Документація господарських операцій та облікова політика

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра економіки підприємств

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на тему : «Документація господарських операцій та облікова політика»

(на залізничному транспорті )

 

 

Виконала: студентка І курсу,  
форма навчання заочна 
факультет Інститут бізнес освіти 
спец. Фінанси і кредит  
магістерська програма Фінансовий менеджмент у сфері бізнесу 
код студента 139323 
Сидоренко Т.М.

 

 

 

 

Київ – КНЕУ - 2014

 

  

ЗМІСТ

 

  1. Вступ                                                  

2.  Документація господарських  операцій на залізничному транспорті.

3. Облікова політика підприємств залізничного транспорту.

4.  Додаток №1. Наказ  про організацію облікової політики .

5. Література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

         

 

1. Вступ.

 

Залізничний транспорт, як відомо, є найважливішою складовою економічної системи України. В економіці України залізничний транспорт займає одне із провідних місць, оскільки він, як постачальник транспортних послуг, зумовлює зацікавленість держави в ефективності його господарювання. У зв’язку з цим актуальне місце займає відбір, теоретичне обґрунтування і практична реалізація концепцій, перевірених бухгалтерською практикою, які б сприяли  удосконаленню обліку та контролю фінансових результатів діяльності в поєднанні з технологічними особливостями залізничного транспорту.

           У процесі реформування бухгалтерського обліку в Україні зазнали істотних змін методологічні засади формування, обліку й відображення у звітності фінансових результатів звітного періоду з орієнтацією на концептуальні основи і принципи визнання доходів та витрат. Проте, це не забезпечило створення цілісної системи формування показників фінансового результату та відображення їх у фінансовій та податковій звітності. Незважаючи на те, що принципи, організація й методика обліку, порядок формування облікової політики підприємств України відповідають міжнародним стандартам фінансової звітності, все ж існує ряд невідповідностей в окремих концептуальних підходах щодо їх визнання. Саме тому є актуальною необхідність дослідження та формування методичних підходів щодо визначення фінансових результатів в системі бухгалтерського обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Документація  господарських операцій на залізничному  транспорті.

Підприємства залізничного транспорту складають Звіт про фінансові результати (форма 2), зміст і форма якого визначені П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». При заповненні даної форми фінансової звітності використовуються Методичні рекомендації із застосування на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджені наказом Укрзалізниці від 22 грудня 1999 р. № 362-Ц .

Мета складання даного звіту полягає у наданні користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки (збитки) діяльності підприємства за звітний період.

Структурні підрозділи основної діяльності залізниці, управління і Укрзалізниця крім вищевказаної форми звітності в обов’язковому порядку складають звіт форми № 10 – зал. (квартальна, річна) «Звіт про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України» (далі – звіт) затверджена наказом Укрзалізниці від 26.11.2008 р. № 519-Ц.

Звіт складається підприємствами основної діяльності залізничного транспорту і подається вищестоящій організації в строки, встановлені для здачі квартальної і річної фінансової звітності. До звіту належать: форма №10.1 – зал. «Звіт про доходи та витрати за видами діяльності та видами перевезень за плановими показниками» і форма №10.2 – зал «Звіт про доходи та витрати за видами діяльності та видами перевезень за фактичними показниками».

При складанні звіту необхідно користуватися рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»; 15 «Дохід», Номенклатурою витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань і господарських операцій транспорту України та Облікової політики залізниці.

Форма №10.1 – зал. складається з 17 розділів:

І розділ. Реалізація послуг з основних та допоміжних видів економічної діяльності залізничного транспорту по плановим показникам. До першого розділу входять два підрозділи – реалізація послуг з основних видів економічної діяльності та реалізація послуг з допоміжних видів економічної діяльності;

ІІ розділ. Витрати за галузевими господарствами економічними елементами за плановими показниками. Цей розділ має 15 підрозділів. До них входять: пасажирське господарство, господарство приміських пасажирських перевезень, господарство вантажної та комерційної роботи, господарство перевезень, локомотивне господарство, вагонне, колійне господарство, господарство будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд, господарство автоматики, телемеханіки та зв`язку, господарство матеріально – технічного забезпечення, дирекція залізничних перевезень та інші організаційно – правові форми, управління залізниць та структурні підрозділи, що їм підпорядковані, підрозділи Укрзалізниці та підприємства, що їм підпорядковані, всього витрат за галузевими господарствами.

