Аналіз видання «ЭХО» за ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» ДСТУ 3018-95

ВСТУП

Актуальність теми полягає у неможливості існування життя сучасного суспільства без газет, і незважаючи на те, що численні дослідження у цілому світі показують, що коли йдеться про широкий загал, то з усіх засобів масової інформації перевагу віддають телебаченню, воно є доступним далеко не кожній людині. Для отримання, передачі та зберігання інформації через телебачення потрібне спеціальне технічне обладнання, котре іноді не доступне пересічному громадянину, особливо у часи сьогоднішньої кризи, коли друковані види ЗМІ завжди радують нас переважно доступними цінами. Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишукане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним встановлення чіткої межі між газетою і журналом. Преса сприймається без додаткових технічних засобів; надає читачеві можливість вибірковості. Друковані ЗМІ забезпечують можливість різних ступенів сприйняття матеріалу: перегляд, вибіркове ознайомлення, збереження та ін.; дають можливість реципієнту максимальну психологічну зручність: порядок сприйняття матеріалу встановлює він сам у зручних для себе умовах.

Головна функція газети − подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, загально цікаву, різноманітну інформацію. І до цих пір газета не змінювала її, адже найновішу інформацію, не маючи ні радіо, ні телебачення, можна отримати лише з газет. У дослідженні німецького науковця Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов’язку".

Тож, узагальнюючи вищесказане, хочемо сказати що актуальність обраної теми полягає у аналізі та вивченні стану сучасного періодичного видання «Эхо».

Мета дослідження. Охарактеризувати редакційно-видавничий процес та зробити глибокий аналіз газетного видання «Эхо» на основі стандартів України.

Мета курсової роботи реалізується у наступних завданнях:

• охарактеризувати жанри та тематику видання;
• аналіз відповідності оформлення періодичного газетного            видання відповідно до основоположних стандартів України (ДСТУ 3017:1995, ДСТУ 3018:1995, СОУ 22.2-02477019-03:2005 та ДСТУ 4861:2007);
• виявлення типових помилок у поданих матеріалах;
• визначити елементи художнього редагування та верстку газети;
• зробити висновок, на основі досліджень, про рівень поліграфічного виконання.

Об’єкт дослідження. Публікації Житомирської обласної суспільно-ділової газети «Эхо».

Предмет дослідження.  Редакційно-видавничий аналіз матеріалів щотижневої газети «Эхо».

Методи дослідження. Для написання курсової роботи ми використали логічні методи дослідження – аналіз, синтез, а також метод індукції, дедукції та узагальнення.

Структура газети:  Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретичні відомості

1. 1 Видання. Основні види. Терміни та визначення. ДСТУ 3017-95

Стандарт — нормативний документ, розроблений, як правило, на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, .вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.

ДСТУ 3017-95 поширюється на видавничу продукцію і встановлює терміни та визначення основних видів видань. Терміни, регламентовані в цьому стандарті, обов’язкові для застосування в документації всіх видів, яка входить у сферу дії державної стандартизації України або використовує результати цієї діяльності.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що діють на території України, а також для громадян-суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

За ДСТУ 3017-95 :

Видання – це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.

Періодичне видання - видання, що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом

Газета ― періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативку інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичні, наукових, виробничих і інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу.

За цільовим призначенням видання поділяються на офіційні, наукові, науково-популярні, науково-виробничі, виробничо-практичні, нормативні виробничо-практичні, виробничо-практичні видання для аматорів, а також навчальні, громадсько-політичні, довідкові, рекламні, літературно-художні та видання для організації дозвілля.

За інформаційними знаками видання бувають: текстові, нотні, картографічні та образотворчі.

Залежно від матеріальної конструкції того чи іншого видання, стандарт розподіляє видання на такі види: книжкове, журнальне, аркушеве, газетне, карткове, комплектне видання, а також буклет, плакат, поштову картку та книжку-іграшку. Нас цікавить газетне видання.

