Економічна безпека підприємства. 2

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Військовий  інститут

 

 

 

 

 

Доповідь

З курсу « Економіка підприємства »

НА ТЕМУ:

Економічна безпека підприємства

 

 

 

 

Виконала:

Курсант 222-е  групи

ВФФП

Сорва Інна

 

 

 

 

 

Київ-2011

План

ВСТУП

1 Теоретична сутність економічної безпеки підприємства.

2 Дослідження взаємозв`язку  структурних елементів економічної  безпеки. 

ВИСНОВКИ 

ЛИТЕРАТУРА 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Економічна безпека  являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відношень на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Економічна безпека підприємства - це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також спроможність швидко усунути різноманітні погрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються негативно на його діяльності. Зміст даного поняття містить у собі систему засобів, що забезпечують конкурентостійкість і економічну стабільність підприємства а також сприяють підвищенню рівня добробуту робітників

1 Теоретична сутність  економічної безпеки підприємства.

За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального) значення набуває економічна безпека  всіх суб'єктів підприємницької  та інших видів діяльності.

Економічна безпека підприємства — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного  суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:

1) свідомі чи несвідомі дії  окремих посадових осіб і суб'єктів  господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів);

2) збіг об'єктивних обставин (стан  фінансової кон'юнктури на ринках  даного підприємства, наукові відкриття  та технологічні розробки, форс  мажорні обставини тощо). Залежно  від суб'єктної обумовленості негативні впливи на еконо-мічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства, або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки  підприємства полягає в тім, щоб  гаранту вати його стабільне та максимально  ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

* забезпечення високої фінансової  ефективності роботи, фінансової  стійкості та незалежності підприємства;

* забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкуренто спроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

* досягнення високої  ефективності менеджменту, оптимальної  та ефективної організаційної  структури управління підприємством;

* досягнення високого  рівня кваліфікації персоналу  та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних  НДДкР;

* мінімізація руйнівного  впливу результатів виробничо-господарської  діяльності на стан навколишнього  середовища;

* якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

* забезпечення захисту  інформаційного поля, комерційної  таємниці і досягнення необхідного  рівня інформаційного забезпечення  роботи всіх підрозділів підприємства  та відділів організації;

*ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні  цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів  і загальної схеми організації  економічної безпеки.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних  корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології  та устаткування);

2) загальностратегічне  прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування  фінансово-господарської діяльності  підприємства;

4) загально-тактичне планування  економічної безпеки за функціональними  складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) оперативне управління  фінансово-господарською діяльністю  підприємства 

7) здійснення функціонального  аналізу рівня економічної безпеки; 

8) загальна оцінка  досягнутого рівня економічної  безпеки. 

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

2 Дослідження взаємозв`язку  структурних елементів економічної  безпеки.

Основними напрямами  організації економічної безпеки  підприємства за окремими функціональними складовими є:

1) Фінансова складова, яка вважається провідною й  вирішальною, оскільки за ринкових  умов господарювання фінанси  є “двигуном” будь-якої економічної  системи. 

Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:

• внутрішні негативні  дії;

• зовнішні негативні  дії;

• форс мажорні обставини;

У процесі оцінки поточного  рівня забезпечення фінансової складової  економічної безпеки підлягають аналізу:

• фінансова звітність і результати роботи підприємства— платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

• конкурентний стан підприємства на ринку — частка ринку, якою володіє  суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

* ринок цінних паперів  підприємство — оператори та  інвестори цінних паперів, курс  акцій і лістинг. 

Важливою передумовою  охорони фінансової складової економічної  безпеки є планування (включаючи  й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

2) Інтелектуальна й  кадрова складова - належний рівень  економічної безпеки у великій  мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної  та кадрової складових економічної  безпеки охоплює взаємозв'язані  і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.

На першій стадії процесу  охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

3) Техніко-технологічна  складова - процес охорони техніко-технологічної  складової економічної безпеки,  як правило, передбачає здійснення  кількох, послідовних етапів.

Перший етап охоплює  аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника. Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі  здійснюється:

а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;

в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних  процесів для випуску конкурентноспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується  переважно розробці технологічної  стратегії розвитку підприємства.

