Літосферні небезпеки
Міністерство освіти і науки України
Донецький гірничий технікум ім. Є.Т. Абакумова
Дослідження
з учбової дисципліни «Безпека життєдіяльності»
на тему: «Літосферні небезпеки»
Виконала
Донецьк
2013
Зміст
1.Вступ
2. Землетруси
2.1 Землетруси в Україні
2.2 Увага! Землетрус! Не розгубіться!
3. Виверження вулканів
3.1 Грязьові вулкани в Україні
3.2. Дії під час виверження вулкану
4. Зсуви
4.1 Зсув в Криму
4.2 Дії при зсувах
5. Висновки
6.
Використані джерела інформації
Вступ
Актуальність проблеми. Актуальність екологічного вивчення літосфери зумовлена тим, що літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об'єктів антропогенної діяльності (складових природного середовища), через значні зміни якого розвивається глобальна екологічна криза.
Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору і частину верхньої мантії. Вона складається з осадових, вивержених и метаморфічних порід. Потужність літосфери – від 50 до 200 км. Верхня частина літосфери складається з осадових гірських порід. Під ними лежать гранітний і базальтові шари. На поверхні літосфери знаходиться ґрунт. Літосфера, як елемент глобальної екосистеми виконує глобальні функції:
- на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, в тому числі і людина;
- верхня тонка оболонка літосфери на материках – це грунти, що забезпечують умови життя для тварин і є основним джерелом отримання продуктів для людей;
- літосфера – це й «комора» корисних копалин,енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо.
У літосфері відбувалися і будуть відбуватися грізні процеси, небезпечні для навколишнього середовища. Саме тому е поняття літосферна небезпека – небезпечне природне явище геофізичного походження, який характеризується масовим порушенням життєдіяльності, руйнуванням та знищенням матеріальних цінностей. Травмами та жертвами серед людей. До літосферних небезпек відносять виверження вулканів, землетруси, зсуви та інше.
У даній роботі я детально дослідила причини, статистику та запобігання таких природних явищ, як землетруси, виверження вулканів та зсуви,бо ці явища найчастіше зустрічається в горах та на рівнинній частині України.
2. Землетруси
Коли земна поверхня різко змінює свою форму, виникає могутня природна стихія – землетрус. Руйнівна сила землетрусу найбільш помітна у великих містах.
Уявіть собі стіл, на якому збудована іграшкова країна, насипані піщані гори, замість озера якась посудина з водою. У підніжжя гори складене ціле місто із кубиків. Як можна одразу зруйнувати все це спорудження? Якщо сильно подути, наш «ураган» лише сколихне воду, якщо кидати камінчики, впаде лише декілька кубиків. В декілька секунд зруйнувати іграшкову країну є лише один метод - стукнути по столі знизу. Отже, причиною катастрофи будуть поштовхи знизу. Так само і у великих містах землетруси виникають внаслідок поштовхів в глибинах землі.
Руйнівна стихія починається з розриву та переміщення гірських порід в якомусь місці у землі. Це місце називається вогнищем землетрусу або гіпоцентром. Глибина його звичайно не перевищує 100 км, хоча в окремих випадках сягає і 700 км. Інколи вогнище землетрусу може бути і на поверхні землі. У таких випадках, якщо землетрус дуже сильний, мости, будівлі споруди виявляються вщент зруйнованими. Частина землі, в межах якої поштовхи були найсильнішими, називають епіцентром. Чим далі віл епіцентру, тим поштовхи слабші.
Землетрус належить до самих руйнівних природних сил. Наймогутніший землетрус може бути в 10 тисяч разів потужніший за атомну бомбу, яку скинули на Хіросіму в 1945р.
Під час землетрусу земля під ногами нагадує палубу судна в морську хитавицю. В залежності від сили землетрусу ділянки земної поверхні покриваються дрібними брижами або, навпаки, різко креняться і завалюються в різні боки. В окремих випадках при землетрусі здається, що земною поверхнею йдуть хвилі. Очевидці підземних поштовхів 1906 року в Сан-Франциско розповідають, що бачили земні хвилі висотою до метра. Коли поштовхи припинилися, з’ясувалося, що розлом земної кори, уздовж якої пройшли підземні поштовхи, зсунувся на 6 з зайвим метрів.
