Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Логістичні системи

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет ім.. В.Гетьмана

Реферування статей на тему: «»»Логістичні системи”

виконав: студент 4 курсу

спеціальності 6507

3 групи

Гравченко Т.М.

Київ – 2010

В своїй роботі я розглянув три статті присвячених логістичним системам (сутність, завдання, функції, властивості).

Було проаналізовано такі публікації:

«Логістична система підприємства», Кобзєва К.В.
«Місце системного підходу в логістичних дослідженнях», Попова В. Д.
«Логістичні системи в управлінні торгівельним підприємством», Шмикова Л.М.

В першій статті досліджуються властивості, які характерні логістичним системам та їх види на макрорівні. Логістична система має такі властивості:

цілісна сукупність елементів
між елементами логістичної системи є істотні зв'язки
зв'язки впорядковані
логістична система володіє інтеграційними якостями не властивими жодному з елементів окремо
наявність великої кількості елементів (ланок)
ієрархічність.

Можна зазначити, що Попова виділяє схожі властивості логістичної системи:

складність
ієрархічність
емерджентність (цілісність)
структурованість
рухливість
унікальність
непередбачуваність
невизначеність поведінки, адаптивність.

Кобзєва в своїй статті розрізняє такі види ланок, що входять до логістичної системи: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і грошові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо.

Метою функціонування логістичної системи, виходячи з першої статті, є доставка товарів і виробів в задане місце, в потрібній кількості, в заданий час, при заданому рівні витрат.

На рівні макрологістики виділяють 3 види логістичних систем:

Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минувши посередників.
Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник.
Гнучкі логістичні системи. Рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як напряму, так і через посередників.

Автор першої статті зазначає, що існує два основних типи логістичних систем: «які виштовхують», і «які витягують»:

проходження продукції відбувається її «виштовхування» з одного етапу на іншу (від однієї ланки ланцюга на іншу, від однієї логістичної підсистеми в іншу), незалежно від готовності системи прийняти її на цьому етапі; готова продукція виштовхується на ринок.
продукція передається з одного етапу проходження логістичного ланцюга на іншій тільки в міру необхідності, ніби «витягується» однією логістичною підсистемою з іншої. Готова продукція надходить споживачеві в суворій відповідності з його попитом.

Також велику увагу Кобзєва приділяє увагу питанню витрат. В статті вказано, що застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25 %, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити обсяги матеріально-технічних запасів від 30 до 70%.

Наступна стаття присвячена виключно розумінню сутності логістичної системи. Автор розглядає та аналізує велику кількість наукових праць і намагається знайти найкраще пояснення та визначення логістичної системи.

Основна мета статті - проаналізувати основні наукові концепції щодо системного підходу та його місця й ролі в логістичних дослідженнях.

Тому окрім визначення логістичної системи, Попова розглядає також поняття системний підхід. Найбільш містким є визначення К.В. Інютіної: "Системний підхід - науковий напрям, в основу якого покладений розгляд і вивчення різних об'єктів як систем, у тому числі й економічних"

Після аналізу властивостей, запропонованих різними науковцями, Попова робить висновок щодо визначення логістичної системи - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, яка складається із взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними й супутніми їм потоками елементів, сукупність яких, межі й завдання функціонування об'єднані внутрішніми цілями організації.

Остання стаття Шмикової присвячена логістичним системам в управлінні торговельними підприємствами. Основна увага приділялась завданням логістичних систем та логістичним операціям. У практиці підприємств торгівлі найчастіше серед логістичних операцій переважають операції з матеріальним потоком: навантаження розвантаження, транспортування, складування тощо.

Параметри логістичних операцій залежать від багатьох початкових умов, а управління від стану, в якому перебуває внутрішнє і зовнішнє середовище логістичної системи.

Автор виділяє три основні види логістичних систем за ступенем значущості:

Глобальні завдання

створення комплексних інтегрованих підсистем матеріальних, інформаційних і фінансових потоків;

стратегічне узгодження планування та контролю за використанням логістичних потужностей сфери обігу;
удосконалення логістичної концепції у межах обраної стратегії торговельного підприємства у ринковому середовищі;
досягнення високої системної еластичності на зміни зовнішніх і внутрішніх умов
функціонування.

