Дії пацівників при виникненні пожежі

План 

1. Вступ.
2. Дії персоналу під час виникнення пожежі.
3. Протипожежні інструктажі.
4. Спеціальне навчання працівників.
5. Вивчення питаннь пожежної безпеки працівниками.

Вогонь супроводжує  людину на всьому шляху розвитку цивілізації. Коли люди спочатку навчилися користуватися вогнем, а потім видобувати його, їхні можливості збільшились багаторазово. Так було відкрито, що вогонь може зберігати від псування продукти харчування, очищати поля від бур'янів, отримувати метал. Вогонь допоміг людині розселитися на планеті, забезпечивши потрібне тепло в різних кліматичних умовах. Опанування вогнем було необхідним чинником для виникнення й життя сім'ї. Він збирає навколо себе людей, вміщує об'єднувальну та очищувальну силу. Вміння користуватися вогнем дало людині почуття незалежності від циклічної зміни тепла та холоду, світа і темряви. Вогонь є важливим емоційним символом. З оголеними головами люди дивляться на вічний вогонь біля пам'ятників загиблим, кожні чотири роки спостерігають естафету запаленого від сонячних променів олімпійського вогню, поети оспівують вогонь любові.

Пожежа - це процес неконтрольованого горіння  поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Пожежа супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю та здоров'ю людей, довкіллю.

Управлінням охороною праці займається начальник  підприємства, який зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці  відповідно до вимог нормативних  актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

 З цією  метою забезпечується функціонування  системи управління охороною  праці, для чого:

 -створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

- розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

 -організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

 -розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

 -здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. 

Успіх гасіння  пожежі залежить від ступеня підготовки об’єкта та навченості персоналу до дій в цих екстремальних умовах.

У разі появи  ознак загоряння (диму, запаху, полум’я) кожен працівник має негайно  повідомити про це органи пожежної охорони (01), керівника або посадову особу підприємства, а також задіяти  систему оповіщення і вжити відповідних заходів щодо евакуації людей, а надалі приступити до гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

Персонал  об’єкту має добре знати ознаки пожежі, а при їх появі знати  свої дії , визначені посадовими інструкціями з пожежної безпеки.

До прибуття пожежно-рятувальної служби об’єктові  ДПД мають викликати фахівців для відключення силової і  світлової електричної мережі, приточно-витяжну  вентиляцію, припинити живлення технологічного обладнання пожежонебезпечними речовинами та задіяти наявні засоби пожежогасіння.

Між членами  ДПД, для оперативної і злагодженої  дії, завчасно розподіляються обов’язки, які відображаються в табелі оперативного розрахунку, який є додатком до оперативного плану пожежогасіння.

Посадова  особа об’єкта до прибуття пожежно-рятувальної служби має видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, що не беруть участь у ліквідації пожежі і задіяти всі наявні засоби та сили на ліквідацію загоряння. Для успішної ліквідації загорянь у початковий період велике значення має наявність, справність, та правільне утримання засобів пожежогасіння, а також достатнє знання персоналом їхніх тактико-технічних даних та правил користування ними.

До прибуття підрозділів пожежно-рятувальної  служби на персонал об’єкта покладаються тільки обов’язки щодо, описаних вище, первинних дій. 

 За призначенням  та часом проведення протипожежні  інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий  та цільовий.

 Вступний  протипожежний інструктаж проводиться  з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі.

 Він проводиться  на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки, і може поєднуватися із вступним інструктажем з охорони праці.

 Програма  для проведення вступного протипожежного  інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером)  підприємства.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться  безпосередньо на робочому місці  до початку виробничої діяльності працівника.

 Його  повинні проходити: 

- усі новоприйняті на роботу (постійну чи тимчасову);

- працівники, переведені з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць підприємства;

 -особи, які прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

 -будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні або інші роботи;

- учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстернях, лабораторіях тощо.

 Програма  проведення первинного протипожежного  інструктажу затверджується керівником  відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу тощо), відповідальним за протипожежний  стан, або керівником підприємства (його заступником).

