Дії працівників на випадок виникнення пожежі та заходи особистої безпеки при пожежі

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-консультативний пункт у м. Маріуполі

Кафедра  фізичного виховання та безпеки життєдіяльності

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Охорона праці»

на тему «Дії працівників на випадок виникнення пожежі та заходи особистої безпеки при пожежі.»

                                                                            Виконала:

                                                                            студентка групи ПЗзн-13-1ма

                                                                            НКП в м. Маріуполі

                                                                            Подлєсна Тетяна Миколаївна

Маріуполь-2014

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. Інструкції та заходи пожежної безпеки………………………………….4
2. Дії персоналу під час виникнення пожежі……………………………..10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..16

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..18

ВСТУП

      Пожежна безпека на підприємстві – це один з важливих факторів збереження вашої робочої території і життя персоналу. На жаль, більшість підприємців підходять до цього питання не дуже серйозно. Вішають вогнегасники, пожежні сигналізації, малюють плани евакуації не для того, щоб дійсно захистити себе від можливої майбутньої біди, а для перевірок, щоб ті не дали штраф, щоб не заважали робочому процесу. І тільки якщо, дійсно, щось станеться на площах підприємств, тільки тоді власники фірм по-справжньому ставляться до цього серйозніше, не обходять даний момент стороною, але часом це відбувається вже пізно.

     Пожежна безпека на підприємстві – це не тільки ряд стандартних вимог. Будь своє або орендоване приміщення, воно має бути готове до стану бойової готовності, а не покладатися на справу випадку. Збитки від пожеж небезпечні і значні тим, що осередок загорання не зафіксуєш відразу без допоміжних засобів і гасити полум’я досить складно. У будь-якому приміщенні, не важливо, воно ваше особисте або орендоване, потрібно встановлювати всі потрібні системи пожежогасіння.

     В даній  роботі ми розглянемо такі  питання як пожежа, причини її  виникнення, загальні вимоги пожежної  безпеки, дії працівників підприємств  при пожежах.

1. Інструкції та заходи пожежної безпеки.

Пожежа  - неконтрольоване горіння позаспеціальним осередком, що завдає моральні і матеріальні збитки, а іноді призводить до загибелі людей. Причини виникнення пожеж:

- недотримання правил  пожежної безпеки;

- необережне поводження  з вогнем;

- несправність електрообладнання;

- аварії, катастрофи;

- природні явища.

Процес горіння можливий за наявності: горючої речовини, джерела запалювання, окислювача.

   На об’єктах, де існує потенційна загроза виникнення пожежі, для встановлення належного протипожежного режиму, мають бути розроблені відповідні інструкції про заходи пожежної безпеки, які затверджуються керівником підприємства. Вони вивішуються на робочих місцях, персонал підприємства має дотримуватися вимог інструкції у повному обсязі з метою поліпшення протипожежного стану об’єкта.

 Інструкції мають розроблятися як загальнообов’язкові, для підприємств для окремих структурних підрозділів, а також окремих технологічних операцій, машин і обладнання.

 Розробку інструкцій здійснюють після детального аналізу пожежної небезпеки підприємства, дільниці чи технологічного процесу на підставі нормативно-технічної документації та правил пожежної безпеки.

В інструкціях вказується категорія приміщень за вибухопожежною небезпекою, дається повна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, протипожежні заходи перед початком роботи, під час роботи, та після її закінчення. В інструкціях визначаються вимоги до протипожежного режиму на території підприємства, на шляхах евакуації, на робочих місцях, а також місцях зберігання легко запалювальних та горючих речовин.

В інструкціях мають бути вказівки щодо зупинки технологічного обладнання на випадок виникнення пожежі та приведення в дію стаціонарних автоматичних засобів пожежогасіння[1,c.543].

При розробці інструкцій має враховуватися специфіка пожежної небезпеки технологічних процесів, виробничого обладнання , категорія приміщень, будівель і зовнішніх установок і т. ін. Держава прийняла відповідний законопроект про правила пожежної безпеки. Bідповідно до Правил пожежної безпеки в Україні основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є: 
визначення обов'язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;  
призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту;  
встановлення на кожному підприємстві (установі, організації) відповідного протипожежного режиму;  
розробка й затвердження загальнооб'єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками;  
розробка планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі;  
встановлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним всіх працюючих;  
визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за Правилами улаштування електроустановок;  
забезпечення територій, будівель та приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони;  
створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин та команд.

