Касові операції

Міністерство  освіти і науки  України

Кіровоградський національно технічний  університет 
 
 

Звіт

  на  тему:

„Касові операції” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                Виконав: студент

                                                                                                        групи ФК-07-4

             Саленко Олександр 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Кіровоград 2010 р.

     Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика банку „УкрСиббанк”

1.1. Основні напрямки діяльності банку

1.2. Клієнти та партнери банку

Розділ 2. Касові операції

2.1. Касові операції комерційного банку

2.2. Загальні правила касової роботи

2.3. Операції  вечірньої каси

Висновок

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

   В сучасній ринковій економіці  комерційні банки – банки другого  рівня банківської системи України  традиційно займають провідне  місце в організації і здійсненні  грошових розрахунків. Комерційні  банки є суб’єктами господарської діяльності, проте характер їх діяльності специфічний. З одного боку, вони залучають тимчасово вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб, а з іншого – задовольняють як власні потреби, так і потреби своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб в послугах. Взагалі, банк має унікальне, природне призначення здійснювати посередницькі операції пов’язані з обслуговуванням руху грошових коштів. Зазначені теоретичні положення є основою для організації розрахунків підприємств, організацій, населення через банк, звідси бере початок найважливіша платіжно-розрахункова функція банків.

   Готівкові розрахунки застосовуються  в основному у взаємовідносинах  підприємств і організацій з  населенням, тобто обслуговують  рух грошових доходів і витрат  населення. У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготівкових перерахувань.

   Метою даної роботи є проведення  дослідження щодо організації  касових операцій комерційних  банків. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Загальна характеристика банку „УкрСиббанк” 

1.1 Основні напрямки діяльності банку

     УкрСиббанк  засновано у 1990 р. у Харкові. За цей  час банк пройшов стрімкий шлях від  регіонального банку до національного  лідера. Від національного лідера до члена однієї з найбільших світових банківських груп.

     З 2006 р. стратегічним партнером УкрСиббанку  є міжнародний банк BNP Paribas. Інтеграція до групи компаній BNP Paribas відкрила УкрСиббанку  нові можливості: причетність до світового  бренду, використання прогресивного  світового досвіду, перехід на нові стандарти менеджменту.

     Якісне  зростання супроводжує розвиток банку в усіх сегментах. УкрСиббанк обслуговує понад 1,5 млн. роздрібних клієнтів, 250 тис. підприємств середнього та малого бізнесу та 4 тис. великих компаній.

     Завдяки стратегічному партнерству з BNP Paribas УкрСиббанк без перебільшень найнадійніший  та самий стійкий банк в Україні.

     BNP Paribas - світовий лідер ринку фінансових  послуг, найбільша міжнародна фінансова  група з двохсотлітньою історією. Працює у 84 країнах.

     BNP Paribas посідає перше місце серед іноземних банків, представлених в Україні, за розміром активів, чистими доходами, ринковою капіталізацією. За версією Standard&Poor’s, рейтинг BNP Paribas дорівнює АА. Лише лічені банки можуть похвалитися такою високою оцінкою.

     У 2006 р. BNP Paribas купив 51% УкрСиббанку – одного з універсальних банків, що динамічно розвивається, на українському ринку. У 2009 р. частка була збільшена до 81,42%. За період стратегічного партнерства з BNP Paribas УкрСиббанк вийшов на якісно новий рівень обслуговування, відкрив нові напрями бізнесу. Сьогодні це універсальний банк, який гармонійно розвивається як у роздрібному, так й у корпоративному бізнесі. 

     1.2 Клієнти та партнери  банку 

     УкрСиббанк  входить до числа лідерів вітчизняного ринку за пропозиціями банківських технологій, послуг та продуктів для корпоративних клієнтів.

       Багатий досвід роботи, бездоганна  ділова репутація, персональна  консультаційна підтримка з усіх  питань банківського обслуговування  є конкурентнимиперевагами УкрСиббанку.

       Удосконалення системи персонального  обслуговування найбільших корпоративних  клієнтів – одне зі стратегічних  завдань у розвитку даного  напрямку.

