Економіка торгівельного підприємства

Реферат Економіка торговельного  підприємства

 

Страница 1 из 5 | Следующая  страница

 

Зміст

 

Запровадження. 3

 

1. Поняття ні економічна  сутність товарних запасів. 6

 

1.1. Роль і завдання запасів  на фірмі. 6

 

1.2. Категоріїтоварно- матеріальних  запасів. 8

 

1.3. Класифікаціятоварно-  матеріальних запасів. 12

 

2. Організаційно- економічна  характеристика підприємства. 14

 

2.1 . Характеристика компанії  ТОВ «>Кинескоп». 14

 

2.2. Аналіз економічного  потенціалу. 20

 

3. Аналіз, діагностика, і  планування поточних товарних  запасів. 27

 

3.1. Аналіз товарних запасів  ТОВ «>Кинескоп». 27

 

3.2. Діагностика запасів  підприємства методамикорреляционно-  регресійного аналізу 34

 

3.3. Планування показників  діяльності ТОВ «>Кинескоп»  на 2005 рік. 37

 

Укладання. 40

 

Список літератури.. 45

 

Додатка. 48

 

Запровадження

 

Торгівля є одним із найважливіших галузей народного  господарства країни. Функції торгівлі дуже багатогранні, великі і диференційовані. Торгівля покликана вирішувати виключно важливі завдання, інформаційні змістовними  методологічні особливості яких проявляються тлі загального механізму  розширеного відтворення. Це - механізм включає стадії вироблених матеріальних благ, розподілу, обміну та його споживання. Усі три стадії взаємозв'язані  й взаємозумовлені й утворять складну динамічну систему, розташовану  за стані безперервних кількісних змін, різноманітних структурних і  функціональних перетворень.

 

Стадія вироблених матеріальних благ є вихідної, вирішальної. Проте  матеріальними благами, попри всі  їх розмаїття та безліч, неможливо  знайти використані зі свого прямому  призначенню, якщо не доведені до споживача.

 

Руху матеріальних благ, товарів  народного споживання зі сфери виробництва, у сферу споживання називається  товарним зверненням. Воно визначає змістовні  особливості торгівлі як відособлену  економічної системи. Торгівля, в  такий спосіб, замикає початкову  і кінцеву стадії загального відтворювального процесу, головний результат якого, є валовий (сукупний) громадський  продукт.

 

Торгівля поширює своїх  функцій не так на всю величину сукупного суспільного продукту, а тільки одну його частину - предмети споживання. Тільки предмети споживання, покликані задовольнити численні потреби  людей, формують поняття товарного  звернення.

 

Запаси торгувати утворюються  усім стадіях руху товарів - від виробництва  до споживача. У процесі руху товарів  торговими підприємствами займають особливу увагу, виступаючи заключним  ланкою,опосредующим відносини між  виробниками споживачами продукції.

 

На час продажу будь-який товар належить до категорії товарного  запасу. Існування товарних запасів  як категорії зумовлена необхідністю забезпечення нормального процесу  звернення товарів. Товарні запаси замінюють розмір – вони поступово  втягуються до товарообігу, продаються, перестають бути запасами.

 

Зі збільшенням обсягу реалізації, зазвичай, збільшується абсолютна  сума товарних запасів. Недостатній  розмір товарних запасів веде до перебоїв торгувати, негативні наслідки: економічні – як втрати товарообігу і соціальні  – у вигляді незадоволеного попиту товари.Излишние запаси призводять до заморожуванню оборотних засобів, зростанню товарних втрат.

 

У зв'язку з новизною і  актуальністю поставлених питань тема аналізу товарних запасів узята  на дослідження у межах даної  роботи.

 

Метою згаданої роботи є підставою  аналіз товарних запасів з прикладу торгового підприємства ТОВ «>Кинескоп». Досягнення поставленої мети необхідні  такі:

 

1. розглянути поняття і  економічне сутність товарних  запасів

 

2. розглянути організаційно-  економічну характеристику ТОВ  «>Кинескоп»

 

3. проаналізувати товарних  запасів ТОВ «>Кинескоп»

 

4. провести планування  діяльності ТОВ «>Кинескоп»  з двох новим напрямам на 2006 рік.

