Интерьер отелей Европы, традиции и современность

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни „ Естетичне оформлення готелів ”

на тему: ІНТЕР’ЄР ГОТЕЛІВ ЄВРОПИ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ

ПЛАН

ВСТУП

Гармонійне поєднання  функціонального, конструктивного та естетичного чинників дає в результаті не просто готельний комплекс, а витвір мистецтва, дизайну, що відображає особливості своєї епохи. Як продукт синтезу мистецтва і техніки, дизайн в усі часи був відображенням економічної ситуації в суспільстві, чуйно реагував на соціальне замовлення і досягнення технічного прогресу. Поява тих чи інших стилів у формуванні інтер'єру готелів завжди визначалася суспільним устроєм і національними особливостями країни, системою релігійних вірувань і народними традиціями.

У сучасному світі в  епоху науково-технічного прогресу і розквіту нових технологій, у період економічної інтеграції та глобалізації відбувається бурхливий розвиток туристичного та готельного бізнесу. Процес об'єднання Європи, відкриття «залізної завіси», широке поширення нових інформаційних технологій роблять світ відкритішим. З кожним роком зростає кількість людей, які подорожують з діловими або туристичними намірами. Повноцінний комфортабельний відпочинок, можливість побачити нові міста і країни, відвідати історичні місця та пам'ятки, насолодитися красою природи - заповітна мрія багатьох. Саме за здійсненням цієї мрії, за втіленням чарівної казки в життя і вирушають сучасні мандрівники. Часто мотивом для поїздки може бути просто бажання змінити обстановку. Тому роль готелів у сучасній інфраструктурі туризму важко переоцінити. Вона повинна виправдати всі очікування клієнта, стати для нього на час затишною та комфортною домівкою, запам'ятатися чимось індивідуально неповторним. Тому саме створення позитивного іміджу готелю, уявлення про нього у клієнта як привабливе місце, куди хочеться повернутися ще раз, і є метою власника та персоналу, а в кінцевому результаті, запорукою комерційного успіху підприємства.

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ  ІНТЕР’ЄРУ ГОТЕЛІВ ЄВРОПИ

1.1. Внутрішнє вбрання готелів античного світу та в середні віки.

Античний  світ. Історія володіє достатніми відомостями про римську цивілізацію, яка виникла більше 2 тис. років тому. У Римі, заснованому в VIII ст. до н.е., не збереглися зображувальні джерела, але за деталями розпису, мозаїки основ стін, окремих фрагментів споруд можна створити картину інтер'єру римських готелів. Це були одно -, двоповерхові споруди, в яких, враховуючи небезпеку, не було вікон на першому поверсі. Приміщення призначалися для прийому гостей, надання їм послуг харчування та відпочинку. Збережена підлога свідчить про те, що вона була на утрамбованій землі, а на верхніх поверхах - глиняна. Використовувалась також шиферна і дерев'яна підлога. Знайдені в пансіонах і фрагменти кольорового скла, вроблені в цементну підлогу поряд з плиткою вапняку. В більш багатих готелях збереглася мозаїка стін, зводів. У XVI ст. до н.е. особливої популярності набула мозаїка - картини, складені із дрібних частинок мармуру або каменю. Кімнати багатих мансіонів прикрашалися статуями, які були розписані яскравими фарбами. Стіни оздоблювали станковими витворами (картинами) і фресками (розпис на вологій штукатурці). Двері у середині приміщень були рідкістю. Замість них використовували шерстяні або суконні тканини. В готельних приміщеннях меблів було небагато. Основний предмет - ліжко або кушетка з підвищенням для голови. Ліжка часто прикрашалися дорогоцінними металами. Звичайним явищем були мармурні або кам'яні столи. Для лежання під час приймання їжі використовувались ложе. Для сидіння використовували крісла з підлокітниками, але без спинки та табуретки. Табуретки мали три ніжки і круглий дерев'яний верх або чотири ніжки і квадратний верх, часто виконаний із бронзи. Кафедра служила для сидіння старших людей. Для зберігання речей використовувались масивні сундуки і буфети, для освітлення масляні лампи і свічки, для прогріву приміщень - невеликі бронзові жаровні, або закриті обігрівачі, які нагадують сучасні печі. Римський образ життя дістав широке поширення і суттєво вплинув на культуру готельного господарства наступних епох.

