Гіпсокартон

ВСТУП

         Тема гіпсокартону досить актуальна. Зараз на промисловому ринку великий вибір будівельних матеріалів, таких, що вже давно посіли вагоме місце в розвитку будівництва, і досить нових, сучасних матеріалів. До таких відноситься і гіпсокартон. Без нього важко уявити сучасне будівництво, адже це матеріал, незамінний для зведення міжкімнатних перегородок, облицювання стін, обладнання підлог, підвісних стель, виготовлення звукопоглинаючих виробів а також вогнегасних покриттів. Гіпсокартонні плити раніше використовувалися для заміни фанери, дощок, ДСП в невеликих будинках. Сьогодні можливості застосування гіпсокартону значно розширилися. Робота з цим матеріалом досить проста і кожен може освоїти технологію використання його в домашніх умовах.

       З винаходом гіпсокартону в будівельній сфері стався справжній прорив в області обробки інтер’єрів. Стали можливими здійснення найцікавіших проектів, де немає навіть жодної прямолінійної форми. Для дизайнерів інтур’єру це просто знахідка. А звичайна традиційна обробка стала ще легше і швидше.

       Метою реферату є дослідження структури  гіпсокартону та гупсокартонних конструкцій.

       Завдання  реферату – вивчення властивостей гіпсокартону та його використання в  сучасному будівництві. 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ПОНЯТТЯ ГІПСОКАРТОНУ

1.1.ІСТОРІЯ  ГІПСОКАРТОНУ

       За  свідченням істориків, вперше як будівельний  матеріал гіпс використовувався ще в  Давньому Єгипті в 3700 року до н.е. Єгиптяни обробляли, тобто штукатурили, ним  стіни палат в знаменитих пірамідах. Подібні технології – обштукатурювання стін і стель – використовуються і до нашого часу. Також він використовувався греками, які чудово розумілися на будівництві. Сучасна назва – «гіпрос», яка означає «камінь, що кипить», – ця речовина одержала саме в Греції. Європа дізналася про гіпс вже в 15 столітті. Перша країна, яка почала застосовувати гіпс у будівництві та облаштуванні приміщень, була Франція.

       Безумовно розвиток науки не стоїть на місці, і в наші дні майстри архітектурно-будівельних  спеціальностей мають в своєму розпорядженні набагато більший асортимент матеріалів, що мають в своєму складі гіпс. Один з таких, порівняно молодих, матеріалів – гіпсокартон. Історія власне гіпсокартону розпочалася, на думку фахівців, 22 травня 1894 року в Америці. Саме цього дня американець Огаст Секкет одержав патент на новий будівельний матеріал, що раніше ніким не застосовувався, – лист завтовшки 5мм, який складався з 10 шарів паперу, склеєних між собою гіпсом. Ось цей новий будівельний матеріал і одержав назву гіпсокартонного листа або, простіше кажучи, гіпсокартону. Тоді ж Секкету був виданий патент на машину для виробництва будівельних листів.

       Однак, це був ще не той вид гіпсокартону, до якого ми всі сьогодні звикли. У 1909 році Стефен Келлі одержав патент на новий вигляд будівельного матеріалу: лист, що складається з 2 шарів картону з гіпсом всередині. Трохи пізніше Кларес Утцман винайшов і запатентував «загорнений край». У такому вигляді новий будівельно-оздоблювальний матеріал розпочав свою подорож по країнах світу. Гіпсокартон досить стрімко почав витісняти з будівництва традиційну для того часу фанеру. Фахівці оцінили практичність і міцність цього нового винаходу. Почали з'являтися фабрики та заводи, що випускали гіпсокартонні листи. Матеріал економив зусилля будівельників, він дозволяв виконувати замовлення в коротший термін. Переваги гіпсокартону перед фанерою та дошкою дозволили йому стати основним матеріалом для оздоблення будівель.

       В Європі так звана «біла революція» почалася в 1917 році, коли в Англії була відкрита перша європейська гіпсокартонна фабрика. Винахід поступово одержав застосування і в інших країнах, потрапивши і до Росії, де дуже швидко набув широкого поширення. А сьогодні будівельники вже не можуть уявити проведення робіт без застосування гіспокартону.