За обсягом сторінок видання виділяють: книги (якщо у виданні понад 48 сторінок), брошури(від 4 до 48 сторінок) та листівки(від 1 до 4 сторінок). За складом основного тексту видання може бути збірником або моновиданням.

Залежно від періодичності виходу, виділяють неперіодичні, серіальні, періодичні і продовжувані видання. За структурою видання поділяють на серію, однотомні, багатотомні видання та зібрання творів. Нас цікавлять періодичні видання.

Стандарт ДСТУ 3017-95 визначає види неперіодичних видань за інформаційними ознаками та види періодичних і продовжуваних видань.

Розділи стандарту містять стандартизовані терміни та визначення видів видань, які необхідні для упорядкування і розвитку видавничої справи, а також для забезпечення взаємозв’язків суміжних видів діяльності, гармонізації з міжнародними та національними стандартами інших країн. І тому ДСТУ 3017-95 є основоположним стандартом для всієї видавничої справи.

 

 

 

1.2  СОУ 22.2-02477019-03:2005 Газети. Технічні вимоги.

 

Вимоги до оригіналів

Для випуску газет застосовується комплект оригіналів сторінок газети на прозорому (фототехнічна плівка або  плівка для принтера) або непрозорому  матеріалі, а також на магнітному носієві інформації.

Комплект оригіналів сторінок газети на магнітному носієві повинен  бути записаний на устаткуванні, сумісному з устаткуванням поліграфічного підприємства, з використанням ідентичного програмного забезпечення.

Текстові та ілюстраційні оригінали, що застосовуються для випуску газет, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3772.

Оригінали усіх сторінок однієї газети повинні бути одного формату  та виготовлені на матеріалі одного виду з однаковою оптичною густиною.

Прямокутність і прямолінійність сторінок газети на оригіналі обов’язкова. Допускається перекіс верхнього краю оригіналу сторінки газети та перекіс рядків тексту газети не більше 2 мм.

Висота сторінки без полів  на всіх оригіналах однієї газети повинна  бути однаковою. Допустиме відхилення ± 1,5 мм або ± 4,5 п.

Оптична густина прозорого оригіналу повинна бути достатньою для отримання якісної копії. Інтервал оптичних густин повинен бути не менше 2,2 Б. Зображення тексту на оригіналі повинно мати однакову оптичну густину. Допустиме відхилення оптичної густини зображення на великих темних ділянках в межах одного оригіналу та комплекту оригіналів газети ±0,1 Б.

На кожній сторінці оригіналу  газети (крім першої) повинні бути колонтитул і колонцифра.

Вимоги до поліграфічного виконання газет

Формат газети визначається розміром газетної сторінки, встановлюється видавцем та узгоджується з поліграфічним  підприємством залежно від її обсягу та формату паперу. Формат газети повинен відповідати ГОСТ 9254 та вимогам  цього стандарту. Основні та похідні від них формати газет наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні формати  газет, мм (позначення)	Похідні формати  газет, мм (позначення)
420х594 (А2)	297х420 (А3)
	210х297 (А4)
450х598	299х450
	225х229
420х630	315х420
	210х315
420х598	229х420
	210х299
420х578	289х420
	210х289
420х550	275х420
	210х275
350х540	270х350

 

Газета може мати вкладку  форматом, що являє собою частку від її формату.

Згідно з ГОСТ 9254 допустиме  відхилення від формату не повинно  бути більше 2 мм. Допускається відхилення від формату не більше + 2мм, – 5 мм для газет, що друкуються на аркушних машинах.

Текст повинен розміщуватися  у вигляді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату  газети.

Довжина рядка шпальти  повинна бути не менше 2 1/4 кв (40,5 мм), довжина рядка обкладу – не менше 1 3/4 кв (31,5 мм).

Проміжок між шпальтами  повинен бути не менше 12 п. Проміжок між вертикальною відокремлювальною лінійкою та текстом повинен бути не менше 6п. Відстань, від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 10 п.

Для  складання тексту одного номера газети  слід застосовувати  шрифт не менше двох гарнітур. При  цьому обсяг тексту, складеного шрифтами рублених гарнітур,    повинен  становити  не більше  50%   всього  обсягу тексту      газети, а обсяг тексту з похилим або  курсивним накресленням вічка шрифту – не більше 1000 знаків на одній сторінці.

