Депозитарная система

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Депозитарна система України
1. Національний депозитарій України
2. Всеукраїнський депозитарій цінних паперів.
2. Проблеми і тенденції депозитарної системи України

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На ринках цінних паперів  існують два основних інструменти: пайові інструменти (акції) і боргові  інструменти (облігації). Робота з цими інструментами пов’язана з трьома функціями: кастодіальною, фідуціарною і кліринговою. Оскільки різні юридичні особи здатні виконувати і виконують ці три функції, практичне здійснення відповідних процедур може бути не до кінця зрозумілим. Тому важливо чітко розуміти, що саме мають робити ці стуктури та в чому полягає специфіка їх діяльності.

В цій роботі будуть детально розглянуті засади функціонування депозитарної системи України та основні проблеми та тенденції.

Депозитарій - це організація, якій доручено зберігати, зараховувати на депозитні рахунки і списувати  з рахунків сертифікати цінних паперів, або ж права власності, її клієнтів.

Депозитарій може здійснювати такі види діяльності:

• Зберігання: цінні папери можуть існувати в електронній дематеріалізованій формі, тобто у формі електронних записів у реєстрі, або у паперовій формі, знерухомленими у депозитарії.

• Зарахування і списання з рахунків: виконання цих функцій означає підтримання стосунків між реєстратором і/або емітентами, а також виконання відповідної ролі у процесі андерайтингу чи лістингу нових випусків цінних паперів.

• Виплата дивідендів, нарахування відсотків, повернення основної суми,

включаючи корпоративні дії та голосування за довіреностями: з оплати агенту та реєстратору, а також емітенту, залученим до цього процесу, залежно від рівня послуг, які надає депозитарій, і його стосунків з цими юридичними особами.

• Інші послуги: крім цих основних послуг, депозитарії можуть також пропонувати додаткові послуги. Це може бути видача і отримання цінних паперів у позику, звірка та розрахунки по угодах РЕПО.

 

1. Депозитарна системи України

Сьогодні в Україні  функціонують три депозитарії: Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦБ), який займає 87% ринку, його конкурент Національний депозитарій України (НДУ) з ринковою часткою приблизно 13 % і депозитарій Нацбанку, який являється відділом в одному з департаментів НБУ і займається виключно облігаціями внутрішньої державної позики.

1.1 Національний  депозитарій України

Національний депозитарій  України (НДУ) створено в травні 1999 року в якості центральної ланки Національної депозитарної системи, як це передбачено  Законом України "Про Національну  депозитарну систему та особливості  електронного обігу цінних паперів  в Україні".

Керівництво НДУ

Згідно зі статутом Національного  Депозитарію, Вищим органом управління Національного депозитарію є  загальні збори Акціонерів Національного  депозитарію, які скликаються не рідше одного разу на рік.

Роботу по організації  загальних зборів Акціонерів проводить  Голова Національного депозитарію. Головує на загальних зборах Акціонерів Голова Національного депозитарію, а в разі його відсутності один з членів Ради Національного депозитарію  за рішенням Ради.

       Структура НДУ

В організаційній структурі  Депозитарію виділяють наступні департаменти (Рис. 3.1).

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Організаційна структура  Депозитарію

Завдання НДУ

Згідно із Законом України "Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" до компетенції Національного депозитарію  України належить (Рис. 3.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2. Компетенції Національного  депозитарію України

Правова основа НДУ

У своїй діяльності Національний депозитарій керується Законами України "Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні", іншими нормативно-правовими актами України.

Національний депозитарій  є центральним елементом Національної депозитарної системи, який забезпечує її формування та розвиток, функціонування єдиної системи депозитарного обліку і обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи у міжнародну систему депозитарних установ, що забезпечують функціонування світових ринків капіталу.

