Запозичення в сучасній англійській мові

 

 

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Кафедра англійської філології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з англійської мови

 

на тему: «Запозичення в сучасній англійській мові»

 

 

 

Студентки 2 курсу ІПОДН

напряму підготовки 6.020303

„Мова та література (англійська)”

Рязанцевої М.Ю.

 

Керівник: Кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології Грищенко О.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: ___Оцінка:  ECTS _____

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Старобільск – 2015 рік

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………..3

Розділ 1. Словниковий склад сучасної англійської мови…….

    1. Шляхи збагачення словникового складу англійської мови
    2. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови та джерела запозичень
    3. Причини запозичень
    4. Класифікація запозичень

Розділ 2. Запозичення в сучасній англійській мові

2.1.    Історія розвитку запозичень

2.2.    Арабські запозичення  в сучасній англійській мові

2.3.    Запозичення із скандинавських  мов

2.4.    Запозичення із кельтських  мов

2.5.    Запозичення із латинської  мови

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

         Англійська мова є феноменальним явищем з точки зору її словникового складу та специфіки його формування. Її основу сформували діалекти однієї мовної групи, а саме, старогерманської. У процесі історичного розвитку народу мова розвивалася і збагачувалася як завдяки внутрішнім ресурсам, так і зовнішнім. Під зовнішніми ресурсами слід перш за все вважати запозичення іншомовних одиниць.

      Термін "запозичення" означає процес надходження і засвоєння слів внаслідок різних соціальних причин - війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків, включаючи літературу, філософію, релігію, освіту, мистецтво, тощо. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення(у тому числі сталі) чи навіть граматичні структури та словотворчі афікси.

        Процес запозичення слів іншомовного походження був наслідком різних суспільно-політичних та культурних подій. Збагачення вокабуляру відбувалося у багатьох сферах життя та діяльності, а саме у військовій, побутовій, освітній, науковій, культурній та інших сферах. Серед стародавніх мов найбільшого значення як джерела запозичень мали латинська та грецька мови. Щодо кельтської мови, то вона дала найбільше власних (географічних назв).

       Актуальність даної роботи зумовлена тим, що мова, як специфічне явище, постійно знаходиться у процесі розвитку: приходить щось нове, зникає непотрібне. Для вчених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які вимагають вирішення. В процесі тривалої історії свого розвитку англійська мова перейняла значну кількість іншомовних слів, які потребують комплексного вивчення.

         Мета дослідження полягає у встановленні походження запозичень за їхнім тематичним прошаком. Поставлена нами мета передбачає вирішення ряду наступних завдань:

1) визначити сутність лексичного складу сучасної англійської мови;

2) дослідити походження лексичних одиниць;

3) проаналізувати запозичення з різних мов.

         Об'єктом дослідження є запозичення в сучасній англійській мові.

       Предметом роботи є процес запозичення слів іншомовного походження.

             Для досягнення поставленої мети й  розв’язання конкретних завдань     було використано низку методів лінгвістичного аналізу:

  1. Теоретичний  аналіз наукових джерел;

  2.Узагальнення  та систематизація отриманих  результатів;

  3.Дескриптивний  метод;

   Теоретична та практична цінність роботи полягає в тому, що результати та матеріали даного дослідження можна використовувати при вивченні та навчанні англійської мови на різних етапах навчання.

     Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

      1.1. Шляхи збагачення словникового складу англійської мови

      

       Існує багато способів збагачення словникового складу будь-якої мови. Для англійської мови характерні такі шляхи:

      1. Деривація (derivation), до складу якої входять скорочення (shortening) та конверсія (conversion).

  1. Композиція (composition).
  2. Семантична зміна (semantic change), що поділяється на розширення (extension) та звуження (narrowing) значення, покращення (elevation) та погіршення (degradation) значення; зміна значення з буквального (literal) у фігуральне (figurative).
  3. Неологізми.
  4. Запозичення з інших мов.

      Якщо ж розглянути процес збагачення мови згідно історичних періодів на які поділяється історія розвитку англійської мови, то можна побачити, що словниковий склад давньоанглійської мови поповнювався з двох джерел:

  • шляхом утворення нових слів із елементів, існуючих у самій мові;
  • шляхом запозичення слів із інших мов.

