Акцизний поодаток

ВСТУП

Податкова система в кожній країні є однією із головних основ економічної системи, так як податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві. Вони виникають між державою з  одного боку, юридичними і фізичними  особами з іншого. Податки як форма фінансових відносин виникли з появою держави.

Історія людства виробила різні форми  й методи оподаткування. Кожний вид  податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і  посідає особливе місце в податковій системі.

Слід  зазначити, що молода Українська держава  розпочала створення власної  податкової системи, яка не є простим  копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати  конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови і безліч інших  чинників.

За допомогою абстрактно-логічного  методу, зокрема прийомів індукції й дедукції уточнено сутність поняття  «акцизний податок», а також сформульовано загальні висновки.

1.Теоретичні аспекти оподаткування акцизним податком

Для початку потрібно дати визначення акцизному податку (його ще інколи називають «бандерольний») від латинського „accidere” – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

В широкому розумінні акциз - це непрямий податок  на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку  з обороту, цей податок вилучається  не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг[1, c.54]

Розділ VІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) "Акцизний податок" [2,с.125-137] поєднав у собі всі законодавчі акти, щоб досягти прозорості та стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним податком. В ПКУ передбачено всі норми щодо оподаткування підакцизної продукції, встановлено ставки акцизного податку та визначено особливості оподаткування.

Цей податок  встановлюється на високорентабельну продукцію. Особливістю акцизний податок є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї акцизного податку.

Держава акумулює кошти, одержані від сплати акцизного податку, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм. 

Акцизний  податок подібний до податку на додану вартість: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації

Платниками податку окрім виробників та імпортерів підакцизних товарів, Податковий кодекс прописує [2,с.125-137]:

- особи, що реалізують конфісковані підакцизні товари, підакцизні товари, що мають статус безхазяйних, та за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- особи, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.

- особи, що порушили правила дотримання вимог митних режимів (транзит, митний склад, знищення або руйнування, відмова на користь держави, магазин безмитної торгівлі, тимчасове ввезення, переробка на митній території України), що передбачали звільнення від оподаткування;

- особи, що відповідальні за виконання умов цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 грн. за 1 л 100% спирту, 0 євро на 1000 кг нафтопродуктів та порушили вимоги передбачені ПКУ.

- особи, які порушили умови щодо цільового використання підакцизних товарів при здійснені операцій з підакцизними товарами, які не підлягали оподаткуванню або звільнені від оподаткування .

Об'єктом оподаткування є операцій, які не підлягають оподаткуванню та операцій, що звільнені від оподаткування [2,с.125-137].

До об'єктів, що оподатковуються, додали операції:

- з реалізації конфіскованих підакцизних товарів, товарів, що визнані безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та ті, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку;

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми . Зазначимо, що відповідно до згаданого пункту у разі наявності наднормативних втрат спирту та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів, базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів.

Перелік операцій, що звільнені від оподаткування, в ПКУ більш розширили, додавши операції з:

- ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав;

- безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів, конфіскованих за рішенням суду, та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації;

- ввезення на митну територію України усіх підакцизних товарів (раніше - лише алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови пред'явлення органу державної митної служби ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів);

- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги або як гуманітарної допомоги;

- ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, еталонних чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

- реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

[3,c.277-183].

Порядок визначення бази оподаткування акцизним податком встановлено в кодексі відповідно до якої базу оподаткування пропонується визначати при застосуванні:

- адвалорної ставки - виходячи з вартості підакцизних товарів за максимальними роздрібними цінами, без урахування акцизного податку та

- специфічних ставок - виходячи із суми метричних одиниць виміру, ваги, об'єму, кількості або іншого натурального показника .

Також можливе застосування одночасного використання адвалорної та специфічної ставки.

Також визначено наступні групи підакцизних товарів:

1) спирт етиловий, алкогольні напої, пиво;

2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

3) нафтопродукти, скраплений газ;

4) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Важливо не оминути увагою те, що пунктом 1 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ зберігаються знижені ставки податку для коньяків (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00) [2,с.128]:

• 20 гривень за 1 літр 100% спирту у 2011 році;
• 27 гривень за 1 літр 100% спирту у 2012 році.

