Валютні операції ПАТ Приватбанк

  Вступ 

  Актуальність  теми дослідження дуже висока і полягає  в тому, що валютне регулювання  – діяльність держави, яка спрямована на регламентування розрахунків  і порядку здійснення операцій з  валютними цінностями. Необхідність валютного регулювання полягає  у наполегливості країн та банків мінімізувати валютні ризики.

  Ціллю даної роботи, є вивчення та розглядання  такої ланки валютних відносин, як валютний рахунок та операції за ним. На перший погляд, валютний рахунок  не є дуже складним кроком у напрямку до зовнішньоекономічних відносин, але він, у роботі клієнта з банками – є початковим. Перед тим, як здійснити будь-яку операцію за рахунком клієнта в іноземній валюті, банк повинен ознайомитися та провести валютний контроль за нею, виявити її відповідність до чинного законодавства України. Допомогти клієнту розібратися у всіх деталях, та забезпечити використання рахунків у іноземній валюті у відповідності до діючого законодавства – є завданням банків.

  У теоретичній частині даної роботи буде розглядено нормативну базу, якою керується банк при здійсненні валютних операцій, також будуть розглядені вимоги щодо відкриття рахунку, оформлення операцій за рахунком, здійснення операцій з готівкою за рахунком. Також буде розлядена економічна сутність та види валютних операцій банків. Значна увага буде приділятися обліку операцій за рахунками в іноземній валюті, це знову ж таки операції з готівкою, купівля/ продаж іноземної валюти, та інші безготівкові операції.

  У практичній частині буде розглянуто приклад з досвіду ПАТ КБ «ПриватБанк». Для розв’язання задачі буде застосовано інформацію, яка йдеться в теоретичній частині, як щодо законодавчих нормативів так і до нормативів обліку.

  У третій частині подаються шляхи  підвищення ефективності валютних операцій.

  Об’єктом  дослідження є ПАТ КБ «ПриватБанк».

  Предметом дослідження є валюто-обмінні операції ПАТ КБ «ПриватБанк».

  За  останні роки в нашій країні створилася нова економічна ситуація, яка характеризується низкою відмінних рис, до яких, насамперед, слід віднести ріст кількості недержавних економічних структур.

  Приватизація, прийняття нових законодавчих актів  про статус підприємства, про власність, про валютне регулювання та інше, надасть змогу перейти до іншого якісного та нового етапу розвитку банківської системи.

  Відбуваються  зміни в банківському законодавстві, у тому рахунку у напрямі розширення міжнародної діяльності комерційних банків. Слід зазначити, що комерційні банки в України почали створювати в Україні у 1989 р., але минуло лише 20 років, а банківська система України перетерпіла значних змін: розвинулася та продовжує розвиватися назустріч європейській співдружності. Сьогодні на банківському ринку України пропонує свої послуги 27 банків з іноземними інвестиціями, 7 з яких знаходяться у 100% й власності нерезидентів. Серед них такі всесвітньовідомі банки, як: американський банк – «Сітібанк Україна», австрійський банк – «Райффайзенбанк Україна», голландський банк – «ІНГ Банк Україна», німецький – «ХФБ Україна», французький – «Креді-Ліоне», російські банки «Альфа-Банк» та «Петрокомерцбанк Україна». Можна очікувати, що у майбутньому на банківському ринку України кількість іноземних банків зросте, це пов’язано с тим, що вийде в світ постанова, яка надасть право іноземним банкам відкривати філії в межах України.

  Значні  зміни у сфері банківського ринку пов’язані, як було зазначено вище, із збільшенням кількості недержавних установ, та як наслідок з поліпшенням інвестиційного клімату в Україні. На даний момент, зі стабілізацією політичної ситуації в Україні, іноземні інвестори виявили готовність робити інвестиції у вітчизняний ринок.

  Поширюються міжнародні зв’язки, збільшуються об’єми імпорту та експорту, відкриваються  іноземні представництва, все це штовхає  банківський ринок України вперед, призводить до необхідності вивчення та використання досвіду іноземних банків в сфері валютного регулювання. 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи валютних операцій комерційних  банків 

  1.1 Економічний зміст валютних операцій та їх класифікація 

  Згідно  з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в Україні офіційно застосовується наступна термінологія валютних операцій:

  1) «валютні цінності» - це наступні категорії:

  - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;

  - платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

  - банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

  Для цілей Декрету надалі під термінами  «іноземна валюта» розуміється  як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній  валюті або банківських металах;

  2) «валютні операції» - це:

  - операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

  - операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

  - операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

  Міжнародні  валютні відносини спираються на ролі грошей в економічній системі - тобто їх макрофункції, що забезпечують функціонування економічної системи :

  Інформаційна  функція - найпростіша. Її сутність полягає в тому, що більшість процесів мають грошову форму вираження, що дозволяє одержати загальні характеристики процесів, що відбуваються в суспільстві.

