Аудит виробничих запасів

Аудит виробничих запасів

ВСТУП

Сировинні, матеріальні  й паливно-енергетичні ресурси - це найважливіша складова частина національного  багатства країни. Тому в комплексі  заходів по створенню системи  аудита велике значення має формування повної й достовірної облікової інформації про наявність, рух і використання виробничих запасів на кожному підприємстві, а також чітка організація внутрішньогосподарського контролю за їхньою схоронністю. Важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів. Цього можна домогтися шляхом економії матеріалів і більше ефективного їхнього використання. Рішення вищевикладених завдань можна досягти, застосовуючи більше прогресивні конструкційні матеріали, впроваджуючи нові технології, заміняючи дорогі матеріали більше дешевими без зниження якості продукції, скорочуючи відходи й втрати у виробничому процесі, а також широко втягуючи в господарський оборот вторинні ресурси й попутні продукти.

Аудит виробничих запасів - один з найбільш складних ділянок  облікової роботи. На промисловому підприємстві номенклатура матеріальних цінностей обчислюється десятками тисяч найменувань, а інформація з обліку виробничих запасів становить більше 30% всієї інформації з керування виробництвом. Тому організація контролю за рухом, схоронністю й використанням матеріальних цінностей пов'язана з більшими труднощами. Важливе значення має автоматизація всіх облікових робіт, починаючи від виписки облікових документів і закінчуючи складанням необхідної звітності. Невід'ємною частиною контролю виробничих запасів є економічний аналіз їхнього використання, що поглиблює пошуки резервів підвищення ефективності виробництва.

Таким чином, з вищесказаного  випливає, що тема роботи досить актуальна. Метою курсової роботи є вивчення аудита схоронності й використання виробничих запасів організації.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1.1. Мета і завдання  аудиту виробничих запасів

Важливу роль у підвищенні ефективності роботи підприємств відіграє раціональне використання матеріальних цінностей, які є основою виробничої діяльності та займають більш ніж 70 % у собівартості продукції.

У бухгалтерському  обліку під терміном "запаси" розуміють активи, які:

o утримуються для  подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

o перебувають у  процесі виробництва з метою  подальшого продажу продукту  виробництва;

o утримуються для  споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

З метою бухгалтерського обліку до запасів включають:

o сировину, основні  й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

o незавершене виробництво  у вигляді не закінчених обробкою  і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

o готову продукцію,  що виготовлена на підприємстві, призначена на продаж і відповідає технічним та якісним характеристикам, які передбачені договорами та іншими нормативно-правовими актами;

o товари у вигляді  матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

o малоцінні та  швидкозношувані предмети, що використовуються  протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Основними завданнями аудиту матеріально-виробничих запасів є:

перевірка збереження цінностей;

контроль за дотриманням  норм витрат матеріалів і встановлених норм запасів;

перевірка правильності оцінки і раціонального використання матеріалів у виробництві;

аналіз стану  обліку і внутрішнього контролю за рухом матеріалів.

Аудиторська перевірка  операцій з матеріальними цінностями включає дослідження стану складського господарства та збереження матеріальних цінностей, нормування витрачання, оприбуткування, правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві, перевірка операцій з МШП. Основна мета перевірки - встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку.

На більшості  підприємств обсяг операцій з матеріальними цінностями буває досить значним, тому їх перевірка є трудомістким процесом.

Загальні питання  щодо облікової політики розкриваються в працях як зарубіжних авторів (Р.В. Алборов, А.А. Єфремова, С.А. Ніколаєва), так і вітчизняних авторів (Т.В. Барановська, М.С. Пушкар, С.Л. Береза тощо).

Проблемами удосконалення  класифікації й обліку матеріальновиробничих запасів займалося багато вчених - економістів: Н.Ткаченко, Ф.Бутинець, Л.Горецька, Г.Нашкерська, Р.Мельник, та інші. Та загальний шаблон їх запасів потребує урахування специфіки певноі галузі господарювання.

