• водний транспорт: пасажирські лінії й пороми; круїзи; інші;
• сухопутний транспорт: залізничний транспорт; міжміські та міські автобуси та інший громадський автодорожній транспорт; приватні автомашини (місткістю до 8 чоловік); прокат автотранспортних засобів; інші сухопутні транспортні засоби.

Найбільшою  популярністю користуються автобусні, авіаційні та залізничні подорожі (близько 90% загального обсягу транспортних подорожей).

При плануванні своєї подорожі турист враховує такі фактори як: швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу та його вага, можливість зупинки на шляху прямування, умови харчування, рівень шуму, вібрації, умови для сну і відпочинку, можливість широкого огляду під час поїздки, наявність несприятливих екологічних факторів і безпеку.

За пріоритетам ці вимоги розподіляються в такому порядку:

• безпеку подорожі;
• вартість і наявність різних пільг;
• комфортабельність;
• швидкість доставки;
• інші фактори.

Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортного подорожі, проте жоден транспортний засіб не задовольняє повністю набору вимог. Високої пасажиромісткості та комфорту подорожі на морських і річкових суднах протиставляється їх невисока мобільність і швидкість повідомлення. Висока швидкість доставки на літаках при досить високому рівні сервісу пов'язана з високим рівнем тарифів. Висока мобільність автомобільного транспорту (автобусів і легкових автомобілів) протиставляється невисокою пасажиромісткості та низького рівня безпеки та ін.

Тема 2. Перевезення  туристів повітряним транспортом 

  2.1 Авіаційні  тарифи. Види і типи тарифів                                                                                                                                                                                                                                                            Тариф - це затверджена у встановленому порядку сума, що стягується авіаперевізником за перевезення пасажира відповідно до застосовуваного класом обслуговування, від пункту відправлення до пункту призначення за визначеним маршрутом. У міжнародній практиці повітряних перевезень існують окремі групи тарифів, які визначаються порядком їх розробки та умовами застосування. Розрізняють декілька видів тарифів: опубліковані тарифи IATA, опубліковані тарифи авіакомпаній, конфіденційні тарифи авіакомпаній, спеціальні пропозиції.

Опубліковані  тарифи IATA встановлюються Міжнародною Асоціацією Авіаперевізників, покликаної захищати комерційні інтереси входять до неї учасників. Міжнародні тарифи, регульовані IATA, є базисними; не залежать від авіакомпаній; наводяться у всіх міжнародних системах бронювання і друкуються у всіх тарифних довідниках, у зв'язку з чим і називаються опублікованими. Опубліковані тарифи IATA використовуються при розрахунках складних маршрутів, де беруть участь декілька перевізників.

Опубліковані тарифи авіакомпаній представляють собою тарифи, розроблені конкретним авіаперевізником на конкретному напрямку. Правда, вони встановлюються за погодженням з IATA, тому відрізняються від них не набагато (різниця може становити від 2 до 10 $ США). Опубліковані тарифи авіакомпаній, так само як і опубліковані тарифи IATA, застосовуються при розрахунку повітряних маршрутів з участю кількох перевізників.

Конфіденційні тарифи авіакомпаній є комерційною таємницею кожної авіакомпанії, ніде не публікуються і  не доступні в міжнародних системах бронювання. Пропонуються вони на простих маршрутах, які виконуються одним перевізником. Ці тарифи дешевші порівняно з опублікованими і залежать від попиту і конкуренції на даному напрямку. Особливістю конфіденційних тарифів є виконання багатьох спеціальних умов їх застосування, а також можливість придбання квитків за ними лише в точці початку перевезення.

    Останнім часом  велике поширення одержали різні  спеціальні пропозиції (По суті - рекламні тарифи). Їх основною метою є бажання авіакомпаній «нагадати про себе», привернути увагу пасажирів на нові рейси, зберегти конкурентоспроможність на старому напрямі, заповнити не завантажені рейси в низький сезон. Спеціальні пропозиції періодично розробляють як вітчизняні, так і іноземні авіакомпанії, як на внутрішніх, так і на міжнародних лініях.

    Рекламні акції,  які здійснюються перевізниками,  в цілому вигідні обом сторонам, однак вони мають один істотний недолік - непередбачуваність їх проведення. Неможливо заздалегідь передбачити, яка авіакомпанія, на якому напрямку виступить зі своїм спеціальним пропозицією; які будуть терміни проведення акції, вартість квитка, що накладаються обмеження на перевезення. Тим не менш пасажир, зацікавлений у придбанні квитка за мінімальною ціною, може знайти інформацію, що стосується спеціальних пропозицій авіаперевізників, на інтернет-сайтах цих авіакомпаній або в їхніх рекламних проспектах.

   Всі названі види  тарифів за умовами застосування  підрозділяються на типи: нормальні  (Normal Fares), спеціальні (Special of Promotional Fares) і пільгові (Discounted Fares).

