Аналіз грошових потоків і забезпечення перевищення припливу коштів над відпливом

Управлінський облік і  його викор-ня для управління фінансами

План 7-10

Л-ра 3-5

Сис-ма забезпеч фін менеджменту

аналіз грошових потоків  і забезпечення перевищення припливу коштів над відпливом

ПЛАН

1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства.
2. Аналіз грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.
3. Звіт про рух грошових коштів. Прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошових коштів.
4. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.
5. Касовий бюджет. Дефіцит і надлишок грошових коштів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Поняття грошового  потоку та його значення для  фінансової діяльності підприємства.

Існує три найбільш важливих фінансових показники діяльності підприємства:

• ·виручка від реалізації;
• ·прибуток;
• ·потік грошових коштів.

Сукупність цих трьох  показників і тенденцій їх зміни  характеризує ефективність роботи підприємства і його головні проблеми.

Основні відмінності цих  понять.

Виручка – звітний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за певний період, який враховує як грошові так і не грошові форми доходу.

Прибуток – різниця між звітними доходами від реалізації товарів, робіт, послуг і нарахованими витратами на реалізовану продукцію.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів:

• ·прибуток відображає облікові грошові і не грошові доходи протягом певного часу, що не співпадає з реальним надходженням грошових коштів;
• ·прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;
• ·при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їх оплати;
• ·грошовий потік враховує рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

В умовах інфляції і неплатежів управління грошовими потоками є  однією з найбільш важливих задач  підприємства.

Слід чітко розуміти, що прибуток за звітний період і грошові  кошти, отримані підприємством протягом періоду не одне і те ж. Наявність  прибутку не завжди означає наявність  у підприємства вільних грошових коштів, доступних для використання.

Основні поняття, що характеризують рух грошових коштів.

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Грошовий потік  підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Управління грошовими  потоками включає:

• облік руху грошових коштів;
• аналіз потоків грошових коштів;
• складання бюджету грошових коштів.

Управління грошовими  потоками важливо для підприємства з точки зору необхідності:

• управління оборотним капіталом (оцінки короткострокової потреби в готівкових коштах і управлінні запасами);
• планування часових параметрів капітальних витрат;
• управління капітальними потребами (фінансування їх за рахунок власних коштів або кредитів банків);
• управління затратами і їх оптимізація з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;
• управління економічним ростом.

Основне завдання аналізу грошових потоків полягає в з’ясуванні причин нестачі(надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.

Для визначення грошових потоків  використовують прямий і непрямий методи.

Основним документом для  аналізу грошових потоків є Звіт про рух грошових коштів (ф.3).

Значення ефективного  управління грошовими потоками підприємства визначається наступним:

• грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства у всіх її аспектах;
• ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку;
• раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу управління;
• ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі;
• управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
• ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства;
• активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, який генерується безпосередньо його грошовими активами.

2. Аналіз грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

При аналізі потоки грошових коштів розглядаються по трьом видам  діяльності: операційна (основна), інвестиційна і фінансова,

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а  також інші види діяльності, які  не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних  активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою  частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і  складу власного та позикового капіталу підприємства.

Розрізняють також надходження  грошових коштів до підприємства –  “притоки”, і вибуття грошових коштів – “відтоки” по кожному з 3-х  видів діяльності.

Потоки грошових коштів по операційній діяльності:

Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона повинна бути і головним джерелом грошових коштів.

Потоки грошових коштів по інвестиційній діяльності:

Оскільки при нормальному  ході справи підприємство прагне до розширення і модернізації існуючих виробничих потужностей, то інвестиційна діяльність в цілому приводить до відтоку  грошових коштів.

Потоки грошових коштів по фінансовій діяльності:

Фінансова діяльність покликана  збільшувати грошові кошти в  розпорядженні підприємства для  фінансового забезпечення операційної  і інвестиційної діяльності.

3. Звіт про рух грошових коштів. Прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошових коштів.

Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в  результаті операційної, інвестиційної  та фінансової діяльності.

Порядок складання звіту  про рух грошових коштів регламентується  національним стандартом бухгалтерського  обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів”.

Двома головними методами розрахунку величини грошового потоку є прямий і непрямий. НСБУ № 4 рекомендовано  застосовувати при складанні  звіту про рух грошових коштів непрямий метод. Міжнародні стандарти  бухгалтерського обліку (IAS 7) передбачають можливість складання звіту про  рух грошових коштів з застосуванням  прямого і непрямого методів.