  Функція вірогідності - тісно зв'язана з  інформаційної. Зміст її полягає в тому, що інформація, виражена в грошовому виді повинна бути максимально зв'язана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують ті чи інші процеси, що відбуваються в економіці.

  Системна  чи сполучна функція - суть системної  функції полягає в тім, що нормальний рух грошових потоків є основною нормою функціонування економіки в цілому.

  Стабілізуюча  функція - тісно зв'язана із системною, оскільки велика частина процесів, що відбуваються в економіці, здійснюються за допомогою грошової форми руху, і очевидно, що нормальність функціонування є вихідною умовою стабільності чи нестабільності в цілому.

  Однією  з найбільш динамічних форм міжнародних  економічних відносин є міжнародні валютні відносини, що виникають  при використанні грошей у світогосподарських зв'язках і являють собою особливий  вид економічних відносин . У переважній більшості випадків взаємний обмін результатами господарської діяльності і зв'язані з цим міжнародні розрахунки здійснюються в грошовій формі. Тому грошовим одиницям країни протистоять грошові одиниці інших країн.                  Використання грошових одиниць у різних сферах є причиною багатозначності терміна валюта, яким позначаються:

  - грошові знаки даної країни;

  - грошові знаки іноземних держав;

  - міжнародні рахункові одиниці  - СПЗ (спеціальні права запозичення  - Special Drawing Rights). 

  1.2 Валютний курс  та валютний ризик 

  Форми існування грошей мінялися зі зміною їхніх функцій і в даний  час цей процес не є завершеним.

  У новій якості гроші виконують  функцію світових грошей. Необхідність її появи об'єктивно зв'язана з  інтернаціоналізацією виробництва і виходом товарного обміну за межі національних границь. Можливість появи цієї функції закладена в грошовій формі вартості. Вона виникає вже тоді, коли як носіями грошових відносин починають виступати шляхетні метали.

  В умовах металевого грошового обігу обмін національних грошей стає можливим завдяки одноякісній основі - золоту і сріблу.

  В даний час у ході еволюції світового  економічного розвитку відбувся природний  розвиток поняття «гроші» - від натуралістичного (з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитно-розрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу.

  Конвертованість, чи оборотність, національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і назад без прямого втручання держав у процес обміну.

  Конвертованість національної валюти вимагає ринкового  типу економіки, тому що вона заснована на вільному волевиявленні усіх власників коштів. По ступені конвертованості розрізняють наступні види валют:

      1. Вільно конвертована валюта - валюта, вільно і необмежено обмінювана на інші іноземні валюти.

  Вільно  конвертовану валюту називають резервною валютою, тому що в такій валюті центральні банки інших країн накопичують і зберігають резерви засобів для міжнародних розрахунків. Практично всі зовнішньоторговельні і фінансові операції здійснюються в доларах США, фунтах стерлінгів, швейцарських франках, євро.

     2. Частково конвертована валюта - національна валюта країн, у яких застосовуються валютні обмеження для резидентів і по окремих видах обмінних операцій.

  3.   Замкнута (неконвертована) валюта - національна валюта, що функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

  4.    Клірингові валюти - це розрахункові валютні одиниці.

  Важливим  елементом валютної системи є  валютний курс. Валютний курс необхідний для [68]:

  -взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.;

  -порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних чи іноземних валютах;

  - періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

  Валютний  курс - це «ціна» грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях чи міжнародних валютних одиницях (СДР, ЕВРО).

  Обмінний  курс валюти є тим ключовим фактором, що зв'язує економіку країни з іншим  світом. Розрізняють два види обмінних курсів: номінальний і реальний.

  Виробники і покупці товарів і послуг за допомогою валютного курсу  порівнюють національні ціни з цінами інших країн.

  Ризик - це характерна ознака діяльності будь-якого  виробника, у тому числі банку, що відбиває можливі несприятливі наслідки у випадку неуспіху.

  Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, до яких схильні учасники міжнародних  економічних відносин. Валютний ризик - це ризик втрат при купівлі-продажі  іноземної валюти за різними курсами.

