Аналіз розвитку інфляційних процесів в економіці України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДніпропетровськА ДержавнА фінансовА АКАДЕМІЯ

ФІНАНСОВИЙ фАКУЛЬТЕТ

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Гроші та кредит»

 

на тему 24: «Аналіз розвитку інфляційних процесів в економіці України.»                                                               

 

студентки групи ___ФК-09-4__

________

     (П.І.Б)

 

 

 

 

Оцінка___________________________

                                        (кількість балів)

 

Завдання перевірив _______________

                                                (Підпис викладача, дата)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП                3

1. СУТНІСТЬ ІНФЛЯЦІЇ  І ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ     5

1.1. Сутність інфляції  і індекс споживчих цін          5

1.2. Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні                8

2. РОЗВИТОК ІНФЛЯЦІЙНИХ  ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ      12

2.1. Аналіз інфляційних  процесів в Україні        12

2.2. Аналіз інфляції  пропозиції і попиту         21

3. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ  ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ.       24

3.1. Засоби боротьби  з інфляцією, використовувані  і Україні     24

3.2. Рекомендації щодо подолання негативних інфляційних тенденцій    26

ВИСНОВКИ             28

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК         30

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Інфляція являє собою  одну з найбільш гострих проблем  сучасного розвитку економіки в  багатьох країнах світу, негативно  впливаючи на всі сторони життя  суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних  і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства - від бідніших верств суспільства до більш багатим, посилюючи тим самим його соціальне розшарування.

У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. В останні роки в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція уповільнення темпів інфляції.

На відміну від Заходу, в Україні, що здійснює перетворення господарського механізму, інфляційний  процес розгортається, як правило, в  зростаючих масштабах. Це вельми незвичайний, специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні і регулюванню. Цінова нестабільність економічно та психологічно вимотує більшість людей, створює величезну соціальну напруженість у суспільстві.

Розвиток інфляційного процесу, зазвичай, проходить два етапи. На першому з них темпи знецінення паперових грошей відстають від темпів зростання паперової маси, тому дезорганізовувальний вплив інфляції на виробництво, торгівлю, кредит і грошовий обіг ще не цілком виявляється. Тимчасово навіть може створюватись специфічно висока кон’юнктура, основою якої насправді є інфляція.

На другому етапі  свого розвитку інфляційний процес стрімко прогресує, темпи зростання  суспільного виробництва починають  відставати від знецінення паперових  грошей, а інфляційне переповнення каналів грошового обігу стає вже очевидним [2, 138].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. СУТНІСТЬ ІНФЛЯЦІЇ І ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

1.1 Сутність інфляції  і індекс споживчих цін

 

Як економічне явище  інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що її поява пов'язана навіть не з виникненням грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов'язана.

У світі немає країн, де б у другій половині ХХ ст. не існувала інфляція.

Вона як би прийшла  на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх ньої купівельної  спроможності, дисбаланс попиту і  пропозиції. У буквальному перекладі  термін "інфляція" (від латинського inflatio) означає «здуття», тобто переповнення каналів обігу надлишковими паперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси. Лаконічно інфляції можна дати ще й таке визначення: інфляція - це підвищення загального рівня цін.

Суть інфляції полягає  в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послугам та іноземним валютам, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. Деякі вчені-економісти до цього переліку ще й золото, надаючи йому як і раніше значення загального еквівалента.

Сучасна інфляція має ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз - повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший або менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз - хронічний. Сучасна інфляція відчуває вплив багатьох факторів, як грошових, так і не грошових.

Інфляція зазвичай вимірюється  індексом споживчих цін (ІСЦ), який одночасно  свідчить про зміну життєвого  рівня населення. Індекс споживчих  цін відображає зміну вартості фіксованого  споживчого набору товарів і послуг у поточному періоді щодо попереднього. Споживчий набір товарів і послуг - це набір найбільш представницьких і важливих для споживання домогосподарств товарів і послуг. Таким чином, вимірюючи ціни на одні і ті ж товари і послуги в різних періодах, визначається індекс інфляції.

