Культура общения в Интернете

Зміст

Вступ 3

Своєрідність  Інтернет-спілкування 4

Негативні тенденції 8

Правила мережевого етикету 10

Висновки 15

Література 16

Вступ

Розвиток електронних  засобів комунікації привів до розвитку комп'ютерно-опосередкованої форми  спілкування,  що кардинально змінила  характер дискурсу.  Нові технічні умови  спілкування спонукають його учасників до креативного пошуку і знаходження оптимальних способів здійснення успішної комунікації,  в якій звичні засоби спілкування повинні знайти свої адекватні субститути. [1] 

Проблемам,  присвяченим  культурі Інтернет-спілкування,  приділили достатньо уваги і мовознавці,  і психологи.  В сфері спілкування, опосередкованого комп’ютером,  дослідження проводили: О. М. Галичкіна,  Г. Гусейнов,  В. І. Карасик,  О. В. Леонтович, Ю. В. Михасюк,  О.Б.  Сиротиніна,  Н.  Барон,  М.  Коллот та Н.  Белмор, Д. Кристал, М. Маклуен, Р. Окер та Д. Моранд, Н. Постман, Д. Харавей, С. Херринг,  В. Чейф та Д. Данилевич,  Б. Даннет,  Д. Таннен.  Серед дослідників в області прагмалінгвістики можна назвати П. Грайса, П. Брауна та С. Левинсона, К. Аллана, Д. Лича, Дж. Остіна, Д. Серля, Р. Лакоффа,  Д. Томаса,  Ю. Хабермаса,  М. Даскаля,  Д. Франка, Д. Шпербера та Д. Уїлсона,  В. З. Демьянкова,  В. І. Карасика, В. І. Заботкіну, І.М. Магідову, Ю.С. Степанова, І.П. Сусова.

 Чому проблема Інтернет-спілкування, незважаючи на таку увагу, лишається актуальною? В чому її сутність?

Своєрідність  Інтернет-спілкування

Головна небезпека полягає в тому, що електронні засоби стають самостійною некерованою силою, з якою людина вимушена ділити навколишній світ.  Деякі дослідники говорять про взаємообмін інформацією між людиною і комп'ютером. Закономірно виникають питання:  людина -  це центр інформаційного світу чи продовження інформаційних засобів?  Невже люди повинні визнати свою рівність із створеними ними ж самими засобами інформації? [2]

З іншого боку,  Інтернет –  це середовище,  екосистема зі своєю структурою,  змістом та впливом на людину,на її думки,  почуття  та поведінку. [3]  У цьому контексті  важливого значення набуває вивчення комунікаційних засобів в морально-етичному плані.  Класик медіа-екології Неіл Постман задається питаннями: які етичні наслідки розвитку комп'ютерного спілкування? Робить воно людину краще або гірше? Він стверджує,  що з розвитком електронної комунікації "інформація перетворилася на сміття",  змінився характер людських цінностей, що призвело до морального дефіциту [4].  Чи відомо комп'ютеру,  з яким люди ділять інформаційний світ,  що таке етикет та ввічливість,  та яку роль в міжособовому спілкуванні вони грали до ери Інтернет-комунікацій?

Легкість,  з якою можна  обмінюватися повідомленнями по електронній  пошті,  частота контактів,  а  також бажання впоратися з  величезним об'ємом інформації,  до якої дає доступ Інтернет, обумовлюють  зміни в характері вживання мовних засобів.  У електронному листуванні використовується епістолярний жанр, видозмінений майже до невпізнання.  Спілкування стало квапливим  і гранично спрощеним.  Про це свідчить близький до телеграфного синтаксис,  відмова від великих літер,  розділових знаків,  використання великої кількості дотепних скорочень тощо.

