Застосування технології бенчмаркінга у формуванні маркетингової стратегії ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»



ЗМІСТ

 

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ  ПІДПРИЄМСТВА

8

1.1. Сутнісна характеристика  стратегій підтримки та їх  взаємозв’язок із загальною стратегією  підприємства

8

1.2. Визначення ролі  функціональних стратегій у стратегічному наборі підприємства

19

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТОВ «ГАДЯЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБВ» ЯК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

29

2.1. Характеристика основних  елементів системи управління  ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»

29

2.2.  Аналіз господарсько-фінансової  діяльності ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»

45

2.3. Особливості формування  функціональних стратегій ТОВ  «Гадяцький завод ЗБВ»

57

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНИХ  І ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ ТОВ  «ГАДЯЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБВ»

62

3.1. Реалізація моделі  формування оптимальних функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»

62

3.2. Застосування технології  бенчмаркінга у формуванні маркетингової  стратегії ТОВ «Гадяцький завод  ЗБВ»

67

3.3. Визначення соціальної  та економічної ефективності  формування функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»

75

ВИСНОВКИ

82

ПРОПОЗИЦІЇ

86

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

89

ДОДАТКИ

93


 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

У сучасному світі  відбуваються глобальні зміни в  системі суспільного виробництва. Здійснюється перехід від виробництва  масового споживання до диверсифікованого споживання. Сучасні технології, і особливо інформація, дають можливість виробляти невеликі партії багатоваріантної продукції для задоволення різноманітних смаків споживачів. Необхідною умовою існування підприємства стають постійні інновації та зміни.

Стрімкий розвиток конкуренції в українській економіці в цілому, і, зокрема, в її аграрному секторі, зумовлює необхідність вдосконалення стратегічної управлінської поведінки таким чином, щоб своєчасно адаптуватися до умов навколишнього середовища та досягнути задовільних результатів, потрібних для виживання і розвитку на ринку. Нині виникла об'єктивна потреба у поглиблених наукових дослідженнях проблем стратегічного управління діяльністю підприємств, серед яких найважливіше місце займають питання стратегії, яка свідчила б про безперервний розвиток організації.

В умовах перехідного  періоду й економічної кризи  в Україні головною метою переважної більшості підприємств є адаптація  до умов підвищеної динамічності зовнішнього  та внутрішнього середовища. Відтак підприємствам необхідна відповідна стратегія розвитку, яка стала б основою прийняття ефективних управлінських рішень. Стратегічний характер вибору мети функціонування вітчизняних підприємств набуває пріоритетного значення для вищого управлінського персоналу. Оскільки кожне підприємство унікальне за своїм існуванням, процес розробки та реалізації стратегії для кожного з них індивідуальний і залежить не лише від зовнішнього та внутрішнього середовища, а й від їхньої взаємодії.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що для кожного підприємства формування оптимальних функціональних стратегій відіграє важливу роль у діяльності підприємства та у подальшому його розвитку. А у даній курсовій роботі зроблена спроба розглянути основні функціональні стратегії на підприємстві, виявити основні недоліки, зазначити конкретні шляхи їх усунення та запропонувати нові стратегії розвитку.

Визначення кола науковців, що займаються проблематикою теми дослідження  та зазначення не вирішених ще питань, що і обумовлюють актуальність дослідження, постановку мети та визначення завдань.

Дослідження теоретичних  та практичних аспектів формування системи  стратегічного управління ресурсним  забезпеченням розвитку підприємства здійснювалося у наукових трудах  Ансоффа І. [12], Віханського О. [24],    Мінцберга Г. [43], Пономаренка В. [47], Шершньової З. [59], Акоффа Р., Градова О., Іванова Ю., та ін.

Мета роботи полягає  в узагальнені теоретичних концепцій формування оптимальних функціональних стратегій на підприємстві, оцінці впливу чинників на діяльність підприємства, та розробці напрямів підвищення ефективності формування оптимальних і функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ».