Локальні завдання

оптимізацію запасів товарів на усіх етапах товароруху;
оптимальне зменшення періоду зберігання товарів;
зменшення тривалості перевезень і раціональний розподіл транспортних засобів;
зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга.

Загальні завдання

багатоваріантне прогнозування обсягів запасів, перевезень і збуту;
розробку та вдосконалення способів управління матеріальними, інформаційними, фінансовими потоками;
стандартизацію вимог до якості логістичних послуг;
раціональне формування господарських зв’язків у процесах постачання та збуту;
оптимізацію технологічної структури транспортно - складських комплексів;
визначення центрів витрат і втрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Розглянувши три статті, можна зробити висновок, що хоча кожен з авторів по-своєму визначає сутність, властивості, завдання логістичної системи, значення та розуміння даної проблеми буде однакове. Відмінність між авторами в тому, що Попова деталізує властивості ЛС, а Кобзєва виділила не таку велику кількість властивостей, але кожна з них має більш широке значення.

Таким чином, поняття «логістична система» трактує як організаційно-управлінський механізм, пов’язаний із досягненням потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень у структурі управління (підрозділ логістики) та впровадженням управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку.

УДК 65.012.34

Логістична система підприємства

Кобзєва К.В.

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню функціонування логістичних систем.

Вступ.

Одне з основних завдань логістики полягає у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними й супроводжуючими їх грошовими та інформаційними потоками, що забезпечує високу якість поставки продукції підприємством. Із цим завданням тісно пов’язано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

Одним з важливих аспектів функціонування логістичної системи підприємства є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

Метою статті є розгляд сутності логістичної системи підприємства, щодо якої доцільно визначати величину логістичних витрат, контролювати їх та управляти ними.

Виклад основного матеріалу. Поняття логістичної системи є одним з базових понять логістики. Система (від грецького – ціле, складене з частин, з'єднання) розглядається як сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, які створюють певну цілісність, єдність.

Існують чотири властивості, якими має володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою.

Перша властивість – цілісність. Система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Елементи існують лише в системі. Поза системою вони є лише об'єктами, яким властива потенційна здатність утворення системи. Елементи системи можуть бути різноякісними, але одночасно сумісними.

Друга властивість – зв'язки. Між елементами системи існують суттєві зв'язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості цієї системи. Зв'язки можуть бути речовинні, інформаційні, прямі, зворотні тощо. Зв'язки між елементами усередині системи мають бути міцнішими, ніж зв'язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, оскільки інакше система не зможе існувати.

Третя властивість – організація. Наявність чинників, що формують систему та елементи системи, лише припускає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв'язки, тобто певну структуру, організацію системи.

Четверта властивість – інтеграційні якості, що розглядаються як наявність у системі інтеграційних якостей, тобто якостей, властивих системі в цілому, але не властивих жодному з її елементів окремо [2, с. 24].

Під системою розуміють:

комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії;
елементи з відносинами між ними та між їх атрибутами;
сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення або введення нового елементу закономірно відображаються на решті елементів;
взаємозв'язок різних елементів; все, що складається з пов'язаних один з одною частин;
відображення входів і станів об'єкта у виходах об'єкта [5, с. 115].

Існують різноманітні системи. Як одна з них виділяється логістична система, що є однією з підсистем, системи підприємства.

Практично будь-яке визначення логістичної системи, що зустрічається в літературі, є або вузьким – не охоплює тих або інших типів об'єктів, яких прийнято називати системами, або ж, хоча і дозволяє більш менш відрізнити системи від інших об'єктів, є дуже спрощеним – характеризує логістичні системи недостатньо повно для розуміння їх суті.

