Відкриття рахунків в установах банків та їх обслуговування

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний університет  ім. В. В. Докучаєва

Навчально – науковий інститут агробізнесу 

Кафедра фінансів

Курсова робота

на тему:

Відкриття рахунків в установах банків та їх обслуговування на прикладі Краснокутської дослідної станції інституту садівництва  

Харків – 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………….3

1. Економічна сутність відкриття рахунків в установах банків та їх обслуговування………………………………………………………….5
2. Організаційно-економічна характеристика господарства………….11
3. Відкриття рахунків в установах банків та їх обслуговування……...21

3.2. Ідентифікація клієнтів…………………………………………21

3.3. Порядок відкриття  поточних рахунків юридичними  особами

у національній та іноземній  валютах……………………………………25

3.4. Використання коштів  за поточними рахунками суб’єктами  господарювання…………………………………………………………..28

3.5. Порядок відкриття  поточних рахунків фізичними  особами  та використання коштів з них………………………………………………39

3.6. Порядок відкриття  карткових і вкладних (депозитних) рахунків та використання коштів  за цими рахунками…………………45

3.7. Порядок закриття рахунків  клієнтів банків…………………50

Висновки і пропозиції……………………………………………..56

Список використаних джерел…………………………………….58

Додатки ……………………………………………………………..61

Вступ

У відповідності з діючим законодавством суб’єктам підприємницької  діяльності дозволено відкривати більше одного розрахункового рахунку, але  не більше чим в двох установах  банків. З моменту відкриття наступного (2) рахунку підприємство визначає один з рахунків як основний. На основному  рахунку враховується заборгованість,  яка списується в безспірному порядку. Підприємство повідомляє номер основного рахунку податковій адміністрації та банкам, в яких відкриті інші рахунки.

Банки відкривають своїм  клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором  банківського вкладу — вкладні (депозитні) рахунки. Законодавством визначаються також інші види банківських рахунків.

 Види рахунків, які  відкриваються в установах банків  регулює  Інструкція №146 “Про  порядок відкриття та використання  рахунків у національній та  іноземній валюті” від 14.04.2000 року.

Актуальність теми курсової роботи підтверджується тим, що банківські рахунки використовуються юридичними особами для прийому і передачі готівкових грошових коштів, здійснення всіх видів безготівкових розрахунків: надходження грошових коштів за реалізацію готової продукції, виконані роботи і послуги, позики, кредити, оплата постачальникам, погашення заборгованості в бюджету  та інших.

Тому тема нашого дослідження  є актуальною і потребує подальшого дослідження.

Метою даної курсової роботи є дослідження відкриття рахунків у банку та їх обслуговування.

Завданням цієї курсової роботи є:

• види банківських рахунків та їх характеристика;
• ідентифікація клієнтів;
• порядок відкриття поточного рахунку юридичними особами у національній та іноземній валюті;
• використання коштів за поточними рахунками суб’єктами господарювання;
• порядок відкриття поточних рахунків фізичними особами та використання коштів із них;
• порядок відкриття карткових і вкладних (депозитних) рахунків та використання коштів за цим рахунком;
• порядок закриття рахунків клієнтів банків.

Об’єктом дослідження  є підприємство на прикладі якого  розглядається дана курсова робота.

Предметом дослідження є  відкриття рахунків в установах  банків та їх обслуговування.

Методами дослідження  є:

• діалектичний метод дослідження;
• графічний метод;
• табличний метод;
• метод індукції;
• метод дедукції.

При вивченні даної теми послужили:

• підзаконні нормативні акти;
• праці науковців;
• підручники;
• періодичні видання.

1. Економічна сутність відкриття рахунків в установах банків та їх обслуговування

Згідно з Інструкцією  Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, банки відкривають  своїм   клієнтам   за   договором банківського рахунку  поточні рахунки,  за  договором  банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. 

Поточний рахунок - рахунок,  що відкривається банком  клієнту  на   договірній   основі   для   зберігання  грошей  і  здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних  інструментів відповідно до умов договору та вимог  законодавства України.

До поточних рахунків також  належать:

— рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються  у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів  України;

— поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам  і представництвам юридичних  осіб — нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території  України;

— поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

— карткові рахунки, що відкриваються  для обліку операцій за платіжними картками відповідно до встановлених вимог. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених відповідними нормативно-правовими  актами Національного банку, що регулюють  здійснення операцій із застосуванням  платіжних карток;

— поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

— інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України  для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних  іноземним інвестором від інвестиційної  діяльності в Україні.

