Аналіз виконання державного бюджету за видатками

     2. Аналіз виконання державного бюджету за видатками

     2.1. Аналіз видатків бюджету за 2009-2010 рр

     Підсумки 2009 року засвідчили, що розвиток економіки  України відкинуто на чотири роки назад - реальне падіння ВВП було одним з найвищих у світі та становило "мінус" 14,8 відсотка. Обсяги промислового виробництва скоротились на 21,9 відсотка до рівня нижче, ніж на кінець 2004 року. Фінансовий результат (сальдо) підприємств від звичайної діяльності до оподаткування у 2009 році вперше за всю історію статистичних спостережень України був негативним та становив "мінус" 42,4 млрд. гривень. Реальна заробітна плата скоротилася на 9,2 відсотка, чого не спостерігалось з 2000 року, а заборгованість із заробітної плати зросла на 23,9 відсотка. Рівень безробіття населення зріс більше ніж на третину до 8,8 відсотка. 2009 рік був одним з найневдаліших бюджетних років за часи незалежної України - фінансова криза та непрофесійність попереднього Уряду призвели до того, що розпис доходів Державного бюджету України у 2009 році був недовиконаний на 45,6 млрд. грн., або на 17,9%, надходження порівняно із 2008 роком скоротились на 22,0 млрд. грн., або на 9,5 відсотка.

     Відповідно  до оперативного звіту Державного казначейства України видаткова частина Державного бюджету України за 2009 рік виконана в обсязі 242,4 млрд. грн., що на 0,9 млрд. грн. (на 0,4%) більше аналогічного показника попереднього року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік, становить 88,4%.

     Планові видатки загального фонду державного бюджету встановлені в сумі 194 млрд. 378,7 млн. грн., а проведені в сумі 187 млрд. 760 млн. грн., або 96,6 відс. плану. Таким чином, річні призначення не виконані на 6 млрд. 618,7 млн. грн., або 3,4 відсотка.

     На  кінець року залишилися неоплаченими зареєстровані головними розпорядниками в органах Державного казначейства фінансові зобов'язання щодо проведення видатків на суму 1 млрд. 227,5 млн. грн. та залишилися нерозподіленими кошти загального фонду на суму 3 млрд. 815,4 млн. гривень.

     Виконання державного бюджету за видатками 

     У структурі видатків загального фонду  найбільш значними за обсягами були міжбюджетні  трансферти - 56 млрд. 489,4 млн. грн., або 30,1 відс. загального обсягу, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення - 47 млрд. 356,6 млн. грн. (25,2 відс.), виконання загальнодержавних функцій - 23 млрд. 355,3 млн. грн., або 12,4 відс., економічну діяльність - 6 млрд. 784,1 млн. грн. (3,6 відсотка).

     Видатки загального фонду державного бюджету, що статтею 27 закону про державний бюджет визначені захищеними, передбачені в сумі 183 млрд. 908 млн. грн., або 94,6 відс. запланованого річного обсягу. За підсумками року вказані видатки проведено в сумі 179 млрд. 918,9 млн. грн., або 97,8 відс. затверджених річних призначень. Зокрема, на надання поточних трансферів органам державного управління використано 56 млрд. 346 млн. грн., що на 599,2 млн. грн. (1,1 відс.), менше плану, поточні трансферти населенню - 48 млрд. 767,5 млн. грн., що на 376 млн. грн. (0,8 відс.), менше, оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями - 42 млрд. 827,7 млн. грн., що на 145,7 млн. грн. (0,3 відс.), менше, виплату процентів (доходу) за зобов'язаннями - 8 млрд. 799 млн. грн., що менше на 2 млрд. 937,7 млн. грн. (25 відсотків).

             Основні макропоказники економічного  і  соціального  розвитку  
України в 2010 році виявилися кращими порівняно з відповідними  прогнозними  показниками,  що  були  враховані   при затвердженні державного бюджету на 2010 рік. Зокрема, реальне зростання валового внутрішнього продукту  за  звітний  рік становило за   попередніми   даними   4,2  відсотка  при  прогнозі 3,7 відсотка,  реальна заробітна плата працівників  збільшилася  в  
середньому на  10,2  відсотка  при  прогнозованому її зростанні на 5 відсотків.  Індекс споживчих цін (грудень 2010  року  до  грудня 2009 року)   при  прогнозованому  рівні  113,1  відсотка  становив  
109,1 відсотка.