Для відокремлення тексту окремих тематичних сторінок, добірок  від інших матеріалів номера газети вони повинні бути складені шрифтом  контрастних гарнітур.

Текстівки в газеті повинні  бути складені шрифтом кегля не менше 8 п.

Для друкування газет залежно  від способу друку може використовуватися  офсетний папір за ГОСТ 9094 чи газетний папір за ГОСТ 6445. Допускається використання іншого паперу з показниками якості, не нижчими показників якості наведеного паперу.

Зображення на газеті повинно  бути чітким, однакової контрастності як в одному примірнику газети, так і в усьому тиражі.

Кольорові зображення повинні  відповідати оригіналові, бути насиченими та зберігати всі кольори.

Інтервал оптичних густин між великою деталлю зображення, віддрукованою чорною фарбою, та папером повинен бути не менше 0,7 Б.

Фарби на зображенні повинні  бути суміщеними. Для двофарбового друку з розташуванням різнокольорових зображень на відстані 0 н- 0,3  м; відхилення від суміщення фарб не повинно бути більше 0,4 мм, а на відстань більше  3  мм  -  більше   1,5  мм. Для багатофарбового друку відхилення  вісуміщення фарб не повинно бути більше 0,4 мм для жовтої фарби та 0,3 м. для інших фарб.

Лицьовий і зворотний  бік газети повинні бути суміщені. Відхилення від суміщення повинно  бути не більше 2,0 мм.

Фальцювання та відрізування газет повинно бути чітким. Відхилення від лінії відрізування та лінії  фальцювання повинно становити не більше 2,0 мм.

Мінімальний розмір полів  сторінок газет, що друкуються на аркушних машинах, повинен бути не менше 5 мм, а газет, що друкуються на рулонних машинах, – не менше 10 мм.

Критичні  дефекти, за якими бракують примірник  газети

 Примірник газети слід  вважати бракованим у разі  виявлення в ньому хоча б  одного з таких дефектів:

-  грубі дефекти відтворення  шрифту та (чи) ілюстрацій, за яких  неможливе читання тексту та (чи) сприймання зображення (незадруковані ділянки, чорниші,  розмазана фарба, багато забитих фарбою ділянок чи  ілюстрацій, здвоєний друк, несуміщення фарб, плями фарби та мастила, смуги);

- неправильно розміщені  текст та ілюстрації, наявність  їх дзеркального зображення;

-  наявність макулатурних  чи чистих аркушів, аркушів  з забрудненими полями.

 

3. Режисура і архітектоніка видань. Основні положення

 

Процес режисури у видавничій справі – здійснення загального керівництва над організацією внутрішньої будови та художнім оформленням видання, поєднання всіх елементів у монолітну цілісність відповідно до концепції з гармонійно сполученими та узгоджено діючими частинами за допомогою графічних засобів.

Архітектоніка поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу, відображені у макеті видання.

Елементи друкованого  видання, які складають його зовнішню форму, подібні в книзі, журналі та газеті, але мають свої особливості щодо оформлення у різних типах видань.

Архітектонічні елементи є основою композиційно-графічної моделі друкованого видання.

 

Архітектоніка газетного  видання

 Елементи і комплекси газети

Складові елементи. Способи оформлення, композиція елементів. Назва газети. Логотип. Календарні відомості, рік заснування, періодичність. Приналежність до організації. Електронна адреса і зв’язок з інтернет-версією.

Відмінності заголовної частини  у тижневих, щоденних газетах. Дизайн газетного видання у цілому визначається такими показниками:

- елементи, що визначають загальні характеристики видання

- способи встановлення графічних акцентів;

- композиційні рішення сторінок,

- постійні і змінні елементи структури;

- розташування зображального матеріалу;

- заголовні комплекси (рубрики, заголовки, підзаголовки, врізи, ліди, ініціали, цитати)

- шрифти (кількість, гарнітура, кегль, інтерліньяж, проміжки);

- кольоровість

Періодичне видання складається  з обмеженої кількості таких  комплексів архітектонічних елементів. Сторінка періодичного видання, як правило, має від двох до восьми шпальт, розділених проміжками (середниками) або лінійками.