Прямий метод заснований на аналізі руху грошових коштів на рахунках підприємства.

Основні особливості прямого  методу:

• він дозволяє показати основні джерела притоку та напрямки відтоку грошових коштів;
• дає можливість робить оперативні висновки відносно достатності коштів для платежів по поточним зобов’язанням;
• визначає взаємозв’язок між реалізацією і грошовою виручкою за звітний період

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінансові результати.

Основні особливості непрямого методу:

• він дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства.
• встановлює взаємозв’язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.

Обидва методи розрахунку величини грошового потоку використовуються як для цілей оперативного управління, так і для з’ясування тенденцій  розвитку підприємства. В оперативному управлінні прямий метод може використовуватися  для контролю за процесом формування прибутку і висновків щодо достатності  коштів для платежів по поточним зобов’язанням. Недоліком цього методу є те, що він не розкриває взаємозв’язку  отриманого фінансового результату і змін абсолютного розміру грошових коштів підприємства.

В довгостроковій перспективі  прямий метод розрахунку величини грошового  потоку дає можливість оцінить ліквідність  підприємства, оскільки детально розкриває  рух грошових коштів на рахунках, а  також показує рівень покриття інвестиційних  і фінансових потреб підприємства наявними у нього грошовими ресурсами.

Перевагами непрямого  методу при використанні в оперативному управлінні є те, що він дозволяє визначити відповідність між  фінансовим результатом і власними оборотними коштами. В довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні “місця накопичення” заморожених грошових коштів і дозволяє знайти вихід із цієї ситуації.

При непрямому методі побудови звіту про рух грошових коштів застосовуються наступні підходи:

Рух грошових коштів у результаті операційної  діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

• змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
• наведені в негрошових статтях;
• наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної  діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції".

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).

4. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.

Чистий грошовий потік визначається як різниця між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженнями і видатками) в окремий період часу.

Чистий грошовий потік  є важливим показником фінансової діяльності підприємства, який в значній мірі визначає фінансову стійкість і  темпи росту ринкової вартості підприємства. Розрахунок чистого грошового потоку проводиться по підприємству в цілому, окремим його структурним підрозділам (центрам відповідальності), різним видам господарської діяльності чи окремим господарським операціям.

Для фінансового аналізу  можуть бути використані коефіцієнти, які розраховуються на основі звіту  про рух грошових коштів:

1. Коефіцієнти платоспроможності  і ліквідності:

• коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності;
• коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках;
• коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів;

2. Коефіцієнти, що показують  здатність компанії продовжувати  свою діяльність у майбутньому:

• коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до капітальних витрат;
• коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу;
• коефіцієнт достатності грошового потоку.

Коефіцієнт  руху грошових коштів в результаті операційної діяльності-розраховується як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до поточних зобов’язань.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства генерувати ресурси в процесі своєї операційної  діяльності для виконання поточних зобов’язань. Базою для оцінки цього  показника є його порівняння з  показниками аналогічних компаній, що належать до тієї ж галузі економіки.

Коефіцієнт  грошового покриття виплат по відсотках розраховується як сума величини чистого грошового потоку від операційної діяльності , сплачених відсотків та сплачених податків до суми сплачених відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.

Даний коефіцієнт показує, чи достатньо грошових коштів генерує  підприємство в процесі своєї  операційної діяльності для виплати  відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.

Коефіцієнт  грошового покриття короткострокових боргів розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності, зменшена на суму дивідендів до суми короткострокових зобов’язань.

Даний коефіцієнт оцінює здатність  підприємства погашати свої короткострокові зобов’язання.

Коефіцієнт  відношення грошового потоку від  операційної діяльності до капітальних  витрат розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до суми капітальних витрат.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства погашати свої зобов’язання після здійснення капіталовкладень за рахунок внутрішніх джерел.

Коефіцієнт  відношення грошового потоку від  операційної діяльності до загальної  суми боргу розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми зобов’язань.

Даний коефіцієнт показує  здатність підприємства погашати свої зобов’язання за умови використання всієї суми чистих надходжень грошових коштів на погашення зобов’язань.

Коефіцієнт  достатності грошового потоку розраховується як відношення величини доходу до виплати відсотків та податків плюс суми амортизації за мінусом капітальних витрат, сплачених боргів та відсотків до суми середньорічних зобов’язань, що підлягають погашенню протягом наступних п’яти років.