 

Як об'єкти дослідження, у  роботі виступає торгова організація  ТОВ «>Кинескоп»

 

Як предмета дослідження, у роботі виступають товарні запаси підприємства.

 

Як методів дослідження, у роботі обрані методи економічного і регресійного аналізу.

 

>Периодом дослідження,  у роботі виступають 2003 і 2004 роки.Периодом  планування – 2006 рік

 

У структурі роботи виділяють  теоретичну частина, організаційно- економічну характеристику об'єкта дослідження, практичну  частину дослідженню фінансової стійкості й платоспроможності  підприємства міста і планову  частину з розрахунком планів на майбутній фінансовий 2006 рік.

 

1. Поняття ні економічна  сутність товарних запасів

 

1.1. Роль і завдання запасів  на фірмі

 

На рівні фірм запаси ставляться до об'єктів, вимагающих великих капіталовкладень, і тому є одне із чинників, які  визначають політику підприємства міста  і які впливають до рівня логістичного обслуговування загалом. Проте багато хто фірми не приділяють йому уваги  і постійно недооцінюють свої майбутні потреби у готівкових запасах. Внаслідок  цього фірми зазвичай зіштовхуються  про те, що він доводиться піде у  запаси більший капітал, ніж передбачалося.

 

Зміни обсягів товарно-матеріальних запасів у значною мірою залежить від яке превалює нині ставлення  до них підприємців, яке, безумовно, визначається кон'юнктурою ринку. Коли переважна більшість підприємців  налаштована оптимістично щодо економічного зростання, вони розширюють свої операції, збільшують обсяги інвестицій у створення  запасів. Проте коливання рівнів останніх не викликаються самим інвестуванням. Важливими чинниками виступають тут якість прийнятих рішень, як і того, яка конкретно технологія управління запасами використовується.

 

Більше 20 років тому вони західні економісти намагалися встановити, наскільки, можливо, зберігати незмінним  співвідношення рівнів запасів і  збуту. Використовуючи рівняння «фіксованогоакселератора»[3, з. 142]:

 

>J =k*D, (1.1)

 

деJ — рівень запасів, од.,

 

D — попит 

 

>k — коефіцієнт нерівномірності  попиту),

 

вони дійшли висновку, що ця найпростіша залежність відповідає реальному управлінню запасами.

 

Використовуючи більший  обсяг різноманітних даних за дуже період, і застосовуючи модифікований  варіант зазначеногоакселератора («гнучкий акселератор»), зарубіжні дослідники припустили, що фірми здійснюють лише часткову коригування своїх запасів, наближаючи їх до згаданої рівню протягом кожного з періодів виробництва. Задвенадцатимесячний період відмінність  між бажаним і дійсним рівнем запасів вдавалося скоротити тільки 50%. Така зміна пояснюють переважно удосконаленням системи управління запасами з урахуванням використання комп'ютерна техніка.

 

Завданням товарно-матеріальних запасів є забезпечення підприємства необхідними матеріальних ресурсів для, з метою забезпечення підприємству нормальноїработи[5,с . 154].

 

>Товарно-материальние запаси  завжди вважалися чинником, які  забезпечують безпеку системи  матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування, і були  свого роду «страховкою».

 

Бо у фірмах різних галузей  економіки створення товарно-матеріальних запасів визначається тій специфічній  роллю, що вони грають у процесі випуску  продукції, остільки зрозумілі й  розбіжності у підходах до політики капіталовкладень у сфері і до визначення пріоритетності завдань, що розв'язуються у ході виробництва. У  фірмах окремих галузей народного  господарства основним завданням є  контролю над сировиною, за іншими —  за готової продукцією, але в підприємствах  галузей, які виробляють інвестиційні товари, більшість організаційних зусиль концентрується під контролем за незавершеним виробництвом.