       Клієнти УкрСиббанку - лідери  вітчизняної економіки та провідні  українські компанії, що представляють усі регіони України та основні галузі промисловості:

     Авіація та транспорт:

     • Державне підприємство «Донецька залізниця»

     • Державне підприємство «Південна залізниця»

     Вугільна  промисловість:

     •АТ «Павлоградвугілля»

     Енергетика:

     • АК «Київенерго»

     Легка промисловість:

     • ART PRODUCE GROUP

     • ЗАТ «Новий Стиль»

     • Український Медіахолдинг

     Машинобудування:

     • ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» 

     • ВАТ «Мотор Січ»

      Харчова промисловість та сільське господарство:

     • ЗАТ «ПО «Конті»

     • Концерн «АВК»

     • ТОВ «Снек-Експорт»

     • Група компаній «Кернел»

     • Група компаній «Allseeds»

     • Група компаній «ЛОГОС»

     • Група компаній «Союз-Віктан»

     • Група компаній «NEMIROFF»

     • Група компаній «Хортиця»

     • ЗАТ «Гадячсир»

     • ЗАТ «Сармат»

     • ЗАТ «Компанія «РАЙЗ»

     • ТОВ «Асканія-Флора»

     Виробництво будівельних матеріалів:

     • ЗАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» 

     • ЗАТ «Євроцемент груп Україна»

     • ТОВ «Торгово-промислова компанія» 

• Промислово-будівельна група «Ковальська»

     Роздрібні торгові мережі:

     • ГК «Фокстрот»

     • ТОВ «УТН – Восток»

     Зв’язок:

     • ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»

     • ЗАТ «Датагруп»

     Будівництво:

     • Група «Золоті Ворота»

     Торгівля  паливом:

     • ГК «Контініум»

     Торгівля  транспортними засобами та їх ремонт:

     • ГК «АТОЛ Холдинг»

     • Корпорація «Укравто»

     • Холдинг «Атлант-M»

     • ГК «Ніко»

     Хімічна промисловість:

     • ВАТ «Азот»

     • ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот»

     Страхування:

     • ЗАТ «АХА Україна»

     Міжнародні  компанії:

     • Delta Wilmar CIS

     • Auchan

     • Bouygues

     • Orangina Groupe

     • Аtlantic Groupe

     • Otis

     • Flextronics

     • Arcelor Mittal Krivoy Rog

     • Astelit

     • Glencore

     • Philip Morris

     • Nokia Siemens Networks

     • SAB Miller

     • Tyco Electronics 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Касові операції  

2.1 Касові операції комерційного банку 

     Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

     Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку  має касовий відділ (операційну касу) (Рис. 1). 

     Рис. 1. Організаційна структура касового відділу банку

    Комерційні  банки ¾ це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

    Основними функціями комерційних банків, що визначають їх суть та роль у кредитній системі, є: прийом депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; організація та здійснення розрахунків у господарстві; випуск кредитних знарядь обігу. Усі функції тісно пов¢язані між собою та дозволяють комерційному банку виступати у якості органа, що емітує платіжні засоби для обслуговування усього кругообороту капіталу в процесі виробництва й обігу товарів.

    Безготівкові  розрахунки здійснюються через банківські установи, де юридичні та фізичні особи зберігають свої грошові кошти і мають відповідні рахунки (поточні, бюджетні тощо). Деякі безготівкові платежі, як правило дрібні, підприємства та організації здійснюють з допомогою поштово-телеграфних переказів через установи зв'язку.

    Касові  операції комерційних банків полягають  у прийомі банками від своїх  клієнтів готівки і зарахуванні  сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених  банку коштів.

    Клієнти банку, як правило, самостійно, виходячи із економічної доцільності, обирають форму організації розрахунків ¾ безготівкову чи готівкову. Значна зручність і дешевизна безготівкових платежів визначають їх домінуючу роль у крупному (оптовому) обороті, при розрахунках між підприємствами. У той же час в сфері роздрібного товарного обміну основна маса угод опосередковується готівкою. Тому комерційні банки відіграють важливу роль в організації невеликих за обсягом торговельних операцій, що здійснюються переважно за участю фізичних осіб, видаючи їм готівку на різнманітні потреби та інкасуючи виручку у торгових фірм.

