Аналіз динаміки дефіциту Державного бюджету України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

На тему:

«Аналіз виконання доходної та видаткової частини Державного бюджету України»

«Аналіз динаміки дефіциту Державного бюджету України»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка Ф-4(2), групи 09.04/3

Гнатюк Альона

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013  

Зміст

І. Структура і динаміка доходів і видатків Державного бюджету

   1.1 Класифікація доходів і видатків Державного бюджету

         1.1.1 Загальний і спеціальний фонди

        1.1.2 Доходи державного бюджету

         1.1.3 Видатки державного бюджету

   1.2 Аналіз структури і динаміки доходів державного бюджету України

   1.3 Аналіз структури і динаміки видатків державного бюджету України

   1.4 Аналіз динаміки бюджетного дефіциту державного бюджету України

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

І. Структура і динаміка доходів і видатків Державного бюджету

1.1 Класифікація доходів і видатків Державного бюджету

1.1.1 Загальний і спеціальний фонди

Бюджетний кодекс України передбачає поділ доходів і видатків бюджету України на 2 великі групи - загальний і спеціальний фонди [1] (стаття 13 Бюджетного кодексу України).

Загальний фонд бюджету включає (стаття 13 пункт 2):

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає (стаття 13 пункт 3):

доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

фінансування спеціального фонду бюджету.

Отже, загальний фонд складається з фінансування видатків бюджету за рахунок усіх дохідних надходжень, крім призначених для зарахування до спеціального фонду.

Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням, яке виступає як повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Створення спеціального фонду сприяє посиленню централізованого регулювання коштів бюджетних установ. Перелік їхніх власних надходжень визначає Кабінет Міністрів України, враховуючи плату за послуги, що надаються бюджетними установами (від господарської або виробничої діяльності, оренди майна тощо) та інші надходження (гранти й дарунки, отримані бюджетними установами; кошти, які отримують бюджетні установи на виконання певних доручень) [3].

Окрім того, в державному бюджеті створюється резервний фонд на непередбачувані витрати у розмірі 1% обсягу видатків загального фонду.

1.1.2 Доходи державного бюджету

Доходи Державного бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій [12].

Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу і утворення бюджетних доходів, є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей.

В науково-методичні літературі зустрічається декілька підходів до класифікації доходів державного бюджету, так само як і виділяються різні її критерії.

Джерела доходів державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Державний бюджет на поточний рік.

1. Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету:

закріплені - згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету;

регулюючі - зараховуються у певному відсотковому відношенні.

2. За частотою появи:

звичайні - регулярно включаються в доходи;

надзвичайні - з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин.

3. За методами залучення:

податки;

збори;

обов'язкові платежі;

інші надходження.

4. За способом зарахування:

загальний фонд;

спеціальний фонд.

5. За розділами відповідно до Бюджетного кодексу:

податкові надходження;

неподаткові надходження;

доходи від операцій з капіталом;

трансферти.

Визначені такі джерела доходів (стаття 9 пункт 1):

податкові надходження;

неподаткові надходження;

доходи від операцій з капіталом;

трансферти;

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), (стаття 9 пункт 2).

Неподатковими надходженнями визнаються (стаття 9 пункт 3):

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

3) інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі (стаття 9 пункт 4).

1.1.3 Видатки державного бюджету

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування. [1]

Виокремлюють державні і бюджетні видатки.

Державні видатки - це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ. Отже, видатки державного бюджету - це лише частина державних видатків [18].

Видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Бюджетним кодексом України передбачено декілька критеріїв, по яким відбувається багатовимірна класифікація видатків (стаття 10):

1. Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Функціональна класифікація передбачає виділення 10 напрямків видатків:

1) загальнодержавні функції;

2) оборона;

3) громадський порядок, безпека та судова влада;

4) економічна діяльність;

5) охорона навколишнього природного середовища;

6) житлово-комунальне господарство;

7) охорона здоров’я;

8) духовний та фізичний розвиток;

9) освіта;

10) соціальний захист та соціальне забезпечення. [10] Останні 4 напрямки об’єднують під назвою "видатки на соціальну сферу", оскільки вони мають спільну природу, і заслуговують окремої уваги при аналізі, оскільки в них розкривається соціальна природа держави.

Відомча класифікація базується на виокремленні головних розпорядників бюджетних коштів - бюджетних установ в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Всього виділяється біля 160 головних розпорядників бюджетних коштів [10].

