Державна казначейська служба України

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

                                 КПІЗ

з управління державними доходами і  видатками

                                                                  Виконала :

                                                                  Студентка гр. ФУДм-51

                                                                  Ірза Ліля

                                                                  Перевірила:

                                                                  Перевознюк В.В.

                     ТЕРНОПІЛЬ-2012

                 Державна казначейська служба України

Державна казначейська служба утворена в нашій країні у 1995 р. з метою забезпечення більш ефективного управління бюджетними коштами та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів.

Казначейство України  є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. У своїй діяльності воно керується  Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів  України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р.

Суть діяльності казначейства України  полягає в тому, що воно зараховує  податки, збори та інші обов’язкові  платежі та провадить видатки  бюджету шляхом оплати рахунків розпорядників  та одержувачів бюджетних коштів. При цьому органи казначейства здійснюють на підставі платіжних та підтверджуючих документів розпорядників та одержувачів  коштів бюджету платежі за них  на користь суб’єктів господарської  діяльності, які виконали для них  роботи, надали їм послуги тощо.

Державна  казначейська служба  України для  виконання своїх функцій має  право:

• відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;
• розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;
• ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;
• вимагати від посадових осіб міністерств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного бюджету, ведення бухгалтерського обліку та складення звітності;
• звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;
• одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Органи  державного казначейства в процесі  виконання бюджетів за доходами наділені такими повноваженнями:

• встановлюють порядок відкриття та відкривають в управліннях державного казначейства рахунки для зарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів; повідомляють реквізити рахунків для зарахування бюджетних надходжень територіальним органам державної податкової служби;
• зараховують до державного та місцевих бюджетів податки, збори та інші обов’язкові платежі;
• здійснюють розподіл зарахованих до бюджетів платежів відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Бюджетним кодексом, законом про державний бюджет на відповідний рік і рішень про місцеві бюджети; перераховують за належністю розподілені кошти;
• готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених до бюджетів платежів на підставі висновків органів податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів;
• здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби та рішень судових органів;
• забезпечують своєчасне та в повному обсязі зарахування міжбюджетних трансфертів до відповідних бюджетів;
• ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій;
• складають звітність про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами.

Державну казначейську службу України  слід розглядати як самостійну, організаційну  одиницю, яка формує власну кадрову, господарчу, інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

Організаційна структура Державної  казначейської служби України  відтворює  структуру адміністративно-територіального  устрою України. Як видно з рис. 1.5, вона є трирівневою і складається з центрального апарату Державної казначейської служби України, який знаходиться у столиці і представляє його вищий рівень; 25 головних управлінь казначейства (одне – в Автономній Республіці Крим, по одному – в містах Києві та Севастополі, 24 – в областях); 633 управлінь органів казначейства в районах, містах і районах у містах. Сукупна кількість територіальних органів казначейства станом на 01.01.2012 р. становила 660 одиниці. Їхня кількість час від часу змінюється за рахунок укрупнення та об’єднання однойменних управлінь у районах та містах обласного підпорядкування.

           Рис. 1.5. Організаційна структура Державного казначейства 
України на 1 січня 2012 р. [17; 52].

Державну казначейську службу України  очолює Голова, який призначається  і звільняється з посади Кабінетом  Міністрів України за поданням Міністра фінансів. Голова здійснює керівництво  діяльністю казначейства, несе персональну  відповідальність перед Кабінетом  Міністрів України і Міністром  фінансів за виконання покладених на казначейство завдань. Він призначає  і звільняє з посади керівників структурних  підрозділів та працівників центрального апарату казначейства, крім заступників  голови; затверджує положення про  структурні підрозділи органів казначейства; визначає ступінь відповідальності заступників голови, керівників структурних  підрозділів та інших працівників  центрального апарату казначейства і керівників його територіальних органів, притягає їх до дисциплінарної відповідальності (крім заступників голови); підписує видані в межах компетенції Державної  казначейської служби України накази та організовує перевірку їх виконання; здійснює інші повноваження, передбачені  чинним законодавством та Положенням про Державну казначейську службу  України .

Починаючи з 2000 року бюджети виконуються окремо за доходами загального та спеціального фондів. Дані про надходження до бюджетів в розрізі загального та спеціальних фондів наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Обсяги  та структура доходів зведеного бюджету України 
без міжбюджетних трансфертів у 2009–2011 рр.

млрд. грн.

Дані  про обсяги видатків державного бюджету у 2011 р. за економічною класифікацією наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Обсяги  видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету України за економічною класифікацією у 2011 р.