      З двох способів домінуюче значення мав перший. Різноманітні способи словотворення в давньоанглійській мові можна згрупувати за трьома основними типами:

      1) Морфологічне словотворення;

      2) Синтаксичне словотворення;

      3) Семантичне словотворення.

        Розвиток словникового складу в середньо-англійський період відбувається як за рахунок внутрішніх ресурсів мови, так і шляхом запозичення слів та морфем з інших мов [5, с. 163]. У зв'язку з тим, що в цей період з'являється велика кількість запозичень із скандинавських діалектів та французької мови, ця сторона справи протягом багатьох років приваблювала увагу дослідників значно більше, ніж розвиток словникового складу за рахунок внутрішніх ресурсів.

       В галузі внутрішнього розвитку словникового складу можна виділити такі явища, як утворення нових слів шляхом афіксації та переосмислення слів у зв'язку з розвитком відносин: наприклад, давньоанглійський іменник ctiiht, який означав "хлопчик", "слуга", отримує в середньоанглійський (з написанням knight) значення "лицар"; давньоанглійське дієслово sellan "давати" отримає в середньоанглійський період (sellen) значення "продавати", тобто "віддавати за гроші".

     Що стосується  новоанглійського періоду, то найбільш значущими тут є запозичення з цілого ряду мов. Це пов'язано з активним культурним обміном, торгівлею, колонізацією нових земель. Можна виділити збагачення англійської лексики в епоху Відродження за рахунок італійських та іспанських слів, латинських та грецьких слів, латинізації французьких слів; запозичення колоніальних та французьких слів у 18 столітті; запозичення 18-20 століть.

Отже, зрозуміло, що в усі періоди історії англійської мови ключову роль у процесі збагачення словника грали як запозичення, так і слова утворені із елементів існуючих у самій мові, хоча їх питома вага у кожному періоді неоднакова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. − М.: Высшая школа, 1973. − 303 с.

  1. Ахманова О. С. Словарь лингвистическихтерминов. − М.: Советская 
    энциклопедия, 1966. − 607 с.
  1. Иванова И. П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. − С.-П: Издательство "Лань", 2001. − 512с.
  1. Ильиш Б. А. История английского языка. − М., 1958. − 366 с.
  2. Раевская Н. М. Лексикология.  − К.: Вища школа, 1971. − 341 с.
  3. Расторгуева Т.А. История английского языка. −  М.: Высшая школа, 1983. − 256 с.

7. Смирницкий А. И. Лекции по истории английского языка. − М.: Добросвет, 2000. − 238 с.

8. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. −  М.: 1956. − 271с.

9. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы. − М.: 1962. − 243 с.

10. Akhmatova O. Lexikology: Theory and Method. − М.: 1972. − 284 р.

11. Вгаdley J. The making of English. − L.: 1937. − 412 р.

12. Саrrol J. B. The study of language. − Cambridge: 1955. − 347 р.

ІЗ. Ginzburg R. S. A course of English lexicology. − М., 1966. − 276 р.

14. Hockett. Ch. F. A course in modern linguistics. – N.У.: 1960. − 417 р.

15. Jesperson O. Growth and strukture of the English language. − Leipzig. .: 1958. −

356р.

16. Мalmberry B. New trends of linguistics. − Stockholm: 1964. − 284 р.

17. Potter S. Modern linguistics. − L.: 1952. − 303 р.

18. Reznik R.V. A history of the English language. − М.: Наука, 2001. − 476 с.

19. Serjentson M. S. A history of foreign word in English. − L.: 1955. − 425 р.

20. Smith L. P. The English language. − L.: 159. − 312 р.

21. Stenton F. M. Anglo-Saxon England. − Oxford University Press: 1947.  − 323 р.

22. Partridge E., Clarck J.W. British and Amеrican English Sience 1900. − L.-1951. − 480p.

23. Radford E. Unusial words and how they cam about. − Л.,М.:        Просвещение, 1964. − 857 с.

24. Selected stories by Agatha Christie. − M: Progress Publishers, 1976. − 336p.

25. Webster’s Seventh New Collegiate Dictionary. − Toronto, Ontario: 1972. − 930 p.

 

 

 

1.2. Роль запозичень в розвитку  словникового складу англійської мови

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.

