Фондові біржі

ПЛАН

1. Поняття та юридичні ознаки біржі 
2. Розкрити склад і компетенцію органів управління біржі.
3. Вказати дії державного реєстратора під час проведення державної реєстрації фондової біржі.

 Висновок ( як на  вашу думку в статуті товарної  біржі  мають бути визначенні предмет і цілі діяльності біржі)

Вступ

В інфраструктурі сучасної ринкової економіки особливе місце  займають біржі.

 Організація торгово-біржової  діяльності в Україні є об'єктивно  обумовленою необхідністю.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями по чи зразках технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно друг від друга. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; однак, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Українська фондова  біржа – важлива складова фондового  ринку України.

Фондова біржа — це організаційна форма ринку, на якому  здійснюється торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондова біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери — не що інше, як різні форми його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із завдань фондової біржі.

Отже, біржа виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

1. Поняття та юридичні ознаки біржі 

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.

Терміном "біржа" позначаються:

1) сукупність осіб, що  постійно в певному місці здійснюють  торговельні операції;

2) місце їх зібрання;

3) сукупність угод, які  укладаються у цьому місці. 

Ці три значення поняття біржі узагальнені в законодавчому його визначенні, що міститься в Законі України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.1. Цей Закон визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її       мета – сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.

Такі ж функції виконують ярмарки. Проте від ярмарку біржа відрізняється тим, що вона:

1. є постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;
2. має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів. Ярмарок, за загальним правилом, відкритий для всіх;
3. ярмарок є місцем товарообороту: це ринок, де безпосередньо виставляються на продаж товари.

Товарооборот, якому покликана  сприяти біржа, здійснюється поза нею; безпосередньо біржа товарів  не виставляє, вона оперує загалом інформацією про них (про кількість, якість, ціни, угоди купівлі-продажу).

Залежно від предмета діяльності розрізняють  фондові і товарні біржі.

Фондова біржа – це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р.)

Об'єктами операцій фондової біржі  є акції; облігації республіки, місцевих позик і підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі.

До цього переліку додано приватизаційні папери, які засвідчують право  власника на безоплатне одержання у  процесі приватизації часток майна  державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду (приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони).

Поняття "правове становище" і "діяльність фондової біржі" регулюються  розділом II "Фондова біржа" Закону України "Про цінні папери і  фондову біржу". Фондова біржа  – це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

З точки зору правового  становища фондова біржа являє  собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Товарні біржі можуть бути класифіковані на види залежно  від ряду підстав.

Так, залежно від характеру  асортименту товарів товарні  біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру  біржових угод виділяють: біржі реального  товару, на яких предметом купівлі-продажу  є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди. Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі в біржових операціях, можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі. [10]

Отже, біржа в наш  час розглядається як юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Розрізняють декілька видів бірж залежно від: характеру асортименту товарів товарні біржі, а також характеру біржових угод.

2. Розкрити склад і компетенцію органів управління біржі.

Згідно із Розділ IV Закону України «Про товарну біржу» органами управління товарною біржею є загальні збори її членів – вищий орган управління товарної біржі. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом  товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі.

Стаття 12 вищезгаданого закону розкриває організаційну структуру товарної біржі, яка складається з виконавчої дирекції та спеціальних підрозділі, які створюються для управління товарною біржею та забезпечення її функцій  на біржі.

Для управління товарною біржею створюються: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна  комісія  та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

З працівниками біржі, які  працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.[3]

Берлач А. І. та ін. у своєму підручнику «Організаційно-правові основи біржової діяльності» вивели компетенцію даних органів.

Загальні збори засновників  і членів біржі – вищий орган управління біржі є, які затверджують статут і всі зміни, що вносяться в нього, інші документи біржі і доповнення до них (положення про раду директорів, положення про брокерські контори, положення про страхування операцій на біржі тощо). У його роботі без права голосу можуть брати участь співробітники біржі, запрошені та інші особи.

