Алкоголізм у молодіжному середовищі. Наслідки і профілактика

Міністерство  освіти та науки

Мукачівський  державний університет

Реферат на тему:

«Алкоголізм у молодіжному середовищі. Наслідки і профілактика»

Виконала:студентка 3 курсу

гуманітарного факультету

кафедри практичної психології

Суворова  Ю. С.

Перевірила:Марцинюк М.О.

Мукачево 2013

Зміст

Вступ

1. Аналіз рівня вживання алкоголю у молодіжному середовищі в Україні
2. Алкоголізм як соціальна загроза. Причини алкоголізму
3. Шкідливі наслідки споживання алкоголю та шляхи подолання цієї звички
4. Молодь і алкоголь: ефективна профілактика

Література

Вступ

Трансформаційні процеси українського суспільства  викликали широкий спектр соціальних перетворень, спричинивши зубожіння, безробіття, зміни суспільних норм та цінностей. Зазначені чинники  впливають на стан здоров‘я і розвиток усіх вікових груп, передусім дітей та молоді. З огляду на це, спостерігається негативна тенденція до зростання кількості дітей і молоді, схильних до ризикованої поведінки.

Молодь у  сучасних умовах є найменш захищеною  групою, про що свідчить високий рівень молодіжної злочинності, наркоманії та алкоголізму. Молоді люди найчутливіші до несприятливих соціально-економічних умов. На сьогодні через складну ситуацію в державі, здебільшого жодна із життєво важливих потреб молоді не задовольняється належним чином, що призводить до погіршення їхнього самопочуття. Усе вище зазначене, а також через відсутність у молодіжному середовищі знань та навичок для захисту себе від негативних впливів – причини того, що серед молоді значної поширеності набули ризиковані звички та форми поведінки.

Побудова і  переоцінка системи цінностей –  основний процес морального розвитку в молодому віці, що знаменує перехід  до зрілості. Але це також веде і  до переоцінки ступеня ризику, що може призвести молодь до участі у ризикованих ситуаціях.

1.Аналіз рівня вживання алкоголю у молодіжному середовищі в Україні

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших  країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками - рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок.

 Проте на  тлі стрімкого прилучення молоді  до наркотиків і з огляду  на традиційно толерантне ставлення  до споживання спиртного алкоголізація  молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.

 У всесвітньому  масштабі 5% усіх смертей серед  молоді у віці від 15 до 29 років  викликані вживанням алкоголю.

 В Європі  кожна четверта смерть чоловіків  у віковій групі від 15 до 29 років  пов'язана з алкоголем. У деяких  частинах Східної Європи мова  йде вже про кожну третю  смерть. У цілому в Європі щороку  помирає від причин, зумовлених  алкоголем, близько 55 000 молодих людей.

 В цілому  у світі від алкогольної залежності  страждають 140 мільйонів осіб, в Україні  - близько 1 млн. осіб.

 Вживання  алкоголю у молодіжному середовищі  України, за даними соціологічного  опитування*, характеризується такими показниками: не вживають міцних алкогольних напоїв менш як 55% молодих людей, вина - менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв - менш як 30% (див. рис. 2.1). Існує певна різниця щодо вживання алкоголю у тендерному аспекті: практично не вживають алкоголь менш як 23% молодих людей чоловічої статі, серед молоді жіночої статі таких було 36%.

 Сьогодні, на  відміну від традиційного поширення  вживання міцних напоїв, молоді  люди обирають переважно пиво  та слабоалкогольні напої. Саме  пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищим попитом у молоді. Майже кожна четверта молода людина (23%) вживає пиво щотижня.

 Дослідження  серед молоді 13-17 років засвідчує,  що 89% опитаних підлітків хоча  б раз у житті вживали алкогольні напої, а за останні 30 днів це робили 60% опитаних підлітків, причому серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31 % 16-річних та 36% 17-річних. Сільські підлітки меншою мірою втягнуті у вживання алкоголю. Загалом же можна говорити про досить високий рівень вживання алкоголю молоддю України.

 Більшість  людей сприймає проблему алкоголізму  передусім як надмірне вживання  алкогольних напоїв. Але яку громадській  думці, так і в медицині немає чіткого визначення того, що саме вважати надмірним споживанням.