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI) є одним з ключових показників, які відображають інфляційні процеси в країні. Індекс інфляції використовується як основа для прийняття  рішень у галузі управління державними фінансами, аналітики використовують даний показник як базу для аналізу цінових змін на споживчому ринку, державні органи управління вивчають його для ініціювання перегляду розмірів встановлених соціальних гарантій для населення, а також перегляду рівня пенсійного забезпечення.

Розглянемо динаміку інфляційних коливань протягом 2008-2011 років (табл. 1.1)

Таблиця 1.1

 

Індекс споживчих цін  України за 2008-2011 роки [6]

2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 (січень-жовтень)	2011 (січень-жовтень)
122,3	112,3	109,1	107,9	104,2

 

За дев’ять місяців 2011 року ІСЦ збільшився лише на 4,2 % (за відповідний період 2010 року – на 7,4 %).

Розглянемо темпи приросту споживчих цін за регіонами у 2010 році  (рис. 1.)

Рис. 1. Темпи приросту споживчих цін за регіонами у 2010 році [5]

 

За підрахунками Держкомстату інфляція в Україні у 2008 році склала 22,3% – це найвищий показник за період з 2001 по 2009 рік. Вищою річна інфляція востаннє була 2000 року, коли споживчі ціни зросли на 25,8% [5].

У ІІІ кварталі 2011 року продовжилася тенденція до зниження інфляційного тиску, що тривала протягом 2010 року і переривалася з огляду на певне прискорення цінової динаміки в першій половині 2011 року [7].

Уповільнення цінової  динаміки в поточному році пояснюється:

1. Значними обсягами  врожаю, що призвело до суттєвого зниження цін на сирі продукти в ІІІ кварталі 2011 року (-9,8 %, -3,1 % у річному вимірі у вересні). З початку року ціни на сирі продукти знизилися на 4,1 % [7].

Здешевлення сирих продуктів  призвело до зниження небазового ІСЦ  на 1.9% (9.2% – у річному вимірі, -0.8 в. п. внесок в ІСЦ).

2. Відтермінуванням підвищення  цін на газ для населення,  запланованого на друге півріччя 2011 року, стримувало зростання цін  на товари та послуги, що  регулюються адміністративно (11,8 % з початку року, 12,8 % у річному вимірі) [7]. Збереження ціни нафти на світових ринках майже на рівні трьох попередніх місяців зумовило незмінність ціни на бензин (у річному вимірі його інфляція становила 35%).

3. Зваженою грошово-кредитною  політикою. Зокрема, з огляду  на прогнозовану динаміку обмінного курсу гривні до долара США, ціни на непродовольчі товари (за вирахуванням палива) з початку року зросли лише на 1,9 % (3,0 % у річному вимірі) [7]. В умовах помірних фіскальної та монетарної політики (спрямованої на абсорбування надлишкової ліквідності в банківській системі) споживчий попит залишався нижчим, ніж рівноважне значення (середнє значення відхилення ВВП від потенційного рівня за три квартали цього року становило -0.7%).

4. Високою базою порівняння  минулого року, що певним чином пояснює суттєве уповільнення показника інфляції в річному вимірі. Зокрема, у вересні минулого року спостерігалося значне прискорення показника інфляції внаслідок потрясінь на продовольчих ринках (2,9% за місяць), починаючи з вересня 2011 року цей показник не береться до уваги під час обрахунків інфляції в річному обчисленні [7].

Активізація внутрішнього інвестиційного попиту зумовила зростання  індексу цін виробників. Індекс цін  виробників промислової продукції  у січні –жовтні 2011р. становив 115,6% (у січні-жовтні 2010р. – 118,0%) [6].

За даними опитувань  підприємств, які проводить Національний банк України, у ІІ кварталі 2011 року інфляційні очікування незначно знизилися  та становлять 14,5% у середньому на наступні 12 місяців порівняно з 14,7% у попередньому кварталі.

