Діяльність ТНК в Україні

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет 
 
 
 
 

Реферат

з дисципліни: "Міжнародна економіка"

на тему:

" Діяльність ТНК  в Україні " 
 
 
 
 

                                        Виконала:

                                        студентка ІІІ курсу

                                        спеціальність:

                                        економічна кібернетика

                                        Паршина Марія

                                        Перевірив:

                                        Матусевич Костянтин Миколайович 
 
 

Рівне - 2011 

 

Зміст  

Вступ............................................................................................................................3

1. Транснаціональні корпорації: суть та структура...........................................4

2. Діяльність транснаціональних корпорацій в Україні...................................6

3. Вплив ТНК на  економічний розвиток  України..............................................9

Висновки...................................................................................................................11

Список  використаних джерел...............................................................................13

 

    Вступ

    Характеризуючи  сучасні тенденції в розвитку ТНК, слід відзначити, по-перше, вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу, по-друге, особливості інноваційної діяльності ТНК, по-третє, прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК. Останніми роками відпала необхідність у надвеликих підприємствах на територіях окремих держав, розрахованих на всесвітній ринок. З'являється можливість створювати заводи, що випускають одну і ту ж продукцію за однією і тією ж технології в низці країн, тобто уніфікувати випуск продукції в міжнародному масштабі й організувати спільне виробництво з підприємствами, що знаходяться в різних точках земної кулі й мають різну національну належність.

    ТНК можуть розміщувати виробництво  в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не утруднюючи себе національними межами і кордонами. В одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів, дуже громіздких, дорогих для транспортування. В інших використовується близькість місткого ринку збуту. ТНК може приваблювати наявність кваліфікованої робочої сили або, навпаки, використовується величезний резерв дешевої та малокваліфікованої робочої сили у країнах, що розвиваються. В усіх цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має споживчий попит, і постачають на будь-який ринок або регіон звідти, де її виробництво найбільш вигідне. Виробництво стає глобальним, з'являються підприємства, які працюють "на весь світ".

    На рубежі XX - XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК) приділяється багато уваги. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

    Загалом дослідження даної теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК  і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

1. Транснаціональні  корпорації: суть та структура.

      Міжнародний бізнес - це будь-які господарські операції, що проводяться суб'єктами двох або більше країн з метою одержання прибутку. В міжнародному бізнесі головну і зростаючу роль відіграють так звані транснаціональні корпорації (ТНК). За офіційним визначенням ЮНКТАД, транснаціональна корпорація (transnational corporation) це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень.

      Правовою  базою ТНК стали: Угода про  сприяння в створенні й розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об'єднань, укладена державами СНД 15 квітня 1994 року; закон "Про фінансово-промислові групи", прийнятий Міжпарламентською асамблеєю СНД 17 лютого 1996 р.; двосторонні угоди між країнами СНД про основні принципи створення фінансово-промислових груп; Конвенція 1998 року про транснаціональні корпорації.

      Транснаціоналізація виробництва і капіталу стала не тільки безпосередньою умовою функціонування і розвитку ТНК, але і чинником, що визначає темпи і пропорції розвитку всієї світової системи господарства.

      Економісти  велику увагу звертають на стимули  або мотиви,  фактори,  що спонукають фірми інтернаціоналізувати виробництво. Причини   виникнення    транснаціональних    корпорацій    дуже різноманітні, але усі вони в тій чи іншій мірі  пов'язані з недосконалістю ринку,  існуванням  обмежень  на  шляху   розвитку   міжнародної   торгівлі, монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розбіжностями в податковому законодавстві.

        До основних  причин,  у результаті яких транснаціональні корпорації так активно розвиваються, можна віднести:

      - можливості підвищення ефективності  і посилення конкурентноздатності, що є загальними для всіх  значних промислових  фірм,  що  інтегрують  у  свою структуру  постачальницькі,  виробничі,  науково-дослідні,   розподільчі   і збутові підприємства.

      -  недосконалість  ринкового  механізму   в  реалізації  власності   на технології, виробничий досвід і інші  так  називані  «невловимі  активи»;

      - додаткові  можливості  підвищення  ефективності  і  посилення  своєї конкурентноздатності   шляхом   доступу   до   ресурсів   іноземних   держав;

      -  близькість  до  споживачів  продукції   іноземної  філії  фірми   і можливість одержання інформації  про  перспективи  ринків  і  конкурентного потенціалу фірм   країни, що приймає. 