      В першу чергу на кожному підприємстві (об'єкті) з урахуванням його пожежної небезпеки наказом необхідно призначити відповідальних за пожежну безпеку, визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки та встановити відповідний протипожежний режим[3,c.112].

     Конкретні особи з числа керівництва об'єкту та персоналу призначаються відповідальними за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

     Керівник (власник), делегуючи свої повноваження, визначає своїм наказом осіб відповідальних за пожежну безпеку. Методологія підготовки такого наказу полягає в тому, щоб жоден квадратний метр території та приміщень об'єкта, жодна виробнича чи технологічна операція, порушення регламенту якої може призвести до виникнення пожежонебезпечної або вибухопожежонебезпечної ситуації, не залишились без відповідальної за пожежну безпеку особи.

Основними напрямками роботи осіб, відповідальних за пожежну безпеку є:  
1.Забезпечення необхідною інформацією, підготовка і розробка документів (наказів, інструкцій, планів евакуації на випадок пожежі тощо).  
2.Ведення  документації. 
3.Розробка та виконання протипожежних заходів.  
4.Створення та організація роботи добровільних пожежних дружин та пожежно-технічних комісій.  
5. Організація та проведення протипожежних інструктажів. Практичне відпрацювання планів евакуації, дій у разі пожежі з персоналом об'єкта.  
6.Аналіз виявлених порушень вимог пожежної безпеки, а також загорянь і пожеж, що мали місце.  
7.Організація та підтримання протипожежного режиму.  
8.Придбання, експлуатація, утримання, перевірка технічних засобів і систем протипожежного захисту. 
9. Вивчення та впровадження позитивного досвіду, сучасних технологій забезпечення пожежної безпеки.  
10.Взаємодія з пожежною охороною та іншими організаціями щодо забезпечення пожежної безпеки[4,c.98].

    Протипожежний режим - це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки. Цих норм і правил мають дотримуватися усі працівники та відвідувачі.

Протипожежний режим встановлюється переважно такими внутрішніми документами, як накази та інструкції.

    В ході встановлення відповідного протипожежного режиму посадовим особам на кожному об'єкті з урахуванням умов його пожежної небезпеки слід визначити: 
-можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;  
-порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);  
-правила проїзду та стоянки транспортних засобів;  
-місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно розміщуватися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);  
-порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;  
-порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;  
-порядок огляду й закриття приміщень після закінчення роботи;  
-порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;  
-порядок організації експлуатації, обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);  
-порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;  
-дії працівників у разі виявлення пожежі;  
-порядок збору членів ДПД та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

    Забезпечення пожежної безпеки є досить складним соціально-економічним завданням, спрямованим на запобігання пожежам у всіх сферах діяльності людини та ліквідацію пожеж у випадку їх виникнення з мінімальними наслідками. Впровадження нових технологій, розвиток економіки постійно становлять нові проблеми перед системою забезпечення пожежної безпеки, функції якої доповнюються та розширюються, змінюючи тим самим структуру завдань щодо забезпечення її ефективності. Що таке "пожежна безпека" у сучасному розумінні? Розглянемо основні (базові) поняття.

    Система пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.

    Пожежобезбека об’єкта - стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

    Рівень забезпечення пожежної безпеки - кількісна оцінка попереджених збитків у разі можливої пожежі.

    Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків

    З правової точки зору, термін "пожежна безпека" можна розглядати як стан захищеності особи, майна, об'єкта, населеного пункту, регіону, держави від пожеж. Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в пожежонебезпечному об'єкті визначають на етапах його проектування, будівництва й експлуатації.

    Для оцінки ймовірності виникнення пожежі (вибуху) на діючих підприємствах або об'єктах, що будуються, будівлях, спорудах необхідно мати статистичні дані про час існування різних Пожежовибухонебезпечних подій, тобто таких подій, реалізація яких призводить до утворювання горючого середовища й виникнення джерела запалювання.