Середні віки (стиль готики). Стиль - це сукупність рис і ознак архітектури певного часу і окремого народу, що знайшли свій прояв в особливостях його функціональної, конструктивної і художньої сторін. Характерним для світського інтер'єру IX ст. були просторі зали, покриті світлими фарбами, де використовувалась побілка. Такі зали були головними приміщеннями, де їли, спали, обговорювали справи мандрівників. Для відпочинку використовувались набиті соломою тюфяки, накриті вишитими покривалами, які служили за постіль. Стіни зали прикрашалися щитами, прапорами, зброєю, трофеями полювання, мечами тощо. Килими, які привозили зі Сходу, вважались багатством, і їх вішали як шпалери на стіну, а не стелили на підлогу. Прикрашали стіни також килимами із тонкого шовку, а підлогу - килимами, сплетеними із тростини, у вигляді покриття для підлоги. Стіни розписувались кольоровими фарбами - свинцевими глазур'ями, що також вважалось багатством. Найбільш поширеними кольорами були жовтий і чорний. Темами зображення були звірі, птахи, люди. Із предметів меблів в "готелях" використовувались лавки, стільці; знать сідала на стільці, а більшість гостей сідала на лавки. Тільки для багатих людей накривали на стіл скатертину. Посуд, який використовувався, зберігали в буфетах, посудних шафах, які часто робилися в ніші і закривались засувками. Замки освічувалися підвісними лампами, свічками на підсвічниках, часто у вигляді фігурок тварин або рослин.

1.2 Засоби розміщення в епоху ренесансу та в епоху бароко. Інтер’єр готелів у стилі рококо.

Епоха ренесансу. Суттєвих змін набула форма споруд готелів. Вони росли вгору, приймали форму вежі. Маленькі віконця почали поступатись великим заскленим площинам, які пропускали потоки світла, що було характерним для французьких готелів. З'явилися нові принципи зв'язку кімнат, тобто з'явилися двері, декоровані рослинними мотивами, листям жимолості і грифонами; каміни, вікна. Більша частина приміщень мала гладкі побілені стіни, прикрашені фресками із туковим рельєфом. Декором покривались повністю нижні частини стін, важливим елементом були турецькі килими, які прикрашали всі площини в кімнаті, крім стелі. Стеля оброблялася багатою ліпкою, стрічковим орнаментом або стилізованими язиками вогню. "Hôtel des Monnais" (XV-XVII ст.) - являє собою будівлю епохи Ренесансу, удосконалений зразок величного житлового сталю. Цей стиль характеризує контраст білих і слабо тонованих штукатурених стін із рельєфними нанесеннями із сірого каменю, чітка скульптура тощо.

Епоха бароко. Архітектура і мебельний дизайн готелів Європи різноманітні, динамічно об'єднані і непомітно переходять від ренесансного стилю до бароко. Для цього стилю характерні елементи народності і святковості (соціальної активності). Готель "Ламбер" в Парижі є зразком для стилю бароко. Вперше в XVII ст. майстрами виготовлялися цілі ансамблі обстановки, які гармонійно вписувалися в інтер'єр. Підігнані за розмірами дзеркала і картини в дерев'яних рамках, стіни і стеля, позолочені панелі, канделябри (великі підсвічники з розгалуженнями для декількох свічок або ламп), крісла, кутові столи. Всі кімнати готелів прикрашалися з надзвичайно високою пишністю. Стеля кімнат розписувалась у вигляді планет - Венери, Марса, Юпітера, Сатурна, а також прикрашалась ліпниною у фантастичних варіаціях. Дверні отвори - із мармуру. Великий розвиток у Франції дістали декоративні каміни, різьба по дереву, позолота, ліпнина.

Стиль рококо. Характерною рисою в стилі рококо, яка яскраво виражена в дизайні інтер'єру готелів (1700-1750) є аристократизм і складність. Рококо як стиль виник на італійському "ґрунті". Характерними архітектурними лініями будівництва готелів є напівколо, овал, асиметрично незвично випукло увігнутий малюнок, переважають сильно виражені вертикалі - каміни, широкі дзеркала. В розписах на стінах та тканинах з’явилися дракони, екзотичні птахи, фігури китайців, арабські узори, які відрізняються вишуканістю (гірлянди із птахами, маленькі дівчата, стріли), розкішні накладки із позолоченої бронзи, бронзові канделябри. Переважаючими кольорами були пастельні тони: червоний, рожевий, голубий із жовтим акцентом.