Таблиця 1 – Англомовні скорочення, що використовуються в Інтернеті 

Продовження таблиці 1

Продовження таблиці 1

 Про спрощення характеру  спілкування також свідчить широке  використання розмовно-повсякденної  лексики.  Відбувається стирання грані між особистісно орієнтованим і статусно орієнтованим спілкуванням.  Дуже добре відомо,  що люди говорять і роблять в кіберпросторі те,  чого б вони ніколи не зробили або не сказали на реальному світі,  обличчям до обличчя.  Вони відчувають себе невимушено,  висловлюються відкритіше.  Дослідники називають це «ефектом розгальмування». [5]

Джемс О'доннелл стверджує,  що домінування неформальних мовних засобів указує на ослаблення інституційного контролю в суспільстві,  рух до зменшення ієрархічності соціальної структури демократизації ринку ідей [6. 4].  Проте О.  Б.  Сиротініна висловлює побоювання,  що мовні особи,  що формуються в новому поколінні, навряд чи  "перехворіють фамільярно-розмовним і жаргонізуючим типами мовної культури, а потім перейдуть на елітарний. В кращому разі виростуть мовні особистості з "середньолітературним", а швидше за все – літературно-розмовним типом [7. 7]. Подібні побоювання висловлює і П. В. Шкапенко,  кажучи про мовну особистість в Інтернет-просторі як про «розширення,  деформацію,  віртуалізацію особистості,  її знеособлення,  втрату соціолектних здібностей». [1]  Чи ведуть всі ці нововведення до спрощення і збіднення мови?

Негативні тенденції

Через заниження вимог  до етикету страждає рівень ввічливості  і пошани до співбесідника. Страждає текстове оформлення, мовні дії стають більш згорнутими, зникає варіативність. Можливість автоматичного користування функціями перевірки орфографії і граматики, заздалегідь пропонованими форматами  (лист та інші жанри) призводить до погіршення мовних знань. [2] Проте, у жодному випадку не слід забувати, що ефективність спілкування в Мережі безпосередньо залежить від умінь письмово висловлювати свої думки. Письмовий текст –  це не тільки інструмент для розвитку відносин в Мережі.  Письмо впливає на відносини, а останні, у свою чергу, впливають на якість того, що пишеться.  Регулярним користувачам писати подобається,  вони стверджують, що так вони самовиражаються. Деякі вважають електронні повідомлення творчою роботою,  подарунком,  який відсилається Інтернет-співбесідникові. Безграмотний лист може викликати непорозуміння і конфлікти. [8]. Чи часто замислюються про це люди, які спілкуються в мережі? Чи будують вони своє спілкування і відносини зі співбесідниками,  дотримуючись хоч би елементарних правил етикету? Розглянемо, наприклад, вживання вітань і звернень на Інтернет-форумах.  Перші декілька хвилин зустрічі і розмова з людиною в значній мірі визначають те,  які відносини складуться згодом.  Як свідчить стара приказка,  у вас навряд чи з'явиться друга спроба справити перше враження. [9. 128]  Розмова починається з вітання або із звернення до співбесідника, які задають тон всій розмові. Залежно від соціальної ролі співбесідників,  ступені близькості їх обирається ти-спілкування або ви-спілкування і,  відповідно,  вітання. [10].  Так було завжди.  Чи діє це правило в Інтернет-спілкуванні?  Щоб відповісти на це питання,  були розглянуті письмові повідомлення ста учасників форумів,  присвячених різним темам. Відомо, що на форумах можна не тільки висловити думку, але й прийняти участь в обговоренні певної проблеми, що зробить таке спілкування наближеним до спілкування в  «реальному часі». Результати виявилися наступними: формули вітання були відмічені в повідомленнях усього двох відсотків учасників,  формули ввічливості,  наприклад для висловлення подяки чи перепрошення,  використовують також два відсотки учасників;  займенник  «ви»  використовують в своїх повідомленнях дванадцять відсотків. Щоправда, усього сім з дванадцяти використовують його, звертаючись до конкретного учасника форуму,  а не до всіх відразу, коли використання чогось іншого просто неможливе. Цікавим буде і те,  що з семи відсотків учасників,  які звертаються до іншої людини на  «ви»  (пишеться саме з маленької літери),  два використовують цей займенник для виразу іронії або скептицизму. Двадцять чотири відсотки учасників звертаються до інших на  «ти». Решта, шістдесят чотири відсотки, про вітання і звернення не піклуються взагалі і просто висловлюють свої думки, немовби втручаючись в чиюсь дискусію. Числа говорять самі за себе. А що говорити про використання просторічної і ненормативної лексики,  графонів,  «смайликів»,  і інших нововведень, пропонованих електронними засобами комунікації?