     Ймовірність виникнення пожежі (вибуху) в об'єктах, що проектуються, визначають на підставі показників надійності елементів об'єкта (складових частин), що дозволяє розрахувати ймовірність різних ситуацій у виробничому устаткуванні, системах контролю й керування, а також в інших пристроях, що складають об'єкт, які призводять до реалізації пожежовибухонебезпечних подій.

    Аналіз пожежної небезпеки полягає у визначенні наявності горючих речовин і можливих джерел запалювання, ймовірних шляхів розповсюдження пожежі й необхідних засобів пожежогасіння.

2. Дії персоналу під час виникнення пожежі.

     Виходячи з цього, завжди, в першу чергу, необхідно терміново залишити активну зону горіння. Перед тим, як вийти з приміщення, потрібно перекрити газ та вимкнути усі електроприлади, а краще здійснити повне знеструмлення об’єкту. При виході щільно закрити двері.

     Якщо пожежа виникла на вашому поверху і безпосередньої загрози для працівників немає, то потрібно здійснити запобіжні заходи від можливого негативного впливу води, яку використовують для гасіння. При цьому знеструмлюють приміщення, відсувають від стін меблі, накривають обладнання, предмети тощо захисною плівкою або іншими підручними засобами. На випадок виникнення пожежі на нижньому поверсі, виникає загроза негативного впливу диму на людей та перешкода для їх евакуації. У такому разі приміщення потрібно негайно залишити, але перед тим, як виходити через двері, їх треба трохи відчинити (ні в якому разі не можна різко відкривати або вибивати двері, бо миттєвий доступ кисню може викликати викид полум’я ). Тому під час пожежі двері треба відчиняти обережно з урахуванням перепаду температури і впливу полум’я.

     Після відчинення дверей і впевненості, що на шляху виходу з будівлі ще немає сильного задимлення та високої температури, необхідно негайно залишити будинок, рухаючись по коридорам та сходовим клітинам. Користуватись ліфтом у разі пожежі категорично заборонено, за винятком ліфтів, які спеціально призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони.

    Якщо приміщення відрізане вогнем, димом, високою температурою від основних шляхів евакуації, то насамперед необхідно перешкодити доступу диму і продуктів горіння до нього, для чого негайно закрити усі щілини у дверях будь-яким матеріалом (ганчірки, штори тощо), за винятком синтетичних. Краще, щоб вони були змочені водою.

    У приміщенні, яке заповнене димом, рухатись потрібно повзком у напрямку до вікна, закривши при цьому за можливості ніс та рот зволоженою тканиною і подати сигнал про допомогу. Ніколи не стрибайте у вікно без самої явної про це необхідності (кожен другий стрибок з четвертого поверху при пожежі є смертельним). Якщо стрибати все ж таки прийдеться, спочатку викиньте за можливості через вікно м’які речі: матраци, подушки та ін., спробуйте залізти на підвіконник, повиснути на ньому, на руках, щоб зменшити висоту падіння і, відштовхнувшись, стрибайте, спрямовуючи своє тіло на м’які предмети.

     При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі виконувати наступні правила:

- перед тим, як увійти  у палаюче приміщення, накритися  з головою мокрим покривалом, плащем тощо;

- двері в задимлене  приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла  дверним полотном для того, щоб  уникнути спалаху полум’я від  швидкого приливу свіжого повітря;

- у дуже задимленому  приміщенні пересуватись поповзом  або схилившись, бо більшість  нагрітих газоподібних речовин  та дим скупчуються у верхній  частині приміщення;

- для захисту від чадного  газу по можливості дихати  крізь зволожену тканину;

- якщо виникло займання  одягу, лягти на землю (підлогу) та  перекочуватися для збиття полум’я (бігти не можна, тому що полум’я  може ще збільшитися);

- побачивши людину, на  якій горить одяг, потрібно накинути  на неї пальто, плащ, покривало  та щільно притиснути і, таким  чином, збити полум’я;

- при гасінні пожежі  використовувати вогнегасники та  інші засоби гасіння за призначенням, спрямовуючи їх на поверхню, що  горить.