У відповідності до мети роботи поставлено наступні завдання:

визначити характеристику стратегій підтримки та їх взаємозв’язок із загальною стратегією підприємства;

визначити роль функціональних стратегій у стратегічному наборі підприємства;

здійснити характеристику основних елементів системи управління ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»;

провести аналіз господарсько-фінансової діяльності ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»;

визначити особливості  формування функціональних стратегій  ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»;

запровадити моделі формування оптимальних функціональних стратегій  ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»;

застосувати технології бенчмаркінга у формуванні маркетингової стратегії ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»;

визначити соціальну  та економічну ефективності формування функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ».

Об’єктом дослідження  є процес формування оптимальних функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ».

Предметом дослідження  роботи є систематизація теоретико-методичних та практичних аспектів формування оптимальних  функціональних стратегій ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ». Для цього проведемо аналіз підприємства і статистичні спостереження діяльності підприємства, який дозволяє дати оцінку основним стратегіям підприємства; прослідкувати вплив суб’єктивних  і  об’єктивних  чинників на стратегію підприємства, визначити рівень їх впливу та запропонувати шляхи їх усунення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні та звітні дані, науково-методичні публікації у періодичній пресі, довідкова і монографічна література, дані мережі Інтернет.

Методологічною основою  роботи є джерела наукової та економічної літератури зі стратегічного менеджменту, теоретичні праці видатних вчених з мікроекономіки та макроекономіки, менеджменту та маркетингу.

У практичній частині  роботи застосовані дані бухгалтерської, статистичної звітності та дані оперативного обліку ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ» за 2009-2011 роки.

У курсовій роботі були використані  наступні методи дослідження:  аналізу  літератури:

аналізу нормативно-правової документації по темі дипломної роботи;

вивчення та узагальнення вітчизняної та зарубіжної практики;

аналіз та синтез;

абстрагування.

Наукова новизна одержаних  результатів полягає в розробці моделей формування оптимальної функціональної стратегії. При цьому отримано наступні результати:

розроблено комплекс взаємозв’язаних моделей формування оптимальної функціональної стратегії, що ґрунтується на механізмах аналізу і попередження змін динамічних характеристик таких систем та забезпечує ефективне використання трудових і матеріальних ресурсів з метою отримання максимальних прибутків;

 одержали подальший розвиток:

 моделі ефективності  використання ресурсів підприємств  на основі методів лінійного  і нелінійного економетричного  аналізу, які, на відміну від  існуючих, включають моделі фондовіддачі, матеріалоємності і продуктивності праці;

механізми визначення функціональних взаємозв’язків між основними показниками формування оптимальної функціональної стратегії та розробка критеріальних оцінок оптимізації;

Практичне значення одержаних  результатів дослідження полягає  в тому, що формування оптимальних функціональних стратегій обґрунтовані теоретичні положення та подані методичні підходи доведено до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути прийняті до використання підприємством для підвищення ефективності використання усіх видів виробничих ресурсів. Зокрема, практичне використання одержаних результатів дозволяє:

проводити диференціацію  постачальників за ознакою релевантності  ресурсів, які постачаються на підприємство, та здійснювати вибір найбільш доцільних  форм організації постачальницько-збутового процесу;

визначати конкретний зміст  управлінських робіт та здійснювати  розподіл виконавчої відповідальності при формуванні функціональної, виконавчо-адресної, організаційно-документарної структури  системи управління діяльності підприємства.

Галузь застосування результатів дослідження – результати курсової роботи можуть бути використані на підприємствах з виробництва бетону та бетонних виробів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Список використаних джерел становить 59 джерел. Обсяг текстової частини складається зі 92 сторінок, містить 34 таблиць, 5 рисунків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Теоретичні аспекти формування оптимальної стратегії підприємства

 

 

1.1. Сутнісна характеристика стратегій підтримки та їх взаємозв’язок із загальною стратегією підприємства

 

Найважливіша проблема будь-якого українського підприємства, що працює в ринкових умовах – це проблема його виживання і забезпечення безупинного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у створенні й реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотно розробленої й ефективної стратегії розвитку підприємства. 

Стратегія є об’єктивною засадою для формування відповідей на такі важливі для підприємства питання: в якій галузі або на яких ринках повинне функціонувати підприємство; як розподілити найчастіше обмежені ресурси; як вести конкурентну боротьбу [16].

