Джерела наукової інформації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

Кафедра культури української мови

Українська мова (за професійним спрямуванням)

Джерела наукової інформації

Реферат

студентки 32-М групи 

фізико-математичного факультету

Бомк Олени Олександрівни

Кам’янець-Подільський 2012

Зміст

Вступ

1. Історія та поняття бібліографії

2. Види і структура  бібліографії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У будь-якій сфері діяльності все починається з організації системи збору та обробки (аналізу) інформації. Існуючий ринок інформаційних послуг у відповідності зі своєю структурою вимагає від користувача певної суми знань, навичок, умінь. Користувач повинен знати свої інформаційні потреби, вміти їх трансформувати в запити інформаційною мовою, яка властива даній структурі, мати навички користувача в системі комунікацій ринку інформаційних послуг.

Щорічно в світі виходить до 3 млн. статей в 35 тис. науково-технічних  журналів, понад 150 тис. нових наукових книг. Таке явище, що стало помітним в останні десятиліття, називають  іноді «інформаційним вибухом». Крім того, за останні століття накопичено величезну кількість книг, брошур, журналів, газет, та інших видів друкованої продукції і рукописних матеріалів, що відображають розвиток науки, техніки, культури.

Від того, як це швидко багатство зберігається і використовується, залежить подальший прогрес. Як же таке багатство використовувати? Адже буквально з кожного питання сьогодні вже є маса джерел і з кожним днем ​​їх стає все більше і більше - друкарський верстат світової цивілізації не тільки не втомлюється, але й набирає все більшої сили. Тут на допомогу приходить бібліографія.

При написанні своєї роботи я використовувала Довідник бібліографа. Це видання відображає місце бібліографії в системі інформаційно-комунікаційної діяльності та всі основні процеси бібліографування та бібліографічного обслуговування.

1. Історія та поняття  бібліографії

З найдавніших часів існували переліки книг окремих бібліотек  і зустрічалися записи, що говорять про книги. До друкарства книги позначалися першими словами тексту і лише пізніше стали надавати значення прізвища автора, а при збігу прізвищ брали до уваги і імена.

Бібліографія в Україні пройшла довгий і складний шлях розвитку. Її початкові, історично зародкові форми виникли у зв'язку з появою і поширенням рукописних книг.

З появою книгодрукування  друкарі і книгопродавці з  комерційних міркувань самі почали складати каталоги. У 18 в. складаються  каталоги для широкої публіки. На початку 19 ст. з'являються перші національні  бібліографічні журнали. Конференція 1895 виносить постанову про створення  універсального бібліографічного репертуару, і для здійснення цієї постанови  грунтується Міжнародний бібліографічний інститут.

Бібліографія - область діяльності, основною суспільною функцією якої є  цілеспрямована передача читачам інформації про твори друку.

До числа найважливіших  термінів, крім головного - «бібліографія», належать такі, як «бібліографічна  діяльність», «бібліографічна продукція», «бібліографознавство».

За визначеннями стандарту:

- Бібліографічна діяльність - це сукупність процесів роботи  з підготовки та доведенню  інформації про твори друку  до читачів;

- Бібліографічна продукція  - це сукупність бібліографічних  посібників як результат бібліографічної  діяльності;

- Бібліографознавство - наукова  дисципліна, що вивчає і розробляє  питання теорії та історії  бібліографії, методики організації  бібліографічної діяльності.

Поняття «бібліографія» і  «бібліографічна діяльність» є  найбільш загальними в бібліографознавстві. За обсягом, тобто за класом узагальнює в них предметів, вони збігаються, і немає нічого такого в бібліографічної діяльності, що не могло б бути включене в бібліографію, - і навпаки. Тому в певних і досить значних межах вони можуть вживатися як синоніми. Якщо в понятті «бібліографія» фіксується, перш за все, сутність бібліографічної системи, то в понятті «бібліографічна діяльність» - функціональний, процесуальний аспект, вказівка ​​на цілеспрямовану активність, пов'язану з виробництвом та споживанням бібліографічної інформації.

