Аналіз демографічної ситуації в Полтавській області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  імені В.Н.КАРАЗІНА

 

СОЦІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра соціології

 

Реферат

із курсу «Основи демографії»

на тему:

«Аналіз демографічної ситуації в Полтавській області»

 

 

 

Підготувала:

 студентка соціологічного  факультету

групи СЦ- 22

Павлова Алла Миколаївна

Науковий  керівник:

доцент кафедри соціологїї

Шеремет Ірина Іванівна

 

 

 

Харків 2013

План

Вступ.

Розділ 1. Аналіз чисельності населення та його статевовікової структури.

Розділ 2. Аналіз природного руху в Полтавщині:

1. Дослідження рівня народження та смертності;
2. Дослідження шлюбності та розлученності.

Розділ 3. Аналіз механічного (міграційного) руху в Полтавській області.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Дані про демографічну ситуацію як і по всій Україні так  і в її окремих областях, мають  важливий характер у нас час. Зараз  напевно неможливо знайти будь –  яку структуру чи то державну, чи то приватну, яка б не користувалася  нею.  Адже ці данні є основою  визначення та прогнозування кількості  необхідних ресурсів (енергетичних, фінансових та інших), перспективних доходів  та видатків, виплати стипендій та пенсій, соціальних видатків, фінансування освітній закладів, медичних, культурних, перспективних вкладів в екологічну ситуації, взагалі в різні сфери  суспільного життя. Актуальність дослідження демографічної ситуації в наш час очевидна. Опрацьовуючи данні кількісного та якісного складу населення, використовуючи їх, ми маємо змогу регулювати та певною мірою контролювати ситуації нашого життя. Тобто обстежуючи статистичні данні демографічної ситуації як в межах держави, так і в межах менших державних адміністративних одиниць, ми отримуємо данні, синтезуємо їх, групуємо, аналізуємо і перед нами постає цілісна картина чисельності населення та його складу. 

Наразі існує багато вчених, які досліджують демографічну ситуацію в Україні та її регіонах, зокрема  Д. Богиня, Е. Лібанова,  І. Прибиткова, В. Стешенко, П. Шевчук та інші. Також багато установ приділяють увагу цьому питання такі, як Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Інститут економіки НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень,  Інститут регіональних досліджень НАН України, Департамент статистики населення та адміністративно – територіального устрою та Науково – дослідний інститут статистики Держкомстату України і вищі навчальні заклади.

У своїй роботі, я поставила  собі за мету охарактеризувати, аналізувати  та синтезувати базові, на мою думку, показники демографії по Полтавській області.  Дослідити данні, які є фундаментом для дослідження суспільства, такі як чисельність населення, його статевовікова структура, природний рух населення та механічний,що й буде завданнями реферату.

Отже, для запровадження  дієвої політики, спрямованої як на покращення демографічної ситуації, так і в цілому всіх сфер людського  життя, поліпшення рівня якості суспільного  життя,  необхідно проаналізувати стан реальної демографічної ситуації як на національному рівні так  і на регіональному рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Аналіз чисельності населення та його статевовікової структури.

 

 

 

 

 

 

 

 

Полта́вська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України, утворена 22 вересня 1937 року.

Розташована у середній частині  Лівобережної України. Більша частина  області лежить у межах Придніпровської  низовини та Полтавської рівнини.

 На півночі межує  з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на  півдні з Дніпропетровською та  Кіровоградською, на заході з  Київською та Черкаською областями  України. 

Протяжність території з  півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід 245 км.

 

 

 

 

Чисельність наявного населення  України на 1.01.2012. // Державна Служба Статистики України  - С. 30-31.

 

   Отже, охарактеризувавши  основні відомості про Полтавську  область, такі як географічне  розташування, площу та адміністративний  поділ, наведені вище в таблицях, перейдемо безпосередньо до дослідження чисельності населення та його статевовікового складу. Для цього приведемо данні:

Головного управління статистики в Полтавській області 

Табл..1.

¹Та данні Всеукраїнського перепису 2001 р. і Статистичного щорічника за 2010 р.

[6,330]

Отже,ми можемо назвати такі зміни чисельності населення: 1989 р. – 1753,0 тис. осіб, 2001 – 1630,1, 2011 р. – 1487, 8 тис. осіб,2012 р. -1477,2 особи, тобто ми бачимо значну зміну чисельності населення за перше десятилітня на 7% та за друге на 9,56% . Якщо аналізувати в спектрі співвідношення з населенням України, то в 2001 р. населення Полтавської області становило – 0,00336%, а в 2011 р. – 0,0032%, де ми також бачимо зменшення населення. Так само, ми можемо сказати що і в 2001 і 2011 рр. по кількості населення та стану в ньому чоловіків та жінок знаходиться близько посередині або трішки вище за середину в рейтингу по областям.

