Фондовий ринок Великобританії

Міністерство  Освіти і Науки  України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

“ Фондовий ринок Великобританії”  
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                    Виконала:

                                                                        Студентка 3-го курсу

                                                                        ФЕтаУ  спеціальність 6504

                                                                         Мережко Юлія

                                                                        Перевірила: Фролова Т.О. 
 
 
 
 
 

Київ—2011

Фондовий  ринок Великобританіїї. 

     Фондовий ринок Великобританії традиційно є, у силу значної капіталізації англійських монополій (324 млрд. долл. у 1992 р.), важливою частиною кредитно-фінансового механізму країни. Широка реприватизація державного сектора дала значний поштовх росту біржової капіталізації. У 1967 р. усі біржі країни були об'єднані в регіональні біржі в Манчестері, Бірмінгемі, Глазго і Белфасті. Яскравим лідером є Лондонська фондова біржа. Вона є акціонерним товариством і не піддається прямому державному контролю. Її керівництво здійснює рада біржі, що складає з 45 членів, включаючи одного представника Центрального Банку без права голосу. Рада обирається зборами 4482 членів і "саморегулює" у співробітництві з Центральним Банком діяльність фондової біржі.

     Акції й облігації випускаються, головним чином, іменні. Цінні папери на пред'явника дозволені, але в англійських емітентів мало поширені. Іноземні акції повинні зберігатися в спеціальних депо уповноважених кредитних інститутів. Угоди оформляються, в основному, на термін. Облігації реалізуються касовими операціями. Встановлюється поточний курс. Біржова торгівля охоплює дуже велику частку загального обороту фондових цінностей. Торгівля цінними паперами, що не котируються, ведеться на біржі з дозволу ради біржі. З 1980 р. працює при біржі так звана міні-біржа зі зниженими умовами допуску для біржового обертання акцій середніх і дрібних фірм.

     Цінні папери публічних компаній в Англії продаються майже виключно на фондовій біржі.

     Причому, якщо у США на фондові біржі здійснюється вторинний обіг цінних паперів, то у Великобританії фондова біржа є найважливішим елементом первинного ринку Значна частина нових емісій проводиться саме через фондову біржу.

     Цінні папери,які не мають котирування на біржі,не будуть пропонуватись публіці, тому емісія цінних паперів завжди супроводжується їх допуском на фондову біржу 

     Біржовий та позабіржовий ринки 

     Чільне місце в розвитку біржового ринку посідають і товарні біржі Великобританії. Лондон багато століть був і залишається важливим світовим фінансовим центром, де розташовані численні фірми послуг, такі, як банки, страхові компанії, експедиційні і фрахтові компанії, що набагато полегшує організацію міжнародного товарообігу.

     Проте у кінці ХХ ст. у зв’язку зі значним зниженням економічної ролі Великобританії у світі, економічними труднощами цієї країни, зменшенням значення британської валюти у світовій валютній системі, а також через інші чинники, що прямо впливають на біржову торгівлю, частина товарних бірж у Великобританії переживала кризу. Це виявляється у скороченні оборотів і послабленні позиції британських бірж порівняно з американськими.

     До бірж світового значення належить Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (London International Financial Future Exchange) (до вересня 1982 р. вона називалася Лондонською товарною біржею). Предметом обороту на цій біржі є сільськогосподарські продукти: кава сорту „Робуста”, какао, білий цукор і цукор-сирець, картопля, насіння олійних культур і олія (соняшникова, соєва, кокосова, рапсова, арахісова і з льону), соєвий шрот і каучук.

     Лондонська біржа першою в Європі почала з 1987 р. застосовувати електронну систему в здійсненні комерційних операцій. На цій біржі після переобладнання почали інтенсивно торгувати фінансовими інструментами, зокрема державними цінними паперами, валютою, індексами акцій. Нині Лондонська біржа стала провідною європейською біржею фінансових ф’ючерсів і опціонів і другою у світі після Чиказької торгової біржі.

     До провідних у світовому біржовому ринку належить і Лондонська біржа металів, яка є традиційно основним ринком кольорових металів, править за барометр цін у світовій торгівлі кольоровими металами, використовується для хеджування, розробляє стандартні умови біржових контрактів.

     Об’єктом торгівлі на цій біржі є мідь, алюміній, цинк, свинець, олово, нікель і срібло. Укладаються як ф’ючерсні, так і реальні угоди, причому частка других досить висока. Значну частину оборотів становлять угоди закордонних контрагентів, у тому числі західноєвропейських, американських і японських, а також східноєвропейських. Щоденні котирування згаданих металів на біржі є одним з найважливіших коефіцієнтів світової ціни, прийнятої в міжнародній торгівлі. 