 

Чимало з подібних фірм, які у різних галузях економіки, щодо успішно здійснюють інвестиції в товарно-матеріальні запаси. У  той самий час у велику кількість  фірм існує думка, що управління запасами є сферою відповідальності нижчого  рівня керівництва — завданням  суто технічного порядку. Разом про  те американські фахівці, що проводили  аналіз політики щодо управлінню запасами торгових фірм (роздрібних і оптових), які у 17 різних галузях економіки, дійшли висновку, якби типова не процвітаюча  фірма робила той самий, як і процвітаюча, їй вдалося б домогтися прискорення  оборотності товарних запасів у  двічі, т. е. за одного й тому самому товарообігу змогла б скоротити  запаси на 50%[4, з. 123].

 

Коефіцієнти оборотності  капіталу характеризуються значної  мінливістю й суттєво відрізняються  у процвітаючих і процвітаючих компаній, а й в фірм різних типів. Останнє  пов'язано з специфікою структури  витрат, яка у галузях народного  господарства, сезонними коливаннями  збуту, нормами конкурентної боротьби, прийнятих у тій чи іншій галузі, рівнем рентабельності, стилем керівництва  підприємствами і характером ділових  операцій. Отже, перелічені обставини  слід зарахувати до дуже важливою чинникам, надають серйозний вплив на ефективність політики будь-який фірми у створення  та її реалізації запасів.

 

1.2. Категорії товарно-матеріальних  запасів

 

Існує три виду товарно-матеріальних запасів: сировинні матеріали (зокрема  комплектуючі вироби і дизельне паливо); товари, що перебувають у стадії виготовлення; готову продукцію. Залежно  від своїх цільового призначення  вони поділяються ми такікатегории[8, з. 190]:

 

а) технологічні (перехідні) запаси, рухомі з частині логістичній  системи до іншої;

 

б) поточні (циклічні) запаси, створювані протягом середньостатистичного  виробничого періоду, чи запаси обсягом  одну партію товарів;

 

і) резервні (страхові чи «буферні»): іноді їх називають «запасами  як компенсація випадкових коливань попиту» (до цієї категорії запасів  ставляться також спекулятивні запаси, створювані у разі очікуваних змін попиту чи речення на або ту продукцію, наприклад, у зв'язку з трудовими  конфліктами, підняттям цін чи відкладеним  попитом).

 

Отже, є багато причин до створення  товарно-матеріальних запасів на фірмах, проте, загальним їм є прагнення  суб'єктів виробничої діяльності до економічній безпеці. У цьому  треба сказати, що вартість створення  запасів і жахаюча невизначеність умов збуту, сприяють зростанню значимості дорогої резервної мережі «безпеки»  у власних очах керівництва фірм, по скільки об'єктивно суперечать підвищення ефективності виробництва.

 

Однією з найсильніших стимулів до створення запасів є  вартість їхнього перебування негативного  рівня (дефіциту). За наявності дефіциту запасів існує три виду можливих витрат, перелічених нижчий за по рядку  збільшення їх негативноговлияния[10, з. 178]:

 

1) вади у в зв'язку  зі невиконанням замовлення (затримкою  із відправкою замовленого товару) —дополнительние видатки просування  і відправку товарів того замовлення, який можна виконати з допомогою  наявних товарно-матеріальних запасів:

 

2) вади у зв'язку з  втратою збуту — у разі, коли  постійний замовник звертається  за даної купівлею на якусь  іншу фірму (такі витрати вимірюються  за показниками виручки, потірянной  черезнеосуществления торгової  угоди);

 

3) вади у зв'язку з  втратою замовника — у разі, коли відсутність запасів обертається  як втратою тій чи іншій  торгової угоди, а й тим,  що замовник починає постійно  шукати інші джерела постачання (такі витрати вимірюються за  показниками загальної виручки,  що було б від реалізації  всіх можливих угод замовника  з фірмою).

 

Перші дві виду витрат ставляться, очевидно, до про «тимчасових витрат фірми внаслідок прийняття альтернативного  курсу». А третій вид витрат важко  обчислити, оскільки гіпотетичні замовники  різні, й відповідні витрати теж. Проте задля фірми дуже важливо, щоб оцінка цього виду витрат була якнайближче від суми витрат, які  б з'явитися насправді.

