Асиметричність інформації та наслідки для економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ економіки і права

Кафедра економічної теорії та міжнародної  економіки

Реферат

з дисципліни: «Економіка державного сектору»

на тему

«Асиметричність інформації та

наслідки для  економіки»

Виконала:

студентка 2 курсу групи  ЕТ

Коваленко Алла Володимирівна

Перевірила:

старший викладач

Кучеренко Світлана Адамівна

Черкаси – 2012

Зміст

Вступ.............................................................................................................................3

Розділ 1. Асиметрична інформація як прояв загроз у діяльності економічних суб’єктів............................................................................................……....................4

Розділ 2. Модель ринків з асиметричною інформацією..........................................7

Розділ 3. Концепція Національної програми інформатизації...............................13

Висновки....................................................................................................................17

Список використаних джерел..................................................................................18 
Вступ

Теорія конкурентних ринків виявила в сучасних умовах певну обмеженість. Спираючись на її припущення та висновки, важко пояснити сучасні ринки з постійною зміною кількості агентів та характеристик товарів й послуг. Реальний попит на ринках не пояснюється теорією попиту та пропозиції. Зокрема, теорія конкурентних ринків не дає пояснень того, чому більш неякісні та дорогі товари продаються, подекуди набагато інтенсивніше, ніж більш якісні, що перебувають у тому ж ціновому діапазоні.

Подібна ситуація викликана явищем асиметричного розподілу інформації в економіці. Для вивчення цієї проблеми в даному рефераті було поставлено наступні завдання:

• розглянути асиметричну інформація як загрозу у діяльності економічних суб’єктів;
• дослідити асиметричну інформацію на прикладі «ринку лимонів», ринків страхування та праці;
• знайти шляхи вирішення проблеми асиметричності інформації.

Оскільки асиметрична  інформація особливо характерна для  ринків у стадії розвитку, до яких належать і українські ринки, то розуміння  тенденцій, за якими розповсюджується асиметрична інформація, створює передумови для адекватного моделювання ринкових процесів.

Розділ 1.

Асиметрична інформація як прояв загроз у діяльності економічних  суб’єктів

Теорія попиту та пропозиції з її лінійними або ж нелінійними  функціями не пояснює сучасні  ринки. Попит, який можна описати за допомогою математичної залежності, становить приблизно 20% від величини попиту (Qd ).

Класичний закон пропозиції, що звучить так: чим вище попит  на товар виробника, тим більше виробник буде підвищувати ціну на свій товар, на практиці у більшості випадків не діє. Виробник, здебільшого, не буде підвищувати ціну на свій товар із метою максимізації прибутку, якщо в нього немає прямих каналів реалізації, відсутні результати дослідження ринку, на основі яких можна передбачити, наскільки підвищення ціни вплине на кінцевий попит. Скоріше, максимізація прибутку буде здійснюватися за рахунок збільшення кількості продажу, ефекту масштабу та диверсифікації видів діяльності. Для того, щоб проілюструвати реалізацію закону попиту, наведемо декілька прикладів. Типовим явищем є купівля дорожчих товарів у певному місці, тоді як у іншому їх можна придбати дешевше. Наприклад, люди купують мобільні телефонии за готівкові кошти або в кредит у мережі продавців мобільних телефонів «М» на 800 – 900 гривень дорожче, ніж у мережі погано розрекламованого продавця. Така ситуація можлива через те, що 60% всіх покупців не орієнтовані на вивчення ринку мобільних телефонів. Значно нижчі ціни на телефони забезпечуються за рахунок неофіційно зайнятої робочої сили, оптимізації оподатковування, нижчих витрат на рекламу. Інший приклад стосується TV-маркетів, у яких товари дорожчі, ніж у Інтернет-магазинах на 200–300%, а рентабельними є обидві мережі продажу. Нарешті, часто кредити на автомобіль або ж навіть іпотечні кредити у певному банку на 2–3% річних дорожчі, ніж в іншому банку. Такі приклади можна приводити нескінченно, але в усіх них є одна й та сама причина – споживач, що купує товар дорожче, ніж міг би його придбати в цей момент і на даному ринку за даної ринкової кон’юнктури, погано проінформований про стан ринку. Ситуація, коли споживач купує за певної ціни менш якісний товар, ніж міг би придбати, пояснюється наявністю на даному ринку асиметричної інформації. [7]

Асиметрична інформація на ринках стає можливою завдяки тому, що ніхто не може виокремити ринок із неякісною та якісною продукцією. Однак агенти, що продають товар не найвищої якості, активно просувають його за допомогою реклами та інших засобів, фактично змушуючи більшість покупців купувати саме їх продукцію.