2. Алкоголізм як соціальна загроза. Причини алкоголізму

Вживання алкоголю молоддю - масове явище, що з такими соціальними категоріями, як традиційні звичаї, з одного боку, і суспільну думку і мода, з іншого. Також споживання алкоголю пов'язано з психологічною особливістю особистості, відношення до алкоголю як до «ліків»,гріющому напою тощо.

До алкоголю часто вдаються, сподіваючись відчути  приємне настрій, знизити психічну напруженість, заглушити почуття втоми, моральної незадоволеності, уникнути реальності з її нескінченними турботами і переживаннями. Одним здається, що алкоголь допомагає подолати психологічний бар'єр, встановити емоційні контакти, й інших, особливо неповнолітніх, його як засобом самоствердження, показником «мужності», «дорослості».

Алкоголізм - важка  хронічна хвороба, здебільшого важко виліковна. Вона розвивається з урахуванням регулярного й тривалого вживання алкоголю разом й характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимості і деградацією особистості. Для алкоголіка сп'яніння представляється найкращим психічним станом.

Слід зазначити, що алкоголізм є одним із різновидів наркоманії. У основі його розвитку лежить психічна фізична залежність від алкоголю. Алкоголізм може розвинутися як під впливом зовнішніх, і внутрішні чинників.

До зовнішніх  чинників ставляться особливості виховання і місць проживання молодої людини, традиції регіону, стресові ситуації. Внутрішні чинники представлені генетичної схильністю молодої людини до розвитку алкоголізму. На цей час існування такої схильності немає сумнівів. Члени сім'ї хворих на алкоголізм ризик розвитку цієї патології приблизно 7 разів більше, ніж в людей чиїх сім'ях був алкоголіків.

Для неповнолітніх  питущих характерні безцеремонність, розв'язність, які легко змінюються пригніченістю, безпорадністю і пасивною підлегливістю. Вони не можуть прогнозувати події, втрачають здатність реагувати на стимули минулого й майбутнього, що неспроможні вирватися з полону сьогохвилинних переживань, і спонукань, живуть одним днем. Але вони спостерігаються легковагість і поверховість суджень, надмірна балакучість, підвищена самооцінка.

У цілому нині алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від нього можна позбутися. Пристрасть алкоголю подолати складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків молоді, вживають алкоголь, стають алкоголіками.

3.Шкідливі  наслідки споживання алкоголю  та шляхи подолання цієї звички

Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але  простежуються їх характерні зміни  залежно від віку.

До 11 років перше  знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають  „для апетиту", „лікують" вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне (мотив, властивий здебільшого хлопчикам). У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приводу: „свято", „сімейне торжество", „гості" і т. д. Зазвичай, це буває, так би мовити, „безневинна" чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр - і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість. Недарма в народі кажуть: „Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво - з чарочки".

У 14-15 років з'являються  приводи на зразок „незручно було відстати від хлопців", „друзі умовили", „за компанію", „для хоробрості" і т. д.

 У цілому  мотиви вживання спиртного підлітками  поділяються на дві групи. В  основі мотивів першої групи  лежать бажання дотримуватись  традицій, випробувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих  мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших і т. п. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв „для хоробрості". Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням (скажімо, з особами старшого віку або дівчатами).

 Усі ці  групи мотивів першого знайомства  з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

 До цих мотивів входить  і прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають  особливий психічний стан особистості,  пов'язаний з емоційним голодом.  У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису.

 Нарешті, деякі підлітки  споживають спиртне, щоб зняти  із себе напругу, звільнитися  від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

 Для підлітків характерно  проведення вільного часу переважно  з друзями. І хоча підліткові  групи складаються стихійно, до  них входять хлопці та дівчата,  близькі за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає „порожнє" проведення часу, і така знудь-гована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв.

 Отже, загалом мотиви першої спроби алкоголю такі:

 • бажання потрапити  до певного кола однолітків, де споживання спиртного є звичайним явищем;

 • бажання здаватися  дорослішим;

 • переконаність у  тому, що це модно і „круто";

 • з метою розслабитися, позбутись відчуття сором'язливості;

 • з метою позбутися  стресу;

 • з метою розвеселитися;

 • задля спілкування;

  • задля солідарності  з компанією;

 • для „анестезії" від образи, горя або фізичного  болю.