Також з них, за результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 747,4 тис. осіб, або 45,8%, жінок – 882,7 тис. осіб, або 54,2 відсотка, в 2011  - 677966 тис. (45,81%) і 801947 тис. (54,19%) відповідно. Ми можемо говорити про таке співвідношення чоловіків і жінок   1989 р. – 45% і 55%, 2001 р. – 46% і 54%, 2011 р. 45,81% і 54,1% відповідно. Тобто аналізуючи зміни в Полтавській області, ми бачимо відносну стабільність за останні два десятиліття. Але, ми можемо сказати про зміну статевої диспропорції в Полтавській області, якщо 1989 р. різниця була в 10%, то далі вона згладжується до 9%, тобто якщо 1989 р. на 1% чоловіків = 1,22% жінок, то в 2001 р. – 1,17% жінок. Також аналізуючи табличку №1, ми також бачимо поступове зменшення населення в середньому близько 20 тис. за рік.

Якщо аналізувати стан вікової структури населення, то можна побачити , що зміни відбулися у віковому складі населення області. Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнює демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення. Ми бачимо, з таблиці на с.332, що в 2011 р. – частка осіб в старшому за працездатний вік значно перевищує, а точніше майже в 2 рази, частку осіб молодшому за працездатний. Найбільшу частку становлять особи в працездатному віці близько 59.1% до всього населення. Відносно всіх областей та АРК Полтавська область та Запорізька ділять 6 місце по найменшій частці осіб в віці молодшому за працездатне, в рейтингу по особам у працездатному віці знаходиться на 5 місці по найменшій їх кількості, в рейтингу по особам старшим за працездатний вік – на 3 місці по найбільшій їх кількості разом із Тернопільською та Кіровоградською. Також ці данні підтверджує табл.. № 2, де ми можемо спостерігати  найбільшу кількість осіб в віці від 18 і понад, і віці 15 – 64 років, якщо в цих роках та роках до 15 майже за два десятиліття кількість осіб зменшилася в середньому на 100 чол., то у віці за 60 лише в середньому на 30 чол., що наочно показує процес старіння суспільства в Полтавській області.

[6,332]

Отже аналізуючи стан чисельності населення та його статевовікової структури по Полтавській області можна виділити такі особливості:

• Зменшення кількості населення за два десятиліття;
• Порівняно середнє положення за чисельністю населення відносно інших областей;
• Згладження диспропорції в відношенні чоловіків і жінок;
• Відносна стабільність кількості чоловіків і жінок;
• Порівняно середнє положення за чисельністю та співвідношенням чоловіків та жінок відносно інших областей України;
• Відносно велика кількість осіб в віці старше працездатного, як в відношенні до частки осіб в віці молодше працездатного, так і в порівнянні з іншими областями України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз природного руху в Полтавщині

2.1.  Дослідження рівня народження та смертності.

[6,338]

Аналізуючи данні Статистичного щорічника за 2010 рік, ми бачимо, зниження  природного приросту як на етапі України, та і на регіональних етапах. Характеризуючи данні по Полтавській області, ми бачимо значне скорочення порівняно з іншими областями. Вона знаходиться на 3 третьому місці після Чернігівської та Сумської області по активності збільшення рівня смертності порівняно з народжуваністю. Ми бачимо, що по даним щорічника Полтавська і Харківська область знаходиться на 5 місці по найменшому рівню народжуваності, а також, якщо аналізувати дані по рівню смертності, то вона знаходиться  уже на 2 рівні по найбільшій кількості смертних. Також, ми не можемо не помітити, різницю між природним скороченням у місті і селі у всіх регіонах. Ми бачимо, що в більшості регіонах рівень смертності переважає в декілька раз у сільській місцевості над міською. На Полтавщині природне скорочення досягає різниці в два рази в сільській і міській місцевості. Отже, ми проаналізували данні по Україні за 2010 рік, і ми побачили доволі  сумну картину того, що Полтавська область займає високу планку по рівню природного скорочення. Але також, ми повинні проаналізувати данні таблиці № 3 в якій наведена інформація більш конкретизована, лише по Полтавській області, але, на мою думку, дає нам набагато більше інформації та більш реальну картину стану природного приросту (скорочення).