Загальна (генеральна) стратегія  розвитку підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі.

Функціональні (підтримки) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим направленням його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, пов’язана з реалізацією товарів і обслуговуванням покупців, стратегія неторгової діяльності – ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої і т. д.) використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів і т. д.) [21].

Маркетингова стратегія  підприємства, як відомо включає чотири головні складові підсистеми: товарну  або асортиментну стратегію, цінову стратегію, стратегію розподілу та товаропросування і комунікаційну стратегію. Кожна з цих підсистем має свої особливості, але основне – вони повинні бути націлені на досягнення головної мети підприємства – постійного підвищення конкурентного статусу [29].

В процесі формування маркетингової стратегії можна  виділити вхідні та вихідні елементи.

Вхідні елементи –  це ті чинники, аналіз яких передує розробці маркетингової стратегії.

Вихідними елементами є  стратегічні рішення щодо маркетингового міксу, тобто комплексу компонентів маркетингу, який включає чотири складові – товар, ціну, збут, просування.

Основне призначення  маркетингової стратегії полягає  в тому, щоб взаємоузгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

Маркетингова стратегія  включає конкретні стратегії  діяльності на цільових ринках, комплекс маркетингу, який використовується, витрати  на маркетинг. В стратегіях, розроблених  для кожного ринкового сегменту, повинні бути розглянуті нові продукти і такі що вже випускаються, ціни, просування продуктів, доведення продуктів до споживачів, має бути вказано як стратегія реагує на загрози і можливості ринку.

Маркетингові стратегії  класифікують за такими ознаками таблиця 1.1.

Таблиця 1.1

Ознаки маркетингової  стратегії

1. Залежно від терміну їх реалізації:

- довгострокові;

- середньострокові;

- короткострокові.

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів підприємства:

- маркетингові стратегії на стадії впровадження товару на ринок;

- маркетингові стратегії на  стадії росту;

- маркетингові стратегії на  стадії насичення ринку;

- маркетингові стратегії на  стадії спаду.

3. За станом ринкового попиту:

- стратегія стимулюючого маркетингу;

- стратегія синхромаркетингу;

- стратегія підтримуючого маркетингу;

- стратегія ремаркетингу;

- стратегія демаркетингу.


 

Продовж. табл. 1.1

 

4. Залежно від загальноекономічного  стану фірми та її маркетингових  спрямувань розрізняють три види  базових маркетингових стратегій підприємства:

- стратегія виживання;

- стратегія стабілізації;

- стратегія росту.

5. За елементами маркетингового  комплексу:

- товарна стратегія;

- цінова стратегія;

- стратегія товарного руху;

- стратегія просування.

6. За ознакою конкурентних переваг (за Портером):

- стратегія цінового лідерства;

- стратегія диференціації;

- стратегія фокусування (концентрації).

7. Залежно від конкурентного  становища фірми та її маркетингових  спрямувань:

- стратегія ринкового лідера;

- стратегія челенджерів;

- стратегія послідовників;

- стратегія ринкової ніші.

8. Залежно від виду диференціації:

- товарної диференціації;

- сервісної диференціації;

- іміджевої диференціації;

- кадрової диференціації.

9. Залежно від співвідношення  відносної ринкової частки  фірми та темпу росту її ринку збуту:

- стратегія розвитку;

- стратегія підтримання;

- стратегія збирання врожаю;

- стратегія елімінації.

10. Залежно від методу обрання  цільового ринку:

- стратегія товарної спеціалізації;

- сегментної спеціалізації;

- односегментної концентрації;

- вибіркової спеціалізації;

- стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації  ринків збуту підприємства:

- стратегія недиференційованого  (агрегованого) маркетингу;

- диференційованого маркетингу;

- концентрованого маркетингу.


 

Виробнича стратегія  підприємства – система довгострокових дій щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства за рахунок ефективного  використання його виробничого потенціалу, своєчасного адаптування до змін у конкурентному середовищі.

      Ступінь  і темпи змін у виробництві  залежать від рівня і типу  диверсифікації, відмови від освоєних  темпів і запровадження нових  напрямів діяльності з виготовлення  продуктів.