Програмно-цільовий метод - це метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу [1]. Запровадження і використання програмно-цільового методу є важливим механізмом підвищення ефективності використання бюджетних коштів та полегшення контролю за цільовим їх використанням.

1.2 Аналіз структури і динаміки доходів державного бюджету України

 

Для аналізу структури і динаміки видатків державного бюджету України обрано період 2007-2012 років та використано дані, що надаються офіційною статистикою. Основним джерелом, використаним для аналізу, є закони про Державний бюджет України на відповідні роки [4,5,6,7,8] (2012 - проект закону [16]).

Для початку проаналізуємо загальну динаміку доходів за 2007-2012 роки, що наведена у вигляді таблиці (видатки зазначені з міжбюджетними трансфертами).

 

Таблиця №1

Доходи державного бюджету України, 2007-2012 рік

Показник \ рік	Всього доходів, тис. грн.	Відношення до попереднього року	Відношення до 2008 року	Зростання доходів з року в рік, тис. грн.
2007	147 888 145,70	-	1	-
2008	215 359 392,30	1,456232	1,456231609	67 471 246,60
2009	288 098 060,90	1,337755	1,948080825	72 738 668,60
2010	267 451 994,90	0,928337	1,808474869	-20 646 066,00
2011	281 464 879,40	1,052394	1,903228133	14 012 884,50
2012	337 556 920,40	1, 199286	2,282515064	56 092 041,00

 

Для більш правильного аналізу цих даних у динаміці, необхідно скорегувати зазначені дані на інфляцію, виділивши не інфляційне зростання видатків. Таким чином, отримаємо наступні результати:

державний бюджет україна

 

Таблиця №2

Реальні доходи державного бюджету України, 2007-2012 рік

Показник \ рік	Всього доходів, тис. грн.	Відношення до попереднього року	Відношення до 2007 року	Зростання доходів з року в рік, тис. грн.
2007	147888145,70	-	1,00	-
2008	184699307,29	1,25	1,25	36811161,59
2009	202029750,61	1,09	1,37	17330443,32
2010	167009462,34	0,83	1,13	-35020288,27
2011	161099687,51	0,96	1,09	-5909774,82
2012	177414708,47	1,10	1, 20	16315020,95

 

Проаналізувавши дані двох вищенаведених таблиць, можна зробити висновок, що номінальні доходи державного бюджету спадали лише у 2010 році, в той час як реально вони продовжили падіння і у 2011, досягши відмітки, лише на 10% більшої за базовий 2007 рік. Як ми можемо бачити, темпи приросту також є не дуже високими. Для наочності номінальний і реальний рівень доходів надано у вигляді графіку - додаток 1.

Далі необхідно визначити 4 основних типів надходжень (та цільових фондів) до бюджету згідно з бюджетною класифікацією, дослідження їх структури та динаміки. Результати наведені у додатку 2. Як ми бачимо, існує тенденція до збільшення частки податкових надходжень до бюджету та в певній мірі зменшення всіх інших. Основне джерело доходів - податкові надходження, що на 2012 рік заплановані на рівні 288 641 431,80 тис. грн., що становить 86,41% усіх надходжень. На графіку "Структура надходжень державного бюджету України на 2012 рік, тис. грн." (додаток 3), наглядно відображені пропорції доходів, а у таблиці "Динаміка структури доходів державного бюджету України" (Додаток 4) відображена зміна обсягів та часток надходжень у державний бюджет України. Так, видно, що запланована сума податкових надходжень на 2012 рік зросла майже на 173%, порівняно з 2007, або на 23,6%, порівняно з 2011, а їх частка, у порівнянні з минулим роком, зросла на 2,33 відсоткових пункти.

Аналізуючи доходи і видатки Державного бюджету, необхідно також виокремити окремі пункти надходжень. Для аналізу ми взяли окремі, найбільш цікаві у вартісному та науково-методологічному вимірі статті надходжень та розглянули їх динаміку протягом 2007-2012 років. Результат наведений у таблиці "Основні статті доходів державного бюджету України, 2007-2012 роки, тис. грн." (Додаток 5). У даній таблиці ми бачимо тенденцію до зростання надходжень по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Планується, що останній забезпечить у 2012 році майже 44% всіх надходжень, а разом з іншими непрямими податками та зборами - майже 56 % усіх надходжень державного бюджету України. Також необхідно зазначити, що 5 найбільших статей доходів у проекті бюджету на 2012 рік такі: ПДВ (146643000 тис. грн.), податок на прибуток підприємств (52826000 тис. грн.), акцизні збори з вироблених в Україні товарів (36149000 тис. грн.), плата за послуги бюджетних установ (17121687,3 тис. грн.) та рентна плата (16182810,10 тис. грн.)