Архітектоніка першої сторінки та заголовної частини  газети

Цілісність видання – повторення елементів першої сторінки та засобів їх оформлення на всіх сторінках видання. Акцент номера. Анонс. Блок коротких повідомлень. Постійні рубрики. Прогноз погоди. Курси валют. Початок матеріалів. Перша сторінка газети містить: назву, логотип, девіз, приналежність, календарні відомості і вихідні дані, періодичність. Архітектоніка першої сторінки газети включає у себе стійкі комплекси архітектонічних елементів, які, при поєднанні утворюють неповторне обличчя періодичного видання. Перша сторінка пропонує читачеві найцікавіший матеріал, актуальні інформаційні повідомлення, вона є рекламою періодичного видання. Вона містить такі комплекси архітектонічних елементів:

1) заголовна частина газети

2) акцент номера

3) анонси основних матеріалів

4) зображення

5) добірки коротких повідомлень, постійні рубрики.

6) матеріали з продовженням

7) інформаційно-довідкові матеріали: прогноз погоди, святкування, курси валют.

 Акцент номера і постійні рубрики

Інтерпретація інформації і  засоби встановлення акценту номера. Композиційні засоби. Графіка шрифту. Заголовок. Зображення і акцент номера. Матеріали з продовженням. Оформлення рубрик коротких повідомлень. Структура внутрішніх сторінок єдина, застосовані архітектонічні елементи є виразниками стилю. Приміром, ініціали на початку головних матеріалів, баланс текстових та зображальних матеріалів, виділений тонкою рамкою бічний блок або підвальний матеріал.

Внутрішні сторінки періодичного видання складаються з текстових, зображальних і комбінованих блоків. Текстові блоки – окремі матеріали, добірки, заголовний комплекс, колонтитул. Зображальні блоки – це окремі зображення або зображальний ряд. Зображення у періодичному виданні можуть нести основний зміст, доповнювати текст або розкривати його з іншого боку. Комбіновані блоки – заголовки. колонтитули, матеріали або добірки.

Загальна тенденція оформлення визначає обличчя видання. Наприклад, світлий стиль характеризується бажанням підкреслити основні інформаційні акценти матеріалів графічними засобами, прагненням до простоти і легкості оформлення сторінок, відмовою від важких конструкцій. Підкреслено легкий стиль оформлення зі значним повітрям, єдиними стилем заголовних комплексів. У світлому стилі серед архітектонічних елементів: зображення і розгорнутий заголовний комплекс, а сильним акцентом може стати жирна лінійка або вріз, надрукований великим кеглем.

 Рубрикаційне членування

Заголовний комплекс. Склад і взаємозв’язок між елементами. Рубрика, шапка. Композиція. Графіка шрифту. Призначення. Види підзаголовків. Способи оформлення. Функції. Види врізів. Композиція. Поєднання з декоративними елементами. Шрифтове оформлення. Система рубрикації або заголовний комплекс – сукупність взаємопов'язаних текстових і зображальних елементів, що лаконічно подають інформацію про зміст видання.

Роль колонтитулів в газеті

Склад елементів колонтитулу. Колонтитул-назва тематичної сторінки.

Композиція елементів  колонтитулу. Колонтитул – елемент апарата, що поміщається на кожній сторінці, видання, що допомагає читачеві орієнтуватися в змісті тексту на сторінці. Колонтитули (від французького соїоппе — стовпчики та латинського titulus — напис)— текстові рядки, поміщені над основним текстом кожної сторінки. Колонтитули служать для полегшення користування виданням, інколи — для покращення оформлення видання.

Зображальний  матеріал і його архітектонічні особливості  в газеті

Види зображень в газеті: тонові, шрифтові, інфографіка. Залежність кількості і розмірів зображень від їх виду. Текстовий матеріал і зображення. Текстівки.

