Адміністративна реформа

     Зміст

План………………………………………………………………………………... 3

Вступ……………………………………………………………………………….. 4

Суть  адміністративної реформи в Україні………………………………………. 5

Спрямування адміністративної реформи………………………………………... 9

Функціонування  адміністративної реформи………...…………………………. 13

Висновок………………………………………………………………………...... 17

Список  використаної літератури……………………………….…………………18

      План

Вступ

1. Суть адміністративної реформи в Україні

2. Спрямування адміністративної реформи

3. Функціонування  адміністративної реформи

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      За  умов фінансової кризи загострюються  не стільки питання економічного розвитку країни, скільки потреба  для держави комплексно відповісти на виклики, удосконаливши саму систему  державного управління та мобілізувавши  всі можливі ресурси.   Адміністративна реформа, чи реформа публічної адміністрації, - найважливіший механізм досягнення ефективності державного управління.

      За  роки незалежності система державного управління радянського типу з властивими їй командними та адміністративними  підходами не була зламана. Європейські  пріоритети України, які всі 20 років  незалежності визнавалися як основні, не підкріплювалися реальними кроками.

      Не  було проведено комплексних спроб  реформувати державне управління та повернути його обличчям до громадян. Постійно збільшувалася кількість  органів, державних службовців та їх керівників. Фактично громадянин опинився перед армією чиновників, не знаючи, де шукати порятунку в довжелезних  коридорах влади.

      Ефективне функціонування держави неможливе  без структурованої, упорядкованої  та дієвої системи державного управління. Система центральних органів  виконавчої влади в Україні була невпорядкованою через відсутність  принципів її побудови, заплутаний механізм підпорядкування та звітності.

      Основним  інструментом проведення адміністративної реформи є функціональне обстеження органів виконавчої влади та розробка рекомендацій і пропозицій щодо приведення їх системи та структури у відповідність  з функціями, які на них покладено, що є одним з основних пріоритетів  Центру.

      Концепція функціонального обстеження належить до основних шляхів досягнення системної  оптимізації, збільшення ефективності та результативності діяльності всіх органів виконавчої влади в Україні, бо її невід’ємною складовою є  оптимізація функцій центральних  виконавчих органів.  

      1.Суть адміністративної реформи

      Серед найважливіших проблем суспільного  розвитку України особливе місце  займає становлення й розвиток сильної  та ефективної державної влади як необхідної передумови трансформації  суспільства на засадах ринкової економіки, прав людини і політичного  плюралізму. Положення нової Конституції  України визначили потребу істотних змін в організації та функціонуванні державної влади і місцевого  самоврядування, їх правовому забезпеченні та відповідних перетворень у  правовій державі взагалі. Основна  їх мета - прискорення переходу від  авторитарної до демократичної системи  державного управління, модернізація державно-управлінських відносин, створення  дієвої системи державного забезпечення та захисту конституційних прав і  свобод людини, гідних умов її життя, наближення апарату управління до населення, пристосування  його до потреб сьогодення.

      Загальна  концепція державно-правової реформи  в Україні спрямована на здійснення комплексних перетворень державно-правових інститутів одночасно в чотирьох основних напрямках: парламентської реформи, адміністративної реформи (реформи  виконавчої влади), судово-правової реформи  та реформи місцевого самоврядування (муніципальної реформи). З огляду на предмет нашого дослідження, ми будемо вести мову лише про адміністративну  реформу в Україні.

      Сьогодні  стає зрозумілим, що одним із основних факторів загальної кризи в нашій  країні є криза державного управління. А тому необхідно прийняти невідкладні заходи з широкомасштабної адміністративної реформи в Україні. Реформування державного управління включає визначення ролі, завдань, функцій, структури органів державного управління, розподілу повноважень між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування, розвиток системи державної служби, вироблення соціальних і гуманітарних аспектів управління, створення відповідної законодавчої та нормативно-правової бази, формування механізмів піднесення економіки, добробуту населення, забезпечення національної безпеки, оздоровлення відносин між органами влади та населенням, інститутами громадянського суспільства.