Питання «Мета та завдання аудиту виробничих запасів» досліджено багатьма авторами, серед яких: Іванова Н. А., Ролінський О. В.Іванова Н. А., Ролінський О. В. дане питання висвітлює так:

Мета аудиту виробничих запасів - підтвердити законність господарських операцій щодо запасів та правильності відображення їх в обліку. 

1.2. Організація  аудиту виробничих запасів

Необхідними умовами  збереження товарно-матеріальних цінностей  є правильна організація складського  господарства та контроль пропускної системи на підприємстві, а також забезпечення необхідними кадрами служб матеріально-технічного постачання та збуту продукції.

Завдання аудитора полягає в тому, щоб виявити та попередити появу порушень. Основну роль в аудиті матеріальних цінностей відіграє інвентаризація. Присутність аудитора під час інвентаризації необхідна. У його функції входить:

-присутність під час інвентаризації, якщо запаси матеріальних цінностей дуже великі та якщо аудитор з недовірою ставиться до очікуваних результатів;

-спостереження  за виконанням процедур та  ідентифікація з метою визначення  ступеня відповідності їх законодавчим  актам;

-перевірка правильності  підрахунку на основі випадкової вибірки;

-вивчення обгрунтованості  віднесення операцій до певного  звітного періоду;

-отримання пояснень  з приводу значних невідповідностей  матеріальних цінностей даним бухгалтерських записів;

-перевірка правильності  оцінки фактичного обсягу запасів.

Аудиторські процедури  поділяються на ті, що проводяться:

- до інвентаризації;

- під час інвентаризації;

- після інвентаризації.

У ході аудиту необхідно  перевірити існування у відділі  кадрів підприємства документації з питань підбору, прийому на роботу та звільнення матеріально-відповідальних осіб (зав. складами, експедиторів та інших). За даними трудових книжок та особових справ необхідно встановити, чи не призначаються на ці посади особи, які мають непогашені судимості за корисливі злочини, чи погоджувалось їх призначення з головним бухгалтером підприємства. Далі слід встановити, чи укладені з такими працівниками письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Договори про  повну матеріальну відповідальність, згідно зі статтею 135-1 КЗпП, мають бути укладені з усіма працівниками (які  досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують  роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробленням, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт може бути визначено у колективному договорі. У ході аудиту слід перевірити, чи надаються щорічні відпустки матеріально відповідальним особам, чи проводиться інвентаризація цінностей під час передачі їх особам, які тимчасово замінюють матеріально відповідальних осіб [12, c.108].

У разі спільного  виконання працівниками окремих  видів робіт, коли неможливо розмежувати  матеріальну відповідальність кожного, згідно зі статтею 135-2 КЗпП власник  або уповноважений ним орган  за погодженням з профспілковим  комітетом підприємства може встановити колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. У цьому випадку письмовий договір укладається між підприємством і всіма членами колективу (бригади).

Аудитору слід перевірити, чи визначено на підприємстві коло посадових осіб, які мають право підписувати документи на отримання і відпуск матеріалів зі складів, видачу дозволу на вивіз матеріальних цінностей з території підприємства, чи дотримується чинний порядок видачі доручень та отримання за ними матеріальних цінностей.

Бланки доручень є документами не суворої звітності, тому аудитору слід перевірити порядок  отримання, зберігання і обліку бланків доручень, як документів суворої звітності. Під час оприбуткування бланків доручень слід вказувати місце зберігання, нумерацію, їх кількість та вартість.

Заповнюючи типовий  бланк доручення, обов'язково вказують строк його дії (10 днів). Доручення  завжди повинно мати номер і дату видачі, повну назву і поштову  адресу споживача товару, а потім - платника.

Доручення видається конкретній фізичній особі, яка має право на отримання товару. В ньому вказуються дані паспорту особи, якій видається доручення. Отримуючи цінності, представник разом з дорученням повинен подати паспорт. Уповноваженому представникові покупця, який має прострочене доручення, товарно-матеріальні цінності не видаються.

