Використання економічних методів менеджменту на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І Теоретичні основи економічних методів менеджменту………….…4

     1.1Вплив теоретичних аспектів економічних методів менеджменту на         підприємстві………………………………………………………..4

    1.2 Сучасні економічні методи менеджменту………………………....8

РОЗДІЛ І І Аналіз сучасного стану і застосування економічних методів менеджменту на  підприємстві………………………………………………….12

   2.1 Характеристика  об’єкта дослідження ТОВ «  Світанок» ……..….12

   2.1 Становище економічних методів на підприємстві………………..17

РОЗДІЛ І І І Рекомендації щодо застосування економічних методів менеджменту на підприємстві..……………………………………………...….25

  3.1 Впровадження сучасних економічних методів на підприємстві…25

  3.2 Вдосконалення  існуючих економічних методів на підприємстві..28

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ………………………30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 Менеджмент (англ. manegе управляти) — вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Першочергово необхідно встановити цілі, досягнення яких забезпечить нормальне функціонування і подальший розвиток підприємства. Після того як встановлено цілі менеджменту, необхідно знайти найбільш ефективні методи їх досягнення. Тобто зі питання « Що слід зробити? » додатково з’являється питання « Яким чином досягти певної мети? ». Отже, виникає потреба у застосуванні певних засобів, що забезпечують досягнення цілей управління, тобто методів управління.

Метод менеджменту - це науковий засіб цілеспрямованого впливу на поведінку  людини в організації або на трудовий колектив з метою досягнення поставлених цілей. Наявність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів.

Актуальність обраної  теми обумовлена тим, що методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного члена. Цим методи управління відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються у ході вирішення комплексних виробничо-господарських завдань.

Особлива роль методів  управління полягає у тому, щоб  створити умови для чіткої організації  процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити Їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи управління» витікає із суті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управління.

Ефективність застосування методів управління в основному  залежить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що зумовлює потребу систематичної і цілеспрямованої підготовки та повсякденного використання всіх зазначених напрямів впливу на колектив і окремих людей. Економічні методи управління посідають центральне місце в системі наукових методів управління трудовою діяльністю людей, оскільки на їх основі встановлюється цільова програма господарського розвитку окремих підприємств і організацій і визначається такий режим роботи і такі стимули, які об'єктивно спонукають і зацікавлюють колективи і окремих працівників в ефективній праці. Таким чином, впливом на безпосередні інтереси об'єкта управління створюється механізм його орієнтації на найбільш ефективний режим роботи без повсякденного і безпосереднього втручання зверху. До складу економічних методів управління належать організаційно-виробниче планування, метод комплексних цільових програм, комерційний розрахунок, система економічних регуляторів господарської діяльності.

Виходячи з зазначеної вище актуальності роботи об’єктом дослідження є економічні методи управління підприємством в сучасних умовах.

Предметом дослідження є  ефективність і методів управління, котрі застосовуються на підприємстві ТОВ “Світанок.

Таким чином, мета дослідження полягає в тому, щоб  всебічно вивчити основні тенденції розвитку різноманітних методів управління підприємством, проаналізувати переваги та недоліки національних та зарубіжних методів управління та оцінити перспективи вдосконалення ефективності економічних методів управління на підприємстві “ Світанок ”.

Джерела інформації. Дослідження здійснені з використанням  таких джерел інформації: монографії, наукові статті, публікації в засобах масової інформації, тематика яких стосується проблем, пов’язаних з методами управління підприємством, фінансово-економічні та бухгалтерські документи ТОВ “ Світанок ”. Перелік використаних літературних джерел наведений в кінці роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

          1.1 Вплив теоретичних аспектів економічних методів менеджменту на підприємстві

 

Економічні  методи менеджменту зумовлені різноманітними економічними чинниками, за допомогою яких досягається колективне чи індивідуальне задоволення потреб на всіх рівнях. Ефективне використання економічних методів потребує певних передумов: здатності підприємства адекватно реагувати на зміну економічних умов функціонування, розвинутого ринкового економічного середовища, ефективних фінансово-кредитних інститутів тощо. Економічні методи менеджменту передбачають розроблення планово-економічних показників і механізмів їх досягнення. Вони шляхом матеріальної зацікавленості стимулюють ініціативу та відповідальність працівників за результати прийнятих рішень. До економічних методів належать економічні плани, економічні стимули та бюджет.

