Аналіз видаткової частини бюджету фонду соціального страхування на випадок безробіття

     ЗМІСТ 

     Стор.

      ВСТУП 

     Ринок праці як один із підвидів ринкової системи узгоджує потребу економіки в праці з наявними трудовими ресурсами, врівноважує попит на робочі місця з їхньою пропозицією. Проте в дійсності, як правило, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили чи робочих місць щоразу проявляє їхню кількісну і якісну невідповідність: частина економічно активного населення виявляє попит на робочі місця і не знаходить відповідної пропозиції; робочі місця, що характеризуються особливими вимогами до кваліфікації, економічного і соціального статусу власників робочої сили, залишаються незайнятими.

     З цих диспропорцій в умовах сучасного  ринку кількісно переважає перша  – проблема працевлаштування бажаючих працювати, або проблема безробіття.

     Безробіття  в умовах ринкової економіки не можна  вважати випадковим або тимчасовим недоліком. Воно обумовлено системою дуже жорстких економічних законів. Підприємство в умовах ринку не буде тримати зайвої робочої сили без економічної потреби для виробництва, щоб уникнути банкрутства.

     Чинне законодавство України гарантує соціальний захист громадян, які втратили роботу. Основними нормативно-правовими актами, що гарантують громадянам соціальний захист у сфері зайнятості є Основи законодавства України про загальнообов’язкового державне соціальне страхування, закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

     Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною  службою безкоштовно. Її діяльність фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

      1. СУТНІСТЬ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ 

     Фонд  соціального страхування на випадок  безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

     Фонд  загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створився як правонаступник Фонду сприяння зайнятості населення з метою управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.

     Управління  Фондом соціального страхування  на випадок безробіття здійснюють його правління, виконавча дирекція та її робочі органи. Управління здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління Фонду у пропорційному співвідношенні від трьох вказаних груп – по 15 осіб від кожної.

     Забезпечення  соціального захисту незайнятого  населення в умовах соціального  страхування на випадок безробіття здійснюють органи державної служби зайнятості.

     Функції виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування на випадок безробіття покладені на Державний центр  зайнятості, а її робочих органів – на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міжрайонні, міські та районні в містах центри зайнятості.

     Основне завдання Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – організація та здійснення відповідного виду страхування.

     Загальнообов’язкового державне соціальне страхування на випадок безробіття пов'язане з матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

     Рис. 1.2. Джерела формування доходів бюджету ФСС на ВБ. 

     Страхові  внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників  і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України.

     Страхові  внески, що перераховуються страхувальниками (роботодавцями) за найманих працівників (застрахованих осіб) до солідарної системи загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування, сплачуються у розмірі 33,2 % та за працюючих інвалідів – 4 % від фонду оплати праці.

     Страхувальники  за найманих працівників із числа  осіб льотних екіпажів повітряних суден  цивільної авіації і борт операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах, сплачують страхові внески у розмірі 42 %.

     Підприємства  всеукраїнських громадських організацій  інвалідів, де кількість інвалідів  становить не менше 50 % загальної  чисельності працюючих, страхові внески сплачують за ставкою 4 % від об’єкта  оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

     Ставка  страхових внесків для застрахованих  осіб, які працюють на умовах трудового  договору (контракту) та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі для членів творчих спілок, творчих працівників, які є членами творчих спілок, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу становить 2 % із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) працівнику відповідно до умов трудового, або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

     Фонд  загальнообов'язкового державного соціального  страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.

     Основні напрями використання фонду на державному та місцевому рівнях наведено в табл. 1.2. 

     Таблиця 1.2.

Основні напрями використання ФСС на ВБ

     Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є  захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

     З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку на місяць.

     Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:

     1) працюючі пенсіонери та особи, які мають право на пенсію;

     2) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

     Від сплати страхових внесків звільнено:

     1) застрахованих осіб на період відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

     2) застрахованих осіб у частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

     З бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюють видатки:

     1) на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, фінансування яких законодавчо передбачене за рахунок коштів Фонду;

     2) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію певних категорій осіб;

     3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

     4) створення резерву коштів Фонду. Види матеріального забезпечення:

     5) допомога у разі безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності;

     6) допомога у разі часткового безробіття;

     7) матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

     8) допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

     Отже, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. і статутом Фонду.

2. АНАЛІЗ ВИДАТКІВ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТЯ 

     Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкового державне соціальне страхування на випадок безробіття». Функції по управлінню страхуванням на випадок безробіття, провадженням збору та акумуляцією страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом подано на Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

     Відповідно  до чинного законодавства кошти Фонду використовуються на:

     1) допомогу по безробіттю;

     2) матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

     3) матеріальну допомогу по безробіттю;

     4) допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

     5) пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;

     6) інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням;

     7) виплату забезпечення та надання соціальних послуг; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб;

     8) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

     9) створення резерву коштів фонду тощо.