Правила мережевого етикету

Ці правила  можна знайти в телеконференціях, на багатьох сайтах. Вони мають  різноманітний вигляд. Нижче наведений один з варіантів мережевого  етикету, що розповсюджується в телеконференції relcom. education. 

Правило 1: Пам'ятайте, що Ви розмовляєте  з людиною

Не робіть іншим те, чого не хочете отримати від них самі. Поставте  себе на місце людини, з якою розмовляєте. Відстоюйте свою точку зору,  але не ображайте тих, хто навколо вас. У кіберпросторі кажуть: "Пам'ятайте, що Ви розмовляєте з  людиною". Коли ви використовуєте телекомунікації, то маєте справу з  екраном комп'ютера. Ви не можете жестикулювати, змінювати тон, і Ваша  особа не має жодного значення. Слова, тільки слова - це все, що бачить  Ваш співрозмовник. Коли ви ведете розмову електронною поштою або в конференції,  можна дуже легко помилитися в тлумаченні слів Вашого співрозмовника.  І, на жаль, забути про те, що Ваш адресат теж людина зі своїми почуттями  і звичками. Однак не забувайте про головний принцип мережевого етикету:  повсюдно в мережі знаходяться реальні люди. І ще одна причина, через яку слід бути чемним у мережі. Коли Ви  зв'язуєтеся в кіберпросторі, пам'ятайте, що Ваші слова фіксуються.  Можливо вони збережуться там, куди Ви вже не зможете дістатися. Інакше  кажучи, є шанс, що вони ще повернуться і зашкодять Вам, а у Вас не буде  жодної можливості вплинути на цей процес.

Правило 2: Дотримуйтесь тих самих  стандартів поведінки, що й  у реальному житті

У реальному житті більшість  з нас свідомо підкоряється законам,  інколи через обмеження, інколи через побоювання бути викритими. У  віртуальному просторі такі шанси порівняно невеликі. Люди інколи  забувають про те, що "за екраном" знаходиться жива людина, і вважають,  що в мережі правила поведінки не такі самі, як у звичайному житті. Цю оману можна виправдати, але все одно - це омана. Стандарти  поведінки можуть дещо відрізнятися в різних точках віртуального  простору, однак, в цілому вони не більш поблажливі, ніж у реальному  житті. Дотримуйтеся етики спілкування! Не вірте тому, хто каже: "Вся  етика тут полягає в тому, що Ви самі для себе встановите". Якщо ви  зустрічаєтесь з проблемою етичного характеру в кіберпросторі - уявіть, що  Ви в реальному житті. Тоді Ви швидко знайдете розв'язання. Ще один пункт мережевого етикету: якщо Ви використовуєте  shareware (умовно-безкоштовне програмне забезпечення), заплатіть за  нього. Ваші гроші сприятимуть створенню нових shareware-продуктів.  Якщо хтось порушує закон у віртуальному просторі - він, звичайно,  порушує й мережевий етикет.

Правило 3: Пам'ятайте, що Ви знаходитесь  у кіберпросторі

Те, що без вагань приймається в  одному місці, можуть вважати за  грубощі в іншому. Наприклад, якщо в конференціях обговорюються  телевізійні програми, різні чутки й плітки - цілком нормальне явище. Але,  якщо ви вирішили втрутитися з ними в журналістську дискусію,  популярності це Вам не додасть. Опинившись у новій ділянці віртуального простору, спочатку  озирніться. Витратьте час на вивчення обстановки, "послухайте", як і про  що говорять люди. Після цього приєднуйтесь до розмови.