Економічні  плани. Загалом у плані прогнозується  певний стан об’єкта у перспективі, а також визначаються необхідні  для його досягнення ресурси і  механізми.

Економічний план – комплексна модель (характеристика) основних економічних показників, параметрів майбутнього стану окремих сфер підприємства, а також шляхів, способів і ресурсів, необхідних для досягнення наміченого.

Вплив економічних  планів на працівників відбувається у різних аспектах: за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом.

Економічна  стимули. Вони належать до найефективніших чинників, що зумовлюють поведінку індивідів, сприяють гармонізації колективних, групових, та індивідуальних інтересів.

Економічні  стимули – способи впливу, що спонукають економічну поведінку індивідів, груп у сфері економічної діяльності до вирішення конкретних виробничо-господарських завдань згідно з метою організації.

Ґрунтуючись на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних подарунків, дотацій, компенсацій, пільг тощо, вони  є найдієвішими способами впливу на працівників організації. Будь-які економічні стимули повинні обґрунтованими, тобто задовольняти потреби працівників, враховуючи їхні здібності та внесок у загальний трудовий процес. При їх встановленні необхідно дотримуватись принципу справедливості.

Бюджет. Будучи базовим економічним методом  менеджменту, бюджет формує засади функціонування організації щодо збалансованості  надходжень та витрат. Його формування вказує напрями економії витрат і збільшення надходжень.

Бюджет –  документ, що відображає розпис надходжень і видатків економічного суб’єкта за певний період (найчастіше за рік).

В американських  та французьких джерелах бюджет розглядають  як кількісно виражений план, виділяючи  при цьому бюджет доходів, бюджет витрат, що ототожнює бюджет зі звичайними планами і не відповідає його економічній сутності.

Бюджет як складну  багато аспектну економічну категорію  можна розглядати з різних позицій:

- з’ясування майбутнього стану організації – бюджет у цьому сенсі є планом;

- відображення діяльності організації загалом та її підрозділів – у такому разі бюджет є розписом надходжень і видатків, які в ідеалі повинні бути збалансованими;

- реалізація контрольної функції – згідно з таким поглядом бюджет є найважливішою складовою внутрішнього контролю, що характеризує формування та рівень цільового використання ресурсів організації;

- фінансової – бюджет є оперативним фінансовим планом, який відображає надходження та використання коштів для забезпечення функціонування організації.

Незалежно від  сфери діяльності й масштабів  організації, бюджет виконує такі завдання:

- забезпечує  чіткість та цілеспрямованість  діяльності організації, ритмічність  та безперервність виробничо-господарських  процесів;

- створює об’єктивну основу для оцінки результатів діяльності організації загалом та її підрозділів;

- визначає обсяги, структуру витрат і джерела  їх покриття;

- вказує напрями  економії витрат і збільшення  надходжень;

- є засобом  координації діяльності різних  підрозділів організації, спрямованої на досягнення загальних результатів тощо.

 

1.2. Сучасні економічні методи менеджменту

 

Необхідність дослідження економічних методів управління персоналом полягає в тому, що їх науково обґрунтоване і доцільне використання є передумовою ефективного розвитку підприємств та персоналу, що їх обслуговують.

На даний  момент серед сучасних методів менеджменту  розрізняють системи Скенлона, Ракера і Імпрешера.

В Україні теоретичними питаннями управління персоналом займаються такі відомі автори, як Е. Панченко, М. Виноградський, В. Крамаренко, Л. Федулова. Однак у їхніх роботах бракує досліджень економічних методів управління персоналом у контексті їх застосування на вітчизняних та зарубіжних підприємствах.

 Система Скенлона заснована на розподілі між працівниками і компанією економії витрат на заробітну плату, отриманої в результаті підвищення продуктивності праці, а точніше вироблення в розрахунку на одного працівника. Спочатку визначається частка фонду заробітної плати у вартості обсягу реалізованої продукції. У разі зниження даного показника за певний період часу, коли частка фактичного фонду заробітної плати у вартості продукції зменшиться, сума економії, що підлягає розподілу, визначається як різниця між фондом заробітної плати, обчисленого за первісним нормативом від фактичного обсягу реалізованої продукції, і фактичним фондом заробітної плати за формулою.