 Програми  для проведення вступного та  первинного протипожежних інструктажів  погоджуються з органами державного  пожежного нагляду. 

 Приблизний  перелік питань, з якими необхідно  ознайомити працівників під час  проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться  на робочому місці з усіма працівниками не менш як один раз на рік за примірним  переліком питань, з якими необхідно  ознайомити працівників під час  проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.

Позаплановий  протипожежний інструктаж проводиться  з працівниками на робочому місці  або у спеціально відведеному  для цього приміщенні:

 у разі  введення в дію нових нормативних  актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо) або змін та доповнень до них;

 у разі  зміни технологічного процесу,  застосування нового або заміни  чи модернізації існуючого пожежонебезпечного  устаткування;

 на вимогу  державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий  протипожежний інструктаж проводиться  індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий  протипожежний інструктаж проводиться  з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших), при ліквідації аварії, стихійного лиха.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо  керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці тощо), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі  завершуються перевіркою знань. Перевірку  здійснює особа, яка проводила інструктаж.

Проведення  протипожежних інструктажів може здійснюватися  разом з відповідними інструктажами  з охорони праці.

 Про проведення  всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних  журналах робляться записи (окремо  від інструктажів з питань  охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про  проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск).

Спеціальне  навчання та перевірка знань працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою

Попереднє спеціальне навчання проходять особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою:

- електрогазозварювальники;

 особи, які мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б і В (відповідно до ОНТП 24-86);

- особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним;

 -працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

- електрики, які працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

- інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.

Метою проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищення загальних пожежно-технічних знань працюючих, навчання їх правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними заходами та діями в разі виникнення пожежі; напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.

Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного мінімуму, а також конкретний перелік  робіт та спеціальностей, з яких проводять таке спеціальне навчання, установлюються наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів та цього Типового положення.

Програми  спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму погоджуються з органами державного пожежного нагляду.

Заняття, як правило, здійснюються груповим методом, з урахуванням фаху працівників. Для їх проведення адміністрація  може запрошувати (на договірній основі) фахівців з інших підприємств, установ  та організацій, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються.

Працівники  підприємств, де відсутня можливість проведення занять з пожежно-технічного мінімуму, можуть проходити їх на інших споріднених  за технологією підприємствах, де є  необхідні для цього умови  та фахівці (на договірних умовах).

 Спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму може також проводитися в навчальних закладах, підприємствах та організаціях, які мають необхідну матеріальну базу та фахівців на проведення цих занять за відповідними програмами, які погоджуються з центральним органом державного пожежного нагляду.

 У таких  випадках результати спеціального  навчання фіксуються на підприємстві (у навчальному закладі), де воно  проводилося. 

Після закінчення спеціального навчання за програмою  пожежно-технічного мінімуму від тих, хто навчався, приймаються заліки. Результати заліків оформлюються протоколом.

 Для прийняття  заліків наказом керівника підприємства  утворюється комісія, яку очолює  заступник керівника (головний  інженер).

 Працівники  підприємств, які проходили спеціальне  навчання на інших підприємствах (у навчальних закладах), складають заліки за місцем навчання.

 Особам, які успішно склали заліки, видається  посвідчення відповідної форми  .

Звільнення  від проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму може надаватися особам, які за попереднім місцем роботи вже проходили його (відповідно до спеціальності або виду роботи, на яку їх приймають) і мають відповідне посвідчення. При цьому строк останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати один рік.

Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені від вступного та первинного протипожежних інструктажів. Особи, яких для проходження навчання направляють до інших підприємств або до навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.

 Щороку  працівники, зайняті на роботах  з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку  знань з питань пожежної безпеки. 

 Для проведення  перевірки наказом керівника  підприємства призначається комісія, яку очолює один з його заступників (головний інженер).

На підприємстві, що має самостійні структурні підрозділи, можуть створюватися декілька комісій, які очолюють заступники керівників відповідних структурних підрозділів.

Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розробляється комісією та затверджується керівником підприємства.

Результати  перевірки оформлюються протоколом. У разі незадовільного результату працівники повинні пройти повторне навчання з  пожежно-технічного мінімуму із складанням заліків протягом одного місяця.

