Основних засобів на базовому підприємстві

4

- невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і надходження, широко застосовувані показники ефективності: фондовіддача, фондоємність і фондоозброєність, невірно буде обчислюватися й ефективність вкладень у необоротні активи.

Актуальність даної теми курсової роботи полягає у вивченні обліку вибуття основних засобів, що має велике значення для промислових підприємств.

Метою курсової роботи є розгляд стану обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві.

Завдання які необхідно вирішити:

- розглянути економічний зміст та нормативне регулювання вибуття основних засобів в Україні;

розглянути теоретичні та методологічні основи вибуття основних засобів;

         - розглянути проблеми теорії та практики вибуття основних засобів;

- вивчити організацію бухгалтерського обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві;

- за результатами проведеної роботи зробити висновки.

Предметом дослідження є облік вибуття основних засобів базового підприємства.

Об'єктом дослідження є ВАТ "Криворiзький залiзорудний комбiнат".

Теоретичну основу дослідження питань склали закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.

Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку необоротних матеріальних активів є монографії: Н.Г. Виговської "Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи", А.Г. Загороднього, Н.Є. Селюченко "Планування та організація основних засобів на засадах лізингу", Н.М. Малюги "Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи".

РОЗДІЛ 1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА СКЛАД ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ,ЇХ РОЛЬ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ

1.1   Економічна сутність та склад основних засобів

Основні засоби відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік), вартість яких повинна бути не менш 1000 гривень і яка поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [4].

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин (компонентів), які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів [4].

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

контроль за зберіганням основних засобів;

своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в бліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

своєчасне (щомісячне) відображення в обліку (амортизації) основних засобів;

визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об’єктів основних засобів;

виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних заосбів та інших засобів праці [12].

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.

Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.

До основних засобів відносяться;

-       будови, споруди, обладнання, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв'язку із їх зносом, та ін.;

-       сільськогосподарські машини і обладнання, робочі та продуктивні тварини, будівельний механізований інструмент та бібліотечні фонди - незалежно від вартості;

-       капітальні вкладення у багаторічні насадження, на покращання земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) та у орендовані будови, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів.

Капітальні вкладення у багаторічні насадження, покращання земель включаються до складу основних засобів щорічно у сумі витрат і належать до прийнятих в експлуатацію площадок, незалежно від ступеня готовності всього комплексу робіт [21].

Завершені капітальні витрати у орендовані будови, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів, зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачено договором оренди.

1.2 Класифікація та оцінка основних засобів

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед правильно їх класифікувати.

Основні засоби в Україні можна класифікувати: за їх функціональним призначенням; за галузевою ознакою:

-       за використанням;

-       за ознакою належності;

-              за натурально-матеріальним складом

За функціональним призначенням розрізняють:

- виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

- невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб населення (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку та ін.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції.. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського

господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ та ін.) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі (непромислові).

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби [21].

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень [7].

Орендовані основні засоби (операційна оренда) показу­ються у Балансі орендодавця, при фінансовій оренді - у орендаря, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

За натурально-матеріальним складом основні виробничі засоби до прийняття Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 р. поділялись на 12 груп:

1.    Будови.

2.    Споруди.

3.    Передавальні пристрої.

4.    Машини і обладнання, у тому числі: силові, робочі машини та обладнання; вимірювальні прилади і обладнання, лабораторне обладнання; обчислювальна техніка; інші машини та обладнання, у тому числі автоматизовані.

5.    Транспортні засоби.

6.   Інструменти.

7.   Виробничий інвентар та приналежності.

8.   Господарський інвентар.

9.   Робочі та продуктивні тварини.

10.   Багаторічні насадження.

11.   Капітальні затрати на покращання земель (без споруд).

12.   Інші основні засоби, об'єднуючі бібліотечний фонд, засоби музеїв, навчальні кабінети та ін.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби):

1)       первісна вартість;

2)       переоцінена вартість;

3)       залишкова вартість;

4)       вартість, яка амортизується;

5)       ліквідаційна вартість.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) [4].