На п'ятому етапі  оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі  здійснення ним виробничо – господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони  техніко-технологічної складової  економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків  ефективності таких заходів.

Як додаток до плану  охорони техніко-технологічної складової  економічної безпеки треба розробити  планову карту розрахунку ефективності заходів з виокремлюванням прогнозованих  необхідних показників.

4) Політико – правова  складова - загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

1) аналіз загроз негативних  впливів; 

2) оцінка поточного  рівня забезпечення;

3) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

4) здійснення ресурсного  планування;

5) планування роботи відповідних  функціональних підрозділів підприємства;

6) оперативна реалізація запропонованого  комплексу заходів щодо організації  належного рівня безпеки.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників  юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі  персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької  або іншої діяльності;

Причини виникнення зовнішніх  негативних впливів здебільшого  мають подвійний характер: в) небажання  чи нездатність підприємства активно  впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

а) зіткнення інтересів  суспільних груп (верств) населення  з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

б) військові конфлікти (дії);

в) економічна й політична  блокада, ембарго;

г) фінансові та політичні  кризи світового (міжнародного) характеру.

5) Інформаційна складова - належні служби підприємства  виконують певні функції, які  в сукупності характеризують  процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

1) збирання всіх видів  інформації, що має відношення  до діяльності того чи того  суб'єкта господарювання;

2) аналіз одержуваної  інформації з обов'язковим дотриманням  загально-прийнятих принципів і методів;

3) прогнозування тенденцій  розвитку науково-технологічних,  економічних і політичних процесів;

4) оцінка рівня економічної  безпеки за всіма складовими  та в цілому, розробка рекомендацій  для підвищення цього рівня  на конкретному суб'єкті господарювання;

5) інші види діяльності  з розробки інформаційної складової  економічної безпеки; 

На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються  за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено видокремлювати:

• відкриту офіційну інформацію;

• вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні  контакти працівників фірми з  носіями такої інформації;

• вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні  контакти працівників фірми з  носіями такої інформації;

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони  інформаційної складової економічної  безпеки здійснюється послідовним  виконанням певного комплексу робіт, а саме:

А. Збирання різних видів  необхідної інформації;

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації;

В. Аналіз одержаної інформації;

Г. Захист інформаційного середовища підприємства , що традиційно охоплює:

• заходи для захисту  суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або  інших юридичних і фізичних осіб;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

• збирання інформації про  потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Д. Зовнішня інформаційна діяльність.

6) Екологічна складова - проблему охорони екологічної  безпеки суспільства від суб'єктів  господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну  діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних па-раметрів продукції, що виготовляється.

Алгоритм процесу охорони  екологічної складової економічної  безпеки по-лягає в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти  ефективності здійснюваних заходів  для охорони екологічної складової  економічної безпеки на підставі  звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства;

2) аналіз виконаних  розрахунків і розробка рекомендацій  для підвищення ефективності  здійснюваних заходів, 

3) розробка альтернативних  сценаріїв реалізації запланованих  заходів; 

4) вибір пріоритетного  сценарію на засаді порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

5) передача вибраного  планового сценарію в складі  загального плану охорони економічної  безпеки в підрозділи, які здійснюють  функціональне планування фінансово-господарської  діяльності підприємства;

6) практичне здійснення  запланованих заходів у процесі  діяльності відповідного суб'єкта  господарювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 