 До компетенції загальних  зборів засновників і членів біржі належить:

• розгляд і затвердження правил, періодичності і регламенту проведення загальних зборів та інших біржових зборів;
• розгляд і затвердження положень, правил, інструкцій та інших документів, що регламентують діяльність підрозділів біржі;
• розгляд скарг і заяв щодо роботи ради директорів, генерального директора та президента біржі (якщо він є);
• визначення розмірів вступного і щорічних членських внесків, що сплачуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, вхідної плати з постійних і разових відвідувачів, які не є її членами, плати за послуги, що надаються біржею, порядку стягування штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;
• вибори членів Біржового комітету і його голови, членів ревізійної комісії і її голови, арбітражної комісії і її голови, встановлення терміну дії зазначених органів і звільнення їх членів від обов'язків, що ними виконуються;
• розгляд і розв'язання питань щодо прийняття і виключення членів біржі;
• розгляд заяв про порушення Біржовим комітетом рішень і правил, встановлених біржею;
• внесення пропозицій щодо зміни і доповнення в документи, які регламентують діяльність бірж, в законодавство, що регулює діяльність бірж;
• розгляд і затвердження річних звітів Біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, а при необхідності й інших підрозділів;
• схвалення або скасування рішень Біржового комітету.

 Рішення загальних  зборів вважається прийнятим,  якщо за нього проголосувала  кваліфікована більшість засновників  і проста більшість присутніх членів біржі.

 Позачергові загальні збори  можуть бути скликані на вимогу  одного і більше засновників  або 2/3 членів біржі.

 Члени, засновники біржі й  інші зацікавлені особи повинні  бути сповіщені про порядок  денний і дату проведення чергових або позачергових загальних зборів не пізніше місяця до їх початку.

 У період між загальними  зборами членів біржі загальне  керівництво нею здійснює Біржовий  комітет (біржова рада, рада директорів).

 Біржовий комітет обирається  на термін, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

 До складу Біржового  комітету для виконання функцій,  що вимагають спеціальних знань,  можуть бути обрані повноважні  представники організацій і громадяни,  які не є членами біржі. Розподіл  обов'язків між членами Біржового  комітету здійснюється на його  першому засіданні. Члени Біржового комітету не є співробітниками біржі і проводять роботу на громадських засадах [12].

 У різних країнах  структура кожної біржі має  свою специфіку, але основні  риси їх організації носять  загальний характер.

 Раду директорів  очолює голова ради директорів або президент. До компетенції Біржового комітету і його членів належить:

• керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
• контроль за діяльністю правління біржі;
• розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, контроль за витратами коштів правлінням біржі;
• представництво біржі в державних й інших організаціях у всіх справах біржі;
• припинення діяльності членів біржі, що порушили її правила, прийом в ролі тимчасових нових членів (до затвердження загальними зборами), підготовка до загальних зборів документів, необхідних для виключення діючих і прийому нових членів біржі;
• підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;
• заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу протягом певного терміну або до затвердження або скасування цього рішення загальними зборами;
• створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділів, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;
• підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
• реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
• здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі його учасниками.

 Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів.

 З метою організаційно-господарського  функціонування біржі Біржовий  комітет створює як виконавчий  орган правління біржі (виконавчу  дирекцію). Правління виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.

 Керуючий і співробітники  правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють  за наймом (трудовою угодою). Права  і відповідальність керуючого  та його заступників визначаються Біржовим комітетом.

 До компетенції  правління біржі належить:

• поточне керівництво комісіями (відділами) біржі;
• організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
• придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету;
• прийом на роботу і звільнення співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою) і не є членами біржі;
• організація публікацій біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
• створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), що забезпечують її нормальне функціонування, розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність їх підрозділів;
• розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування;
• організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а у разі необхідності - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
• організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними засобами оргтехніки і зв'язку;
• реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також Біржового комітету;
• здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;
• сповіщення засновників, членів біржі та інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;
• встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

Отже, .виконавчі органи кожної біржі та їх компетенція досить різноманітні. Вони залежать від обсягів угод, що укладаються на біржі, кількості брокерських контор, які працюють на ній, і виду товару, торгівля яким здійснюється на біржі.