 

Слід пам'ятати, що вартість дефіциту запасів більше, ніж просто ціна втрачених торгових угод чи нереалізованих замовлень. У неї належать факти  й втрати часу на виготовлення продукції, і робочого дня, і, можливо, втрати часу через дорогих перерв у виробництві  при переходах між складними  технологічними процесами.

 

Технологічні і перехідні  запаси. Першої-ліпшої хвилини часу у системі матеріально-технічного постачання зазвичай є певні запаси, рухомі з частині цією системою до іншої. У тих випадках матеріально-технічного постачання, коли переміщення запасів  з однієї рівня в інший займає багато місця часу, обсяги перехідних запасів будуть високі. При тривалих термінах реалізації замовлень (наприклад, на великих проміжках часу між  виготовленням товару та її прибуттям  в готовому вигляді складу) загальна кількість технологічних запасів  виявиться порівняно великим. Так  само на великих тимчасових інтервалах, між моментом виходу товару зі складу і моментом його одержання замовником накопичуватиметься дуже багато перехідних запасів. Приміром, за середнього рівні  попиту даний товар, рівному 200 виробів  на тиждень, і термін її поставки замовнику, рівному двом тижнів, загальний обсяг  перехідних запасів цього товару становитиме на середньому 400 виробів.

 

Для обчислення (оцінки) середнього кількості технологічних чи перехідних товарно-матеріальних запасів у  даної системи матеріально-технічного забезпечення у цілому використовується наступнаформула[7, з. 165]:

 

>J = P.S x T, (1.2)

 

деJ — загальний обсяг  технологічних чи перехідних (що у  процесі транспортування) товарно-матеріальних запасів;

 

P.S — середня норма продажів  цих запасів мали на той  чи іншого період;

 

Т — середнє час транспортування.

 

Запаси обсягом одну партію товару, чи циклічні запаси. Особливість  більшості підприємницьких систем у тому, що товари замовляються у  кількості, надлишкових стосовно необхідним нині обсягам. Для цього є ряд  причин, якось: затримка із отриманням замовлених товарів у обсязі, що змушує замовників (особливо посередників) зберігати що час ті чи інші товари складі; знижки, надані замовникам під  час продажу їм товарів великими партіями; оподаткування торгових операцій із мінімальним розміром партій, що робить невигідною відправку замовнику  товарів у кількостях менше встановленого  розміру, та інших.

 

У цьому є певні обмеження  на розмір товарно-матеріальних запасів.Ограничителем  виступають витрати їх збереження. Тому не виникає необхідність досягнення балансу між перевагами та недоліками, з одного боку,заказивания, з другого  — зберігання товарів.

 

Цей баланс досягається вибором  оптимального обсягу партій замовлених товарів, чи визначенням економічного (оптимального) розміру замовлення — «>economicorderquantity» (>EOQ), який обчислюється за такою формулою»

 

>EOQ=2AD/vr, (1.3)

 

де A — видатки виробництво;

 

D — середній рівень  попиту;

 

v — питомі витрати виробництва;

 

р — зберігання.

 

Резервні, чи «буферні», товарно-матеріальні  запаси служать свого роду «аварійним»  джерелом постачання у випадках, коли попит даний товар перевищує  очікування. Насправді попит на товари вдається точно спрогнозувати надзвичайно  рідко. Це саме можна сказати і  до точності передбачення термінів реалізації замовлень. Звідси й потреба у  створенні резервних товарно-матеріальнихзапасов[7,с . 165].

 

У певної міри послуги, запропоновані  тій чи іншій компанією, є функцію  її резервних запасів, і навпаки: резервні запаси компанії є функцією її послуг. Зрозуміло, що ця компанія намагатиметься мінімізувати рівень своїх резервних  запасів і відповідності декларованої нею стратегією обслуговування замовників. І тут знову виникла потреба  компромісу — цього разу між витратами  зберігання резервних запасів, виділені на пристосування до несподіваних коливань попиту, і вигодами, одержуваними компанією  за підтримки цього рівня обслуговування своїм клієнтам.