       Одним з найбільших виробників гіпсу є - Північна Америка, з діючими рудниками в декількох штатах. А також Росія і Франція, ФРН і Австрія, Словаччина, Великобританія, Єгипет і Австралія з Канадою.

       1.2. ПОНЯТТЯ ГІПСОКАРТОНУ

              Гіпсокартон - універсальний матеріал, який являє собою прямокутні, плоскі будівельні листи, що складаються з гіпсового сердечника, обклеєного із двох сторін спеціальним картоном для більшої міцності та більшої гладкості поверхні. Це незамінний будівельно-оздоблювальний матеріал для зведення міжкімнатних перегородок, облицювання стін, підвісних стель у квартирах, будинках, офісах та виробничих приміщеннях. Основа цього сучасного матеріалу - гіпс, той самий, що зі споконвіків застосовувався в образотворчому мистецтві й ортопедії. Також до складу гіпсокартона входить картон, що виконує роль як каркаса, так і прекрасної основи для нанесення будь-якого оздоблювального матеріалу (штукатурки, фарби, керамічної плитки й т.п.). Виходить матеріал одночасно гнучкий і твердий. Стандартна ширина листа - 120 см. Із загальної маси листа приблизно 93% припадає на двуводний гіпс, 6% - на картон, 1% маси утворений за рахунок вологи, крохмалю і органічного поверхнево-активної речовини. Сьогодні гіпсокартон - один із самих надійних і легких в зверненні будівельних матеріалів. Завдяки цим якостям, а також зовнішньої естетичності, гіпсокартон дуже популярний на ринку будівництва. Важливою властивістю гіпсокартону, якому він зобов'язаний своєю популярністю, є також екологічність матеріалу. Гіпсокартон "дихає", тобто поглинає вологу при її надлишку в повітрі й віддає її, якщо повітря занадто сухе. З такими стінами легше дихати. Крім цього гіпсокартон має кислотність, аналогічну кислотності людської шкіри. Останні дві властивості дозволяють гіпсокартону регулювати мікроклімат приміщень природним шляхом і в значній мірі сприяти створенню сприятливої атмосфери.

     Гіпсокартон також можна назвати безпечним  і у протипожежному плані. Єдиний горючий матеріал у гіпсокартоні, звичайно, картон. Але оскільки між  ним і внутрішнім шаром немає повітря, картон не горить, а тільки обвуглюється. Кристали внутрішнього шару гіпсу містять хімічно зв'язану воду в кількості приблизно 17% від маси аркуша. При пожежі кристали під впливом високої температури розпадаються, і вивільняють воду, що, перешкоджає полум'ю.

     По  своїх фізичних і гігієнічних  властивостях гіпсокартон ідеально підходить для житлових приміщень. Він екологічно чистий, не містить  токсичних компонентів і не завдає шкідливого впливу на навколишнє середовище, що підтверджують гігієнічні й радіаційні сертифікати.

     Сьогодні, особлива актуальність цього будівельного матеріалу полягає ще й у тому, що гіпсокартон є енергозберігаючим  матеріалом, який володіє гарними  звукоізоляційними властивостями.

     Завдяки всім своїм якостям гіпсокартонні  листи справді важко переоцінити. Поняття «сучасні матеріали» - «євроремонт» - «гіпсокартон» майже ідентичні. Він надає необмежені можливості для втілення в життя самих оригінальних проектів і розробок, що включають полки, стійки для міні-бара, перегородки, стелажі... Завдяки таким новітнім матеріалам, Ви створюєте у Вашій оселі сприятливий мікроклімат та неповторний оригінальний дизайн.

     У гипсокартоне, природно, є ще деякі  речовини, і в кожного виробника  свій секрет приготування гипсокартона, схожі вони лише своїми функціями - підвищувати експлуатаційні властивості. Природно гіпсокартон досить міцний для того, щоб бути встановленим навіть як перегородка. Звичайно, таку перегородку можна зламати, але якщо користуватися грамотно, то можна навіть продовжити терміни, гарантовані виробником, удвічі.