Починаючи з 2013 року ставка податку для коньяків буде такою ж, як і для інших напоїв, що містять спирт (підгрупа 2208 УКТ ЗЕД).

Незмінними залишились ставки на легкові автомобілі, причепи та напівпричепи, але при цьому було дещо переглянуто ставки на кузови та мотоцикли. Нову ставку встановлено і на мотоцикли та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них (код згідно з УКТ ЗЕД 8711 90 00 00) Але ставки податку, які зараз наведено в ст. 215 ПКУ, будуть застосовуватись недовго.

Зокрема, встановлено, що акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1% залишкового етанолу;

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

При цьому слід враховувати, що відвантаження спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів, та спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продуктів органічного синтезу, здійснюється в межах квот, установлених Кабміном. Зазначимо, що обсяги квот на відвантаження спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів, за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового уже встановлено постановою КМУ N 19 від 05.01.2011 р.

Що стосується нафтопродуктів, то пільги з їх оподаткування є новацією ПКУ. Зокрема, встановлено, що легкі дистиляти (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 11 11 00) та важкі дистиляти (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 31 30) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою Змінилися і строки сплати акцизного податку  - з 01.01.2011 року ці строки становитимуть [2,с.129]:

1) для виробників підакцизних товарів на митній території України - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місяць;

2) для алкогольних напоїв, при виробництві яких використовується спирт етиловий неденатурований, - при придбанні марок акцизного податку;

3) для власників продукції, виробленої з давальницької сировини, - не пізніше дати відвантаження готової продукції;

4) для імпортованих підакцизних товарів (крім маркованої продукції) - до або в день подання митної декларації;

5) для імпортерів маркованої підакцизної продукції - при придбанні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Що стосується декларації з акцизного податку, то платники податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів мають подавати її щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду.

Аналізуючи питання акцизного податку, актуально звернути увагу на ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" (N 2756-VI від 02.12.2010 р.), що вніс зміни до З У "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (N 481/95 від 19.12.95 р.).

Відмітимо основні моменти:

1) вимоги щодо упаковки парфумерних рідин у флакони об'ємом не більше 255 куб. см та реалізації вроздріб спирту етилового, що використовується як лікарський засіб, та спиртових або водно-спиртових настоїв тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об'ємом не більше ніж 100 куб. см (крім бальзамів) перенесені із ЗУ "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (в редакції ЗУ N 1582-III від 23.03.2000 р.);

2) імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише: суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів; тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт 3) нижня межа штрафу за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних, збільшена до 5 000 грн.

4) введені нові штрафи за:

• вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200% вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15 000 грн.;
• порушення вимог щодо реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на експорт або виробникам тютюнових виробів - 50% вартості партії відвантаженого товару.

Таким чином можна зробити висновок, що законодавство України з питань акцизного збору було дуже нечітким, його потрібно було відслідковувати в багатьох законах, що призводило до незручності в користуванні. Тепер розділ VІ Податкового кодексу України "Акцизний податок" поєднав у собі всі законодавчі акти, щоб досягти прозорості та стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним податком. В ПКУ передбачено всі норми щодо оподаткування підакцизної продукції, встановлено ставки акцизного податку та визначено особливості оподаткування. Розділ VI ПКУ "Акцизний податок" має зручну і зрозумілу структуру.

2.Фіскальні аспекти акцизного оподаткування

 «Акцизна політика останніх років довела свою ефективність - поширеність щоденного куріння суттєво зменшилася з 37% у 2005 році до 25% в 2011 році, а надходження до бюджету зростають, - говорить Костянтин Красовський, завідувач сектору контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України. - Кілька різких підвищень ставок акцизу в 2008-2011 роках дозволили збільшити реальні надходження навіть при скороченні виробництва».

Загалом, за 2011 рік бюджет України отримав рекордну за суму від акцизу на вітчизняні та імпортні тютюнові вироби – понад 13 мільярдів гривень. Це вп’ятеро більше, ніж у 2007-му році, коли не набралося навіть три мільярди. А також більше ніж за два останні роки разом взяті – 2008-ий та 2009-ий, коли держава отримала три з половиною та дев’ять мільярдів гривень відповідно.