      - можливість використовувати у  своїх інтересах особливості   державної, зокрема, податкової політики  в  різноманітних  країнах,  різницю  в  курсах валют і т.д.;

      -  спроможність  продовжувати  життєвий  цикл  своїх   технологій   і продукції,  скидаючи  їх  у  міру  застарілості   до   іноземних   філій   і зосереджуючи  зусилля  і  ресурси  підрозділів  у    країні   на розробці нових технологій і виробів;

      - за допомогою прямих інвестицій фірма одержує  можливість  перебороти різного роду бар'єри на шляху впровадження на ринок певної  країни шляхом експорту.

      Проводити  успішну  стратегію  глобальних  операцій,  бути  лідером  у  багатьох галузях виробництва,  сфері  послуг,  носієм  передових  технологій багато в чому дозволяє й організаційна структура  ТНК.  Для  ТНК  характерна трьохрівнева організація:

      - головна компанія як правило складається з холдингової й оперативної компанії. Холдиногова  компанія  -  компанія  власниця  контрольного  пакета акцій дочірніх товариств THK. Оперативна компанія -  компанія,  що  здійснює загальностратегічне  керівництво,   фінансове,   бухгалтерське   планування, наукові дослідження, розробки, ведення статистичного урахування,  зв'язку  з громадськістю;

      - підконтрольні філії тісно прив'язані до  головної  компанії  у виробничому і технологічному аспектах - це філії  і  відділення,  що  не   мають   юридичної   і   фінансової самостійності; та дочірні акціонерні  товариства, що зберігають певну  незалежність  у фінансово-господарській  і  дослідницькій діяльності;

      - конкретні підприємства -   первинні   ланки організаційної  структури   ТНК,   що   займаються   виробничою,   збутовою, обслуговуючою, фінансово-кредитною, науково-дослідною діяльністю.

 

      2. Діяльність транснаціональних  корпорацій в Україні

      За  останні кілька десятиліть на міжнародній  арені з’явилися нові потужні  гравці, які швидко зайняли свою нішу у світовій економіці. Потужність діяльності таких агентів та кількість їх активів іноді можна порівняти лише з ВВП декількох країн разом узятих. Як можна зрозуміти з вище сказаного ці економічні гіганти – транснаціональні корпорації.

      Транснаціональні  корпорації значно поглибили рівень взаємозалежності між країнами, інтенсифікувавши процес міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації національних економік. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

      Сфера діяльності ТНК на сьогоднішній день розповсюджується майже на всі країни світу та галузі економіки. Україну, хоч і відносно молоду державу, також не оминув процес транснаціоналізації. Стабільний розвиток країни в сучасних умовах глобалізації не можливий без взаємодії з транснаціональними корпораціями. Враховуючи стратегічний курс України на інтеграцію у світове господарство, суттєве значення має дослідження її співпраці з ТНК.

      Залучення потужностей ТНК в національне  господарство України залежить від інвестиційного клімату та сприятливості економічного середовища. Також стабільність взаємовідносин України з транснаціональними корпораціями насамперед залежить від якості державного регулювання, що забезпечує правомірне та об’єктивне урегулювання спірних питань та подальшу безконфліктну співпрацю.

      Діяльність  транснаціональних корпорацій є  дуже важливою для економіки будь-якої країни. Україна також не є вийнятком  у цій ситуацій, оскільки її політика, котра спрямована на широку інтернаціоналізацію, напряму залежить від обєму прямих іноземних інвестицій, а також капіталовкладень ТНК, що надходять у національну економіку.

      Для української економічної політики важливим питанням є вихід на міжнародний ринок та конкурентноспроможність на ньому, важливим фактором якої є створення власних ТНК. На сьогоднішній день в нашій державі їснує лише одна компанія з повним циклом виробництва, яке харектерне для транснаціоналізації це -  ВАТ «Арселор Меттал Кривий Ріг» - найкрупніше підприємство гірничометалургійного комплексу України, унікальне за своїми маштабами та можливостями з повним металургійним циклом.

      До  списку глобальних корпорацій, представлених  на вітчизняному ринку можна  віднести CocaCola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett Packard,  British American Tobacco та деякі інші ТНК. Великі промислові концерни, такі як, наприклад, Westinghouse, ExxonMobil або General Electric, на українському ринку нажаль відсутні.

      Серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів – 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), залучених до України; торгівля – 15,6%; фінансова сфера - 8,5%; машинобудування – 8,0%; транспорт – 7,6%; металургія та обробка металу – 5,4%; операції з нерухомістю – 4,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,1%.

      При цьому для ТНК із країн Європейського  Союзу та США найбільш привабливими є українська харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор, фармацевтика. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування.

      Російським  ТНК та компаніям властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в цих галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах.

      Окремо  треба виділити функціонування транснаціональних  корпорацій в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв. Найбільшими компаніями у сфері нафтопереробки – є російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортування нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу – російські «Газпром» та «Ітера».