V розділ. Витрати з ремонту  та модернізації основних засобів  за плановими показниками. Цей  розділ як і ІІ розділ складається  із 15підрозділів за видами галузевих господарств.

VII розділ. Загальновиробничі витрати за плановими показниками.

VIII розділ. Адміністративні витрати за плановими показниками.

ІХ розділ. Витратит на збут за плановими показниками.

Х розділ. Інші доходи і витрати операційної діяльності.

XV розділ. Витрати з надання послуг іншим підприємствам залізничного транспорту на сторону за плановими показниками.

XVI розділ. Витрати галузевих господарств за видами економічної діяльності, економічними елементами витрат за плановими показниками.

ХVII розділ. Витрати за основними видами економічної діяльності, за видами робіт допоміжної діяльності, економічними елементами та статтями витрат за плановими показниками. Цей розділ має два підрозділи –  випрати за основними видами діяльності та допоміжна діяльність.

Форма №10.1. – зал не має 3,4,6,11,12,13 та 14 розділів тому що розділ 3 і 5 складаються із 15 підрозділів за видами галузевих господарств.

Форма №10.2. – зал «Звіт про доходи та витрати за видами економічної діяльності та видами перевезень за фактичними показниками» також складається з 17 розділів тільки за фактичними показниками і мають додатково такі розділи :

ХІ розділ. Фінансові доходи і витрати за фактичними показниками.

ХІІ розділ. Доходи і витрати від участі в капіталі за фактичними показниками.

ХІІІ розділ. Інші доходи і витрати за фактичними показниками.

ХІV розділ. Надзвичайні доходи і витрати за фактичними показниками.

Таким чином, Звіт є досить великою формою звітності, яка зв’язана з формами бухгалтерської (фінансової) та окремі розділи Звіту пов’язані між собою.

Базою для заповнення форми 10 – зал. є дані поточного бухгалтерського обліку.

 

3. Облікова політика підприємств залізничного транспорту.

 

    На відміну від підприємств промисловості, на залізничному транспорті існує ряд галузевих особливостей, пов’язаних зі специфікою надання транспортних послуг і єдиним технологічним процесом її виробництва, що істотно впливають на організацію обліку фінансових результатів.

     Так, на жодному з промислових підприємств не існує порядку формування й розподілу доходів від перевезень, що виступає одним із перших розрахункових показників при визначенні фінансових результатів на залізничному транспорті.

      Дослідження специфіки транспортних послуг та єдиного технологічного процесу виробництва залізничного транспорту дозволили виділити такі основні фактори, що впливають на організацію обліку доходів від перевезень на підприємствах залізничного транспорту, та представити їх на Pис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 – Вплив особливостей технологічного циклу підприємств залізничного транспорту на організацію обліку доходів від перевезень

 

Залізничний транспорт не створює нового речового продукту, який би міг бути відокремлений від процесу виробництва і брав би участь у господарському обороті в речовому вираженні як товар. Тому обсяг виробництва на залізничному транспорті вимірюється показниками просторового переміщення вантажів і пасажирів. У цій галузі не створюється товарна продукція, а показниками якості продукції транспорту стали форми матеріальної відповідальності за збереження, терміновість та безпеку доставки вантажів та пасажирів, що має свою специфіку.

Специфічність транспортної продукції полягає в тому, що новостворений продукт виступає у вигляді корисного ефекту роботи транспорту, який можна споживати тільки під час виробничого процесу.

Різниця між отриманими доходами і витратами виробничо-господарської діяльності підприємств залізничного транспорту визначає фінансові результати. При цьому фінансові результати основної діяльності розраховуються як різниця між доходами і витратами від виконання перевезень та підсобно-допоміжної діяльності.

Визнання доходу від надання послуг в бухгалтерському обліку відбувається згідно зі ст. 10 П(С)БО 15 «Дохід» за умови існування таких обставин: 1) можливості достовірної оцінки доходу; 2) ймовірності надходження економічних вигод від надання послуг; 3) можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; 4) можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Вважаємо, що для визнання доходів від надання послуг відсутня умова передачі прав власності, а саме те, що надана послуга прийнята замовником. Умови визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в бухгалтерському обліку повинні бути такі:

1) сума доходу повинна  бути достовірно визначена, і  підприємство має право на  отримання цього доходу згідно  з конкретним договором або  підтвердженого іншим чином;       

         2) існує впевненість у тому, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства (впевненість забезпечена також у разі, коли підприємство одержує оплату в вигляді активу або відсутня невизначеність в отриманні активу);

3) право власності (володіння, користування, розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від підприємства  до покупця або робота прийнята  замовником (послуга надана);   

4) витрати можуть бути  достовірно визначені у зв’язку  з цією операцією.