Вперше  акцизи підвищили у 2008-му році. Потім  у 2009-му і 2010. І 2011 році вони складають 47% від ціни за пачку. Тоді як у Європі – не менше 57%.

«Наявний  український і світовий досвід показує, що ставки акцизу на тютюнові вироби необхідно і далі істотно підвищувати, і це буде сприяти як зростанню доходів державного бюджету, так і зменшення поширеності куріння», - пояснює пан Красовський

  http://www.svidomo.org/defend_article/2112

Розглянемо  структуру та динаміку надходжень непрямого  податку в Україні - акцизного  податку в період 2005-2010 роки [4,с.13-14].

За січень-червень 2005 року до державного бюджету надійшло 3 518,7 млн. грн. акцизного податку, що на 522,7 млн. грн. або на 17,5%, більше відповідного показника 2004 року [5,с.12].

Частка акцизного податку у структурі доходів державного бюджету України у 2007-2008 роках мала змінний характер, знизившись на 0,9 % у 2008 році, складаючи 5,5 %, тоді як у 2009 році - набувала пікового значення за досліджуваний період – 9,5 %, зрісши на 4 %. Проте, незважаючи на незначне зниження частки у 2008 році, абсолютні надходження від акцизного податку до Державного бюджету за досліджувані роки зростали: у 2008 році на 20,9 % або на 2,2 млрд. грн., склавши 12,7 млрд. грн., а у 2009 році відбулось стрімке зростання на 67,8 % або на 8,6 млрд. грн., склавши 21,3 млрд. грн.[7, c.12]

В розрізі  акцизного податку найбільшу частку у структурі доходів ДБУ за 2007-2011 роки займав акцизний податок із вироблених в Україні товарів. Його частка у 2008 році склавши 4,4 % непомітно знизилась на 1 % порівняно з минулим роком, а у 2009 - суттєво зросла на 3,4 %, склавши в сукупності 7,8 % доходів бюджету. Частка акцизного податку із ввезених на територію України товарів є набагато нижчою від частки акцизного податку із вироблених в Україні товарів. Проте частка акцизного збору із ввезених на територію України товарів за досліджувані роки постійно зростала: у 2008 році незначно зросла на 0,2 %, склавши 1,1 %, а у 2009 році – більш помітно зросла на 0,5 %, складаючи 1,6 % у структурі доходів бюджету. У 2009 році найбільшого приросту досяг акцизний податок із вироблених в Україні товарів, що стрімко збільшився на 7,5 млрд. грн. або 73,7 %, тоді як акцизний податок із ввезених на територію України товарів зріс на 1,1 млрд. грн. або 44,5 % [6,с.18-23].

Надходження акцизного податку 2011 року були сформовані надходженнями від акцизного податку з вироблених в Україні товарів на 84 % та акцизного збору з ввезених на територію України товарів на 16 %. Тому, спершу розглянемо детально структуру надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів у 2011 році.

Рис.2.1 Структура надходжень акцизного податку із вироблених в Україні товарів у 2011 році

Отже, майже  половина надходжень акцизного податку із вироблених в Україні товарів (47,4 %) у 2011 році сформована акцизним податком від тютюнових виробів. Далі найбільш бюджетоутворюючими акцизами були акцизи з нафтопродуктів (22,5%) та з лікеро-горілчаних виробів (21,4 %). Такі акцизи, як з пива складали невелику частку у розмірі 5,87 % , акцизи з виноробної продукції - лише 1,77 %, а акцизи з транспортних засобів та з спирту сформували разом лише 1,1 % надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів [7 ,c.18].

Розглянемо  динаміку надходжень акцизного податку із вироблених в Україні товарів за групами підакцизних товарів протягом 2007-2010 років.

Рис 2.2 Структура надходжень акцизного податку із ввезених в Україну товарів за групами підакцизних товарів у 2010 році.

Найбільшу частку у структурі надходжень акцизного податку із ввезених в Україну товарів у 2010 році зайняв акцизний податок з нафтопродуктів (67,1 %). Наступними найбільшими у структурі акцизного податку з ввезених в Україну товарів були акцизні податки з тютюнових виробів – 13,7 %, транспортних засобів – 8,7 % та кузовів – 7,7 %. Невеликими у структурі надходжень були акцизи з лікеро-горілчаних виробів, що склали лише 1,7 %, з виноробної продукції та пива, що в сукупності склали лише 1 % та з інших товарів Державної митної служби, частка яких 0,06 % [6,c 13].