    Удосконаленню касового обслуговування клієнтів сприяє широке застосування банкоматів, тобто  електронних термінальних пристроїв, поєднаних з банківським комп’ютером, або таких, що функціонують в автономному режимі. Основне призначення банкоматів ¾ видача готівки з рахунку клієнта або прийом від нього готівки та зарахування її на депозит. Доступ до банкоматів здійснюється за допомогою магнітної пластикової картки, а встановлюватись вони можуть у приміщеннях банків (всередині і зовні), у торгових центрах та в інших місцях, зручних для клієнтів.

     Безготівкові  розрахунки здійснюються на основі письмових  розрахунково-грошових документів: платіжних  доручень, чеків, акредитивів, вимог-доручень, платіжних вимог, інкасових доручень, векселів. Форми розрахунків між продавцем та покупцем визначаються угодами між ними.

     Для кожного розрахункового документа  характерна єдина в масштабах  країни форма, сувора стандартизація, кодифікація реквізитів. Система оформлення, використання та руху розрахункових документів називається документообігом.

     Безготівкові  розрахунки розрізняються за способом платежів та формами розрахункових  документів. За дорученням своїх клієнтів банки здійснюють готівкові й безготівкові платежі як за рахунок коштів клієнта, так і на кредитній основі. Безготівковий платіжний обіг здійснюється за допомогою переказів та інкасо.

     Платежі за допомогою переказів здійснюються банками шляхом списання коштів з  рахунка платника і зарахування їх на рахунок вказаної ним особи. Якщо платник і його партнер мають поточні рахунки в одному комерційному банку, операція зводиться до дебетування одного рахунку і кредитування іншого. Якщо рахунки відкриті в різних банках, проводяться додатково міжбанківські розрахунки за допомогою системи кореспондентських зв'язків. Такі зв'язки будуються як безпосередньо між двома банками, так і за участі центрального банку, через який здійснюється основний обсяг міжбанківських платежів. Отже, у платіжному обігу діють не тільки поточні рахунки платника і одержувача коштів, а й рахунки банків, що їх обслуговують.

     Надходження та списання коштів з міжбанківських операцій сальдуються, а розрахунки між банками здійснюються на базі взаємного заліку надходжень та вимог (клірингу).

     Інкасо  є поширеним видом послуг комерційних  банків тим клієнтам, які в розрахунках  застосовують векселі і чеки. Інкасування  векселів проводиться банком за дорученням клієнта до настання строку виплати  за векселем (його погашення). Воно оформляється інкасовим індосаментом, надписом на векселі, який містить доручення власника векселя банку одержати оплату. Згідно зі строком погашення банк одержує від боржника потрібну суму, перераховує гроші на рахунок клієнта і гасить вексель (передає його платнику).

     Інкасування чеків означає прийняття банком від свого клієнта чеків, що є  розпорядженням на списання коштів з  рахунка клієнта для оплати за товар або послуги. При інкасуванні  чеків банк списує кошти з рахунка  чекодавця, якщо його поточний рахунок  відкритий у тому ж самому банку, де й рахунок одержувача, і зараховує їх на поточний рахунок останнього. Якщо поточний рахунок чекодавця відкритий в іншій установі банку, чек відсилається у банк платника і там здійснюється оплата із застосуванням системи міжбанківських розрахунків.

     У практиці розрахунків використовуються і такі документи, як платіжні вимоги, вимога-доручення та акредитив. Платіжна вимога застосовується при примусовому  стягненні коштів у передбачених чинними нормативними актами випадках. Вимога-доручення застосовується при акцепті товару. Суть розрахунків полягає в тому, що названий документ, в якому заповнена одна частина (вимога), разом з товаром відправляється постачальником покупцю, котрий у разі згоди платити за товар (акцепту товару) заповнює другу частину документа (доручення) власними реквізитами, стверджує їх підписом та печаткою і здає до свого банку для оплати.