1.2 Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні

 

Сам факт інфляції - зниження купівельної спроможності грошової одиниці, тобто зменшення кількості  товарів і послуг, які можна  придбати за цю грошову одиницю, - не обов'язково призводить до зниження особового реального доходу чи рівня життя. Інфляція знижує купівельну спроможність грошової одиниці, проте ваш реальний прибуток чи рівень життя знизиться тільки в тому випадку, якщо номінальний дохід буде відставати від інфляції. До основних наслідків інфляції відносяться:

1.Перерозподіл доходів  і багатства.

2. Відставання цін  державних підприємств від ринкових.

3. Прихована державна  конфіскація коштів через податки.

4. Прискорена матеріалізація грошових коштів.

5. Нестабільність економічної інформації.

6. Зворотній пропорційність  темпу інфляції і рівня безробіття  Розглянемо кожне з наслідків  більш детально.

1. Перерозподіл доходів  і багатства. Припустимо, що якийсь  пан А взяв позику в пана  Б на 5 місяців, і за ці 5 місяців інфляція знецінила грошову одиницю в 2 рази. Це означає, що через покладений термін А поверне Б формально, за номіналом всю суму кредиту, а реально - тільки 50%. Найприкріше те, що повністю позбутися від подібного негативного ефекту не можна в силу непередбачуваності і незбалансованості інфляції. При інфляції, отже, невигідно давати в борг.

2. Відставання цін  державних підприємств від ринкових  цін. У державному (регульованому)  секторі ринкової економіки ціни  витрат виробництва і товарів  переглядаються рідше і довше, ніж у приватному секторі. В умовах інфляції кожне підвищення своїх цін держпідприємства змушені обгрунтовувати, одержувати на це дозвіл вищестоящих організацій. Це довго і неефективно. В умовах щомісячного, різкого, несподіваного і стрибкоподібного росту інфляції подібний механізм навіть технічно трудноосуществім. У результаті наростає дисбаланс приватного та громадського секторів, держава втрачає свій економічний потенціал впливу на ринок.

3. Третє наслідок незбалансованої,  нехай навіть очікуваної інфляції, позначається через податкову систему. У такій ситуації прогресивне оподатковування в міру росту інфляції автоматично все частіше зараховує різні соціальні групи і види бізнесу в усе більш заможні і дохідні, не розбираючи: зріс чи дохід реально чи тільки номінально. Це дозволяє уряду збирати зростаючу суму податків навіть без прийняття податкових законів і ставок. Відношення бізнесу і населення до уряду, природно, погіршується. Промислово розвинені країни Заходу проводять індексацію податкових законів з урахуванням темпу інфляції. Подібна індексація, на жаль, малоефективна, бо в силу незбалансованого росту цін відбувається перерозподіл багатства, посилюється відрив номінального значення доходу від реального, причому в різних груп бізнесу і населення по-різному, в різний час і з різною швидкістю. Єдина індексація не може вловити подібних нюансів, вона оцінює всі доходи переважно формально, за номіналом.

4. Ще один наслідок  незбалансованої інфляції - населення  і корпорації прагнуть матеріалізувати свої швидко знецінюються грошові запаси. Фірми розробляють плани по активізації використання грошових ресурсів. Негативне тут полягає в тому, що стимулюється слабопродуманний, поспішний і надмірний темп нагромадження матеріальних запасів взапас. Приклад тому - панічний матеріалізація грошових коштів на всій території СНД. Дефіцит наростає паралельно з 'затоваренням' складських приміщень підприємств і організацій, захаращення квартир населення.

5. Чергове наслідок  інфляції - нестабільність і недостатність економічної інформації, що заважають складанню бізнес-планів. Ціни - головний індикатор ринкової економіки. Цінова інформація - головна для бізнесу. У ході ж інфляції ціни постійно міняються, продавці і покупці товарів все частіше помиляються у виборі оптимальної ціни. Падає впевненість у майбутніх доходах, населення втрачає економічні стимули, знижується активність бізнесу. У підприємств зростають витрати, пов'язані з потребою адаптуватися до постійних змін.