Національний депозитарій  України є спеціальною установою, створеною у формі відкритого акціонерного товариства зі статутним  фондом у розмірі 5 млн. гривень. Контрольний  пакет НДУ у розмірі 86% належить державі і управляється від її імені рівними частками Міністерством  фінансів (43%) та Національним банком України (43%). Крім того, Національний банк України  безпосередньо володіє 4,4% акцій  НДУ. Решта акцій НДУ (9,6%) належить іншим юридичним особам - членам Національної депозитарної системи.

У відповідності з законом  Національний депозитарій України  виконує дві групи функцій.

Перша група складається  з виключних функцій, які надаються  законом лише Національному депозитарію  України:

1) стандартизація депозитарного  обліку цінних паперів відповідно  до міжнародних норм;

2) стандартизація документообігу  щодо операцій з цінними паперами  і нумерація (кодифікація) цінних  паперів, випущених в Україні,  відповідно до міжнародних норм;

3) встановлення відносин  і налагодження постійної взаємодії  з депозитарними установами інших  країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод  про пряме членство або кореспондентські  відносини для обслуговування  міжнародних операцій з цінними  паперами учасників Національної  депозитарної системи, контроль  за їх кореспондентськими відносинами  з депозитарними установами інших  країн. 

Другу групу складають  функції, які, згідно закону, виконуються  кожним депозитарієм:

1) зберігання і обслуговування  обігу цінних паперів на рахунках  у цінних паперах та операцій  емітента щодо випущених ними  цінних паперів;

2) кліринг та розрахунки  за угодами щодо цінних паперів;

3) ведення реєстрів власників  іменних цінних паперів. 

Держава сприятиме добровільній реорганізації всіх українських  депозитаріїв, включаючи Національний депозитарій, в єдиний централізований  кліринговий депозитарій, що перебуватиме переважно у недержавній власності.

1.2 Всеукраїнський  депозитарій цінних паперів

Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (ВДЦП) було створене у 2008 році. Акціонерами ВДЦП є зберігачі цінних паперів та організатори торгівлі. Держава у складі акціонерів представлена Національним банком України. Головними завданнями ВДЦП є надання якісних депозитарних й клірингових послуг, а також втілення найкращих міжнародних практик з депозитарної діяльності на ринку України.

Діяльність ВДЦП будується на принципах прозорості та всебічного урахування інтересів представників всіх груп професійних учасників українського фондового ринку. У системі корпоративного управління ВДЦП існує такий важливий орган, як Рада учасників, до складу якої увійшли професійні учасники фондового ринку – зберігачі та організатори торгівлі. За Радою закріплені широкі повноваження, які надають можливість активно впливати на розробку та впровадження тарифів депозитарію, технологій взаємодії з ринком тощо. Таким чином, ВДЦП дотримується політики прозорості та ефективного управління, і надає ринку дієві важелі впливу на свою діяльність.

Для надання клієнтам якісних послуг ВДЦП створив сучасну інфраструктуру, яка забезпечує ефективне виконання всього комплексу депозитарних та розрахунково-клірингових послуг. Інфраструктура передбачає наявність відповідного технологічного приміщення, належних засобів зв’язку, засобів захисту інформації, сучасного програмно-технологічного комплексу. Побудована інфраструктура дозволяє ВДЦП обслуговувати клієнтів на рівні світових стандартів.

На сьогоднішній день ВДЦП є безумовним лідером з надання депозитарних послуг на українському фондовому ринку. Депозитарій обслуговує активи, вартість яких перевищує річний державний бюджет України. Та водночас, ВДЦП постійно працює над вдосконаленням своїх послуг шляхом розробки нових технологій взаємодій з ринком, підвищення рівня обслуговування своїх клієнтів та зменшення вартості послуг.

ВДЦП є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), яке було створене у 1997 році для надання депозитарних послуг на фондовому ринку. За роки своєї роботи МФС став прозорим ефективним повнофункціональним кліринговим депозитарієм, який забезпечував обслуговування абсолютної більшості депозитарних активів. Об’єднання МФС та ВДЦП відбулось у 2009 році.

