Організація фінансово-господарської діяльності у формі акціонерного товариства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет 
 
 

Кафедра: «Фінанси та баківська справа» 
 
 

Курсова робота

на тему:

«Організація  фінансово-господарської  діяльності у формі  акціонерного товариства» 
 
 
 

Виконала:

ст.гр. ФЕУ-118        Котій Т.О.

Перевірила:        Помулєва В.М. 
 
 

Запоріжжя

2012р.

ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра___________________________________________________________

Дисципліна________________________________________________________

Спеціальність______________________________________________________

Курс______Група______Семестр_____

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студентові

____________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Тема  проекту (роботи):

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Термінздачі  студентом закінченого поекту (роботи):

__________________________________________________________________

3. Вихідні  дані до проекту (роботи):

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст  розрахунково-пояснювальної записки  (перелік питань, що їх належить  розробити):________________________________________________

__________________________________________________________________

5.Перелік  графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень):

____________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Дата  видачі завдання

__________________________________________________________________ 
 
 

Зміст 

Реферат……………………………………………………………………………4

Вступ………………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. Нормативне регулювання утворення акціонерної форми бізнесу та види акціонерних утворень…................................................................................7

    1. Нормативне регулювання утворення акціонерної форми бізнесу…..7
    2. Види акціонерних утворень……………………………………….….17

РОЗДІЛ 2. Засновники та акціонери акціонерних товариств, їх участь в управлінні та контролі за діяльністю…………………………………………..25

    2.1.    Засновники та акціонери АТ  в Україні………………………….…..25

    2.2.    Управління акціонерним товариством……………………………....26

    2.3.     Контролюючі органи АТ………………………………………….....35

РОЗДІЛ 3. Можливі джерела фінансування акціонерних товариств…….…..40

    3.1.     Колективна власність АТ…………………………………………….40

    3.2.     Акції, як джерело фінансування  АТ…………………………...……42

    3.3.     Спеціальні фонди АТ……………………………………………..….51

РОЗДІЛ 4. Стан розвитку акціонерних товариств в Україні та в зарубіжних країнах…………………………………………………………………………....55

    4.1.     Динаміка розвитку АТ в Україні…………………………………....55

    4.2.     Особливості корпоративного управління  у розвинутих країнах….57

    4.3.     Аналіз корпоративного управління  розвинутих країн……………..61

    4.4.     Позитивні та негативні риси  АТ…………………………………….64

Висновок…………………………………………………………………………67

Список  використаної літератури……………………………………………….69 
 
 
 
 

Реферат 

       Курсова робота: 70 сторінок, 3 рисунків, 2 таблиці, 20 джерел використаної літератури.

       Мета  роботи- на основі диних розвитку акціонерних  товариств в Україні та в зарубіжних країнах дослідити організацію  фінансово-господарської діяльності у формі акціонерного товариства.

       В курсовій роботі проведено дослідження  фінансово-господарської діяльності у формі акціонерного товариства.

       В першому розділі розглянуто нормативне регулювання утворення акціонерної  форми бізнесу та види акціонерних  утворень.

       В другому розділі досліджено участь засновників та акціонерів в управлінні та контролі за діяльністю акціонерних  товариств.

       В третьому розділі розглянуто можливі  джерела фінансування акціонерних  товариств.

       Четвертий розділ охоплює аналіз стану розвитку акціонерних товариств в Україні та в зарубіжних країнах. 
 
 
 
 

       АКЦІОНЕРНЕ  ТОВАРИСТВО, АКЦІЇ, ДИВІДЕНД, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО, ПРИВАТНІ АТ І ТОВ, ЗАСНОВНИКИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА, УЧАСНИКИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА, ІНВЕСТИЦІЇ, БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ, ПАКЕТ АКЦІЙ, ФОНДОВИЙ РИНОК, КОРПОРАЦІЯ. 
 

Вступ 

     Важливою  формою підприємства в Україні є  організація акціонерних товариств. В Законі України «Про господарські товариства» від 19.09.091 (із змінами) акціонерним  визнається товариство, яке має статутний  фонд, поділений на певну кількість  акцій однакової номінальної  вартості, і несе відповідальність по зобов’язанням тільки майном товариства.

     Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах акцій, які їм належать. Майновий ризик акціонерів обмежується  тією сумою, яку вони заплатили за придбання акції.

     Акціонерне  товариство (з економічного погляду) – підприємство, об’єднання кількох  фізичних або юридичних осіб (тобто  підприємств), які формують свій капітал  шляхом випуску і продажу цінних паперів, передусім акцій, з метою  отримання прибутку.

     Акціонерне  товариство (з правового погляду) – організаційно-правова форма  функціонування та розвитку підприємств, компаній, що базується на статутному фонді, поділеному на визначену кількість  акцій однакової номінальної  вартості, учасники якої несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном підприємства.