Даний коефіцієнт дає можливість згладити виплив циклічних факторів, які проявляються при використанні коефіцієнта відношення грошового  потоку від операційної діяльності до капітальних витрат.

Взагалі, грошовий потік підприємства, що за певних умов вважається найважливішим показником його вартості, формується під впливом всього комплексу зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на його прибутковість. Проте головними фактором формування позитивних грошових потоків в управлінні прибутковістю є обсяг продажів, який залежить від асортиментної та цінової політики підприємства. Відповідно, головним фактором формування від'ємних грошових потоків є операційні витрати та плата за використаний капітал.

5. Касовий бюджет. Дефіцит і надлишок грошових коштів.

Основною  метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансованості і синхронізації в часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів.

Одним із засобів управління грошовими потоками є складання  касового бюджету.

Касовий бюджет – це детальний кошторис очікуваних надходжень і виплат грошових коштів за певний період, який включає як конкретні статті надходжень і виплат, так і їх часові параметри.

Касовий бюджет є частиною Основного бюджету підприємства і використовує дані бюджетів продажів, закупівлі, витрат на оплату праці та ін.

Касовий бюджет дозволяє :

• отримати цілісне уявлення про загальні потреби в грошових коштах;
• приймати управлінські рішення про більш раціональне використання грошових коштів;
• аналізувати значні відхилення по статтям бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники підприємства;
• своєчасно визначати потребу в обсязі і строках залучення позикових коштів.

Основна ціль складання бюджетів – визначення моментів часу, в які  у підприємства буде нестача або  надлишок грошових коштів для того, щоб уникати кризових явищ або  пом’якшити їх і раціонально використати  тимчасово вільні кошти.

Касовий бюджет повинен включать всі грошові надходження і  виплати, які доцільно згрупувати по видам діяльності: операційна, інвестиційна і фінансова.

У процесі виконання бюджету  в окремих ланках місцевих бюджетів може утворюватися касовий розрив. Він може бути плановим, коли об'єктивно не збігаються терміни фінансування, бюджет встановлених видатків і одержання доходів, а також при запланованому дефіциті, і позаплановим — унаслідок невиконання плану з надходження доходів і перефінансування за окремими видами видатків.

Дефіцит грошових коштів відображає потребу у короткостроковому фінансуванні операційної діяльності, яку передбачається покрити за рахунок залучення короткострокового кредиту (фінансова діяльність).

В разі значного дефіциту грошових коштів необхідно проаналізувати можливі  варіанти його зменшення або ліквідації. Для цього необхідно скласти  декілька варіантів бюджету з  різним кінцевим результатом і обрати той, який більш за все задовольняє  потреби підприємства.

Існують такі підходи до зменшення дефіциту грошових коштів:

• ·покращити управління дебіторською і кредиторською заборгованістю;
• ·відкласти або призупинити інвестиції в основні фонди;
• ·розглянути можливість надання знижок покупцям у разі ранньої передоплати;
• ·збільшити ціни на свою продукцію;
• ·знизити обсяги продажів у кредит;
• ·отримати кращі умови кредитування у постачальників;
• ·проаналізувати можливості залучення кредитів і позик для покриття дефіциту;
• ·розглянути можливість застосування разових заходів залучення грошових коштів на підприємство.

Причини дефіциту грошових коштів

Заходи по збільшенню притоку грошових коштів

Надлишковий грошовий потік, який характеризує перевищення припливу коштів над витратами, створює умови для інвестиційного розвитку підприємства реальними проектами та фінансовими вкладеннями. Проте він стає неефективним, якщо вільні грошові кошти не інвестуються і тому підлягають інфляційним втратам і, крім того, втрачається потенційний доход від невикористання частини грошових активів у сфері короткострокового фінансового інвестування.

Таким чином, розглянуті методичні підходи до управління грошовими потоками підприємства знаходять свою реалізацію у системі фінансового планування, яку запроваджує у себе суб'єкт господарювання, виходячи з особливості своєї діяльності на ринку. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бертонеш М. Управление денежными потоками / М. Бертонеш, Р. Найт. – СПб.: Питер, 2004. – 240 с.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр, 1999.
3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Пер. з англ. за ред. С. Ф. Голова. - К.: ФПБАУ, 2000. - 1272 с.
4. Фінанси підприємств : підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 1999. – 384 с.