   Нормальні тарифи - це повні тарифи першого (F), бізнес (С) і економ (Y) класів обслуговування; тарифи другого рівня (першого, бізнес і економ-класу відповідно), які передбачають примітки, обумовлені спеціальними умовами застосування цих тарифів; тарифи першого, бізнес і економ класу зі знижками для дітей від 2 до 12 років і інфантів (дітей у віці до 2 років).

Нормальні тарифи припускають  переліт в обидва кінці («туди - назад»), не накладають жодних обмежень на термін дії квитка (термін дії квитка - один рік з початку перевезення  за першим польотним купоном, якщо перевезення розпочато) і дозволяють бронювати квитки за 365 днів до вильоту з фіксованою або відкритою датою. Пасажир, який придбав квиток за нормальним тарифом, може змінити дату вильоту, повернути квиток назад до каси навіть після вильоту літака (правда, в цьому випадку деякі компанії утримують штраф - 10% вартості квитка), зробити кілька зупинок по маршруту, міняти маршрут і т. д. Крім того, відповідно з нормальним тарифом можна купити квиток в одну сторону (One Way - OW). Необхідно пам'ятати, що покупка квитка в одну сторону завжди реалізується за базовими тарифами, без застосування пільг. Однак є країни, в які продавати квиток в один бік взагалі заборонено (за винятком тих осіб, які офіційно прибувають на постійне місце проживання). Нормальні тарифи - це найбільш дорогі тарифи.

   Спеціальні тарифи - це всі тарифи, які не підпадають під визначення нормальних тарифів та опубліковані в офіційних довідниках перевізників і на екранах систем бронювання.

Cпеціальні тарифи - це найбільш дешеві типи тарифів, проте їх дешевизна передбачає досить велика кількість обмежень при їх застосуванні. Правило, яке використовують при цьому перевізники, відображає таку закономірність - чим дешевший тариф тим жорсткіші умови його застосування. Умови, що обмежують застосування тарифів, встановлюються для того, щоб знизити ймовірність придбання бізнес-пасажирами квитків за дешевими тарифами.                                                                                                   До основних обмежень спеціальних тарифів належать такі:                                         - Спеціальні тарифи мають мінімальний і максимальний терміни перебування за кордоном.                                                                                                                               – Спеціальні тарифи, як правило, не допускають зупинки на шляху прямування або вимагають доплату за таку можливість                                                                              - Всі спеціальні тарифи мають фіксовані дати вильоту, які або забороняється міняти зовсім, або дозволяється, але з дуже великими штрафами                                 - Квитки, куплені за спеціальними тарифами, практично неможливо здати.                               - Спеціальні тарифи не можна бронювати                                                                         - Більшість спеціальних тарифів продаються тільки «туди і назад» разом.             - Кількість місць в літаку, яку авіакомпанія продає по спеціальними тарифами, мало, у зв'язку з чим придбати квиток не завжди вдається.

Спеціальні тарифи можна  розділити на чотири основні групи:

1) екскурсійні тарифи (Excursion fares);

2) молодіжні тарифи;

3) групові тарифи (Group travel fares);

4) тарифи інклюзив - тур (IT fares / Package holiday fares).

2.2. Технологія обслуговування авіапасажирів

   Обслуговування  авіапасажирів при перевезенні  повітряним транспортом включає  цілий ряд процедур, спрямованих  на забезпечення гарантії перевезення,  дотримання умов безпеки польотів, а також виконання вимог різних державних органів, що пред'являються до громадян, які користуються послугами авіаперевізників. Для проходження цих процедур пасажир зобов'язаний прибути в аеропорт завчасно. Як правило, на міжнародних рейсах час прибуття пасажира в аеропорт становить 2,5 години до вильоту повітряного судна, а на внутрішніх - 2 години. Цей час необхідний для проходження пасажиром перед політних адміністративних процедур  та процедури реєстрації. Час початку реєстрації квитка і оформлення багажу перед вильотом встановлюється перевізником і повинно бути вказано у квитку або іншому документі, надає пасажиру при продажу квитка. Якщо така інформація не була надана, то у разі запізнення на рейс пасажир (відповідно до ст. 10 «Закону про захист прав споживачів») має право вимагати відшкодування збитків, що виникли в результаті не надання інформації.

Пасажир міжнародного перевезення проходить наступні адміністративні процедури:

• митний огляд;  
  - Санітарно-епідеміологічний контроль (при необхідності);
• паспортно-візовий (прикордонний) контроль;
• спеціальний контроль безпеки польотів.

На внутрішніх перевезеннях пасажири проходять спеціальний контроль безпеки польотів і огляд багажу.