     Гіпсокартон буває наступних видів:

     ГКЛ - звичайний, стандартний лист гипсокартона;

     ГКЛО - вогнетривкий лист гіпсокартону;

     ГКЛВ - вологостійкий лист гіпсокартону;

     ГКЛВО - вогнетривкий і вологостійкий лист гіпсокартону.

      Звичайний гипсокартон. Застосовується в будівлях і приміщеннях з сухим і нормальним режимом вологості. Колір гіпсокартону: сірий, синій. Вогнетривкий лист гіпсокартону відрізняється спеціальними армуючими добавками в матеріал сердечника. Колір гіпсокартону: сірий, червоний. Вологостійкий лист гіпсокартону відрізняється від звичайних спеціальним імпрегнурованим картоном, а також гідрофобними і антигрибковими добавками в матеріал сердечника. Застосовуються як і звичайні ГКЛ, а також у будівлях і приміщеннях з високим і дуже високим рівнем вологості із забезпеченням витяжної вентиляції та за умови захисту лицьової поверхні, наприклад: гідроізоляцією, водостійкими грунтовками, фарбами, керамічною плиткою, покриттями з поліхлорвінілу. Колір гіпсокартону: зелений, синій. Вогнетривкий і вологостійкий лист гіпсокартону відрізняється від звичайних комбінацією властивостей ГКЛО і ГКЛВ. Колір гіпсокартону: червоний. 

     Колір у гіпсокартону буває різних сірих  відтінків (у різних виробників гіпсокартону колір буде незначною мірою відрізнятися), але це не перешкодить використовувати гіпсокартон різних виробників, тим більше, що поверх гипсокартона в більшості випадків робиться декоративне покриття, яке здатне приховати всі вади.

     Довжина гипсокартонного аркуша може бути від  двох до чотирьох з невеликим метрів (лише в дуже рідкісних випадках використовується гіпсокартон довгою 4,2 м). Ширина гіпсокартону зазвичай буває від 1,2 до 1,3 мм. Товщина також може бути різною від 8 до 24 мм, залежно від виду виконуваних робіт. Стандартний лист гіпсокартону, він же найбільш використовуваний має товщину в 12,5 мм. Найбільш часто використовуваний полегшений лист гіпсокартону має товщину 9,5 мм. Сама рідко зустрічається товщина гіпсокартону - 15 мм, причому переважно зарубіжних виробників. Її для виробництва робіт краще не вибирати, з тієї причини, що існує досить багато наближених по товщині видів гипсокартона.

     Є ще деякі види гипсокартона, які  використовуються при будівництві  специфічних об'єктів, зокрема на об'єктах, які можуть бути схильні  до радіоактивного випромінювання, у тому числі для ізоляції рентген кабінетів, від інших медичних кабінетів. У нас в країні, на жаль, такі види гіпсокартону не використовуються зовсім. Всі ці принади доступні тільки Європі, але є надія, що скоро гипсокартон, який є найменш дорогим матеріалом, використовуватиметься абсолютно у всіх областях будівництва. 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ГІПСОКАРТОНУ

     Гарний, а головне якісний ремонт сучасної міської квартири, індивідуального  заміського будинку або стильного  офісного приміщення, салону й т.д. сьогодні важко уявити без використання гіпсокартонних листів. Гіпсокартонні листи - це незамінний будівельно-оздоблювальний матеріал, що дозволяє без особливо важкої праці створювати складні архітектурні композиції, втілює Вашу мрію в реальність. Багатогранні або криволінійні міжкімнатні перегородки, неабияка форма підвісних стель, оригінальний дизайн і накладний декор, а також звукоізоляція й вогнезахист приміщень - все це можливо при використанні гіпсокартона.

      Застосування  гіпсокартону як будівельно-оздоблювального матеріалу дозволяє повністю відмовитися від трудомістких ручних процесів обробки приміщення. Всі роботи з обробки приміщень із використанням гіпсокартонних листів виконуються в короткий термін, що дозволяє заощаджувати час і гроші.