Депозитарна діяльність є виключним видом діяльності депозитарію ВДЦП. Окремими видами депозитарної діяльності товариство може займатися тільки на підставі ліцензій.  Напрямами діяльності депозитарію  є:  Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Відповідальне зберігання цінних паперів у документарній та бездокументарній формах. Обслуговування обігу цінних паперів у бездокументарній формі. Знерухомлення цінних паперів і подальше обслуговування угод з ними та операцій емітента. Регламентація та обслуговування механізмів позички і застави цінних паперів, прийнятих на обслуговування. Кліринг і розрахунки за угодами з цінними паперами. Здійснення операцій, що підтримують процедури клірингу та розрахунків по цінних паперах та клірингу по грошових розрахунках в зв’язку з обслуговуванням операцій на фондових біржах та у торговельно-інформаційних системах. Здійснення реальної поставки чи переміщення з рахунку у цінних паперах проти одночасної оплати коштів відповідно до розпоряджень клієнтів або інформації від фондової біржі або торговельно-інформаційної системи. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Здійснення операцій щодо одержання від емітентів на свій рахунок доходів з цінних паперів (дивідендів, процентних виплат, виплат з погашення тощо) для наступного перерахування їх зберігачам. Здійснення функцій номінального утримувача в реєстрі власників іменних цінних паперів, депонованих у депозитарії. Встановлення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн на підставі одно- та/або багатосторонніх угод з метою обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами. Надання інформаційно-консультативних послуг з питань депозитарної діяльності.

 

 

2. Проблеми та тенденції депозитарної системи України

У рамках програми співробітництва  України з МВФ був підписаний договір, у відповідності з яким Україна зобов’язалась у 2011 році створити єдиний Центральний депозитарій який буде повністю віповідати міжнародним стандартам, мати прозоре управління, базуватися на принципах корпоративного управління, забезпечувати збалансоване представництво інтересів учасників ринку і держави. При цьому, відповідно до домовленостей, участь держави повинна бути лише у створенні нормативно –законодавчої бази, а фінансування центрального депозитарію за рахунок бюджету зведено до мінімуму.

Учасники фондового ринку  стали обурюватися тим, що відбувається, як тільки стало відомо, що влада  планує створити Центральний депозитарій  на базі фактично державного Національного  депозитарію України (НДУ) та депозитарію  державних цінних паперів Нацбанку. У той же час найбільший у країні Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП) просто буде виведений  з гри.

Важливість створення ЦД полягає в тому, що фактично ЦД — це єдина нотаріальна контора для всього ринку цінних паперів, що обслуговує і гарантує належне забезпечення прав власності не тільки юридичним особам, а й приватним інвесторам. До них в Україні можна віднести близько 15 млн. чоловік, які володіють тими чи іншими правами на цінні папери.

В Україні, на жаль, такої  єдиної контори не існує, тому що боротьба за право називатися центральним  депозитарієм уже багато років точиться між Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів (ВДЦП, раніше — Міжрегіональний фондовий союз, МФС), створеного профільними учасниками фінансового ринку за сприяння Національного банку та міжнародних фінансових організацій (МФО), і квазідержавним Національним депозитарієм України (НДУ), оперативний контроль над яким донедавна здійснював Віктор Івченко, колишній заступник міністра освіти і екс-голова держінвестицій, якому належить ідея створення єдиного Центрального депозитарію на основі НДУ, що займає мізерну частку ринку і підрозділу НБУ, Івченко який володіє 13% акцій НДУ. У той же час близько 86% акцій НДУ належить державі в особі Нацбанку і Держкомісії з цінних паперів.

Що стосується ВДЦП, то тут  державі через НБУ належить трохи  менше 23% акцій, решта ж розподілені  між банками та іншими учасниками ринку (в тому числі близько 8,5% припадає на частку держбанків). Керівництво  Всеукраїнського депозитарію теж  подало до уряду пропозиції щодо створення  ЦД, але вже за рахунок об'єднання  ВДЦП - як найбільшого учасника ринку  депозитарних та клірингових послуг - з НДУ.