Вкладний (депозитний) рахунок  — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для  зберігання грошей, що передаються  клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту  відповідно до законодавства України  та умов договору.

До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні  рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України  «Про недержавне пенсійне забезпечення»  для накопичення заощаджень на виплату  пенсії[1 c.1; 2 с. 120; 3 с. 91-92, 16].

Філімоненков О. С. стверджує, що юридичні та фізичні особи —  суб’єкти підприємницької діяльності, що мають самостійний баланс та зареєстровані  у встановленому порядку для  зберігання та обліку руху грошових коштів у банках, що обслуговують їх, можуть відкривати поточні, валютні та інші рахунки[4 c.29].

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банки  мають  право  відкривати  своїм  клієнтам вкладні(депозитні), поточні  та кореспондентські рахунки.

Вкладний   (депозитний)   рахунок   -   рахунок,    що відкривається банком  клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та  під визначений  процент (дохід)  відповідно  до  умов договору.

Поточний рахунок - рахунок,  що  відкривається банком клієнту на  договірній  основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Кореспондентський рахунок - рахунок,  що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів [5, 11,16].

Поддєрьогін А. М. наголошує  на тому,  що підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть відкривати такі рахунки  в національній валюті:

— поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

— бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;

— кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

— депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту[6 c. 28, 10 с. 38-39, 12, 18].

Як стверджують Капран В. І., Кривченко М. С., Коваленко О. К. і Омельченко С. І. то  для зберігання грошових коштів та здійснення грошових видів операцій банки відкривають  своїм клієнтам кілька видів рахунків у національній валюті: поточні, депозитні (вкладні), бюджетні [7].

Для зберігання грошових коштів та проведення всіх видів розрахунків, кредитних і касових операцій банки відкривають підприємствам  наступні види рахунків:

• в національній валюті: поточний, поточний бюджетний, депозитний та кредитний рахунки;
• в іноземній валюті: поточний, розподільчий, депозитний [13].

 Поточний рахунок відкривається  підприємствам усіх видів та  форм власності, їх відокремленим  підрозділам, а також фізичним  особам – суб’єктам підприємницької  діяльності для зберігання грошових  коштів та здійснення усіх  видів операцій за цими рахунками  відповідно до чинного законодавства  України.

 Поточні бюджетні рахунки  відкриваються підприємствам, організаціям, установам, які утримуються за  рахунок бюджетів.

 Кредитні рахунки відкриваються  юридичним і фізичним особам  в будь-якому банку, який має  право видавати кредити. Такі  рахунки призначені для обліку  кредитів, які надаються шляхом  оплати розрахункових документів  та перерахування на розрахунковий рахунок отримувача кредиту відповідно до умов кредитної угоди.

 Депозитні рахунки  відкриваються підприємствам усіх  форм власності на підставі  укладеного депозитного договору  між власником рахунку та установою  банку на визначений в угоді  строк. Кошти на депозитні рахунки  підприємств та їх відокремлених  підрозділів перераховуються з  поточного рахунку і після  закінчення строку зберігання  повертаються на поточний рахунок.

 Поточний валютний  рахунок відкривається підприємствам  для здійснення розрахунків в  готівковій та безготівковій  іноземній валюті при проведенні  поточних операцій так для  погашення заборгованості за  кредитами в іноземній валюті.

 Розподільчий рахунок  відкривається при відкритті  поточного валютного рахунку.  Кошти, які поступають на поточний  рахунок через розподільчий:

• готівка від нерезидентів згідно з експортним контрактом;
• готівка, що відмічена в митній декларації;
• готівка, як сплата за державне мито;
• благодійні внески нерезидентів;
• за платіжними документами з-за кордону;
• перерахована з-за кордону гуманітарна допомога та ін.

 Кошти, які безпосередньо  поступають на поточний рахунок  в іноземній валюті:

• кошти, куплені власником рахунку;
• перераховані з кредитного рахунку;
• перераховані з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок добувача та ін. [8 електронний ресурс].

Згідно з теорією Петрашко Л. П. банківські рахунки бувають:

• поточні;
• розподільчі;
• кредитні;
• депозитні (вкладні).