      Від того, якими будуть ці заходи, наскільки  своєчасно та якісно вони будуть проведені, залежатиме курс державного розвитку України у майбутньому. Успіх  адміністративної реформи залежить від швидкого і повного розв'язання першочергових завдань, спрямованих  насамперед на трансформацію функцій  і структури органів виконавчої влади з поступовим посиленням функціонального  принципу управління, деконцентрацію, децентралізацію повноважень, реорганізацію  державного контролю, вибудову управлінської  вертикалі, дерегуляцію та спрощення  системи управлінських послуг на всіх рівнях державної влади, реформування інституту державної служби.

      Адміністративна реформа повинна забезпечити  проведення економічних та соціальних змін, відновити завдані нашому суспільству  втрати у державотворчих процесах, найперше - повернути довіру населення  до держави, її інституцій, усім гілкам влади надати чіткі соціальні  орієнтири та ідеологію державності, засновану на загальнолюдських цінностях  та національній ідеї.

      Певна правова база адміністративної реформи  закладена Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, Законами України "Про державну службу", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в  Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ'', "Про Національний банк України", Указами Президента України "Про зміни у структурі  центральних органів виконавчої влади", "Про систему центральних  органів виконавчої влади", "Про  склад Кабінету Міністрів України", "Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних  службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів", "Про підвищення ефективності системи  державної служби", "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами  в органах виконавчої влади, з  керівниками підприємств, установ  і організацій", "'Про систему  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців", "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи", постановами Кабінету Міністрів України "Про урядові комітети", "Про службу Прем'єр-міністра України" та ін.

      Разом з тим адміністративна реформа  передбачає розробку і прийняття  ще цілого ряду законодавчих і нормативних  актів, які регулюватимуть діяльність органів влади та їх взаємовідносини. Така широкомасштабна реформа на основі прийнятої Концепції дала б можливість відповідно до конституційних засад уточнити, а подекуди й змінити  систему органів виконавчої влади, спростити й удосконалити їх апарат, відмовитися від невластивих  державі функцій, підвищити професіоналізм державних службовців, поліпшити  їх матеріально-технічне забезпечення, сформувати систему законодавства, яка б гарантувала ефективне  здійснення адміністративним апаратом управлінських функцій, його перехід  від командно-вольових до переважно  правових методів і форм діяльності і, нарешті, забезпечила правові  гарантії прав і свобод громадян від  свавілля чиновників, включаючи право  на відшкодування збитків, завданих неналежним адмініструванням."

      Визначальним  моментом у проведенні адміністративної реформи став Указ Президента України "Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7 липня 1997 року. Відповідно до Указу, з метою підготовки і проведення в Україні комплексної адміністративної реформи, яка має радикально змінити систему державного управління всіма сферами суспільного життя, перетворити її в один з визначальних чинників економічних та соціальних реформ, утворено Державну комісію з проведення адміністративної реформи та затверджено її персональний склад.

      Можна сказати, що головною суттю адміністративної реформи в Україні є створення  сучасної управлінської системи, притаманної  цивілізованим демократичним країнам  з ринковою економікою, яка забезпечить  кращі можливості для нормального  розвитку суспільства, а безпосередньо  громадянам дасть основу для розвитку їх самоорганізації, самосвідомості, розкриття  людських здібностей і задоволення  зростаючих потреб.

      Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, яка забезпечить становлення  України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави  з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дасть можливість їй стати впливовим  чинником у Європі, її метою є  також формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам України [1, с.9]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2.Спрямування адміністративної реформи

      Втілення  в життя адміністративної реформи  має грунтуватися на вироблених світовою практикою принципових засадах  функціонування державного управління у демократичній правовій державі, серед яких ключове значення має, зокрема, запровадження:

      » пріоритетності законодавчої регламентації функцій, повноважень та порядку діяльності органів виконавчої влади;

      » незалежності здійснення функцій та повноважень виконавчої влади від  інших гілок влади у межах, визначених Конституцією України та чинним законодавством;

      » механізму внутрішнього та зовнішнього  контролю за діяльністю органів виконавчої влади та їх посадових осіб, насамперед з позиції забезпечення поваги до особи та справедливості, а також  підвищення ефективності державного управління;

      » відповідальності органів виконавчої влади, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких були порушені;

      » механізму контролю за функціонуванням  органів виконавчої влади з боку суспільства через інститути  парламентської і прямої демократії [2, с.11].