1.3. Інтер'єр готелів в епоху неокласицизму.

На зміну стилю рококо в дизайні готелів приходить неокласицизм. Визначними архітекторами неокласицизму були Жак - АнжГабріель(1698-1782),Жан-Шарль Делафас (1734-1791), Генрі Холанд, Джеймс Уайет. Для готельних інтер'єрів епохи неокласицизму характерна строгість, наявність стриманого декору. В декорі камінів з'явилися етруські і єгипетські деталі. Стеля була плоскою, простою. Двері, дзеркала увінчувалися обмеженим набором декоративних елементів - вінками, гірляндами, простою філенкою (частина поля стіни, пілястри або дверей, обведених рамкою або заглиблена). Характерною особливістю стилю була поява свободи, динамічності в меблях готелів Європи. Переважаючими кольорами стали срібний "металік", перламутровий, флуоресцентний. Видатні європейські дизайнери готелів намагалися створити неповторні інтер'єри холів, номерів готелів різних стилів. Таким чином, постійно відбувалося становлення дизайнерських стилів.

1.4. Інтер'єр готелів в стилі історизму і постмодернізму.

Поступово з концентрацією  виробництва розпочинається бурхливий  розвиток капіталізму. З'являються  нові міста, прокладаються нові шляхи сполучення, особливо залізничні. Капіталізм здійснив різкий поворот в організації готельного господарства. Проходить зміна класицизму історизмом (1840 -1918), включаючи бароко, модерн, раціоналізм. Характерною особливістю дизайну було надання переваги прямокутним, шароподібним формам, а також поява стальних залізобетонних конструкцій із широкими прямокутними вікнами з балконами, лоджіями і верандами.

Розвиток капіталізму  у Європі дав поштовх будівництву  готелів типу палацу. В стилі будівництва проходить змішування попередніх стилів з новим - конструктивістським. Останній стиль дістав широке поширення і вплинув на формування нового - постмодернізму (1918).

2. ОСОБЛИВОСТІ  ІНТЕР’ЄРУ ГОТЕЛІВ ЄВРОПИ В                            СУЧАСНОСТІ.

2.1. Готелі –  невід’ємна частина європейської  історії та архітектури.

На даний час у Європі та в нашій країні найпоширенішим та модним в інтер'єрі готелів є європейський стиль. Він прекрасний для оформлення сучасних холів, номерів готелів і розрахований на клас готелів "2-4 зірки". Це найдешевший і поширений стиль із використанням модних технологій, елементів високої моди, останніх наукових досягнень, функціональності тощо.

В європейському стилі широко використовується метал, оббивка меблів під шкіру, присутні конкретні кольорові гами: чорна, біла, сіра тощо.

В Європі, де збереглася безліч справжніх пам'яток архітектури, де сильні культурно-історичні традиції, у дизайні готелів чітко простежується тенденція дбайливого ставлення до історії, коли старі будівлі отримують нове життя. У столицях та історичних містах з багатими культурними традиціями такі готелі зазвичай знаходяться в безпосередній близькості від визначних пам'яток. Найбільш фешенебельні з них розташовуються в старовинних, що представляють архітектурно-історичну цінність, будівлях, в

існуючій міській забудівлі. Багато готелів існують вже давно, мають свою історію і традиції, пишаються своїми знаменитими гостями. Рівень комфорту в них є на найвищому рівні, тому що в процесі реконструкції та оновлення вони були оснащені всіма засобами сучасного інженерного обладнання. При цьому зовнішній вигляд будівлі і інтер'єр піддалися реставрації, їм було повернуто первісний вигляд, відтворено справжню атмосферу минулої епохи. Інтер'єри і все оздоблення таких готелів виконуються в стилі та традиціях певного історичного періоду. В обробці використовуються дорогі матері-

али; це можуть бути дубові панелі для облицювання стін і стель, шпалери і гобелени, набірний паркет, мармур, широко використовується бронза і позолота. Інтер'єри рясніють справжніми відреставрованими деталями і антикварними меблями, вражають розкішшю та справляють враження повної відповідності певній епосі. Це може бути бароко або ампір, рококо або ар-нуво. Атмосферу автентичності створюють старовинні каміни і дзеркала, картини, свічники та люстри. Рішення ванних кімнат також відповідає загальному духу - сучасна сантехніка стилізована під колорит минулого.