     Як  показують розрахунки доходи Фонду  формуються головним чином за рахунок  внесків роботодавців - їх питома вага становить 70%, частка коштів, що надходять внаслідок утримань із заробітків працюючого населення є не такою значною – 15%. Надходження у вигляді асигнувань з Держбюджету та інших джерел є незначними (відповідно 3% та 5%). Така мала частка надходжень із бюджету пояснюється тим, що Фонд є самодостатнім. 

     Рис. 1.1 Динаміка співвідношення мінімальної  заробітної плати по безробіттю до прожиткового мінімуму з 2000-2009 рр. 

      За  даними вибіркових обстежень населення  з питань економічної активності, що здійснюються Держкомстатом України чисельність зайнятого населення віком 15-70 років в середньому за 2008 рік, порівняно з 2007 роком, збільшилась на  67,6 тис. осіб та сягнула 21,0 млн. осіб. Рівень зайнятості населення зріс за означений період в середньому по Україні з 58,7% до 59,3%.

      Чисельність безробітних в Україні в середньому за 2008 рік, порівняно з минулим роком, зросла на 7,5 тис. осіб і склала 1,4 млн. осіб. Рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), залишився на рівні 2007 року та становив 6,4% економічно активного населення. Слід відзначити, що рівень безробіття в Україні був нижчим, ніж у середньому по країнах Євросоюзу, де він становив 7,0%, зокрема, в Іспанії рівень безробіття зріс з 8,3% до 11,3% та був найвищим, у Словаччині – 9,6%. Угорщині – 7,9%, Португалії та Франції  – 7,7%.

     На  відміну від ситуації, характерної  для останніх років, коли кількість вільних робочих місць практично відповідала чисельності осіб, що шукали роботу, а також спостерігався значний дефіцит кваліфікованої робочої сили, в останньому кварталі 2008 року, внаслідок впливу світової фінансової кризи на ринок праці України, відбулося стрімке зростання реєстрації незайнятих громадян в центрах зайнятості та скорочення кількості вакансій. Зокрема, у грудні 2008 року до центрів зайнятості звернулося майже 287 тис. осіб, що вдвічі перевищує відповідний показник грудня 2007 року. Станом на кінець 2008 року на обліку в центрах зайнятості перебувало понад 876 тис. осіб або на третину більше, ніж на початок року, у той же час потреба у працівниках підприємств, установ та організацій становила лише 91 тисячу та у порівнянні з початком минулого року скоротилася удвічі.

      Якщо  на 1 січня 2008 року на одне вільне робоче місце претендувало 4 особи, які шукали роботу, то станом на 1 січня 2009 року – 10 громадян.

      Державна  служба зайнятості – виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття, здійснює заходи сприяння зайнятості населення, зокрема  надання інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук підходящої роботи, працевлаштування громадян на вільні та новостворені робочі місця, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, підвищення конкурентоспроможності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, організації тимчасових громадських робіт тощо.

      Протягом 2008 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 2,5 млн. громадян не зайнятих трудовою діяльністю.

      Серед осіб, які перебували на обліку в  центрах зайнятості, чисельність  працевлаштованих у 2008 році становила 1084,0 тис. осіб. Зокрема шляхом наданням дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття працевлаштовано 44,7 тис. неконкурентоспроможних на ринку праці безробітних громадян. Започаткували власну справу шляхом  одноразової виплати допомоги по безробіттю майже 31 тис. безробітних.  

Таблиця 2.1.

Бюджет  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тис. грн..

     У 2010 році простежувалась така тенденція  видаткової частини бюджету ФСС  ВБ.

     За  даними фінансової звітності доходна  частина бюджету Фонду за 2010 рік  з урахуванням залишку на початок  року становила 7 457,3 млн гривень. Надходження від страхових внесків протягом року складали 7 121,2 млн грн., з державного бюджету до Фонду надійшли кошти у сумі – 1,5 млн грн, інші надходження, передбачені законодавством, – 67,2 млн гривень.

     Станом  на 01.01.2011р. на обліку у робочих органах виконавчої дирекції Фонду перебувало 1 297,0 тис. платників страхових внесків на випадок безробіття. В порівнянні з даними на 01.01.2010 року, база платників страхових внесків, що перебувають на обліку, збільшилась на 1,1 відсотка. Рівень сплати страхових внесків (перерахованих до нарахованих) становив 99,9 відсотків.

     Всього  на фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення було спрямовано 4 770,1 млн гривень.

     На  виплату допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спрямовано 3023,5 млн. грн. Середньомісячна чисельність одержувачів допомоги по безробіттю склала 333 тис. безробітних. Середньомісячний розмір допомоги по безробіттю склав 713 гривень, що на 13% більше, ніж у 2009 році.