Правило 4: Поважайте час і можливості інших

Коли Ви надсилаєте електронну пошту  або відправляєте  повідомлення до конференції, Ви фактично претендуєте на чийсь час. І  тоді Ви відповідаєте за те, щоб адресат не витратив цей час даремно. Поняття "можливості" дуже широке. До можливостей треба  віднести й таку характеристику, як пропускна спроможність каналу, через  який відбувається зв'язок. Для кожної ділянки цього каналу існує  обмеження щодо обсягу даних, які можуть бути передані через нього. Це  вірно навіть для сучасних оптичних ліній. Слово "можливості" доречно  використати також, говорячи про фізичний об'єм носіїв інформації на  віддаленому комп'ютері. І якщо Ви випадково відправили до тієї ж самої  конференції п'ять однакових повідомлень, ви витратили як час  передплатників цієї конференції, так і можливості системи (адже Ви  займали лінію передачі й місце на диску). Правило 4 має ряд додатків, що стосуються учасників дискусій. Більшість програм проглядання повідомлень конференцій працюють  повільно, та й отримання нового повідомлення займає час. Програма  повинна перегорнути всі заголовки повідомлень для того, щоб знайти  потрібне. Ніхто особливо не радіє, якщо виявиться, що час витрачений  даремно. У людей не так багато часу для читання повідомлень, враховуючи  кількість останніх. Раніше, ніж Ви відправите людині свій лист,  поміркуйте, чи він справді потрібен їй. Якщо ж Ви вагаєтесь, поміркуйте  двічі, перш ніж відправити повідомлення.

Правило 5: Зберігайте особистість

Використовуйте переваги анонімності. У мережі (наприклад, у  конференціях) Ви можете зустрітися з тими, кого ніколи б не зустріли в  реальному житті, і ніхто не засудить Вас за колір шкіри, очі, волосся, за  Вашу вагу, вік або манеру одягатися. Однак Вас будуть оцінювати з точки зору того, як Ви пишете. Для  тих, хто знаходиться в мережі, це має значення. Таким чином, правила  граматики відіграють важливу роль. Звітуйте у тому, що говорите. Осмислюйте зміст Вашого листа. Коли  Ви хочете сказати щось подібне "мені здається..." або "я чув, що...",  спитайте себе: "а чи не перевірити ще раз вірність фактів?". Недостовірна  інформація здатна викликати цілий шквал емоцій у мережі. І якщо це  повторюється другий і третій рази, може статися, як у грі "зіпсований  телефон": ваші слова будуть викривлені до невпізнанності. Крім того, переконайтесь, що Ваші послання ясні й логічно  витримані. Можна вигадати параграф тексту, що буде бездоганним з точки  зору граматики, але цілком безглуздим. Це часто трапляється, якщо Ви  хочете переконати когось у Вашій правоті, використовуючи безліч  складних і довгих слів, що Вам самому не дуже знайомі. Не ображайте користувачів. Нарешті, будьте терплячі й чемні. Не  вживайте ненормативну лексику, не йдіть на конфлікт заради самого  конфлікту.

Правило 6: Допомагайте іншим там, де Ви це можете зробити

Чому задавати питання у віртуальному просторі ефективно? Тому  що Ваші питання читає багато людей, які знають на них відповідь. І навіть  якщо кваліфіковано дадуть відповідь тільки декілька чоловік, загальний  обсяг знань у мережі збільшиться. Інтернет сам по собі з'явився через  прагнення вчених до обміну досвідом. Поступово в цей захоплюючий  процес втягнулися інші. Дуже важливо обмінюватися відповідями на Ваші запитання з  іншими користувачами. Якщо Ви передчуваєте, що отримаєте багато  відповідей на своє запитання або надсилаєте його до конференції, яку  рідко відвідуєте, відповідайте на репліки електронною поштою, а не в  конференцію. Коли ви отримали всі репліки, складіть їх і відправте одним  повідомленням у конференцію. Таким чином, кожний виграє від  спілкування з Вами. Якщо Ви самі експерт, то можете зробити більше. Багато людей  вільно відправляють цілі бібліографії, від списків ресурсів із законодавства  до переліків популярних книг з UNIX. Якщо Ви лідируєте в групі, де  відсутній список відповідей на питання, що часто ставляться, спробуйте  самі його написати. Якщо Ви виявили або самі створили документ, що, на  Вашу думку, може зацікавити інших, відправте його в конференцію. Обмін досвідом - захоплююче заняття. Це давня й славетна традиція  мережі.