Не можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактора.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”), перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure

В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями ,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

 

Список використаних джерел

    1. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 129 с.
    2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 296 с.
    3. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 140 с.
    4. Тиховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-ті роки)//Мовознавство. – 1988. № 6. – C. 57-63.
    5. Воронцов Вл. Язык и слово // Симфония разума / Вл. Воронцов. – М.: Молодая гвардия. 1976 – 623 с.
    6. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизма // Английские неологизмы / Под ред. Ю. А. Жлуктенко. – К.:Наукова думка, 1983. – C.1-11.
    7. Заботкина В.И. новая лексика современного английского языка. -  М.: Высшая школа. 1989. – 128 с.
    8. Иванов А.Н. Английская неология // Сб. научн. Тр. МНПИИЯ им. М. Тореза – 1984. Вып.227. -- C.3 – 16.
    9. Липка Л. Очерки по английской лексикологии, структура лексики, семантика слова и словообразования // Обществ. Науки за рубежом сер. в языкознания. – 1991. - № 4. C.133-140.
    10. Мачхелян Г.Г. Современную английскую лексику в учебный процесс // Иностранные языки в школе. – 199. - № 2. – C.77 – 82.
    11. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г. Рогова, В. Рабинович, Т. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.
    12. Орлов Г.А. Новейшие исследования английской литературно-разговорной речи // Вопросы языкознания. – 1993. - № 5. – C.119 – 130.
    13. Програма для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5 – 11 клас // Іноземні мови в школі. – 1997. - № 1. – C.73 – 77.
    14. Суон М. Английский язык в современном употреблении. – М.: Высшая школа, 1984. – 552 с.
    15. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа. Формирование умственных способностей учащихся // Хрестоматия по педагогике / под ред. З.И.Равкина. – М.: Просвещение, 1976.  с.359 – 362.
    16. “Татарская газета” тюркизмы в английском языке, - № 13, 1998.
    17. Фидуло М.М. Педагогика. – К: Академия, 2000. – 504 с.
    18. Aldeo T. Where do all the new words come from // American Speech/ - 1980. - vol.55. - № 4/ - p.264 – 277.
    19. Marchard/ the categories and types of present-day English word – formulation // Alabama Linguistic and psychological series, 1966. - # 13. – XX. – 379 p.
    20. Maurer D.W., High F.C. New words – where do they come from and where do they go // American Speech. - 1982. - № 55. – p.25 – 32.
    21. Грин Д. Словарь новых слов // Green Jonathon. Dictionary of new words. – М.: Bere, Персей, 1996. – 352 с.
    22. Дополнение к большому англо-русскому словарю / Под.ред. И.Р. Гальперина. – М.: Русский язык, 1980. – 432 с.
    23. Ginzburg R.S. A Coutse in Modern English Lexicology. – М.: Высшая школа, 1979.
    24. Трофимова З.С. Словарь новых слов и значений в английском языке. – М.: Павлин, 1933 – 304 с.
    25. Эйто Дж.Словарь новых слов английского языка, - М.: Русский язык, 1990, Лондон: Лонгман, 1989 – 434 с.
    26. A Dictiomary of New English / Composed by C.L.Barnhart, S. Steinmetz, R.K.Barnhart. – London.: Longman, 1974. – 512 p.
    27. 6000 words . A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary. – Springfield.: Merriam, 1976. – 220 p.
    28. Webster’s New World Dictionary of the American Languige / Edited by D.B.Guralnik. – New York, Cleveland, Prentice HallPress, 1986. – XXXVI, 1962p.

 

 

 

 

1.3. Причини запозичень

Причини цього явища різноманітні, але єдині для усіх мов. Виділяють внутрішньолінгвістичні і зовнішні, екстралінгвістичні причини. До внутрішньолінгвістичних відносять такі:

1) Потреба у найменуванні об'єкта чи явища, обумовлена відсутністю зазначеного явища в когнітивній базі язика-рецептора. Це основна і найбільш давня причина запозичення; (>bistro, >gondola, >elephant);

2) Потреба у найменуванні об'єкта чи явища, обумовлена неточністю наявного назви. За наявності справжнього й іншомовного слів із подібним значенням англійське слово має загальне значення, а запозичене – як загальне значення, так і додаткові відтінки (латинське >effluvium має лише значення англійських слів >exhalation, >emanation «видихання, виділення», а його конотативне значення «що супроводжується неприємним запахом»; запозичене із німецького >angst передає не властиве англійському слову >fear «страх взагалі» значення «страх був без будь-якої видимої причини»). [20;с.29]