Найбільш узагальненим є визначення логістичної системи, дане А.Н. Родніковим. Воно свідчить: «Логістична система – це адаптивна система із зворотним зв'язком, виконуюча ті або інші логістичні функції і логістичні операції, яка складається, як правило, з декількох підсистем і що має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем» [7]. У якості логістичної системі розглядається виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Логістичні системи виділяються складом елементів, характером зв'язків між ними, організацією і інтеграційними властивостями. Відмітні ознаки логістичної системи:

наявність потокового процесу;
певна системна цілісність.

Охарактеризуємо властивості логістичних систем [2, с.15]:

1. Логістична система є цілісна сукупність елементів, що взаємодіють один з одним. Виділяють наступні елементи логістичних систем: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, кадри, збут. Елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність забезпечується єдністю мети, якій підлегле функціонування логістичних систем.

2. Між елементами логістичної системи є істотні зв'язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості системи.

3. Зв'язки між елементами логістичної системи певним чином впорядковані, тобто логістична система має організацію.

4. Логістична система володіє інтеграційними якостями не властивими жодному з елементів окремо. Це здатність поставити потрібний товар в потрібне місце необхідної якості з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюється.

5. Складність логістичної системи характеризується такими основними ознаками, як наявність великої кількості елементів (ланок); складним характером взаємодії між окремими елементами; складністю функцій, виконуваних системою; наявністю складно організованого управління; дією на систему великої кількості стохастичних чинників зовнішнього середовища.

6. Ієрархічність, тобто підлеглість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня в плані лінійного або функціонального логістичного управління.

Будь-яка логістична система (ЛС) складається з сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відносини. Ланкою логістичної системи називається економічно або функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій зміні в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, виконує свою мету, пов'язану з певними логістичними операціями або функціями.

Ланки ЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і грошові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо. Ланками логістичної системи можуть виступати підприємства — постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торгові, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу і зв'язки тощо.

Особливостями ланок, з яких може складатися логістична система, є:

різна форма власності і організаційно-правова форма;
відмінності в характері і цілях функціонування;
різна потужність і концентрація використовуваного технологічного устаткування і споживаних ресурсів;
розосередженість технічних засобів і трудових ресурсів на великій території;
висока мобільність засобів транспорту;
залежність результатів діяльності від великої кількості зовнішніх чинників і суміжних ланок.

Метою функціонування логістичної системи є доставка товарів і виробів в задане місце, в потрібній кількості, в заданий час, при заданому рівні витрат [2, с. 15].

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва (рис.1.) . Спочатку закупляються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку, поступають в логістичну систему і потім йдуть з логістичної системи в споживання, в обмін на поступаючи в логістичну систему грошові ресурси.

На рівні макрологістики виділяють 3 види логістичних систем:

1. Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минувши посередників.

2. Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник.

3. Гнучкі логістичні системи. Рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як напряму, так і через посередників [1, с. 29-32].

Рисунок 1 – Цикл обігу засобів виробництва

Необхідно зазначити, що існує два основних типи логістичних систем: «які виштовхують», і «які витягують». В системі з виштовхуванням виробу, проходження продукції відбувається її «виштовхування» з одного етапу на іншу (від однієї ланки ланцюга на іншу, від однієї логістичної підсистеми в іншу), незалежно від готовності системи прийняти її на цьому етапі; готова продукція виштовхується на ринок.

У логістичних системах, що «витягують», продукція передається з одного етапу проходження логістичного ланцюга на іншій тільки в міру необхідності, ніби «витягується» однією логістичною підсистемою з іншої. Готова продукція надходить споживачеві в суворій відповідності з його попитом. Скороченню виробничих запасів при одночасному збільшенні гнучкості виробництва сприяє система потокового виробництва з «витягуванням» виробів (Pull system). Система з виштовхуванням виробу, та система з витягуванням виробу зображені на рисунках 2 та 3 .

Рисунок 2 – Логістична система з виштовхуванням виробу, впровадженого у виробництво

Рисунок 3 – Система з витягуванням виробу, впровадженого у виробництво

Логістичні системи, «що витягують», добре пристосовані для задоволення частих і невеликих коливань попиту за номенклатурою, властивих ринковій економіці, тому що в них практично відсутні запаси. Необхідними умовами функціонування цих систем є зв’язок з надійними постачальниками й споживачами, суворе дотримання строків поставки. Тому ця система у чистому вигляді не набула широкого застосування як в Україні, так і за кордоном [9, с. 285].

Існування логістичних систем привело до утворення нового терміну “логістичні витрати”. Логістичними витратами слід вважати витрати, пов'язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Основу логістичних витрат складають витрати на виконання логістичних операцій. По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об’єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов'язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації “товар—ринок” [3].

Ефективність логістичної системи може бути оцінена, виходячи з цілей її створення. Як показує досвід українських підприємств, її обґрунтована побудова дозволяє знизити загальну суму відповідних витрат на 15-20 %. За звітними даними Європейської логістичної асоціації за 2004 рік застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25 %, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити обсяги матеріально-технічних запасів від 30 до 70% [8].

Висновки. Таким чином, якщо розуміти сутність та процес створення логістичної системи, то є змога оптимізувати та управляти логістичними витратами. Можна припустити, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням.

Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку і меншою є собівартість, і більшим прибуток. Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства. Обсяг виробничих запасів більшою мірою визначається ефективністю функціонування постачальницького апарату. Обсяг запасів незавершеного виробництва визначається особливостями технологічного процесу, ступенем раціональності процедур його оперативно-календарного планування та впливом випадкових факторів. Обсяг запасів готової продукції визначається їх середньодобовим надходженням на склад та середнім часом знаходження на складі [6, с. 215-216].

Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати ці знання для прийняття виважених стратегічних рішень стосовно продуктів підприємства, покупців та ринків; вжити оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів.

ЛІТЕРАТУРА

1. T.В. Алесинская Основы логистики. Общие вопросы логистического управления. Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2 т./ Ника-Центр— К.: 1999.— Т.2.— 512с.

3. Димарчук С. М. Логістична система управління та її взаємозв’язок з стратегією підприємства // Вісник ДУ “Львівська політехніка”, 2000.— № 390.— С. 20–22.

4. Лубочнов В. Маркетинговая логистика // Риск, 1996,— № 4–5.— С. 50–55.

5. Миротин Л.Б., Ташбаев И. Э. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения, процедуры: Уч. Пособие– М: Инфра-М, 2002. – 252 с.

6. Окландер М.А. Логістична система підприємства: Монографія. - О.: «Астропринт», 2004. – 312 с.

7. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. М.: Економіка, 1995. – 252с.

8. Родіонова О.Є., Дерев’янко О.Г. Упровадження інтегрованої системи логістики//www.google.ru

9. Семенов Г.А., Гиря М.Г. Еволюція поняття «логістика». Характеристика логістичних систем // «Держава та регіони». 2006. – 280-289с.

Місце системного підходу в логістичних дослідженнях - Попова В. Д.

Проведено аналіз теоретичних положень щодо визначення системного підходу, розглянуто основні поняття та властивості логістичної системи.

Ключові слова: Системний підхід, логістичне управління, система, логістична система.

I. Вступ

Основним завданням будь-якого підприємства є його функціонування та розвиток у сучасних ринкових умовах, а інструментом його вирішення є якісне задоволення потреба споживача. Саме таку генеральну мету, що визначається правилом "восьми R": товар, кількість, якість, місце, час, інформація, споживач, ціна [7, с. 10], - ставить для себе логістика. При вирішенні й оптимізації завдань, які ведуть до зазначеної мети, необхідно кількісно оцінити всі взаємозалежні фактори, значущі для функціонування суб'єкта господарювання, що реалізуються за допомогою: системного підходу, всебічного використання інформаційних технологій, а також шляхом застосування економіко-математичних і статистичних методів, які становлять наукове підґрунтя логістики [11, с. 59; 14, с. 19].

Логістичні системи 📙 Реферат → 🆔 139050