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

1)       суми, що сплачують постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

2)       реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

3)       суми ввізного мита;

4)       суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

5)       витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

6)       витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7)       інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу [17].

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного  капіталу підприємства. Визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів [15].

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх вигід від його використання, включаються до складу витрат.

1.3 Огляд нормативних документів, які регламентують облік вибуття основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»

Відповідно до податкового законодавства основними фондами визнаються матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Причому вартість таких цінностей повинна перевищувати 1000 грн.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат [1].

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1 Документальне оформлення господарських операцій з вибуття       основних засобів

ВАТ "Криворiзький залiзорудний комбiнат" займається видобутком залiзної руди пiдземним засобом. Вмiст залiза в видобутiй рудi коливається вiд 46 % до 64%. У результатi засмiчення руди за рахунок нормативного та наднормативного збiднення, руда має низький вмiст залiза (53-56%%). Руда с таким вмiстом залiза не користується попитом на ринках збуту. З метою доведення якостi видобутої руди до конкурентноспроможної кондицiї з 1991 року на шахтах комбiнату застосовується її збагачення шляхом її розсiву та вилучення некондицiйної фракцiї.Цей засiб дозволяє пiдняти вмiст залiза до 56-59 %%.

Основним видом дiяльностi товариства є пiдземний видобуток руд, крiм того пiдприємство надає послуги з внутрiшнiх перевезень пасажирiв та вантажiв автомобiльним транспортом по Українi. Виробляє вибуховi речовини для власного використання при видобутку залiзної руди. Виконує геодезичнi роботи. Виробляє теплову енергiю та стиснене повiтря.

Система бухгалтерського облiку, що використовується, вiдповiдає законодавчим та нормативним актам.

Фiнансова звiтнiсть пiдготовлена на пiдставi дiйсних данних бухгалтерського облiку i достовiрно та повно подає фiнансову iнформацiю про ВАТ "Криворiзький залiзорудний комбiнат" в усiх суттєвих аспектах згiдно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського облiку та звiтностi в Українi.

Рух основних засобів на ВАТ «КЗРК», пов'язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття. оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Міністерства статистики України, характеристику яких наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Характеристика типових форм первинних документів з обліку вибуття основних засобів на ВАТ «КЗРК»

Форма ОЗ -1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" використовується для:

- зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів;

- обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;

- оформлення внутрішнього переміщення основного засобу з одного підрозділу (цеху, відділу, ділянки) до іншого;

- виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству - як при продажу (обміні), так і при безоплатній передачі.

Склад комісії, яка підписує акт, зазначається в Положенні про облікову політику підприємства або затверджується керівником [5].

Кожен об'єкт на ВАТ «КЗРК» зараховується до складу основних засобів за окремим актом. Виняток становлять інвентар, інструменти, обладнання та подібні об'єкти, якщо вони є однотипними та мають однакову вартість в одному календарному місяці. Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об'єкту та протягом трьох років і одного місяця після списання об'єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена ревізія.

Форми ОЗ -3 "Акт на списання основних засобів" та 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" використовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається у двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається в бухгалтерію, де на його підставі здійснюють запис до форми 03-9 та вилучають картку форми ОЗ-6, що відображають у відомості форми 03-7.

Форма ОЗ - 6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об'єкт або групу однотипних об'єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному підрозділі (цеху). Інвентарні картки заповнюються на підставі первинних документів з обліку руху основних засобів: ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів"; ОЗ -2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" (додаток З) ; ОЗ-3 "Акт на списання основних засобів" (при цьому картка вилучається); ОЗ -4 "Акт на списання автотранспортних засобів" (при цьому картка вилучається).

На підставі інвентарних карток на ВАТ «КЗРК» заповнюються такі накопичувальні документи: ОЗ -7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів"; ОЗ- 8 "Картка обліку руху основних засобів" (заповнюється в кінці місяця); ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів" (додаток І) (крім випадку внутрішнього переміщення основного засобу).