      Гіпсокартонні конструкції з легкістю піддаються різноманітній декоративній обробці, все залежить лише від Вашої фантазії. На гіпсокартонні поверхні легко клеяться шпалери різних типів (паперові, текстильні, на полімерній основі, склошпалери), відмінно тримаються клейові, олійні фарби, емалі, облицювальна й декоративна плитка, різні види декоративних оздоблювальних плівок, рельєфні декоративні штукатурні покриття. 
 

       По-перше, за допомогою гіпсокартона можна  ідеально вирівняти й обновити старі  стіни - відремонтувати їх, так сказати, сухим способом, без усякого бруду  й пилу, додавши їм при цьому  будь-яку бажану форму. По-друге, з гіпсокартона легко можна зробити нові міжкімнатні перегородки, закріпивши його на металевому або дерев'яному каркасі. По-третє, гіпсові листи - відмінний засіб для вирівнювання й обробки стелі. Використання цього матеріалу дозволяє створити будь-який тип стелі: звичайний, підвісний, багаторівневий і т.д. Стеля із гіпсокартона також кріпиться на дерев'яний або сталевий каркас. Так само гіпсокартон застосовується для створення підстильних шарів підлоги. Спеціалісти відзначають, що застосування гіпсокартонних конструкцій забезпечує якісно новий рівень будівництва. При роботі з гіпсокартоном повністю витісняються "мокрі" трудомісткі ручні процеси, такі як: цементування й шпаклівка нерівностей, штукатурка їх. Крім того, строки монтажу гіпсокартонних листів набагато коротші, ніж строки оштукатурювання й біління тієї ж площі поверхні. І, нарешті, гіпсокартон - прекрасний засіб для створення декоративних елементів інтер'єра. Справа в тому, що відмітна властивість гіпсокартона - це його здатність згинатися, що дозволяє додати стінам, перегородкам або стелі будь-яку форму, наприклад, зробити стіни хвилеподібними або прикрасити дверний проріз аркою. За допомогою гіпсокартона нашого виробництва можна втілити в життя будь-який задум дизайнера, яким би зухвалим він не був.

          Дуже хороший гіпсокартон для  ремонту старих будівель. Де перегородки  дерев’яні і обштукатурені по  дранці. Крім того конструкція  з гіпсокартону дуже легка  і не дає великого навантаження  на перекриття будівель. Тому  перегородки з гіпсокартону - кращий варіант для старих будівель.Будь-яку стіну можна вирівняти гіпсокартоном. На стіні можуть бути і тріщини і відвалений великі шматки штукатурки, але всі ці недоліки допоможе виправити гіпсокартон. Використання вологостійкого гіпсокартону дозволяє ремонтувати приміщення з підвищеним рівнем вологості повітря: ванні, кухні.

       Перегородки з нього встановлюються швидко і  зручно. Немає зайвої будівельного сміття, як при цегляній кладці. А  кінцева рівність стіни дозволяє обходитися без штукатурки. Стіна з гипсокартона шпаклюється лише одним фінішним шаром. І її можна фарбувати або клеїти шпалери.

       Стелі найкраще рівняти теж гіпсокартоном. Якщо, наприклад вам необхідно  приховати деякі деталі комунікацій, то це можна красиво оформити дворівневим стелею. Та й просто так багаторівневі стелі з гіпсокартону виглядають просто приголомшливо. Кожну щабель рівня можна відокремлювати різним кольором, і тоді ми отримуємо супер-вид стелі. Це і рівно і підсвічування легко монтувати. 
 
 

       Навіть для підлог можна застосовувати гіпсокартон. Правда, лише як підстильний вирівнюючий шар під плитку або ламінат. 
 

       Гіпсокартон має відмінне властивість. Якщо його наколоти голчастим валиком і  намочити, то лист стає м’яким і його можна згинати, надаючи будь-яку криволінійну форму. Так роблять радісно різні малюнки, арки й куполи. А при висиханні лист знаходить колишню міцність, зберігаючи при цьому вигнуту форму. Також за допомогою гіпсокартону можна зконструювати різні міжкімнатні перегородки.

       Робота  з гіпсокартоном

       Приблизний  розрахунок необхідного матеріалу.