3. Вказати дії державного реєстратора під час проведення державної реєстрації фондової біржі.

   Фондова біржа  являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому  здійснюється торгівля цінними  паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

   Правову основу  діяльності фондової біржі становить  комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили: Господарський кодекс України, Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”, Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджені наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996 р. № 331; Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішенням ДКЦПФР, інші акти законодавства України, а також статут та правила фондової біржі.

   Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками – торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники мусять мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонерові – торговцеві цінними паперами, не може перевищувати 5 відсотків.

Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2003 № 364.

   Перелік документів, що подаються на реєстрацію до Державної комісії, вміщено в пункті 28 зазначеного Положення. Рішення про видачу Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі (або про відмову у видачі – за наявності підстав) приймається не пізніше 30 календарних днів з дня одержання передбачених Положенням документів. Для здійснення державної реєстрації фондової біржі до ДКЦПФР подаються такі документи:

1) заява про державну  реєстрацію фондової біржі;

2) копія протоколу  зборів засновників щодо створення  фондової біржі;

3) статут та засновницький договір фондової біржі;

4) список засновників, акціонерів, учасників фондової біржі із зазначенням найменування, місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, номера та терміну дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності по випуску та обігу цінних паперів, номерів телефонів;

5) документ, що засвідчує  сплату засновниками внеску до  статутного фонду фондової біржі  у розмірі, передбаченому чинним  законодавством;

6) копія договору, що  передбачає передачу засновникам  у власність або користування приміщення (частини приміщення);

7) документ, що засвідчує  внесення плати за державну  реєстрацію фондової біржі.

Державному реєстраторові  забороняється вимагати додаткові  документи для проведення державної  реєстрації фондової біржі. Строк державної реєстрації фондової біржі, як юридичної особи, не повинен перевищувати трьох робочих днів від дня надходження документів для проведення державної реєстрації. Датою державної реєстрації фондової біржі є дата внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі. Свідоцтво повинне бути оформлене й видано засновникам не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації.

Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації товарної біржі для реєстрації фондової біржі передбачений більш ускладнений порядок тому, що потрібний дозвіл державного органа, а також встановлений мінімальний розмір статутного фонду.

Висновок

Діяльність товарної біржі здійснюється  відповідно до Закону України «Про товарну біржу» та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Згідно з статею 6 в статуті товарної біржі визначається:

• найменування та місцезнаходження біржі;
• склад засновників;
• предмет і цілі діяльності біржі;
• види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;
• органи  управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;
• порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;
• права та обов'язки членів біржі та біржі перед третіми
• особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;
• порядок і умови застосування санкцій;
• майнова відповідальність членів біржі;
• порядок припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Цілі біржі повинні  визначати основні напрямки діяльності біржі, а предмет повинен детально розкривати способи їх досягнення.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 18, 19-20, 21-22. – Ст.144.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. – К.: Атіка, 2003.
3. Закон України «Про товарну біржу» від10.12.1991р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. –  № 10.
4. Закон України. “Про цінні папери і фондову біржу” від 23.03.2006р // ВВРУ. – 2006. - № 31. – ст.268.
5. Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджені наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996 р. № 331
6. Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9 (в редакції рішення ДКЦПФР від 04.09.2003 р. № 364);
7. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішенням ДКЦПФР від 14 березня 2001 р. № 49/60
8. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова. – К.: Істина, 2007. – 630 с.
9. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с.
10. Щербина В. С.. Господарське право. Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 305 с.
11. Вінник О.М. Господарське право // http://textbooks.net.ua/content/view/1943/25/
12. Конспект лекцій. Біржове право. // http://readbookz.com/book/169/5230.html