     Особливість акціонерних товариств полягає  в тому, що їхній капітал утворюється  у грошовій формі і розділяється на однакові за своєю номінальною  величиною неподільні паї у вигляді  акцій.

     В сучасних умовах акціонерна форма підприємництва виступає могутнім засобом побудови господарської системи, що базується  на недержавних формах суспільної відповідальності. При цьому широке освоєння акціонерних  форм сприяє утвердженню дійсно справедливого  характеру привласнення засобів  і результатів виробництва, а  саме долається відчуженість від  власності безпосередніх працівників  підприємств.

     Головними перевагами акціонерного товариства є  наявність достатньо могутнього механізму залучення грошових коштів; обмежена відповідальність власників підприємства, розпорошення підприємницького ризику серед більшості акціонерів; можливість досягати економічних переваг, здійснюючи великомасштабне виробництво; організаційна стійкість підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 1

      Нормативне  регулювання утворення  акціонерної форми  бізнесу та види акціонерних  утворень 

    1. Нормативне регулювання утворення акціонерної форми бізнесу
 

       Акціонерне  товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон «Про акціонерні товариства»  від 17 вересня 2008 р.

     Нормативно-правове  поле функціонування АТ, загальний  стан корпоративного законодавства  в Україні не тільки значною мірою  визначають умови реалізації учасниками товариств власних інтересів  в АТ, але й суттєво впливають  на формування предметної основи конфліктів інтересів, визначають можливі межі втручання суб’єктів конфліктної  взаємодії у ситуації конфлікту, а також визначають можливості управління та вирішення конфліктних ситуацій, роль у цьому різних органів управління АТ, державних та саморегулівних інституцій.

     Однак, існуюча в Україні нормативно-правова  база не повністю відповідає характеру  тих відносин, які склалися в АТ України, не забезпечує належного захисту  прав власників цінних паперів і  не врегульовує багато питань управління підприємствами. Все це призводить до постійного прояву типових корпоративних  конфліктів, що істотно зменшує інвестиційну привабливість і вартість вітчизняних  об’єктів приватизації, знижує конкурентоспроможність українських АТ на ринках капіталів, гальмує розвиток фондового ринку  тощо.

     Процеси формування нормативно-правового поля функціонування та розвитку суб’єктів  корпоративних відносин беруть початок  в Україні у 1991 році. Саме цього  року було прийнято основоположний Закон  України «Про господарські товариства»  від 19.09.1991 №1576-XII, останні суттєві  зміни до якого були прийняті 27.04.2007 року. Хоча, за 16 років його дії зміни  вносилися до нього більше 20 разів, що також свідчить про нестабільність чинного законодавства, що регулює  діяльність акціонерних компаній. Цей  Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила  їх створення, діяльності, а також  права і обов'язки учасників та засновників АТ.

     З 1 січня 2004 року вступили у силу Господарський  кодекс України від 16.01.2003 №436-IV, який встановлює правові основи створення, господарської діяльності та ліквідації АТ, а також Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV, який регулює майнові відносини учасників товариств та інші аспекти діяльності АТ. Воднораз, необхідно також враховувати, що правовий статус багатьох АТ визначається також банківським, страховим, інвестиційним, валютним законодавством, а також законодавством, що регулює професійну діяльність на ринку цінних паперів тощо.

     Водночас, досі не прийнято Закон України “Про акціонерні товариства” (проект закону Верховна Рада у першому читанні  прийняла 15.05.2007 - реєстраційний №3177 від 15.02.2007р.). Саме у цьому законі має бути передбачено введення посади корпоративного секретаря АТ. Крім того, цей закон має вирішити такі конфліктні питання, як забезпечення доступу акціонерів до інформації про діяльність АТ, дотримання прав власників дрібних пакетів акцій АТ при реорганізації товариства. Дивідендна та інвестиційна політика АТ.

     Проблемним  також залишається недосконалість нормативно-правового регулювання  процесу державної реєстрації ліквідації АТ, тому на сьогодні активно обговорюється  громадськістю розроблений ДКЦПФР проект змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 №755-IV.

     Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” (у першій редакції, яка діяла  з 1996 до 2006 року – Закон України  «Про цінні папери та фондову біржу») регулює відносини, що виникають  у АТ з агентами зовнішнього середовища під час розміщення й обігу  цінних паперів. Зазначеним законом, прийнятим у лютому 2006 року, чітко визначається класифікація цінних паперів України за видами, категоріями; розширюється перелік послуг, які можуть надаватися професійними учасниками ринку цінних паперів в Україні; приводяться до світових стандартів визначення та вимоги до таких послуг; впроваджується система розкриття інформації на фондовому ринку; врегульовані питання, пов’язані з використанням інсайдерської інформації.