       Щоб розрахувати, скільки листів гіпсокартону вам буде потрібно, необхідно спочатку вирахувати площу поверхні стін і  стель. Не віднімайте площу дверей і  вікон. Про запас додайте 10% до отриманої  цифри. Розділіть загальну площу поверхні на 32, якщо збираєтеся працювати з листами гіпсокартону формату 4x8 дюйма (40 для листів 4x10 дюймів, 48 для листів 4x12 дюймів). Округліть отриманий розмір так, щоб вам не довелося купувати половинки аркушів.

       Крім  листів гіпсокартону вам знадобиться ще чимало будівельних матеріалів. А саме: сполучна стрічка, комбінована суха суміш, кріпильні гвинти, цвяхи. А також інструменти для проведення робіт. Все це необхідно набувати перед початком роботи, щоб не виникало перерв в процесі обробки приміщення.

       Заходи  безпеки при роботі з гіпсокартоном.

       Гіпсовий пил може стати причиною подразнення очей і дихальних шляхів. Слід заздалегідь подбати про захист очей і легенів. Необхідно скористатися захисними окулярами і маскою або респіратором, а також забезпечити правильну вентиляцію місця проведення ремонту. Уважно вивчіть призначення кожного інструменту і використовуйте ці інструменти тільки для тих операцій, для яких вони спеціально призначені.

       Невідточені інструменти небезпечні і можуть стати перешкодою, а то і зовсім завдати шкоди роботі. Завжди працюйте гострими лезами. Слідкуйте за вашими інструментами, тримайте їх у безпечних місцях. Завжди відключайте в приміщенні електрику, якщо працюєте в потенційно пожежонебезпечних місцях. Будьте обережні, працюючи на козлах, будівельних лісах і сходах. Не можна забувати про те, що при встановленні будівельної сходи всі її ніжки повинні міцно стояти на землі. Ніколи не намагайтеся тягнутися кудись убік або вгору, працюючи на сходах. Слідкуйте за тим, щоб діти не з'являлися на будівельному майданчику і не підпускайте їх до електроінструментів та будівельних матеріалів, розчинників і т.д., які можуть бути небезпечні для їх здоров'я. Тримайте місце роботи в чистоті і не допускайте скупчення на будівельному майданчику сміття і відходів.

       Як  правильно різати листи гіпсокартону.

       Використовуйте  цілісні листи гіпсокартону скрізь, де можливо. Відрізуйте лист по довжині  так, щоб кінець листа припадав на опорні балки, поперечини, стійки або  косяки. Для того, щоб правильно відрізати лист по довжині, спочатку встановіть його так, щоб кінець його виступав за край, до якого ви плануєте покласти гіпсокартонні покриття. Виміряйте необхідну довжину за допомогою рулетки. Потім скористайтеся рейсшиною і позначте ножем на аркуші гипсокартона місце початку і кінця розрізу. Проведіть спеціальним ножем надріз по довжині аркуша гипсокартона. Хлопніть по одній із сторін аркуша. Гіпсокартон повинен зламатися рівно за місцем зробленого вами надрізу. При цьому не розірветься папір, що покриває сердечник гипсокартона знизу. Тому для того, щоб повністю відокремити шматки аркуша, проведіть лезом ножа за місцем розрізу, щоб розділити і заднє покриття.

       Інша  технологія застосовується, коли вам  потрібно розрізати аркуш гипсокартона в місцях, де є внутрішні кути. Для виконання подібних розрізів скористайтеся спеціальним ножем для гіпсокартону. Зробіть надріз в тому місці, де потрібно розрізати аркуш і різко відігніть один край назад, як було описано вище. Після цього вам знову доведеться розрізати папір, що покриває сердечник гипсокартона із зворотного боку. Інший спосіб виконати розріз для внутрішнього кута - спочатку закріпити аркуш гипсокартона в тому місці, де ви робите перекриття, і потім ножем для гіпсокартону зробити потрібний отвір.

       Отвори  для освітлювальних приладів, вимикачів  та вентиляційні отвори.

