Формування, реалізація та контроль індивідуального навчального плану студента
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Факультет економічної інформатики і менеджменту
Кафедра
економічної кібернетики та маркетингового
менеджменту
Реферат
По дисципліні «Вища освіта України і Болонський процес»
ТЕМА
«Формування, реалізація та контроль
індивідуального навчального плану студента»
Чернишова Н.П.
Харків 2011
ПЛАН
- Поняття, структура та ведення індивідуального навчального плану студента
- Методика складання та контроль індивідуального плану
3. Індивідуальна та самостійна робота студента
Вступ
Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, деканом факультету (завідувачем відділення).
Методичне
керівництво індивідуальним навчанням
студентів та контроль за виконанням
ними індивідуальних навчальних планів
здійснюється деканами факультетів (завідувачами
відділень) та відповідними кафедрами
(предметними або цикловими комісіями).
1. Поняття, структура та ведення індивідуального навчального плану студента
Індивідуальний навчальний план студента згідно з вимогами ECTS та Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців, затвердженого наказом Міністерства науки і освіти України від 23. 01. 2004 р. № 48 є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).
В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково. Нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності).
Навчальні
дисципліни за вибором забезпечують
виконання вимог варіативної
частини освітньо-
Нормативні навчальні дисципліни та дисципліни за вибором можуть вивчатися як у базовому, так і в інших вищих навчальних закладах (у тому числі закордонних) за тристоронніми угодами.
Обсяг нормативних навчальних дисциплін та навчальних дисциплін за вибором, запланованих до вивчення, повинен становити не менше 60 кредитів на навчальний рік.
Навчальні дисципліни, вивчені додатково, не належать до переліку дисциплін, установленого освітньо-професійною програмою даного напряму (спеціальності). Вони включаються до індивідуального навчального плану студента за його бажанням та наявності офіційного документа, виданого установою (втому числі закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти і підтверджує присвоєння кредитів з даної навчальної дисципліни.
Індивідуальний навчальний
Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись у порядку, що встановлюється вищим навчальним закладом, але не пізніше перших 2-х тижнів навчання поточного навчального року (семестру), і затверджуються деканом факультету.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік ураховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента повинно бути виконано у повному обсязі.
Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами заздалегідь визначеного виду контролю якості знань студента.
Враховуючи, що індивідуальний навчальний план студента містить інформацію про навчальні досягнення студента, використання залікової книжки студента не є обов’язковим. В умовах експерименту можливе збереження навчальної картки студента паралельно з індивідуальним навчальним планом студента. Контроль за виконанням та реалізацією індивідуального навчального плану студента здійснюється деканатами за участю куратора.
Індивідуальний навчальний
1. Титульна сторінка:
• відомча підпорядкованість;
• повна назва вищого навчального закладу;
• назва документа (Індивідуальний навчальний план студента);
• місто, рік.
2. Відомості про студента (перша сторінка):
• прізвище, ім’я, по батькові студента;
• фото, підпис студента;
•
номер індивідуального
• дата видачі індивідуального навчального плану студента;
• назва напряму підготовки;
• назва спеціальності;
•
освітньо-кваліфікаційний
• назва факультету;
• шифр академічної групи;
• календарний термін навчання (дати початку та закінчення навчання);
• форма навчання;
• підписи декана факультету та проректора, завірені печаткою.
3. Інформація про порядок формування та ведення індивідуального навчального плану студента (за рішенням вищого навчального закладу може бути складовою індивідуального навчального плану студента або видана як окремий документ).
4. Коротка характеристика змісту підготовки фахівців (витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця).
5. Структурно-логічна схема підготовки фахівців (включається до індивідуального навчального плану студента за рішенням вищого навчального закладу).
6. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані студента (за семестр або повний навчальний рік):
• нормативні дисципліни;
• дисципліни за вибором студента;
• дисципліни, вивчені додатково.
Для кожної навчальної дисципліни вказується:
• порядковий номер за навчальним планом або шифр за ОПП;
• назва;
• кількість тижнів, що відводиться на вивчення навчальної дисципліни;
• кількість кредитів ECTS;
• загальний обсяг годин (за рішенням вищого навчального закладу можна вказати обсяг аудиторних занять, індивідуальної та самостійної роботи і практик);
• форма підсумкового контролю;
• підсумкова оцінка за шкалою вищого навчального закладу (якщо така
використовується), національною шкалою та шкалою ECTS;
• підпис викладача, який виставив підсумкову оцінку;
• дата.
7. Зміни до переліку навчальних дисциплін індивідуального навчального плану студента.
8. Підписи студента, куратора, декана.
9. Результати державної атестації.
Оформлюються на окремій сторінці та містять інформацію про:
– форму атестаційного контролю;
– назву дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) назви навчальних
дисциплін, винесених на державну атестацію;
– дати захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) складання
державних екзаменів;
– оцінку за шкалою вищого навчального закладу (включається до індивідуального навчального плану студента за рішенням вищого навчального закладу);
– оцінки за 4-бальною шкалою;
– оцінки за шкалою ECTS;
–
рішення державної
– підписи голови та членів державної екзаменаційної комісії.
