Маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів

ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Дослідження  товару………………………………………………….4

1. Загальна характеристика та класифікація товару………………………..4

1.2. Особливості  технології виробництва товару……………………………….5

1.3. Якість  та конкурентоспроможність товару………………………………....8

РОЗДІЛ 2. Дослідження  ринку…………………………………………………..12

2.1. Сегментація  ринку…………………………………………………………...12

2.2. Кон'юнктура  ринку…………………………………………………………..13

2.3. Тенденції  розвитку ринку…………………………………………………...15

РОЗДІЛ 3. Дослідження  споживачів……………………………………………18

РОЗДІЛ 4. Дослідження  конкурентів…………………………………………...20

4.1. Загальна  характеристика конкурентів……………………………………..20

4.2. Конкурентна  структура ринку……………………………………………...22

4.3. Цінова та збутова політика конкурентів…………………………………..26

РОЗДІЛ 5. Дослідження маркетингового середовища ринку…………………29

5.1. Аналіз впливу  макросередовища на динаміку  розвитку ринку…………..29

5.2. Аналіз впливу  мікросередовища на динаміку  розвитку ринку…………..32

Висновок………………………………………………………………………….35

Список використаної літератури………………………………………………..36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Трансформація економіки України висуває нові вимоги до поведінки підприємств  на ринку. Однією з істотних особливостей господарської діяльності підприємств  кондитерської галузі нині є те, що в галузі відчувається постійне посилення конкуренції. Внаслідок того, що ринок кондитерських виробів перебуває у постійному розвитку, підприємства мають динамічно вирішувати питання оцінки стратегії своєї поведінки не тільки у перспективі, але й сьогодні, а також визначати ступінь своєї стійкості на цьому ринку.

    Поведінка підприємств у кондитерській галузі обумовлена таким протиріччям – з одного боку, відчувається витіснення підприємств з ринку внаслідок зростання потужностей виробництва ринкових лідерів, з другого - прихід до галузі нових підприємств. Таким чином, ринок кондитерських виробів в Україні є ринком, який динамічно розвивається, що призводить до необхідності вирішення широкого спектра питань – від проведення досліджень у галузі до формування стратегії поведінки. Цей процес потребує відповідного забезпечення, враховуючи те, що підприємства ринку кондитерських виробів відчувають посилення щільності конкуренції, внаслідок чого виникає необхідність оцінки поточного та перспективного становища підприємства на ринку.

    Метою роботи є дослідження ринку кондитерських виробів, розробка методологічного підходу до оцінки стратегій поведінки кондитерських підприємств на ринках, що розвиваються, який базується на визначенні їх конкурентостійкості. 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Дослідження товару 

2. Загальна  характеристика та класифікація товару.

     Кондитерські  вироби містять значну частину цукру, мають приємний смак і аромат, привабливий  зовнішній вигляд, високу енергетичну  цінність і легко засвоюється організмом людини.

     Більшість кондитерських виробів характеризуються обмеженою біологічною цінністю. В їх складі мало білків, відсутні деякі незамінні амінокислоти, в багатьох мало полі ненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, вітамінів, мінеральних речовин.

     Враховуючи  значну енергетичну цінність кондитерських виробів, споживання їх дорослою людиною не повинно перевищувати 15-17 кг на рік.

     Асортимент  кондитерських виробів досить різноманітний. Залежить він від основної сировини, упакування, обробки поверхні та технології вирощування. Класифікація кондитерських виробів:

     До  фруктово-ягідних виробів відносять  вироби, які випускають кондитерські фабрики (мармелад, пастила) і плодоконсервні підприємства (варення, джем, повидло, галярет, желе, цукати).

     Карамель - цукристий виріб, що складається  з карамельної маси і начинки або без неї, Карамельна маса аморфної структури, остигла - тверда, хрустка.

     Шоколад - кондитерський виріб, що складається  з шоколадної маси, начинки або  без неї, сформований у вигляді  плиток, батончиків або фігур різних розмірів.

     Цукерки - дуже велика група кондитерських  виробів, які виготовляють на цукровій основі з додаванням різних наповнювачів. Більшість цукерок мають м'яку  та ніжну консистенцію, приємний аромат, легко засвоюються організмом людини. Вони високо калорійні, особливо ті, що включають жир - 380-550 ккал/100г.

     Ірис  одержують уварюванням згущеного  молока з цукром, патокою і жиром  з додаванням смакових і ароматичних  речовин. Молоко і жир надають  ірису відповідного смаку, підвищують харчову та енергетичну цінність.

     Драже - це вироби переважно дрібних розмірів круглої форми, покриті глянцевою захисною оболонкою.

     Халва - це кондитерський виріб шарово-волокнистої  структури, складається з тонких волокон збитої з піноутворювачами карамельної маси і розтертих  смажених олійних ядер.

     Борошнисті  кондитерські вироби - це печиво, крекери, галети, пряники, вафлі, тістечка, торти  і т.д. 
 

3. Особливості технології виробництва товару.

     Борошняні кондитерські вироби мають велике значення у харчуванні населення. У сучасних умовах поряд із забезпеченням високої якості кондитерських виробів висувається нагальна необхідність у розширенні й поновленні їх асортименту.

     Пісочні тістечка виготовляють з пісочного  напівфабрикату основного чи з додаванням горіхів. За способом приготування пісочні  тістечка поділяються на нарізні та фігурні. Нарізні тістечка виготовляють з двох-трьох пісочних пластів, з'єднаних між собою фруктовою начинкою чи кремом, які нарізають на прямокутні смужки. Прямокутні тістечка масою 75-85г у середньому завширшки 40мм, завдовжки 90мм. Для фігурних пісочних тістечок тісто перед випіканням штампують металевими виїмками відповідної конфігурації.

     Залежно від напівфабрикатів, що використали  для оздоблення, пісочні тістечка поділяються на дві групи: пісочні  тістечка без крему, поверхня яких оздоблюється різноманітними посипками, фруктами, желе чи помадою, і тістечка з кремом.

     Технологія  виробництва борошняних кондитерських  виробів на прикладі:

1. Тістечко «пісочне з мармеладом і фруктами»:

     Тістечко  прямокутної форми, складається  з двох пісочних пластів, з'єднаних між собою абрикосовим мармеладом. Поверхня тістечок змащена абрикосовим мармеладом і оздоблена свіжими фруктами, які попередньо глазурують гарячим абрикосовим мармеладом.

     Пісочне тісто розкачують завтовшки 3-4 мм і  випікають два пласта. Один гарячий пласт одразу після випікання змащують гарячим абрикосовим мармеладом і накривають другим гарячим пластом. Викладати пласти треба дуже обережно, щоб вони не поламалися і їхні краї точно співпадали. Верхній пласт ледь притискають фанерним листом до нижнього, щоб вони краще склеїлись. Коли пласти охолонуть, верхній змащують рівним шаром гарячого абрикосового мармеладу, а коли і він охолоне, обидва пласти нарізають ножем, змоченим у гарячій воді, на прямокутні тістечка вагою 60 г.

     На  поверхню кожного тістечка викладають свіжі фрукти, заглазуровані гарячим абрикосовим мармеладом або желе.

     Технологічна  картка № 1

     Рецептура.

     Назва виробу: тістечко «Пісочне з мармеладом і фруктами»

     Підстава: підручник.

     п/п Назва сировини           Нетто, г 

     1. Пісочний напівфабрикат     3675

     2. Фрукти свіжі 1388

     3. Мармелад абрикосовий 2438

     4. Вихід 100 шт по 75 г

     5. Обрізки від тістечок  765 

     2. Тістечко «Пісочний кошик з желе і фруктами»

      Цукати  подрібнюють на млинку і переміщують  з фруктовою начинкою. Цією сумішшю наповнюють випечений і охолоджений пісочний кошик. На поверхню акуратно викладають свіжі чи консервовані фрукти і заливають їх теплим желе. Щоб підкреслити натуральний колір фруктів, використовують прозоре желе.

     Технологічна  картка № 2

     Рецептура

     Назва сировини: пісочне тістечко «Кошик з желе і фруктами»

     Підстава: підручник

     п/п Назва сировини Нетто, г 

     1. Пісочний н/ф 2936

     2. Фрукти і цукати 3368

     3. Начинка фруктова 1000

     4. Желе  69

     5. Вихід  100 шт по 80 г 

      Технологія  приготування карамелі:

     Карамельний сироп готують із цукру і патоки у співвідношенні 1: 0,5 з додаванням кислоти, барвників, есенцій. Для одержання карамельної маси сироп уварюють у вакуум-апаратах, вакуум дає змогу швидко і при більш низьких температурах виділити вологу. Це запобігає розкладанню цукрів, а карамельна маса виходить світлою, стійкою при зберіганні. Вміст сухих речовин у готовій карамелі становить 96-995. Рідку карамельну масу охолоджують до температури 85-90єС, і вона переходить у в'язко-пластичний стан.

     При виготовлені прозорих видів карамелі масу після охолодження проминають для рівномірного розповсюдження в ній смакових, ароматичних речовин та барвників, видалення з маси великих пухирців повітря, вирівнення температури по всій масі.

     Формування  карамельних виробів розпочинається з утворення карамельного батону у вигляді конусу. Карамельний батон витягують в джгут з якого за допомогою штампувальних машин формують карамель. З митою отримання карамельних виробів однакової форми карамельний джгут калібрують (вирівнюють). Формування забезпечує одержання карамельних виробів відповідної форми і розмір, а для деяких сорт і малюнок.

     Карамель  загортають у підгортку та етикетку. Загортання здійснюють кількома способами: „у перекрутку” - кінці етикетки закручують на 1-2 обороти; „в односторонню закрутку” (в „саше”); „у носок" - кінці етикетки загинаються у трикутники. Карамель загорнуту і відкриту фасують у картонні коробки, металеві і комбіновані банки, пакети з целофану тощо. Зберігають карамель в вентильованих приміщеннях, без стороннього запаху, при температурі 18 ± 3єС.

     Технологія  приготування халви:

     Насіння соняшнику очищують від сторонніх  домішок та квіткових оболонок. Отримане насіння пропускають через протирочні машини, які перетворюють його на маску, тістоподібну масу. Паралельно варять карамельний сироп та готують екстракт мильного або солодкового кореня. Карамельний сироп варять з цукрового сиропу та патоки у вакуум-апаратах, після чого його збивають з екстрактом мильного або солодкового кореня. Отримана карамельна маса набуває білого забарвлення та шаруватої структури її змішують з білковою масою в мішалках та отримують халву, яку фасують та пакують.

     Халву випускають вагову та фасовану. Вагову пакують у ящики дощані і фанерні, застелені пергаментом, підпергаментом масою нето до 15 кг і з гофрованого картону масою до 12 кг. Фасована халва може бути у вигляді брикетів, жерстяних банках і в художньо оформлених коробках вагою від 300 до 1500г. Зберігають халву при температур не вище як 18єС і відносній вологості повітря до 70%. 
 

3. Якість та конкурентоспроможність товару.

     В даний час кондитерське виробництво  є однією з перспективних галузей, що визначають економічний розвиток всієї країни. Це пояснюється тим, що кондитерські вироби є висококалорійним, енергетично цінним харчовим продуктом, який користується високим попитом у населення. Конкуренція на ринку кондитерської продукції пред'являє високі вимоги до об'єктивного аналізу і експертної оцінки вибору асортименту і якості продукції, що випускається.

     На  кондитерському підприємстві може одночасно зберігатися, готуватися до обробки і виготовлятися більше 100 найменувань кондитерських виробів, на декількох технологічних лініях, які відрізняються по конструкції і цільовому призначенню. Підвищення ефективності виробництва можливе за рахунок підвищення продуктивності технологічних процесів, поліпшення якості продукції, що випускається, зниження об'єму незавершеного виробництва і страхових запасів за рахунок локалізації і синхронізації регламентованого випуску товару. Це забезпечується за рахунок вдосконалення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), тому що дозволяє перевести виробничий процес на якісно новий ступінь розвитку, який характеризується вищим у порівнянні з попереднім, ступенем організації автоматизованого управління.

     Конкурентоспроможність  кондитерської продукції у великій  мірі залежить від рівня автоматизації  технологічних процесів (ТП), що враховує традиції і накопичений досвід фахівців кондитерів, які розробляють рецептуру. АСУ ТП повинна бути реалізована на основі відповідних методів адаптації з інтелектуальним наповненням знаннями і може називатися системою управління на основі експертних оцінок.

     Стандарти на продукцію кондитерської фабрики  повинні вміщувати норми якості. Стандарт не стимулює підвищення якості продукції при занижених або завищених нормах якості. Відсутність достовірних і оперативних методів досліджень не дозволяє правильно оцінити фактичну кількість продукції, тому при розробці стандартів враховують всі особливості, характерні для продукції рослинництва. Для кондитерських виробів, які є біологічним об'єктом стандартизації, характерні дві взаємопов'язані властивості – спадкоємність і мінливість, які утруднюють встановлення єдиних вимог до якості продукції при розробці стандартів. В зв'язку з різноякісністю згаданих виробів у стандартах не можливо обмежитись встановленням тільки одного рівня якості. Повинні бути встановлені показники якості і норми, які дозволяють оцінювати весь спектр товарів. Тому в стандартах на кондитерські вироби встановлюються вимоги до їх якості диференційовано по товарним сортам, класам, категоріям, нормам. Якість продукції необхідно диференціювати в залежності від напрямку її використання. Якість однієї і тієї продукції може бути признана високою при використанні її для одних цілей і низькою – для інших. Так, м'яка скловидна пшениця з вмістом білку 14% і клейковини більше 23% першої групи якості забезпечує одержання хліба з великим об'ємом, еластичним і ніжним м'якушем, тобто є пшеницею високої якості. Однак вона менш придатна для кондитерської промисловості де краще використовувати борошнисту, з високим вмістом крохмалю і невеликим вмістом білку (9 – 11%). Важливим елементом забезпечення якості кондитерських виробів є використання харчових добавок. До харчових добавок відносяться речовини, які самі по собі не споживаються як харчові продукти, а цілеспрямовано вносяться у харчовий продукт для виконання певних функцій покращання структури, аромату, подовження тривалості зберігання тощо. Залежно від призначення і принципу дії харчові добавки можна об'єднати в кілька груп: добавки окисної дії, відновної дії, структуроутворювачі, органічні кислоти, мінеральні солі, ароматизатори, підсолоджувачі, консерванти, комплексні поліпшувачі. Продукція кондитерської фабрики повинна контролюватися на предмет безпеки споживання за параметрами продуктів масового споживання та дитячого харчування. В санітарних правилах і нормах України передбачено, що в продуктах масового споживання патогенні мікроорганізми не допускаються у 25 грамах продукту. Не допускається наявність мікотоксинів в продовольчій сировині та продуктах, призначених для дитячого та дієтичного харчування. Але сьогодні немає можливості перед вживанням контролювати кондитерські вироби на вміст у них шкідливих мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. Дослідження ринку 

     2.1. Сегментація ринку. 

     Щоб успішно орієнтувати виробництво  на вимоги ринку, потрібно перш за все  добре його знати. Інформаційний  інструментарій комерційної діяльності – це, по суті, його буквар, який повинен бути освоєним кожним, хто взявся за цю справу. Вивчення ринку – важлива функція комерційної діяльності, в результаті реалізації якої, підбираються потенційні покупці. Перша ступінь в цьому процесі – сегментація ринку, поділ його, що дозволяє модифікувати якісні характеристики товару у відповідності з запитами окремих груп потенційних споживачів, створює основу для вибору стратегії і дає можливість більш-менш точно визначити сумарний об’єм ринку. Сегментація дає конкретні аргументи для реклами і продажу товарів відповідної номенклатури, визначених споживчих властивостей.

     Сегменти  ринку, які орієнтовані на продаж індивідуальним споживачам найбільш різноманітні. Географічні критерії зорієнтовані розташування підприємства до споживачів, усі люди полюбляють солодке, тому підприємство повинно знаходиться ближче до сировини, або затуплення її. Серед цього і випливають соціально-демографічні характеристики, так как майже все населення любить солодке то й вік, стать не важливі, тому що кондитерські вироби не мають вікових та статевих границь.

     Соціально економічні сегменти (сегменти «преміям»)ринку споріднені з соціально-демографічними, але пов’язані з рівнем життя конкретних соціальних груп, які можуть дозволити покупати собі найдорожчі та «вишукані» кондитерські вироби (шоколад особливих характеристик смаку, солодощі із закордону та ін.)

     Сегменти, які орієнтовані на особливості  споживання, враховують гурманів кондитерських виробів.

     Сегменти, які орієнтовані на засоби масової  комунікації, активно використовуються при плануванні реклами, враховують цільові групи людей, які дивляться окремі телепередачі, або які слухають радіо, в звичний час, які читають певні газети, або виписують галузеві журнали і інше.

     Сегменти, які враховують "життєвий стиль", тісно переплітаються сз психологічними сегментами, наприклад, модель не буде їсти солодке, тому що їй необхідно підтримувати форму та фігуру, звичайному студентові солодке, особливо шоколад, корисні для розумового розвитку, або, наприклад, льотчикам теж корисний шоколад через перепади тиску при польоті. 

     2.2. Кон'юнктура ринку. 

      Виробництво кондитерських виробів в Україні  зосереджено на 28-ми спеціалізованих  підприємствах, питома вага виробництва  яких складає біля 60 відсотків від  загального виробництва, та біля 800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості.

      Випуск  кондитерських виробів у 2008 році склав 1,11 млн. тонн, в тому числі експорт 368,3 тис. тонн (33 відсотки).

          Серед областей України лідерами з виробництва кондитерських виробів являються: Донецька область (20 %), Київ та Київська область (12,5 %), Полтавська (11 %), Вінницька (7,9 %), Дніпропетровська (7,4 %), Харківська (6,2 %).

          Основними виробниками кондитерських виробів являються: ДП “Кондитерська корпорація “Рошен” (21,4 %), ЗАТ “АВК” (8,4 %), ЗАТ “ВО Конті” (12,8%), Корпорація “Бісквіт-Шоколад” (5,5 %), ВАТ “Полтавакондитер” (4,6 %), ЗАТ “Житомирські ласощі” (4,6 %), ЗАТ “Крафт Фудз Україна” (2,5 %).

          Всі підприємства, які виробляють кондитерські вироби в Україні, приватні.

          Два підприємства в Україні: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” та ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” створені з залученням іноземних інвестицій: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” на базі Тростянецької шоколадної фабрики, а ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” спільно із транснаціональною компанією “Нестле”, частку іноземних інвестицій мають акціонерні товариства: “Полтавакондитер” і “Житомирські ласощі”.

      Асортимент кондитерських виробів вітчизняного виробництва охоплює 20 груп солодощів.

         Виробництво кондвиробів в 2008 році складає:

  цукристих                                                                  - 614,0 тис.тонн (55,0 %)

  із них: 

  кондитерські вироби з цукру без вмісту какао     - 247,0 тис.тонн (22,0 %)

  шоколаду                                                                    - 367,0 тис.тонн (33,0 %)

  борошняних                                                       - 501,7 тис.тонн (45,0 %)

  із них: печива солодкого і вафель                         - 366,0 тис.тонн (33,0 %)

  пряників і виробів аналогічних                         - 64,5 тис.тонн (5,8 %)

  печива сухого                                                       - 33,3 тис.тонн (3,0 %)

            Споживання кондитерських виробів на душу населення у 2008 році склало 17,4 кг при нормі 15,4 кг.

            Експорт продукції здійснюється  до 46 країн світу і складає  у 2008 році 368,3 тис. тонн на суму 802,5 млн. дол. США, в т.ч. до  Європейського Союзу 12,5 тис. тонн  на суму 25,9 млн. дол. США. Значна частка продукції експортується до Російської Федерації 137,3 тис .тонн (37,3 %) на суму 375,0 млн. дол. США (46,7 %), а також до Казахстану (20,4 %), Азербайджану (7,7 %), Грузії (6,1 %), Молдови (5,2 %), Республіки Білорусь (3,9 %), Монголії (3,1 %), Туркменістану (3,0 %).

            Підприємства кондитерської галузі  протягом останніх років демонструють  динамічний розвиток виробництва.          

      Таблиця 2.2. - Виробництво кондитерських виробів в Україні (тис .тонн) 

            Наведені дані свідчать про  те, що виробництво кондитерських  виробів за останні п’ять років  збільшилось на 32,2 відсотків.      

            Такий динамічний розвиток виробництва  кондитерських виробів забезпечений  завдяки оновленню виробництва  і інвестування в розвиток  підприємств значних коштів (довідково:  інвестиції в розвиток галузі  складають щорічно більше 200 млн. грн.). 

2.3. Тенденції  розвитку ринку. 

      Експерти  прогнозують у майбутньому збільшення цін на кондитерську продукцію, вироблену  в Україні, що пов'язано з очікуваним підвищенням вартості енергоносіїв та основної сировини. На пропозицію вітчизняної  кондитерської продукції впливатимуть ціни на внутрішньому ринку цукру, борошна, олійножирової продукції, на світовому ринку какао-бобів, горіхів, сухофруктів та інших інгредієнтів. Відчутним для українських виробників кондитерської продукції залишатиметься рівень цін на газ, оскільки його частка в собівартості цих товарів становить близько 3%. На обсяги та структуру виробництва вітчизняних кондитерів впливатимуть митні обмеження з боку РФ як стратегічного партнера у цій галузі. Зберігатимуться позитивні тенденції у галузі шоколадного і борошняного секторів, особливо це стосується випуску кондитерських виробів преміум-сегмента, у результаті планомірного вивільнення потужностей з випуску карамелі, ірису, цукристого печива. Крім того, на думку провідних виробників, вітчизняний кондитерський ринок зараз досяг такого рівня виробництва, що може відмовитись від «дешевої» продукції та переорієнтуватись на виробництво більш високорентабельних кондитерських виробів. Передумовою для цього є також поступове зростання доходів населення.

      Таким чином, буде тривати переорієнтація виробництва на випуск складніших у  виготовленні видів цукристих кондитерських  виробів, оскільки виробники не можуть вкладати значні інвестиції у розвиток відразу всіх напрямів. Кондитерський  ринок України у найближчі роки найімовірніше чекатиме спеціалізація. Виробництво і надалі буде концентруватися у найбільших холдингах.

      Стабільність  української кондитерської галузі сьогодні забезпечують дев'ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», корпорація «Бісквіт шоколад» та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини всієї продукції.

      Ці компанії у попередні роки здійснювали значні інвестиції у модернізацію технологічних процесів, рекламну та маркетингову політику, логістику, енергозберігаючі технології та кадри, що дало їм змогу випускати нову продукцію, переважно високого цінового сегмента.

      З огляду на це для того, щоб підприємства  досягли найкращих результатів на кондитерському ринку та здатності завойовувати більшу долю на ринку,  необхідно не лише  покращувати техніко – економічні показники ефективності діяльності але й потрібно  формувати і  обґрунтовувати цільову стратегію діяльності. Так значення вибору стратегії зростає, тому що вона є основоположною ланкою в управлінні підприємством, яка  повинна  забезпечувати стійке економічне зростання і розвиток підприємства, підвищення конкурентоспроможності  продукції і послуг.

      Для того, щоб правильно обрати і обґрунтувати стратегію, в умовах нестабільності й мінливості зовнішнього середовища, підприємство  має проводити всебічний  й постійний  аналіз діяльності конкурентів, власного стратегічного потенціалу й оцінки ефективності його використання, а також визначення свого положення на ринку товарів і послуг стосовно конкурентів.

      Але при цьому не слід забувати, що кожен  виробник кондитерських виробів  є унікальним у своєму роді, тому процес вироблення і обґрунтування  стратегії для кожного підприємства є унікальний, оскільки він залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик вироблюваного товару або послуг, що надаються, становище  економіки, культурної середи.

      При цьому одним з основних питань, що виникають при дослідженні  напрямків розвитку кондитерської  промисловості, є не лише її галузеві особливості, але і наявність  недосконалих стосунків, що складаються  з приводу розвитку інтегрованих формувань і взаємодії між учасниками процесу виробництва, переробки, транспортування, реалізації кінцевої продукції, а також розподілу чистого доходу між ними.