У доручення вписується повна назва постачальника і  назви, номери і дати видачі документів, за якими отримують товар. Зворотний  бік доручення повинен містити  перелік товарно-матеріальних цінностей, які отримує представник покупця, з їх нумерацією по порядку, повною назвою кожного товару, одиницею його виміру та кількістю прописом. Доручення підписує особа, яка повинна отримати товар. Підпис цієї особи завіряється керівництвом підприємства-покупця і відбитком печатки [17, c.119].

1.3. Методика аудиту  виробничих запасів

На початку аудиту матеріально-виробничих запасів слід перевірити стан складських приміщень, оснащення місць зберігання цінностей вагами, мірною тарою та іншими вимірювальними приладами. Склади мають бути оснащені стелажами та іншими пристроями для збереження матеріалів. Аудитор повинен розглянути стан охорони підприємства і дотримання пропускного режиму.

Важливим фактором підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності виготовленої продукції є нормування витрат матеріалів. Перевірка обґрунтованості встановлених норм досягається шляхом контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво. Тому у разі необхідності з метою визначення істинних витрат матеріальних ресурсів під час проведення аудиту здійснюються контрольні запуски матеріалів у виробництво. За їх результатами складається відповідний робочий документ аудитора, в якому вказується кількість сировини, що передана у виробництво, технологічні режими та обладнання, які використовуються для її обробки, кількість продукції (вузлів, напівфабрикатів), яка виготовлена з цієї сировини. Такі дані можуть бути використані для відновлення обліку витрат матеріалів. Ці відновлені дані необхідно зіставити з фактичними витратами окремих груп матеріалів, визначити результат (економію чи перевитрату), а від матеріально відповідальних і посадових осіб отримати пояснення з цих питань.

Невід'ємним елементом  контролю є забезпечення суворого лімітування  відпуску матеріалів та сировини у виробництво. Ліміти встановлюються, виходячи з науково обґрунтованих норм витрат, обсягу виробничої програми, з урахуванням залишків матеріалів, не витрачених на початку місяця.

З метою перевірки збереження матеріальних цінностей і достовірності облікових даних під час аудиту повинна обов'язково проводитися інвентаризація матеріалів та інших виробничих запасів [15, c.136].

Інвентаризація  проводиться раптово й одночасно  на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію і порядок обліку, збереження та використання окремих видів матеріальних ресурсів, а також представників громадських організацій. Інвентаризація матеріальних запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. У разі зберігання цінностей однією матеріальною відповідальною особою у різних ізольованих приміщеннях інвентаризація проводиться послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, і комісія переходить для роботи у наступне приміщення. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місцезнаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Склад після цього охороняється.

Під час проведення інвентаризації аудитор повинен обстежити приміщення, перевіривши надійність забезпечення зберігання цінностей від можливих крадіжок, пожеж, псування. У разі, якщо будуть знайдені недоліки в зберіганні цінностей або у порядку ведення їх обліку, їх необхідно вказати в робочому документі аудитора. На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але ще не списані, комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням терміну їхньої експлуатації, причин непридатності до експлуатації, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.

Після закінчення інвентаризації аудитору слід перевірити якість її оформлення та правильність регулювання інвентаризаційних відмінностей. При цьому звертають увагу на те, щоб вартість надлишків і нестач у порівняльних відомостях була наведена відповідно до їх оцінки, показаної в облікових регістрах. Потім слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок пересортиці [20, c.217].

У разі нестачі матеріальних цінностей, які підлягають списанню на витрати в міру відпуску їх у виробництво та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не менше, ніж на 50 % ринкової ціни.

Різниця між вартістю товарно-матеріальних цінностей, яких не вистачає, віднесених на конкретних винних осіб, за обліковими даними і  вартістю, за якою визначено розмір збитків від нестачі, знищення (псування) цінностей, перераховується до Державного бюджету України.