Асиметрична інформація охоплює практично всі ринки: страхування, фінансові, праці тощо. Чіткої класифікації асиметричної інформації за видами в економічній літературі не існує, оскільки асиметрична інформації – це всього лише викривлення ринкових сил через брак поінформованості покупця.

Асиметрична інформація може існувати об’єктивно, коли більшість  суб’єктів ринку володіє рівними  ресурсами для реклами свого  товару та приблизно рівними силами для його просування, а також, коли сегменти ринку майже рівно розділені між продавцями, а товари кращої якості є у невеликої кількості продавців.

Асиметрична інформація може створюватись навмисне, коли певний продавець або група продавців, поділивши між собою частини  ринку за попередньою згодою, просувають менш якісний товар, маючи для цього потрібні кошти. Такі дії призводять до того, що гірший товар буде продаватися у більших кількостях. [4]

Основними наслідками дії  асиметричної інформації для покупців є придбання менш якісного товару за вищою ціною. Основними наслідками дії асиметричної інформації для продавців, що продають більш якісні товари, є скорочення їх продажів. У кінцевому підсумку, коли така ситуація протримається на ринку достатньо довго, вона може призвести до банкрутства кращих продавців. Саме тому асиметрична інформація є небезпечною для національного ринку. Навіть за підвищення доходів покупців може зводитися нанівець ефект кривої Енгеля, за якою споживачі при зростанні доходу роблять вибір на користь більш якісних товарів.

Значну роль на ринках із асиметричною інформацією відіграє так зване моральне навантаження, його суть у тому, що покупець після отримання товару може впливати на якість його обслуговування. Наприклад, на ринку страхування моральне навантаження виникає тоді, коли страхова компанія не може забезпечити якісне обслуговування, а застрахований суб’єкт може змінити свою поведінку після придбання страхового поліса.

Оскільки від асиметрії  інформації страждають продавці якісної  продукції, то основні зусилля у  сфері реалізації та просування їх товару мають бути спрямовані на рекламу. Однак витрати на рекламу не повинні перевищувати граничної корисності.

Розділ 2.

Модель ринків з асиметричною інформацією

Упродовж багатьох десятиліть XX ст. традиційна модель ринку з досконалою конкуренцією передбачала, що покупці, добре ознайомлені з якостями товарів, здатні, наприклад, точно описати відмінності в характеристиці різних видів електричних чайників, а у цінах такі особливості товарів відображаються автоматично. Але в реальному житті існує багато ринків, на яких отримання точної інформації щодо якості товарів коштує дуже дорого або навіть неможливе. Ринки страхування, кредиту і навіть праці характеризуються асиметричною інформацією про якість. [6]

Перші праці, присвячені різним аспектам асиметричної інформації, опублікували Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж.-Ю. Стігліц ще на початку 70-х років XX ст. Свої теоретичні моделі вони будували на базі загальної теорії економічної рівноваги, але без головної її передумови — автоматичного приведення у відповідність попиту і пропозиції за допомогою швидкої зміни цін. Причини — відсутність повної чи надійної інформації та різні інституційні обмеження.

Значення асиметричної інформації про якість товару було вперше проаналізовано в класичній  статті професора Каліфорнійського університету Дж. Акерлофа "Ринок "лимонів": невизначеність якості і ринковий механізм". У ній він пов'язав поняття невизначеності та якості товарів, виявивши несподівані причини можливого фіаско ринку. За асиметричного розподілу інформації (коли покупці змушені використовувати ринкову статистику для визначення правдивих характеристик товарів, що відомі лише продавцям) на ринку не укладаються угоди, а за симетричного — вигоду отримують обидві сторони. Асиметрична інформація змушує учасників ринку покладатися на випадок і призводить до ринкового краху. [8]

Дж. Акерлоф є автором моделі так званого "ринку лимонів". Модель розглядається на прикладі ринку використаних автомобілів або "лимонів", оскільки саме він допомогає вловити суть проблеми. Припустимо, що на ринку є 100 громадян, які бажають продати свої старі автомобілі, і 100 громадян, які бажають їх купити. Відомо, що 50 із пропонованих до продажу автомобілів є "сливами", а 50 — "лимонами". Нинішній власник кожного автомобіля обізнаний про його якість, однак потенційним покупцям невідомо, чим є будь-який пропонований автомобіль — "сливою" чи "лимоном".

