Діяльність фондової біржі на ринку цінних паперів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА  ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему: «Діяльність фондової біржі на ринку цінних паперів»

Дніпропетровськ-2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ I ДІЯЛЬНІСТЬ ФОНДОВОЇ БІРЖІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

1.1 Фондові біржі: сутність та характеристика. Економічна характеристика Фондової біржі……………………………………………………………………….4

1.2 Фондові біржі в Україні Місце української біржі в класифікації фондових бірж…………………………………………………………………………………...6

РОЗДІЛ II ОСОБЛИВОСТІ ІСНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

2.1   Сучасний стан фондового ринку в Україні…………………………………...8

2.2   Шляхи поліпшення функціонування фондового ринку України…………...9

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...……12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..13

ВСТУП

Успішне функціонування економіки в умовах ринку не можливе  без розвиненого й стійкого фондового  ринку. Для стабілізації фінансового становища у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів держави постає необхідність забезпечити розширене відтворення шляхом залучення та «переливу» коштів через фондовий ринок. Розвиток ринку цінних паперів є своєрідним індикатором лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ.

В даний час у розвинутих країнах ринки цінних паперів  належать до числа найбільш динамічно  зростаючих елементів фінансової сфери. Оборот на нових ринках цінних паперів  зростає в багато разів швидше, ніж обсяг операцій на товарних ринках i на традиційних ринках комерційного та банківського кредиту. Формування ринків цінних паперів означає високий ступінь економічного розвитку.

Отже, з усією очевидністю  видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною на сьогоднішній день.

Метою роботи є аналіз стану і розвитку фондового ринку  в Україні в умовах становлення  ринкових відносин.

Предметом дослідження  є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні.

Об'єктом дослідження  є фондовий ринок України.

Теоретико-методологічною основою індивідуальної роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно проблем функціонування фондового ринку. Статистичну базу дослідження становлять дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату та економічних і політичних періодичних видань.  

РОЗДІЛ I

ДІЯЛЬНІСТЬ ФОНДОВОЇ БІРЖІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

1. Фондові біржі: сутність та характеристика. Економічна характеристика Фондової біржі

Закон України «Про цінні  папери і фондову біржу» від 18 червня 1991р. визначає фондову біржу як організаційно  оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними  паперами.

Відповідно до Закону фондова біржа є акціонерним товариством, що в ньому зосереджується попит і пропонування цінних паперів, яке забезпечує формування їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, власного статуту і правил.

Фондову біржу можуть створити не менше ніж 20 засновників – торговців цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінних паперів, за умови внесення ними до статутного фонду 10000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа – організація, яка створюється не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та з доручення клієнтів, а також виконувати функції депозитарію [1,ст. 33 згаданого Закону, доповнена частиною 4 згідно із Законом № 523/97-ВР від 10.09.97 р.].

Статут та правила  фондової біржі затверджуються її вищим органом.

Правила фондової біржі  регламентують: види угод, що укладаються; порядок торгівлі; умови допуску  цінних паперів; умови і порядок  передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі; порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації; перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності; систему інформаційного забезпечення; види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків; інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це централізований  ринок, із фіксованим місцем  торгівлі, тобто наявністю торгової  площадки;

2) на даному ринку  існує процедура підбору найкращих  товарів (цінних паперів), що відповідають  певним вимогам (фінансова стійкість  і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін і та ін.);

3) існування процедури  підбору кращих операторів ринку  в якості членів біржі; 

4) наявність тимчасового  регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;

5) централізація реєстрації  операцій і розрахунків по  ним; 

6) встановлення офіційних  (біржових) котувань;

7) нагляд за членами  біржі (із позицій їх фінансової  стійкості, безпечного ведення  бізнесу і дотримання етики фондового ринку). [7]

В окремої фондовій операції задіяні  три сторони - продавець, покупець, посередник. На початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавця з покупцем. При зростанні масштабів  фондових операцій з'являється друга модель, і посередників уже двоє: покупець звертається до одного, продавець - до іншого й імовірність збігу мала. При ще більшій інтенсивності фондових операцій складається третя модель: тепер уже самі посередники потребують допомоги, і між ними з'являється ще один. [6]