  Даний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних (спільних) підприємств та банківських організацій і диверсифікацією їхньої діяльності, і являє собою можливість грошових втрат у результаті коливань валютних курсів.

  При цьому зміна курсів валют по відношенню один до одного відбувається в силу численних чинників, наприклад: у  зв'язку зі зміною внутрішньої вартості валют, постійним переливом грошових потоків із країни в країну, спекуляцією і т.д. Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.

  1. Фактори впливу на валютний  ризик.

  а) Збільшують ризик:

  - коливання валютних курсів;

  - відкриті валютні позиції.

  б) Зменшують ризик:

  - ліміти позицій за валютами;

  - контроль за ризикам з боку керівництва.

  2. Методами хеджування (страхування)  валютного ризику є:

  - погодження надходжень і платежів (структурне балансування);

  - «валютні кошики» - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;

  - методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди «своп»;

  - методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).

  Валютна позиція банку - це співвідношення між  сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у цій же валюті. Вона буває:

  - відкрита - не дорівнює нулю, веде за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу;

  - відкрита довга - вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті;

  - відкрита коротка - вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті;

  - закрита - дорівнює нулю.

  Валютний  ризик - це ризик втрат, обумовлений  несприятливою зміною курсів іноземних  валют у ході здійснення угод по їхній купівлі-продажу. Валютні операції підрозділяють на «касові» і «термінові». До термінових угод належать: форвард, ф'ючерси, опціони.

  Зміст термінових видів угод з точки зору ризику такий :

  1) Форвард.

  Форвардною  угодою називається така угода, при  якій курс встановлюється в даний  час, а обмін валютами відбувається в майбутньому. Якщо є реальна можливість виникнення валютного ризику в майбутньому, він покривається форвардной угодою.

  2) Опціонні операції.

  Опціон - це угода між покупцем і продавцем, що надає покупцю право - але не зобов'язання - купувати валюту в продавця опціону або ж продавати її.

  3) Ф'ючерси.

  Ф'ючерсні  контракти укладають на спеціальних біржах і, на відміну від форвардного контракту, ф'ючерс не передбачає реальну купівлю-продаж валюти.

  Валютні ризики управляються в банках різноманітними методами. Першим кроком до управління валютними ризиками всередині структури  банку є встановлення лімітів на валютні операції. Так, наприклад, дуже поширені такі види лімітів:

  - ліміти на іноземні держави;

  - ліміти на операції з контр-партнерами і клієнтами;

  - ліміт інструментарію;

  - ліміт збитків.

  Методом управління валютним ризиком є аналіз змін курсів валют. Такий аналіз буває фундаментальним і технічним.

  Фундаментальний аналіз зміни курсів валют заснований на припущенні, що основні зміни  курсів відбуваються під дією макроекономічних чинників розвитку економік країн-емітентів  валюти.

  Технічний аналіз простежує тенденцію коливань курсів валют і дає сигнали до купівлі та продажу.

  В Україні згідно з «Положенням  про встановлення офіційного курсу  гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» Національний банк України визначає порядок установлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів:

  1. Національний банк України (далі - Національний банк) установлює  офіційний курс гривні до іноземних  валют, міжнародних рахункових  та тирчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківських металів (далі - офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів).

  2. Офіційний курс гривні до іноземних  валют та банківських металів  установлюється:

  - щоденно - для вільно конвертованих валют (1-а група Класифікатора іноземних валют та банківських металів ), для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України, і для банківських металів;

  - один раз на місяць - для інших іноземних валют;

  - один раз на місяць повторно - для спеціальних прав запозичення (далі - СПЗ).

  3. Офіційний курс гривні до іноземних  валют та банківських металів  розраховується:

  а) до долара США - на підставі котирування  валюти на міжбанківському валютному  ринку та з урахуванням інформації про діючий офіційний курс Національного банку і про проведені ним операції з купівлі-продажу іноземних валют 1ї групи Класифікатора, а також відомостей про курсові та цінові зміни на світових фінансових та товарних ринках, інших показників, зміна яких може впливати на валютний ринок України;

  б) до таких валют: австралійський долар, англійський фунт стерлінгів, датська  крона, естонська крона, ісландська крона, канадський долар, латвійський  лат, литовський літ, норвезька крона, польський злотий, сінгапурський долар, словацька крона, турецька ліра, угорський форинт, чеська крона, шведська крона, швейцарський франк, юань женьміньбі (Китай), японська єна, євро, лев (Болгарія), вон Республіки Корея, долар Гонконгу, кіпрський фунт, мальтійська ліра, новозеландський долар, румунський лей, словенський толар, хорватська куна - на підставі інформації про курс гривні до долара США, установлений згідно з підпунктом «а» цього пункту, та про щоденний фіксинг курсів валют до євро Європейського центрального банку;