Фахівці вважають, що створювати Центральний депозитарій більш доцільно на основі двох вже існуючих (ВДЦП і НДУ), щоб нова установа могла поєднати в собі переваги обох структур .

На користь такого варіанту говорить перш за все той факт, що ВДЦП має досвід обслуговування величезної кількості операцій, високий рівень капіталізації (статутний капітал  ВДЦП становить 153 млн грн., В НДУ - близько 30 млн грн.). ВДЦП з 2010 року є учасником Системи електронних платежів Національного банку України, що дозволяє йому швидко і надійно обслуговувати грошові обороти за операціями з цінними паперами, що укладаються на фондових біржах. У середньому за місяць грошові обороти через ВДЦП становлять близько 0,5 млрд грн. А НДУ використовує для цих цілей застарілу систему «Клієнт-банк» з додзвоном по телефону. Зрозуміло, що за таких умов і грошові обороти в нього мізерні - він таку статистику навіть не публікує.

Якщо зберегти структуру  капіталу ВЦДБ, держава зможе мати найбільший пакет акцій у статутному фонді нової структури. Так, нинішнє  керівництво ВДЦП пропонує закріпити  за державою в особі НБУ, ДКЦПФР і  держбанків близько 40% акцій, а інші 60% віддати у власність учасникам  ринку за умови, що частка кожного  з них не буде перевищувати 5%.

ВДЦП вже зараз має  прозору та більш ефективну у  порівнянні із НДУ систему корпоративного управління, яка відповідає міжнародним  стандартам. Якщо в наглядовій раді та інших управлінських органах  НДУ сидять головним чином чиновники, то у ВДЦП в наглядовій раді широко представлені учасники ринку.

Колишній голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Сергій Петрашко вважає безперспективним створення Центрального депозитарію на базі Національного депозитарію: «Я не уявляю, як це взагалі буде працювати! Я не розумію, як Всеукраїнський депозитарій цінних паперів буде передавати, наприклад, сертифікати Національному депозитарію , якщо всі сертифікати розміщені у нього на зберігання на підставі договорів з емітентами? В цілому, створення депозитарію на базі НДУ - це безліч проблем з інвесторами та емітентами.»

Недавно в пресі було опубліковано лист посла США в Україні Джона Тефта до віце-прем'єр-міністра України Сергія Тігіпка, де Тефт наполягає на тому, що, згідно з меморандумом з МВФ, Центральний депозитарій повинен бути створений на базі двох діючих в країні установ, а саме ВДЦП і НДУ. Також, на думку посла, створення нової структури на базі НДУ та депозитарію Нацбанку суперечить домовленостям з МВФ і посприяє тому, що Україна втратить довіру іноземних інвесторів.

Про можливість такого перебігу подій говорить той факт, що НДУ  сьогодні існує переважно за рахунок  дотацій з держбюджету і належить державі на 86%. Таким чином, учасники ринку практично не мають можливості впливати на його діяльність. Не кажучи вже про те, що в руках певної групи чиновників опиниться вся  інформація про всіх учасників фондового  ринку, що при нинішньому рівні корупції в Україну не додасть їй інвестиційної  привабливості.

Бачення процесу створення центрального депозитарію міжнародними фінансовими організаціями насамперед зводиться до того, що частка держави в ньому має бути мінімальною. Тобто держава може виступати міноритарним акціонером. Більша частка власності має належати учасникам ринку.

Також МФО хотіли б побачити бізнес-план і техніко-економічне обгрунтування можливого розподілу чи злиття функцій, тому що будь-який розподіл функцій, на думку пані Пригожиної, призводить до підвищення трансакційних витрат. «Потрібно бути просто об’єктивними й подивитися на технічні розрахунки. Що нам вигідніше? Розділити функції ми завжди можемо. Це технічне рішення. Об’єднати функції сьогодні, як виявляється, дуже складно. Це, знову ж, політичні рішення», — каже представник СБ.