Бібліографія - слово грецьке  і в буквальному перекладі  означає книгоопис. Але переклад терміна не дозволяє з'ясувати його значення і зміст. Необхідно точно представляти істотні ознаки бібліографії, тобто знати її визначення.

Але, перш за все, необхідно  усвідомити, що слід розуміти під інформацією.

Інформація - відомості, що сприймаються людиною і (або) спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального  або духовного світу в процесі  комунікації. Комунікація - це керована передача інформації між двома або  більше особами і (або) системами. В  залежності від того, в результаті якого виду діяльності одержано відомості, розрізняють види інформації:

Наукова інформація - логічно  організована інформація, одержувана в процесі наукового пізнання і відображає явища і закони природи, суспільства і мислення. Наукова  інформація поділяється на види по областях її отримання та використання (технічна, економічна, медична, культурна, соціальна та ін) і характеризується єдиним терміном - науково-технічна інформація (НТІ).

Бібліографічна інформація - інформація про документи, необхідна  для їх ідентифікації та використання.

2. Види і структура  бібліографії

У відповідності з основними  суспільними функціями виділяються  види бібліографії, що відображають її призначення. До числа основних видів  відносять національну (державну), науково-допоміжну, рекомендаційну, галузеву, краєзнавчу (регіональну), видавничо-книготорговельну бібліографію та бібліографію бібліографії.

Національна бібліографія у  відповідності з міжнародними та вітчизняними термінологічними стандартами  трактують як інформаційну інфраструктуру, яка забезпечує підготовку, розповсюдження та використання універсальної бібліографічної  інформації про документи будь-якої країни (нації). Державну бібліографію визначають як інформаційну структуру  у функції якої входить підготовка, розповсюдження та використання універсальної  бібліографічної інформації про  документи, випущених на території  країни (держави) на основі державної  реєстрації самих документів. При  цьому використовують державно-територіальне  охоплення документів. Основоположна, базова роль державної бібліографії визначається тим, що саме на цьому  рівні ведеться первинне аналітико-синтетичне опрацювання всього документального  потоку, який потім відбивається в  державній бібліографічної інформації, що накопичується на основі єдиних методичних принципів. Ця система вищого рівня, орієнтована на задоволення  потреб суспільства в цілому. Державна бібліографія є джерелом науково-допоміжної і рекомендаційної бібліографії, базою бібліографічної роботи бібліотек  та інформаційних установ.

Науково-допоміжна та професійно-виробнича  бібліографія сприяє наукової та виробничої діяльності фахівців відповідно до їх професійних потреб. Особливу увагу вона приділяє знайомству з результатами наукових досліджень, впровадженням нововведень, передовим досвідом виробничо-практичної діяльності, досягненнями суміжних галузей. Науково-допоміжна бібліографія тісно пов'язана з галузями науки і виробництва, і розвивається відповідно до них. У її створенні активну участь беруть самі вчені та фахівці цих галузей.

Рекомендаційна бібліографія сприяє утворенню самоосвіти, виховання, освіти і культури. За допомогою  притаманних їй методів рекомендаційна бібліографія організовує процес самоосвітнього читання, формує у читачів нові соціально значущі інтереси, розширює кругозір. Коментуючи літературу, запропоновану читачеві, рекомендаційна бібліографія допомагає вибору творів для читання, осмислення і освоєння прочитаного. Одна з найважливіших функцій рекомендаційної бібліографії - формування культури читання як необхідного компонента загальної культури особистості. Рекомендаційна бібліографія загальнодоступна і відповідає загальним інтересам членів суспільства, що обумовлює її популяризаторський, освітньо-виховний характер. Рекомендаційна бібліографія обслуговує так само запити читачів, які професійно зайняті навчально-виховною роботою.