      Адміністративна реформа розрахована на тривалий період реалізації, який проходитиме  у декілька етапів та має здійснюватись  у кількох напрямках. Унаслідок  практичного втілення в життя  широкомасштабної реформи очікується поступове формування більш досконалої системи державного управління, яка  значно посилить виконавчу гілку  влади, що дасть можливість більш  цілеспрямовано і ефективно впливати на прогресивний розвиток нашої держави.

      Концепція передбачає здійснення адміністративної реформи  у кількох напрямках:

      Перший - це створення нової правової бази, яка регламентуватиме державне управління.

      Другий - формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управліня.

      Третій - це кадрове забезпечення нової  системи державного упраління.

      Четвертий - зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управліня.

      П'ятий - це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.

      Адміністративна реформа розрахована  на відносно тривалий період її реалізації і включає три етапи:

      - у ході підготовчого етапу реформування мають бути розроблені та офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи. На цьому етапі розв'язуються першочергові завдання, пов'язані з поточним удосконаленням елементів існуючої системи державного управління.

      - на другому - запроваджуються організаційно-правові засади реформу-вання ключових елементів системи державного управління.

      - на третьому етапі поглиблюються трансформаційні процеси, формуються нові інститути, організаційні структури та інструменти державного управління.

      У напрямку територіальної організації  державного управління В Україні  йде активний пошук децентралізованої  моделі державного управління, яка  має стати альтернативою існуючим централізованим структурам. Тому сучасна  ситуація в державі потребує посиленої  уваги до вироблення регіональної політики (збереження політичної та економічної  Цілісності України, управління формуванням  регіональних ринків тощо),

      Для вирішення цих вкрай важливих проблем планується створення центрального органу виконавчої влади з питань регіональної політики з наданням йому права координувати діяльність інших  центральних органів виконавчої влади у сфері регіональної політики уряду. Потреба створення такого органу зумовлена необхідністю постійного контролю за діяльністю місцевих органів виконавчої влади з боку центральних органів. Адже багато міністерств практично самоусунулося від виконання цієї функції управління, а ті перевірки, які здійснюються під егідою Кабінету Міністрів, проводяться, як правило, фахівцями, які не мають потрібної кваліфікації, а нерідко й бажання для всебічного і глибокого аналізу діяльності місцевих органів влади щодо їх впливу на соціально-економічні процеси в регіонах.

      Надзвичайно важливою проблемою є реформування місцевих органів виконавчої влади. Адже державне управління пронизує не лише регіональний рівень, а доходить і до найнижчого рівня органів  місцевого самоврядування - виконкомів сільських і селищних рад шляхом делегування їм державних повноважень  виконавчої влади. Тому існують проблеми, пов'язані з делегуванням цих  повноважень та відповідальність за їх виконання, а також проблеми взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями  та органами місцевого самоврядування.

      У діяльності місцевих органів виконавчої влади, зокрема обласних державних  адміністрацій, має бути підвищена  ефективність контрольно-наглядових функцій  з додержанням Конституції України  і законів, а також здійснення державного управління і місцевого  самоврядування з одночасним посиленням розпорядчо-виконавчих функцій районних державних адміністрацій. Особлива увага надається поетапності  здійснення змін на рівні обласних державних адміністрацій, які є  ключовою ланкою в реалізації державної  політики уряду на територіальному  рівні.

      Суттєвою  частиною адміністративної реформи  є нагальна необхідність переорієнтації діяльності посадових осіб від прагнення  тотального контролю над усією економічною  діяльністю до намагання підтримки  зростаючих і конкурентних ринків - засобів економічного зростання  та зайнятості населення.