            Доходи Державного бюджету України  за 2010  рік становили  240,6 млрд гривень, або 94,4 відсотка затверджених (із змінами)  показників. Виконання державного бюджету за видатками у 2010 році здійснювалося відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", на основі принципів програмно-цільового методу та було спрямовано на реалізацію місії бюджету та досягнення встановлених цілей.

       З метою досягнення системи цінностей, що була покладена в основу бюджету 2010 року, під час виконання бюджету  за видатками було посилено соціальний захист громадян через підвищення соціальних стандартів, які профінансовані у повному обсязі, забезпечено підтримку стійкого економічного зростання шляхом збільшення капітальних видатків та реалізації інфраструктурних проектів.

       Новий Уряд забезпечив збільшення середньомісячних видатків державного бюджету у квітні-грудні 2010 року на 8216,8 млн. грн., або на 42,9%, порівняно з січнем-березнем, до 27353,2 млн. гривень.

       Касові  видатки Державного бюджету України  за 2010 рік виконані в обсязі 303588,7 млн. грн., що на 61151,5 млн. грн. (на 25,2 відсотка) більше аналогічного показника 2009 року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2010 рік, становив 98,6 відсотка проти 88,4 відсотка у 2009 році.

       За  загальним фондом державного бюджету  у 2010 році було відкрито асигнувань на проведення видатків в обсязі 240557,6 млн. грн., що відповідає 99,6% плану звітного періоду (97,1% у 2009 році) і враховує заходи з економії видатків та фактичну наявність зареєстрованих зобов'язань.

       Касові  видатки загального фонду державного бюджету були здійснені на рівні 99,1% виділених асигнувань, що пов'язано із необхідністю проведення визначених законодавством процедур здійснення видатків, та становили 238314,9 млн. гривень. Обсяг касових видатків загального фонду державного бюджету за 2010 зріс проти аналогічного показника 2009 року на 50566,9 млн. грн., або на 26,9 відсотка.

       Захищені  статті та пріоритетні видатки загального фонду державного бюджету у 2010 році були профінансовані стовідсотково  у сумі 227574,5 млн. грн., у тому числі:

       - оплата праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями, соціальні виплати населенню - 50318,0 млн. грн., що на 6162,1 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

       - медикаменти та перев'язувальні  матеріали, продукти харчування - 3781,2 млн. грн., що на 413,6 млн. грн.  більше ніж у 2009 році;

       - оплата комунальних послуг та  енергоносіїв - 3205,6 млн. грн., що на 719,1 млн. грн. більше ніж у  2009 році;

       - трансферт Пенсійному фонду - 59963,8 млн. грн., що на 15031,5 млн. грн.  більше ніж у 2009 році;

       - чорнобильські соціальні програми  - 2469,9 млн. грн., що на 377,9 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

       - видатки на підготовку кадрів  вищими навчальними закладами  І-ІV рівнів акредитації - 15430,2 млн. грн., що на 3050,8 млн. грн.  більше ніж у 2009 році;

       - фундаментальні і прикладні дослідження та дослідно-конструкторські роботи - 3599,1 млн. грн., що на 501,8 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

       - реформування та розвиток Збройних  Сил України - 105,6 млн. грн., що  на 18,9 млн. грн. більше ніж у  2009 році.

       За  економічною класифікацією статей видатків найбільш значне зростання у 2010 році зафіксоване за: видатками на виплату процентів (доходу за зобов'язаннями) - на 68% до 16639,5 млн. грн., що пояснюється різким збільшенням державного боргу попереднім Урядом; видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - на 34,2% до 4164,3 млн. грн., що пов'язано зі зростанням цін на енергоносії через невигідні газові угоди, підписані попереднім Урядом; видатками на виплату пенсій і допомог - на 33,3% до 66074,0 млн. грн., що стало наслідком реалізації політики нового Уряду щодо підвищення соціальних гарантій; видатками на поточні трансферти органам державного управління інших рівнів - на 21,9% до 75362,9 млн. грн., що пов'язано із пріоритетною увагою нового Уряду до розвитку регіонів; видатками на дослідження і розробки, видатками державного (регіонального) значення - на 19% до 28078,4 млн. грн., та капітальними видатками - більш як вдвічі до 21057,1 млн. грн., що пояснюється політикою нового Уряду щодо переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку та значною мірою пов'язано із надолуженням відставання від графіка підготовки до Євро-2012, допущеного попереднім Урядом.