1.2  Фондові біржі в Україні  Місце української біржі в  класифікації фондових бірж

Українська фондова  біржа (УФБ), яка виникла в 1991 році, входить до групи бірж, що розвиваються. Вона є першою в історії незалежності України національною фондовою біржею, яка веде свій «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1914 та 1921 по 1930 рр. Організатор біржі при її створенні більш орієнтувалися на європейський досвід (зокрема, на досвід функціонування Паризької фондової біржі). [5]

Торгівля цінними паперами на ній  здійснюється у двох формах: у формі  аукціону «з голосу» і комп’ютерних торгів. З 1994 року на УФБ запроваджено три режими (виділення) котирування  цінних паперів: два офіційних і  неофіційний. У першому виділенні  котируються цінні папери емітентів, які мають високий економічний потенціал, є високорентабельними із стабільним фінансовим положенням. До котирування в другому відділенні допускаються цінні папери, емітенти яких не задовольняють вимог, що пред’являються при котирування у зазначеному режимі, однак, мають досить непогані показники у господарській і фінансовій діяльності.

Організований ринок цінних паперів  в Україні представлений фондовими  біржами та торговельно-інформаційними системами. У 2002 році в Україні діяло 7 фондових бірж: Донецька фондова біржа; Київська міжнародна фондова біржа; Кримська фондова біржа; Придніпровська фондова біржа, Українська міжбанківська валютна біржа; Українська міжнародна фондова біржа; Українська фондова біржа та дві торговельно-інформаційні системи: Дочірне підприємство Асоціації «Перша фондова торговельна система» - «Технічний центр «ПФТС»; Дочірнє підприємство Асоціації «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система – «Південь-Сервер». [3]

 Усі фондові біржі умовно можна поділити на кілька груп.

 Умовно вони класифікуються  так: найбільш розвинуті, розвинуті,  перспективні й щойно створені. До першої групи належать такі  фондові біржі, як Токійська,  Нью-Йоркська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська  та Копенгагенська фондові біржі Ця група фондових бірж посідає провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів, застосуванням майже на 100% комп’ютерних засобів.

До другої групи фондових бірж слід віднести, наприклад, Американську (США), Цюріхську (Швейцарія), Міланську (Італія), Амстердамську (Нідерланди), Торонтську (Канада), Австралійську. Ця група фондових бірж характеризується досить високими оборотами цінних паперів, розвинутою структурою процедур допущення до участі в біржових торгах та котируванні, широким застосуванням комп’ютерних засобів інформуванням про зміну курсів та укладенні угод. Як правило, в цю групу входять біржі, які хоча й були створені кілька десятиліть тому, однак на цей період не досягли належного торгових оборотів та комп’ютерного оснащення.

Фахівці до числа перспективних  груп відносять такі біржі, як Сеульську (Південна Корея) Бангкокську (Таїланд), Гонконгівську, Манільську (Філіппіни), Сінгапурську та ряд інших. Ця група  є досить різноманітною: на одних  зараз вживаються заходи спрямовані на поступову комп’ютеризацію таких найбільш важливих видів діяльності, як інформування про курси цінних паперів, кліринг та розрахунки. [4]

 Особливий інтерес  викликає група новостворених  фондових бірж або тих, що  знову відновили свою діяльність. Характерними рисами цієї групи є те, що ці фондові біржі з’явилися відносно недавно; в більшості випадків вони виникли в умовах, коли фактичні ринкові відносини в даних країнах почали складатися; при створенні фондової біржі враховувався досвід розвинутих країн щодо використання електронної форми торгівлі. Основною формою торгівлі на цих біржах є аукціони з «голосу», що проводяться в операційній залі. До останньої групи також входить Українська фондова біржа (УФБ), яка виникла в 1991 році. Вона є першою в історії незалежної України національною фондовою біржею, яка веде свій початок «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1930 роки. [8]