           Єдиний казначейський рахунок є необхідним елементом управління операціями Державного казначейства України. Завдяки його запровадженню одержано можливість системно вирішити комплекс проблем управління коштами, які перебувають у розпорядженні казначейства, а саме:

• оптимізувати процедури проходження бюджетних коштів;
• скоротити суми залишків коштів на рахунках розпорядників;
• централізувати або децентралізувати здійснення бюджетних платежів через систему органів казначейства.

Єдиний казначейський рахунок  – це рахунок, який об’єднує кошти  субрахунків, що відкриті у Державному казначействі України (центральний  рівень) управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Тобто єдиний казначейський рахунок об’єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів.

Крім  того Державне казначейство України (центральний  рівень) уповноважене виконувати контрольно-наглядові  функції, пов’язані з роботою  його територіальних органів.

У процесі  реалізації повноважень з контролю, що належать до компетенції Державного казначейства України, воно має право:

• вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного бюджету, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;
• звертатися до суду, в тому числі в разі виявлення бюджетних правопорушень.

Важливим чинником покращення діяльності органів казначейства є вдосконалення  їх взаємодії з іншими учасниками бюджетного процесу. Взаємовідносини  між учасниками процесу виконання  бюджетів, на наш погляд, повинні перерости в систему узгоджених дій, спрямованих, насамперед, на вирішення проблемних питань. Вважаємо, що практика застосування спільних зусиль щодо усунення бюджетних правопорушень призведе до зменшення фактів нецільового використання коштів та підвищення фінансової дисципліни серед бюджетних установ та організацій.

Одним із ключових завдань на шляху  вдосконалення системи казначейського обслуговування державного бюджету  має стати покращення якості та оперативності  здійснення операцій з бюджетними коштами. Важливим аспектом такої діяльності, є прискорення проходження бюджетних  платежів. Цього можна досягнути  завдяки застосуванню систем, побудованих  на нових принципах, – так званих “онлайнових” систем. До таких систем належить система термінових переказів Національного банку України, яка дає змогу миттєво переказувати кошти між кореспондентськими рахунками учасників міжбанківських розрахунків. Нині Держаним казначейством України проводиться освоєння названої системи з метою впровадження її у практику діяльності казначейських органів.

Потребує вирішення також проблема оптимізації організаційної структури  органів казначейства на основі глибокого  функціонального аналізу виконуваних  ними завдань. В результаті модернізації організаційної структури вона має  дати змогу якомога ефективніше  реалізовувати повноваження, що віднесені  до компетенції органів казначейства.

Окремим важливим напрямом діяльності казначейства має стати вдосконалення  складання звітності про виконання  бюджетів. Нині діюче в органах  казначейства програмне забезпечення підготовки та консолідації звітності  ще не дозволяє формувати усю необхідну  фінансову звітність використовуючи дані, які накопичуються інформаційних  базах казначейства. Багато звітів складаються “вручну”. Така практика була допустимою на ранніх етапах функціонування казначейства, однак зараз існує необхідність перейти до формування звітності винятково на основі даних, зафіксованих в базах даних державного казначейства, та максимального її автоматизації. Даний підхід створює передумови для оперативного складання достовірної звітності про виконання державного бюджету без значних затрат некваліфікованої ручної праці. Крім того, існує необхідність впровадження уніфікованих правил формування звітності.

Важливим завданням залишається  покращення прозорості бюджетного процесу, створення можливостей для доступу  громадян до повної, своєчасної, достовірної  звітності про виконання бюджетів. Розвиток інформаційних та Інтернет технологій дозволяє забезпечити доступ до даних по надходженнях до державного бюджету за будь-який період. Одним  із варіантів вирішення проблеми прозорості бюджетного процесу є  здійснення оперативного моніторингу  надходжень до державного бюджету та висвітлення його даних на офіційних  Інтернет-сайтах органів виконавчої влади.

Досягнути зазначеного  можливо завдяки запровадженню  програмного продукту нового покоління, розробленого з урахуванням кращого  зарубіжного досвіду автоматизації  процесів бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності.

                 Федеральне казначейство Російської федерації

У грудні 1992 р. Президентом Російської Федерації  було підписано указ "Про федеральне казначейство", що стало початком створення системи Федерального казначейства Росії. Воно створене з  метою підвищення дієвості державної  бюджетної політики, ефективного  управління доходами та видатками у  процесі виконання бюджету федерації, підвищення оперативності у фінансуванні державних програм, посилення контролю за надходженням, цільовим і економним  використанням державних фінансових ресурсів.