 

Отже, визначення точного  рівня необхідних резервних запасів  залежить від трьох чинників, аименно[3, з. 219]:

 

1) можливого коливання  термінів відновлення рівня запасів;

 

2) коливання попиту відповідні  товари протягом терміну реалізації  замовлення;

 

3) здійснюваної даної компанією  стратегії обслуговування замовників.

 

Визначення точного рівня  резервних запасів, необхідних за умов нестабільності термінівреализации замовлень  і мінливого попиту товари та матеріали, — нелегко.Вероятностная природа  вищевказаних коливань та політичної нестабільності означає, що з перебування  задовільних рішенні проблем, щоз  резервними товарно-матеріальними  запасами, зазвичай потрібна відповідна моделювання чи імітація.

 

 

1.3. Класифікація товарно-матеріальних  запасів

 

У статистиці торгівлі товарні  запаси класифікуються різноманітні ознаками: за місцем розташування, призначенню  і товарному складу.

 

За місцем перебування  вирізняються такі групи товарних запасів: товарні запаси у виробників, на яких складах оптових торгових баз, на яких складах заготівельних організацій, у торгівлі, їсти дорогою.

 

Залежно від призначення  товарні запаси поділяються на поточні, сезонного зберігання, дострокового завезення.

 

Товарні запаси поточногохранения—ето  товари на підприємствах оптової  і роздрібної торгівлі, щоб забезпечити  повсякденні потреби торгівлі. Його розмір визначається обсягом реалізації і частотою завезення.

 

Задля більшої торгівлі у  випадках, коли надходження товарів  у силу умов виробництва чи зміни  попиту окремі види товарів у різні  періоди року має сезонний характер, створюються запаси сезонного зберігання. Без сезонних запасів неможливо  забезпечити безперебійне постачання населення протягом року, наприклад, цукром, картоплею, овочами. Виробництво  їх має яскраво виражений сезонний характер, а споживання на протягом року змінюється незначно. Інший приклад: виробництво більшості непродовольчих товарів здійснюється рівномірно протягом усього року, попит ж них часом  піддається сезонним коливань (спортивний інвентар, одяг і взуття для певних сезонів року й ін.). Товарні запаси сезонного зберігання концентруються здебільшого складах оптових  чи заготівельних організацій та підприємств. Відсутність чи неправильне  формування товарних запасів сезонного  зберігання тягне у себе перебої  втовароснабжении.

 

Товарні запаси дострокового завезення утворюються у організацій, торгуючих околицях, куди доставка товарів можлива ні в всяке  сезон.Предназначени товари для  витрати в майбутні періоди. Так  було в гірські і тайгові райони, соціальній та райони Крайньої Півночі  і з слабким розвитком мережі доріг всю масу товарів, необхідна  задля забезпечення товарообігу, завозиться під час можливої доставки. Товарні  запаси дострокового завезення концентруються здебільшого складах роздрібних торгових організацій.

 

2. Організаційно- економічна  характеристика підприємства

 

2.1 . Характеристика компанії  ТОВ «>Кинескоп»

 

Основним виглядом діяльності ТОВ «>Кинескоп» є торгівля безалкогольними  напоями, продовольчими продуктами.

 

Відповідно до Статуту  підприємства, метою діяльності ТОВ  «>Кинескоп» є здійснення комерційної, посередницької, закупівельної діяльності, торгівлі товарами народного споживання, зокрема ліцензійними, створити мережу магазинів оптової, роздрібної й  іншим торгівлі цими товарами.

 

Торговельна фірма ТОВ  «>Кинескоп» є суспільством із обмеженою відповідальністю (ТОВ).

 

Візитна картка підприємства представлена нижче.