Отже, аналізуючи наведену нижче  таблицю, де наведені данні з 1995 р. по 2011 р., ми бачимо, що кількість народжених має переломний період у своєму зображенні, тобто ми можемо констатувати, що з 1995 по 2002 рік рівень народжуваності доволі зменшувався, а вже з 2002 по 2011 почав стрімко збільшувати, що майже досяг рівня 1995 р. Також  щодо рівня смертності, то ми бачимо відносну стабільність до 2007 року, яка  в середньому не значно відхиляється від 29 тис. осіб, але також ми можемо стверджувати, падіння цього рівня  з 2008 року, яке досягло з 27968 осіб – 24384 особи в 2011 р., що також мало свій вплив на загальну картину, адже якщо характеризувати стан природного приросту (скорочення), то 2007 року він також почав змінюватися в кращу сторону, тобто різниця між кількістю народжених та померлих за цей період значно зменшилася. Ми знаємо, що дослідники називають багато різних причин такої ситуації починаючи від поганої екології, економічної нестабільності і закінчуючи трансформацією інституту сім'ї та шлюбу. Я вважаю, що причину скорочення рівня народжуваності переважно з смертністю, перш за все, потрібно шукати саме аналізуючи ці данні.

Табл. № 3

2.2.Дослідження шлюбності та розлученності.

Отже, як уже говорилося, ми особливо наголошували на проблемах  шлюбності, адже в нас час соціологи  говорять про кризу (західні) або  трансформацію (вітчизняні) інституту шлюбу. Пари все більше не хочуть обтяжувати себе вузами шлюбу, обмежувати свою свободу – це ідеї нового мислення, нових стереотипів зараз – не виходити рано заміж (женитися), потрібно «нагулятися», але все одно, вони стикаються з не забутими старими стереотипами – як можна бути матір'ю чи особливо батьком – одинаком. І як наслідок, вони не хочуть обтяжувати себе шлюбом, обмежувати свою свободу, але й не хочуть виховувати дитину саму, в більшості вважаючи, що це неправильно, що й підтверджує низький рівень народжуваності.

 Також говорячи про  трансформацію чи кризу інституту  сім'ї , ми також підтвердимо  це даними зниження рівня шлюбності  і збільшення рівня розлучень  по Полтавській області. З наведеної  таблиці № 3, ми бачимо, що, по  – перше, в період з 1995 р.  по 2011 р. частка розводів складає  половину частки укладених шлюбів. Особливо критичний момент потрібно відзначити 2000 р., коли різниця зареєстрованих шлюбів та розлучень складала 1635 одиниць. Але також варто відзначити, що найбільш критичні моменти реєстрації шлюбів 2004 р. – 8198 од., 2008 – 2010 рр. – 9659, 9839, 9514 од. відповідно. Але також важливим є факт, що з 2010 – 2011 рік, значно зменшився рівень розлучень, майже в два рази.

Тобто проаналізувавши данні, можна сказати, що сумним фактом залишається  частка розлучень з зареєстрованих шлюбів, але варто відзначити, що  за останні за цими даними, 5 років  значно покращили цю ситуацію, особливо 2010 -2011 рр.

Отже, охарактеризувавши  стан природнього руху в Полтавщині, можна підсумувати та виділити такі тенденції:

• Високий рівень природного скорочення порівняно з іншими областями України;
• Покращення ситуації з рівнем народжуваності та смертності в Полтавській області порівняно в часі, за 16 років;
• Велика частка розлучень з кількості зареєстрованих шлюбів ( в межах половини);
• Зменшення різниці між шлюбністю і розлучуваністю за останні, на наведені данні, 5 років.

 

 

 

 

Розділ 3. Аналіз механічного (міграційного) руху в Полтавській  області.

Проаналізувавши стан природного руху в Полтавщині, ми також охарактеризуємо  механічний або мінраційний рух, який також характеризує як зміну  кількістного стану, так і зміну  якісного, навідміну від соціального.

Ми знаємо, що міграція населення (лат. migratio — переселення) — переміщення  людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця  проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Люди, які вчиняють міграцію, називаються мігрантами. Розрізняються  зовнішні міграції (міжконтинентальні, міждержавні) і внутрішні (всередині  країни — між регіонами, містами, сільською місцевістю і т. д.). Особи, які переселилися за межі країни —  емігранти, які переселилися в дану країну — іммігранти. Різниця між  чисельністю перших і других —  міграційне сальдо, що безпосередньо впливає на чисельність населення країни.

Отже, якщо аналізувати данні за 2010 р. по міжрегіональній міграції, то ми бачимо, що кількість прибувших менша за кількість вибувших осіб, Полтавська область має сальдо міграції – 370, що говорить про скорочення механічного приросту в цій області. Якщо порівнювати з іншими областями і АРК по міжрегіональній міграції, то ми можемо попітити, що Полтавщина знаходиться на 8 місці по найменшому механічному скороченні. Також якщо розділити данні, то вона займає 9 сходинку по найбільній кількості прибувших і і 19 по найбільшій кількості вибувших.