Єдина централізована система органів Федерального казначейства являється трирівневою і складається з:

- Головного  управління Федерального казначейства  Міністерства фінансів Російської  Федерації (ГУФК) і підпорядкованих  йому територіальних органів  Федерального казначейства по  республіках у складі Російської  Федерації, краях, областях, автономіях, містах Москві та Санкт-Петербургу, містах, регіонах і районах у  містах. Здійснює зведений систематичний,  повний і стандартизований облік  операцій і управління рухом  коштів на рахунках казначейства, інформує вищі законодавчі та  виконавчі органи влади про  результати виконання федерального  бюджету, керує роботою нижчестоящих  органів казначейства;

- управління  федерального казначейства (УФК) по республіках в складі Російської Федерації, краях, областях, автономним утворенням, містах Москві і Санкт-Петербурзі. УФК забезпечують через нижчестоящі органи казначейства виконання всіх рішень щодо формування дохідної частини і використанню коштів федерального бюджету;

- відділення  федерального казначейства (ВФК)  по містах, районах і районах  у містах, крім міст районного  підпорядкування. Забезпечують формування  дохідної частини федерального  бюджету на території і цільове  фінансування витрат по бюджетоотримувачах, ведуть облік операцій за рухом засобів на рахунках казначейства в банках і особових рахунках бюджетоотримувачів, відкритих в органах казначейства.

Органи  казначейства є юридичними особами, мають самостійні кошториси видатків, поточні рахунки в установах  банків, печатку.

Федеральне  казначейство виконує такі основні  функції:

- організовує  бюджетне і фінансове виконання  республіканського бюджету та  фінансове виконання державних  позабюджетних фондів;

- здійснює  управління доходами та видатками  республіканського бюджету як  у національній, так і іноземній  валютах;

- організовує  і здійснює облік операцій  з руху коштів республіканського  бюджету та державних позабюджетних  фондів на рахунках казначейства;

- організовує  здійснення взаєморозрахунків між  республіканським бюджетом і  бюджетами республік, що входять  до складу Російської Федерації,  країв, областей, міст Москви і  Санкт-Петербурга;

- запроваджує  і забезпечує ефективне використання  єдиної телекомунікаційної інформаційної  системи казначейства;

- взаємодіє  з Центральним банком РФ, Державною  податковою службою, іншими центральними  органами державної влади і  управління з метою удосконалення  організації роботи і посилення  контролю за виконанням республіканського  бюджету;

- спільно  з Центральним банком РФ бере  участь у розробці і реалізації  погодженої кредитно-грошової політики;

- спільно  з Центральним банком РФ забезпечує  управління і обслуговування  державного внутрішнього і зовнішнього  боргу РФ.

Для виконання  функцій ефективного управління державними фінансами Федеральне казначейство має єдині рахунки, які відкриті у Центральному банку Російської Федерації. З цього рахунку проводяться  всі операції органів державного управління і на ньому консолідуються всі державні фінансові ресурси, до яких відносяться:

- кошти  федерального бюджету;

- кошти  бюджетів суб'єктів Російської  Федерації;

- кошти  місцевих бюджетів;

- кошти  державних позабюджетних фондів;

- позабюджетні  кошти бюджетних організацій.

Практика  фінансового управління і організації  ефективного контролю за бюджетним  процесом сформульована як норма  бюджетного права "принцип єдності  каси", згідно з яким усі державні кошти зосереджено в одній  касі і регулюються єдиним бухгалтерським обліком. При цьому основним правилом стає розподіл розпорядників і бухгалтерів, функції яких несумісні.

Розпорядниками  бюджетних коштів у Російській Федерації  є федеральні міністри або уповноважені ними особи, які приймають зобов'язання по видатках, у межах кредитів, що надані бюджетом, та готують розпорядження  про сплату державних видатків. Після  цього розпорядження про сплату надсилаються

розпорядниками  державному бухгалтеру, який не залежить від міністерства, яке здійснює видатки.

Роль  державного бухгалтера виконують федеральні казначейства, які мають центральні та місцеві підрозділи і власний  бухгалтерський облік та звітність.

Державний казначей забезпечує здійснення надходжень, а також здійснює платежі та сплату державних видатків.

Виконання федерального бюджету за доходами передбачає;

- перерахування  і зарахування доходів федерального  бюджету на Єдиний рахунок  федерального бюджету;

- розподіл  відповідно до затверджених федеральним  бюджетом федеральних регулюючих  податків;

- повернення  зайво сплачених сум податків;

- облік  доходів федерального бюджету  і звітності про доходи федерального  бюджету згідно з бюджетною  класифікацією Російської Федерації.

Доходи, зібрані на території, з особових рахунків відділень федерального казначейства, які є транзитними, поступають на особовий рахунок управління і далі до Головного управління федерального казначейства. Таким чином, облік  виконання федерального бюджету  за доходами здійснюється щоденно протягом фінансового року, який завершується, як правило, 4-5 січня. При цьому всі  особові рахунки доходів органів  федерального казначейства "обнулюються", а всі доходи акумулюються на єдиному рахунку і будуть використані для операцій у наступному фінансовому році.