Завдання дизайнерів і  декораторів під час реконструкції інтер'єру подібної історичної будівлі полягає в тому, щоб вдихнути нове життя в старі стіни, зробити це дбайливо і делікатно, зберігши чарівність старовини і високий престиж закладу.

Такі готелі часто відомі на весь світ, як, наприклад, паризький  «Hotel Meurice», який вважається престижним готелем Франції і входить до складу знаменитої Dorchester Group, яка включає найбільш фешенебельні готелі світу. За 183 роки свого існування готель реконструювали три рази: у 1907, 1947 і 2000 роках. Архітектор і дизайнер, що здійснювали проект перебудови, чудово усвідомлювали те, що Meurice не просто старий готель Парижа. Це частина його історії. Але коли готель відкрив двері першим гостям, захопленням присутніх не було межі. У Парижі, насиченому прекрасними пам'ятками архітектури, в Парижі, який не можна здивувати нічим, відвідувачі Meurice захоплено визнали: «Це справжній тріумф розкоші і витонченості».

У Парижі, який називають  гостиною для всього світу, існує велика кількість готелів, розташованих в оновлених старовинних будівлях. Це готель «Saints-peres» - чарівний і благородний по атмосфері старовинний особняк з повністю відреставрованим інтер'єром і готель «Lotti», що вперше відкрився в 1910 р., де номери оформлені в стилях Людовика XV і Людовика XVI. Готель «Lancaster», побудований в 1889 р., був повністю відреставрований в 1996 р. і донині ідеально ілюструє «мистецтво жити по-французьки» часів Другої імперії. У самому центрі Парижа розташований великий і єдиний «Ritz». Немов в королівському палаці тут є все, про що можна мріяти: колонади з мармуру, анфілада дзеркальних вестибюлів, вишукані салони, сади, розкішні апартаменти.

Подорожуючи по містах Європи, відчути повною мірою дійсну самобутність тієї або іншої країни можна зупиняючись саме в таких готелях, де саме повітря просочене духом історії, традицій і респектабельності.

2.2. Поєднання давнини  і високого рівня комфорту  в інтер’єрі готелів Європи.

У найзнаменитішому місті  Швейцарії Цюріху, який, залишаючись  одним з найбільших бізнес-центрів світу, сполучає вишуканість давнини і елегантну простоту сучасного культурного центру, знаходиться «Dolder Grant Hotel», що дозволяє повною мірою оцінити це поєднання. Розташований на високому горбі в старовинному міському парку, він був побудований близько ста років тому в стилі ар-нуво, такому популярному сторіччя тому. Зовнішній вигляд готелю відповідає навколишньому пейзажу і нагадує замок. Обидва крила, що розкинулися майже під прямим кутом, оформлені у дусі фахверкової архітектури: білі обштукатурені стіни і дерев'яні палітурки балочних конструкцій, дерев'яні балкони. У центрі і по кутах будівлі підносяться башточки з хитромудрими загостреними завершеннями, схожі на бастіони. Внутрішнє убрання готелю поєднує класичні пропорції і строгу витонченість декору з незвичністю планування. Просторі приміщення, тепла золотиста палітра, пишність кришталевих люстр і бра, мармур, позолота, нарядні вітражі - у всій обстановці панує піднесений і урочистий настрій. Модернізація всього інженерного оснащення будівлі була вперше проведена в 1916 році. З тих пір зовнішній вигляд готелю, внутрішнє убрання і його технічне оснащення багато разів оновлювалися відповідно до духу часу. Шик і елегантність, а також особливий стиль життя, залучення до якого тут стає бажаним і неминучим – є «формулою успіху» цього готелю.