Також, якщо брати міждержавний рівень, то можна сказати, що навіть взагальному воно позитивне по всій країні, це означає міграційний приріст  населення, що також можна пояснити міграцією іноземних студентів  в нашу країну. Можна виділити, що на цьому рівні Полтавська область  займає 8 місце по механічному приросту ( сальдо міграції = 417). Також потрібно відзначити переважну меншу кількість  відбувших, якщо по кількості прибувших  Полтавщина опускається трішки вниз по рейтингу, то зважаючи на кількість відбувших вирівнюється ця ситуація, навідміну ситуації з іншими облястями.

Звісно важко назвати  конкретні причини, але на мою  думку, варто відзначити такі основні: порівняно невисокий рівень освіти, що не дає змогу поновлювати чисельність  населення за рахунок студентів, не великий обласний центр, не привабливість  ринку праці, не презтижність перш за все обласного центру.

Отже, проаналізувавши стан міграційного руху можна виділити такі особливості:

• Порівняно з іншими областями Полтавська займає близько середнього місця по рівню механічного приросту;
• Спостерігається невисокий наплив мігрантів, але це компенсується і невеликим їх відпливом, що спостерігаться як і на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні.

 

 

 

 

[6,347]

 

Висновок

Отже, підсумувавши все вищесказане, можна сказати, що сучасна демографічна ситуація у Полтавській області в цілому не найгірша по Україні. Ми проаналізували, синтезували та підсумували весь викладений матеріал, що дало нам змогу отримати повноцінну та повну картину стану демографічної ситуації по Полтавщині.

Отже, у своїй роботі, ми виявили багато як позитивних, так  і негативних моментів. Ми виявили  тенденцію зменшення кількості  населення за два десятиліття  в цій області, що також характеризує ситуацію по Україні в цілому. Напевно  не можна назвати цю характеристику позитивною, але вона доволі нейтральна відносно цієї області - це порівняно середнє положення за чисельністю населення відносно інших областей. Також позитивним моментом є зменшення різниці чи диспропорції в відношенні чоловіків і жінок та відносна стабільність кількості чоловіків і жінок у відношенні одних до одних. І безумовно не найгірші показники а порівняно середнє положення за чисельністю та співвідношенням чоловіків та жінок відносно інших областей України. Але також є й мінуси, адже проаналізувавши статевовікову структуру ми виявили, що спостерігається відносно велика кількість осіб в віці старше працездатного, як в відношенні до частки осіб в віці молодше працездатного, так і в порівнянні з іншими областями України.

Також, ми виявили одні з причин скорочення населення досліджуючи природний приріст (скорочення), адже це є першочерговою проблемою – зменшення рівня народжуваності і збільшення смертності. Ми дізналися, що в Полтавщині високий рівень природного скорочення порівняно з іншими областями України, але це змінюється і спостерігається покращення ситуації з рівнем народжуваності та смертності в Полтавській області порівняно в часі, за 16 років, також ми підкреслювали, що важливо виділити першопричину цих двох явищ - велику частку розлучень з кількості зареєстрованих шлюбів ( в межах половини), що компенсується все – таки зменшенням різниці між шлюбністю і розлучуваністю за останні, на наведені данні, 5 років.

Але важливо також наголосити, напевно, на найпозитивнішому моменті, результаті аналізу, адже ми також дізналися, що порівняно з іншими областями Полтавська займає близько середнього місця по рівню механічного приросту і також те, що хоч спостерігається невисокий наплив мігрантів, але це компенсується і невеликим їх відпливом, що спостерігаться як і на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні.

Отже, важливо наголосити та підсумувати все це можливими  заходами для покращення демографічного стану в Полтавській області. На мою думку, це:

• Покращення міграційного притоку, можливо політикою покращення культурного рівня, екологічного та економічного;
• Покращення умов для сімей, що включає не тільки матеріальну сторону, а й моральну (виховання та підтримка);
• Покращення умов життя у всіх сферах людського життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Головне управління статистики в Полтавській області -  [електронний ресурс] режим доступу - http://www.poltavastat.gov.ua/.
2. Данні Всеукраїнського перепису  2001 р. //  Державний комітет статистики України -  [електронний ресурс] режим доступу - http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/.
3. Л.Фурман Аналіз сучасної демографічної ситуації в Україні / Фурман Л. // Економічний аналіз. Випуск 3 – Т: Тернопільський національний економічний університет,  № 19'2008. - [електронний ресурс] режим доступу - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ecan/2008_3/pdf/furman.pdf.
4. Міграція населення -  [електронний ресурс] режим доступу - http://uk.wikipedia.org/wiki/Міграція_населення.
5. Полтавська область -  [електронний ресурс] режим доступу - http://uk.wikipedia.org/wiki/Полтавська_область.
6. Статистичний щорічник України за 2010 р. // Державна Служба Статистики України – С. 328 – 348.
7. Чисельність наявного населення України на 1.01.2012. // Державна Служба Статистики України  - С. 30-31.