Якщо рішення керівника підприємства щодо врегулювання інвентаризаційних відмінностей є неправомірним, наприклад, згідно з нормативними документами нестачі слід було б віднести на рахунок винних осіб, а віднесено на рахунок прибутку, то аудитор повинен зробити відповідний запис у робочому документі.

Аудитор має перевірити також точність оцінки матеріалів. Як відомо, придбані (отримані) або вироблені запаси оцінюються за первинною вартістю. Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

§ сум, що сплачуються  згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

§ сум ввізного мита;

§ сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

§ сум транспортно-заготівельних  витрат (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

§ інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [7, c.214].

Первинною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Не належать до первинної вартості запасів:

· понаднормові втрати і нестачі запасів;

· проценти за користування позиками;

· витрати на збут;

· загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо  не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Транспортно-заготівельні витрати, як правило, обліковуються на окремому субрахунку, тому аудитору необхідно встановити законність і правильність розподілу транспортно-заготівельних витрат між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) та перевірити відповідні розрахунки.

Під час аудиту слід перевірити питання щодо переоцінки матеріальних ресурсів. Якщо підприємство проводить щомісячну дооцінку матеріалів, аудитор повинен перевірити підстави її проведення (нові ціни у рахунках постачальників або довідки підприємств-постачальників про нові ціни на їхню продукцію).

У балансі та звітності  запаси повинні відображатися за найменшою з двох оцінок: первинною  вартістю або чистою вартістю реалізації, під якою розуміють очікувану  ціну реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Під час надходження матеріальних цінностей перевіряється виконання постачальником договірних зобов'язань. Матеріали на склад від постачальника доставляє експедитор. Під час здачі експедитором матеріальних цінностей на склад матеріально відповідальна особа (завідувач складом) повинен перевірити відповідність кількості, якості та асортименту матеріалів, що надійшли, документам постачальника. При повній відповідності кількості зазначених матеріальних цінностей документам постачальника матеріально відповідальна особа виписує прибутковий ордер у день надходження матеріалів. З метою зменшення кількості первинних документів дозволяється і без документальне оформлення цінностей, які надійшли. Якщо відхилень ні в кількості, ні в якості матеріалів немає, то в документах постачальника проставляється спеціальний штамп з реквізитами прибуткового ордеру [14, c.325].

Джерелом інформації для перевірки розрахунків із постачальниками є журнал-ордер  № 3, аналітичний облік в якому організовується в розрізі кожного прибуткового і платіжного документа. Журнал-ордер № 3 ведеться по кожному постачальнику, що дає змогу аналізувати стан розрахунків підприємства щодо кожного з них. У журналі записується номер рахунка, реєстраційний номер, найменування постачальника, номер прибуткового ордера, вартість матеріальних цінностей, що надійшли, та сума податку на додану вартість. Суми претензій записуються на підставі складених актів. У банківських виписках робиться відмітка про оплату кожного рахунка.

Об'єктом особливої  уваги під час перевірки мають бути факти відвантаження матеріалів за межі підприємства, їх реалізація своїм співробітникам чи комерційним структурам. Здійснюючи аналіз законності й доцільності реалізації виробничих запасів, аудитор повинен з'ясувати такі питання:

кому і як часто  реалізуються матеріали;

які саме матеріали  реалізуються (чи нема серед них гостродефіцитних);

за якими цінами вони відпускаються (у порівнянні зі середньо біржовими цінами на ці матеріали на момент реалізації);

чи сплачують  покупці податок на додану вартість;

чи додержуються принципу попередньої оплати при  цьому.

Безпосередній огляд  бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовується для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використовують. За документами оперативної звітності можна визначити справжній характер та обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не може бути достовірною інформацією для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок дослідження.

Значення правильного вибору методу оцінки матеріальних цінностей полягає в тому, що перекручення цього показника впливає на величину ліквідності.