     Протягом 2010 року професійним навчанням було охоплено 203,3 тис. осіб, що майже на 30% більше, ніж у 2009 році. Навчання проводилося  за 300 професіями та спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці, перелік яких протягом року постійно оновлювався. Загальні витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації безробітних склали 689,3 млн гривень.

     Протягом  року шляхом надання дотацій роботодавцям працевлаштовано 53,4 тис. осіб, з яких майже 40% - особи з числа соціально незахищених категорій безробітних. Із загальної чисельності безробітних, працевлаштованих шляхом надання дотацій роботодавцям, на перше робоче місце працевлаштовано 6,1 тис. осіб з числа випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів, в тому числі 2,7 тис. випускників за переліком професій, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2010 року №577. Видатки Фонду за цією статтею витрат склали 404,2 млн грн.

     У звітному періоді робочими органами виконавчої дирекції Фонду надано близько 10,2 мільйона інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг понад 3,8 мільйона незайнятим і зайнятим громадянам. Серед незайнятих громадян 94% отримали різного роду інформаційні та консультаційні послуги.

     На  створення умов прийому, надання  соціальних послуг та розвиток матеріальної бази у 2010 році спрямовано 406,7 млн. гривень.

     На  виконання статті 85 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік» виконавчою дирекцією Фонду  було перераховано на рахунки обласним держадміністраціям кошти у сумі 357,8 млн. гривень на реалізацію програм створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів. Протягом 2010 року згідно з затвердженими Програмами Волинської, Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Львівської, Луганської, Черкаської облдержадміністрацій було створено 978 робочих місць.

     Витрати на надання соціальних послуг та матеріальне  забезпечення 247,8 тис. безробітним з  числа незастрахованих осіб у 2010 році здійснювались за рахунок коштів Фонду та склали 216,4 млн. гривень.

     Отже, якщо аналізувати видаткову частину бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, то помітним є те, що найбільша частка коштів витрачається на фінансування матеріального забезпечення та соціальні послуги – 72%; достатньо значною є питома вага витрат – 10,7% - на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції, її робочих органів, управління Фондом; 6,7% - на розвиток матеріальної та інформаційної бази Фонду; 5,6% - на відшкодування Пенсійного фонду.

      3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ 

     Стан  ринку праці й тенденція до зростання числа безробітних  свідчать про потребу прийняття термінових і радикальних заходів, необхідних для вирішення проблеми зайнятості та створення робочих місць. Наявна система допомоги безробітним не відповідає ситуації, яка склалася, а потребує докорінного реформування. Для цього потрібно здійснити оцінку перспективного стану зайнятості, на основі чого можна виробити стратегію вирішення цього питання. Служби зайнятості не в змозі власними силами вирішити цю проблему.

     Важливим  напрямом державної політики зайнятості має стати розробка превентивних (запобіжних) заходів щодо недопущення формування зон масового безробіття з урахуванням того, що Україна має об'єктивні передумови для цього. Це пов'язано з дуже високим рівнем концентрації та спеціалізації виробництва, що, в свою чергу, зумовило моногалузеву орієнтацію окремих регіонів, наявність цілих населених пунктів, життєдіяльність яких практично повністю залежить від функціонування одного чи дуже обмеженої кількості підприємств. У таких населених пунктах у разі різкого скорочення виробництва працевлаштування вивільнених працівників практично неможливе.

     Завданням сучасного етапу в сфері регулювання  зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці, яка, на жаль, не здійснюється наразі. В основу має  бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого – відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

     Реальною  противагою безробіттю може бути лише система продуктивної зайнятості. Також  слід звернути увагу на те, що останнім часом формуються негативні тенденції:

     1) скорочується питома вага населення працездатного віку, зокрема осіб 30-44 років;

     2) збільшення питомої ваги самозайнятих, що супроводжується скороченням питомої ваги найманих робітників та роботодавців. Наприклад, коли чисельність самозайнятих збільшилась з 9,6 до 15%, при цьому частка працюючих за наймом скоротилася з 87,5 до 83,6%;

     3) складається нераціональна структура за видами економічної діяльності.

     Враховуючи особливості безробіття в Україні, можна виокремити деякі підходи до його обмеження.

     З боку попиту:

1. інвестиційна політика.

     При цьому створення робочих місць  має відбуватись у високотехнологічних  виробництвах, у сільській місцевості та у моноструктурних населених  пунктах.

2. податкова політика.

     Прогресивним  кроком став би перехід на пряме  оподатковування сукупного валового доходу родини, як це прийнято в європейських країнах; підтримка виробництва  в моноструктурних містах, а також  підприємств на стадії кризи замість  того, щоб стимулювати міграцію населення з цих міст;