     Позабіржовий ринок 

     Позабіржовим (over-the-counter market) називається ринок цінних паперів, який організовують фінансові інституції. Його відмітна риса — відсутність постійного організованого місця для укладання угод (trading floor). На позабіржовий ринок цінних паперів виходять корпорації, чиї акції й облігації не котируються на фондових біржах з тих або інших причин.

     Для продажу цінних паперів корпорація повинна звернутися до організаторів торгівлі, які працюють із певними видами цінних паперів. Вони постійно проводять котирування ціни продавця і покупця, як правило, здійснюють угоди за свій рахунок. У Великобританії їх називають— ліцензованими дилерами. Це фірми, що не є членами

     біржі, але одержали ліцензію на торгівлю цінними паперами на позабіржовому ринку. Вони можуть також отримати ліцензію на торгівлю цінними паперами на фондовому ринку. В англійській літературі відзначається активність ліцензованих дилерів, що здійснюють розміщення урядових приватизаційних цінних паперів.

     Методи розміщення цінних паперів на позабіржовому ринку

     У Великобританії компанії, що бажають продати свої акції на позабіржовому ринку, повинні надати проспект емісії і фінансової звітності. Близько 80 % акцій корпорацій купують інвестиційні компанії. Дилери можуть купити в корпорації варант — пільгове право на підписку ще не випущених акцій на суму, що становить 5 % випущених акцій. Таке право може бути отримане протягом 10 років за ціною на день купівлі варанта. Звичайно варанти одержують інвестиційні інститути, що вкладають свої кошти в ризиковий капітал (venture capital).

     У Лондоні на основі моделі НАСДАК створена система «Автоматизовані котирування фондової біржі» (АКФБ — Stock Exchange Automated Quotation — SEAQ), у Канаді в 1986 р. була впроваджена в дію «Автоматична торговельна система канадського позабіржового ринку» (The Canadian Over-the-Counter Automated Trading System — COATS). Подібні системи функціонують і в інших країнах.

     У Великобританії позабіржовий ринок почав розвиватися з 1972 р. Він має ряд переваг.

     По-перше, витрати торгівлі для емітента й інвестора нижчі, ніж на фондовій біржі.

     По-друге, інвестори одержують податкові пільги, якщо купують акції компаній, що перебувають в обігу на позабіржовому ринку. Таких пільг немає в разі купівлі акцій на фондовій біржі.

     По-третє, установлення очікуваної мінімальної ринкової вартості цінних паперів, які допускаються до котирування (наприклад, у Великобританії більше 700 тис. ф. ст. для котирування акцій і 200 тис. ф. ст. — для облігацій).

     По-четверте, публічне розміщення 25 % акцій не пізніше допуску до котирування (у деяких країнах ЄС).

     По-п’яте, контроль і обов’язкова публікація звіту про лістинг (listing particulars), що містить інформацію про емітента, його цінні папери. У випадку, якщо цінні папери вже випущені, емітент надає відповідні документи, на підставі яких проводиться публічне розміщення цінних паперів (наприклад у Великобританії).

     По-шосте, обов’язкова мінімальна прибутковість корпорації-емітента.

     По-сьоме, обов’язкова згода емітента на «постійно діюче зобов’язання» (continuing obligations), тобто постійне періодичне надання публічної інформації: річні і піврічні звіти, очікувана оцінка прибутку за рік, умови розрахунків за угодами з цінними паперами (settlement) та інші відомості.

     Основні зусилля спрямовані на захист інтересів інвестора, тобто забезпечення умов продажу емітованих цінних паперів. 

     Основні фондові біржі Великобританії 

     1.Визнані інвестиційні біржі (ВІБ):

     2.Лондонська фондова біржа;

     3.відкрите акціонерне товариство «Tradepoint»;

     4.Лондонська міжнародна біржа ф’ючерсів та опціонів;

     5.Лондонська біржа цінних паперів та їх похідних;

     Організація первинного та вторинного ринку цінних паперів. Лондонська фондова біржа. Особливості втілення принципу саморегулювання. Органи регулювання, їх функції та завдання. Напрями реорганізації системи регулювання.

     Особливості організації ринку

     • За обсягом капіталізації та обігу цінних паперів фондовий ринок Сполученого Королівства Великобританії міцно посідає третє місце у світі після США та Японії, а за обсягами міжнародних операцій з цінними паперами не знає собі рівних.

     Вперше англійський ринок цінних паперів згадується у стародавніх хроніках ще за часів короля Едуарда І (1296 р.), який наказав публічно відшмагати кількох несумлінних лондонських брокерів.