 Головна небезпека  першої спроби алкоголю для  незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.

 Що ж тягне за  собою стан сп'яніння?

 Він викликає зміну  поведінки людини, і вона стає непередбачуваною та небезпечною. Алкоголь винен у половині всіх скоєних вбивств. Крім того, більш як половина всіх травм та нещасних випадків трапляється через сп'яніння. Багато випадків небажаної вагітності та зараження венеричними хворобами відбулися саме у стані сп'яніння. Алкоголь стягує свою алкогольну данину, підриваючи громадське й приватне життя і завдає шкоди незліченними фатальними дорожньо-транспортними випадками, ушкодженнями і травмами, пожежами в житлах і на виробництві, випадками смерті через утоплення, самогубствами, а також злочинами, пов'язаними з насильством. До цього варто додати також фінансові проблеми, кар'єри, що не відбулися, розлучення, уроджені дефекти і вади розвитку, а також постійну емоційну шкоду, заподіювану дітям

Як правило, перша спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці (близько 12 років), коли дитина - ще не сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існують хибні уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.

 Основним  фактором сприйнятливості до  алкоголю є ступінь сприйняття  алкоголю організмом - толерантність  до алкоголю. Цей фактор є вродженим  і визначається особливостями організму. Підвищена толерантність - передумова хвороби на алкоголізм. Частіше підвищена толерантність до алкоголю спостерігається в тих дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько - син.

Спадковий характер полягає не в передачі „гена потягу до алкоголю", а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код - радіаційним, хімічним, токсичним та ін. Тобто невживання родичами спиртного - не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною.

 Але зловживання  спиртним - не єдиний фактор розвитку  хвороби (алкоголізму); лише 10% людей,  що регулярно споживають спиртне,  хворіють на алкоголізм.

 До алкоголізму  схильні:

 • люди  з підвищеною сприйнятливістю  до алкоголю;

 • люди, в  яких батьки страждали на алкоголізм;

 • особи  самотні або з неповних сімей;

 • особи,  схильні до депресій або вороже  налаштовані до всього, що їх оточує.

Алкоголь вживають задля позитивних емоцій, але часто результат буває протилежним - погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються хронічні хвороби. Наперед спрогнозувати такі наслідки неможливо, тому, що дія спиртного на організм непередбачувана. Усе залежить від багатьох чинників: кількості випитого, його концентрації, якості їжі, з якою випито спиртний напій, стану здоров'я. Важливо навіть, де і з ким пилося.

До  шкідливих наслідків вживання алкоголю належить і виникнення залежності від нього, яка обумовлюється спадковістю, особливостями організму, перенесеними хворобами. У чоловіків при постійному вживанні хвороба формується протягом півтора-двох років (переважно до 30 років), жінкам досить півроку-рік активного вживання (найчастіше у віці після 40 років). Останній термін, упродовж якого виникає хвороба, стосується й підлітків. У поважному віці залежність виникає ще швидше.

 Алкоголь  схожий на інші наркотики. Він  викликає психічну й фізичну  залежність та зміну психічного  стану людини - навколишній світ  сприймається спотворено і неадекватно. При постійному вживанні алкоголь руйнує особистість.

Фізична залежність полягає в тому, що перерва при  регулярному вживанні спиртного  може спричинити збільшення кров'яного  тиску, відчуття туги й неспокою, лихоманку, безсоння. Цей стан можна полегшити медичною допомогою, він зазвичай минає через кілька діб.

 Психічна залежність  полягає у прагненні відчути  стан сп'яніння, що витісняє всі  інші інтереси, оскільки алкоголь  стимулює в мозку „центр задоволення".

 Під тиском  реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона споживати спиртне не досить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

 Отже, важливо  говорити з дитиною про шкідливий  вплив алкоголю ще до того, як вона спробує його. Така  інформованість, можливо, і не  втримає підлітка від споживання  спиртного, проте надасть йому  можливість сформувати свій погляд  на алкоголь і підвищити здатність протистояти тискові з боку інших.

 Вплив алкоголю на мозок та нервову систему 

 Алкоголь  потрапляє із шлунка в кров  через 2 хвилини після вживання. Страждають передовсім клітини  великих півкуль головного мозку.

 Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах головного мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. У результаті одного сильного сп'яніння гине до 20 тисяч клітин головного мозку (і хоча у кожного з нас їх до 17 мільярдів, так марнотратно з ними обходитись не варто). Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою.

 Порушення  роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.

Вплив на репродуктивну функцію

 У жінок  алкоголь порушує вироблення  статевих гормонів та дозрівання  яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.

 Вплив  на внутрішні органи

Алкоголь порушує  структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білковому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів.

 Соціальні  наслідки алкоголізації підлітків

 Соціальні  наслідки алкоголізації підлітків  проявляються, передусім, у прогулах  за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають конфлікти  з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

 Єдина можливість  позбутися цього захворювання -лікуватися  і цілком припинити вживання  алкоголю. Однак змусити хворих  на алкоголізм лікуватися не  так просто. їм властиво заперечувати  власну хворобливу пристрасть  до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набуває злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звертання по медичну допомогу здається їм чимось ганебним. Вони бояться, що їх вважатимуть алкоголіками, хоч фактично вони вже стали ними. Лікувати ж алкоголізм примусово, наприклад, без відома хворого, додавати ліки в його їжу сьогодні заборонено законом.

4.Молодь  і алкоголь: ефективна профілактика

За даними соціологічних  досліджень, переважна більшість  опитаних представників молодого покоління  України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам.

 Реальним  виходом з цієї ситуації на  сьогоднішній день є активне  залучення до профілактичної  роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Вочевидь, для  того, щоб проводити тренінгові заняття  з питань профілактики вживання алкоголю, необхідно мати інформацію про:

 • ситуацію  у світі, країні, місті (дані  статистики, актуальність проблеми;

• що таке алкоголь і алкоголізм;

 • механізм  і особливості впливу алкоголю  на організм людини та підлітків  зокрема;

 • шкідливі  наслідки вживання алкоголю;

 • мотиви  вживання алкоголю;

 • міфи  та хибні уявлення про алкоголь  в молодіжному середовищі (як вони формуються і як їх розвіювати);

 • роль  впливу групи на початок вживання  алкоголю серед підлітків, стратегії протидії тиску однолітків.

У межах стратегії  боротьби можна виділити сім моделей  профілактики негативних явищ молодіжному середовищі.

Перша – модель стримування. Також її називають  “репресивною моделлю“. Вона базується  на уявленні про схильність дітей, підлітків  та молоді до всього поганого. Тут профілактика зводиться до заборони певних дій  і видів поведінки дітей та молоді, обмеження їх особистої свободи (заборона відвідувати певні місця, займатися “шкідливою” діяльністю, читати певні книги чи дивитися телепрограми тощо). Серед основних методів виділяють: вимоги, розпорядження, вказівки, контроль і покарання.

Ефективність  стримування обмежена: неможливо досягнути повного контролю, а, починаючи з підліткового віку, заборони можуть спровокувати певну частину дітей на їх порушення.

Друга модель –  модель залякування. Вона, як і попередня, базується на уявленні про схильність дітей та молодих людей до негативної, ризикованої поведінки, яка надає особливе задоволення. Зупинити їх прагнуть, викликавши страх перед прямими і непрямими негативними наслідками ризикованих дій (можливістю потрапити у наркотичну залежність, захворіти, опинитись у стані соціальної ізоляції, страждати фізично і морально, навіть втратити життя). Інформація про наслідки подається в емоційно-забарвленому вигляді, небезпека перебільшується. За цією моделлю робота проводиться у формі лекцій, бесід, кіно- і відео лекторіїв, демонстрації документальних і художніх фільмів, соціальної реклами.

Зазвичай, ця модель профілактики негативних явищ ефективна  у роботі з дітьми молодшого шкільного  віку. Підлітки і молодь, особливо ті, хто вже має досвід негативної поведінки, таку інформацію часто сприймають як тенденційну і не довіряють їй. До того ж в емоційно чутливих осіб залякування може викликати невротичний розлад.