Тенденція отримання старими  будівлями нового життя і нової  долі призвела до того, що неприступні замки, які пощадив час, стали сьогодні твердинями гостинності. Середньовічний замок Amberley Castle ось вже майже дев'ять сторіч підноситься серед величних горбів і обширних озер Західного Сассекса, в ста двадцяти кілометрах від Лондона. Він вражає чудовою атмосферою відокремленості і безтурботного спокою, в якій співіснують неповторна старовина і високий рівень комфорту, властивий заміському готелю світового класу. Всього в готелі дев'ятнадцять індивідуально оформлених антикварними меблями і розкішними тканинами апартаментів, в яких є всі сучасні зручності, причому телевізори, відеоплейєри, телефони і інша апаратура делікатно закамуфльована в історичному антуражі. Достовірність історії Amberly Castle, що захоплює дух, така приваблива, що багато гостей повертаються сюди знову і знову, щоб випробувати відчуття мрії, що збувається, про казковий замок, де в каміні потріскує вогонь, ліжка прикрашені ошатними балдахінами, а з вікон відкриваються чудові, як і багато століть тому, види на стародавні стіни, озера і горби.

Останнім часом все  більшого поширення набуває дещо інший підхід до дизайнерського рішення готелів, які розміщуються в історичних будівлях. Дбайливо ставлячись до зовнішнього вигляду та фасадів, архітектор залишає за собою право створювати абсолютно новий за стилем і духом інтер'єр.

Так, розташований в самому центрі Лондона недалеко від Трафальгарської площі п'ятизірковий готель «One Aldwych» вражає різким контрастом: старовинну будівлю і суперсучасний інтер'єр. Власник готелю поставив перед архітектором завдання створити інтер'єр в якому б поєднувалися простота, грунтовність і престижність, і в той же час, щоб він був модним і вражаючим. Цей стиль він назвав сучасною класикою. В результаті виник один з тих невеликих розкішних готелів, які увійшли до моди в другій половині 90-х рр. і отримали назву «бутік-отелів».

Послідовників у цього модного напряму опинилося немало. У французькій столиці за фасадами старовинних будівель після реконструкції виникли сучасні інтер'єри готелів «Pergolese» і «Montalembert». Навіть у невеликому німецькому містечку Пегніц є гідний згадки готель «Pflaums Posthotel»: ззовні - старовинний фахверк, усередині - стиль хай-тек.

За оновленим вікторіанським фасадом лондонського готелю «The Hempel» ховається сучасний мінімалістський інтер'єр, білий, спокійний і такий, що заспокоює. Анушка Хемпел, дизайнер і господиня нового готелю з'єднала в його оформленні хайтековську пишність італійського дизайну із спокоєм і простотою Сходу, створивши свою власну версію мінімалізму.

Високі темпи повсякденного  життя і погана екологічна ситуація в сучасних мегаполісах змушують людину повертатися обличчям до природи, черпати в ній життєві сили. Переваги тихого і розміреного провінційного життя, спокій і відокремленість на лоні природи, національний колорит і особливості місцевої кухні роблять «агротуризм» більш привабливим. Готелі, що пропонують такий відпочинок, зазвичай розташовуються в сільській місцевості в будівлях традиційного дизайну.

Готель «Борго» в Тоскані, в Італії розташований в старовинній  будівлі, типовій для середземноморської архітектури, у виноробницькому маєтку в провінції Кьянті. Сьогодні, як і сторіччя тому, тут проводяться дуже смачне вино і свіже оливкове масло. Навколо розкинулися обширні виноградники і живописні оливкові гаї, панує утихомирююча атмосфера патріархальної Італії.

  2.3. Національний колорит готелів Європи.

Національний колорит  - одна з основних особливостей, характерних для дизайну заміських готелів, призначених для відпочинку. Використання в архітектурному образі традиційних для такої місцевості прийомів, деталей і матеріалів дозволяє гармонійно вписати будівлю в навколишнє середовище і оптимально пристосуватися до природно-кліматичних умов. Крім цього, національний колорит, який є як в архітектурному образі, так і в оформленні інтер'єру, є важливим емоційно-естетичним фактором, який впливає на формування позитивного іміджу готелів.

Кажучи про національний колорит і традиційну архітектуру, хочеться пригадати архітектуру готелів, розташованих на все більш популярних сьогодні гірськолижних курортах. Поєднання традицій і сучасності відрізняє кращі готелі Швейцарських і Французьких Альп. Усередині традиційного шале - сучасний комфорт і обслуговування високого класу. Двосхилий гостроверхий дах на тлі гірського пейзажу, дерево і грубий камінь, затишний камін і інтер'єр в стилі «кантрі» - ось та живописна картинка, яку малює уява при згадці про гірські лижі.