     Водночас, існуюча в Україні проблема, пов’язана  з тим, що Національний депозитарій  України продовжує виконувати до 2010 року функції не тільки державного регулювання депозитарної системи  України, але й здійснює безпосередню депозитарну діяльність, залишається  не вирішеною. Попри існування клірингового депозитарію, створеного незалежними  учасниками фондового ринку –  ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», питання щодо передачі йому ведення  функцій депозитарної діяльності від  Національного депозитарію України  не вирішується, як і на папері залишаються  наміри держави та професійних учасників  фондового ринку провести процедуру  злиття цих двох депозитаріїв.

     Підзаконними  актами, що регулюють питання корпоративного управління, діяльності корпорацій на фондовому ринку та випуску цінних паперів, є документи, підготовлені Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку, яка займає активну  позицію у розробці та вдосконаленні  нормативно-правового поля діяльності корпорацій. Зокрема, основними нормативно-правовими  актами, що регулюють діяльність корпорацій, є Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу, затверджене рішенням ДКЦПФР 22.02.2007 №387, Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням ДКЦПФР 19.12.2006 №1591, Положення про функціонування фондових бірж, затверджене рішенням ДКЦПФР 19.12.2006 №1542, Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затверджене рішенням Комісії від 23.12.1998 №199, Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств, затверджене рішенням ДКЦПФР 15.03.2007 №487, Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, затверджене рішенням ДКЦПФР 19.09.2006 №954.

     Порядок формування статутного фонду Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закон України „Про захист економічної конкуренції”

     Розкриття інформації АТ, ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про господарські товариства” Положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

       Процес  створення акціонерного товариства складається з ряду послідовних  стадій, передбачених законом.

       Перша стадія передбачає заснування фізичними  або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про спільну діяльність щодо створення  акціонерного товариства. Договір укладають  засновники товариства в письмовій  формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін. В ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок  і здійснення ними відповідних засновницьких  процедур, обсяги відповідальності кожного  засновника перед передплатниками  на акції і третіми особами. У  договорі доцільно визначити кількість  акцій. яку купує кожний засновник (засновники зобов’язані бути держателями акцій не менше 25 % статутного фонду строком не менше 2 років).

       Засновники  несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

       Товариство  може відкривати розрахунковий та інші рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після  його реєстрації. Угоди, укладені від  імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення  товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і  надалі не схвалені товариством, тягнуть  за собою правові наслідки лише для  засновників.

       Другою  стадією є повідомлення в засобах  масової інформації про намір  створити товариство, яке повинні  зробити засновники. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва  товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій .

       Третьою стадією є відкрита підписка на акції, яка організується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено  статтею 30 Закону "Про господарські товариства" та статтями 6,7 Закону "Про  цінні папери і фондову біржу".

       Четвертою стадією є установчі збори, які  повинні провести засновники не пізніше  двох місяців з моменту завершення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до не створення товариства.

       Установчі збори — це орган, до компетенції  якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб , які підписалися  більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Засновники акціонерних товариств готують  статут , який затверджують збори засновників.

       Установчі документи повинні містити відомості  про вид товариства, предмет і  цілі його діяльності, склад засновників  та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

       Установчі збори акціонерного товариства вирішують  такі питання:

       а) приймають рішення про створення  акціонерного товариства і затверджують його статут;

       б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує  кількість акцій, на які було оголошено  підписку (у разі прийняття рішення  про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний  фонд);

       в) зменшують розмір статутного фонду  у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита  не вся необхідна сума, вказана  у повідомленні;

       г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

       д) вирішують питання про схвалення  угод, укладених засновниками до створення  акціонерного товариства;

       е) визначають пільги, що надаються засновникам;

       є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

       ж) інші питання відповідно до установчих документів.

       П'ятою стадією заснування є державна реєстрація акціонерного товариства. Товариства реєструються Міністерством фінансів на протязі 30 днів з моменту представлення  таких документів: нотаріально засвідчених  заявки на реєстрацію, копії статуту товариства, протоколу зборів засновників. Акціонерне товариство набирає прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

     Акціонерне  товариство також створюється на основі купівлі-продажу акцій.

     Акція — це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні даним акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

     За  акцією кожний акціонер отримує доход, що називається дивідендом. Дивіденд — це доход, який виплачується держальникам акцій акціонерного товариства з його прибутку за підсумками господарської діяльності за рік після виплати відповідних податків на основі рішення загальних зборів акціонерів.

     Існує певний порядок створення акціонерного  товариства. Якщо воно організується  шляхом перетворення державного підприємства в акціонерне, то передусім необхідно  мати рішення трудового колективу, яке приймається загальними зборами  й оформляється протоколом. Потім  необхідно отримати згоду державного органу, уповноваженого приймати такі рішення. Далі відбувається оцінка майна підприємства. Для цього створюється комісія, до складу якої входять представники відповідних державних, фінансових органів і членів трудового колективу. На базі цієї оцінки визначається уставний фонд даного акціонерного товариства, який фіксується в банку.