    Всі, перераховані вище, критерії справедливі тільки для реалізаційних доходів. Момент визнання – головне питання в обліку доходів. Штрафи, пеня, неустойки за порушення договорів, а також відшкодування заподіяних підприємству збитків визнаються в тому звітному періоді, в якому судом винесено рішення про їх стягнення, або відповідний суб’єкт господарювання визнаний боржником. Суми кредиторської заборгованості визнаються доходами того звітного періоду, в якому закінчився термін позовної давності.

П(С)БО 15 «Дохід» передбачений розподіл доходів підприємства залежно від їх характеру, умов отримання, напрямів і видів діяльності.

       На підприємствах залізничного транспорту порядок бухгалтерського обліку доходів залежить від виду діяльності та організаційного рівня певного структурного підрозділу. Визначення видів діяльності підприємств залізничного транспорту було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Перелік робіт (послуг), які відносяться до основної діяльності залізничного транспорту» від 16 лютого 1998 р. № 173. Рівень організаційної структури визначає такі види діяльності: «основна діяльність залізничного транспорту», «основна діяльність залізниці», яка у свою чергу містить «експлуатаційну діяльність» і «підсобно-допоміжну діяльність» структурних підрозділів. Цей поділ обумовлює напрямки формування в обліку доходів (Pис. 1.2).


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. – Види діяльності підприємств залізничного транспорту залежно від рівня їх організаційної структури як об’єкти обліку доходів

 

 

Формування основного доходу залізниці від перевезень вантажів і пасажирів, багажу і пошти здійснюється за тарифами. Залізничний тариф – це ціна перевезень, яка регулюється державою.

Формування тарифної політики у вантажних і пасажирських перевезеннях забезпечує рентабельне функціонування залізничного транспорту. Правові основи встановлення тарифів визначені чинним законодавством України.

До складу суми доходу від основної діяльності залізниці включаються такі додаткові збори, як плати, які стягуються за перевищення ваги вантажів і багажу, плата за прибирання вагонів, за їх подачу, за збереження вантажу, багажу тощо.

Вартість пасажирських і вантажних перевезень – це основа визначення обсягів реалізації перевезень.

Первинними документами встановленої форми оформляється їх здійснення та оплата, що дозволяє отримати інформацію про обсяги реалізації перевезень і доходні надходження.

Таким чином, формування доходів по основній діяльності на підприємствах залізничного транспорту в обліку відрізняється за рівнями організаційної структури. Порядок їх формування автором представлено у вигляді схеми на Pис. 1.3.

Під терміном «доходні надходження» розуміються платежі, нараховані за перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти і пов’язаних з ними послуг, які підлягають розподілу між залізницями, що беруть участь у перевезеннях.

Під терміном «дохід від перевезення» розуміють грошові кошти, що належать залізниці за виконані в її межах перевезення і пов’язані з ними послуги.

На залізниці доходні надходження за перевезення певним чином акумулюються і перерозподіляються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3 – Формування основних доходів від перевезень для їх обліку за організаційними рівнями на залізничному транспорті

 

Сума доходів управління залізниці від перевезень за звітний місяць визначається приблизно в середині наступного місяця після отримання статистичних даних про обсяги виконаних робіт з перевезень вантажів, пасажирів, багажу і пошти. Головний обчислювальний центр Укрзалізниці підраховує суму доходу і розподіляє її між управліннями залізниць залежно від виконаних робіт кожним управлінням залізниці.