Отримана економія розподіляється в пропорції 1:3 між  компанією та працівниками. Із суми, призначеної для преміювання  працівників, 20% спрямовується до резервного фонду, а решта розподіляється між працівниками залежно від їх трудового внеску в збільшення обсягу реалізованої продукції. Як і будь-яка інша система участі працівників у розподілі прибутку, система Скенлона передбачає активне залучення рядових робітників і службовців в управління, особливо у визначення шляхів підвищення продуктивності праці.

Система Ракера базується на преміювання працівників  за збільшення обсягу умовно чистої продукції  в розрахунку на один долар заробітної плати. Спочатку на основі кількісного аналізу визначається обсяг умовно чистої продукції (УЧП) і індекс її росту в компанії: УЧП = обсяг продажів - відсотки за кредит і виплати банкам - зміна товарних запасів - вартість сировини і матеріалів - інші виплати зовнішнім організаціям.

Потім визначається так званий «стандарт Ракера» - частка фонду заробітної плати в обсязі УЧП. Визначається він як середня  величина за ряд років. У компанії «Едді-Ракер-Нікелд», де вперше була застосована  система Ракера, цей стандарт склав 50%. Показово, що в багатьох компаніях обробної промисловості США «стандарт Ракера» приблизно такий же (він варіюється в межах 45-55%, якщо рахувати всі витрати на заробітну плату) . Ще одна його особливість у тому, що цей стандарт досить стійкий у часі. В обробній промисловості США частка фонду заробітної плати в обсязі УЧП знижується за п'ять років у середньому на один-два процентних пункти. Продуктивність праці тут визначається як розмір умовно чистої продукції в розрахунку на один долар заробітної плати. Підвищення продуктивності праці в компанії стимулюється, таким чином, на основі зниження частки заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції. Якщо в компанії відзначено зростання продуктивності праці, то частка фактичного фонду заробітної плати в обсязі УЧП буде нижче «стандарту Ракера». Обсяг преміального фонду за підвищення продуктивності визначається наступним чином. Фактичний обсяг УЧП множиться на «стандарт Ракера». З отриманої величини віднімається фактично виплачена працівникам сума заробітної плати. Залишилося частина - це та частка прибутку, яка отримана в компанії за рахунок підвищення ефективності виробництва.

Система Ракера зазвичай застосовується на підприємствах  капіталомістких галузей. Справа в  тому, що тут крім економії витрат на заробітну плату зростання УЧП може бути забезпечений за рахунок економії різних видів витрат минулої праці, матеріально-енергетичних ресурсів, запасів і т.п. Так що навіть при стабільній або незначно знизилася частці заробітної плати в УЧП розмір премій працівникам, так само як і приріст ефективності виробництва на підприємстві, може бути досить відчутним.

 Система Імпрошера заснована на преміюванні працівників за економію робочого часу (в людино-годинах), що витрачається на випуск заданого обсягу продукції. Ця система стимулювання продуктивності була розроблена-консультантом з управління М. Фейном. Вона суттєво відрізняється від інших систем участі в прибутку, отриманого за рахунок підвищення продуктивності. Перш за все, результати підвищення продуктивності вимірюються не в доларах, а в одиницях витрат робочого часу (у людино-годинах). Спочатку визначається базовий норматив - кількість людино-годин робочого часу, необхідного для виробництва одиниці продукції (загальна кількість відпрацьованих людино-годин робочого часу ділиться на кількість одиниць виробленої продукції). Потім фактична кількість людино-годин робочого часу, витраченого на випуск одиниці продукції в поточному періоді, зіставляється з базовим нормативом. Якщо фактична кількість людино-годин менше базового нормативу, працівникам виплачується премія. Але необхідно при використанні цієї системи враховувати, що базові нормативи визначаються при досягнутому технічному рівні виробництва. І будь-яка серйозна технічна реконструкція підприємства може зажадати перегляду цих нормативів, що є трудомістким і дорогим процесом.

Існує велика кількість  модифікацій цих систем участі та поділу прибутку відповідно з конкретними  умовами господарської діяльності тієї або іншої фірми, підприємства, що охоплюють цілком заводи або окремі ділянки, бригади, команди, групи працівників. Зазначені системи існують в «Макдоннелл-Дуглас», «Моторолла», «Дана», «Дженерал електрик», «Файерстоун», ТРВ. З охопленням всієї компанії - в «Чапаррел стіл» і «Херман Міллер».