Слід звернути увагу на те, що з роками структура надходжень змінюється не лише кількісно, але й якісно. Так, з 2011 року з’являється стаття "податок на доходи фізичних осіб" (раніше це був дохід місцевих бюджетів, тепер 50% надходжень по цьому податку м. Києва перераховується до державного бюджету (6766237,2 тис. грн. у 2011 році). Рентна плата, що до 2010 року входила до неподаткових надходжень, останні 2 роки входить до податкових. Збір за забруднення навколишнього середовища був замінений екологічним податком тощо.

Окрім того, зауважимо, що при аналізі доходів бюджету необхідно враховувати такий важливий показник, як перерозподіл ВВП через бюджет. Слід зазначити, що у кризовому 2009 році частка державного бюджету у ВВП перевищила 30%, в той час як рекомендовані показники передбачають перерозподіл через зведений бюджет не більше 30,5%. Ця цифра є не лише наслідком зростання доходів, а і зменшення обсягу ВВП. На 2012 рік запланована величина хоч і збільшується, порівняно з попереднім роком, але залишається у межах норми.

1.3 Аналіз структури і динаміки видатків державного бюджету України

 

Для аналізу структури і динаміки видатків державного бюджету України обрано аналогічний період 2007-2012 років та використано дані, що надаються офіційною статистикою.

Для проведення функціональної класифікації розглянуто розподіл видатків за основними напрямками та їх частки у бюджеті. Результати дослідження наведені у Додатку 6 та 7. Як ми бачимо з таблиці, на 2012 рік заплановано загальний обсяг видатків на суму 361585950 тис. грн., з них 3 напрямки займають більше ніж 10%: загальнодержавні функції, економічна діяльність, соціальний захист та соціальне забезпечення (44,43%, 13,12% та 15,63% відповідно або 157028887, 47433148 і 56507808 тис. грн. у абсолютному вимірі). Також ми можемо побачити тенденції до зміни обсягів та часток окремих напрямків видатків у загальному обсязі видатків. Так, наприклад, частка видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення зростала до 2010 року, досягши відмітки у 22,85% державного бюджету, після чого знижувалась. Окрім того, у порівнянні з 2007 роком, зросли видатки на загальнодержавні функції з 37,32% до 43,43% державного бюджету або з 60223360 до 157028887 тис. грн. Частка видатків на соціальну сферу, що мала тенденцію до зростання і досягла максимуму у 2010 році (34,73%), отримала тенденцію до зменшення і в 2012 запланована на рівні 27,78% від усіх видатків.

Ми знаємо, що коли розраховується зростання витрат, певна частина цього зростання доцільно віднести на компенсацію інфляції. Отже, слід розрахувати "чистий бюджет", де всі суми будуть скореговані на інфляцію (індекс споживчих цін розрахований [9] та прогнозований на 2011 рік [15], і приведені у відповідність до базового 2007 року (поділені на інфляцію у порівняні з базовим роком за минулий рік). Показники скорегованого на інфляцію бюджетів наведені у додатку 9, а відповідні показники приросту у додатку 10. Остання таблиця дає дуже важливу і цікаву інформацію - про не інфляційний приріст видатків бюджету. Так, з неї видно, що у загальному видатки бюджету зменшувались у 2010 та 2011, а на 2012 рік "чисті" заплановані підвищення витрат на духовний та фізичний розвиток, на охорону навколишнього середовища, на оборону і на загальнодержавні функції становлять не 50%, 40%, 27% і 23%, а 38%, 28,6%, 16,4% і 12,7% відповідно.

Для того, щоб визначити загальні видатки на одну особу та видатки соціальної сфери на одну особу, ми використали як номінальні, так і скореговані на інфляцію значення, а чисельність населення України зазначена станом на 1 січня відповідного року [11]. Результати наведені у додатку 11. Видно, що номінальні загальні видатки на одну особу у 2012 зростуть і становитимуть 7931 грн., а номінальні соціальні видатки на одну особу зменшаться до рівня 2203 грн. Реальні ж загальні видатки, обчислені на базі 2007 року, у 2012 зростуть до 4168 грн. на особу, але це фактично буде нижче рівня 2008 року. Схожу ситуацію ми маємо і з реальними видатками на соціальну сферу.