2. Методика складання та контроль індивідуального плану
Індивідуальний навчальний
Контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента та надання кваліфікованих консультацій щодо його формування протягом усього періоду навчання покладається на куратора. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти. Куратор призначається за наказом ректора університету за поданням директора інституту.
На куратора покладається виконання таких основних завдань:
– ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
– надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних навчальних дисциплін (модулів)
за період перебування в інших навчальних закладах України або за кордоном;
– погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету;
– контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання або щодо його відрахування.
Куратор має право:
– відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
– подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;
– брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад інститутів;
–
подавати пропозиції щодо покращення
навчального процесу та діяльності кураторів.
3. Індивідуальна та самостійна робота студента
Методологія процесу навчання та відповідно оцінювання знань студента в КМСОНП передбачають індивідуально-диференційовану, особистісно орієнтовану форми та організацію самоосвіти студента.
Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуальний розвиток їх здібностей,
науково-дослідницьку і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, який складено кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента.
Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш
кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідницький характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових
досліджень та інших творчих завдань.
Індивідуальні
заняття з певної навчальної дисципліни
проводяться з одним або
У навчальному процесі
– консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або
групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (поточні консультації, семестрові та передекзаменаційні). У процесі консультацій (зокрема поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (в тому числі й комп’ютерне) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.
– індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка передбачає
поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.
Відповідно до інноваційних технологій навчання, різновидом індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).
ІНДЗ – це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, що використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни і завершується оцінюванням. Метою ІНДЗ є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчальної дисципліни та розвиток навичок самостійної роботи. Це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, здобутих у процесілекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, та охоплює кілька тем або зміст навчальної дисципліни загалом.
Орієнтовна структура ІНДЗ:
• вступ – зазначається тема, мета і завдання роботи та основні її положення;
• теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
• методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;
• основні результати роботи та їх обговорення – подаються статистичні
або якісні результати роботи, схеми, рисунки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;
• висновки;
• перелік використаної літератури.
Види ІНДЗ:
– конспект із теми (змістового модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
–реферат з теми (змістового модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
– розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (змістового модуля) або дисципліни;
– розроблення теоретичних, економіко-математичних або комп’ютерних моделей об’єктів, явищ, процесів тощо;
– комплексний опис складу та структури, ієрархії, властивостей, функцій системних явищ, об’єктів тощо;
– анотація прочитаної додаткової літератури з дисципліни, бібліографічний опис, історичний пошук тощо.
Порядок подання та захист ІНДЗ
1. Завершене ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання.
2.
ІНДЗ подається викладачеві
3.
Оцінка за ІНДЗ виставляється
на останньому занятті (
4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом підсумкової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 20% до 40%.
Курсова робота – один із видів індивідуальних завдань навчально дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який передбачає не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, комп’ютерною технікою, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента. За час навчання студент повинен виконати 2–3 курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх кількість визначається у навчальному плані.
Захист курсової роботи приймає комісія у складі двох-трьох викладачів
кафедри (методичної комісії), в тому числі керівника курсової роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою університету та ECTS.
Дипломна (магістерська) робота – це індивідуальне завдання науково дослідницького, творчого та аналітичного характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки, що є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань зі спеціальності, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Науковими керівниками магістерських і дипломних робіт призначаються професори і доценти. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.
Студентам надається право запропонувати свою тему магістерської або
дипломної роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити приблизно ¼ залікового кредиту.
Співвідношення обсягів аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять. Зміст самостійної роботи по кожній навчальній дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. Самостійна робота студентів забезпечується всіма на вчальнo методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної на вчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними посібниками, опорними конспектами лекцій, інтерактивними навчально методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, типовий пакет контрольних завдань та ін.).
Самостійну
роботу засвоєння навчального
Висновок
Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Він складається на підставі робочого навчального плану за спеціальністю та містить усі нормативні дисципліни та обрані студентом вибіркові навчальні дисципліни.
ІНПС є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та обсяг навантаження студента (лекції, практичні заняття, семінари, консультації, самостійну роботу та ін.), поточний та підсумковий контроль знань (екзамени, заліки)дипломну роботу, навчальні і виробничі практики і послідовність вивчення навчальних дисциплін.

- Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій
- Формування ринку послуг
- Формування ринку праці в Україн
- Формування рухових умінь і навичок учнів
- Формування самооцінки
- Формування світового ринку праці в умовах глобалізації
- Формування середнього класу у трансформаційний період
- Формування пізнавального інтнересу школярів засобами екології
- Формування пізнавальної активності в учнів
- Формування показників звіту про фінансові результати
- Формування політичної карти світу після другої світової війни
- Формування поняття «дитяче видання», види, класифікація, диференціація та функції дитячих видань
- Формування правильноi вимови звукiв у дiтей дошкiльного вiку в умовах ДНЗ
- Формування правової думки в Україні