Незважаючи  на сукупне зростання протягом 2007-2010 років акцизного податку з ввезених на територію України товарів, проте за деякими підакцизними товарами відбулось і значне зниження надходжень цього податку. Зокрема, у 2008 році суттєво знизились надходження акцизного податку з кузовів на 37 % або 51 млн. грн., хоча у 2009 році надходження від цього підакцизного товару стрімко зросли у більше, ніж 2 рази (на 211,5 % або 184 млн. грн.). У 2009 році відбулись значні зниження надходжень акцизного податку за декількома підакцизними товарами: лікеро-горілчаними виробами на 32,2 % або 29 млн. грн., тоді як у 2008 році вони зростали на 57,9 % або 33 млн. грн., виноробною продукцією на 6,9 % або 2 млн. грн., а в попередньому році зростало на 38,1 % або 8 млн. грн. та транспортними засобами на 1,3 % або 4 млн. грн. Проте, загалом надходження акцизного із ввезених на територію України товарів протягом 2007-2009 роки помітно зростали [4,с.6-10].

Надходження акцизного податку до ДБУ в 2010 році становили 20,0 млрд. грн., що на 5,2 млрд. грн., або на 35,3 %, більше відповідного показника 2009 року.

В узагальненому  вигляді структура надходжень акцизного податку представлена на діаграмі.

Рис 2.3 Структура надходжень акцизного податку до державного бюджету

за січень – вересень 2009 – 2010 років.

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні товарів в 2010 року становили 16,6 млрд. грн. і зросли у порівнянні із 2009 роком на 4,4 млрд. грн., або на 36,6 %, що пояснюється, в першу чергу, збільшенням надходжень акцизного податку з тютюнових виробів, які зросли на 3,1 млрд. грн. Це сталося внаслідок підвищення ставок акцизного податку з цього виду продукції. Причому ставки збільшувалися двічі протягом 2010 року: з 1 січня та з 1 липня.

Ще одним  джерелом зростання надходжень внутрішнього акцизу стало підвищення ставок акцизного податку на пиво та лікеро-горілчану продукцію. В цілому обсяг надходжень з цього джерела збільшився на 1,0 млрд. грн., або на 79,0 %.[3,с.12 - 18].

Варто зазначити, що протягом 2009-2010 років ставки акцизного податку підвищувалися 5 разів, що призвело до стрімкого зростання бюджетних доходів з цього джерела.

У січні  – лютому 2011 року до Зведеного бюджету  України сплачено 41 620,8 млн. грн. платежів, які контролюються державними податковими  органами. Це на 13 967,4 млн. грн., або у 1,5 рази більше відповідного періоду минулого року.

За період січень – лютий 2011 рік збір акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів становив 3 028 млн. грн., що на 692 млн. грн. більше відповідного періоду 2010 року.

Отже,варто  зазначити, що фіскальні аспекти акцизного податку полягають у наповненні державного бюджету, що забезпечує розвиток економіки, підвищення рівня ВВП країни, покращує добробут та благоустрій населення.

3. Оподаткування акцизним податком в контексті євроінтеграційних процесів

Досвід країн з розвиненою економікою свідчить про те, що наявність суттєвих відмінностей у забезпеченні реалізації фіскальних та соціально-економічних функцій держави зумовлює доцільність поряд з універсальними досить ефективного застосування специфічних акцизів.

У країнах ЄС найважливішим джерелом надходжень від акцизу залишається акциз на енергетику. У період 1995—1997 рр. акцизи на паливо та пально-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, рідкий паливний газ, мастила та гас) становили 63,9 % всіх надходжень від акцизу, що збирається в країнах ЄС. В Італії акциз на енергетику становить 80 % всіх надходжень від акцизу, а в Ірландії — 41,2 %, у Франції, Німеччині та Великій Британії — відповідно 71, 69 та 54 % [5,c.198].