     Цінні папери публічних компаній в Англії продаються майже виключно на фондовій біржі. Причому, якщо у США на фондовій біржі здійснюється вторинний обіг цінних паперів, то у Великобританії фондова біржа є найважливішим елементом первинного ринку. Значна частина нових емісій проводиться саме через фондову біржу. Цінні папери, які не мають котирування на біржі, не будуть пропонуватись публіці, тому емісія цінних паперів завжди супроводжується їх допуском на фондову біржу.

     • На сьогодні Лондонська фондова біржа (London Stock Exchange, LSE) міцно посідає третє місце у світі по капіталізації, тобто за величиною курсової вартості акцій, які котируються на ній, та за обсягами обігу. Порівняно з біржами інших країн на Лондонській фондовій біржі (ЛФБ) здійснюється найбільша кількість операцій з акціями іноземних емітентів, понад 40 % її обороту припадає на такі акції. На ній мають лістинг близько 500 іноземних емітентів. Значна частина угод на ЛФБ укладається та виконується в рамках Автоматизованої системи котировки фондової біржі (Stock Exchange Automated Quotation System, SEAQ). Всього у SEAQ обертається приблизно 3000 цінних паперів; система дозволяє вводити до 70 тис. замовлень на годину. Для цінних паперів, які не потрапили до SEAQ (а це насамперед акції, які не мають лістинга), існує Альтернативна система торгівлі на біржі (The Stock Exchange Alternative Trading Servise, SEATS).

     Одночасно Лондон посідає друге місце після США у сфері торгівлі похідними цінними паперами — опціонами та ф’ючерсними контрактами. Торгівля опціонами на цінні папери, фондові індекси та на валюту здійснюється на двох англійських біржах:

     • Лондонській міжнародній біржі ф’ючерсів та опціонів (London International Financial Futures Exchange, LIFFE) (створена у 1982 р., була першою біржею фінансових ф’ючерсів, яка знаходилась поза межами США; після об’єднання з ринком опціонів ЛФБ у 1992 р. перетворилась на одну з найбільших спеціалізованих бірж похідних цінних паперів у світі);

     • Лондонській біржі цінних паперів та їх похідних (The London Securities and Derivatives Exchange, OMLX).

     Торгівля опціонами і ф’ючерсами на товари ведеться на трьох товарних біржах: Лондонській біржі металу (London Metal Exchange Ltd, LME), Міжнародній нафтовій біржі (International Petroleum Exchange of London Ltd, IPE) та Лондонській товарній біржі (London Commodity Exchange, LCE). 

     Законодавча база регулювання 

     • Перші закони про компанії у Великобританії були прийняті ще у ХІХ столітті і періодично доповнювались та вдосконалювались. На сьогодні основним законом, який регулює діяльність компаній і в якому обумовлюються права акціонерів, є Закон про компанії (Companies Act, 1985—1989 рр.).

     Компанії, за цим Законом, поділяються на дві категорії: приватні (private) та публічні (public). Приватні компанії не можуть вдаватися до публічного (відкритого) продажу своїх акцій. Їх акціонерний капітал належить обмеженому колу інвесторів, в їх назві обов’язково присутня абревіатура Ltd (Limited). Публічні компанії можуть випускати і розміщувати акції серед необмеженого кола осіб, що висуває перед цими компаніями ряд вимог. У назві таких компаній обов’язково присутня абревіатура Plc (Public limited company).

     • Прийнятий у 1986 р. Закон про фінансові послуги формально встановив контроль держави над фондовим ринком. Зазначений закон передбачає обов’язкове ліцензування діяльності з цінними паперами, тобто інвестиційного бізнесу. Під останнім розуміється купівля-продаж на комісійних засадах або за власний рахунок цінних паперів (інвестиційних цінностей); організація торгівлі цінними паперами (біржова діяльність); управління інвестиціями третіх осіб (довірче управління); надання консалтингових послуг; організація та управління інститутами колективного інвестування (наприклад, юніт-трастами). Дія Закону про фінансові послуги поширюється не тільки на цінні папери, але й на інші фінансові інструменти, тому у Законі застосовується термін «інвестиції», а не цінні папери. При цьому під інвестиціями розуміється, окрім загальноприйнятих цінних паперів (включаючи похідні), також ф’ючерси та опціони на валюту, золото та інші дорогоцінні метали (але не самі метали) і довгострокові страхові поліси.