Хоча всі  системи, які використовуються на підприємствах кожної фірми, не схожі в деталях один на одного, є ряд характерних рис, які зумовлюють ефективність їх застосування, які доцільно враховувати при впровадженні подібних систем на українських підприємствах:

1. Участь у прибутку неефективно, якщо не доповнюється залученням працівників до управління, до процесу прийняття рішень, до пошуку і вирішення виробничих проблем, шляхів удосконалення виробництва.

2. Визначення  розміру премій має базуватися  на таких показниках, на які працівники можуть зробити реальний вплив, тобто на що вони можуть вплинути (перш за все, в кращу сторону), контролювати на своїх робочих місцях, виробничих ділянках.

 

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Характеристика об’єкта дослідження ТОВ « Світанок»

 

Для того щоб  зрозуміти проблеми та стан економічних методів менеджменту на підприємстві слід врахувати особливості організації та робочого процесу на підприємстві, також проаналізувати методи, що застосовуються менеджерами, їх особливості.

ТОВ « Світанок » являється сільськогосподарським  підприємством з основним напрямком  виготовлення продукції – зернові  культури, відповідно особливістю виробничого  процесу є сезонність, через що більша частина робітників також сезонна.

Загальна  характеристика тов «Світанок»

 

Таблиця 2.1

№ п/п	Параметр, який характеризується	Зміст та особливості
1	Галузева належність	Сільськогосподарське  підприємство
2	Законодавча база заснування та функціонування організації	Статут
3	Види діяльності	Виготовлення продукції  рослинництва і тваринництва
4	Форма власності	Товариство з обмеженою  відповідальністю
5	Основні види продукції	зернові, соняшник, молоко і продукція свинарства.
6	Загальна чисельність  персоналу організації	середньорічна чисельність працівників з урахуванням  сезонних працівників 362
Продовження таблиці 2.1
	Загальна чисельність менеджерів, з них:	вищого рівня 2 середнього рівня 9 нижнього рівня 10
8	Показники обсягів діяльності за звітний рік, що минув:	товарна продукція – 46484 тис.грн. обсяги продажів – 40557 тис.грн. вартість наданих замовникам послуг – 21467 тис.грн.

 

Підприємство виробляє продукцію рослинництва та тваринництва, серед продукції рослинництва  найбільшу частку займає зернобобові культури, їх частка в виручці складає 75% від загальної виручки продукції, та соняшник, який в свою чергу займає 9,5 % від всієї виручки, а серед продукції тваринництва – вирощування свиней , які займають у виручці від реалізації продукції тваринництва – 23,7 % .

Середньооблікова кількість штатних та позаштатних працівників, що зайняті в сільськогосподарському виробництві  – 362 чоловік. Загальна чисельність менеджерів – 21.

Сильні і слабкі сторони  організацій

Таблиця 2.2

 

Перелік сильних сторін		Перелік слібких сторін
організації	найбільш сильного її конкурента	організації	найбільш сильного її конкурента
Продовження таблицы 2.2
Середній рівень спеціалізації	Високий рівень спеціалізації	Можливість використаня поглиблиного виробництва	Високий рівень спеціалізації
Залучення дотацій	Використання інвестицій	Можливість застосування тільки короткострокових позик	Залежність від залученого капіталу
Залучення позичкових коштів	Залучення дотацій	Ппевна залежність від дотацій	Не застосовуються позичковий капітал

 

          Проаналізувавши данні таблиці можна зробити висновок про те, що ТОВ «Світанок» має переваги над конкурентами, за рахунок чого залишається на ринку, також слід зауважити, що данні переваги являються відносними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні показники ефективності діяльності

Таблиця 2.3

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок про поступовий розвиток підприємства відповідно до покращення його показників в порівнянні з 2009 до 2011 рр.

Організаційна структура ТОВ «Світанок» приведена  на Рис.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Організаційна  структура  ТОВ «Світанок»

Організаційна структура управління на ТОВ «Світанок» - лінійна. Це означає, що кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням. Наприклад цех тваринництва підпорядковується безпосередньо головному зоотехнік.