6. Наступне наслідок  інфляції - реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного відсотка росту інфляції. Так, якщо в 1990 р. темп інфляції в США був 4%, то власники грошей у цьому ж році одержали реальний дохід на валюту на ці ж 4% нижче.

Зростання інфляції практично  завжди сполучається з високою, хоча і неповною зайнятістю і великим обсягом національного виробництва. І навпаки, зниження інфляції збігається за часом зі спадом виробництва і зростанням безробіття (крива Філіпса). Ця залежність зниження інфляції ціною росту безробіття лежить в основі багатьох державних антиінфляційних програм.

 

2. РОЗВИТОК ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз інфляційних процесів в Україні

 

Інфляційна ситуація в Україні  докорінно змінювалася, по-різному  впливаючи на економіку країни.

На рис.2.1  зображена динаміка інфляційних процесів за період незалежності України.

Рис.2.1. Розвиток інфляції в період незалежності України [19]

Лібералізація цін у 1992 р. перетворила приховану інфляцію у відкриту. Остерігаючись соціального невдоволення, уряд підтримував досягнутий рівень доходів населення через механізм індексації. Для покриття дефіциту державного бюджету та поліпшення ліквідності підприємств, левова частка яких була державною, НБУ періодично здійснював емісію грошової маси. Знецінення національної валюти і зростання попиту на іноземну валюту підживлювало інфляцію витрат.

У 1992-1995 рр. спостерігалася гіперінфляція, яка призвела до значного поширення  бартерних відносин та збільшення значення американського долара. За цей час інфляція досягла свого піку в 1993 році, і становила 10256%.  Подальші зміни пов'язують перш за все із введенням  нової грошової одиниці – гривні. Найменший рівень інфляції зареєстрований у 2002 р.(99,4%), проте під впливом світової економічної кризи ситуація докорінно змінюється. Вже в 2003 р. становить 118,2%., потім простежується тенденція до спаду  і знову зростання цін.

2004 рік характеризується постійним  зростанням соціальних виплат  населенню, значним зростання  вартості енергоносіїв, що в свою чергу призвело до зростання цін на продукцію. Ще одним з досить вирішальних факторів, що вплинув на розвиток економіки України стали політичні кризи, починаючи із виборів Президента України у 2004 році.

У 2005 році спостерігається різке  зростання внутрішніх цін до світового ринку. Тому підвищення цін уже в 2006 році пов’язують перш за все із розбалансуванням внутрішнього ринку продовольства.

Високі соціальні витрати й  значне підвищення оплати праці в  бюджетному секторі зумовили додатковий тиск на споживчі ціни. Зростанню інфляції сприяло зростання доходів бюджету.  Зокрема, видатки зведеного бюджету на поточні трансферти населенню та на оплату праці в першому кварталі 2008 року виросли на 66,2% і досягли 33,2 млрд грн. Водночас, частка таких видатків виросла з 51% у першому кварталі 2007 року до 57% у першому квартала 2008 року. Таким чином, майже 70% додаткових доходів бюджету було направлено безпосередньо споживачам. Також 2008 рік пов’язаний зі значним курсовим коливанням гривні до долара.

Можемо зазначити також те, що 2009 рік, в свою чергу, характеризувався зниженням цін на продукти харчування, але, водночас, зростання тарифів на житло, воду, газ та електроенергію.

Для 2010 року характерне зростання  цін як і на продукти харчування, так і на комунальні послуги, що зокрема пов'язане із зростанням ціни на газ на 50%. Також відбувається зростання номінальних доходів населення на 17,8%, при цьому наявний дохід, який може бути використаний населенням для придбання товарів і послуг збільшився на 21,2%. 