Основною суспільною функцією краєзнавчої (регіональної) бібліографії є ​​створення та поширення інформації про документи присвячені певній місцевості в країні. Вона активно сприяє всебічному вивченню краю (регіону), його природи і ресурсів, громадського, економічного і культурного життя, історичного минулого.

Видавничо-книготоргівельна бібліографія сприяє підготовці та доведенню до споживачів інформації про видавничу та книготоргову асортименти документів для сприяння їх виданню і збуту в оптовій і роздрібній книготорговельної мережі.

Метабібліографія або бібліографія бібліографії - специфічний вид бібліографії, її основні функції: організація інформації про бібліографічних посібниках, опис та моделювання бібліографічних ресурсів, забезпечення складного бібліографічного пошуку. Її об'єктами служать бібліографічні посібники всіх видів і форм. Метабібліографія підсумовує розвиток бібліографії.

Всі вищеназвані види бібліографії можуть існувати в різних формах з  точки зору хронологічного охоплення  бібліографічних джерел. За хронологічною ознакою поступово сформувалися три види бібліографії: поточна, ретроспективна, перспективна. Поточна бібліографія сформувалася порівняно пізно; в Росії - з початку 19 ст., коли виробництво друкованої прийняло масовий характер і читачам стало важко самостійно встежити за новинками. Поточна бібліографія свою продукцію випускає регулярно (періодично - зазвичай раз на пів року, щоквартально, раз на два місяці, раз на два місяці, щомісячно, щодекадно, щотижня). Періодичність залежить головним чином від обсягу продукції. З цієї ж причини універсальна поточна бібліографія інформує роздільно про окремі види документів, галузева - про всіх або багатьох видів документів.

Ретроспективна бібліографія є найбільш древньою. Здавна укладачі бібліографічних посібників прагнули повідомляти про всі відомі їм книги, видання, статті та інші документи. У міру зростання виробництва документів це прагнення диференціювалося за видами документів і за галузями знань, але за весь час з 19 і особливо з 20 ст. хронологічні відрізки відображення документів стали локалізуватися. Якщо існувало джерело, що містить бібліографічну інформацію з моменту появи виду документів або по певній темі, наступні посібники здебільшого їх не повторювали, а хронологічно продовжували.

Перспективна бібліографія повідомляє про заплановані, що знаходяться  у виробництві, або навіть про задумані документи. У такій інформації потребують головним чином книжкова торгівля і наукове середовище. Однак сама перспективна бібліографічна інформація носить відносний характер. Деякі обіцяні видання у світ не виходять, можуть змінитися заголовки та інші бібліографічні відомості опублікованих документів. Але дана бібліографічна інформація існує і функціонує реально, що створює підстави для виділення виду бібліографії.

З точки зору тематики відбиваних документів розрізняють: універсальну та галузеву, тематичну, персональну:

- Універсальна бібліографія, як випливає з її назви, охоплює  в якості об'єктів документи  незалежно від їх тематики. Вона  організовує підготовку бібліографічної  інформації по всіх або багатьох галузей знань. Універсальною є продукція національної бібліографії, яка в масштабі України диференційована за видами документів (книги і брошури, журнали і газети, географічні карти, образотворчі документи та ін.) Така інформація необхідна насамперед інформаційним установам і є базовою для розвитку галузевих бібліографій. Універсальними є алфавітний, систематичний та предметний каталоги універсальних бібліотек.

Оскільки продукція універсальної  бібліографії створюється виключно в підвидах загальної бібліографії, то її специфіка вивчається в рамках зазначених категорій. Спеціальних  публікацій про універсальну бібліографії в цілому не існує.

- Галузева бібліографія  організовує підготовку бібліографічної  інформації по одній галузі  знання і відповідної діяльності. Галузь може бути широкою і  порівняно вузькою.