Фінансова  стратегія  представляє  собою  визначення  довгострокової  мети

фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення.

 Завданнями фінансової  стратегії є:

 визначення способів  проведення успішної фінансової  стратегії та використання фінансових  можливостей;

 визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

 фінансове забезпечення  операційної та інвестиційної  діяльності на перспективу;

 вивчення економічних  та фінансових можливостей імовірних  конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

 розробка способів  виходу із кризового стану  та методів управління за умов  кризового стану підприємств.

 Розробка фінансової  стратегії – це галузь фінансового  планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства [34].

Стратегія НДДКР —  це стратегія створення нової  продукції певної конструкції за оптимальною технологією (за співвідношенням  вартість — якість) з урахуванням вимог до її споживчих характеристик, яка обумовлює напрямок, темпи, масштаби розвитку та тип виробництва, які формуються.

Стратегія НДДКР окремого підприємства базується на загальних  досягненнях науково-технічного прогресу в усіх галузях науки та виробництва. Вона повинна враховувати дані науково-технічного прогнозування і формуватися на основі існуючих та перспективних наукових та технологічних досягнень вітчизняного та світового рівня [38].

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей  сфери  товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику  роль  у підвищенні   ефективності    виробництва.    Воно    виступає    в    якості опосередкованого  зв’язку між виробництвом   та   виробничим   споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з  розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві  зв’язки по  поставках  продукції,  структури матеріально-технічного забезпечення сприяють  скороченню  часу  виробництва, підвищенню його ефективності та  якості  продукції  за  рахунок  ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств,  економічними  партіями  різних  видів сировини, матеріалів та обладнання.

Фінансові ресурси –  це грошові кошти, що перебувають  у розпорядженні підприємства та беруть участь у процесі відтворення. До фінансових ресурсів належать грошові фонди та частина грошових коштів, яку підприємство використовує у не фондовій формі [14].

Стратегічні плани повинні  бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність підприємства протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.

Першим і, може бути самим  істотним рішенням при плануванні, буде вибір цілей підприємства.

Діяльність підприємства на споживчому ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних задач, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність, виживання і його конкурентоспроможність на ринку. Під ціллю розуміють якісні і кількісні характеристики функціонування підприємства, до досягнення яких воно прагне.

Досягнення цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства (в нормальних умовах розвитку ринку), оскільки отримання прибутку передбачає реалізацію продукції, тобто визнання її покупцем.

Формування цілей підприємства, вибір основних із них залежить і  від стадії життєвого циклу підприємства, що показано в таблиці 1.2.

Залежність формування основних цілей і завдань в  залежності від життєвого циклу  підприємства може бути представлена таким чином:

Таблиця 1.2

Класифікація  цілей підприємства в залежності від стадії життєвого циклу

Стадія життєвого циклу

Головна ціль підприємства

Основне завдання

Народження

Виживання

Вихід на ринок

Дитинство

Короткочасний прибуток

Закріплення позицій на ринку

Юність

Прискорений ріст об’ємів продаж та прибутку

Захоплення своєї частини ринку

Рання зрілість

Постійний ріст об’ємів діяльності

Диверсифікація діяльності (освоєння додаткових напрямків діяльності)

Зрілість

Формування іміджу підприємства і  збалансований ріст

Закріплення позицій підприємства на освоєному ринку

Старіння

Збереження позицій

Забезпечення стабільності господарської  діяльності

Відродження

Оживання (пошук додаткових імпульсів  в діяльності)

Омоложення (технічне переозброєння, нові постачальники, застосування нових технологій і т. п.)


 

Мета підприємства – це визначення якісних і кількісних характеристик функціонування підприємства, до досягнення яких воно прагне. Мета функціонування утворює складну і взаємопов’язану систему, що залежить як від зовнішнього середовища, котре оточує підприємство, такі від внутрішніх факторів його функціонування [46].

Завдання підприємства визначають етапи або шляхи досягнення мети в період, на який розробляється  стратегія, це відображено на таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Етапи досягнення мети в період, на який розробляється стратегія

Ознака

Вид мети

Характеристика мети

1. В залежності від ступеню  досягнення мети

– бажані

– життєво-необхідні

Бажана мета діяльності будь-якого  підприємства – це отримання максимальних прибутків.