Третя модель –  модель ствердження моральних принципів. Прибічники моделі вбачають причини  негативних явищ у розбещеності певної частини молодих людей, їхньої орієнтації на негативні цінності. Профілактика за цією моделлю будується на спробі переконати молодь в аморальності, гріховності певних видів поведінки (статевого життя поза шлюбом, вживання алкоголю чи наркотиків, насилля тощо) та навернути їх на інші, альтернативні цінності (релігійні, ідеологічні). При цьому використовуються прийоми наведення прикладів (свідоцтв), переконання, навіювання, груповий психологічний вплив.

Профілактика  проводиться у формі масових акцій, зібрань, компаній у ЗМІ (серії статей, теле- і радіопрограми). Ця модель ефективна стосовно молодих людей, орієнтованих на цінності добра, а також тих, хто легко піддається навіюванню. Однак, у надмірно чутливих може спровокувати внутрішньоособистісні конфлікти, невротичні розлади.

Четверта модель – модель поширення фактичних  знань. Вона ґрунтується на уявленні про те, що поширенню негативних явищ сприяє відсутність у підлітків  і молоді повної адекватної інформації.

Суть профілактичної роботи за моделлю поширення фактичних знань полягає в наданні підліткам і молодим людям об’єктивної, коректної, емоційно нейтральної інформації щодо ризикованої поведінки для забезпечення можливості вільного, свідомого вибору свого способу життя.

Тут профілактика проводиться за допомогою лекцій, бесід, дискусій, ігор, конкурсів, розповсюдження друкованих матеріалів (буклети, брошури), розміщення матеріалів у ЗМІ, навчання на рівних. Ця модель ефективна при роботі з молоддю і підлітками, проте в останніх може провокувати інтерес до негативних явищ і бажання до експериментування.

П’ята модель профілактики має назву “навчання позитивній поведінці“ або “афективного”  навчання. За нею основні причини  поширення негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі вбачаються у невмінні молодої людини задовольняти потреби без шкоди здоров’ю, протидіяти обставинам, зовнішньому тиску, вирішувати особистісні проблеми. У такому разі профілактична робота спрямована на розвиток у людини вмінь задовольняти свої потреби і вирішувати проблеми за будь-яких обставин позитивним чином. Профілактика проводиться за допомогою ігор, тренінгів, індивідуальних і групових консультацій, психотерапії, розповсюдження профілактичної літератури, створення теле- і радіопрограм, навчання на рівних.

Шоста модель – модель формування здорового способу життя. Прибічники цієї моделі профілактики стверджують, що причина поширеності негативних явищ – несформованість у молодих людей цінності власного здоров’я, орієнтація на задоволення інших потреб (самоствердження, трудова діяльність, особисті стосунки) за рахунок фізичного і психічного здоров’я.

Тому профілактична  робота за цією моделлю спрямована на формування у дітей і молоді цінностей повноцінного життя і  здоров’я, розвиток вмінь і навичок, на створення умов для ведення здорового способу життя. Основними методами профілактики виступають соціальна реклама, тренінги, робота спортивних, туристичних клубів та секцій, творчих гуртків.

І остання, сьома  модель отримала декілька назв: радикальна модель або модель соціального впливу. Вона побудована на уявленні про те, що саме суспільство провокує і посилює негативні явища у молодіжному середовищі. Тут основними засобами протидії негативним явищам виступають заборона чи обмеження шкідливої реклами (наприклад, тютюнових і алкогольних виробів), демонстрації викривлених сексуальних стосунків та насильства в ЗМІ, впровадження законодавства, яке захищало би права громадян на ведення здорового способу життя тощо. При цьому використовуються лобіювання, масові акції, компанії у ЗМІ, соціальна реклама.

Життя молодої  людини активне, бурхливе, сповнене тих чи інших мрій, сподівань, планів, цілей тощо. Потрібно скерувати всю цю енергію молоді в соціально легітимну сферу, організувати осередки для інтелектуального й духовного її зростання.

Література

1. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка/ Вопросы психологии.-1983.-№1.-с.41.
2. Максимова Н.Ю.сихологічна профілактика схильності до алкоголою та наркотиків і психокорекційна робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 2 . - C. 2-4
3. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - К., 2000.-207 с.
4. http://www.info-works.com.ua/kursovi/psihologia/2675.html
5. http://lepetiha.just.ks.ua/strategiya-ta-modeli-profilaktiki-negativnih-yavisch-u-molodizhnomu-seredovischi.html