Поточний  рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України.

Розподільчий (блокований або транзитний) рахунок — це валютний рахунок, на який зараховується сума валютних надходжень від продажу товарів та послуг за іноземну валюту, незалежно від джерел її походження.

Кредитні  рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством України порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам — банківським установам. Кредитні рахунки відкриваються уповноваженим банком незалежно від наявності поточного рахунку позичальника в цьому банку.

Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Депозитні (вкладні)рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним та юридичним особам (резидентам і нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк[9 c. 167-168].

Тетяна Валентинова, вважає, що статті, присвячені порядку відкриття  і використання вкладних (депозитних) рахунків для юр. осіб, зазнали однієї загальної зміни. Раніше під доходами за цими рахунками розуміли лише відсотки, тепер же йдеться про відсотки і про доход в іншій формі, передбаченій банківським договором [17 с. 11-12].

2. Організаційно–економічна характеристика Краснокутської дослідної станції інституту садівництва

Краснокутська дослідна станція  інституту садівництва була створена 6

червня 1968 році на базі Краснокутського опорного пункту садівництва, що існував з 1937 р. і мав у своєму підпорядкуванні дослідні сади, ягідники і розсадники загальною площею 53,5 га, а також дендропарк, створений на основі акліматизаційного саду, який був закладений І. М. Каразіним ще в першому десятиріччі минулого століття. Зона діяльності станції — Харківська, Сумська і Полтавська області. Діюче найменування Краснокутської дослідної станції інституту садівництва (далі – Станція) визначене на підставі наказу Української академії аграрних наук від 14 квітня 1992 року №100.

Станція знаходиться в  Харківській області, смт. Краснокутськ. Краснокутська дослідна станція  інституту садівництва безпосередньо  підпорядкована Краснокутському науково-дослідному центрі Інституту садівництва УААН (далі-Центр) та інституту садівництва  Української академії аграрних наук (далі-Інститут). Загальне підпорядкування  підприємства – Українській академії аграрних наук (далі-Академія) згідно із Статутом Академії

Краснокутська дослідна станція  інституту садівництва - державне підприємство з 100% формою державної власності. 

Загальна земельна площа Краснокутської дослідної станції інституту садівництва 958 га землі. Кількість працівників, у тому числі зайнятих у рослинництві 55 чоловік.

Згідно статуту Краснокутської дослідної станції інституту садівництва, визначено мету і предмет діяльності .

Станція створена з метою  здійснення науково-дослідних робіт, згідно програм інституту, здійснення прикладних наукових досліджень, організаційно-господарського забезпечення умов для своєчасного  та високоякісного проведення наукових досліджень, апробації наукових розробок, надання науково-технічних послуг в галузі розсадництва, садівництва  та ягідництва, проведення виробничої перевірки та впровадження у виробництво  наукових досягнень.

Основними напрямками і видами господарсько-наукової діяльності Станціє  є: здійснення господарської діяльності в галузі розсадництва, плодівництва, ягідництва, виробництва посадкового  матеріалу, плодів та ягід, а також  іншої сільськогосподарської продукції  з застосуванням наукових досліджень в цих галузях; вдосконалення  існуючих, розробка нових технологій виробництва продукції садівництва, посадкового матеріалу плодових та ягідних культур; надання методичної допомоги сільськогосподарськими органами управління, колективним, державним, акціонерним та іншими сільськогосподарським підприємствам, спілкам та фермерським господарствам в сфері інтенсифікації садівництва, ягідництва, сортооновлення і сортозміни, по впровадженню досягнень науки, техніки, передового досвіду; проведення робіт по селекції та сортовивченню плодових і ягідних культур; підвищення на дослідно-виробничій базі рівня ефективності сільськогосподарського виробництва на основі послідовної інтенсифікації; удосконалення і розробка заходів по захисту плодових та ягідних культур від шкідників і хвороб; вирощування, збирання та реалізація у відповідності з прийнятими планами продукції розсадництва, плодівництва, ягідництва, посадкового матеріалу, плодів та ягід та іншої сільськогосподарської продукції. Крім того, Станція може займатися  також іншою науковою та господарською діяльності, що не протирічить чинному законодавству.