       За 2010 рік із Державного бюджету України  до місцевих бюджетів було перераховано трансфертів на загальну суму 78182,6 млн. грн., у тому числі із загального фонду -72699,7 млн. гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2009 року обсяг перерахованих трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів у 2010 році збільшився на 15877,1 млн. грн., або на 25,5 відсотка, що дало змогу забезпечити виплату заробітної плати працівникам установ бюджетної сфери, що утримуються з місцевих бюджетів, у повному обсязі, а також спрямувати близько 2 млрд. грн. на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів.

       Видатки соціального спрямування у 2010 році здійснювалися у першочерговому порядку, на їх проведення було виділено 100% планових асигнувань за звітний період. Касові видатки соціального спрямування за загальним фондом державного бюджету за 2010 рік проведено у сумі 212546,4 млн. грн., що перевищує на 42679,4 млн. грн., або на 25,1%, показник 2009 року.

       У 2010 році приріст середньозваженої мінімальної  заробітної плати до попереднього року становив 245,1 гривень, що у 2,2 раза більше ніж у 2009 році. Це дало змогу суттєво  підвищити заробітну плату працівників бюджетної сфери порівняно з 2009 роком: середньомісячна заробітна плата лікаря-хірурга вищої категорії у стаціонарі зросла на 29,5%, завідувача дошкільного навчального закладу - на 34,4%, бібліотекаря І категорії - на 46,9 відсотка.

       На  виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам  з дитинства та дітям-інвалідам  та тимчасової державної допомоги дітям  у 2010 році спрямовано 22743,6 млн. грн., що на 6123,2 млн. грн. більше ніж у 2009 році.

       Середній  розмір пенсійних виплат у 2010 році становив 1151,9 гривень, при цьому його приріст у 2010 році був більш як у півтора рази вищим ніж у 2009 році.

       Загальний обсяг видатків, затверджений в Державному бюджеті України на 2010 рік, на реалізацію норм чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення становив 64770,9 млн. грн., у тому числі - за загальним фондом 59963,8 млн. грн., за спеціальним фондом (за рахунок додаткових зборів на виплату пенсій) - 4807,1 млн. грн., і здійснений у повному обсязі.

       Пенсійні  виплати у 2010 році здійснювались вчасно і в повному обсязі, станом на 1 січня 2011 року заборгованості з пенсійних виплат немає.

       В 2010 році Уряд не тільки повністю фінансував підвищені соціальні зобов'язання бюджету, але й акцентував свою увагу  на відтворенні інвестиційного потенціалу країни.

       Фінансування  капітальних видатків було здійснено  в обсязі 21057,1 млн. грн., що у 2 рази більше ніж у 2009 році. За загальним фондом відбулося зростання капітальних  видатків майже в 3,3 раза, або на 2522,0 млн. грн. до 3640,4 млн. гривень. У структурі видаткової частини державного бюджету частка капітальних видатків збільшилася на 2,6 в. п. до 6,9 відсотка.

       У 2010 році, на відміну від попереднього року, активно використовувався такий  інструмент стимулювання інвестиційного розвитку, як Стабілізаційний фонд, який було створено у державному бюджеті з метою подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Порівняно з 2009 роком видатки за рахунок коштів Стабілізаційного фонду зросли вдвічі, або на 10187,8 млн. грн., та становили 20140,2 млн. грн. 
 

      2.2. Видатки на соціальний захист населення

     В Україні видатки на соціальну  сферу становлять понад 50 % зведеного  бюджету, найбільшу питому вагу в  яких мають видатки на соціальний захист населення.

     Соціальни захист – це система відносин між державою, господарюючими структурами з одного боку та з громадянами з іншого боку, у пороцесі яких за рахунок частини валового внутрішнього продукту утворюються й використовуються фонди фінансових ресурсів для матеріального забезпечення та обслуговування окремих категорій і груп громадян.

     Видатки бюджету на соціальний захист населення  – це видатки, спрямовані на адресну  підтримку малозабезпечених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні).

     Видатки на соціальний захист населення за джерелами класифікують на ті, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету  та видатки, що фінансуються за рахунок  місцевих бюджетів.