Ще один важливий принцип створення центрального депозитарію, на якому наполягають МФО, — рівний доступ до участі в центральному депозитарії акціонерів і Національного депозитарію України, і Всеукраїнського депозитарію цінних паперів. «Яка буде платформа? Чи, може, це буде нова платформа, куди вливатимуться два інші депозитарії, — це вже технічне рішення. Головне, що це має бути відкритий, прозорий, консолідаційний процес і, безумовно, відкрита, прозора участь у власності», — наголошує пані Пригожина.

Необхідно також звернути увагу на запропонований розподіл функцій  між НДУ та ВДЦП, в якому зазначено, що депозитарний облік цінних паперів  буде вести тільки Національний депозитарій  України – туди повинні будуть передані всі глобальні сертифікати  емітентів цінних паперів. А от за Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів  залишиться клірингово – розрахункова діяльність. Проте сьогодні уже можна припустити, що при такому розподілі функцій між депозитаріями вартість усіх процесів (транзакції, витрати на обслуговування рахунків у двох системах, на підтримку обох систем і т.д.) відразу збільшиться. Причиною для цього може стати вже один той факт, що учасники ринку для обслуговування всіх своїх операцій повинні будуть залучати вже не один з працюючих депозитаріїв, а два, оскільки їх функції розділені. До того ж ВДЦП, який обслуговує сьогодні 85% ринку, втратить чималу частину доходів, після того як залишиться без ліцензії на депозитарну діяльність. Тому не виключено, що депозитарію доведеться хоча б частково компенсувати втрати за рахунок тарифів на розрахунково-клірингові послуги, щоб підтримувати життєдіяльність своєї системи на колишньому рівні.

НДУ ж, швидше за все, доведеться значно розширити штат, знайти нові приміщення для офісів (це питання  депозитарій не може вирішити вже  дуже давно), нарешті забезпечити  достатній рівень технічної бази. А зробити все це одномоментно не вийде. Скільки грошей на все це знадобиться, невідомо, але сума обіцяє бути величезною. Оскільки сьогодні НДУ обслуговує лише 15% ринку, а вже через півроку після перших змін у законодавстві, цій установі доведеться надавати депозитарні послуги всьому ринку, та ще й обслуговувати державні облігації. Уряд обіцяв, що гроші на удосконалення НДУ надійдуть з бюджету, проте це суперечить домовленості з МВФ про максимальне скорочення бюджетних витрат. Тому підвищення тарифів на послуги НДУ стане логічним - воно буде необхідним, щоб окупити всі ці витрати.

Додатково до цього невідомо чи впорається НДУ, установа, що не має  досвіду одночасного обслуговування величезної кількості операцій, технічно з обслуговуванням всього ринку. Якщо виявиться, що технічна база та кількість  і кваліфікація персоналу НДУ  не дотягують до потрібного рівня, то хаос на ринку почнеться вже на етапі передачі туди глобальних сертифікатів з ВДЦП.

Роберт Д. Бонд керівник проекту  USAID «Розвиток фінансового сектору» говорить : «Наша позиція полягає в тому, що більшість капіталів центрального депозитарію цінних паперів має перебувати у приватній власності, а сам він повинен здійснювати діяльність відповідно до кращої міжнародної практики. З технічної точки зору, створення ЦД на основі ВДЦП при збереженні більшої частини його капіталу в приватній власності, що відповідає найкращій світовій практиці, є, безумовно, найкращою, ефективною і найменш витратною моделлю.

Меморандум, який Україна  підписала з МВФ дуже чітко  визначає, якою має бути роль держави  при створенні депозитарію. Так, пункт 26 Меморандуму говорить: «Участь  держави передбачає створення ефективної, чіткої законодавчо-нормативної бази і зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів». Що ж стосовно поділу функцій депозитарію, то на жаль, це не відповідає світовій практиці. На Заході за останні 5-7 років посилюється тенденція до консолідації інфраструктури ринків цінних паперів, оскільки це більш економічно ефективно. Також консолідація депозитарної, клірингової та розрахункової функцій сприяє мінімізації ризику. Набагато легше управляти ризиками, якщо ці функції консолідовані. Ця тенденція існує і в США, і європейських країнах.»