Продовж. табл. 1.3

   

Життєвонеобхідна мета – отримання  мінімально-необхідних прибутків, котрі  забезпечують збереження статутного фонду  підприємства.

2. В залежності від часового  фактору

– перспективна

– поточна

Мета, яка повинна бути досягнута в майбутньому, через 5-10 років

мета, досягнення якої необхідне уже  сьогодні.

3. В залежності від відношення  до головної мети підприємства

– кінцеві

– проміжні

Головні цілі підприємства завдання, які ставить перед собою підприємство для досягнення головної мети.

4. В залежності від оцінки

– кількісні

 – якісні

Кількісні цілі виражаються певними  абсолютними і відносними показниками (об’єм продажу, сума отриманого прибутку, ріст прибутку на інвестований капітал  і т. д.).

Якісні цілі виражаються наступними показниками: культура обслуговування, соціальний мікроклімат, культура виробництва.

5. В залежності від ступеня  впливу зовнішніх факторів на  функціонування

підприємства

– цілі, зумовлені змінами у  зовнішньому середовищі

цілі, не пов’язані із змінами у  зовнішньому середовищі

Інфляція, зміни податкової політики держави, зміни попиту споживачів.

Вони, як правило, впливають з невикористаних резервів покращення діяльності підприємства і не потребують додаткового залучення  ресурсів.

6. В залежності від змісту і характеру відображуваних інтересів

– цілі підприємства, як суб’єкта ринкових відносин

цілі суспільства, задоволення  потреб населення

Отримання прибутків

Відповідність обсягу і структури  споживчому попиту

7. В залежності від предмету  діяльності

– цілі виробництва

– цілі комерційної діяльності

– цілі соціальної діяльності

– цілі інноваційної діяльності

– цілі інвестиційної діяльності

Випуск продукції.

Реалізація товарів.

Створення сприятливих умов праці.

Впровадження нових технологій.

Вкладання коштів в реальні і фінансові інвестиції.


В умовах ринкових відносин діяльність кожного підприємства залежить від конкурентного середовища і зміни кон’юнктури товарного ринку з метою досягнення безперервного зростання обсягів діяльності воно повинно формувати власну стратегію розвитку. Види стратегії та їх характеристика показана на рисунку 1.1. і в таблиці 1.4 [54].

Рис. 1.1. Види стратегії підприємства

За даними рис. 1.1. можна зробити висновок, що виділяють три основні базові стратегії: стратегія зростання, стратегія стабілізації та стратегія виживання.

Для більш детальної  характеристики видів базової та альтернативних стратегій розглянемо таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

Характеристика  видів базової та альтернативних стратегій

Різновид базової стратегії

Критерії визначення характеру  стратегії

Стратегічні альтернативи

1. Стратегія зростання (наступальна)

Об’єм продаж.

Дохід.

Частка ринку.

Швидкість зростання.

Інтенсифікація ринку: просунення на нові ринки, розширення присутності, географічна експансія.

Диверсифікація: вертикальна, горизонтальна, побіжна.

Міжфірмове співробітництво та кооперація.

Зовнішньоекономічна діяльність.

3. Стратегія виживання (оборонна)

Критичний аналіз:

продуктів та ринків;

фінансового стану;

управління

Перебудова маркетингової діяльності: вилучення товару, експансія на основі ринки тощо;

Перебудова системи управління;

Фінансова перебудова.


Продовж. табл. 1.4 

2. Стратегія стабілізації (наступально-оборонна)

Дохід на об’єм продаж.

Дохід на активи.

Дохід на акції.

Швидкість пожвавлення. 

Економія: ревізія витрат, консолідація, пожвавлення.

Зрушення: зменшення витрат, поновлення доходу, активізація фінансової діяльності.

Забезпечення сталості:

Селективність балансування на ринках, фінансова економія.


 

Розробка стратегії діяльності підприємства на споживчому ринку здійснюється в декілька етапів, суть і зміст яких в наступному [18].

Застосування технології бенчмаркінга у формуванні маркетингової стратегії ТОВ «Гадяцький завод ЗБВ»