2.2. Становище економічних методів на підприємстві

 

 Підготовка та проведення жнив має супроводжуватися розробкою організаційних заходів, які б включали питання ефективної організації праці та формування мотиваційного механізму якісних і кількісних показників роботи. Зокрема, збирання зернових у стислі строки при мінімальних втратах продукції потребує чіткої організації роботи всіх складових, задіяних у цьому складному технологічному процесі. Кожен працівник, зайнятий на збиранні зернових культур заздалегідь повинен бути ознайомлений з виробничим (сезонним) завданням, умовами праці і відпочинку, графіком роботи, умовами та розмірами матеріального стимулювання.

Розробка таких заходів  особливо актуальна в сучасних умовах господарювання, коли на значній частині  підприємств не вистачає необхідних технічних засобів та кваліфікованих кадрів механізаторів.

Враховуючи особливо важливе  значення проведення збирання урожаю зернових культур у стислі строки і без зайвих втрат, режим праці  і відпочинку робітників, умови та розмір оплати їх праці на підприємствах  усіх організаційно-правових форм власності  повинні визначатися з фактичними умовами та способами проведення збиральних робіт, характером хлібостою, наявною спеціальною зернозбиральною технікою, транспортними засобами тощо.

Саме тому ефективне застосування економічних методів на підприємстві у період жнив – являється надзвичайно важливим завданням.

Ефективне використання економічних методів потребує певних передумов: здатності підприємства адекватно реагувати на зміну  економічних умов функціонування, розвинутого ринкового економічного середовища, ефективних фінансово-кредитних інститутів тощо. Економічні методи менеджменту передбачають розроблення планово-економічних показників і механізмів їх досягнення. Вони шляхом матеріальної зацікавленості стимулюють ініціативу та відповідальність працівників за результати прийнятих рішень. До економічних методів належать економічні плани, економічні стимули та бюджет.

Серед економічних  методів, що застосовуються на даному підприємстві використовують саме економічні стимули, а саме : премії, тарифні ставки та винагороди в натуральній формі. Розмір даних заохочень встановлюється на підприємстві самостійно.

Премії на підприємстві отримують працівники, що включені до штату на постійній основі. Існують щоквартальна премія та річна премія, які виплачуються за відповідні проміжки часу. Виплачувати чи не виплачувати премію визначають бухгалтера, які аналізують результати ефективності роботи кожного працівника окремо. Як приклад можна взяти роботу тракториста , якщо в нього немає пояснювальних записок та зауважень, щодо якості виконуваної ним роботи, він виконує її у повному обсязі і без затримок у встановлений для виконання термін, тобто сезонні завдання виконуються – то по закінченню кварталу йому виплачують премію у розмірі авансованої заробітної плати, яка на підприємстві складає 50 % від окладу. Крім того, якщо такі показники залишаються на протязі всіх чотирьох кварталів – то працівнику виплачують річну премію у розмірі однієї заробітної плати.

Тарифні ставки та винагороди в натуральній формі застосовуються на підприємстві до сезонних робітників та спеціалістів. В залежності від очікуваного прибутку та грошових коштів, що будуть наявні на момент розрахунку з робітниками – обирають ту чи іншу форму заохочення, крім того інколи застосовують змішано форму, тобто частково зараховується надбавка в грошовому еквіваленті та натуральній формі. Також можливе застосування тарифних ставок щодо праці спеціалістів в сезонні роботи, коли робочій день являється ненормованим. Проте Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці" від 21 лютого 2006 р. N 3448-VI обмежено розмір часткової виплати нарахованої заробітної плати натурою не більше 30 % від нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції . При цьому загальна  виплата залежать від тарифної сітки, що діє на підприємстві, вона може змінюватись відповідно до фінансового стану підприємства. Такі тарифні надбавки вищі для спеціалістів і нижчі до працівників фізичної праці. Нижче приведена тарифна сітка, що діє на підприємстві.

 

Тарифна сітка  ТОВ « Світанок»

Таблиця 2.4

Розряд	Спеціаліст	Працівник фізичної праці
1	1020	1020
2	1128	1070
3	1267	1146
4	1424	1245
5	1597	1379
6	1805	1578

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ставка 1-го розряду  — це мінімальна заробітна плата  працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавче  встановлений розмір заробітної плати  за просту, некваліфіковану працю, нижче  від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці . На даний момент вона складає 1020 грн.

Перехід до іншого тарифного розряду відбувається при умови виконання складнішої роботи, збільшенні відповідальності на працівника.