Більшість землетрусів триває кілька секунд, але в окремих випадках тривалість підземних поштовхів перевищує хвилину. В багатьох випадках за головним поштовхом йдуть наступні; їх сила поступово гасне. Ці остаточні поштовхи, які геологи називають афтершоками, відбуваються в результаті зсуву й опадів піднятих землетрусом гірських порід також можуть спричинити великі збитки.
Зародження землетрусу. Землетрус зароджуються глибоко в надрах земної кори. Зовнішня оболонка нашої планети складається з тектонічних плит, які знаходяться в русі. Більшість крупних землетрусів відбуваються в земних глибинах на краях тектонічних плит. Ці плити змінюють своє розташування не поступово, а різко, під дією сили, яка тисне на їх краї, проламує гірську породу і зрушує ділянки земної поверхні; енергія, яка накопичилась, звільняється у вигляді підземних поштовхів різної потужності.
Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.
До 30-х років XX ст. сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками - за так званою шкалою Меркаллі. Зараз для визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом. Ідею подав 1935 р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій ґрунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою один бал.
Щорічно наша планета здригається більше мільйона разів. 99,5 % цих землетрусів легкі, їх сила не перевищує 2,5 бала за шкалою Ріхтера. Незначна кількість землетрусів досягає сили 8-9 балів. Землетруси більшої сили спостерігались двічі: 31 січня 1906 р. на узбережжі Еквадору й 20 березня 1933 р. на південному сході Японії, коли гіпоцентр знаходився глибоко під дном океану. Сили, які при цьому вивільнялися і діяли, не піддаються уяві.
Схематизована сейсмічна шкала
Надзвичайне досягнення науки – електричний сейсмограф для запису найменших коливань ґрунту. Його винайшов академік Б.Б. Голіцин. Цей прилад реєструє землетрус, який відбувається на відстані до 20 000 км. Так, наприклад, сейсмографи Голіцина, встановлені на станції «Москва», відмічають коливання від землетрусу, що проходить в Південній Америці чи Антарктиді.
Наступна таблиця описує типові ефекти землетрусів різного порядку поблизу епіцентру. Інформація подана в таблиці повинна використовуватись із значною засторогою, оскільки інтенсивність, а отже і ефект на поверхні, залежать не лише від порядку, але також від відстані від епіцентру та геологічних умов.
Таблиця 1
Опис |
Значення |
Наслідки |
Частота |
Мікро |
<2.0 |
Мікроземлетруси, не відчуваються |
~8000 на день |
Дуже слабкі |
2,0-2,9 |
Як правило не відчуваються, але реєструються |
1000 на день |
Слабкі |
3,0-3,9 |
Часто відчуваються, але рідко завдають шкоди |
~49000 щорічно |
|
Легкі |
4,0-4,9 |
Відчутне тремтіння речей |
~6200 щорічно |
Помірні |
5,0-5,9 |
Може завдати
значної шкоди старим та погано сконструйованим
будівлям на незначній території. Щонайбільше,
незначні пошкодження добре |
800 на рік |
Сильні |
6,0-6,9 |
Може спричинити руйнацію на території до 150 км довжиною/шириною в населених регіонах. |
120 на рік |
Дуже сильні |
7,0-7,9 |
Значна руйнація на значній території. |
18 на рік |
Великі |
8,0-8,9 |
Серйозна руйнація на територіях довжиною/шириною в сотні кілометрів. |
1 на рік |
Рідкісно великі |
9,0 чи більше |
1 на 20 років |
Класифікація
землетрусів
За місцем виникнення |
За причиною виникнення |
За характером виникнення |
крайові |
Тектонічні |
Коливання ґрунту |
внутрішні |
вулканічні |
Тріщини, розломи |
обвальні |
цунамі | |
вибухові |
Вторинні фактори |
Найбільші збитки з усіх
стихійних лих спричиняють
Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричиняють значні збитки.
Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів. Вчені геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперезує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів, материків.
Землетруси в Україні. В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 p.). Центральні райони України належать до сейсмічно спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Львова, Рівного, Києва і навіть Москви. Цей землетрус був найпотужнішим за всю історію республіки Румунія. 4 березня ввечері поштовхи оцінкою 7.5 , які тривали 55 секунд зруйнували все навколо епіцентру – Карпатського вигину. За даними під час цього землетрусу загинуло приблизно 15 000 чоловік.
На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку ХХ століття фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.
В ніч на понеділок 24 червня 2013 близько опівночі в місті Кривий Ріг стався землетрус силою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера.
Як повідомляє прес-служба Держслужби з надзвичайних ситуацій, о 00:25 до оперативно-координаційного центру управління ДСНС у Дніпропетровській області надійшло повідомлення від мешканців Кривого Рогу про підземний поштовх.
За інформацією найближчих сейсмічних служб: відділу сейсмології інституту геофізики Академії наук України (м. Сімферополь, АР Крим) та Державного космічного агентства Головного центру спеціального контролю (смт Городок, Київська область) зафіксовано сейсмічну активність силою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера.
Відзначається, що землетрус не перевищив фонової сейсмічності міста.
Повідомлень про руйнування або пошкодження будівель, транспортних комунікацій, ліній електрозв’язку, загиблих та постраждалих не надходило.
Підрозділами ДСНС проведено об’їзд міста. Не зафіксовано створення потенційної загрози об’єктам економіки та життєдіяльності або їх функціонуванню.
Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області спільно із інститутом геофізики Академії наук України та Державним космічним агентством Головного центру спеціального контролю встановлюється точна інформація щодо глибини поштовху та епіцентру сейсмічної активності.
За попередніми висновками фахівців, життю та здоров’ю громадян нічого не загрожує.
Землетрус в Україні? У вересні поточного року Украйні пророкували добрячий землетрус потужністю 8 балів, бо 8 вересня Румунію сколихнув п’ятибальний землетрус. Кажуть, що давати такі прогнози неможливо, тож як це вдалось румунцям – таємниця. За прогнозами землетрус обіцяв сколихнути Одесу, але одесити без страху сприйняли цю новину. Щож, будемо сподіватися, що це лихо омине нашу країну.
Чи можна послабити наслідки землетрусу ?
Катастрофічні наслідки землетрусу надовго залишаються в пам’яті людей як страшне невиправне нещастя. В час грандіозного японського землетрусу 1923 року загинуло приблизно 90 000 чоловік. При індійському землетрусі були зруйновані всі споруди на площі, майже втроє більше площі Криму.
Пом'якшити
наслідки землетрусу, який вже стався,
потрібно, але цього недостатньо.
В місцевостях, яким загрожує землетрус,
необхідно будувати особливо міцні
будинки. Землетрус – строгий
екзаменатор - він перевірить, чи добре
побудовані будинки і який вид
споруди міцніший. Учені Японії та
Америки вже розробили проекти
будівель, які здатні витримати підземні
поштовхи. Не менш важливо навчитися
попереджати про землетрус
Увага! Землетрус! Не розгубіться!
Наші пращури казали: «З вогнем не жартуй, з водою не товаришуй, вітру не вір, - товаришуй із землею». Однак при землетрусі більшість про це забуває, бо надійна опора раптом стала небезпечною. Перелякані та панічні, люди хаотично вибігають з приміщень, що ускладнює ситуацію.
Що ж треба знати про землетрус? Про його наближення говорить неспокійна поведінка птахів та домашніх улюбленців, спалахи у вигляді розсіяного світла зірниць, запах газу в районах, де його раніше не було, іскріння близько розташованих електропроводів, які не торкаються, блакитна під світка внутрішніх поверхонь приміщень. Нажаль, науковий прогноз землетрусів майже відсутній. Сейсмічна служба лише реєструє поштовхи, тобто передає про землетрус, який вже почався.
Як поводитися при землетрусі, що вже почався ? найголовніше правило – не піддаватись паніці, діяти спокійно та розсудливо. Якщо землетруси не потужні необхідно захистити себе від предметів, що падають, ставши в місце, де небезпека мінімальна (наприклад, в куток). Якщо землетрус перевищує 5 балів, треба негайно залишати будівлю. Ні в якому разі не користуватися ліфтом! Як тільки ви почули сильні поштовхи, побачили, як обсипається штукатурка або хитається люстра, у вас є 15-20 секунд, щоб вийти на вулицю. Якщо немає такої можливості, треба заховатися в безпечне місце – під ліжко, під стіл. При наявності зайвої секунди відчинити квартирні двері, вимкнути електричну техніку та газ. Не можна запалювати сірники.
Пам'ятайте, що головний ворог в надзвичайних ситуаціях – паніка та страх. Зупиняйте тих, хто має намір стрибнути у вікно з поверху, вищого за перший. У школах діти повинні вміти ховатися під партами та закривати голову руками. Небезпечні також сходи та вихідні двері, через паніку там трапляється багать нещасних випадків.
При завершенні
поштовхів не залишайтесь в будівлі,
не стійте п під дротами, трубами,
карнизами. Якомога далі відходьте
від будівель, стовпів, огорож, краще
знаходитись на пустирі, на відкритому
майданчику. Якщо землетрус застав
вас в дорозі, негайно зупиніть
машину, краще на відкритому місці
і не виходьте д закінчення поштовхів.
Пасажирам автобусу краще знаходитись
на своїх місцях, водію – відкрити
двері. В метро знаходитись
Якщо потрапили в завал – не втрачайте ясність духу. Пам'ятайте, що без їжі та води ви довго не зможете – дайте про себе знати. Труби – це теж засіб повідомити про себе. Не запалюйте вогонь. Шукайте ковдри та одяг – змагайтесь за своє життя. Знайте, що під час вірменського землетрусу за тиждень з-під завалів було врятовано 15 000 чоловій.
Будьте обережні!
2. Виверження вулканів.
Ще однією літосферною небезпекою є таке явище, як виверження вулканів. Вулкани (від ім'я давньоримського бога вогню Вулкана) – конусоподібні підвищення на земній поверхні, з кратером, які постійно або час від часу викидають гарячі пари, магму, пару, уламки гірських порід та викидають лаву.
Вулкани поділяються на діючі, через які періодично відбувається виверження, та згаслі, про діяльність яких не збереглося жодних історичних довідок. Такий відлік є умовним, бо відомо багато вулканів, які довгий час вважалися згаслими, але раптово відновлювали свою діяльність(наприклад, Везувій). Більшість вулканів мають конусоподібну форму, яка утворилася з продуктів вивержень. Всередині вулкану вертикальний канал – жерло.
Продукти виверження утворюються у результаті розбризкування і застигання в повітрі лави, розпушування і викидання застиглої лави попередніх вивержень. Серед твердих продуктів виверження за розмірами розрізняють: вулканічний попіл, вулканічний пісок, вулканічні камінці лапілі та вулканічні бомб(інколи вагою у декілька тон).
Залежно від характеру виверження всі діючі вулкани поділяють на декілька типів:
- гавайський;
- стромболінський;
- везувіанський;
- пелійський;
- кракатаутський.
У результаті руху літосферних плит можуть виникати магматичні вогнища. Якщо рідка магма виривається на поверхню Землі, починається виверження вулкану. Часто виверження вулкану супроводжується потужними вибухами, це відбувається через дегазації магми і вибуху горючих газів. Вулкан засинає, якщо припиняється подача нових порцій магми з магматичного вогнища, але може прокинутися (ожити), якщо рух плит триває й магматичне вогнище знову заповнюється. Вулкани тухнут остаточно, якщо рух плит в цьому районі припиняється.
Земна кора, гідро- і атмосфера утворилися протягом мільярдів років з продуктів вулканічної діяльності. Після кожного великого виверження на десятки і сотні кілометрів падає вулканічний попіл, який містить майже всі потрібні для росту рослин поживні речовини, формуючи легкі повітряні і водопроникні ґрунти. Добре зволожені і легко оброблювані землі з попелом, як правило дають високі врожаї різноманітних фруктів, злакових культур і кави.
Вулкани стають джерелом родовищ багатьох
мінералів. Наприклад, вулканізм Східно-
Вулканічні лави можуть використовуються в будівельній промисловості, зокрема, пемза. Найвідомішим родовищем пемзи є Монте-Пелато на острові Ліпарі (Італія). Вона утворюється з моногенних скловатних порід, дуже насичених крешеземом. Вона використовується в будівельній справі, як тепло-, звуко- і електроізоляційний матеріал для виготовлення легкого пемзобетону, а також як абразивний матеріал для полірування і шліфування.
Вулканічні туфи, утворені матеріалом, який викидається при вибухових вулканічних виверженнях. Вони мають багато цінних якостей: висока пористість, низька тепло- і звукопровідність, м'якість, в результаті якої туф легко піддається механічній обробці. Особливо знамениті вірменські, різнокольорові туфи. Вони є чудовим матеріалом для скульптур та будівельних споруд.
Вулкани виступають також у ролі джерела геотермальної енергії. Багаті геотермальними ресурсами Японські та Філіпінські дуги, а також Східно-Тихоокеанський пояс. В західній частині Пн. Америки гарячі джерела зв'язані зі згаслими вулканами. В гірських місцевостях західних штатів США відомо більше 1200 груп гарячих джерел. Їх зона простягається через штати Каліфорнія, Невада, Орегон, Айдахо, Вайомінг, Монтана. Цю енергію використовують для опалення та постачання гарячої води. В останні 5О років по всій Землі почали використовувати вулканогенні води для виробництва геотермальної електроенергії. На вулканічній парі працюють геотермальні електростанції в Японії (Хатима-мантай, Мацугава, Онікоба, Отаке), в Новій Зеландії (Вайракі), в Мексиці (Пате), в Ісландії (біля вулкана Дафла), в США (Каліфорнія південніше озера Солтон-Сі); декілька станцій функціонують в районі Італійського вулкана Монте-Аміата (тут також з пари видобувають сірку).
Грязьові вулкани в Україні
В Україні зоною вулкану є Керченський півострів. Там існує багато грязьових вулканів, які вже давно згасли. Проте є й постійно або періодично діючі. Гази, що вириваються з глибин 5-7 км по розривах земної кори, виштовхують на поверхню розріджену глинисту масу з уламками порід, яка утворюю невеликі конічні горби або похилі підвищення. Виверження таких вулканчиків супроводжується вибухами, місцевими землетрусами або самозайманням газу.
Зовнішній вигляд
грязьових вулканів досить різноманітний.
У одних кратер широкий (до 15 - 20 м)
по вінця заповнений брудом.
Спокійна діяльність грязьового
вулкану іноді змінюється бурхливою.
Тоді з кратера викидається потужний
грязьовий фонтан висотою до 10 - 20 м, заливають
товстим шаром в'язкої рідини схил сопки.
Шар бруду швидко висихає і розтріскується, вкриваючись
Але в Булганакській котловині частіше
зустрічаються грязьові вулкани правильної
конічної форми, висотою від півметра до
кількох метрів. За формою вони дуже схожі
на справжні вулкани і виступають на місцевості
як їхні моделі. Конус грязьового вулкану
завершує невеликий кратер, заповнений
брудом. З невеликими інтервалами, зазвичай
у кілька хвилин, з'являються невеликі
бульбашки газу і з шумом лопають, а бруд
переливається через кратер і стікає по
крутому схилу.
Старунський грязьовий вулкан
знаходиться в с. Старуня Богородчанського
району Івано-Франківської області. Геологічна
пам’ятка природи - єдиний і унікальний
не тільки у Карпатському регіоні, але
й в світі. Своїм виникненням він зобов’язаний
насамперед людям. Понад століття тому
тут почали розробляти нафтові та озокеритні
родовища. Ґрунтові води, насичені киснем,
тепер проникають углиб землі на тисячу
метрів, викликають окислення нафти, що
й дає той приплив теплової енергії, яка
живить вулкан.
Уперше вулкан проявив себе у 1977 році після
землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді
на конусоподібному пагорбі діаметром
близько 50 м. з’явилися перші кратери,
з яких вихлюпувалися рідина, грязі та
газ. З тих пір вулкан “дихає” через десятки
менш активних міні-кратерів. Водночас
наявні на території Старунського вулкана
озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації
володіють цінними лікувальними властивостями.
Науковці, як завжди, мають декілька точок
зору на причини виникнення цього геологічного
дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився
на так званій антиклінальній складці,
тобто випуклій структурі, яка має кілька
розломів земної кори. І завдяки певним
фізико-хімічним процесам, що проходять
на глибині 600-1000 метрів, відбуваються
виверження грязей, мінеральної води,
розсолів, тут утворюються сполуки свинцю,
цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих
рухів земної кори. За перших сім років
ця територія піднялася на один метр.
На думку вчених, маємо наочний геологічний
музей, природну лабораторію процесів
сучасного мінералоутворення.
Хоча вулкан — не єдине і не перше місцеве
диво. Перше було зафіксоване 1907 року,
коли німецькі дослідники виявили забальзамований
труп мамонта. Він напрочуд добре зберігся
в озокеритних пластах. Настільки, що в
шлунку тварини навіть знайшли трав’янисті
рослини, які він спожив перед тим, як фатально
потрапив в озокеритну пастку. Вчені тоді
отримали воістину розкішний подарунок.
У 1929 році вже поляки витягли з колишньої
озокеритної копальні волохатого, теж
добре збереженого, носорога. Вік цієї
знахідки становив 24 тисячі років. Витягали
зі старунських «запасів» давніх оленів
і дрібніших тварин. А мамонт і волохатий
носоріг досі зберігаються у музеї Краківського
університету і Львівському природничому.
Тим часом дослідники вивчають місцевість,
сподіваючись зокрема знайти зони, у яких
могли б зберегтися цікаві палеонтологічні
екземпляри.
Старунські землі загалом багаті на природні
копалини. Окрім озокериту, мінеральних
вод, калійної солі, тут давно видобувають
нафту. Ще й зараз на довколишніх гірських
схилах розташовані понад два десятки
нафтових вишок, навіть нафтові потічки
не така вже й рідкість. Горить тут і «дійсно
вічний вогонь» — ще з двадцятих років
минулого століття. Палає день і ніч на
місці старої бурової «Надія», освітлюючи
правічні загадкові землі із залишками
колишніх видобувалень. Колись у Старуні
вирувало життя: здіймалися двоповерхові
будівлі, рипіли і двигтіли механізми,
витягаючи на поверхню «чорне золото».
На території села знайдено 17 давніх людських
поселень VII-V тисячоліть до нашої ери,
фрагменти кераміки та кам’яні вироби.
На думку вчених, саме наявність сировини
для виготовлення знарядь праці, сприятливий
клімат, водні ресурси, багата фауна і
рослинність привабили давню людину у
цю місцевість.
У с. Старуня знаходиться соляна криниця,
глибина її сягає приблизно 20 метрів, а
концентрація солі у воді складає 70 відсотків.
В такому середовищі ніщо не виживе. Колись
сюди за сіллю їздили з усіх довколишніх
сіл. Тепер криниця трохи розлилася, її
цілком можна перетворити на озеро чи
декілька озер і мати під боком соляні
лікувальні та оздоровчі озера. Розповідь
про село буде неповною, якщо не згадати,
що, за однією з версій істориків, саме
у Старуні опришки Олекси Довбуша заховали
скарби, здобуті у Богородчанському замку.
Взагалі, в Україні нечасто зустрінеш виверження вулкану, але ми повинні знати, що робити в даній надзвичайній ситуації.
Як підготуватися до виверження вулкану ? Слідкуйте за попередженням про можливе виверження вулкана. Ви врятуєте собі життя, якщо своєчасно покинете небезпечну територію. При отриманні попередження про випадання попелу закрийте всі вікна, двері і димові заслінки. Поставте автомобілі в гаражі. Помістіть тварин в закриті приміщення. Запасіться джерелами освітлення і тепла з автономним живленням, водою, продуктами харчування на 3 - 5 діб.
Як діяти під час
виверження вулкану ? Захистіть тіло
і голову від каменів і попелу.
Виверження вулканів може супроводжуватися
бурхливим паводком, селевими потоками,
затопленнями, тому уникайте берегів
річок і долин поблизу
Як діяти після виверження вулкану ? Закрийте марлевою пов'язкою рот і ніс, щоб виключити вдихання попелу. Одягніть захисні окуляри та одяг, щоб виключити опіки. Не намагайтеся їхати на автомобілі після випадання попелу - це призведе до виходу його з ладу. Очистіть від попелу дах будинку, щоб виключити її перевантаження і руйнування.
Зсуви
Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією власної ваги.
Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна причина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, перезволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів.
Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швидкість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, середніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.
Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв’язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, у 1911 р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой із його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив завальне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси відбуваються і зараз у м. Чернівці.

- Ліцензійний договір
- Ліцензійний договір РФ
- Ліцензійні договори
- Ліцензійні договори
- Ліцензійні договори
- Ліцензійні договори
- Ліцензійні угоди і франчайзинг як організаційні форми сучасного міжнародного бізнесу
- Літературні пам'ятки Київської Русі
- Літературні пам’ятки стародавньої Русі та України
- Літературні та художні твори, компьютерні програми, компіляції даних (бази даних), як об’єкти авторського права: загальна характеристика.
- Літні люди як соціальна спільність
- Літописання доби Київської Русі
- Літописи Київської Русі
- Літописні міста очаків та дверен