Щодо відомчої класифікації видатків, то тут ми визначимо 5 найбільших розпорядників бюджетних коштів. Отже, найбільшим розпорядником на 2012 рік є Міністерство фінансів України (загальнодержавні витрати), що отримує 104 074 299 тис. грн. За ним йде Міністерство соціальної політики України, що концентрує 53 519 177,2 тис. грн. (значна частина коштів, що йдуть через цього розпорядника, напрямлені у пенсійний фонд), безпосередньо Міністерство фінансів України (43 577 593,2 тис. грн.), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (21 755 005,6 тис. грн.), Міністерство інфраструктури України (19 582 748,5 тис. грн., з них левова частка - у спеціальному фонді, що пов’язано з проведенням ЄВРО-2012). В сумі передбачається, що у 2012 5 найбільших розпорядників отримають 242508823,5 тис. грн., тобто 67% бюджетних коштів. В попередні роки п'ятьма найбільшими розпорядниками були ті самі установи, окрім 5 місця (2011 - Державна служба автомобільних доріг України, 2010 - Міністерство оборони, у 2009 ці дві служби посіли 4 і 5 місця відповідно, оскільки пенсійний фонд тоді ще знаходився на балансі Міністерства фінансів).

У контексті програмної класифікації у проекті державного бюджету України на 2012 рік слід виділити такі найбільші напрямки використання бюджетних коштів:

Дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам - 52 318 208,7 тис. грн.

Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 46 063 116,7 тис. грн.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям - 30 211 777,3 тис. грн.

Обслуговування державного боргу - 30 004 142,4 тис. грн.

Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики - 14 506 694,8 тис. грн.

Як ми бачимо, трансферти і субвенції в збиткові місцеві бюджети складають значну суму. Отже, стає зрозумілим, що однією з причин дефіциту бюджету є значне перевищення видатків місцевих бюджетів над їхніми доходами. Так само, великою статтею видатків держбюджету є дотації для пенсійного фонду.

Таким чином, проведення пенсійної реформи, яка б зменшила дефіцит пенсійного фонду, а також зміни у розрахунках міжбюджетних трансфертів, що більш стимулювала б місцеву владу до активного розвитку регіонів, і, як наслідок, до бездефіцитних місцевих бюджетів, є двома важливими шляхами оптимізації видатків державного бюджету України.

 

1.4 Аналіз динаміки бюджетного дефіциту державного бюджету України

 

Аналізуючи доходи і видатки держбюджету, необхідно звернути увагу на аналіз динаміки бюджетного дефіциту. Адже, як ми вже побачили, протягом усього досліджуваного періоду Державний бюджет України затверджувався лише з дефіцитом. Згідно з Бюджетним кодексом України, це можливо лише за наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту.

По-перше, визначимо величину дефіциту бюджету та її динаміку, а також долю дефіциту у видатках бюджету:

 

Таблиця №3

Дефіцит державного бюджету України, 2007-2012 рік

По-ка-зник /рік	Видатки, тис. грн.	Доходи, тис. грн.	Дефіцит, тис. грн.	Частка фінансування дефіциту у забезпеченні видатків	Приріст, у % до попереднього року
2007	161351719,8	147888145,7	13463574,1	8,344%	-
2008	232217096,1	215359392,3	16857703,8	7,259%	25,210%
2009	302184689,1	288098060,9	14086628,2	4,662%	-16,438%
2010	324016473,7	267451994,9	56564478,8	17,457%	301,547%
2011	321531596,1	281464879,4	40066716,7	12,461%	-29,166%
2012	361585949,5	337556920,4	24029029,1	6,645%	-40,027%

 

Як видно з таблиці, найбільш критичним з точки зору дефіциту бюджету був 2010 рік. В цьому році дефіцит становив 56,5 млрд. грн., або 17, 45% видаткової частини бюджету, а сума дефіциту зросла, порівняно з минулим роком, на понад 300%. Це, перш за все, обумовлено кризовою економічною ситуацією. В наступні роки уряд вжив відповідні заходи і на 2012 рік запланований дефіцит бюджету складає 24 млрд. грн. і покриває лише 6,64% видатків бюджету.

Також необхідно проаналізувати покриття дефіциту, тобто його фінансування.