Зображення-добірки. Зображення-акцент. Зображення – пояснення. Композиційні варіанти розташування зображень. Значення тексту і зображення в газеті нерівнозначні. По-перше, зображення може бути самостійним матеріалом, навіть коли воно ілюструє текст. По-друге, контрастуючи із сірим полем тексту, зображення привертає увагу читача до всієї сторінки, текстового повідомлення, розташованого біля нього.

 

 

Декоративні елементи газети як прояв індивідуальності

Види декоративних елементів: лінійки, рамки, плашки, підкладки, ініціали, кінцівки. Функції. Сталі сполучення з шрифтовими елементами.

 

Заголовок і декоративні  елементи.

Шрифтова  політика газетного видання відповідно до змісту

Основний текст. Додатковий текст. Титульний шрифт. Шрифтове оформлення врізів. Кількість шрифтових гарнітур і стиль оформлення газети.

Єдиний підхід до шрифтового оформлення газети – одна із загальних характеристик зовнішньої форми та естетичного сприйняття. Текстовий шрифт і умови його застосування – це те спільне, що об’єднує періодичні видання і відрізняє їх від книги. Повторення параметрів шрифту (накреслення, кегль, щільність) є обов’язковою умовою архітектонічності газети. Причина полягає не лише в орієнтації читачів у газеті за зовнішньою формою, а й у гармонійному обличчі газетної сторінки. Шрифтові виділення тексту – виділення тексту за допомогою набору шрифтом іншого накреслення, ніж шрифт основного тексту, але того ж кегля і гарнітури або шрифтом більш дрібного або великого кегля, шрифтом інших гарнітур. Нешрифтові виділення тексту - виділення тексту за допомогою втягування, проміжків, декоративних елементів, друкування іншим кольором або на кольоровій плашці, на інший формат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГАЗЕТИ «ЭХО»

2.1. Аналіз видання «ЭХО» за ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» ДСТУ 3018-95.

Короткі відомості про видання

Паспорт видання

 Свідоцтво  про реєстрацію ЖТ № 264 від 07 квітня 2003 року (газета була перереєстрована). Тираж: 50010 примірників. Спільний разовий тираж газети «Эхо» складає 184 430  екз. (в т. ч. «Эхо», «Досье-02», «Хозяюшка+ТВ», «Теле Эхо»). Кольоророзподіл, фото вивід та друк 16-ти сторінок виконані у ТОВ «Інттерконтиненталь – Україна». Решту сторінок випуску віддруковано офсетним способом в ПП «Житомирська облдрукарня». Набір і верстку газети здійснено у комп’ютерному центрі редакції газети «Эхо». Адреса редакції: 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 106В, тел.: (0412) 24-38-41.

«Думки авторів публікації можуть не зберігатися з позицією редакції. За зміст реклами відповідає рекламодавець. Листування з читачами редакція не веде. Редакція оплачує лише замовлені нею матеріали». З юридичної точки зору ці записи є дуже коректними, адже знімають будь-яку відповідальність з редакції та редакторів.

Газета «Эхо» позиціонує себе як щотижнева суспільно-ділової газета, яка виходить кожного четверга. Читацька аудиторія приблизно 24000 чоловік. Газета «Эхо» реалізується в кіосках усіх районних центрів Житомирської області, містах обласного підпорядкування  та в 500 сільських і селищних відділеннях поштового зв’язку «Укрпошти». Обсяг – 32сторінки. Газета має додаток «Влада і час»(газета в газеті) в якому міститься телепрограма «ТелеЭхо» на 24 канали, а також додаток «Хозяюшка»(газета в газеті) та додаток «Досье 02», в яких містяться гороскоп на тиждень,прогноз погоди  та анекдоти. Важливо,що регіон розповсюдження «Эхо» розширений : окрім обласного центра, газета значним тиражем надходить до всіх без виключень районів області.

