Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Выборы Президента Украины

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..….3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ……………………………………………….….6

1.1. Основні принципи виборчого процесу в Україні………………….…6

1.2. Поняття та особливості виборів глав держав. …………………….….12

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО – ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ……………………………………..17

2.1. Конституційні умови обрання Президента України. ………………..17

2.2. Порядок проведення голосування та підрахунок голосів на виборах Президента України. ………………………………………………………….19

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ………………………………………….……….22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….….39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….…….46

Вступ

Актуальність теми курсової роботи в тому, що українська модель президентсько-парламентської республіки передбачає обрання глави держави прямими виборами, що забезпечує сильний характер президентської влади. Безпосередньо населенням глава держави обирається не тільки у президентських і змішаних (США, Бразилія, Мексика, Росія, Франція, Азербайджан), але й у суто парламентських республіках (Австрія, Ірландія, Ісландія, Румунія, Болгарія, Польща, Словенія, Молдова).

Як показують вітчизняні соціологічні дослідження, народні симпатії в Україні також схиляються на користь президентської республіки. Її населення виступає також за прямі вибори президента. Відомо, що саме в таких питаннях народній інтуїції можна довіряти. У свою чергу, всенародно обраний президент ніколи не погодиться бути політичною «лялькою». Одержавши легітимацію від мільйонів своїх співгромадян, він може бути сильним і активним. Відтак, логічно зробити українського президента адекватним до його органічного призначення – надати йому статус обраного безпосередньо народом глави виконавчої влади.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Згідно статті 105 Конституції України Президент України на час виконання повноважень користується правом недоторканності. Це означає, що до усунення Президента з поста проти нього не можна порушити кримінальної справи, його не можна арештувати тощо. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Офіційні спостерігачі, які зареєстровані територіальними виборчими комісіями, відповідно до повноважень, наданих цим положенням, здійснюють спостереження у відповідних виборчих округах як безпосередньо у територіальних виборчих комісіях, так і на виборчих дільницях та у дільничних виборчих комісіях.

Відповідно до статті 103 Конституції України Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними
статтею 12 Закону України «Про вибори Президента», виборчих процедур, передбачених цим Законом. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у порядку, визначеному Законом. Вибори Президента України проводяться за єдиним загальнодержавним одномандатним виборчим округом, який охоплює всю територію України. Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.

Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними
статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим
Законом. Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.

Вибори Президента України проводяться за єдиним загальнодержавним одномандатним виборчим округом, який охоплює всю територію України. Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів (ст. 19 Закону).

Відповідно до ст. 104 Конституції України новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Мета курсової роботи- проаналізувати порядок виборів Президента України.

Об’ект курсової роботи- виборчий процесс Президента України

Предмет курсової роботи- Президент України в конституційній системі органів державної влади.

Задачі курсової роботи:

Охарактерізувати поняття та особливості виборів глав держав. органів державної влади.
Розглянути принципи виборчого процесу в Україні.
Ознайомитись з Конституційними умовами обрання Президента України.
Проаналізувати порядок проведення голосування та підрахунок голосів на виборах Президента України.
Розглянути проблемні питання проведення виборів Президента України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

1.1. Основні принципи виборчого процесу в Україні.

Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними
статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим
Законом.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у
цей процес;

2) політичного плюралізму та багатопартійності;

3) публічності та відкритості виборчого процесу;

4) рівності всіх кандидатів на пост Президента України;

5) рівності прав партій (блоків) - суб'єктів виборчого
процесу;

6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу
кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації;

7) неупередженості органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і
організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до
кандидатів на пост Президента України, партій (блоків). [5]

Початок виборчого процесу визначається строками,
встановленими Конституцією України та цим Законом. Виборчий процес включає такі етапи:

1) утворення територіальних виборчих округів;

2) утворення виборчих дільниць;

3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій;

4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування у день виборів Президента України;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків
голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необхідності виборчий процес може включати також
такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків
повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Етапи, передбачені частиною п'ятою цієї статті, мають
місце лише у випадках, передбачених цим Законом.

Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням
Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента
України або офіційною публікацією подання Центральної виборчої
комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних
виборів Президента України. (ст. 11)

Підготовка та проведення виборів Президента України
здійснюються публічно і відкрито. Для забезпечення публічності і відкритості виборчого процесу виборчі комісії відповідно до своїх повноважень:

1) оприлюднюють відомості про свій склад, місцезнаходження та
режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і
виборчих дільниць, про час і місце проведення голосування, про
основні права виборців, у тому числі про право оскарження
неправомірних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій,
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових
та службових осіб, які порушують або обмежують виборчі права;

2) забезпечують можливість ознайомлення громадян із списками
виборців, відомостями про кандидатів на пост Президента України,
передвиборними програмами кандидатів на пост Президента України, з
порядком заповнення виборчих бюлетенів;[4]

3) оприлюднюють підсумки голосування і результати виборів
Президента України;

4) надають іншу інформацію у випадках, передбачених цим
Законом.

Рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян
через друковані засоби масової інформації або, у разі
неможливості, оприлюднюються в інший спосіб.

Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно
висвітлювати хід виборчого процесу. Їх представникам гарантується
безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з
виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчі дільниці у
день виборів та в день повторного голосування - на умовах,
визначених у частині дев'ятій статті 28 цього Закону. Виборчі
комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування,
посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх
повноважень і компетенції надавати представникам засобів масової
інформації необхідні їм відомості щодо підготовки та проведення виборів.[4]

Виборчі комісії при дипломатичних та інших закордонних
представництвах України у державах, де проживає значна кількість
виборців, забезпечують опублікування у місцевих засобах масової
інформації відомостей про час і місце голосування та
місцезнаходження відповідних виборчих дільниць. Перелік таких
держав визначається Центральною виборчою комісією.

Підготовка і проведення виборів Президента України

регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", іншими законами України, постановами Верховної Ради України про призначення виборів Президента України, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону.

Види виборів Президента України

1. Вибори Президента України можуть бути черговими,
позачерговими та повторними.

2. Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із
закінченням конституційного строку повноважень Президента України.

3. Позачергові вибори Президента України проводяться у
зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України
у випадках, передбачених Конституцією України.

4. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено
не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з
них не було обрано;

2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до
виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного
голосування зняли свої кандидатури.

Порядок призначення виборів Президента України

1. Вибори Президента України призначаються Верховною Радою
України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада
України приймає постанову.

2. Верховна Рада України приймає постанову про призначення
чергових або позачергових виборів Президента України з підстав,
визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим Законом.

3. Верховна Рада України приймає постанову про призначення
повторних виборів Президента України на підставі подання
Центральної виборчої комісії.

Строки призначення та проведення виборів

1. Чергові вибори Президента України відбуваються в останню
неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України.

2. Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента
України не пізніш як за дев'яносто днів до дня виборів. Верховна
Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення
чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

3. Виборчий процес чергових виборів Президента України
розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів.

4. Позачергові вибори Президента України відбуваються в
останню неділю дев'яностоденного строку з дня:

1) проголошення Президентом України особисто заяви про свою
відставку на засіданні Верховної Ради України;

2) опублікування рішення Верховної Ради України про
підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх
повноважень за станом здоров'я;

3) опублікування рішення Верховної Ради України про усунення
Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) прийняття постанови Верховної Ради України про призначення
позачергових виборів у зв'язку із смертю Президента України.

5. Постанова Верховної Ради України про призначення
позачергових виборів Президента України у випадках, передбачених
пунктами 1-3 частини четвертої цієї статті, приймається відповідно
в день проголошення Президентом України заяви, зазначеної у пункті
1 частини четвертої цієї статті, прийняття рішень, передбачених
пунктами 2, 3 частини четвертої цієї статті.

6. Виборчий процес позачергових виборів Президента України
розпочинається з дня, наступного за днем, зазначеним у пунктах
1-4 частини четвертої цієї статті.