Для структурних підрозділів, що входять до складу управлінь залізниць, основний дохід від перевезень складає дохід у вигляді «права на дохід», визначений фінансовими та економічними службами згідно з витратами, які залежать від обсягу перевезень. При цьому умовно-постійні витрати не коригуються, і фінансування таких структурних підрозділів здійснюється в межах такого права. Право розраховується з використанням таких показників: у локомотивному господарстві – локомотиво-кілометри лінійні; у вагонному господарстві – вагоно-кілометри завантажені; у господарстві перевезень – загальна переробка вантажів (навантаження + розвантаження) в тоннах. «Право на дохід» інших структурних підрозділів визначається відповідними службами. Визначення «права на дохід» решти структурних підрозділів відбувається за фактичними витратами, але не вище планових. На відміну від управління залізниці, основні доходи структурного підрозділу визначають за внутрішніми розрахунковими цінами. Таким чином, отримані доходи перерозподіляють між структурними підрозділами відповідно до понесених ними фактичних витрат на перевезення.

До складу доходу за основною діяльністю підприємства залізниці включають також доходи, отримані від підсобно-допоміжної діяльності. До підсобно-допоміжної діяльності залізниці відносяться види діяльності, пов’язані з реалізацією продукції кар’єрів і щебеневих заводів, води, електроенергії, палива, послуг з охорони, автотранспортні послуги та ін.

Вказані вище особливості формування основного доходу від перевезень і розрахунків за ним обумовлюють дворівневу систему бухгалтерського обліку: перший рівень – облік основного доходу від перевезень у фінансовій службі управлінь залізниць; другий рівень – облік основного доходу від перевезень у структурних підрозділах залізниці. Види доходів від основного виду діяльності, які вплинули на організацію синтетичного обліку доходів у бухгалтерському обліку підприємств залізничного транспорту згідно зі затвердженими нормами Облікової політики Укрзалізниці та Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій залізничного транспорту.

    На відміну від підприємств промисловості, на залізничному транспорті для обліку доходів від підсобно-допоміжної діяльності структурних підрозділів у складі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку основного доходу відкрито два субрахунки: 705 «Дохід допоміжного виробництва» і 706 «Дохід від послуг з ремонту і будівництва».

    Вважаємо, що питання, які торкаються поняття «витрати», безпосередньо пов’язані з поняттям прибутку. Саме витрати є одним з основних елементів фінансової звітності, визначення яких – важливий чинник впливу на формування достовірних фінансових результатів.

    Що стосується тлумачення даного поняття в нашій країні, то згідно зі ст. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витратами звітного періоду є або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені .

У п. 7 П(С)БО 16 «Витрати» зазначено, що витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Нині в бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 16 «Витрати» витрати підприємства, залежно від їх характеру та умов отримання, поділяються лише за видами діяльності і включають витрати від звичайної діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної) та витрати від надзвичайної діяльності.

Зважаючи на сувору регламентацію обліку витрат законодавчими і нормативними актами, він має свої особливості на залізничному транспорті. Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 05 лютого 2001 р. № 65 «Методичні рекомендації по формуванню собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті» затверджена класифікація витрат на підприємствах транспорту, яка представлена схематично на Рис. 1.4.

Такий розподіл витрат на підприємствах залізничного транспорту не впливає на організацію бухгалтерського обліку, але має важливе значення для контролю та аналізу цих витрат, дозволяє визначати розмір дійсної економії або перевитрати коштів. Адже досягти зниження собівартості можна не тільки за рахунок зменшення норм витрат праці і матеріалів на одиницю продукції, але й за рахунок зростання продуктивності праці, оскільки при цьому зменшується частка незалежних витрат у собівартості кожної одиниці об’єкта калькуляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Витрати підприємств залізничного транспорту

 
                     

Залежно від економічного призначення

 

За способом включення в собівартість окремих об’єктів

 

За характером залежності від обсягу роботи по основному показнику відповідного господарського процесу

 

За видами

діяльності

 

За цільовим призначенням і  економічній однорідності витрат

                                     

Основні витрати

 

Витрати з обслуговування і управління

 

Прямі

 

Непрямі

 

Залежні (умовно - змінні)

 

Незалежні (умовно-постійні)

 

Витрати експлуатаційної діяльності

 

Витрати підсобно-допоміжної діяльності

 

Статті витрат

 

Елементи витрат


 

Рис. 1.4 – Класифікація витрат на підприємствах залізничного транспорту України

 

На підприємствах залізничного транспорту витрати обліковуються у двох напрямках: за статтями витрат і за елементами витрат. Статті показують цільове призначення засобів, тобто на виконання яких робіт або операцій вони витрачені. Облік за елементами витрат відповідає на питання про те, яких і скільки засобів витрачено на виконання цих робіт.