Екстралінгвістичні причини:

1) Соціально-психологічна: вираз конотацій, які не мають відповідної одиниці в приймаючій мові; наприклад, створення ефекту «престижності» (французьке >boutique «крамничка, що торгує дорогими, частіше незвичними товарами у дорогому районі» і латинське >emporium «великий торговий центр» використовуються як для уточнення нейтрального англійського слова >shop при позначенні магазинів саме таких типів, але й здобули право підкреслити престижність конкретного місця торгівлі). [20;с.30]

2) Активізація міжнародних зв'язків та процес глобалізації викликали появу великої кількості інтернаціоналізмів – слів однієї мови, запозичених дуже багатьма мовами світу. [19;с.35]

ЛІТЕРАТУРА

1. Арнольд, І.В.Лексикология  сучасного англійської/ І.В. Арнольд. – М.:АспектПресс, 2001. – 536 з.

2.Атрашевская,О.Т. Лексичні половіючі жита із семантичнокоррелятивними споконвічними і запозиченими одиницями/О.Т.Атрашевская// Теорія комунікації. Мовні значення:сб.науч. статей/МГЛУ;редкол.:Т.В. Бобка (відп. ред.) [та інших.]. – Мінськ, 2007. –Вип.4. – 141 з.

3.Бреус, Є.В. Основи  теорії та практики перекладу  з російської англійською/ Є.В.Бреус. – М.: ВидавництвоУРАО, 2000. – 208 з.

4. Винокурова, В.М. Закономірності  розвитку семантичної структури  лексичних запозичень в сучасному  англійській/ В.М. Винокурова// Актуальні питання мовознавства і інтенсифікації викладання іноземної мов:Сб.науч. ст./ Ред. А.В. Данилович,М.И.Кусков. –Мн.:Навука ітехнiка, 1993. – 208 з.

5.Влахов, С.І., Флорін, С.П.Непереводимое у перекладі/ С.І.Влахов, С.П. Флорін. – М.: «>Р.Валент», 2006. – 448 з.

6.Гарбовский, М.К. Теорія  перекладу/ М.К.Гарбовский. – М.: Видавництво  Московського університету, 2004. – 544 з.

7. Дмитрієва,Л.Ф. Курс перекладу з англійської мови російською/Л.Ф. Дмитрієва та інших. –Мн.:МГЛУ, 2004. – 91 з.

8.Ермолович, Д.І. Імена  власні з кінця мов і культур  культур/ Д.І.Ермолович. – М.: «>Р.Валент», 2001. – 200 з.

9.Кабакчи, В.В. Англійська мова міжнародногообщения/Cross-cultural English. – СПб: Освіта, 1993. – 200 з.

10.Климзо, Б.М. Роль  перекладач у побудові еквівалентів  длязаимствуемих іншомовних термінів/ Б.М.Климзо// Мости. – 2006. - №4. –С.20-27.

11. Комісарів, В.М.,РецкерЯ.И.,Тархов  В.І. Допомога за перекладу з  англійської мови російською/ В.М. Комісарів,Я.И.Рецкер, В.І.Тархов. – М.: Видавництво літератури наиностраннихязиках, 1960. – 176 з.

12.Крупнов, В.М. Курс  перекладу/В.Н.Крупнов. – М.: Міжнародні  відносини, 1979. – 231 з.

13. Латишев,Л.К. Технологія перекладу/Л.К. Латишев. –М.:НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. –280с.

14.Лещева,Л.М. Слова щодо англійської мові/Л.М.Лещева. –Мн.: Академія управління за Президента РБ, 2001. – 179 з.

15. Маслов, Ю. С. Введення  у мовознавство/ Ю. С. Маслов. – М.: «Вищу школу», 1987. – 272 з.

16.Масловский, Є. К. Про бездумних запозиченнях в  науково-технічному перекладі/ Є. К.Масловский// Мости. – 2006. - № 4. –С.28-33.

17. Реутович, Ю. С. Лексична  асиміляція німецьких запозичень  щодо англійської мові/ Ю. С. Реутович// Теорія комунікації. Мовні значення. Випуск 2.Сб.науч. статей./ Відп. ред.З.А.Харитончик. –Мн.:МГЛУ, 2002. – 127 з.