Власник "лимона" готовий  продати його за 1000 дол., а власник "сливи" — за 2000 дол. Покупці  автомобіля готові заплатити 2400 дол. за "сливу" і 1200 дол. за "лимон". Якщо перевірити якість автомобілів було би легко, то проблем на такому ринку не існувало. "Лимони" продавалися б за ціною від 1000 до 1200 дол., а "сливи" — за ціною від 2000 до 2400 дол. Але покупці не можуть оцінити якість автомобіля, а лише здогадуються про істинну вартість кожного автомобіля. Якщо передбачати, що автомобіль з рівною ймовірністю може виявитися і "сливою", і "лимоном", то типовий покупець готовий буде сплатити очікувану вартість автомобіля, тобто 1/2 1200 + 1/2 2400 = 1800 дол. Власники "лимонів", звичайно, готові були б це зробити, однак власники "слив" не захочуть продавати свої автомобілі. Ціна, яку планують заплатити за "середній" автомобіль покупці, менша ціни, за яку хочуть продати автомобіль власники "слив". За ціною 1800 дол. до продажу пропонуватимуть тільки "лимони". Однак якщо б покупець був упевнений, що йому дістанеться "лимон", то не захотів би платити за нього 1800 дол. Рівноважна ціна на ринку встановилася б між 1000 і 1200 дол. За ціною, що перебуває у таких межах, свої автомобілі продаватимуть тільки власники "лимонів", і тому покупці очікуватимуть що їм дістанеться "лимон". Хоча ціна, за якою покупці готові купити "сливи", перевищує ціну, за якою продавці хочуть їх продати, "сливи" не продаватимуться.

Причиною краху ринку є наявність спричиненого продавцями хороших і поганих автомобілів зовнішнього ефекту. Своїм рішенням спробувати продати поганий автомобіль громадянин впливає на формування у покупців враження стосовно якості "середнього" автомобіля, що продається на ринку. Це призводить до пониження ціни, яку покупці готові заплатити за середній автомобіль, що наносить збитки людям, які прагнуть продати хороші автомобілі. Саме такий зовнішній ефект і зумовлює провал ринку.

Найчастіше на продаж виставляються автомобілі, яких люди намагаються позбутися. Сам факт продажу слугує для потенційного покупця сигналом про якість пропонованого товару. Пропозиція надто великої кількості предметів низької якості утруднює продаж високоякісних товарів.

Оскільки величина попиту на зазначеному ринку залежить не тільки від ціни, а й від якості, то цілком можливо, що вона дорівнюватиме нулю, і, отже, ринок припинить існування. Дж. Акерлоф доводить, що недостатня інформація про якість товару, який продається, призводить до постійного зниження цін аж до зникнення ринку. [5]

Проблему асиметричної інформації з точки зору менш інформованих учасників ринку на прикладі страхових  компаній глибоко аналізував американський  економіст Дж.-Ю. Стігліц. Він пояснив, у який спосіб вони прагнуть поліпшити своє становище, здобуваючи додаткові дані, і розробив механізм так званої "зворотної ринкової адаптації", коли погано інформовані учасники ринку одержують інформацію від краще інформованих. Одна з класичних праць Стігліца (написана в співавторстві з М. Ротшильдом) описує, як "працюють" інформаційні потоки на тих ринках страхових послуг, де компанії не володіють інформацією про рівень ризику стосовно окремих клієнтів. Автори доводять, що страхова компанія (погано інформована сторона) здатна ефективніше стимулювати своїх клієнтів (добре інформована сторона) для того, щоб вони "видали" інформацію щодо дійсного страхового ризику.

У звичайних ринкових моделях банки піднімають відсоткову ставку для того, щоб компенсувати ризик потенційного неповернення кредитів. У схемах з моделюванням асиметричної інформації банки починають квотувати пільгові кредити, щоб, використовуючи конкуренцію серед обмеженого кола претендентів, відібрати тих, котрі гарантовано повернуть кредит.

Важливим результатом  зробленого Дж.-Ю. Стігліцом і С. Гроссманом аналізу фінансових ринків був парадокс Гроссмана—Стігліца.

Парадокс Гроссмана—Стігліца — якщо ринок ефективний з інформаційної точки зору, тобто вся необхідна інформація відображається в рівні цін, то жодний з учасників ринку не матиме ефективних стимулів використати інформацію, що міститься у цінах.

Отже, Дж.-Ю. Стігліц, С. Гроссман та Дж. Акерлоф довели, що асиметрична інформація може призвести до зворотної селекції на ринку.