Групування витрат за статтями калькуляції на підприємствах залізничного транспорту, які включаються до виробничої собівартості перевезень, здійснюється за такими групами:

  • прямі матеріальні витрати (включається вартість усіх видів паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використані безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг) і на технологічні операції у процесі підготовки рухомого складу до експлуатації);
  • прямі витрати на оплату праці (включаються всі витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати працівникам, безпосередньо зайнятим здійсненням перевезень (робіт, послуг));
  • інші прямі витрати (включаються відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне і пенсійне страхування, нараховані суми амортизації рухомого складу залізничного транспорту, витрати на всі види ремонту, технічний нагляд і технічне обслуговування рухомого складу тощо);
  • загальновиробничі витрати (включаються витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу).

Статті витрат відображають калькуляційний розріз обліку витрат підприємства, а елементи витрат – економічний. Елементом є така економічно однорідна витрата, яка на даному підприємстві на далі не може бути розкладена на певні частини.

На залізницях витрати підприємств поділяють на такі елементи: заробітна плата; відрахування на соціальне страхування; матеріали (в тому числі паливо, електроенергія); амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші операційні витрати.

У розрізі цих елементів здійснюється облік за кожною статтею витрат.

З уведенням в дію П(С)БО 16 «Витрати» до структури основних витрат залізничного транспорту України були внесені суттєві зміни. Облік витрат на підприємствах залізничного транспорту здійснюється відповідно до «Номенклатури витрат по основній діяльності залізниць України».

Номенклатура витрат – це перелік витрат, що згруповані таким чином: 1) прямі витрати по перевезеннях; 2) прямі витрати допоміжного виробництва; 3) загальновиробничі витрати; 4) адміністративні витрати; 5) витрати на збут;   6) інші операційні витрати .

Наявність єдиної номенклатури забезпечує можливість складання зведених звітів і планів у цілому за всією мережею залізничного транспорту. Прямі витрати з перевезень згруповані за видами господарств залізничного транспорту (пасажирське, вантажне, локомотивне, вагонне та ін). Витрати кожного господарства утворюють окремий розділ номенклатури витрат, які завжди специфічні у відповідній галузі.

Разом із специфічними витратами існують основні витрати, економічний зміст яких на підприємствах, що належать до різних галузей господарства залізниці, однаковий. До таких прямих витрат відносяться транспортні витрати, оплата праці за невідпрацьований час, поточний ремонт виробничих будівель, споруд тощо. Їх перелік єдиний для експлуатаційної і підсобно-допоміжної діяльності.

Крім цього необхідно врахувати, що значний вплив на організацію обліку витрат має той факт, що більшість структурних підрозділів одночасно займається діяльністю, яка належить і до експлуатаційної, і до підсобно-допоміжної. Небагато структурних підрозділів займається або тільки експлуатаційною (наприклад, дистанції сигналізації і зв’язку) або підсобно-допоміжною діяльністю (наприклад, кар’єри і щебеневі заводи, шпалопросочувальні затони, рейкозварювальний поїзд).

Кожна стаття витрат має певний номер, вказаний у всіх первинних документах, якими оформляють факт понесених певних витрат. Відповідно до цих номерів здійснюється групування витрат, оформлення документів за напрямками витрат.

Для отримання повної інформації про витрати за статтями витрат і елементами витрат на всіх видаткових первинних документах (нарядах, маршрутних листах, лімітних картках, вимогах, відомостях нарахування амортизації та ін.) зазначається код статті витрат або об’єкта робіт, який використовується як ознака групування. У разі здійснення перевезень та інших видів діяльності структурні підрозділи залізничного транспорту забезпечують групування витрат виробництва на окремому субрахунку, а потім розподіляють їх за статтями (об’єктами робіт).

Організація бухгалтерського обліку витрат виробництва на підприємствах залізничного транспорту здійснюється за двома видами виробництва, тобто витрати виробництва розподілені на витрати з перевезень і витрати допоміжного виробництва. Загальним положенням для всіх підприємств залізничного транспорту незалежно від їх належності до основної і допоміжної діяльності, є облік витрат виробництва за елементами.

Побудова аналітичного обліку витрат виробництва базується на їх групуванні за статтями або об’єктами робіт, які у свою чергу деталізуються на складові елементи витрат. Деталізація аналітичного обліку витрат виробництва залежить від виду діяльності, до якого відносяться ці витрати.

Документація господарських операцій та облікова політика