Традиційні  акцизи на алкогольні напої (вино, ігристі вина, пиво, дистильований і етиловий спирт) та тютюнові вироби (в основному сигарети) є найдавнішими акцизами, дія яких спрямована на дискримінацію користувачів цих продуктів (їх назва перекладається з англійської мови як "податок на гріх"). У країнах ЄС зазначені податки становили 34,4 % всіх надходжень від акцизу в 1994—1997рр. У більшості країн — членів ЄС частина доходів від "податків на гріх" становить приблизно однаковий розмір з різницею у кілька відсотків.

Проте в окремих країнах  цей показник суттєво відрізняється. Так, в Італії він становить 20 %, в Німеччині та Великій Британії — 40, в Ірландії — 58 %. Крім того, такі країни по-різному підходять до оподаткування акцизом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Швеція та Фінляндія, наприклад, використовують дуже високі акцизні ставки на алкогольні вироби (надходження становлять 70 % доходів від "податків на гріх"), а в Італії, Люксембурзі, Греції, Австрії та Португалії більше уваги приділяється оподаткуванню тютюнових виробів (надходження становлять 83—89 % доходів від "податків на гріх") [5,c.182].

У всіх країнах об'єктом  акцизного оподаткування є пиво. При цьому в Німеччині, Іспанії, Люксембурзі застосовують надзвичайно низькі ставки. Дещо вищі вони в Австрії, Бельгії, Греції, Франції.

Міцні алкогольні напої  обкладаються найвищими акцизами. Найбільші вони в Скандинавських країнах (Швеція, Фінляндія, Данія); дуже високі — у Великій Британії та Ірландії; високі — у Німеччині, Франції та країнах Бенілюксу; помірні — в інших країнах ЄС. При цьому навіть найнижча група країн встановлює на міцні спиртні напої акциз, що на 40 % перевищує встановлений ЄС мінімум.

Акцизи на енергоносії  на бензиновій основі, що використовуються як пальне в країнах ЄС, нижчі від пального, що містить свинець, і далі відповідно по групах — пальне без вмісту свинцю, дизельне пальне, гас, рідкий паливний газ. При цьому навіть найнижча ставка перевищує мінімальний розмір на 10—20 %.

Специфічні тарифи за визначенням  більше впливають на дешевші товари й менше — на дорожчі. Це особливо помітно у випадку з алкогольними напоями, коли специфічні тарифи значною мірою впливають на ціну дешевих сортів пива, вина та міцних алкогольних напоїв, які частіше вживаються групами з нижчими доходами. Водночас акцизи на високоякісні вина, шампанське та міцні спиртні напої не приводять до значного збільшення ціни. Емпіричні дослідження свідчать, що акцизні податки на міцні спиртні напої є непослідовними з прогресією на рівнях нижчого доходу та регресією на рівнях вищого [3, c.324].

Акциз є важливим інструментом галузевої  політики держави і сприяє посиленню макроекономічного регулювання.

Об'єктом оподаткування  виступають 11 видів товарів, у тому числі сигарети, вино, косметика, бензин, дизельне паливо, мотоцикли, легкові автомобілі, ювелірні вироби, автомобільні шини, феєрверки та святкові ракети. Стягнення акцизів з них диктується політикою обмеження споживання:

• по-перше, шкідливих для здоров'я продуктів;
• по-друге, товарів, що не є предметами першої необхідності;
• по-третє, деяких видів ресурсів, що сприяють їх економії та раціональному використанню.

Політика  обмеження стосується також таких  товарів, як легкові автомобілі та мотоцикли. Ці товари конкурентні в Китаї, однак, на думку китайських фахівців, у сучасних умовах їх недоцільно широко розвивати.

Загалом акцизний податок стягується податковими органами, а при імпорті товарів — митницею. В разі ввезення в країну або отримання акцизних товарів окремими громадянами поштою акцизний податок стягується разом з митним збором. Спільні підприємства з урахуванням іноземного капіталу й іноземні підприємства починаючи з 1 січня 1994 р. також обкладаються акцизним податком.

Отже, наявність властивих акцизному податку позитивних ознак зумовлює досить чільне його місце в податкових системах розвинених країн світу, досвід яких є корисним для України, особливо зважаючи на обраний нею курс на гармонізацію з податковоб системою країн ЄС.

4. Напрями вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Система оподаткування акцизним податком потребує вдосконалення в декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання  продуктів, які несуть шкоду  здоров’ю;

- вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в алежності від споживчих якостей та попиту на них;