     Горіння одягу, безпосередні контакти з полум’ям, розжареними предметами, рідинами, що горять, призводять до опіків різного ступеню.

Опіки І, ІІ, ІІІ А ступенів належать до поверхневих. Вони можуть загоюватися самостійно з повним відновленням шкірного покриву навіть на великій площі опіку. Глибокі опіки ІІІ Б та ІV ступенів принципово відрізняються тим, що загоюються рубцюванням та здебільшого вимагають хірургічних методів лікування.

     Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Його кладуть в горизонтальне положення та швидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом.

     При невеликому опіку (І ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змочити уражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов’язки.

    При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно на них покласти стерильну антисептичну пов’язку. У разі відсутності такого роду матеріалів використовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо, дати знеболювальні препарати.

     При великих опікових ураженнях шкіри треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистим пропрасованим простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральна вода).

При сильних опіках не можна:

- обробляти шкіру спиртом, одеколоном, поливати пухирі та  обвуглену шкіру водою;

- проколювати пухирі, що  утворились, щоб не інфікувати  рану;

- змащувати вражені місця  жиром, розчином брильянтовим зеленим, засипляти порошками (це перешкоджає  подальшому лікуванню);

- зривати прилиплі до  місця опіку частини одягу;

- дозволяти потерпілому  самостійно пересуватись(можливий  шок).

     Зазвичай, на кожному об'єкті повинен бути розроблений та встановлений певний порядок повідомлення про пожежу аварійно-рятувальних і пожежних підрозділів та інших аварійних служб. Слід ознайомити працівників з цим порядком та з порядком дій під час пожежі, заздалегідь повідомивши про це диспетчера пожежної охорони, провести тренування осіб, які проходять курс пожежно-технічного мінімуму (ПТМ), викликати пожежні підрозділи[8].

    Важливо нагадати працівникам про необхідність знеструмлення приміщень у разі виникнення пожежі або появи її ознак в устаткуванні, електроустановках, комунікаціях, та вентиляції.

    Керівник структурного підрозділу підприємства, установи, організації зобов'язаний детально зупинитися на гасінні пожежі встановленими на об'єкті засобами пожежегасіння й порядку увімкнення стаціонарних установок пожежегасіння (в разі їх наявності).

    Зазвичай найбільше розповсюдження на об'єктах, як первинний засіб пожежегасіння, отримали порошкові вогнегасники. Порошкові вогнегасники бувають переносними та пересувними.

    Як приклад наведемо застосування при діях під час пожежі переносного порошкового вогнегасника ВП-5Б. Для приведення вогнегасника в дію потрібно:

- видалити запобіжну чеку 19 - пристрій, який унеможливлює випадкове спрацювання;

- натиснути й відпустити кнопку з голкою 17, при цьому буде зруйновано мембрану балона з робочим газом 4; робочий газ через отвір у головці 2 й сифонну трубку 5 зайде до корпусу 1 і утворить у ньому надлишковий тиск, та спричинить вихід вогнегасного порошку.

     Після таких нескладних маніпуляцій вогнегасник готовий до розпилення вогнегасного порошку на вогнище пожежі. Під час натискання на важіль 7 відкривається клапан 10 і вогнегасна речовина через сифонну трубку 5, рукав 3 та насадку-розпилювач 6 подається на вогнище пожежі. Для того, щоб припинити подачу вогнегасної речовини потрібно відпустити важіль 7.

     На кожному об'єкті мусить бути встановлений порядок організації зустрічі аварійно-рятувальних і пожежних підрозділів. Слід нагадати працівникам, що при діях під час пожежі, з прибуттям на пожежу пожежних підрозділів необхідно забезпечити їм безперешкодний доступ на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску[6].

     Особам, котрі опановують курс ПТМ слід роз'яснити, що вони після прибуття пожежних підрозділів повинні допомагати вогнеборцям у прокладанні рукавних ліній; робітники об'єкта при діях під час пожежі залучаються до евакуації матеріальних цінностей та виконання інших робіт за розпорядженням керівника гасіння пожежі.