Станція є державною госпрозрахунковою  науковою установою з частковим  бюджетним фінансуванням державних  програм, та правом здійснення господарської  діяльності. Станція є юридичною  особою. Вона має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий  валютний та інші рахунки в установах  банків, а також в Держказначействі на правах одержувача бюджетних коштів для фінансування державних програм. Станція може від свого імені  набувати права та обов’язки, бути позивачем та відповідачем у судах. Станція заснована на держаній власності  на основні фонди, інше майно, закріплене за нею Академією, та придбане за рахунок  бюджетних і позабюджетних коштів. За Станцією також закріплені землі  Академії, надані Станцією згідно з  Державним актом на право  постійного користування землею. Землі, надані Станції  для виконання її статутних цілей  і завдань, не можуть передаватися в  іншу форму власності, на них не можуть створюватись селянські (фермерські) господарств. Вилучення земель без згоди Президії Академії не допускається.

Станція здійснює свою діяльність  відповідно до законодавства України, зокрема Закону України «Про наукову  та науково-технічну діяльність» і  «Про підприємства в Україні» та Статуту  Академії, Статуту Інституту, якому  вона підпорядкована, та цього статуту.

Відповідно до законодавств і в межах власного статуту  Станція самостійно здійснює наукову  та господарську діяльність, вступає  від свого імені в договірні  відносини з іншими установами, організаціями  і підприємствами. Станція має  печатку, на якій зазначено її найменування та належність до Академії, інші печатки  та кутовий штамп, необхідні для  ведення діловодства, може мати знаки  для товарів, послуг, які реєструються відповідно до законодавства.

Майно станції становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Державне майно, закріплене за Станцією Українською академією  аграрних наук, як органом уповноваженим  управляти державним майном, належить їй на правах оперативного управління. Здійснюючи це право, Станція володіє  і користується зазначеним вище майном відповідно до її статутних цілей  для виконання наукових та господарських  завдань згідно з законодавством та цим статутом.

Джерелами формування майна  Станції є: державне майно, передане їй Академією; цільові бюджетні фонди, що виділяються Академією на фінансування державних програм селекції в  рослинництві та тваринництві; пасивні  доходи; кредити банків та інших  кредиторів; капітальні вкладення і  дотації з бюджетів; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Станція має право самостійно: визначити стратегію наукової діяльності відповідно до державних програм, науково-технічних  прогнозів і пріоритетів; визначати  структуру управління Станції, розробляти штатний розпис, затверджуючи його в установленому порядку.

Станція зобов’язана: виконувати норми і вимоги законодавства  щодо охорони довкілля, раціонального  використання і відтворення природних  ресурсів та екологічної безпеки; постійно удосконалювати свою роботу.

Станція здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності і веде бухгалтерську і статистичну  звітність згідно із законодавством. Директор Станції та головний бухгалтер  несуть персональну відповідальність за організацію й додержання порядку  ведення і достовірності обліку та звітності.

За порушення договірних зобов’язань, кредитно-розрахункової  і податкової дисципліни,  вимог  та якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності Станція несе відповідальність,, передбачену  законодавством.  

       Для  того, щоб визначити рівень розвитку  Краснокутської дослідної станції інституту садівництва необхідно мати аналіз розташування і умов виробництва, а також розміри даного господарства (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

 Динаміка показників розміру Краснокутської дослідної станції інституту садівництва

Аналізуючи показники  розміру досліджуваного господарства, зауважимо наступне: виробництво валової і товарної продукції у 2010 році, порівняно з минулими роками, збільшилося, що пов’язано зі збільшенням врожайності основних сільськогосподарських культур. Площі сільськогосподарських угідь на протязі досліджуваного періоду зменшилися, як і чисельність працюючих у господарстві. Так, за рахунок придбання нової техніки, зросла середньорічна вартість основних засобів.

Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку Краснокутської дослідної станція інституту садівництва  несе керівник,  – Сластін Олександр Петрович. Він створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер на підприємстві Різак Світлана Олександрівна. На підприємстві щодня, зранку проводяться планові засідання, для організації роботи на день.

Краснокутська дослідна станція  інституту садівництва є виробником фруктів протягом більше 40 років.

 На Краснокутській  дослідній станції інституту  садівництва вирощуються як ягоди,  фрукти, так і посадковий матеріал (саджанці плодових дерев, ягідних,  декоративних і малорозповсюдженних  чагарників, полуниці).

Таблиця 2.2.

Об'єм і структура  товарної продукції  Краснокутської дослідної станції інституту садівництва