     За  метою використання видатки на соціальний захист населення поділяють на:

     1) видатки на соціальний захист  у зв’язку з малозабезпеченістю;

      2) виплати, призначенням яких  є відшкодування втраченого доходу (допомога по вагітності і пологах,  по догляду за дитиною-інвалідом тощо);

      3) виплати, пов’язані з відшкодуванням  втраченого здоровя або майна  (виплати компенсацій реабілітованим  громадянам);

      4) витрати, плвязані з наданням  підтримки в облаштуванні (на  утримання притулків для непоановлітніх);

     5) витрати на надання пільг і  привілеїв окремим категоріям  громадян. 
За формами здійснення виплати на соціальний захист можуть бути гршові, безготівкові, натуральні. 
Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення включають:

     - виплату пенсій і допомоги;

     - пільги ветеранам війни і праці;

     - допомогу сім'ям з дітьми;

     - інші види соціальної допомоги;

     - пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу;

     - фінансування (дитячих закладів-інтернатів; притулків для неповнолітніх; програм соціального захисту неповнолітніх; будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів; інших закладів і заходів у галузі соціальної політики; Молодіжних програм;)

     - кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України.

      2.3. Видатки на фінансування науки і культури

     Видатки на науку, освіту, охорону здоров'я, культуру належать до поточних видатків бюджету. Названі галузі практично  не мають доходів і свою діяльність провадять на основі видатків відповідних  бюджетів. Розміри видатків на їх утримання визначаються спеціальними документами — кошторисами. Відтак фінансування видатків по цих установах називається кошторисним. Кошторис — це основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і щоквартальний розподіл коштів, направлюваних із бюджету на утримання установ. Усі установи, які фінансуються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.

     Показниками планування видатків бюджету по вищих  учбових закладах виступають прийом і випуск студентів у кількості, встановлюваній Міністерством освіти України. Вони фінансуються з Державного бюджету, за винятком педагогічних ВУЗІВ, які фінансуються з місцевих бюджетів, як правило, обласних. Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) фінансуються з обласних бюджетів, крім відомчих — Національного банку України, Міністерства фінансів України та ін. Професійно-технічні училища фінансуються в основному з обласних бюджетів. Середні загальноосвітні школи, гімназії фінансуються з міських районних бюджетів. Дитячі садки, яслі-садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок відповідно міських, районних, селищних бюджетів. Особливої уваги заслуговують діючі школиінтернати, які зобов'язані забезпечити державну допомогу в одержанні освіти дітям, що залишилися без рідних, та дітям, які не мають умов для проживання у сім'ї, а також хворим дітям. Кошторис видатків шкіл-інтернатів — основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, що відпускаються з бюджету на утримання школи-інтернату. Він складається на календарний рік із обов'язковим заповненням усіх показників. Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів. Визначають видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоячого органу, який його і затверджує

     Видатки бюджетів Зміни в кошторис школи-інтернату  в процесі виконання може вносити  тільки вищестоячий орган, який затвердив  кошторис. Оформлення цих змін провадиться  на основі повідомлення за встановленою формою.

     Фінансування  соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел: — Державного і міських бюджетів; — коштів профспілок; — коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств. За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення.

     Фінансування  культури  здійснюється  на нормативній основі за рахунок республіканського і місцевих бюджетів, а також коштів  підприємств, організацій, громадських об’єднань. Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 відсотків від НД України. Місцеві Ради народних депутатів мають право у порядку передбаченому законодавством, збільшувати видатки для потреб культури понад установлені норми.      

       Установи культури, крім коштів, які вони одержують з місцевих  бюджетів або ДБ на своє  утримання, використовують   на свої потреби спеціальні кошти, які надходять від реалізації квитків до музеїв, на виставки та ін.        

       При фінансуванні культури головними  розпорядниками бюджетних коштів  є Міністерство культури України,  міністри та керівники державних  комітетів та відомств України,  а також АРК у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства, організації, заклади культури.

     Розпорядниками  бюджетних коштів нижчого рівня  є керівники відповідних закладів, підприємства , організації. Фінансування за державним бюджетом України здійснюється  Мін.фінансів України шляхом надання  головним розпорядникам права використання бюджетних коштів. Після отримання коштів із бюджетів на свої рахунки, головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти  на поточні рахунки підвідомчих підприємств та закладів культури. По бюджетах міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетах фінансування здійснюється відповідними виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Кожне підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ культури на ті, що фінансуються  з ДБ і ті, що фінансуються з місцевих бюджетів здійснюється в залежності від їх значимості та підпорядкування.  