М. Спенс продемонстрував, що за певних умов добре інформовані учасники ринку можуть збільшувати свої ринкові обороти, "передаючи сигнали" іншим, менше поінформованим суб'єктам ринку.

Концепцію сигналів ринку  було вперше опубліковано у статті "Сигнали ринку праці", в якій розглядається освіта як свідчення продуктивності праці на ринку праці. Автор моделює таку ситуацію. Нехай імовірність зустріти хорошого і поганого робітника однакова — 50 %. Хороший робітник здатний виробити 20 одиниць граничного продукту, а поганий — 10 одиниць. Припустимо, фірмі потрібно прийняти на роботу 100 робітників. Це означає, що сукупний граничний продукт буде 50 • 20 + 50 • 10 = 1500 одиниць. Якщо питома вага зарплати у виробленому продукті дорівнює 20 %, фонд зарплати становитиме 300 одиниць. [4]

За умови, що можна  попередньо з'ясувати якості робітника, було б розумніше платити хорошому робітникові чотири одиниці, а поганому — дві. Але оскільки неможливо  відрізнити хорошого робітника від поганого і відповідно спрогнозувати результати їх праці, працедавець виплачує середню зарплату — три одиниці. Якщо обидві категорії робітників погоджуються на це, зарплата перерозподіляється від хороших робітників до поганих. Очевидно, що хороший робітник прагнутиме придбати якусь ознаку (диплом, сертифікат, свідоцтво про кваліфікацію тощо), який відрізнятиме його від гіршого робітника у процедурі оцінювання чи поза нею. Цю ознаку М. Спенс назвав "сигналом".

Головний висновок ученого  полягає в тому, що працедавець вибирає освіту як побічну ознаку майбутнього працівника. Коли працедавець наймає робітників, збирання правдивої інформації про їхню потенційну продуктивність коштує дорого, а тому потрібне деяке свідоцтво (параметр, сигнал, індикатор), що побічно свідчить про це. Один з таких індикаторів — інформація про те, чи закінчив робітник хоча б коледж. Знаючи про це, майбутні робітники завчасно витрачають свій час та гроші на отримання дипломів, щоб "сигналізувати" працедавцю про свою високу продуктивність. Людина може нічому не навчитися у коледжі, але його інвестиції у власну освіту окупаються кращою і високооплачуванішою роботою: "Самі знання тут ні до чого, головне — сигнал".

Продовжуючи наукові  дослідження, М. Спенс вивчає проблеми цінності інформації на ринку. Він аналізує різні аспекти інформації не лише у межах ринку, а й у масштабах економічного розвитку сучасного світу. В епоху динамічних перетворень Америці, Європі та іншим розвинутим регіонам світу слід, на його думку, не відгороджуватися від сусідів високими митними зборами, а шукати шляхи ефективної інтеграції. Зокрема, прагнення повоєнної Канади захистити свій ринок через підвищення ввізного мита позбавило конкурентоспроможності її власну промисловість. Але цілком покладатися на регулюючу дію ринкової економіки не можна. Відсутність достатньої інформації в учасників ринку часто призводить до помилкових рішень. їх може коригувати держава, наприклад на сучасних фінансових ринках, останнім часом навіть виникла потреба в міжнародному законодавстві для них. [2]

У найближчій перспективі  в світовій економіці, на думку вченого, продовжуватиметься спад, зумовлений багатьма причинами. Однією з них  є втрата ілюзій стосовно того, що Інтернет дасть змогу відмовитися від  традиційних методів господарювання. Друга причина — падіння міжнародної кон'юнктури, розповсюдження тероризму та зміни в світі після 11 вересня 2001 року. І, насамкінець, передові держави ігнорують проблеми країн, що розвиваються, а там поширюються екстремістські настрої, породжені усвідомленням своєї бідності, відірваності від процесів глобалізації. Ситуація нагнітається, вважає Спенс, а США, Європа і Японія повною мірою не усвідомлюють нагальної проблеми в сприянні економічному розвитку третього світу, де поширюється бідність та виникають нові вогнища тероризму. У відсталих країнах необхідно створювати ефективну інфраструктуру, щоб підвищити рівень освіченості населення та пристосувати економіку до потреб глобалізації. Багато держав продовжують недооцінювати людський капітал, який завжди був і залишається найважливішим фактором економічного розвитку.