Поштовий індекс 680021

 

Країна Росія

 

Місто Хабаровськ

 

Адреса Центральний офіс: 680021, Росія, р. Хабаровськ, вул. Леніна, 12

 

 

У ТОВ «>Кинескоп» створено статутного фонду. Майно суспільства  з обмеженою відповідальністю формується з допомогою вкладів учасників, отриманих прибутків та інших  законних джерел, й належить його учасникам  на праві пайовий власності.

 

У процесі своєї діяльності організація керується законодавчими  актами різних рівнів, і навіть власними установчими документами та статутом, і навіть наказом «Про облікову політику на відповідний фінансовий рік».

 

Організаційна структура  підприємства представлена на рис. 2.1 (додаток 1).

 

До компетенції генеральний  директор входять всі питання, пов'язані  з рішенням труднощів і поточної діяльності підприємства міста і  обгрунтуванням його перспектив.

 

До компетенції генеральний  директор ставляться такі питання:

 

1. внесення зміни й доповнення  до статуту чи твердження новій  редакції статуту;

 

2. ухвалення рішення про  реформування;

 

3. ухвалення рішення про  ліквідацію, призначення ліквідаційної  комісії і запровадження проміжного  і остаточного ліквідаційних  балансів;

 

4. ухвалення рішення про  збільшення статутного капіталу;

 

5. ухвалення рішення про  зменшення статутного капіталу;

 

6. обрання (призначення)  директора філії і дострокове  припинення своїх повноважень;

 

7. обрання членів ревізійної  комісії (ревізора) і дострокове  припинення їхніх повноважень;

 

8. твердження аудитора;

 

9. твердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків  прибутків і збитків і розподіл  його прибутків і збитків;

 

10. затвердження Кабміном  і внесення зміни й доповнення  в Положення про загальних  зборах засновників;

 

11. освіту лічильної комісії;

 

12. ухвалення рішення про  роздрібненні і консолідацій;

 

13. ухвалення рішення про  взяття угод, у яких є зацікавленість;

 

>14.принятие рішення про  угоди, що з придбанням та  відчуженням майна;

 

>15.принятие рішення про  участь у фінансово-промислові  групи.

 

16. визначення пріоритетних  напрямів діяльності;

 

17. визначення величини  оплати послуг аудитора, рекомендації  за величиною виплачуваних членам  ревізійної комісії винагород  і компенсацій;

 

18. ухвалення рішення про  утворення й використанні резервного  та інших фондів;

 

18. твердження внутрішніх  документів, визначальних порядок  діяльності його органів управління;

 

19. прийняття рішень з  приводу створення дочірніх товариств,  рішень з приводу створення  філій і про відкриття представництв  і запровадження положень про  неї.

 

До компетенції бухгалтерії  входять питання розрахунку собівартості, калькуляції, і навіть дисконтних процесів для підприємства:

 

- Забезпеченняфинансово-аналитической  інформацією структурні підрозділи  розміщуються підприємства.

 

-Изискание внутрішніх  та зовнішніх додаткових резервів  в розвитку виробництва.

 

- Ефективне управління  потоками.

 

- Здійснення розрахунків  і обгрунтувань інвестиційної  діяльності.

 

- Здійснення контролю  над на фінансові потоки підприємства.

 

- Робота, що з установчими  документами і акціонуванням.

 

Комерційний відділ займається питаннями роботи з постачальниками  і клієнтами.

 

Зав складом відповідає запогрузо-разгрузочние заходи, і навіть за зберігання продукції.

 

Вищим органом управління ТОВ «>Кинескоп» є збори учасників. У її відання питання визначення головних напрямів підприємницької  діяльності, розгляд і затвердження кошторисів, звітів і балансів, обрання  і відгук виконавчого органу і  ревізійної комісії, визначення умов оплати праці посадових осіб, розподілу  прибутків й визначення порядку  покриття збитків та інших.

 

Виконавчим органом ТОВ  «>Кинескоп» є директор. У її відання питання розробки й реалізації цілей, політики і стратегії її досягнення, і навіть організація та керівництво  поточної діяльністю фірми, розпорядження  майном, оренду й персоналу.

 

У організації відбувається зростання показників що відбивають ефективність використання торгового  потенціалу.