Життєздатність підприємства чи організацій в економіці в  значній мірі залежить від наявного рівня їх економічної безпеки. Тому перед всіма суб'єктами господарювання в нашій державі виникає необхідність внутрішньої самооцінки та прогнозування можливих змін в стані їх економічної безпеки. Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно реагувати на дію різних чинників зовнішнього чи внутрішнього походження, які формують як потенціал підприємства, так і можливості його повноцінного використання. Незважаючи на важливість проблеми забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання в ринковій економіці, сьогодні в Україні не існує єдиної думки щодо змісту цього терміну. На мікрорівні можна вважати, що економічна безпека суб'єкта господарювання - це такий стан його потенціалу, який передбачає збалансований і безупинний розвиток та найбільш ефективне використання усіх видів наявних ресурсів та підприємницьких можливостей при своєчасному запобіганні можливим внутрішнім і зовнішнім негативним впливам чи загрозам. В режимі стійкого функціонування для забезпечення своєї економічної безпеки суб'єкт господарювання акцентує увагу на підтримку нормального ритму виробництва та збуту продукції; запобіганні можливих збитків; недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації та комп'ютерних баз даних, протидії несумісній конкуренції на ринку. В кризові періоди свого розвитку найбільшу небезпеку для нього представляє руйнація наявного потенціалу (виробничого, кадрового, технічного та технологічного). Все це зумовлює необхідність побудови різних систем моніторингу та економічної оцінки на рівні суб'єктів господарювання, що знаходяться в різних фазах свого розвитку. З усіх можливих загроз для економічної безпеки на мікрорівні - катастрофічних (природних або техногенних), інформаційних, конкурентних, організаційних, кримінальних особливу увагу слід зосередити на тих, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення потенціалу підприємства екзогенних (зовнішніх) чинників. Основну увагу варто зосередити на чинниках, що можуть змінити зовнішнє середовище та забезпечать економічну безпеку не тільки конкретного підприємства, а й економіки регіону чи держави в цілому. Виходячи з цього оцінка економічної безпеки суб'єкта господарювання, повинна забезпечити: - характеристику зовнішніх та внутрішніх загроз, з якими може стикатись підприємство; - визначення та моніторинг чинників, зміцнюючих або руйнуючих стійкість його соціально-економічної позиції на короткострокову і середньострокову перспективу; - побудову системи показників, які дозволяють оцінити дію цих чинників на потенціал підприємства; - побудову критеріїв та порогових значень найважливіших показників, які формують рівень економічної безпеки; - розробку економічної політики, направленої на підвищення ступеня економічної безпеки. В детермінантах динаміки розвитку обґрунтовано доцільність переходу від протистояння загрозам, які мають зовнішній стосовно суб’єкта забезпечення безпеки характер, до забезпечення динаміки розвитку, що визнає наявність органічних і притаманних системі внутрішніх загроз. За такого трактування принципово видозмінюється і об’єкт забезпе-чення економічної безпеки, що зумовлює можливість для економічних аген-тів різних рівнів діяти відповідно до своїх базових інтересів і потреб, формуючи при цьому економічну безпеку держави. Вихід України з економічної кризи можна забезпечити шляхом співвідношення проблеми економічної безпеки підприємства із проблемою національної безпеки підприємництва, адже неналежний рівень економічної безпеки підприємництва є основним чинником, який перешкоджає подальшому розвитку підприємництва в Україні та досягненню його показників того рівня, що відповідає рівню розвинених держав. Головним завданням перед вітчизняним підприємством має стати створення системи забезпечення економічної безпеки, що має включати такі структурні елементи як фінансова складова; інтелектуальна і кадрова; техніко-технологічна; політико-правова; - екологічна; інформаційна; інвестиційна; силова. Підводячи підсумки, можна наголосити на комплексі наступних аспек-тів. По перше, проблема економічної безпеки підприємства має бути надзви-чайно спорідненою та тісно пов’язаною із проблемою національної безпеки підприємництва. Тому лише системний підхід до вивчення категорій національної економічної безпеки та економічної безпеки підприємництва дозволяє визначати місце останньої у цій системі (у вигляді її складового елемента) та стає методологічною основою її вивчення. По друге, економічна безпека підприємства має ґрунтуватись на відповідній стратегії цього підприємства, що допоможе йому виділити вплив факторів на безпеку та при цьому створити функціонуючий механізм для протидії впливу чинників мак-ро- і мікросередовища. Отже, в процесі роботи було досягнуто мету, а саме теоретичне обґрунтування і розробка практичних рекомендації щодо удосконалення управління економічною безпекою підприємства та вирішено основні завдання щодо оцінки основних підходів до визначення сутності економічної безпеки підприємства; аналізу впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на економічну безпеку; дослідження варіативності методик оцінки економічної безпеки підприємства; розробки напрямків удосконалення управління економічною безпекою підприємства. У сучасних умовах складовою частиною комплексу мір повинна стати програма конкретних дій, спрямованих на створення надійної економічної безпеки підприємства.

 

ЛИТЕРАТУРА

1. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. Ред. С. Ф. Покропивного, - Вид. 2-е, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000.