2.3. Реєстрація  пасажирів на повітряний рейс 

   Під реєстрацією  розуміється звірка пасажирів, які прийшли на рейс, зі списками заброньованих пасажирів, прізвища яких внесені до PNL (Passenger Name List- список пасажирів рейсу). Ця процедура здійснюється за реєстраційною стійкою, забезпеченою покажчиком номера і маршруту рейсу. Одночасно з реєстрацією пасажирів на рейс відбувається і оформлення їх багажу. Для цього зони реєстрації обладнуються вагами для зважування багажу та ручної поклажі, установками для огляду багажу, транспортерами, засобами зв'язку, Реєстрація пасажирів та оформлення багажу пасажирів бізнес і економ-класу здійснюються, як правило, за різними реєстраційними стійками. Однак якщо реєстрація відбувається за однією стійкою, то вона проводиться в пріоритетному відношенні пасажирів бізнес-класу. Порядок реєстрації пасажирів на рейс здійснюється наступним чином:

• оператор реєстраційної стійки бере у пасажира авіаквиток і документи, що засвідчують особу пасажира;
• звіряє відповідність прізвища, зазначеної в паспорті (чи іншому документі, що засвідчує особу пасажира), з прізвищем у квитку;
• перевіряє дійсність квитка, місце і дату видачі, наявність підпису агента, дані бронювання (код перевізника, номер рейсу, дату вильоту, статус бронювання, вид тарифу, норму безкоштовного провезення багажу, клас обслуговування), при необхідності - наявність штампа «Передавальний напис / Обмеження »;
• звіряє прізвище пасажира за списком заброньованих пасажирів у PNL і відзначає їх в бланку реєстрації пасажирів (ці бланки складаються окремо для кожного класу обслуговування).

Якщо у квитку пасажира вказано статус ОК, а його прізвище не внесене до PNL і рейс повністю завантажений, то оператор, встановивши причину відсутності прізвища пасажира в PNL, повинен запропонувати пасажиру або перевезення іншого перевізника в цей же день, або перевезення найближчим своїм рейсом і забезпечення проживання в готелі за свій рахунок, або зробити повернення грошей за оплачений квиток без штрафних санкцій. У подальшому встановлюється конкретну особу, винну в даній помилці бронювання.                                                                                                                 Після звірки прізвища оператор закріплює за пасажиром конкретне місце в салоні літака, виходячи з класу обслуговування при цьому зазвичай враховуються інтереси пасажирів - місце біля вікна або біля проходу, поруч із супутником (подвійні, потрійні місця) або окремо, в салоні для курців або для некурців . У деяких випадках оператор сам визначає місце в салоні для пасажира. Так, місця у аварійних виходів переважно надавати пасажирам без явних фізичних чи розумових недоліків, здатних у разі евакуації надати допомогу іншим пасажирам або, принаймні, не перешкоджати евакуації в силу свого немічного стану. Пасажири, які не зможуть прискорити процес евакуації з літака, розміщуються на місцях, не загороджують підходи до аварійного обладнання і виходи. До таких пасажирам відносяться особи з явними фізичними або розумовими вадами, особи, чиє здоров'я не дозволяє їм швидко пересуватися, діти до 12 років. На знак закріплення за пасажиром місця йому видається посадковий талон, де вказано номер конкретного місця, дата і номер рейсу, порядковий номер за відомістю реєстрації а також номер виходу, через який буде проводитися посадка на літак. Одночасно з реєстрацією пасажира відбувається зважування всіх його речей і оформлення багажу, що здається для перевезення в багажне відділення повітряного судна. Оператор на стійці реєстрації приймає  відривні талони багажних вклейок, що навішуються на зареєстрований багаж, і вклеює їх на обкладинку авіаквитка. З цього моменту авіаквиток пасажира стає і багажною квитанцією. Інформація про кількість місць та масу зареєстрованого багажу та ручної поклажі вписується в квиток. Потім оператор вилучає польотний купон на дану ділянку польоту і повертає пасажиру квиток разом з відривними талонами багажних вклейок. Вилучений польотний купон служить підтвердженням того, що пасажир дійсно з'явився на реєстрацію на рейс. Якщо у пасажира є наднормативний багаж, то він зобов'язаний оплатити його за відповідним тарифом та надати оператору реєстраційної стійки квитанцію про оплату; з неї оператор вилучає польотний купон квитанції платного багажу. Якщо пасажир вирішив летіти більш високим класом обслуговування, він повинен звернутися до старшого диспетчера зони реєстрації з проханням про підвищення в класі обслуговування. При наявності вільних місць у бізнес-класі літака такий дозвіл, як правило, надається шляхом накладення відмітки на лицьовому боці квитка, в якій вказується дата, номер рейсу і прізвище видає дозвіл. Потім пасажиру пропонується пройти до каси, де він доплачує відповідну суму грошей. Агент з бронювання оформляє пасажиру ордер різних зборів МСО а в польотний купон вклеюється стікер зі зміною класу обслуговування. При реєстрації такого пасажира оператор на реєстраційній стійці вилучає відповідний купон МСО і скріплює його з польотним купоном авіаквитка. Сам ордер різних зборів залишається у пасажира.