 

На аналізованому підприємстві ТОВ «>Кинескоп» регулярно проводиться  внутрішній аналіз фінансово-господарську діяльність, проте як результати, і  деякі вихідні дані цього аналізу  не розголошуються, оскільки керівництво  ТОВ «>Кинескоп» відносить цю інформацію до комерційний таємниці.

 

Далі проводимо аналіз матеріально- технічної бази підприємства ТОВ «>Кинескоп».

 

Таблиця 2.1

 

Аналіз складу і динаміки основних засобів ТОВ «>Кинескоп»№>пп Склад основних засобів На початку року, крб. У найгіршому разі року, крб. Динаміка, крб. Динаміка в % Структура, % Динаміка структури, %

початку року наприкінці року

1 Будівлі 60121 55655 -4466 93 43 40 -3

2 Споруди та внутрішнього облаштування 16778 13914 -2864 83 12 10 -2

3 Машини й устаткування 13982 9740 -4242 70 10 7 -3

4 Транспортні кошти 32158 38959 6801 121 23 28 5

5 Виробничий і Київський господарський інвентар 13982 19479 5498 139 10 14 4

6 Інші види 2796 1391 -1405 50 2 1 -1

РАЗОМ 139816 139138 -678 100 100 100 0

 

 

Як очевидно з таблиці 2.1:

 

- наприкінці року вартість  будинків зменшилася на 4466 крб.  чи 7%, а частка у структурі зменшилася  на 3%

 

- наприкінці року вартість  споруд зменшилася на 2864 крб. чи 17%, а частка у структурі зменшилася  на 2%

 

- наприкінці року вартість  машин зменшилася на 4242 крб. чи 30%, а частка у структурі –  на 3%

 

- наприкінці року вартість  транспортних засобів збільшилася  на 6801 крб. чи 21%, а частка у структурі  – зросла п'ять%

 

- наприкінці року вартість  інвентарю зросла на 5498 крб. чи 39%, а частка у структурі зросла  на виборах 4%

 

- наприкінці року вартість  інших основних засобів зменшилася  на 1405 крб. чи 50%, а частка у структурі  – на 1%.

 

Таблиця 2.2

 

Оцінка ефективність використання основних фондів ТОВ «>Кинескоп»№пп Показник На початку року У найгіршому разі року Динаміка Динаміка в %

1 Виручка, крб. 3520324 3603093 82769,00 102,35

2 Середньорічна вартість фондів, крб. 139816 139138 -678,00 99,52

3 >Фондоотдача 25,18 25,90 0,72 102,85

4 >Фондоемкость 0,04 0,04 0,00 97,23

 

 

Як очевидно з таблиці 2.2:

 

- фондовіддача наприкінці  року зріс на 0,72 чи 2 %

 

-фондоемкость мало змінилася

 

Зростання фондовіддачі позитивного  бачиться моментом діяльності організації.

 

У процесі своєї діяльності ТОВ «>Кинескоп» використовує склад. Склад № 1 призначений для зберігання продукції, настановленим відпустки  покупцям і замовникам.

 

Дамо загальну характеристику використовуваному у створенні  складу

 

Склад у власність ТОВ  «>Кинескоп» - цей будинок, призначене для приймання, розміщення акцій  і зберігання вступників товарів, підготовці їх до продажу але відпустці покупцям чи продаж. У складах організації  завжди підтримується визначену  температуру, вологість й умови, відповідальні вимогам зберігання конкретних товарів.

 

Усередині склад організації  зроблений спеціальним матеріалом, призначеним підтримки необхідної температури і вологості всередині  складу.Кровля - шиферна.

 

Далі проводимо коротку  характеристику персоналу організації  ТОВ «>Кинескоп» в таблиці 2.3. Мета аналізу – показати динаміку трудових показників ТОВ «>Кинескоп»ю

 

Таблиця 2.3

 

Система кадрових показників персоналу№пп Найменування показника Одиниця виміру Динаміка за літами

2002 2003 2004

Кадрові показники    

1 Чисельність персоналу , всього чол. 400 469 460