     При навчанні працівників, згідно з програмою, потрібно висвітлити питання, пов'язані з роботою на об'єкті добровільних пожежних дружин, положення про які затверджено наказом МНС України від 11 лютого 2004 року № 70.

     Добровільні пожежні дружини( далі буде ДПД) створюються на підприємствах для вжиття заходів щодо запобігання пожежам, організації гасіння пожеж, здійснення громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки, які установлені чинним законодавством, надання допомоги пожежно-рятувальним підрозділам, проведення роз'яснювальної роботи з працівниками підприємства.

    В разі потреби в цехах, на складах та в інших структурних підрозділах підприємств можуть створюватися відділення добровільних пожежних дружин (ДПД) відповідно до кількості робочих змін, а також за наявності на підприємстві протипожежної техніки (автомобілів, мотопомп).

     Табель з обов'язками членів ДПД щодо запобігання пожежі та діями під час пожежі у разі її виникнення вивішується в приміщеннях підприємства на дошці оголошень.

ВИСНОВКИ

     Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення безпеки підприємств, установ покладено на керівників або уповноважених ними осіб; їх обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки обумовлені статтею 5 цього ж Закону.

     Керівники підприємств та посадові особи зобов’язані щодо пожежної безпеки:

1. Розробляти комплекс  заходів щодо забезпечення пожежної  безпеки на підприємстві, в установі, організації.

2. Відповідно до державних  нормативних актів з пожежної  безпеки розробляти і затверджувати  положення, інструкції, інші нормативні  документи, що діють в межах  підприємства; здійснювати контроль  за їх виконанням.

3. Організовувати навчання  працівників щодо пожежної безпеки.

4. Утримувати у справному  стані засоби протипожежного  захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати  його не за призначенням.

5. Проводити службове розслідування  випадків пожеж.

     Успіх гасіння пожежі залежить від ступеня підготовки об’єкта та навченості персоналу до дій в цих екстремальних умовах. У разі появи ознак загоряння (диму, запаху, полум’я) кожен працівник має негайно повідомити про це органи пожежної охорони (01), керівника або посадову особу підприємства, а також задіяти систему оповіщення і вжити відповідних заходів щодо евакуації людей, а надалі приступити до гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

     Персонал об’єкту має добре знати ознаки пожежі, а при їх появі знати свої дії , визначені посадовими інструкціями з пожежної безпеки. До прибуття пожежно-рятувальної служби об’єктові ДПД мають викликати фахівців для відключення силової і світлової електричної мережі, приточно-витяжну вентиляцію, припинити живлення технологічного обладнання пожежонебезпечними речовинами та задіяти наявні засоби пожежогасіння.

     Між членами ДПД, для оперативної і злагодженої дії, завчасно розподіляються обов’язки, які відображаються в табелі оперативного розрахунку, який є додатком до оперативного плану пожежогасіння.

     Посадова особа об’єкта до прибуття пожежно-рятувальної служби має видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, що не беруть участь у ліквідації пожежі і задіяти всі наявні засоби та сили на ліквідацію загоряння.

     Для успішної ліквідації загорянь у початковий період велике значення має наявність, справність, та правільне утримання засобів пожежогасіння, а також достатнє знання персоналом їхніх тактико-технічних даних та правил користування ними.

    До прибуття підрозділів пожежно-рятувальної служби на персонал об’єкта покладаються тільки обов’язки щодо, описаних вище, первинних дій.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Москальова В.М. Основи охорони праці. Підручник. — К.: Професіонал, 2005. — 672 с.
2. Калда Г.С., Ковтун І.І. Безпека життєдіяльності. – Хмельницький: 2000. 
3. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.
4. Винокурова Л. Е., Васильчук М. В., Гаман М. В. Основи охорони праці: Підручн. для проф.-техн. навч. закладів. - 2-ге вид., допов., перероб. - К.: Вікторія, 2001. - 192 с.
5. Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 288 с.
6. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні»\№126 від 19.10.2004 р.
7. Закон України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 49, ст.668)
8. Закон України «Про пожежну безпеку» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 5, ст. 21