Дані карток сумарно звіряють з регістрами синтетичного бухгалтерського обліку.

Кожна картка, як правило, ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, але існує варіант обліку з веденням двох примірників цих форм: один примірник - в бухгалтерії, інший - за місцем експлуатації основного засобу, замість форми ОЗ - 9. Підприємства, які мають невелику кількість основних засобів, можуть вести їх пооб'єктний облік в інвентарній книзі (в розрізі видів основних засобів та за місцем їх знаходження) [5].

На орендовані основні засоби на ВАТ «КЗРК» картка форми ОЗ-6 не заводиться. Для аналітичного обліку таких засобів використовується копія інвентарної картки орендодавця, яка повинна бути отримана разом з орендованими основними засобами.

Форма ОЗ -7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів" (Додаток Й) використовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику з метою контролю за зберіганням карток. Зареєстровані в описі картки розміщують у картотеці основних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів - за місцезнаходженням. Картки недіючих основних засобів групують окремо. Вибуття основних засобів відмічається у картці, яка вилучається з картотеки діючих об'єктів, що відображається в цьому описі.

Форма ОЗ -8 "Картка обліку руху основних засобів" заповнюється на підставі наступних форм: ОЗ -6 "Інвентарна картка обліку основних засобів": ОЗ -14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)"; ОЗ -15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)"; ОЗ -16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

2.2 Аналітичний та синтетичний облік вибуття основних засобів

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Інвентарний об’єкт – предмет або комплекс конструктивно поєднаних предметів з усіма пристроями та пристосуваннями для виконання певних самостійних функцій і певної роботи.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об’єкту,незалежно від того,знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Цей номер зберігається за об’єктом на час його знаходження на підприємстві. Інвентарні номери об’єктів, які вибули (передані безоплатно,реалізовані,ліквідовані як зношені чи з інших причин), не можуть присвоюватись іншим основним засобам із нових надходжень [8].

Аналітичний пооб’єктний облік основних засобів веде бухгалтерія на інвентарних картках у гривнях (без копійок). Інвентарна картка форми ОЗ-6 використовується для обліку однотипних об’єктів основних засобів, які прийняті в експлуатацію в одному календарному місяці й мають однакові виробничо-господарське призначення,технічну характеристику й вартість.

Інвентарну картку відкривають на кожний інвентарний об’єкт (групу). Якщо до інвентарного об’єкта належать пристрої та прилади,що становлять із ним одне ціле, в картці подають перелік цих частин. До інвентарних карток не вносять усіх показників технічної документації. Характеристика об’єктів і їхніх окремих конструктивних елементів має бути короткою і відображати індивідуальні особливості об’єкта. Проіндексовані (переоцінені) об’єкти основних засобів записують за відновною вартістю в розділі картки «Реконструкція, модернізація». Картки недіючих основних засобів групують окремо [9].

Облік об’єктів основних засобів за місцем їхньої експлуатації (розміщення) здійснюють в інвентарному списку. Дані пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їхнього знаходження мають бути тотожні записам  в інвентарних картках (книгах).

В окремих випадках облік об’єктів за місцем їхньої експлуатації може здійснюватися на інвентарних картках, які бухгалтерія виписує у двох примірниках. Другий примірник передається за місцем знаходження об’єкта. У разі переміщення об’єкта інвентарна картка разом із накладною на переміщення передається за новим місцем експлуатації (знаходження).

Кількість карток за об’єктами в місцях експлуатації (знаходження) має відповідати їхній кількості в бухгалтерії, що досягається підрахунком та зіставленням карток [25].

Інвентарні картки,картки обліку руху основних засобів сумарно звіряють з даними синтетичного обліку основних засобів.

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку та їхнє призначення встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено П(С)БО 7 «Основні засоби».

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух власних чи отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів,існує активних рахунок 10 «Основні засоби».

На кредиті рахунка 10 «Основні засоби» відображають вибуття основних засобів внаслідок продажу,безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів; суму уцінення основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки і споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;