     Цей Закон передбачає карну відповідальність за діяльність без ліцензії, поширення помилкової або недостовірної інформації, приховування суттєвої інформації. Максимальним покаранням може бути тюремне ув’язнення терміном на 7 років або штраф у необмеженому розмірі (або те й інше одночасно).

     • У червні 1998 р. набрав чинності Закон про Банк Англії, згідно з яким функцію банківського нагляду передано від центрального банку до The Financial Services Authority (FSA), а роль Банку Англії зводиться до розробки і проведення грошової політики. 

     Органи регулювання фондового ринку 

     Єдиний на сьогодні офіційно визнаний кліринговий центр — Лондонська розрахунково-клірингова палата (The London Clearing House Ltd, LCH), яка займається клірингом та транзакціями на чотирьох біржах похідних цінних паперів (LIFFE, IPE, LCE, LME) та фондовій біржі Tradepoint.

     • На сьогодні фондовий ринок Великобританії перебуває у стані структурного реформування. З приходом до влади лейбористів система, яка до цього існувала, реорганізується: створюється super SIB шляхом приєднання до нього SFA, IMRO, PIA (див. далі) і підрозділів банківського нагляду Банку Англії. Уряд планує ухвалити новий закон, який протягом двох років об’єднав би їх в одну організацію — FSA. До прийняття нового закону існуючі організації продовжуватимуть нести відповідальність за певні сегменти фінансового сектора. Реорганізація відбуватиметься у кілька етапів до повної передачі FSA повноважень з регулювання діяльності всіх учасників фондового ринку і повної ліквідації СРО.

     FSA створюється на базі SIB з приєднанням саморегулівних організацій та передачею функцій банківського нагляду, департаменту з питань страхування Казначейства та Комісії з питань будівельних і дружніх товариств. На сьогодні FSA регулює фінансову діяльність, ліцензує банки, інвестиційні фонди та компанії, здійснює нагляд і контроль. Найближчим часом, після прийняття Закону про фінансові послуги та ринки, сфера регулювання FSA поширюватиметься на всі, без винятку, фінансові установи.

     Завдання і повноваження регулюючого органу

     • Спеціальний орган — Рада з цінних паперів та інвестицій (SIB) — наділена винятковими повноваженнями щодо регулювання ринку. За статусом це — некомерційна компанія, учасниками якої є представники різних фірм, що працюють на фондовому ринку. Формально вона підпорядкована Казначейству, але фактично є незалежною установою. У своїй діяльності Рада керується «10 принципами і 40 основними правилами», які включають найзагальніші принципи регулювання.

     Саморегулювання

     • Сьогодні у Великобританії існують три СРО:

     1. Комісія з цінних паперів і ф’ючерсів (SFA), яка регулює діяльність близько 1,3 тис. ліцензованих фірм, що здійснюють інвестиційну діяльність з цінними паперами, єврооблігаціями, фінансовими і товарними ф’ючерсами. Крім того, до сфери регулювання SFA входять питання корпоративних фінансів, а також позабіржова торгівля цінними паперами. Приблизно половина фірм, що регулюються SFA, належать іноземним власникам.

     SFA має досить широкі повноваження на фондовому ринку і виконує більшість функцій, які в інших країнах закріплені за державними органами (у США — SEC, в Японії та Франції — Міністерство фінансів).

     2. Організація інвестиційних керуючих (Investment Management Regulatory Organisation, IMRO), яка регулює діяльність інститутів колективного інвестування (близько 1,1 тис. фірм), що керують різноманітними фондами, у тому числі роботу керуючих інвестиційними фондами (портфелями), пенсійними фондами, трастами, рад опікунів цих трастів, менеджерів нерегульованих спільних інвестиційних схем.

     3. Комісія з приватного інвестування (Private Investment Authority, PIA), яка регулює діяльність понад 4 тис. фірм, у тому числі незалежних фінансових радників, що консультують дрібних інвесторів або діють від їх імені. PIA є головним органом нагляду за діяльністю компаній, що діють на ринку страхування та інвестицій, у т. ч. товариства взаємного страхування, загальних юніт-трастів та інвестиційних компаній.

     Особливістю фондового ринку Англії є те, що там переважно емітуються іменні цінні папери — акції та облігації. Якщо говорити про величину ринків різних цінних паперів, то можна зазначити, що в Європі найбільшим ринком акцій є англійський, а облігацій — німецький. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Cписок літератури 

1. Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 240 с.
2. Чужиков В. І. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 308 с.
3. Рубцов Б.Б. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура, механизм функционирования. – М.: Инфра-М, 1997. -373 с.
4. http://charts.finance.ua/ua/stock/indices/~/2/nmxe/36
5. http://www.forexpros.ru/markets/Великобритания