      2.4. Видатки на охорону здоров’я

     Право кожного в Україні на охорону  здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування гарантується Конституцією України (ст. 49). Охорона здоров'я забезпечується державним фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм. Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я.

     Суспільство і держава відповідальні перед  сучасним і майбутніми поколіннями  за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я  у діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

     Конституцією  закріплено, що медична допомога у  державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безплатно, а держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності, дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

     За  функціональною структурою, ці видатки  поділяються на такі підрозділи (код 0700 "Охорона здоров'я"): медична продукція та обладнання; поліклініки і амбулаторії, швидка та невідкладна допомога, у тому числі поліклініки загального профілю та амбулаторії; спеціалізовані поліклініки; стоматологічні поліклініки; станції швидкої та невідкладної допомоги; фельдшерсько-акушерські пункти; лікарні та санаторно-курортні заклади: лікарні загального профілю; спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади; пологові будинки; санаторно-курортні заклади; санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи і заклади; дослідження і розробки у сфері охорони здоров'я; інша діяльність у сфері охорони здоров'я, у тому числі будинки дитини; станції переливання крові; інші заклади та заходи у сфері охорони здоров'я.

     Закріплення фінансування за бюджетом відповідного рівня відбувається виходячи із закріплених конституційних гарантій. За рахунок державного бюджету здійснюються видатки на:

     а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні  лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

     б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну  допомогу (клініки науково-дослідних  інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

     в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії  для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів Великої  Вітчизняної війни);

     г) санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезинфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями);

     ґ) інші програми у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних  функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

     Обсяги  бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обґрунтованих  нормативів з розрахунку на одного жителя. Зокрема, обсяг фінансування за державним та місцевими бюджетами  на утримання лікарень визначається за економічними нормами та нормативами, виходячи з чисельності розгорнутих ліжок за профілем захворювань (терапевтичних, хірургічних, онкології, гінекології тощо). За цими нормативами визначається необхідна кількість лікарів, середнього та молодшого обслуговуючого персоналу, фонди заробітної плати, витрати на медикаменти та харчування. У поліклініках кількість медичного персоналу встановлюється на основі Даних про чисельність населення на території, яка обслуговується, у сільській місцевості - на кожний населений пункт.

     За  рахунок бюджету АРК та обласних бюджетів, бюджетів місцевого самоврядування фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони здоров'я. Так, за рахунок коштів сільських, селищних і міських бюджетів фінансується первинна медико-санітарна, амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти).

     У свою чергу районні та обласні  бюджети беруть участь у фінансуванні лікарень широкого профілю, пологових  будинків, станцій швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклінік і амбулаторій, загальних стоматологічних поліклінік. За рахунок їх коштів фінансуються також видатки на забезпечення програм медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи з санітарної освіти).

     При цьому кошти, не використані закладом охорони здоров'я, не вилучаються  і відповідне зменшення фінансування на наступний період не проводиться.

     Відомчі та інші заклади охорони здоров'я, що обслуговують лише окремі категорії  населення за професійною, відомчою або іншою, не пов'язаною із станом здоров'я людини ознакою, фінансуються, як правило, за рахунок підприємств, установ та організацій, які вони обслуговують. Допускається фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджетів, якщо працівники відповідного відомства, підприємства, установи або організації становлять значну частину населення даної місцевості.

     Із  зміцненням здоров'я громадян країни тісно пов'язане фізичне виховання  дітей, підлітків, дорослого населення. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. Спорт - органічна частина фізичної культури, особлива сфера виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Соціальна цінність спорту визначається його дієвим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення.

     Видатки на фізкультуру і спорт фінансуються за розділом "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) функціональної класифікації. Він включає такі підрозділи, як "фізична культура і спорт" (код 0810), "Дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку" (код 0840), "Інша діяльність у сфері духовного та фізичного розвитку" (код 1850). 
За рахунок коштів державного бюджету фінансуються: 
а) державні програми підготовки резерву та складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення; 
б) державні програми з інвалідного спорту та реабілітації; 
в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються видатки державних програм розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.