Дж. Акерлофа, М. Спенса і  Дж.-Ю. Стігліца за аналіз ринків з асиметричною інформацією було нагороджено у 2001 році Нобелівською премією. Застосування досліджень цих учених перспективне у таких галузях як макроекономіка, фінансові ринки, угоди зайнятості, що засвідчує екстраординарну широту їхніх наукових інтересів. їх доробок є підґрунтям нового пласту економічної теорії.

Розділ 3.

Концепція Національної програми інформатизації

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних,  правових, політичних,  соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов  для  задоволення  інформаційних  потреб,   реалізації   прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених   на  основі  застосування  сучасної  обчислювальної  та  
комунікаційної техніки. [1]

Обчислювальна та  комунікаційна  техніка,   телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ), система інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та  підготовки  висококваліфікованих фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури і основними  чинниками,  що  забезпечують економічне піднесення. Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних   інтересів,   поліпшенню   керованості економікою, розвитку наукоємних виробництв та  високих  технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин,  збагаченню духовного життя та подальшій  демократизації суспільства.  Раціональна інформаційна інфраструктура,  створена з урахуванням світових тенденцій і досягнень, сприятиме рівноправній інтеграції України у світове співтовариство.

Концепція Національної програми інформатизації включає характеристику сучасного стану інформатизації, стратегічні цілі та основні принципи інформатизації, очікувані наслідки її реалізації.

Загальна ситуація  в  Україні  у  галузі  інформатизації   на сьогодні  не може  бути  визнана  задовільною і не тільки через  кризові явища  в  економіці. Рівень  інформатизації  українського суспільства порівняно з розвинутими країнами Заходу становить лише 2-2,5  відсотка.  Загальна  криза  та технологічне   відставання поставили у скрутне становище галузі,  які займаються створенням і використанням засобів  інформатизації  та відповідної  елементної бази. [1]

Україна з виробника  сучасних машин перетворилася на споживача застарілих  іноземних  моделей  засобів  обчислювальної техніки (ЗОТ), що спричинило    падіння    вітчизняного науково-технічного   потенціалу   і неспроможність    виробляти конкурентні  зразки  ЗОТ  і  елементної бази.

Має місце  технічне  відставання  телекомунікаційних  систем, мереж передачі даних, які  відзначаються  недостатньою  пропускною здатністю  і  надійністю  зв'язку,  низькою  якістю  та  незначним  обсягом  послуг.  Сучасні системи  зв'язку,  що  базуються  на  методах  передачі   цифрової інформації, забезпечують більш якісний та надійний  зв'язок.

Україна має  значний науково-технічний потенціал, фундаментальні досягнення  у  галузі інформатики.  У світі відомі здобутки українських вчених у створенні  нетрадиційних  архітектур обчислювальних машин і у  системному  аналізі,  моделюванні, оптимізації, створенні штучного інтелекту. Україна досягла певного рівня  концентрації  наукоємних  виробництв.  Понад  70  відсотків стратегічних матеріалів для  електронної  промисловості  в  Європі  
було вироблено на українських підприємствах, що зумовлює позитивні  
можливості у справі інформатизації.

Проекти інформатизації розроблялися в багатьох галузях і територіальних ланках за фундаментальними та прикладними програмами. Всі ці програми виконувалися в умовах обмежених фінансових ресурсів, розрізнено, без додержання єдиної державної науково-технічної  політики  та  координації,  залучення  належним чином  до  функціональних завдань відповідних  органів управління, зокрема регіонами,  що призвело до значних  соціально-економічних, моральних та інших збитків. [1]

Тому важливим фактором подолання відставання  України в галузі інформатизації має бути державна політика інформатизації  України, відповідна  Національна  програма інформатизації та ефективний механізм її реалізації. Необхідно здійснити комплекс масштабних і ресурсномістких завдань,  які  в  своїй сукупності повинні скласти основу програми.

Державна політика інформатизації формується як складова частина соціально-економічної політики держави в цілому і спрямовується на   раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалу,  матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної  інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних  та  перспективних  завдань розвитку  України  як  незалежної демократичної держави з ринковою економікою.

Бюджетні кошти  повинні   бути   спрямовані   насамперед   на реалізацію загальнодержавних проектів інформатизації:

- створення національної  інформаційно-телекомунікаційної системи;

- розвиток системи національних інформаційних ресурсів;

- інформатизація  стратегічних   напрямів  розвитку  економіки держави, її безпеки та оборони, соціальної сфери. [1]

Пріоритети  повинні  бути  не  постійними,  а  визначатися  на певний період і коригуватися залежно від ситуації.