      Так, станом на 1 січня 2011 року в економіку України іноземними інвесторами  внесено 40 026,8 млрд. дол. США (див. рис. 3.1.).

      У 2010 році приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці становив 4,3 млрд. дол. США, що складає 69,4 % рівня попереднього року. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу.

      Суттєві обсяги іноземних інвестицій зосереджено  на підприємствах промисловості – 23,0 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у т.ч. переробної – 19,7 %.

      

      Рис. 3.1. Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 01.01.2011 року, млн. дол. США

      Україна, не зважаючи на кризові явища та економічні труднощі, намагається поступово нарощувати свій потенціал, на який безпосередньо впливають транснаціональні корпорації. Однак, для того щоб залучити корпорації до розміщення своїх потужностей в нашій державі необхідно суттєво покращити її інвестиційний клімат та економічну привабливість.

 

       3. Вплив ТНК на  економічний розвиток  України

      Українська економіка  по своїй структурі не самодостатня, а криза управлінської моделі і вихід з реструктуризації економіки, очевидно, вже не дозволяє сформувати замкнуті промислово-інвестиційні комплекси на Україні.

      На  даний момент найуспішніше український  ринок освоюють транснаціональні корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн  – США, Німеччині, Великобританії, Франції і ін. Очевидно, що, з одного боку, прихід ТНК – це позитивний аспект для вітчизняної економіки, оскільки корпорації демонструють високу продуктивність праці і капіталу, «приводять» в країну нові технології і ефективний менеджмент.

      З іншого боку – транснаціональні корпорації абсолютно байдужі до українського економічного комплексу в цілому, тому що орієнтуються на включення лише високоприбуткових сегментів української економіки в систему міжнародного розподілу праці. Спостерігається також негативний вплив експансії іноземних ТНК на ряд областей української економіки, домінування експортних стратегій завоювання ринку, і переважаюча орієнтація ліцензійних і інвестиційних стратегій, що застосовується в Україні, на отримання короткострокових прибутків і відтік коштів.Такий підхід загрожує депресією менш прибутковим галузям економіки.

      В умовах кризи платоспроможності  українського ринку саме вітчизняна промисловість і нафтогазотранспортна інфраструктура стають об'єктом «посягань» російських компаній. Таким чином, в Україні поступово формується така економічна структура, в якій значну роль грає транснаціональний .

      Присутність ТНК відчують не тільки сегменти і  частини ринку, транснаціональна політика вплине і на українську економіку, і на політику в цілому.

      Експансія закордонних ТНК в Україні супроводжується застосуванням “змішаних і “замаскованих” псевдоінвестиційних стратегій. При цьому в багатьох випадках інвестиційні стратегії є інвестиційними лише номінально, тоді як основною причиною їх застосування є не використання виробничого потенціалу України, а мінімізація митних відрахувань. При цьому сума необхідних для псевдоінвестиційного входження капіталовкладень може бути незіставна не тільки з обігом материнської компанії, а навіть з обігом створеного в Україні підприємства. Це підтвердилося, зокрема, на ринках безалкогольних напоїв і побутової техніки.

      В цілому, можливості окремих держав протистояти тиску потужних ТНК  доводиться визнати досить обмеженими. Тому основне завдання – це не протистояння або боротьба з впливом великих іноземних ТНК, а узгодження їх інтересів з стратегічними пріоритетами економіки України.

      З іншого боку, починають створюватися українські ТНК. Про це можна судити з динаміки українських прямих іноземних  інвестицій, які є основною формою іноземної експансії ТНК. А структура  і динаміка українських потоків  прямих закордонних інвестицій (ПЗІ) свідчить про орієнтацію більшості іноземних інвесторів на отримання швидкого прибутку і їх схильність до фінансових зловживань і відмивання коштів.

      Крім  того, альтернативою перетворенню українського ринку в сферу ексклюзивної діяльності іноземних ТНК може стати урядова програма стимулювання становлення українських ТНК. Так, Стратегія економічного розвитку України передбачає сприяння процесам транснаціоналізацїі українського корпоративного капіталу на користь нарощування його конкурентоспроможності і фінансового потенціалу, а не боротьбу з ними через реприватизацію.

      Формування  українських ТНК може стати одним  з стратегічних пріоритетів державної  політики, яка за умови створення  відповідного зовнішнього середовища, сприятиме підвищенню конкурентоспроможність економіки і за рахунок ексклюзивних можливостей ТНК забезпечить виживання національних підприємств в умовах. При цьому забезпечення балансу між іноземними і “українськими” ТНК загострить конкурентну боротьбу на ринку і сприятиме як кращому задоволенню потреб споживачів, так і підвищенню конкурентоспроможності національної економіки. 