Правило 7: Не втручайтеся в конфлікти  й не припускайте їх

Флейми (flames) - це емоційні зауваження, часто висловлені без  урахування думки інших учасників розмови. Це повідомлення з метою  викликати реакцію користувачів: "Ну, давай, скажи, що ти насправді  думаєш про це?" Чи забороняє мережевий етикет флейми? Не зовсім. Флейми - теж  стара традиція мережі. Вони можуть доставляти задоволення як авторам,  так і читачам. Але мережевий етикет проти флеймів, що переростають у "війни" -  серії злісних послань, якими обмінюються, як правило, два або три  учасники дискусії. Такі "війни" можуть буквально захопити конференцію  й зруйнувати дружню атмосферу. Це несправедливо у відношенні до  інших читачів конференції. І дуже скоро люди, що не беруть участь у  дискусії, втомлюються від конфліктів. Фактично відбувається  неприпустима монополізація ресурсів.

Правило 8: Поважайте право на приватне листування

Правило 9: Не зловживайте своїми можливостями

Деякі люди у віртуальному просторі почувають себе  професіоналами. Це системні адміністратори, аси в кожній мережевій грі,  експерти в кожному офісі. Маючи ширші знання або повноваження, ці люди автоматично  одержують перевагу. Однак це зовсім не означає, що вони можуть нею  користуватися. Наприклад, системні адміністратори не повинні читати приватні  поштові повідомлення.

Правило 10: Навчіться вибачати іншим  їхні помилки

Будь-хто колись був новачком. Тому, коли хтось припускає помилку  - будь це помилка в слові, необережний флейм, безглузде питання або  невиправдано довга відповідь, - будьте до цього поблажливі. Навіть, якщо  аж свербить відповісти, поміркуйте двічі. Якщо у Вас гарні манери, це ще  не значить, що Ви маєте ліцензію на викладання цих манер усім іншим. Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача на його/її помилку,  зробіть це коректно й краще не в конференції, а в приватному листі. Дайте людям можливість повагатися. І не будьте бундючним та  гордовитим. Як відомо, виправлення в тексті часто-густо містять  граматичні помилки і вказівка на недодержання правил етикету, буває,  демонструє порушення цього ж етикету.

Висновки

Підводячи підсумки до усього вищезазначеного,  поки що рано говорити, чи буде ввічливість відігравати  в Інтернет-спілкуванні ту саме роль,  яка їй відводиться в повсякденному житті.  Не можна сказати,  чи стане Інтернет  «ввічливіше»  з часом,  або ж ввічливість втратить своє значення під впливом електронних засобів комунікації.  На закінчення слід також зазначити,  що проблеми,  описані вище, – це лише мала частина наукових і морально-етичних проблем,  пов'язаних з розвитком віртуального світу, які потребують комплексного розгляду і рішення. 

Література

1. Шкапенко П.В. Специфика реализации прагмалингвистических принципов в Интернет-дискурсе:  автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидати филологическихнаук. www.philol.msu.ru/

2. Леонтович   О.А.  Проблеми  віртуального спілкування. http://www.irex.ru/press/pub/polemika/07/leo/ 

3. What is Media Ecology? http://www.media-ecology.org/   

4. Postman, N. The Humanism of Media Ecology. Paper presented at the First Annual Convention of the Media Ecology Association. June 16, 2000. New York, NY: Fordham University.

http://www.media-ecology.org/

5. Suler, J. The Online Disinhibition Effect. http://www-usr.rider.edu/~suler/psycyber/disinhibit.html  

6. Harmon, A. The Internet Has Spawned  а Language of Its Own // English, March 1999 № 11.

7. Сиротинина О.  Б. Социолингвистический фактор в становлении языковой личности //  Языковая личность:  социолингвистические и эмотивные аспекты.  Волгоград, 1998. 

8. Suler, J. E-Mail Communication and Relationships. http://www-usr.rider.edu/~suler/psycyber/emailrel.html 

9. Вердербер Р.,  Вердербер К. Психология общения. – СПб:  ПРАЙМ – ЄВРОЗНАК, 2003 – 320 с.

10. Виноградов С.И. Культура  русского языка.- М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРА М, 1999. - 560 с.