      Особливо  низькою залишається ефективність надання послуг громадянам на місцях, саме там, де населення вступає у  безпосередній контакт з державною  бюрократією. Бюрократична тяганина та грубість, великі черги вже стали звичним явищем у деяких установах та організаціях. Як наслідок, падає довіра до державних службовців з боку громадськості, що в свою чергу, підриває державну владу в цілому. Уряд повинен взяти зобов'язання щодо дотримання державних стандартів із надання послуг населенню та захисту прав споживачів.

      Для цього передбачається:

      -   визначити   необхідну   нормативно-правову   базу   для   здійснення програми  дерегуляції, утворити відповідний  загальнодержавний орган та його  місцеві осередки;

      -  розробити пропозиції щодо спрощення  процедур, які регулюють економічну  діяльність на загальнодержавному  та місцевих рівнях;

      - розробити стандарти на державні  послуги населенню;

      - удосконалити зв'язки державних структур із громадськістю, розширити форми участі громадськості в публічній оцінці та контролі за впровадженням державних послуг населенню;

      - створити аналітично-інформаційну структуру (центр, постійну робочу групу) для проведення широкомасштабних наукових досліджень у цій галузі, вивчення світового досвіду, опрацювання на практиці вироблених методик та рекомендацій, аналізу результатів їх впровадження. Функціональний аспект реформи передбачає перехід до нового розуміння функцій публічної влади, які за своїм змістом спрямовуються на надання державних і громадських послуг, перерозподіл функцій і повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на основі: встановлення переліку державних та громадських послуг, їх класифікації; визначення переліку послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів і на платній основі; розмежування сфери відповідальності щодо надання державних та громадських послуг місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівні.Така система державного управління буде підконтрольною народові, побудованою на наукових принципах і ефективною  [4, с.544].

      Висновок 

      Отже, виходячи з вищесказаного можна  сказати, що суть адміністративної реформи полягає в розробці та прийнятті цілого ряду законодавчих і нормативних актів, які регулюють діяльність органів влади та їх взаємовідносин. Це у свою чергу уточнює, а подекуди і змінює систему органів виконавчої влади, спрощує і удосконалює їх апарат, «відсіює» невластиві державі функції, підвищує професіоналізм державних службовців, поліпшує їх матеріально-технічне забезпечення, формує систему законодавства, яка б гарантувала ефективне здійснення адміністративним апаратом управлінських функцій, його перехід від командно-вольвих до переважно правових методів і форм діяльності і, нарешті, забезпечила б правові гарантії прав і свобод громадян від свавілля чиновників, включаючи право на відшкодування збитків, завданих неналежним адмініструванням.

      Адміністративна реформа повинна найперше повернути  довіру населення до держави, її інституцій, усім гілкам влади, надати чіткі орієнтири  та ідеологію державності, засновану  на загальнолюдських цінностях та національній ідеї.

      У результаті здійснення адміністративної реформи має буде досягнуто поступове формування раціонального механізму державного управління, який дасть змогу значно зміцнити та підвищити ефективність реалізації виконавчої влади, поглибити її взаємодію з місцевим самоврядуванням.

      Нова  сучасна модель державного управління забезпечить сприятливі умови для  прогресивного розвитку українського суспільства, позитивно вплине на хід  і наслідки проведення інших перетворень  у державі, гарантуватиме дотримання прав і свобод громадян. 
 
 
 
 

      Список  використаної літератури: 

1. Указ Президента України "Про Державну комісію  з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7 липня 1997 року N 1284/98. 9 с.  
2. Указ президента України «Про Національну раду з питань функціонування органів державної влади» від 21 лютого 2008 року

№ 149/2008. 11 с.

3. Концепція адміністративної реформи в Україні від 1998р. зі змінами внесеними в 2004р. 26-28 с.
4. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України; Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.
5. Вісник. Головко П.А. «Наслідки державно-правових реформ в Україні» листопад 2010р. 334-340с..                                   . 
   

Дата  12.05.2011р.

Підпис _________