Найбільш поширеним  методом вимірювання інфляції є  індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується для поточного  періоду по відношенню до базового періоду .

Вихідним для ІСЦ  є «споживчий кошик» - набір товарів  і послуг, що купуються середньостатистичний міським жителем протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).

Таблиця 2.1

Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2010 р. [19]

Період (місяць)	Індекси інфляції за категоріями  товарів і послуг
2010	Продукти харчування		Комунальні послуги		Транспортні послуги		Усі товари та послуги
Січень	103,3	3.3	100,4	0.4	100,7	0.7	101,8	1.8
Лютий	103,7	7.1	100,2	0.6	100,3	1.0	101,9	3.7
Березень	101,3	8.5	100,0	0.6	100,6	1.6	100,9	4.7
Квітень	99,3	7.8	99,9	0.5	100,3	1.9	99,7	4.4
Травень	98,5	6.1	100,2	0.7	100,6	2.5	99,4	3.7
Червень	99,0	5.1	100,3	1.0	100,4	2.9	99,6	3.3
Липень	99,2	4.2	101,4	2.4	100,3	3.2	99,8	3.1
Серпень	99,9	4.1	109,6	12.2	100,5	3.8	101,2	4.3
Вересень	104,6	8.9	100,2	12.5	100,2	4.0	102,9	7.4
Жовтень	100,5	9.5	100,4	12.9	100,1	4.1	100,5	7.9
Листопад	100,1	9.6	100,5	13.5	100,2	4.3	100,3	8.2
Грудень	101,0	10.7	100,3	13.8	100,7	5.0	100,8	9.1
За 2010 рік	110,7	10.7	113,8	13.8	105,0	5.0	109,1	9.1

 

Значення індексу інфляції по місяцям приведені в процентах відносно попереднього місяця. У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають на задній план.

Вартість кошика за минулий  рік, місяць береться за базу, відправну  точку при вимірі.

Індекс споживчих цін визначається за формулою:

, (2.1)

де:

- індекс споживчих цін;

 - вартість споживчого кошика за даний рік;

- вартість споживчого кошика  за минулий рік.

 

Таблиця 2.2

Індекс споживчих цін (індекс інфляції, англ. Consumer Price Index, CPI) за 1992-2010рр. (у % до минулого року) [19]

Рік	Сі-чень	Лю-тий	Бере-зень	Квітень	Тра-вень	Чер-вень	Ли-пень	Сер-пень	Вере-сень	Жов-тень	Лис-топад	Гру-день	За рік
2010	101.8	101.9	100.9	99.7	99.4	99.6	99.8	101.2	102.9	100,5	100,3	100,8	109,1
2009	102.9	101.5	101.4	100.9	100.5	101.1	99.9	99.8	100.8	100.9	101.1	100.9	112.3
2008	102.9	102.7	103.8	103.1	101.3	100.8	99.5	99.9	101.1	101.7	101.5	102.1	122.3
2007	100.5	100.6	100.2	100.0	100.6	102.2	101.4	100.6	102.2	102.9	102.2	102.1	116.6
2006	101.2	101.8	99.7	99.6	100.5	100.1	100.9	100.0	102.0	102.6	101.8	100.9	111.6
2005	101.7	101.0	101.6	100.7	100.6	100.6	100.3	100.0	100.4	100.9	101.2	100.9	110.3
2004	101.4	100.4	100.4	100.7	100.7	100.7	100.0	99.9	101.3	102.2	101.6	102.4	112.3
2003	101.5	101.1	101.1	100.7	100.0	100.1	99.9	98.3	100.6	101.3	101.9	101.5	108.2
2002	101.0	98.6	99.3	101.4	99.7	98.2	98.5	99.8	100.2	100.7	100.7	101.4	99.4
2001	101.5	100.6	100.6	101.5	100.4	100.6	98.3	99.8	100.4	100.2	100.5	101.6	106.1

 

Продовження Таблиці 2.2

 