7. Повторні вибори Президента України відбуваються в останню
неділю дев'яностоденного строку з дня прийняття постанови
Верховної Ради України про призначення повторних виборів.

8. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних
виборів приймається не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня
внесення до Верховної Ради України відповідного подання
Центральної виборчої комісії.

9. Виборчий процес повторних виборів Президента України
розпочинається наступного дня після офіційного опублікування
постанови Верховної Ради України про їх призначення.

Порядок обчислення строків

1. Усі строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в
календарних днях.

2. Першим днем строку, який відповідно до Закону має початися
у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня
настання вказаної події.

3. Останнім днем строку, який відповідно до Закону має
закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує
дню вказаної події. [4]

Поняття та особливості виборів глав держав.

Глава держави - особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює верховне представництво держави у внутрішньта зовнішньополітичних відносинах.

Інститут глави держави притаманний всім політично організованим країнам, але в різних країнах місце й роль глави держави є різною та обумовлена його юридичною формою, формою правління, характером державного режиму, об'ємом конституційних повноважень тощо.

У сучасних державах існують такі юридичні форми глави держави:

1) монарх - суверенна і не пов'язана політичною відповідальністю особа, якій влада належить за власним правом. Різновидами інституту монарха є: монарх, який успадкував свій пост (наприклад, Велика Британія, Іспанія, Швеція); монарх, призначений своєю сім'єю - правлячою династією (Саудівська Аравія); монарх федерації, обраний монархами суб'єктів федерації (Малайзія, ОАЕ);

2) президент - обраний народом, парламентом або представницькою колегією глава держави, який отримує владу на визначений термін у порядку делегації;

3) колегіальна президентура - обраний парламентом на визначений термін колегіальний орган, який здійснює функції глави держави (наприклад, Державна рада на Кубі, два капітан-регенти в Сан-Маріно, Федеральна рада у Швейцарії);

4) глава уряду, на якого покладено здійснення функцій глави держави (землі ФРН);

5) одноосібний або колегіальний узурпатор — особа чи колегіальний орган, які здійснюють владу без правових підстав, не маючи при цьому ні «царського» походження, ні мандата вибор-щиків1.

Юридичною формою глави держави в Україні згідно зі ст. 102 Конституції України є Президент України.

Конституційно-правовий статус Президента України встановлюється нормами Конституції України, які визначають місце та роль Президента України в системі органів державної влади та його взаємовідносини з іншими органами державної влади; закріплюють порядок заміщення поста Президента України; передбачають конституційно-правову відповідальність за державну зраду та інші злочини; визначають функції та повноваження Президента України.

Президент України посідає окреме місце в системі органів державної влади. Конституція України 1996 р., на відміну від попередньої Конституції та Конституційного договору від 8 червня 1995 p., які визначали його статус як глави держави і глави виконавчої влади, не відносить Президента України до законодавчої, Еиконавчої чи судової гілок влади.

Проте зміну конституційного статусу Президента України не можна розглядати як його відлучення від виконавчої влади, обмеження його ролі в організації та функціонуванні системи органів виконавчої влади. Водночас формальне виведення Президента України з виконавчої гілки влади, його конституювання як «глави держави» не означає також і створення нової- четвертої, «представницької» - за Б. Констаном, гілки влади, яка стояла б над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. [1]

Досвід Франції, де вже тривалий час використовується подібна модель організації влади, свідчить, що таке конституційне визначення статусу глави держави характеризує його особливе місце в системі органів державної влади: він не входить безпосередньо до жодної з гілок влади, гарантує єдність державної влади в умовах її поділу, погоджене функціонування та взаємодію органів державної влади, що забезпечується наявністю в нього досить широких повноважень як у сфері виконавчої, так і стосовно законодавчої та судової гілок влади.