Федеральне  казначейство реєструє всі операції, що пов'язані з надходженням у  федеральний бюджет доходів і  надходжень із джерел фінансування дефіциту федерального бюджету, в Головній книзі  Федерального казначейства.

Дані  Головної книги казначейства є основою  для формування звітів про виконання  федерального бюджету.

Виконання федерального бюджету за видатками  здійснюється з використанням особових рахунків бюджетних коштів, що відкриваються в єдиному обліковому реєстрі Федерального казначейства.

Процедура касового виконання бюджету полягає  у списанні бюджетних коштів із рахунку  органу Федерального казначейства з  відображенням цієї операції на особистому рахунку бюджетоотримувача. Таким чином, бюджетоотримувач втрачає можливість змінити напрямок фінансування, визначений федеральним бюджетом і вищими розпорядниками бюджетних асигнувань.

Федеральне  казначейство здійснює витрачання коштів федерального бюджету після перевірки  відповідності складених платіжних  та інших документів, необхідних для  здійснення видатків, до затверджених кошторисів доходів і видатків бюджетних  установ і доведених лімітів  бюджетних зобов'язань.

На основі наданих отримувачем коштів федерального бюджету документів, Федеральне казначейство здійснює платіж, списавши кошти з Єдиного рахунку федерального бюджету і відобразивши виконану операцію на особовому рахунку. У процесі здійснення платежу відповідна сума грошових коштів списується на підставі розпорядження Федерального казначейства з Єдиного рахунку на користь фізичних і юридичних осіб.

На кожній стадії виконання бюджету органи Федерального казначейства здійснюють контроль. Особливість казначейської  системи виконання бюджету полягає власне в тому, що банки здійснюють операції за розрахунково-грошовими документами клієнта в межах залишку засобів на особовому рахунку і не контролюють призначення платежу; органи федерального казначейства - в межах залишку засобів за статтею економічної класифікації і здійснюють контроль щодо призначення платежу.

З метою  координації і організації спільної роботи із забезпечення попереднього, поточного і наступного контролю за цільовим використанням коштів федерального бюджету, наказом міністра фінансів Російської Федерації затверджено  порядок взаємодії Управління Федерального казначейства і Контрольно-ревізійного  управління Міністерства фінансів. Взаємодія  управлінь Федерального казначейства і контрольно-ревізійних управлінь  полягає в інформаційному обміні, співробітництві під час планування і організації контрольної роботи, реалізації матеріалів ревізій і  перевірок.

               Державне казначейство Латвійської Республіки

Державне  казначейство Латвійської Республіки підпорядковане Міністру фінансів республіки, є юридичною особою, має свою печатку  із зображенням державного гербу.

 У  своїй діяльності казначейство  керується Конституцією, законами, міжнародними договорами, нормативними  актами Кабінету міністрів, розпорядженнями  міністра фінансів та заступника  державного секретаря з питань  бюджету.

 Казначейство  виконує свої завдання у співпраці  з іншими органами державного  управління і самоврядування, а  також з банками та іншими  фінансовими інституціями.

 Казначейство  складається з центрального апарату  казначейства та регіональних  розрахункових центрів у містах  та районах республіки.

 Центральний  апарат казначейства має у  своєму складі наступні департаменти:

- Внутрішніх  фінансових ресурсів;

- Зовнішніх  фінансових ресурсів;

- Управління  ризиком;

- Прогнозування  і фінансового планування;

- Нагляду  за виконанням бюджету;

- Звітів;

- Ревізії;

- Інформатики;

- Розрахунків.

 Структуру  казначейства та штатний розпис  відповідно до передбаченої кількості  штатних одиниць і фонду заробітної  плати затверджує заступник державного  секретаря з питань бюджету  Міністерства фінансів державному  бюджеті.

 Роботою  казначейства керує управляючий  казначейства, який призначається  на посаду міністром фінансів  за поданням заступника державного  секретаря з питань бюджету  Міністерства фінансів, На нього  покладаються наступні функції:

- представляє  казначейство в інших інституціях;

- видає  накази і постанови щодо питань, які знаходяться в компетенції  казначейства;

- планує  і організовує роботу казначейства;

- координує  взаємодію казначейства з іншими  державними інституціями та інституціями  самоврядування;

- затверджує  положення про структурні підрозділи  центрального апарату та регіональних  центрів міст і районів;

- призначає  та звільняє з посади державних  службовців, що працюють у казначействі;

 Роботою  структурних підрозділів казначейства  керують директори департаментів  і керівники регіональних розрахункових  центрів міст і районів, які  несуть відповідальність перед  управляючим за виконання завдань,  що стоять перед відповідною  структурною одиницею.