18.Слепович, В.С. Курс  перекладу (англійський російський)/ В.С.Слепович. –Мн.:ТетраСистемс, 2005. – 320 з.

19. Хоменко, С.А., Цвєткова,Е.Е.,Басовец, І.М. Основи теорії та практики перекладу науково-технічної літератури з англійської мови російською/ С.А. Хоменко,Е.Е. Цвєткова, І.М.Басовец. –Мн.:БНТУ, 2004. – 204 з.

20.Черемисина,Т.И. Функціональний аспект не асимільованих запозичень в сучасному англійській/Т.И.Черемисина// Збірник наукової праці/ Московський ордена Дружби Народів державний педагогічний інститут іноземної мов ім. Тореза;редкол.:Г.Ю. Князєва (відп. ред.) [та інших.]. - М., 1983. -Вип.212; – 124 з.

 

>СЛОВАРИ

21. Мюллер,В.К./Большой англо-російський словник/В.К. Мюллер, Г.Б.Шевнин,М.Ю. Бродський. – Єкатеринбург:У-Фактория, 2005. –1536с.

22. ABBYYLingvo 12

РЕСУРСИУДАЛЕННОГО ДОСТУПУ

23.Витюховская Я.Заимствования  у "англійському мові/ Я.Витюховская. – Перм, 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:referats.qip/referats. - Дата доступу: 21.03.2010.

24. Дьяков, А.І. Мова  і культуру/ А.І. Дьяков. – Новосибірськ, 2003. [Електронний ресурс]. – Режим  доступу:philology/linguistics2/dyakov_03.htm. - Дата  доступу: 18.04.2010.

25. Wikipedia – the freeencyclopedia. Mode ofaccess:ru.wikipedia.org/wiki. -Date ofaccess: 12.04.2010.

 

 

 

 

1.4. Класифікація  запозичень

Наявні в словниковому складі мови запозичені слова можна класифікувати: за джерелом запозичення, по тому, який аспект слова запозичений і, за ступенем асиміляції.

За джерелами та епохою запозичення в словниковому складі англійської мови розрізняють:

1) Кельтські запозичення;

2) Латинські запозичення перших століть нашої ери, тобто, що потрапили ще до приходу англів і саксів на Британські острови (так зв. 1-й шар латинських запозичень);

3) Латинські запозичення VI-VII ст., Тобто  епохи введення християнства в Англії (так зв. 2-й шар латинських запозичень);

4) Скандинавські запозичення епохи  скандинавських набігів (VIII-IX ст.) І  особливо скандинавського завоювання (X ст.);

5) Старі французькі запозичення (XII-XV ст.), обумовлені нормандським завоюванням;

6) Латинські запозичення XV-XVI 'ст., тобто пов'язані з епохою Відродження (так зв. 3-й шар латинських запозичень);

7) Нові французькі запозичення після XVI ст;

8) Запозичення з грецької, італійської, голландської, іспанської, російської, німецької та інших мов, зумовлені  економічними, політичними, культурними та іншими зв'язками з відповідними народами;

9) Совєтизму, тобто запозичення з російської мови післяжовтневого періоду.

Класифікація за джерелом запозичення розроблена найбільш повно, але не є, як вже було зазначено, єдиною можливою. Запозичення можна також класифікувати по тому, який аспект слова виявляється новим для приймаючої мови. За цим принципом запозичення поділяють на фонетичні, кальки (translation-loans), семантичні і запозичення словотворчих елементів.

Перший з названих типів, тобто фонетичні запозичення складають основну і найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що їх загальний звуковий комплекс виявляється для мови, що запозичить новим, хоча кожен із складових їх звуків, за рідкісними винятками, замінюється звуком мови, у яку вони потрапляють. Розглянуті вище sport, labour, travel, people, castle, fortress і т. д. є саме фонетичними запозиченнями.

Кальками називаються запозичення у вигляді буквального  перекладу  іноземного слова або виразу, тобто точного відтворення його засобами приймаючої мови із збереженням морфологічної структури та мотивування.

Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали інтернаціональними запозиченнями з мови індіанців:pale-face блідолиций, pipe of peace трубка світу. Багато кальок серед совєтизму: palace of culture, house of rest.

Запозичення в сучасній англійській мові 📙 Курсовая → 🆔 81270

Запозичення в сучасній англійській мові 📙 Курсовая → 🆔 81270

Запозичення в сучасній англійській мові