РОЗДІЛ II

ОСОБЛИВОСТІ ІСНУВАННЯ  ФОНДОВОЇ БІРЖІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ  В УКРАЇНІ

2.1   Сучасний стан  фондового ринку в Україні

Сьогодні в Україні  фондовий ринок все ще перебуває у стадії становлення. У контексті розгляду становлення фондового ринку України впродовж 2006-2012рр., можна зробити висновок про демонстрацію достатньо високих темпів розвитку. Цьому сприяла інфраструктура фондового ринку, яка, незважаючи на складність та суперечність економічних процесів, що активно проходять в Україні, має на сьогодні тенденцію до розвитку та зростання. Основним індикатором фондового ринку України є індекс ПФТС, який розраховується щодня за результатами торгів ПФТС на основі середньозваженої ціни по угодах. Фондова біржа ПФТС, частка якої серед фондових бірж України в 2011 р. склала 90,52%, займає провідну позицію на ринку цінних паперів України. Аналіз індексу ПФТС у динаміці свідчить про неоднозначність темпів його зростання. Так, в 2011 та з березня 2012 рр. мала місце загальна тенденція до збільшення індексу ПФТС. Темп його зростання в жовтні 2012 р. Становив 118% порівняно з початком року. Однак в 2008 р. відбулося різке скорочення темпів зростання індексу ПФТС на 80% порівняно з початком року. Однією з причин такого різкого падіння індексу є макроекономічні процеси. Аналізуючи зміну індексу ПФТС впродовж 2009р., слід відзначити наступні фактори, що спричинили його зниження: скорочення українськими металургійними підприємствами у вересні обсягів виробництва сталі та чавуну на 21,7% та 11,2% відповідно; скорочення Україною у січні – вересні 2012 р. експорту електроенергії на 53,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2011 р.; зниження рейтинговим агентством Standard&Poor’s прогнозу рейтингу України з «позитивного» до «стабільного»; підвищення ціни на російський газ для України в 2012 р. До 280 дол. США за 1 тис. куб.м.

Основними чинниками, що сприяли зростанню індексу ПФТС впродовж аналізованого періоду, є: зниження ввізного антидемпінгового мита Канадою з 63% до 14,7% для ВАТ «Азовсталь», до 20,2% – для всіх інших українських виробників металопродукції; підтримка (понад 93%) власниками єврооблігацій НАК «Нафтогаз України» програми обміну цих цінних паперів на нові з погашенням у вересні 2014 р., гарантією уряду та із збільшенням доходності до 9,5%; підвищення міжнародним рейтинговим агентством Fitch статусу Rating Watch по довгострокових рейтингах дефолта емітента НАК «Нафтобаз» в іноземній і національній валюті з «що розвивається» до «позитивний». Неоднозначний розвиток впродовж останніх років продемонстрував такий показник фондового ринку як його капіталізація. Так, за лістингом ПФТС ринкова капіталізація українського фондового ринку порівняно з минулим роком збільшилася на 13,4% і склала 205,6 млрд. грн.

При дослідженні стану  фондового ринку основну увагу  приділяють показникам річних обсягів  торгів.

Збільшення обсягів  торгів акціями в основному відбулося  за рахунок емісійної активності банків, які в ринкових умовах були вимушені здійснювати рекапіталізацію. В свою чергу, банківськими установами у звітний період не було здійснено жодного випуску облігацій, що стало однією з причин значного зменшення торгів цими фінансовими інструментами в цілому. [2]

2. Шляхи поліпшення функціонування фондового ринку України

Вирішення проблем функціонування фондового ринку України потребує корінного перегляду концепції побудови депозитарної системи України і розробки на цій основі нових відповідних законодавчих і нормативно-правових актів. Переглянута концепція побудови депозитарної системи повинна включати наступні базові положення:

• депозитарна система України повинна бути побудована аналогічно банківській системі країни і включати Центральний депозитарій і розгалужену мережу організаційно, методично і технологічно пов'язаних з ним локальних депозитарних установ;
• депозитарна система України повинна, поряд зі здійсненням функцій обліку прав власності на цінні папери, виконувати розрахунки в цінних паперах і кліринг по масових угодах з дотриманням принципу «поставка проти платежу» у строк «Т+0», що є обов'язковою умовою для повноцінного функціонування вторинного біржового ринку цінних паперів;
• поєднуючи всі локальні депозитарні установи, Центральний депозитарій має бути організуючою й контролюючою ланкою депозитарної системи і виконувати функції: ведення реєстрів власників цінних паперів; ведення рахунків у цінних паперах, відкритих у Центральному депозитарії локальними депозитарними установами; проведення розрахунків у цінних паперах на підставі інформації про угоди, що надається фондовою біржею; клірингу по масових угодах з цінними паперами, укладених на фондовій біржі, на підставі інформації, що надається фондовою біржею; надання інформації щодо нетто-зобов'язання в коштах для сторін біржових угод у розрахунковий банк і платіжних доручень на списання/зарахування коштів; надання інформації фондовій біржі та локальним депозитарним установам про проведені розрахунки по угодах із цінними паперами;
• локальні депозитарні установи повинні: здійснювати зв'язок з емітентами і власниками цінних паперів, первинну обробку відповідної інформації й передачу її в Центральний депозитарій, а також надавати своїм клієнтам необхідні відомості про поточний стан їх прав власності; виконувати функції ведення рахунків у цінних паперах і брати участь у розрахунках по цінних паперах відповідно до існуючого законодавства для зберігачів. [9]

Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає  розв'язання ряду важливих, у тому числі  і законодавчих питань. До них, насамперед, відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі, розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства. Здійснення цього разом з іншими ринковими заходами забезпечить не тільки появу достатньої кількості цінних паперів, але і впровадження системи допуску цих паперів. Лістингування буде сприяти організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на УФБ будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же час лістинг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий реєстр і біржові бюлетені, що відображають обіг і котування цінних паперів на фондовому ринку. [4]

ВИСНОВКИ

Фондова біржа являється організаційною формою ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

 Особливість біржі  полягає, і в тому, що її метою не є одержання великого прибутку самою біржею, а у створенні таких умов для торгівлі, які дають змогу одержати великі прибутки учасникам біржової торгівлі.

Негативним є збереження тенденції низької біржової активності на вторинному ринку і як наслідок стрімко розвивається позабіржовий неоформлений ринок, що сприяє розвитку криміногенної ситуації на фондовому ринку і практично є продовженням «тіньової» економіки.

Цьому сприяє насамперед не створені умови для залучення  ліквідних цінних паперів і концентрації угод з цінними паперами на фондових біржах; не створення чіткої і стабільної системи гарантій прав інвесторів і власників; не створення цілісної та оптимально структурованої системи обліку прав власності.

На мою думку вирішити дані проблеми можна за допомогою здійснення таких заходів, як: створення умов для виведення в постійний обіг на організованому ринку цінних паперів привабливих для інвесторів фінансових інструментів, здатних забезпечити ліквідність ринку; через ведення стабільної політики держави відносно прав власності не схильної до політичної та економічної кон'юнктури; потрібно прийняти нові закони, вдосконалити вже існуючу законодавчу базу; впровадити таку систему розрахунків за угодами з цінними паперами, що відповідає міжнародним стандартам і вимогам щодо касового режиму, особливо надійності; встановити пільги для іноземних інвестицій у цінні папери українських емітентів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII.
2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. посібник.- К., 2008р
3. Монтано Д. Биржи и банки XXI столетия: Новая волна: Пер. с анг. / Д. Монтано. - К.: Амадей, 2011, - 270с.
4. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2010. - 240с.
5. Сохацька О.М. Біржова справа: підручник / О.М. Сохацька. - Тенопіль: Карт-бланш, 2009. - 602с.
6. www.ssmsc.gov.ua сайт Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.
7. 21. www.ukrse.kiev.ua сайт Української фондової біржі.
8. 22. www.kise-ua.com сайт Київської міжнародної фондової біржі.
9. 23. www.pse.com.ua сайт Придніпровської фондової біржі.