Такої ж думки притримується  директор правління Світового банку  по Україні, Білорусії та Молдови  Мартін Райзер: «Оскільки в Україні давно працює приватний депозитарій - «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», причому працює непогано і має довіру учасників ринку, ми виступаємо проти того, щоб витрачати державні гроші на створення нової структури, якщо така структура вже є. Ми довели до відома українського уряду цю нашу позицію: якщо і створювати єдиний депозитарій в Україні, то треба робити це на базі злиття Всеукраїнського депозитарію цінних паперів і НДУ. Таке злиття було б логічним: тоді інфраструктура та досвід, які вже існують у ВДЦП, не будуть втрачені і будуть задіяні в інтересах розвитку ринку.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В меморандумі між Україною і МВФ зафіксовано, що центральний депозитарій повинен повністю відповідати міжнародним стандартам та практиці, а участь держави передбачати лише створення ефективної нормативно-правової бази. У зв'язку з цим, спроба створити центральний депозитарій на базі НДУ, заперчує положення Меморандуму. Дії уряду України в даному питанні суперечать тому, що зазначено в ньому. Формулювання, в якому зафіксовано злиття двох існуючих депозитаріїв, могла стосуватися тільки НДУ і ВДЦП. Але ніяк не до депозитарної діяльності Національного банку України, як це сьогодні трактують в уряді. У Меморандумі також йдеться про мінімізацію використання державних коштів.

 Взаємини між Україною і МВФ стають все більш віддаленими. Існуючі точки розбіжностей стосуються багатьох питань - пенсійної реформи, збільшення цін на природний газ, скорочення субсидій в економіці та інших макроекономічних показників. Щодо питання по депозитарію, не зрозуміло, чому уряд України хоче діяти всупереч міжнародним тенденціям і кращій практиці з такого питання як депозитарій. Тим більше, що результат створення ЦД на базі ВДЦП був би на благо українського ринку і країни в цілому.

Фахівці з права вважають, що у разі якщо владі вдасться реалізувати плани щодо створення центрального депозитарію на базі НДУ, акціонери ВДЦП можуть оскаржувати такі дії в суді, а акціонери з іноземним капіталом - у міжнародних арбітражних судах, що займаються інвестиційними спорами. В такому разі Україні в черговий раз підтвердить свою репутацію країни з непередбаченою регуляторною політикою.

Цей захід потрібно провести не формально, а з урахуванням  інтересів учасників ринку. Щоб  створювана структура відповідала  міжнародним критеріям щодо депозитарної і розрахунково-клірингової діяльності потрібно взяти до уваги світовий досвід, прислухатися до думки міжнародних  фінансових і консалтингових організацій. Оскільки цей досвід показує, що державні структури не завжди є ефективними гравцями в тонких ринкових відносинах, роль держави повинна бути зведена лише до того, що у нього виходить краще. А саме - до створення нормативно-правових правил гри, а також контролю за їх дотриманням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення  про депозитарну діяльність” // Рішення  Державної комісії з цінних паперів  та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 999. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 р. за N 1238/13112

2. Фінансовий ринок /С.О. Маслова та ін.. – К., Каравела, 2006 – 344 с.

3. Офіційний сайт депозитарію  ВДЦП. - http://www.ausd.com.ua/index.php

4. Алексей Некрасов Депозитарий для рынка или для чиновников?//Комсомольская правда в Украине. – 2011. 

5. Ольга Антоненко  Роберт Бонд: Центральный депозитарий должен быть создан на основе ВДЦБ//Официальный сайт УНИАН - http://economics.unian.net/ - 2011.

6. Центральный депозитарий  должен создаваться на базе ВДЦБ — Всемирный банк// Зеркало Недели, Украина. - http://news.zn.ua/ - 2011.