        Перед тим, як робити в гипсокартоне отвори для  освітлювальних приладів, вимикачів, а  також вентиляційні отвори, вам потрібно провести ретельні вимірювання і  акуратно розмітити на гипсокартона місце для кожного отвору. Для круглих освітлювальних пристроїв (наприклад, для утопленого світильника) проводите вимірювання від місця, до якого буде кріпитися край листа гіпсокартону, до центру патрона освітлювального приладу. Такий же завмер Візьміть від місця, де буде розташований другий край листа гіпсокартону, до центру патрона світильника. Перенесіть отримані мірки на лист гіпсокартону. Далі виміряйте радіус освітлювального приладу, і накресліть на листі гіпсокартону коло. Спеціальним ножем для гіпсокартону кілька разів обведіть коло, а потім постукайте по центру кола молотком, щоб середина впала вниз. Можна скористатися циркулем, щоб намалювати потрібний коло, і потім пилкою для випилювання отворів під замки. Для виконання отворів для вимикачів, а також вентиляційних отворів потрібно провести виміри від правого і лівого краю стіни (стелі), а також зверху і знизу до краю коробки вимикача або вентиляційного отвору. Отримані результати перенесіть на лист гіпсокартону і потім можете скористатися ножівкою з вузьким полотном для виконання отвори в гіпсокартону.

       Кріплення гіпсокартону на стелю і стіни.

       Закріплюючи гіпсокартон завжди починайте працювати  від верхньої частини до нижньої. І завжди кріпите листи гіпсокартону перпендикулярно до обрамляють несучих конструкцій. Гіпсокартон на стелі повинен бути закріплений до того, як ви почнете обробку гіпсокартоном стін. У цьому випадку стінові панелі (пазогребневі плити) будуть додатковим кріпленням для панелей, закріплених на стелі. Потрібно розмітити розташування опорних балок на аркушах гіпсокартону, призначених для стелі, щоб потім можна було легко прибити ці листи до стелі. Положення несучих конструкцій стін потрібно позначити на аркушах, закріплених на стелі. Тоді при отделиваніі гіпсокартоном стін, вам буде неважко потрапити шурупом в опорні балки.

       Цвяхи і гвинти .

       Будівельний кодекс чітко визначає, якою кількістю  цвяхів або гвинтів потрібно кріпити  гіпсокартон. Якщо ви робите ремонт своєї  квартири, простіше за все, звичайно, використовувати  цвяхи для кріплення гіпсокартону. Особливо, якщо ви не вмієте користуватися будівельним пістолетом. Цвяхи добре «тримаються» і згодом не відходять від стін і стель. Однак забивати цвяхи слід спеціальним молотком для гіпсокартону. У цього молотка округла голівка. Такий молоток втопить цвяхи трохи під поверхню гіпсокартону так, що на місці забитого цвяха залишається невелике поглиблення. У той же час паперове покриття сердечника гіпсокартону залишається неушкодженим, якщо ви працюєте таким молотком. Поглиблення ж у процесі подальших штукатурних робіт заповниться будівельною сумішшю. Будівельний норматив такий: один цвях через кожні 15 сантиметрів гіпсокартону уздовж стелі і один цвях через кожні 20 сантиметрів вздовж стін. Цього може виявитися недостатньо, що залежить від товщини гіпсокартону та розташування перекладин і балок.

       Якщо  у вас є спеціальний інструмент, ви набагато швидше впораєтеся з кріпленням гіпсокартону за допомогою гвинтів, а не цвяхів. Цей спеціальний інструмент - електрична викрутка, яка дозволить  вам завернути гвинт таким чином, щоб він трохи йшов під поверхню гіпсокартону. Гвинти міцніше цвяхів. Будівельний норматив такий: один гвинт через кожні 30 сантиметрів уздовж стелі і один гвинт через кожні 40 сантиметрів вздовж стін. Якщо ви ненароком забили цвях або закрутили гвинт неправильно, не намагайтеся витягнути його з гіпсокартону, бо в результаті на його місці залишиться дірка. Просто забийте цвях або загорніть гвинт глибше, щоб він зовсім не виступав над поверхнею, а поруч забивайте інший цвях, але вже правильно.