За ДСТУ 3017-95 ми можемо визначити вид видання: за цільовим призначенням – громадсько-політичне  видання, адже воно містить матеріали  на громадсько-політичну тематику; за аналітико-синтетичним переробленням  інформації –  це інформаційне видання, адже містить систематизовані відомості  відносно певних даних з першоджерел; за інформаційними знаками – це текстове видання, адже більшу частину  обсягу видання займає словесний  текст; за матеріальною конструкцією –  газетне видання (видання у вигляді  декількох аркушів друкованого  матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання); за обсягом – брошура, адже містить від 4 до 48 сторінок; за складом основного тексту – збірник, адже містить ряд творів; за періодичністю – періодичне видання, бо виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипно оформлених випусків, які не повторюються за змістом, періодичність – один випуск на тиждень; за структурою – серія(видання, однотипно оформлене, що включає сукупність творів, об’єднаних спільністю задумів, тематики, цільовим або читацьким призначенням); за видом періодичних видань – газета, адже це газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні проміжки часу, містить оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних та інших питань, а також фотографії та рекламу.

Поліграфічне  виконання видання: формат видання  – А3(445×297мм); друкарський шрифт  – Pragmatica. Видання не порушує вимоги стандарту щодо використання шрифтів, а саме до трьох видів у одному виданні); накреслення вічка – пряме, курсивне, жирне, напівжирне, світле); щільність вічка – нормальна; місткість шрифту – нормальна; ілюстративність видання – близько 40% ілюстративного наповнення(неоднакова у різних номерах видання).

Розташування  тексту

         Текст повинен розміщуватися у вигляді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату газети. Довжина рядка шпальти повинна бути не менше 2 1/4 кв (40,5 мм), довжина рядка обкладу - не менше 1 3/4 кв (31,5 мм). У аналізованому виданні ці параметри відповідають стандарту (довжина рядка шпальти – 40, 5 мм).

Шрифтові  вимоги

Основний текст у газеті «Эхо» поданій шрифтом без засічок Напівжирне накреслення використовується для виділення підзаголовків та підрозділів у матеріалі. Також, напівжирне накреслення використовується в інтерв’ю, для того, щоб виділити питання журналіста. Курсивне накреслення використовується досить рідко,зазвичай, щоб виділити авторські примітки. Основний текст друкується 9 кеглем. Мінімальний розмір полів сторінок газет, що друкуються на аркушевих машинах, повинен бути не менше 5 мм, а газет, що друкуються на рулонних машинах, - не менше 10 мм. Поля у аналізованому виданні – 10 мм.

Отже, проаналізувавши  видання «Эхо» ми визначили, що воно відповідає ДСТУ 3017-95 та відповідає ДСТУ 3018-95.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз видання «Эхо» за СОУ 22.2-02477019-03-200522

 

Сторінка газети на оригіналі одного формату. Стандарт регламентує, що оригінал газети має містити вихідні відомості газети з такими даними:

1. Назва видання ( «Эхо» ).
2. Засновник та видавець (ТОВ «ВТ» редакція газети  «Эхо» ).
3. Прізвище та ініціали редактора ( В. М. Яцкевич).
4. Порядковий номер випуску та дата його виходу у світ (є у кожному номері).
5. Індекс видання, розповсюджуваного за передплатою (є у кожному номері).
6. Тираж (50 010 примірників).
7. Ціна або помітка «безкоштовно» (дані відсутні – порушення стандарту).
8. Адреси редакції, видавця, друкарні (наявні всі зазначені адреси).
9. Серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію (ЖТ № 264 від 07 квітня 2003 року).

          Відповідно до Статуту газета виходить українською та російською мовами. Сторінка періодичного видання, як правило, має 6 шпальт, розділених проміжками. На кожній сторінці газети, окрім першої, наявні колонтитули з колонцифрою та колонлінійкою (Додаток 1).

На сторінках газети відтворено всі елементи тексту та ілюстрацій. У виданні немає неправильно  розташованих сторінок. Зображення на шпальтах чіткі, кольорові та насичені. У виданні немає дефектів відтворення  шрифтів та ілюстрацій, через які  важко прочитати текст, відсутні аркуші з брудними полями.