     Акредитив являє собою доручення банку  покупця банку постачальника  оплачувати рахунки останнього за відвантажені цінності на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця. Відкриття акредитива проводиться або за рахунок власних коштів покупця, або банківської гарантії та супроводжується (у першому випадку) депонуванням коштів.

     Платежі за рахунками підприємств виконуються  в черговості, яка встановлюється його керівництвом, якщо інше не передбачене законодавством.

     За  домовленістю між підприємствами можуть проводитись заліки взаємної заборгованості без участі банків, але з відображенням  у бухгалтерському обліку підприємств.

     Претензії, які виникають за розрахунками між платником та покупцем, розглядаються сторонами в арбітражному чи судовому порядку без участі банківських установ.

     За  несвоєчасне (пізніше наступного дня  після отримання відповідного документа) чи помилкове списання коштів з рахунка, а також за несвоєчасне або помилкове зарахування банком сум, які належать клієнту, останній має право вимагати від банку сплати штрафу в розмірі 0,3% від несвоєчасно чи помилково зарахованої (списаної) суми за кожний день затримки, якщо інше не передбачене угодою між банком і підприємством.

     За  здійснення розрахункових операцій банки стягують з клієнтів плату  у формі комісії, розмір якої передбачається у відповідному договорі між сторонами.

     Касове  обслуговування клієнтів полягає в  тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають із цих рахунків готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

     Банки здійснюють касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття, видачі, упакування, зберігання та обліку готівки.

     Для прийняття та видачі готівки в  установах банків організуються  прибуткові та видаткові каси. В  установах банків з невеликим обсягом касових операцій можуть організовуватись єдині каси, які здійснюють весь комплекс касових операцій.

     Прибуткові  каси приймають від клієнтів готівкові  кошти за стандартними документами: оголошення на внесення готівки, прибутковий  касовий ордер. У документах, як правило, зазначається характер внесення - торговельна виручка, виручка транспортних підприємств та ін. На прийняту від клієнта суму готівкових коштів банк виписує квитанцію. Готівкові кошти, що надійшли до каси банку до закінчення операційного дня, у той самий день повинні бути оприбутковані банком та зараховані на рахунки клієнтів.

     В установах банків, що приймають від  інкасаторів готівку у спеціальних  сумках, організуються каси, в яких перераховуються гроші, що є в  інкасаторських сумках (каси перерахування).

     Видаткові каси, що працюють протягом операційного дня, видають готівку клієнтам з їхніх рахунків за грошовими видатковими документами - грошовими чеками, видатковими касовими ордерами. У цих документах клієнти, як правило, повинні зазначити, на які цілі вони отримують готівку (заробітна плата, витрати на відрядження та ін.).

     Установи комерційних банків задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці передусім за рахунок готівки, що надходить у касу від клієнтів. Але може бути, що поточних надходжень готівки недостатньо для забезпечення оперативної потреби в грошах. Кожна установа банку повинна прогнозувати свою забезпеченість готівковими коштами. Для цього складають розрахунок майбутніх надходжень (за 2-3 дні) до кас банку та необхідних виплат виходячи з прогнозного розрахунку касових оборотів, особливостей розподілу його показників по днях місяця і фактичних касових оборотів. У цьому розрахунку враховуються майбутні надходження з усіх джерел та майбутні виплати у встановлені строки (виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та ін.). Розрахунок показує, чи зможе установа банку забезпечити майбутні виплати за рахунок поточних надходжень і зменшення залишку готівки в касі банку. Якщо з розрахунку видно, що установа банку не в змозі забезпечити потребу клієнтів у готівці, вона складає заявку на підкріплення каси та надсилає її до регіонального управління Національного банку. Регіональне управління, отримавши заявку, повинно розглянути її обгрунтованість, щоб не допустити емісії грошових коштів понад заплановані суми. При позитивному вирішенні питання про підкріплення операційної каси банку готівкою воно (підкріплення) здійснюється або шляхом купівлі готівки у регіональному управлінні Національного банку, або в іншої установи комерційного банку.