На основі розділу 1 дипломної роботи можна зробити наступні висновки. Важливу роль у підвищенні ефективності роботи підприємств відіграє раціональне використання матеріальних цінностей, які є основою виробничої діяльності та займають більш ніж 70 % у собівартості продукції. 
У бухгалтерському обліку під терміном "запаси" розуміють активи, які:

утримуються для  подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі  виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для  споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. 
З метою бухгалтерського обліку до запасів включають:

сировину, основні  й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво  у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена на продаж і відповідає технічним та якісним характеристикам, які передбачені договорами та іншими нормативно-правовими актами;

товари у вигляді  матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані  предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Основними завданнями аудиту матеріально-виробничих запасів є:

перевірка збереження цінностей;

контроль за дотриманням  норм витрат матеріалів і встановлених норм запасів;

перевірка правильності оцінки і раціонального використання матеріалів у виробництві;

аналіз стану  обліку і внутрішнього контролю за рухом матеріалів.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ГЕРМЕС-ЮКРЕЙН»

2.1.  Техніко-економічна характеристика діяльності ТОВ «Гермес-Юкрейн»

ТОВ «Гермес-Юкрейн» - офіційний й ексклюзивний партнер всесвітньо відомих компаній “Hermes Schliefmittel Gmb & Co й Auco”, які входять у трійку найкращих у світі виробників шліфувальних засобів.

Із сировини “Hermes Schliefmittel Gmb & Co й Auco” підприємство виготовляє широкий спектр шліфувальних матеріалів для метало-, дерево- і склоообробки: шліфувальні стрічки, губки, листи, абразивні пелюсткові круги й багато чого іншого: усього понад 300 видів матеріалів, продуктивність і строк експлуатації яких в 2-3 рази перевищують аналоги інших виробників абразивного матеріалу.

Продукція підприємства сертифікована за стандартом ISO 9001. Ексклюзивним дистриб'ютором ТОВ «Гермес Юкрейн» в Україні є торговий дім "Фактор".

При виготовленні шліфувальних матеріалів використовується італійське й німецьке устаткування, що дає  можливість виконати замовлення будь-якої складності й обсягу в короткий строк - протягом трьох робочих днів. Виробнича  потужність підприємства дозволяє покривати  потреби клієнтів не тільки на території  України, а й Росії, Бєларусії, Естонії й деяких інших країнах пострадянського простору.

Крім того, підприємство здійснює індивідуальний підхід до кожного із клієнтів, а саме: надання товарного кредиту, відстрочка й розстрочка платежу, виготовлення стрічок будь-якого розміру, а також будь-якого обсягу партії. При необхідності, фахівці підприємства виїжджають на виробництво клієнтів для рішення виробничих питань.

«Гермес-Юкрейн»  починає розвиток нового напряму - виробництво  стрічкових пилок з німецької сталі.

ТОВ «Гермес-Юкрейн» також має можливість сприяння в придбанні та в постачанні висококласного обладнання виробництва відомих світових марок: LOSER, SPEED SANDER, SANDINGMASTER, TIMESAVERS.

На підприємстві «Гермес-Юкрейн» можна придбати всі необхідні матеріали для якісного шліфування.

Товариство з  обмеженою відповідальністю „Гермес-Юкрейн" зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 6 листопада 2005 року (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 1 068 102 0000 005019), продовжує свою діяльність та діє на підставі цього Статуту, відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України а також Законів України „Про господарські товариства", „Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", інших законів та актів.

Організаційна структура  ТОВ «Гермес Юкрейн» має наступний вигляд (рис. 2.1).

Основні види продукції  ТОВ «Гермес-Юкрейн» можна поділити на кілька напрямків:

деревообробка (виробництво ДСП, фанери, МДФ, мебельне виробництво - широко стрічкове та вузько стрічкове шліфування, використання стрічок маленьких розмірів);

металообробка, включаючи титан та нержавіючу сталь (листовий прокат - широко стрічкове шліфування, деталі різних форм, круги шліфувальні, труби - вузькі стрічки);

скло  обробка;

автомобілебудування.