Галузева бібліографія розвивається більш диференційовано, ніж універсальна, відповідно областям створення і  функціонування бібліографічної інформації. Перелічити види галузевої бібліографії важко. Найбільш розвинені природничонаукова, технічна, сільськогосподарська, соціально-економічна, історична, педагогічна, літературна, музична бібліографії. Найменування видів, щоб уникнути двозначності, формулюють і в іншому порядку: бібліографія народної освіти, вищої школи, мистецтва, туризму, фантастики і т.п. Галузеві бібліографії інформують про специфічні для окремих галузей види документів.

- Тематична бібліографія, звана також проблемно-тематичною, міжгалузевою, комплексною. Тематичні бібліографічні посібники можуть відображати документ з якої-небудь актуальної теми в межах галузі, але частіше їх метою є ознайомлення читачів з інформацією, розосередженою за джерелами різних галузей і яка представляє саме міжгалузевий інтерес.

- Персональна бібліографія  та персональні бібліографічні  посібники, що відображають документи,  присвячені одній особі - письменникові,  вченому, громадському діячу. До цієї ж групи належать показники праць наукових колективів і організацій.

Бурхливий розвиток нової  інформаційної технології і повсюдне освоєння її в бібліографічній діяльності дають обгрунтування виділенню нового виду - електронної бібліографії. На відміну від неї бібліографія, яка застосовувалася і застосовують колишню технологію, іменується традиційною.

Електронна бібліографія являє собою вид бібліографії, техніко-технологічні можливості якого  знімають обмеження в обсягах  бібліографічних ресурсів, забезпечують їх необмежену в часі і просторі доступність і оперативний пошук. Така можливість виникає завдяки  застосуванню електронної, комп'ютерно-мережевої  технології, появі та розвитку методів  і форм функціонування, не властивих  і не можливих для традиційної  бібліографії. Електронна бібліографія виникла і розвивається в конкуренції  з традиційною бібліографією.

Висновок

Бібліографія має дуже важливу роль у розвитку науки. Зібрані разом і розміщені в хронології поява опису наукових публікацій представляють цінний матеріал для судження про історію наукової дисципліни або конкретної проблеми, показують сплески інтересу до відкриттів, методів, навпаки згасання, коли з'ясовується недостовірність оприлюднених даних, незастосовність методу і т.п.

Бібліографія має на меті інформувати про існуючі праці і про їх цінності. Це інвентар, опис виданих творів, незалежно від того, в яких зборах чи бібліотеках вони знаходяться. Бібліографія служить джерелом наших довідок щодо існуючих книг і підставою всієї документації. Бібліографія - це посередник між книгами і читачами.

Бібліографія є невід'ємною  частиною науково - довідкового апарату, а так само цінним компонентом  науки і культури. Завдяки бібліографії ми можемо всебічно вивчати історію  краю, регіону, країни і т.д. Значення бібліографії важливо для кожного  читача.

Список використаних літератури

1. Балашев Л. Л., О научном журнале, "Научно-техническая информация", сер. 1. - 1970. - № 5. - с. 3-4.

2. Вохришева М.Г. Бібліографічна діяльність: структура і ефективність. / М.Г. Вохришева. - М.: Книжкова палата, 2007. - 200 с.

3. Гиляревский Р.С. Проблема открытого доступа к источникам научной информации. - М.: 2003

4. Діамідова Г.Н. Бібліографознавство. Навчальний посібник. / Г.Н. Діамідова. - СПб.: Професія, 2007. - 288 с.

5. Довідник бібліографа. / Уклад. А.Н. Ванєєв, В.А. Мінкіна. - СПб.: Професія, 2005. - 560 с.

6. Займан Дж. Информация, связи, знание. М.: 2003

7. Основы информационной культуры. СПб.: 2005

Прайс Д., Система научных публикаций, "Успехи физических наук". - М.:1999

8. Російське бібліографознавство: підсумки та перспективи. / Уклад. Т.Ф. Лиховид. - М.: Фаир-Пресс, 2006. -688 С.