Рік	Сі-чень	Лю-тий	Бере-зень	Квітень	Тра-вень	Чер-вень	Ли-пень	Сер-пень	Вере-сень	Жов-тень	Лис-топад	Гру-день	За рік
2000	104.6	103.3	102.0	101.7	102.1	103.7	99.9	100.0	102.6	101.4	100.4	101.6	125.8
1999	101.5	101.0	101.0	102.3	102.4	100.1	99.0	101.0	101.4	101.1	101.9	104.1	119.2
1998	101.3	100.2	100.2	101.3	100.0	100.0	99.1	100.2	103.8	106.2	103.0	103.3	120.0
1997	102.2	101.2	100.1	100.8	100.8	100.1	100.1	100.0	101.2	100.9	100.9	101.4	110.1
1996	109.4	107.4	103.0	102.4	100.7	100.1	100.1	105.7	102.0	101.5	101.2	100.9	139.7
1995	121.2	118.2	111.4	105.8	104.6	104.8	105.2	104.6	114.2	109.1	106.2	104.6	281.7
1994	119.2	112.6	105.7	106.0	105.2	103.9	102.1	102.6	107.3	122.6	172.3	128.4	501.0
1993	173.2	128.8	122.1	123.6	127.6	171.7	137.6	121.7	180.3	166.1	145.3	190.8	10256.0
1992	385.2	115.3	112.1	107.6	114.4	126.5	122.1	108.3	110.6	112.4	122.0	135.1	2100.0

 

Подібний підхід до вимірювання  інфляції має свої недоліки. Збереження твердого набору товарів і послуг у споживчому кошику (зміни в наборі відбуваються зазвичай через 8-10 років) не враховує інколи дуже стрімких змін в реальній структурі споживання.

Індекс споживчих цін  є найважливішим показником, що характеризує інфляційні процеси в економіці. Він використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних розрахунків у постійні ціни.

Виходячи із даних  таблиці 2.2, можна сказати, що підвищення цін в 2006 році пов'язують перш за все  із розбалансуванням внутрішнього ринку  продовольства в результаті непідготовленої  політики зовнішньої торгівлі у 2005 році. Результатом стало різке зростання внутрішніх цін до світового рівня [16].

Розвиток інфляційних процесів в 2007 році пов'язаний із різким прискоренням зростання індексу цін виробників, з 20,4% - до 37,5%. Серед головних причин є: зростання цін на енергоносії і на продукцію металургії [9].

Протягом 2008 року відбулося рекордне зростання цін, яке не спостерігалася ще з 2000 року. Інфляція споживчих цін  прискорилася з 14,2% в 2007 році - до 30,2% у 2008 року. Щомісяця, за цей період споживчі ціни зростали на 2-4%. Головною причиною став відбиток світової економічної кризи, що не минув і України. Зміни цін пояснюються переважно зовнішніми чинниками: збільшення виробництва біопалива, що зумовило різке зростання світових цін на сільськогосподарські товари; підвищення цін на імпортований газ та постачання із Росії продукції тваринництва. Харчова промисловість та сільське господарство України, як виявилось, не були пристосованими до нових ринкових умов. Проте, головним чинником інфляції стала стимулююча монетарна політика. Велика різниця між процентними ставками в Україні і за кордоном, стимулювала значні потоки капіталу в Україні. Ще одним чинником стали високі соціальні витрати і значне підвищення оплати праці в бюджетному секторі. Зростанню інфляції сприяло зростання доходів бюджету. Водночас спостерігалося зростання видатків з 51% у 2007 році - до 57%  у 2008 році.

Потім простежується уповільнення інфляції, це зумовлено тим, що НБУ  зобов’язав комерційні банки розміщувати резерви у розмірі 20%   на окремих рахунках нерезидентів [14].

І тим не менше головним чинником інфляційних процесів у 2008 році стало фінансування значного зовнішнього дефіциту, що становив 12,3 млрд. дол. США.