Конституція України передбачає систему гарантій, мета яких -виключити можливість узурпації всієї повноти влади Президентом України, перетворення його в авторитарного правителя. До них можна віднести:

1) обмеження терміну повноважень Президента України п'ятирічним строком (ч. 1 ст. 103);

2) його обрання на загальних прямих виборах (ч. 1 ст. 103);

3) заборона мати Президентові України інший представницький мандат, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян (ч. 4 ст. 103);

3) заборона займати пост Президента України однією й тією ж самою особою більше ніж два строки підряд (ч. З ст. 103);

4) можливість усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);

5) можливість визнання Конституційним Судом України актів Президента неконституційними, через що вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Президент України на час виконання повноважень користується правом недоторканності (ст. 105 Конституції України). Це означає, що до усунення Президента з поста проти нього не можна порушити кримінальної справи, його не можна арештувати тощо.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Вибори Президента України здійснюються на принципах: 1 ) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес ; 2 ) політичного плюралізму та багатопартійності ; 3 ) публічності та відкритості ; 4 ) свободи передвиборної агітації; 5 ) рівності всіх кандидатів на пост Президента України ; 6 ) рівних можливостей доступу кандидатів до засобів масової інформації.

Вибори Президента України є загальними. Право обирати Президента мають громадяни України , яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Вибори Президента України можуть бути черговими , позачерговими ( достроковими ) і повторними .

Вибори Президента України є рівними , тобто громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах і кожен виборець має один голос. Вибори є прямими , що означає, що Президент обирається безпосередньо народом. Голосування на виборах Президента України є таємним ; контроль за волевиявленням виборців забороняється . Підготовка і проведення виборів Президента здійснюється шляхом прозорих і відкритих для громадськості процедур.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу , який включає всю територію України . Територія цього округу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Рішення про їх утворення приймається Центральною виборчою комісією ( далі - ЦВК) не пізніш як за 110 днів до дня виборів. Список територіальних округів із зазначенням їх номерів ЦВК публікує в офіційних засобах масової інформації.

У виборчій кампанії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у Президенти України, від політичних партій (виборчих блоків), зборів виборців - суб'єктів виборчого процесу, від іноземних держав і міжнародних організацій.

Офіційними спостерігачами від суб'єктів виборчого процессу можуть бути лише громадяни України, які мають право голосу.

Офіційні спостерігачі реєструються:

Центральною виборчою комісією за поданням кандидатів у Президенти України, керівних органів партій (блоків), ініціативних груп зборів виборців; територіальною виборчою комісією за поданням кандидатів Президенти України, довірених осіб кандидатів у Президенти України у територіальних виборчих округах, керівних органів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських організацій партій, ініціативних групп зборів виборців.

У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, домашня адреса, номери службових та домашніх телефонів.

Останній строк надходження подання до відповідної виборчої комісії - не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Голова відповідної виборчої комісії, а за його відсутності - заступник голови комісії у триденний строк приймає рішення щодо реєстрації офіційних спостерігачів та видає їм посвідчення встановленого

Суб'єкт виборчого процесу має право у будь-який час відкликати офіційного спостерігача, звернувшись із заявою до відповідної виборчої комісії про припинення його повноважень.

Реєстрація офіційного спостерігача замість офіційного спостерігача, який вибув, здійснюється за поданням суб'єкта виборчого процесу не пізніш як за два дні до дня виборів. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації у відповідній виборчій комісії та видачі їм посвідчень і закінчуються після встановлення Центральною виборчою комісіє результатів виборів Президента України.

Офіційні спостерігачі, які зареєстровані Центральною виборчою комісією, відповідно до повноважень, наданих цим Положенням, спостерігають за виборчим процесом, що здійснюється безпосередньо Центральною виборчою комісією.

Офіційні спостерігачі, які зареєстровані територіальними виборчими комісіями, відповідно до повноважень, наданих цим Положенням, здійснюють спостереження у відповідних виборчих округах як безпосередньо у територіальних виборчих комісіях, так і на виборчих дільницях та у дільничних виборчих комісіях.

Выборы Президента Украины 📙 Курсовая → 🆔 58612