      Таким чином, найперспективнішими для  формування українських ТНК областями є ВПК, машинобудування, авіаційна, ракетно-космічна, металургійна і хімічна промисловість, електроніка, транспорт, легка і харчова промисловість, наукові дослідження, програмування і веб-дизайн.

 

       Висновки

      Провівши  дослідження на тему «Діяльність  ТНК на ринку України» зробимо  висновки:

      До  транснаціональних корпорацій належать підприємства, що не залежать від країни свого походження і форми власності на них, які мають відділення у двох чи більше країнах.

      У сучасних умовах операції ТНК стають усе більш глобальними і при  придбанні факторів виробництва, товарів та ринків орієнтуються на глобальний обсяг. Розміщення за кордоном значної частини виробництва і багаточисельних філій інтегрованих в єдину мережу продукування товарів і послуг, дозволяє ТНК використовувати ресурси і конкурентні переваги багатьох країн.

      Інфраструктура  інвестиційного ринку являє собою  сукупність елементів, взаємодія яких забезпечує можливість взаємодії окремих елементів інвестиційного ринку.Отже, інвестиційний ринок як сегмент фінансового ринку повинен виконувати роль додаткового залучення фінансових ресурсів і оперативного маневрування ними, де критерієм розвиненості ринку виступає кількість і структура фінансового капіталу, що знаходиться в динамічному обігу на ринку.

      Позитивними рисами діяльності ТНК на інвестиційному ринку є:

  • Організація філій, дочірніх компаній там, де вони "більш усього потрібні".
  • Ріст зайнятості населення, наповнення ринку необхідною продукцією.
  • Збільшення надходжень до бюджетів країни, де розміщена філія ТНК.
  • Постійний прогрес діяльності ТНК.

      Негативними рисами діяльності ТНК є:

  • ТНК, маючи сильний вплив на економіку країни, може в ряді випадків протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.
  • Часто ТНК намагаються "обійти" закони.
  • Встановлення монопольних цін, що дозволяють отримувати надприбутки за рахунок споживача.
  • Диктат лише власних умов, не зважаючи на інтереси держави, в якій перебувають.

      В даний час щорічні іноземні інвестиції ТНК значно перевищують об’єми міждержавного кредитування. Завдяки своїм капіталовкладенням ТНК сьогодні є в кожній галузі світового господарства.

      Для України, на мій погляд, є доцільною державна політика використання переваг транснаціоналізації економіки із одночасним захистом національного виробника у визначених галузях та створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки, а негативний вплив інвестицій ТНК на економічні процеси в Україні необхідно звести нанівець збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій.

      Для взаємодії з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, необхідно створювати власні, українські транснаціональні структури, і певні кроки до цього вона вже зробила.

      Вирішивши такі проблеми як складність адміністрування  податків, кількість та складність отримання дозволів, надмірне технічне регулювання (сертифікація та стандартизація), часті перевірки органів державного нагляду, а також удосконаливши державне регулювання надходження прямих іноземних інвестицій та діяльності транснаціональних корпорацій, Україна зробить великий крок до безпечної взаємодії та взаємовигідної співпраці з транснаціональними  корпораціями, що виведе нашу країну на міжнародний рівень та дозволить їй міцно закріпити свої позиції на ньому.

 

       Список використаної літератури 

1. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р.

2. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 р.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність", від 18.09.1991 р.

4. Постанова КМУ №277 “Про концепцію функціонування і розвиток фондового ринку в Україні" від 29.04.1994 р.

5. Положення про особливості контролю за дотриманням антимонопольного законодавства інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями. Затв. Указом Президента України від 19.02.1994 р. №55/94.

6. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. Посібник - К.: КДТЕУ, 1995р. - 326 с.

7. Рогач О., Шнирков О. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки: навчальний посібник. - К.: ВЦ “Київський Університет", 2001

8. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України / Новицький В.Є.- К., 2003. – 948 с.

9. Консультаційна програма Міжнародної Фінансової корпорації з інвестиційного клімату. Інвестиційний клімат в Україні, яким його бачить бізнес. - 2009. – 225 с.

10. Філіпенко А. С. Світова економіка: Підручник / Філіпенко А. С., Рогач О. І., Шнирков О. І.  – К.: Либідь, 2006. – 582 с.

11.  www.in.gov.ua – Офіційний сайт Державного агентства України з інвестицій та розвитку

12.  www.me.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства економіки України

ТНК і  міжнародний бізнес в Україні // enbv.narod.ru.   
 
 
 

Діяльність ТНК в Україні