У Програмі  пріоритети  надаються   інформаційній   підтримці заходів  виходу  України  з економічної кризи,  формуванню ринкових відносин,   створенню   сучасної   інформаційної   інфраструктури, інформатизації  соціальної сфери,  фінансової та грошової системи, діяльності Національного банку України,  податкової  адміністрації та  митної  служби,  стратегічних  напрямів  розвитку державності, безпеки та оборони, пріоритетних галузей     економіки (агропромисловий, паливно-енергетичний, військово-промисловий комплекси, транспорт, зв'язок).

Першочергові  пріоритети надаються створенню нормативно-правової бази інформатизації, включаючи систему захисту авторських прав і особистої інформації,  розробленню  національних стандартів у галузі інформатизації;  формуванню телекомунікаційної інфраструктури, перш за все оптимізації діючої мережі магістралей передачі даних, будівництву нових сучасних каналів, включаючи волоконно-оптичні та супутникові системи зв'язку;   формуванню комп'ютерної мережі освіти, науки та культури як частини  
загальносвітової мережі INTERNET; здійсненню заходів щодо інформаційної безпеки.

Важливе значення має інформатизація у сфері захисту навколишнього середовища та раціонального природокористування. [1]

У розвитку   національної   інфраструктури   особливе   місце належить виробництву  елементної бази, власних конкурентоспроможних засобів обчислювальної техніки  та інформатики, що акумулювали б  у собі  досягнення  вітчизняної та світової науки і орієнтувалися на реалізацію перспективних інформаційних технологій.

Державна інвестиційна політика у сфері інформатизації полягає в  тому,  що цільові  бюджетні  інвестиції  одержують  тільки  ті національні  виробники,  які можуть забезпечити збільшення обсягів виробництва  за  рахунок  кінцевого  продукту, послуг, чистого експорту чи створення продукції, що замінює імпортовану.

Державна політика  інформатизації  повинна  спрямовуватися на всебічну   демократизацію   процесів   створення   та   споживання інформації,  загальнодоступність інформаційних ресурсів та послуг, захист прав особи від інформаційного вторгнення тощо. В основу оцінки ефективності інформатизації необхідно покласти комплексний підхід,  який  ґрунтується  на  врахуванні  не  тільки   ресурсних показників,  а  й  впливу  інформаційних  процесів у цілому на всі сфери життєдіяльності  суспільства,  у  тому  числі  на  зростання обсягу виробництва валового внутрішнього продукту.

Висновки

У ході дослідження було розглянуто асиметричну інформація як загрозу у діяльності економічних суб’єктів, оскільки одним із найменш досліджених питань проблеми асиметричної інформації є її вплив на економічну безпеку ринкових суб’єктів. Запропоновано результати досліджень таких всесвітньо відомих економістів, як: Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж. Стігліц.

З огляду на вище сказане, можна зробити висновок, що асиметрична інформація є опосередкованою загрозою для функціонування підприємств. Вона впливає на споживчий вибір, а отже, і на кількість проданого товару та прибутковість.

Ринок не можна повністю очистити від асиметричної інформації. Однак, її впливи можна мінімізувати шляхом ринкових сигналів та морального навантаження на виробника.

Детальне вивчення механізмів поширення асиметричної інформації на різних ринках могло б сприяти формуванню принципово нового підходу в фінансовому аналізі, плануванні та прогнозуванні діяльності продавців та більш ефективному розподілу ресурсів на ринках.

Для вирішення проблеми впливу асиметричної інформації на ринки й економіку країни вцілому прийнято закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації».

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації».
2. Spence M. Job Market Signaling. // The Quarterly Journal of Economics. – 1973. – Vol. 87. P. 355–374.
3. Довбенко М. Нобелівська премія за розробку теорії асиметричної інформації // Економіка України. – 2003. – № 10.
4. Вечанков Г.С., Вечанкова Г.Р. Микроэкономика: Учебное пособие. –СПб.: Питер, 2003. – 368 с.
5. Карагадова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посіб. –К.: Четверта хвиля, 1997. – 208 с.
6. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. та ін. Мікроекономіка і макроекoноміка: Підручник для студентів екон. спец. / За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998. – 518 с.
7. Пиндайк Р.С., Рубинфельд Д.Л. Микроэкономика. – М: Дело, 2001.
8. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. – К.: Основи, 1996.
9. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання, 1998. – 674 с.
10. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навчальний посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. – К.: АРТЕК, 1997.