     Установи  комерційного банку, що мають надлишок готівкових коштів у касі, можуть продати  його установі НБУ або іншим банкам, у яких виникла потреба в підкріпленні каси. Продаж готівки може здійснюватись тільки при узгодженні цього питання з регіональними управліннями НБУ.

     Комерційні  банки стягують з клієнтів плату  за касові послуги, розмір якої визначається угодою. 
 

2.2 Загальні правила касової роботи 

     За  охорону грошей та матеріальних цінностей  відповідальними особами є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач  каси. З кожним працівником каси укладається угода про повну  матеріальну відповідальність.

     Нормальна робота касира неможлива без знання ним загальних правил касової  роботи. Ці правила передбачають:

■   касові приміщення в установах банку  мають бути ізольовані й обладнані  таким чином, щоб можливість спостереження  і вивчення сторонніми особами розміщення грошових сховищ була виключена;

■   протягом робочого дня двері в  касові приміщення повинні зачинятися з внутрішнього боку;

■   особи, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, повинні мати можливість візуально контролювати роботу касирів;

■   кабіни операційних кас мають  бути обладнані відповідним чином;

■   у столах касирів ящики повинні  мати замки з індивідуальними  секретами, а столи в касах  перерахунку повинні бути зі спеціальними перегородками між робочими місцями  касирів;

■   для зберігання грошових коштів і цінностей касири повинні використовувати сейфи або металеві шафи;

■  перерахунок  грошових білетів і монет повинен  проводитись із використанням грошово-лічильних  машин;

■   касирам заборонено, при тимчасовій відсутності на робочому місці, залишати у відкритому вигляді, не закритими у сейфи готівку, цінності, печатки, штампи, ключі від грошових сховищ тощо. Також забороняється залишати ключі в замках дверей грошових сховищ і сейфів;

■   верхній одяг, їжа та власні гроші  касирів повинні зберігатися в спеціально відведеній кімнаті поза приміщенням каси;

■  касир  повинен мати в наявності зразки підписів працівників, які уповноважені підписувати при-хідні та видаткові  касові документи, а бухгалтерські  працівники — зразки підписів касирів;

■   мають бути вивішені правила перевірки  платіжності грошових знаків.

     Вхід  у касу, крім працівників каси, дозволяється; керівникові банку, головному бухгалтеру та їх заступникам. Інші особи допускаються в касу за разовими перепустками, які  видають з дозволу керівника банку.

     При обслуговуванні рахунків юридичних  та фізичних осіб банки здійснюють:

■   видаткові касові операції;

■   прихідні касові операції.

     Видача  грошей із кас банку здійснюється видатковими касами й оформляється грошовими чеками та видатковими касовими ордерами. При проведенні видаткових касових операцій завідувач каси видає в підзвіт касирам необхідну суму розмінних монет і банкнот під розписку касира в спеціальній книзі прийнятих і виданих грошей.

     Представники  підприємств для одержання готівки пред'являють операційним працівникам грошові чеки. Видача готівки фізичним особам проводиться за видатковими касовими ордерами або чеками. Операційний працівник перевіряє правильність оформлення видаткових касових документів і наявність коштів на рахунку клієнта. Чеки на одержання готівки юридичними особами додатково перевіряються контролером, який дає дозвіл на їх оплату. Операційний працівник після перевірки документів видає особі, яка отримує готівку, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або талон від касового ордера.

     Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:

■   перевірити наявність підписів посадових  осіб банку та їх відповідність зразкам;

■   порівняти суму, яка проставлена  цифрами і суму, вказану літерами;

■   перевірити наявність на документі  розписки щодо одержання грошей і  даних паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;

■   викликати одержувача грошей за номером  видаткового документа і запитати у нього суму грошей, яку він  одержує;

■   звірити номер контрольної марки або талона з номером на видатковому документі і приклеїти контрольну марку до чека чи талон до ордера;

■   підготувати суму готівки і видати їх одержувачеві;

■   підписати видатковий документ.