     Якщо  акціонерне товариство створюється  на основі декількох підприємств, то відповідна робота проводиться на кожному  з них. При цьому кожне підприємство робить свої внески в уставний фонд. Вони надходять у банк за рахунок  будь-якого засновника (за їхньою домовленістю). Зразу ж після створення акціонерного товариства дані кошти перераховуються на його рахунок.

     Далі  починається робота по розповсюдженню акцій. Для цього не потрібно отримувати дозвіл з боку Держбанку, як це було раніше. Акції розповсюджуються або безпосередньо засновниками даного акціонерного товариства або через банк. Причому реалізація акцій може здійснюватися:

     а) шляхом відкритої підписки на них;

     б) через розподіл всіх акцій між  засновниками. При цьому засновники мають тримати у себе акцій  на суму не менше 25% уставного фонду  протягом двох років.

     Розповсюдження  акцій починається з того, що засновники публікують повідомлення про відкриття  підписки на них. У ньому зазначаються найменування майбутнього акціонерного товариства, мета його діяльності, засновники та інше. Вказується також строк  проведення підписки на акції, він не повинен перевищувати шість місяців.

     Особи, які підписалися на акції, мають  попередньо перерахувати на рахунок  засновників гроші на суму, що становить 10 % номінальної вартості акцій. Після цього засновник дає їм письмове зобов'язання продати відповідну кількість акцій.

     Після закінчення строку підписання акцій  має відбутися установча конференція  акціонерів. Але для цього необхідно  щоб підпискою було охоплено не менше  ніж 60% акцій. Якщо ж цього не відбулося, то вважається, що заснування акціонерного товариства не здійснилося, акціонерам протягом 30 днів повертаються внесені  грошові кошти. Якщо акції розподіляються між засновниками, то вони мають оплатити 50 % акцій до установчої конференції.

     Засновницька  конференція має відбутися не пізніше, ніж за два місяці з моменту  завершення підписки. Вона вирішує  такі питання:

  • приймає рішення про створення акціонерного товариства і затверджує його статут;
  • вибирає раду акціонерного товариства (спостережну раду), його виконавчі й контролюючі органи;
  • коригує уставний фонд товариства залежно від кількості охоплених підпискою акцій та ін.

     Після цього пишеться заява про реєстрацію акціонерного товариства, а також  оформляються копії засновницьких  документів, які подаються у виконавчі  комітети відповідних районних міських  Рад народних депутатів. У місячний строк товариство має бути зареєстроване.

     Після цього акціонерне товариство випускає акції. Реквізити для всіх акцій однакові:

  • фірменна назва акціонерного товариства і його місцезнаходження;
  • найменування цінного паперу — «акція», її порядковий номер, дата випуску, вид акції (проста чи привілейована) та її номінальна вартість, ім'я власника (для іменної акції);
  • розмір уставного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість випущених акцій;
  • строк виплати дивідендів;
  • підпис голови правління акціонерного товариства.

     Всі акції мають бути виплачені акціонерами  протягом року після реєстрації товариства. Кожна акція реєструється в акціонерному товаристві з її характеристиками. Для іменних вказується і її володар.

     Виплата дивідендів за акціями може здійснюватися:

     а) безпосередньо бухгалтерією даного акціонерного товариства;

     б) ощадним банком. Товариство може укласти договір з ощадним банком щодо виплати дивідендів, оплачуючи банку певну комісійну винагороду.

     Для спрощення процедури обліку виплачених дивідендів доцільно акції випускати  з відрізними купонами. Кількість  купонів можна передбачити не менше 10 штук. Після відрізання останнього купона бланк акції треба міняти на інший. Можна також для зручності (так і надійніше) зберігати акції в банках і організувати безготівкову виплату дивідендів на ощадну книжку акціонера.

     Як  відомо, в розвинутих країнах акції  вільно продаються й купуються. У  нас же окремі особи можуть володіти лише іменними акціями. Щоб продати  акцію, її володар має піти в акціонерне товариство і заявити про це. Акціонерне товариство знайде іншого покупця і  перепише ці акції на нього.

     Найвищим  органом управління акціонерним  товариством є збори акціонерів. Голосування на зборах відбувається за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори акціонерів збираються не рідше одного разу на рік. Водночас акціонери, що мають не менше 20 % голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.

     В акціонерному товаристві створюється  рада акціонерного товариства. Вона здійснює контроль за діяльністю виконавчого  органу. В неї можуть входити представники трудового колективу, профспілкових  та інших громадських організацій. Члени ради не можуть одночасно бути членами виконавчого органу.

Організація фінансово-господарської діяльності у формі акціонерного товариства