Основними партнерами ТОВ «Гермес-Юкрейн» виступають:

1. Компанія "Hermes Schleifmittel Cmb & Co" заснована в 1927 році. Сьогодні компанія стала  самим великим виробником шліфувальних  засобів у Європі й увійшла  в трійку кращих виробників абразивних засобів у світі.

За 81 рік роботи Hermes охопив весь спектр шліфувальної продукції в багатьох важливих областях: металообробка, деревообробка, стекло обробка, автомобілебудування, меблева індустрія.

Сьогодні група Hermes нараховує 1550 співробітників по всьому світі й представлена більш ніж в 100 країнах. Головний офіс фірми й лабораторії перебувають у Гамбурзі (Німеччина).

Основні критерії роботи Hermes - це широкий спектр продуктів (2000 різних типів шліфувальних засобів), якість продукції (у лабораторіях компанії постійно ведуться дослідження й розробки), більші виробничі потужності (що дозволяє відвантажувати продукцію замовникові протягом одного дня з моменту замовлення).

Завдяки своїм якостям  сьогодні клієнтами Hermes є всесвітньо відомі компанії: Diamler-Benz (Mersedes Benz), BMW, VW, Opel, Audi, Volvo, Ford, Rolce Royce, Boeing, Airbus, Kronospan, Knauf Group, IKEA.

Рішення проблем шліфування - це продукти і якість Hermes Schleifmittel.

2. Wandmacher Gmb und Co. AWUKO Schleifmittelwerk KG – це підприємство, що має більш ніж 100-літній досвід у виробництві абразивної продукції. Wandmacher Gmb und Co. AWUKO Schleifmittelwerk KG входить до числа провідних світових виробників абразивної продукції. AWUKO пропонує єдиний у своєму роді асортимент продукції й поставляє її більш ніж в 150 країн світу. AWUKO є світовим лідером по виробництву шліфувального матеріалу.

Wandmacher Gmb und Co. AWUKO Schleifmittelwerk KG завойовує клієнтів надійністю, швидкою поставкою, гнучкістю  підходу, технічною підтримкою й цінами, що відповідають вимогам ринку. І все це не випадковість, а відбиття якості, сталості й здатності діяти, не обмежуючись рамками концерну.

Сертифікати DIN EN ISO 9001-2000 намічають AWUKO нові рубежі контролю якості, починаючи з надходження  сировини на виробництво й закінчуючи виходом готових виробів.

Підприємство Wandmacher Gmb & Co. AWUKO Schleifmittel KG виділяється завдяки найширшим асортиментам товарів. Приймаються до уваги побажання кожного клієнта й за узгодженням з підприємством втілюються в життя.

Пріоритетами в управлінні якістю є задоволеність клієнта й надійність доставки.

AWUKO є знаком високої  якості абразивних інструментів, застосування яких дає кращі  результати.

Компанія "Фактор-Гермес" займається виробництвом шліфувальних стрічок з матеріалів всесвітньо відомої фірми "Hermes Schliefmittel Gmb & Co".

Почавши з виробництва  вузьких стрічок в 1996 році, ТОВ "Фактор-Гермес", постійно обновляючи устаткування, займається нарощуванням обсягу випуску продукції.

Потенціал підприємства дозволяє сьогодні робити:

- вузькі стрічки шириною від 100 мм, довжиною до 4000 мм більше 5000 штук у зміну;

- широкі одношовні  стрічки шириною до 1600 мм більше 1000 штук у зміну;

- широкі сегментні  стрічки шириною до 3000 мм більше 300 штук у зміну.

Одночасно, будучи партнером фірми "Hermes Schliefmittel Gmb & Co", ТОВ "Фактор-Гермес" поставляє  будь-які продукти з каталогу "Hermes Schliefmittel Gmb & Co" підприємствам Росії й країн СНД.

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ТОВ «Гермес-Юкрейн» наведено в табл.. 2.1.