Для цього, згідно бюджетної класифікації та законів України про державний бюджет України на відповідні роки виділимо фінансування за борговими операціями, розділивши внутрішніх та зовнішніх кредиторів, доходи від приватизації та фінансування за активними операціями:

 

 

 

 

 

Таблиця №4

Фінансування дефіциту державного бюджету України, 2007-2012 рік

Найменування	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Загальне фінансування	15148448,0	18500304,4	31000000,0	46748269,9	38843000,0	24129484,1
Фінансування за борговими операціями, тис. грн	4977251,0	9969497,7	61296645,8	87238270,9	29326201,0	32585000,0
Внутрішні запозичення - погашення, тис. грн.	1330233,6	4161271,0	55418468,0	83168439,6	11064673,1	10101677,3
Зовнішні запозичення - погашення, тис. грн.	3647017,4	5808226,7	5878177,8	4069831,3	18261527,9	22483322,7
Частка зовнішніх запозичень у фінансуванні дефіциту	24,08%	31,27%	8,42%	4, 19%	46,44%	52,80%
Надходження від приватизації державного майна, тис. грн.	10020430,0	8602206,7	8501224,0	10000000,0	10000000,0	10000000,0
Фінансування за активними операціями, тис. грн.	150767,0	-71400,0	-38797869,8	-50490001,0	-483201,0	-18455515,9

 

З даної таблиці видно, що, якщо в 2007 році надходження від приватизації покривали більшу частину дефіциту, то у подальшому провідну роль почали відігравати зовнішні запозичення.

 

Висновки

 

В результаті проведеного аналізу ми можемо зробити висновок, з 2007 до 2012 року структура як доходів, так і видатків Державного бюджету України зазнала значних змін, що відбувались з різною динамікою.

В структурі видатків збільшувалась частка витрат на загальнодержавні функції, в той час як витрати на інші функціональні напрямки не зазнали значних змін. Частка соціального захисту та забезпечення зростала до 2010 року, але потім пішла на спад. Це обумовлено не лише кризовими явищами, а й змінами у соціальній політиці влади, зокрема пенсійною реформою. Окрім цього зросли витрати на обслуговування зовнішнього боргу. Важливою частиною видатків також є трансферти в пенсійний фонд. Найбільші розпорядники Державного бюджету України - міністерства фінансів, соціальної політики, освіти і науки, інфраструктури.

Основну частину складають податкові надходження, зокрема непрямі податки. Саме частка внутрішніх податків на товари та послуги зростала протягом розглянутого періоду і зараз становить більше ніж половину надходжень бюджету, що не є ознакою цивілізованої і розвинутої системи оподаткування та економіки. Частка неподаткових надходжень з 2007 року зменшилась від майже 25% до 13%. Це частково зумовлено тим, що рентні платежі перейшли з неподаткової до податкової частини надходжень. Екологічний податок замінив собою збір за забруднення навколишнього середовища, що класифікувався як окремий фонд. Крім цього до доходів державного бюджету було також включено 50% надходжень по податку на доходи фізичних осіб міста Києва.

Беручи до уваги те, що у 2007 - плановому 2012 доходи державного бюджету були менші за його видатки, бюджет затверджувався з дефіцитом. У зв’язку з кризовими явищами в економіці бюджет з найбільшим дефіцитом був затверджений у 2010 році - тоді доходи були меншими за видатки на 56564478,8 тис. грн., але в наступних роках ця цифра поступово зменшувалась.

 

Список використаної літератури

 

Бюджетний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. На 2 вересня 2011 року: (Відповідає офіц. Текстові) - К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. - 118 с.

Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с.

Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28 грудня 2006 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? page=5&nreg=489-16

Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=107-17

Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 28 грудня 2008 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=835-17

Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 30 грудня 2009 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=2154-17

Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 21 грудня 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? page=2&nreg=2857-17

Індекси споживчих цін у 1991 - 2010рр. (до попереднього місяця)

Наказ Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію" від 14 січня 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. nau.ua/doc/? code=v0011201-11

Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2006. - 607 с. - (Вища освіта XXI століття).

Постанова Верховної Ради України "Про схвалення основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік" від 4 червня 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=2318-17

Постанова Верховної Ради України "Про схвалення основних напрямків бюджетної політики на 2012 рік" від 13 травня 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=3358-17

Постанова Кабінету Міністрів України "Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2011 рік"

Проект Закону про Державний бюджет України на 2012 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1. c1. rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1? pf3511=41157

 

Додатки

 

Додаток 1

 

Динаміка номінальних та реальних доходів державного бюджету, тис. грн.