Принести гостю задоволення, зробити його перебування в готелі приємним і ненудним, розважити його і здивувати, вразити уяву і залишитися в його пам'яті надовго - вершина, досягти яку вдається не всім готелям. Вона підкоряється тільки тим, хто твердо знає формулу успіху: виразна архітектурна форма повинна бути наповнена змістом висококласного обслуговування.

ВИСНОВКИ

Дизайн об'єктів готелю або готельного комплексу – поняття  складне і багатогранне, що включає  в себе зовнішній вигляд будівель, їхнє внутрішнє планування, ландшафтну організацію території і внутрішнє оздоблення приміщень. Кожна складова є важливою і самостійною, але тільки в комплексі, поєднуючись в одне гармонійне ціле, вони стають закінченим художнім образом, який відповідає загальній ідеї готелю.

Роль дизайну об'єктів у формуванні іміджу готелів надзвичайно важлива. Виразний зовнішній і внутрішній вигляд стає тим візуальним чинником, який справляє найперше і найсильніше враження на клієнта.

Аналізуючи різноманіття існуючих на сьогоднішній день у світі готелів і готельних комплексів, можна зробити висновок, що практично всі сучасні напрямки і течії знайшли тут своє відображення. Це пов'язано з тим, що цей складний комплексний за своїм призначенням об'єкт поєднує в собі, поряд з житловою, і суспільно-розважальні функції, дозволяє дизайнерові втілити найсміливіші новаторські ідеї, створити виразний образ, який запам'ятовується.

Саме створення такого яскравого образу, а не просто споруди, і є тією метою, яку ставить перед автором проекту замовник-інвестор. При цьому важливо, щоб об'єкт гармонійно вписувався в існуючу забудову або навколишній природний ландшафт. Виразний пластичний вигляд, самобутній інтер'єр, що запам'ятовується, використання національних особливостей місцевої архітектури і традиційних матеріалів – ось ті архітектурні та дизайнерські засоби, якими створюється неповторна атмосфера – невід'ємна частина іміджу готелю.

Дизайнерські рішення готелів часто диктуються природно-кліматичними умовами, культурно-історичними особливостями певного регіону, його архітектурними традиціями. Використання традиційних для цієї місцевості дизайнерських прийомів і оздоблювальних матеріалів у поєднанні з несподіваними новаторськими ідеями забезпечує готелю надзвичайно привабливий для приїжджих національний колорит. Застосування в декорі та оформленні інтер'єру специфічних деталей - витворів мистецтва або авторського дизайну, антикварних меблів або виробів ремісничої творчості завершує формування цілісного і яскравого художнього образу готелю, що запам'ятовується клієнту на емоційному рівні. Крім цього, величезне значення має раціональна функціональна організація простору готелю – поділ його на гостьову і службову зони та забезпечення зручного зв'язку між ними, а також сучасне інженерне обладнання. Таким чином, ще на стадії проектування, а потім і оформлення, формуються основи сприятливого іміджу підприємства і закладається база для його процвітання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Байлик С.І. Готельне господарство. Проблеми, перспектива, сертифікація. - К.: ВІРА-Р, 2001.
2. Байлик С.І. Проектування та експлуатація готелів. - К., 2001
3. Годфрі Харріс, Кеннет М. Кац. Стимулювання екологічного туризму. М: Фінанси і статистика, 2000.
4. Головко ,  О .  М .  Організація  готельного господарства : навч. посіб. / за ред.  О .  М .  Головко . - К. : Кондор, 2011. - 410 с.
5. Єфремова М.В. Основи технології туристського бізнесу. - Вісь -89, М., 2001
6. Колчанова Г.І. Інтер'єр сучасних готелів «Видавництво літератури з будівництва» М.: 2001
7. Лук'янова Л.Г. Інтер'єр готелів. - К.: Вищ. шк., 2001
8. Ляпіна І.Ю.  Організація і технологія готельного обслуговування. ПрофОбрІздат, М., 2001
9. Манучарова Н.Д. Мебеліровка і естетичне оформлення готелів «Вища школа», 2000
10. Москальова В.М. Готелі великої місткості. - Челябінськ, 2000
11. Пищева С.И. Роль архитектуры в формировании имиджа предприятия / С.И. Пищева. – Саратов: СГУ, 2008. – 125 с.