 Відмітки  про перевірку вносяться до  посвідчення про проходження  навчання з питань пожежної  безпеки. 

ВСТУПНИЙ  ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ІНСТРУКТАЖ

Під час  проведення вступного протипожежного інструктажу особи, яких приймають на роботу, мають бути ознайомлені з:

- наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;

- діючими на об'єкті правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо утримання протипожежного режиму;

- порядком паління, застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- можливими причинами пожеж та запобіжними заходами щодо них;

- відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

- місцезнаходженням об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної частини;

- існуючим на підприємстві порядком (системою) сповіщення людей про пожежу;

- діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, евакуації людей, матеріальних цінностей тощо);

 -правилами використання первинних засобів пожежогасіння.

ПЕРВИННИЙ І ПОВТОРНИЙ ПРОТИПОЖЕЖНІ ІНСТРУКТАЖІ 

Під час  проведення первинного і повторного інструктажу необхідно ознайомити працівників із:

 -стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, устаткування, речовин та матеріалів, що використовуються в даному приміщенні або певній споруді;

- можливими причинами виникнення пожеж та запобіжними заходами і діями щодо них (у тому числі у процесі роботи та після її завершення);

- правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, дільниці або споруди, вказавши місця паління, якщо воно не забороняється;

- засобами зв'язку та місцезнаходженням найближчого телефону;

- правилами утримання шляхів евакуації;

- призначенням існуючих установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

- місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання;

 -діями в разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації тощо). 

 Проведення  протипожежних інструктажів супроводжується  практичним показом застосування  існуючих на об'єкті засобів  пожежогасіння.

 Висновок.

В умовах сучасного  виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи  в загальній системі керування  виробництвом, підсистему керування  безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

 Об'єкт  керування - це безпека праці  на робочому місці, ділянці,  цеху, у всій системі людина - виробництво,  характеризується взаємодією людей  із предметами і знаряддями  праці і виробничого середовища.

 Керуюча  частина містить у собі керівників підприємства, керівників підрозділів, службу охорони праці. При цьому тут закладені принципи системного підходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання інформації пов'язані, тобто інформація про відхилення в процесі контролю надходить у керуючий орган, де вона аналізується і приймається адекватне вирішення. Таким чином, СКОП діє за принципом зворотної зв'язок.

 Планування  здійснюється на основі складених  планів:

 перспективний  (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по охороні праці. Вони є частиною бізнес-плану;

 поточні  (річні) - вони включаються в щорічну  угоду по охороні праці колективного  договору між адміністрацією  і трудовим колективом;

 оперативно-календарні  плани по охороні праці (ОКП), місячні і квартальні.

 У комплекс  заходів щодо охорони праці  входять:

 боротьба  зі шкідливими і небезпечними  чинниками (шум, випромінювання, вібрація і т.д.);

 соціальні  заходи.

 З метою  послаблення негативних факторів  необхідно розробляти колективні та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці ( розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки).

Література 

1. Пістун  І.П., Піщенюк В.Ф., Березовський А.Г., Безпека життєдіяльності. Л., 1996 р.

2. Білявський  Г.О., Подул М.М., Фурдуй Р.С. Основи  загальної екології.-М.,1990 р.

3. Павленко  М.Г. Для нинішнього і майбутнього  поколінь.-К., 1992 р.

4. Юдин А.М.  Быт и экология.

5. Єлисєєв  А.Г. Охорона праці, Київ, 1991 р.

6. Дубицкий  А.Е., Меменов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф, Київ, "Здоров'я", 1993 р.

7. Стеблюк  М.І. Цивільна оборона, Київ, 1994 р.

8. Апанасенко  Б.Г., Чепкий А.П. Швидка медична  допомога, К., "Вища школа", 1992 р.

9. Рожинский  Г.Б. Оказание доврачебной помощи, "Медицина", 1991 р.

10. Навчальний  посібник з ЦО для населення  Івано-Франківької області, "Знай  та умій". 1992 р.

11. Типове  положення про навчання, інструктаж  і перевірку знань працівників  з питань охорони праці.