Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Банківська система Таїланду

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра банківського і страхового бізнесу

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Грошово-банківські системи»

на тему: «Таїланд»

Виконав:

Студент групи ЕКБС-51с

Чура Олег

Перевірила

Чиж Л.М.

Львів 2013

Зміст

Опис Таїланду…………………………………………….…..…….3
Економіка Таїланду........................................................................ 6
Банківська система Таїланду……………………………..……10

1.Опис Таїланду

Офіційна назва Королівство Таїланд (514 тис. км²), до 1939 року відомий як Сіам — країна в Південно-Східній Азії, розташована на півостровах Індокитай і Малакка, межує на сході з Лаосом і Камбоджею, півдні з Малайзією, на заході з М'янмою. Загальна протяжність берегової лінії близько 2400 км. Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою, південно-західне — Андаманським морем.

Таїланд — королівство, яке з 1946 очолює король Пхуміпон Адульядет. Столиця держави, та її головний порт — місто Бангкок (8,16 млн. осіб). Основне населення країни тайці, найбільша національна меншина — китайці, третя за величиною — малайці.Тайська мова є офіційною мовою держави. Грошова одиниця — бат.

За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, Північно-Східне плато, південний схід і півострівний Південний район. Найбільші ріки — Менам-Чао-Прая (на Менамській рівнині) , Меконґ (на кордоні з Лаосом). Клімат країни тропічний мусонний.

Адміністративний поділ

Територія Таїланду поділяється на 75 провінцій (чангват) та метрополію Бангкок (Крунгтхепмаханакхон), яка мала статус провінції до1972 року. Всі провінції поділяються на райони (ампхе). У 2006 році їх нараховувалось 877 проти 926 в 2000. Кожна з провінцій має один головний район (ампхе-муенг), виключенням є провінція Аюттхая (повна назва Пхранакхонсіаюттхая), де головний район носить таку ж назву як і провінція — Пхранакхонсіаюттхая. Райони в свою чергу поділяються на субрайони (тамбон) — 7 254 в 2000 році. Субрайони поділяються на поселення (мубан) — 69 307 в 2000 році. Хоча найменша адміністративна одиниця і називається поселення, але вони можуть об'єднувати кілька селищ.

Метрополія Бангкок має дещо інший поділ. Столиця поділяється на 50 районів (кхет), які поділяються на 154 субрайони (квенг).

Всі провінції, мають паралельно також такі адміністративні одиниці як міські поселення. Вони поділяються на комуни (чумчон), які тотожні поселенням (мубан). Окрім звичних міст в країні виділяються 2 королівських міста — столиця Бангкок та Паттая. Міста в Таїланді існують 3 рівнів:

міста (тхесабан-накхон) — населення понад 50 тис. осіб — 23 міста
містечка (тхесабан-муенг) — населення понад 10 тис. осіб — 118 містечок
міські селища (тхесабан-тамбон) — населення понад 5 тис. осіб — 1456 міських селищ.

Населення

За оцінкою на 2010 рік, в Таїланді проживає 66,4 млн осіб. Чисельність населення країни за 1960–1990 подвоїлася. Проте, якщо в 1960-і роки темпи зростання становили 3% в рік, то в кінці 1980-х років вони знизилися приблизно удвічі (народжуваність 2,5%, смертність 0,8%). Близько половини всього населення — особи молодше 30 років. Середня по країні густота населення — 130 осіб на 1 км², і чверть населення країни проживає в містах.

Загальні демографічні показники в Таїланду такі (дані виведені станом на 2008–2009 роки):

Вікова структура: 10-14 років — 20,8% (чоловіків 7009845 / 6691470 жінок), 15-64 років — 70,5% (чоловіки 22977945 / 23512538 жінки), 65 років і старші — 8,7% (чоловіки 2594387 / 3119225 жінки)
Темпи приросту населення — 0,615%
Народжуваність — 13,57 новонароджених на 1000 осіб населення
Смертність — 7,14 смертей на 1000 осіб населення
Співвідношення статей: при народженні — 1,05 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці до 15 років: 1,05 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці від 15 років і до 65 років: 0,98 чоловіків / 1 жінку, у віці 65 років і старше: 0,83 чоловіків / 1 жінку, сумарний показник — 0,98 чоловіків / 1 жінку
Коефіцієнт дитячої смертності — 18,23 смертей на 1000 новонароджених.
Очікувана тривалість життя: загальна — 72,83 років, для чоловіків — 70,51 років, для жінок — 75,27 років.
Загальний коефіцієнт народжуваності — 1,65 новонароджених припадає на одну жінку.

Парламент

Найвищим законодавчим органом Таїланду є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається з Сенату і Палати представників. За конституцією 1997року, обидві палати парламенту є виборними і включають 500 депутатів в Палаті представників і 200 депутатів в Сенаті. Членів обох палат обирає народ Таїланду, за винятком 50% членів Сенату, які призначаються монархом. Нижня палата (Палата представників) обирається на 4 роки, Сенат — на 6 років.

Сенатори не повинні належати до політичних партій, більшість з них складають армійські і поліцейські чини. Кандидати в Палату представників на виборах можуть бути як партійні, так і незалежні, ті, хто бореться за право потрапити до парламенту як по одномандатних, так і по багатомандатних округах.

Головою Національної асамблеї є голова верхньої палати — Сенату, а спікер палати представників виконує функції його заступника.

Право голосу надане всім громадянам країни старшим 20 років, що мають достатній рівень письменності.

Уряд та суд

Виконавча влада покладена на уряд на чолі з прем'єр-міністром, який з 1992 року призначається тільки з числа депутатів Національної асамблеї загальним голосуванням нижньої палати строком на чотири роки. Кандидатуру прем'єр-міністра також має затвердити король Таїланду. До уряду Таїланду входять до 44 міністрів, що призначаються прем'єром. Як правило, кабінет міністрів формується на основі багатопартійної коаліції, що має більшість в парламенті.

Вища судова інстанція — Верховний суд — розглядає особливо складні справи і заслуховує апеляції, а також вирішує спори, пов'язані з проведенням виборів. Трактування положень Конституції королівства доручене спеціальному Конституційному трибуналу.

Король

Королівство Таїланд — конституційна монархія (монархія, при якій влада монарха обмежена конституцією).

Королі безконтрольно правили Таїландом до 1932 року, коли в результаті безкровної революції, що очолювалася чиновниками і військовими, абсолютну монархію змінила монархія конституційна.

У сучасному Таїланді король зберігає важливі позиції в суспільному житті, його персона вважається священною, втілюючи собою силу, що об'єднує суспільство. Король є головою держави і верховним головнокомандувачем, за рекомендацією голови Національної асамблеї призначає прем'єр-міністра та затверджує список членів кабінету. Монарх має право розпускати палату представників і оголошувати в країні військовий стан.

Нинішній монарх — Пхуміпон Адульядет (Рама IX) — вступив на престол 9 червня 1946 року (коронований 5 травня 1950 року). Пхуміпон Адульядет є монархом, що має найтривалішій час царювання у світі.

2.Економіка Таїланду

Таїланд є аграрно-індустріальною країною з експортоорієнтованою економікою. Таїланд - однин з найбільших постачальників на світовий ринок рису, цукру, каучуку, автомобілів, олова, вольфраму. Крім того, країна утримує впевнені позиції на ювелірному і продовольчому ринку.

Важливим фактором, що зробив вплив на соціально-економічну ситуацію в країні, стала реалізація затвердженого в 2011 році Таїландом 11-го Національного плану економічного і соціального розвитку на період 2012-2016 рр. Відповідно до плану, середні темпи зростання ВВП в найближчі 4 роки повинні складати 4-5%. Цільовий рівень інфляції на період дії плану становить 3-4% на рік. До кінця 2016 року внесок малого та середнього бізнесу у ВВП країни повинен досягти 40%.

За результатами 2012 номінальний ВВП країни показав впевнене зростання - 7,9 % по відношенню до попереднього року , склавши 11,37трлн . бат ( 379,1 млрд. дол. США). Поквартальне зростання ВВП склав: 1 кв. - 10%, 2 кв. - 3,5% , 3 кв. - 1,6% , 4 кв. - 4,5 %. У структурі економіки Таїланду переважає сектор послуг - 44,2 % ВВП і обробна промисловість - 34,1 %. Сільське господарство складає 12,1 %, добувна промисловість - 3,9 %, виробництво і розподіл електроенергії , газу та води - 3,0% , будівництво - 2,7% ВВП. У 2012 році сукупний товарообіг Таїланду з зарубіжними партнерами склав 477,1 млрд. доларів США ( +5,7 % до 2011 року ) при негативному торговому балансі у розмірі 18 млрд. дол. США.

Основними товарними ринками є: автомобілі та мопеди, комп'ютери і запчастини, побутова техніка, продукти харчування, інтегральні мікросхеми, ювелірні вироби, нафтопродукти, метали.

Найбільшим торговим партнером Таїланду стала Японія, товарообіг з якою склав 73,1 млрд. доларів США, що на 10,5% більше показника 2011 року. На другому місці Китай - 63,8 млрд. доларів США (+12,5%). Далі слід США - 35,6 млрд. доларів США (+1,4%). Серед регіональних об'єднань лідером з товарообігу з Таїландом є АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії) - 97,1 млрд. доларів США (+6,4%), на другому місці Євросоюз - 41,7 млрд. доларів США (-0,7%).

Серед країн АСЕАН найбільш активними торговими партнерами стали Малайзія, Сінгапур та Індонезія, серед країн ЄС - Німеччина, Великобританія і Нідерланди, Швейцарія.

Обсяг зовнішньої торгівлі Таїланду в 2012 році досяг 477,1 млрд. доларів США (+5,7% до 2011 року), з яких на експорт довелося 229,5 млрд. доларів США (+3,1%) і на імпорт - 247,6 млрд. доларів США (+8,2%).

Структура таїландського експорту в 2012 році виглядала наступним чином (% від сукупного обсягу): сільськогосподарська продукція (10,32%), агропромислова продукція (7,91%), промислові товари (75,09%), корисні копалини та паливо (6, 68%). За минулий рік найбільше зростання показав експорт корисних копалин і палива (+15,77%), найменший приріст - експорт сільськогосподарських товарів (-18,4%).

Таїланд імпортував наступну продукцію: паливо та ПММ (19,33%), виробничо-технічні товари (28,33%), сировина та напівфабрикати (37,17%), споживчі товари (8,63%), транспортні засоби (6,39%), спецобладнання (0,16%). За минулий рік найбільше зростання показав імпорт транспортних засобів (+77,79%); найменший приріст - імпорт сировини і напівфабрикатів (-6,15%).

Основними товарами експорту Таїланду є: автомобілі, запчастини та аксесуари - 10%, (+34,9%), комп'ютери та запчастини - 8,3% (+11,7%), дорогоцінні камені і ювелірні прикраси - 5,7% (+6,9%), перероблені нафтопродукти - 5,6% (+27,8%). Впевнене зростання показав експорт металів та продуктів з них (+42%), телефонних апаратів (+41%). Істотне зниження експорту показав каучук (-31%) і рис (-28%).

Основними товарами імпорту Таїланду є: сира нафта - 14,5% (+8,9%), машинне обладнання та запчастини -10,8% (+31,1%), електричне обладнання та запчастини - 6,8%, (+ 27,4%), метали і продукти з них - 6,1% (+18,6%), хімсировини - 5,9% (-0,3%). Впевнене зростання показав імпорт запчастин і аксесуарів для автомобілів (+93%), пасажирські автомобілі (60,2%), вироби з гуми (+170%), фотокамери і лінзи (+91%). Знизилися показники імпорту ювелірних виробів (-34%).

За попередніми даними, експорт послуг у 2012 році склав 49,5 млрд. доларів США , що на 20 % більше показника 2011 року. Структура експорту послуг має наступний вигляд: транспортні послуги ( 5,9 млрд. доларів США), туристичні послуги ( 33,6 млрд. доларів США . ) , держпослуги ( 336,7млн. доларів США . ) , послуги зв'язку ( 486,4 млн. доларів США ) , будівельні послуги ( 486,4 млн. доларів США ) , авторські права та ліцензування ( 240,6 млн. доларів США ) , послуги страхування та пенсійні послуги ( 383,7 млн. доларів США ) , фінансові послуги ( 372 , 6 млн. доларів США ) та інші (7,6 млрд. доларів США ). Зростання показали всі види послуг, крім телекомунікаційних .

Імпорт Таїландом послуг в 2012 році склав 52,7 млрд. доларів США , що на 1 % більше показника 2011 року. Структура імпорту виглядає наступним чином: транспортні послуги (28,5 млрд. доларів США), туристичні послуги (6,1 млрд. доларів США) , держпослуги (219,3 млн. доларів США), послуги зв'язку (512,3млн. доларів США), будівельні послуги (224,1 млн. доларів США), авторські права та ліцензування (3,6 млрд. доларів США), послуги страхування (3,1 млрд. доларів США), фінансові послуги (389 млн. доларів США) інші (10,1 млрд. доларів США). Зростання показали всі види послуг, окрім будівництва.

Згідно з даними МВФ і Світового банку, місце Таїланду в світовій економіці можна охарактеризувати наступними статистичними показниками: 22 місце у світі за обсягом ВВП (за паритетом купівельної спроможності - 650 млрд. дол. США), 14 місце за обсягом золотовалютних резервів (180 млрд. дол. США), 4 місце за кількістю безробітних (0,6 %), 25 місце за обсягом прямих інвестицій в основні фонди (21% від ВВП), 82 місце за розміром держборгу - 44,3 % ВВП, 77 місце за рівнем інфляції (3%), 26 місце за обсягом експорту ( 226 млрд. дол. США ) і 25 за обсягом імпорту (214 млрд. дол. США), 28 місце за залученими прямим іноземним інвестиціям (160 млрд.) та 35 місце з інвестування за кордон (52 млрд. дол. США).

За даними Міністерства фінансів Таїланду, економіка країни в 2012 році характеризувалася такими макроекономічними показниками:

Номінальний ВВП Таїланду (в поточних ринкових цінах) в 2012 році збільшився на 7,9% порівняно з показником 2011 року і склав 11,37трлн. бат (379,1 млрд. дол. США), при цьому ВВП на душу населення склав 5577 дол. США. Реальний ВВП (у цінах 1988 року) в 2012 році виріс на 6,4% і склав 4,9трлн. бат (163,3 млрд. дол. США);
Рівень базової інфляції (без урахування сезонних коливань цін на продукти та енергоносії ) в 2012 році склав 2,09 % , за індексом споживчих цін 3,02 %. Протягом року інфляція не перевищила заплановані урядом рамки 3,3-3,8 %;
Рівень безробіття в Таїланді в 2012 році скоротився і, станом на кінець року склав 0,6%, в порівнянні з 0,7% в 2011 році;
Середня щомісячна заробітна плата в 2012 році склала 730 доларів США, при цьому в приватному секторі - 590, у державному - 880 доларів США. Найбільш високооплачувані професії : у видобувній і нафтовій галузях (2000 дол. США), в області інформаційних технологій, фінансів та страхування (1500 дол. США) і в науково-технологічному секторі (1100 дол. США).

3.Банківська система Таїланду

У кінці 2010 р. в Таїланді функціонувало 17 банківських установ, серед них 14 комерційних, 2 роздрібних і одна філія іноземного банку. Така кількість банків для країни з 68-мільйонним населенням на перший погляд може здатися досить скромним.

На чотири банки першого ешелону — Bangkok Bank, Krungthai Bank, Kasikorn Bank і Siam Commercial Bank — припадає майже 60% усіх активів. Вони контролюються багатими родинами Таїланду або державними установами. Як правило, великі пакети акцій банків першого ешелону не виходять за межі цієї зв'язки.

Аналітики стверджують, що другий ешелон банків уже дозрів для консолідації, можливо навіть під управлінням іноземних акціонерів, які останнім часом виявляють дедалі більшу зацікавленість до місцевих кредитних установ. У 2007 р. нідерландський ING не пройшов повз 30% акцій Thai Military Bank (TMB), який зазнає труднощів. У цьому ж році американський GE Money придбав у тайського медіамагната Криту Ратанарака 33% сильного роздрібного гравця і п'ятого за розміром активів Bank of Ayudhaya (BAY). Канадський Bank of Nova Scotia є власником 49% Tanachart Bank, який у 2010 р. придбав у Financial Institutions Development Fund (FIDF) акції Siam City Bank.

Дрібніші кредитори третього ешелону також є ціллю для поглинання. Малайзійська CIMB Group не так давно придбала маленький Bank Thai (тепер — CIMB Thai). Китайський гігант Industrial and Commercial Bank of China став власником контрольного пакету ACL Bank (тепер — ICBC Bank Thai). До речі, покупці цих активів витончено обійшли 49% ліміту іноземної участі в тайських банках .

Окремо варто сказати про Financial Institutions Development Fund (FIDF) під кураторством Банку Таїланду та Міністерства фінансів. Цей фонд був створений у 1985 р. з метою підтримки стабільності в банківському секторі під час фінансових криз. Як правило, FIDF стає основним акціонером деяких специфічних комерційних банків, що зазнають лиха. Надалі Фонд допомагає їм боротися з поганими боргами і бере участь в управлінні активами. Таким чином, в уряду зазвичай не постають питання, хто і як займатиметься проблемними банками.

Таїландські банкіри, як і пересічні громадяни, звикли до гарних чайових за надані послуги. У 2010 р. найбільше зростання показали невідсоткові доходи, які виросли на 25,9%, в основному завдяки доходам від андерайтингу, комісійному доходу, одноразовим надходженням від продажу акцій. У структурі доходів тайських банків невідсоткові доходи сягнули 40%.

Загальний кредитний портфель банківської системи в 2010 р. виріс на 11,7% як результат відновлення економіки, податкових пільг і великого попиту на кредити серед позичальників. Кредити зросли як в комерційному, так і у споживчому сегментах. У споживчому сегменті, завдяки податковим пільгам, підріс портфель позик на придбання житла. Також зросли POS-кредити завдяки зростанню продажів транспортних засобів (мопедів і пікапів). На боці комерційного кредитування досить успішно розвивалося агрокредитування, якому допомогли високі ціни на сільськогосподарські продукти. Водночас банки активно кредитували різні державні проекти.

Загальний депозитний портфель комерційних банків в 2010 р. виріс на невеликі 5,3%. При цьому змагання між банками за ресурси населення було помірним через надлишкову ліквідність фінансових установ. До кінця 2010 р. депозитна ставка за вкладом на 3 місяці становила 0,75-1,85%. Загальне співвідношення кредитів до депозитів в комерційному банківському секторі зросла з 95,3% до 101%.

Є кілька важливих факторів, які потенційно можуть вплинути на розподіл сил у банківському секторі Таїланду. Попри загальний оптимізм, аналітики побоюються, що процвітання таїландської економіки та банківського сектору можуть у найближчі кілька років опинитися під загрозою, оскільки місцеві виробники занадто сильно орієнтуються на економіки, що розвиваються, зокрема, на Китай. Експорт до Японії, США та Європи зараз складає 30% від загального обсягу в порівнянні з 40% у 2005 р. Але банкіри попереджають, що заходи, які планує вжити Китай для охолодження своєї перегрітої економіки, можуть мати серйозні наслідки для всієї Південно-Східної Азії.

Загалом умови на банківському ринку стають менш ліберальними. Після двох років ультранизьких ставок Банк Таїланду взяв курс на подорожчання грошей і підвищив облікову ставку з 1,25% до 2%, водночас банки збільшили ставки кредитування з 5,85-8,25% до 6,12-8,25%.

Банк Таїланду, щоб запобігти тиску на місцеву грошову одиницю бат, запровадив заходи, які покликані стимулювати приватний сектор інвестувати за кордоном. Це дозволить збільшити можливості тих банків, які мають відкриті валютні позиції. Таким чином, кредитний андерайтинг у майбутньому буде більше пов'язаний з питаннями суверенних ризиків.

Уряд і Банк Таїланду акцентують зусилля на мікрофінансовому кредитуванні. Приміром, поштовий оператор Thai Post Office, що володіє величезною мережею відділень, почав кредитувати вже в 2011 р., його підтримали інші державні банки. Це призвело до загострення конкуренції в секторі споживчого кредитування.

Будучи під постійним пресингом уряду, комерційні банки погодилися скоротити комісії для деяких систем електронних переказів. Уряд дав зрозуміти, що збирається й надалі продовжувати роботу з банками щодо зниження плати за банківські транзакції, що також вплине на зниження комісійного доходу.

Таїландські банки сидять на гарній подушці, щоб пережити можливий спад. Середній показник достатності капіталу Tier 1 на рівні 12,5% навіть вищий, ніж у колег з Малайзії та Філіппін. При цьому кредитна експансія була невисокою в останні кілька років, частково через політичну напруженість і зниження попиту з боку корпоративних позичальників. Рівень прострочених кредитів (NPL), який неабияк зріс після кризи 1997 р. (55-60%), упав до 4-5% в 2010 р.

Великі банки королівства прагнуть розширити свою присутність на міжнародній арені, на розвинених ринках. Деякі кредитні установи, як Bangkok Bank (BBL), нарощують валютні операції, щоб обслуговувати міжнародних клієнтів. А в квітні 2011 р. Bangkok Bank заявив, що перебуває в процесі реєстрації юридичної особи в Китаї і збирається розширювати свою присутність на ринках Азії. Водночас таїландські банки подвоюють зусилля, щоб конкурувати за частку ринку кредитування середнього та малого бізнесу.

У 2010 р. бат зміцнився на 11% щодо долара США і зараз є однією з найефективніших валют в Азії. Для таїландських корпорацій, що оперують за кордоном, сильний бат дає хорошу можливість для купівлі промислових активів.

Рейтинг найбільших комерційних банків Таїланду за розміром активів:

1. Bangkok Bank
2. Krungthai Bank
3. Siam Commercial Bank
4. Kasikorn Bank
5. TMB Bank
6. Bank of Ayudhya
7. Kiatnakin Bank
8. Siam City Bank
9. Thanachart Bank
10. Bank Thai
11. Standard Chartered Bank (Thailand)
12. United Overseas Bank

Закон «Про валютний контроль» регулює всі питання, пов'язані з іноземною валютою. Банк Таїланду несе відповідальність за управління іноземною валютою. Операції з іноземною валютою здійснюються через уповноважені банки. Банки з ліцензією BIBF (Bangkok International Banking Facility, Міжнародних банківських установ Бангкока).

Введення іноземної валюти в Таїланд не обмежений. Будь-яка особа, яка отримує іноземну валюту, зобов'язане здати її в уповноважений банк або ж покласти на валютний рахунок протягом 7 днів з моменту отримання. Правило не розповсюджується на іноземців, що знаходяться в Таїланді менше трьох місяців, іноземні посольства і міжнародні агентства. Валютний рахунок може використовуватися для кредитування офшорних компаній офшорними засобами і проведення операцій з іноземною валютою.

Рахунки для зберігання грошових коштів, отриманих з-за кордону, відкриваються в уповноважених банках Таїланду.

Банківська система Таїланду 📙 Реферат → 🆔 33914