  в) до таких валют: азербайджанський манат, білоруський рубль, казахстанський тенге, молдовський лей, російський рубль, туркменський манат, узбецький сум, вірменський драм, грузинський ларі, киргизький сом, таджицький сомоні - на підставі інформації про курс гривні до долара США, установлений згідно з підпунктом «а» цього пункту, та про курси національних валют до долара США, установлені відповідними центральними (національними) банками держав;

  г) до таких валют: бразильський ріал, в'єтнамський донг, єгипетський фунт, ізраїльський новий шекель, індійська рупія, іранський ріал, іракський динар, кувейтський динар, ліванський фунт, лівійський динар, мексиканське нове песо, монгольський тугрик, пакистанська рупія, перуанський новий сол, саудівський ріал, сирійський фунт, новий тайванський долар, франк КФА, чилійське песо - на підставі інформації про курс гривні до долара США, установлений згідно з підпунктом «а» цього пункту, та про поточні кроскурси відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках, у тому числі тих, що публікує газета «Financial Times»;

  ґ) до СПЗ - на підставі інформації про  курс гривні до долара США, установлений згідно з підпунктом «а» цього  пункту, та про курс СПЗ до долара США, установлений Казначейським управлінням  Міжнародного валютного фонду (далі - МВФ).

  Офіційний курс гривні до долара США для розрахунків  з Індією визначається розрахунково.

  4. Для розрахунку курсу гривні  до іноземних валют використовується  інформація про котирування іноземних  валют за станом на останню  дату.

  5. До банківських металів: золота (959, XAU), срібла (961, XAG), платини (962, XPT) та паладію (964, XPD.

  6. Якщо немає поточних котирувань  банківських металів на Лондонському  ринку дорогоцінних металів та  ринку платини і паладію для  визначення офіційних (облікових)  курсів банківських металів, то використовується їх значення за попередній день.

  7. Інформація про фіксинг золота, срібла, платини та паладію для  визначення офіційних (облікових)  курсів цих банківських металів  отримується по міжнародній інформаційній  мережі Reuters та Інтернет.

  8. Офіційний курс гривні до іноземних  валют та банківських металів  розраховується Департаментом валютного  регулювання та затверджується  першим заступником Голови Національного  банку.

  9. Офіційний курс гривні до іноземних  валют та банківських металів використовується резидентами та нерезидентами України для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами, а також для здійснення Національним банком валютних операцій з Державним казначейством України.

  10. Національний банк установлює  офіційний курс гривні до іноземних  валют та банківських металів  без зобов'язання здійснювати  за ним операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів(Додаток А, Додаток Б). 

3.   Правове забезпечення здійснення валютних операцій

  Правове забезпечення здійснення валютних операцій комерційних банків України обумовлюється  наступними нормативноінструктивними документами НБУ:

  а) «Положенням про оформлення та виконання  документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів», яке встановлює порядок та умови проведення розрахункових та валютообмінних операцій клієнтів комерційних банків;

  б) «Положенням про порядок та умови  торгівлі іноземною валютою» , яке встановлено порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках;

  в) Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських  металів, платіжних документів, інших  банківських документів і платіжних карток через митний кордон України .

  г) Інструкція про порядок організації  та здійснення валютно-обмінних операцій на території України .

  д) Правила проведення Торговельної сесії  та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів.

  е) Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах .

  ж) Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні .

  з) Правилa використання готівкової іноземної валюти на території України.

  і) Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій

  к) Правилa здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.

  л) Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України .

  Суб'єкти ринку мають право здійснювати  обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

  Суб'єкти ринку не мають права проводити  операції з валютними деривативами.

  Суб'єкти ринку не мають права здійснювати  обмін іноземної валюти 1ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3ї групи Класифікатора.

  Суб'єкти ринку не мають права здійснювати  обмін іноземної валюти 3ї групи  Класифікатора на іноземну валюту 1ї  групи Класифікатора на міжбанківському  валютному ринку України.

  Суб'єкти ринку мають право здійснювати  для фізичних осіб обмін готівкової іноземної валюти 1ї групи Класифікатора  на безготівкову іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора. Обмін  готівкової іноземної валюти іншої  групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту не здійснюється.

  Національний  банк має право: