Менеджмент інформаційних технологій і інформаційні технології в менеджменті

Київський національний університет імені  Тараса Шевченка

Факультет кібернетики

Кафедра моделювання складних систем        
 
 
 
 
 
 

Реферат

З інформаційних технологій  

Менеджмент  інформаційних технологій і 

інформаційні  технології в менеджменті.                 
 
 
 

                                Виконав:                                                       

 студент  5 курсу                                              

 групи  ОМ                                                                       

 Громко  Антон Сергійович       
 
 
 
 
 

Київ - 2007 
Зміст  

1.Зміст поняття  інформаційні технології.

2.Особливості  розвитку інформаційних технологій

3. Інформаційні  системи, як основа діяльності  підприємства

4. Класифікація інформаційних систем згідно з потребами менеджменту підприємства

5. Технічне і програмне забезпечення  як засіб управління інформаційними ресурсами

Висновки

1.Зміст  поняття інформаційні  технології.

     Технологія, як строге наукове поняття, означає  визначений комплекс наукових і інженерних знань, втілений у засобах, прийомах праці, наборах виробничо-речових  чинників виробництва, засобах їхнього  з’єднання для створення якогось  продукту або послуги. Сучасне розуміння  терміну “технологія“ нерозривно пов’язане з машинізацією того чи іншого виробничого або соціального  процесу, що припускає його технологізацію, тобто переклад на новий рівень, що відповідає сучасним науковим, технічним  та інженерним знанням. Інформаційні технології – це машинізовані способи обробки, збереження, передачі, використання інформації у вигляді знань. Вони включають два основні елементи – апаратний та людський, останній з яких є головним.

     Сьогодні  інформаційні технології почали активно  впливати на повсякденну діяльність будь-якої організації і стали  невід’ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури цієї організації. Інформаційні технології дозволяють досліджувати та взаємопов’язувати  складові ділянки діяльності організації  між собою. Вони розвивається надзвичайно  швидкими темпами і захоплюють все  ширші сфери діяльності таким  чином, що будь-яка конкурентноспроможна діяльність в майбутньому не може бути сформована без детального аналізу  можливостей застосування інформаційних  технологій. Звідси і випливає, що одним  з важливих компонентів будь-якої управлінської діяльності повинна  стати інформаційна інфраструктура, яка підтримується сукупністю інформаційних  ресурсів та програмно-апаратних засобів  обчислювальної техніки та зв’язку. Будь-яка сучасна інформаційна система  функціонує саме на базі певних інформаційних  та предметних технологій.

     Згідно  з визначенням ЮНЕСКО, інформаційні технології - це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, основним предметом яких є: методи ефективної праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням  інформації; обчислювальна техніка  і методи організації її взаємодії  з людьми та виробничим устаткуванням, їх практична реалізація; а також пов’язані з цим соціальні, економічні та культурні проблеми. В сучасній літературі використовується спрощене поняття, коли під терміном інформаційні технології розуміють використання обчислювальної техніки та засобів зв’язку для створення, збору, передачі, зберігання, обробки інформації для всіх сфер суспільного життя, в тому числі і у побуті.      

     Матеріальною  основою сучасних інформаційних  технологій є три основних технічні досягнення:

     ·     поява нового середовища нагромадження інформації на фізичних носіях (магнітні стрічки, мікрофільми, магнітні та оптичні диски, напівпровідникові пристрої, тощо);

     ·     розвиток засобів зв’язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без обмежень в часі та просторі, та масове охоплення населення засобами зв’язку (радіо, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв’язок, телефонна мережа);

     ·     можливість автоматизованої обробки даних за допомогою комп’ютера згідно заданого алгоритму.

     В основу нової сучасної інформаційної  технології, яка базується на широкому застосуванні персональної комп’ютерної техніки, покладені три основні  принципи: інтегрованість, гнучкість, інтерактивність. Інтегрованість забезпечує комплексний підхід до розв’язання  поставлених завдань за рахунок  об’єднання можливостей, як технічних, так і програмних засобів. Гнучкість  дозволяє динамічно і невеликими зусиллями виконувати поставлені завдання. Інтерактивність в свою чергу  дозволяє динамічно переналагоджувати  завдання з врахуванням конкретних вимог.

     Особливе  місце в організації нових  інформаційних технологій займає комп’ютер, який створює широкі можливості для  нагромадження необхідної інформації (запис в пам’ять рефератів  книг, статей, доповідей, результатів  досліджень), забезпечення аналітичної обробки великих масивів даних, пересилання інформації та її збереження в електронному вигляді, тощо.

     Прикладами  нових інформаційних технологій можуть бути система електронної  пошти, системи факсимільної передачі зображення і мережі передачі даних. Електронна пошта вже стала загальноприйнятим  видом інформаційного обслуговування, здатним суттєво потіснити традиційну пошту.

     Іншим прикладом стали бази даних, які  також зобов’язані своїм створенням комп’ютеру, здатному зберігати у  цифровій формі значні обсяги інформації. Комп’ютер з допомогою відповідного програмного забезпечення дозволяє оперувати необхідною інформацією, яка знаходиться в його пам’яті, подавати її в потрібній формі  та послідовності.

     Інформаційні  технології проникають, як в професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. В  міру становлення інформаційного суспільства  виникає потужна індустрія інформаційних  технологій, призначена для задоволення  потреб цього суспільства. Індустрія  інформаційних технологій породжує нові види інформаційного продукту та засоби його доставки до споживачів. Під  інформаційним продуктом слід розуміти різноманітні аспекти знань, відомості, твори мистецтва, інші форми інформації та розваг, отримані, як традиційними шляхами, так і за допомогою електронної  техніки. Особливо яскраво інформаційні технології проявляються в об’єднанні багато чисельних секторів економіки, таких, як видавнича справа, виробництво  офісного обладнання, обчислювальної техніки, систем телезв’язку та побутової  техніки, які до недавнього часу хоча й були взаємопов’язані, проте незначно. Інформаційні технології стимулюють розвиток та посилення цього зв’язку.

     В цілому сучасні інформаційні технології спрямовані на підвищення рівня автоматизації  всіх інформаційних процесів, що є  основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Інформаційні технології дозволяють ефективно поєднувати технічні можливості обчислювальної техніки, електрозв’язку, інформатики. Вони спрямовуються на збір, нагромадження, аналіз та доставку інформації споживачам (вченим, інженерам, керівникам, лікарям, економістам) незалежно від відстані до джерел та обсягів, на автоматизацію одноманітних операцій управлінського процесу і підготовку аналітичної інформації для прийняття рішень.  

     2.Особливості  розвитку інформаційних  технологій 

     Як  вже було зазначено вище індустрія  інформаційних технологій породжує нові види інформаційних продуктів. Інформаційний продукт (ІП) виступає у вигляді програмних засобів, баз  даних і служб експертного  забезпечення. ІП у формі різного  роду інформації є джерелом людських знань. Діяльність інтелектуальних  працівників більшою мірою залежить від змісту, точності і своєчасності одержуваної інформації. Інформаційна частина ІП розширює кругозір людей, дозволяє ефективніше використовувати  ресурси, а розважальна забезпечує дозвілля. Якість і доступність обох складових роблять істотний вплив  на відчуття самозадоволення окремої  людини.

     Однією  з тенденцій розвитку ІП є здатність, до взаємодії між всіма фізичними  і логічними елементами системи. Один з найважливіших чинників для  забезпечення сумісності взаємодії  – є поява нових стандартів на програмні і апаратні засоби, дисплеї, бази даних і мережі, що потягнуло за собою процеси стандартизації.

     Нові  технології є головною рушійною силою  на додаток до існуючих сил світового  ринку. Всього декілька ключових компонентів - мікропроцесори, локальні мережі, спеціалізовані АРМ, датчики, програмовані контролери - перетворили на реальність концепцію  автоматизованого підприємства. Проте  в даний час технологія може бути і стримуючим чинником: відсутність  здібності до взаємодії засобів  автоматизації робить нераціональною її реалізацію. Це обумовлено вибуховим  розширенням ІТ, внаслідок чого стандартизація продуктів не встигає за технічними стандартами. З іншого боку, в результаті активнішої маркетингової діяльності і успіхів в розповсюдженні ІП, захоплення великої ринкової частки якою-небудь компанією, її продукт стає стандартом для всіх інших.

     Останнім  часом у зв'язку з укрупненням  підприємств і збільшенням досвіду  інтеграції різних платформ ІП стандартизація діяльності різних виробників проводиться  вже на етапі розробки і створення  ІП.

     Ще  одна складність теперішнього моменту  полягає в тому, що розвиток ІТ в  значній мірі визначає процеси інтеграції систем і створення стандартів. Це може значною мірою відсунути  терміни реалізації тих переваг, які надають новітні технології. Наприклад, виконання програми створення  комп'ютерів п'ятого покоління, що фінансується японськими фірмами, стримується тим, що нова архітектура програмного  забезпечення поки не поєднується з  існуючими центрами штучного інтелекту, нові протоколи не можуть бути використані  в старих системах зв'язку, а нові машинні мови не підходять для  старих систем і т.д.

     Наступною тенденцією розвитку інформаційних  технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка  людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку як і раніше є безмежними, хоч і існує досить жорстка конкуренція між основними  виробниками. До традиційно сильних  виробників, таких, як США, Японія, Франція, Великобританія і ФРН, останніми  роками додалися фірми Австралії, Південної  Кореї, Тайваню, Сінгапуру і ін. Однією з головних причин інтенсифікації світової конкуренції є розповсюдження попиту на конкретні види ІТ у світовому  масштабі. Можна сказати, що, не дивлячись  на відмінність ринків, продукція, що має попит в Америці, фактично аналогічна тій продукції, на яку  існує попит в Японії і Європі. Наявність п'яти основних чинників обумовлює цей процес: різний рівень знань у області ІТ, що визначає темпи її розповсюдження, які варіюють в широких межах залежно від  сфери застосування і від особливостей країни; співвідношення "вартість - ефективність" ІТ; урядова підтримка; стандартизація; порівняльні достоїнства співіснуючих і взаємозамінних технологій.

     Глобалізація  безпосередньо пов'язана з конвергенцією. Раніше сферу виробництва і сферу  послуг можна було легко визначити  і диференціювати. Проте описані  вище "інформаційні тенденції" міняють  традиційні уявлення. Деякі види продукції  і послуг розмежувати досить просто. Друкарські машинки і калькулятори - це продукція, телекс і радіомовлення - це послуги. Складніше коли йдеться, наприклад, про телексну апаратуру  і ТВ-приймачі, які набувають конкретної значущості тільки в сукупності з  вищезазначеними видами послуг. Деякі  системи можуть поєднувати в собі пристрої. Прикладами є системи кодування  брокерських операцій, банківські апарати, а також системи енepгoкoнтpoля. Крім того, певні види продукції  і послуг, виконуючи однакові функції, стають по суті взаємозамінними.

     Конвергенція  формує сьогодні так званий потенційний  ринок ІТ, основними сегментами якого  є наступні. Споживчий сегмент  включає передачу інформації, розваг і споживання їх приватними особами. Таке споживання може здійснюватися  удома, в особистому автомобілі, місцевому  торговому центрі або номері в  готелі. Багато індивідуальних послуг можуть бути одержані також службовцями  фірми зі своїх АРМ без спеціального дозволу фірми. Забезпечення бізнесу  включає споживання продукції і  послуг ІТ в ході реалізації різних видів ділової діяльності: закупівлі, обслуговуванні, маркетингу, фізичного  розповсюдження продукції і інші стадії створення доданої вартості. Використання ІТ, як правило, надзвичайно  інтенсивно повторюється і регулюється  певними процедурами. Інтелектуальна робота відноситься до споживання і  передачі інформації серед менеджерів і інших фахівців. Ця сфера діяльності помилково ототожнюється з веденням ділових операцій, насправді вона відрізняється від останніх по суті. Область споживання носить більш  спеціальний характер, менша за об'ємом і визначається більшою мірою подіями, чим процедурами при розгляді питання про придбання ІТ.  

     3.Інформаційні  системи, як основа  діяльності підприємства

     Інформаційна  система - це середовище, що забезпечує цілеспрямовану діяльність підприємства. Тобто вона є сукупністю компонентів (інформація, процедури, персонал, апаратне і програмне забезпечення), об'єднаних  регульованими взаєминами для формування організації як єдиного цілого і  забезпечення її цілеспрямованої діяльності. І як наслідок цього визначення, ефективність інформаційної системи  може бути оцінена тільки в термінах її внеску в досягнення організацією її стратегічних цілей.

     Місія інформаційних систем - це виробництво  потрібної для організації інформації для забезпечення ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного і технічного середовища для здійснення управління організацією.

     Для забезпечення роботи інформаційної  системи будь-якого призначення  необхідно:

-                      виявити інформаційні потреби;

-                      здійснити відбір джерел інформації;

-                      здійснити збір інформації;

-                      здійснити введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

-                      виконати дії по обробці інформації, оцінці її повноти і значущості і за поданням її в зручному вигляді;

-                      вивести інформацію для надання споживачам або передачі в іншу систему;

-                      організувати використання інформації для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегії;

-                      організувати зворотний зв'язок - за інформацією, переробленою людьми даною організацією, здійснювати корекцію вхідної інформації.  

     4.Класифікація  інформаційних систем згідно з потребами менеджменту підприємства 

     До 60-x рр. XX століття функція інформаційних  систем була простою: діалогова обробка  запитів, зберігання записів, бухгалтерський облік і інша електронна обробка  даних (electronic data processing - EDP). Пізніше, у  зв'язку з появою концепції управлінських  інформаційних систем (management information systems-- MIS), була додана функція, направлена на забезпечення менеджерів необхідними  для ухвалення управлінських  рішень звітами, складеними на основі зібраних про процес даних (information reporting systems).  

     У 70-x стало очевидне, що жорстко задані форми результатів систем підготовки звітів не відповідають вимогам менеджерів. Тоді з'явилася концепція систем підтримки ухвалення рішень (decision support systems - DDS). Ці системи повинні  були забезпечити менеджерів спеціалізованою  і інтерактивною підтримкою процесів ухвалення рішень унікальних проблем  в реальному, швидкоплинному світі.  

     У 80-x розвиток потужності (швидкодії) МІКРО-ЭВМ, пакетів прикладних програм і  телекомунікаційних мереж дало поштовх  до появи феномена кінцевого користувача (end user computing). З цієї миті кінцеві  користувачі (менеджери) дістали можливість самостійно використовувати обчислювальні ресурси для вирішення завдань, пов'язаних з їх професійною діяльністю, не залежавши від посередництва спеціалізованих інформаційних служб.  

     З розумінням того, що більшість менеджерів вищого рівня не використовують безпосередньо  результати роботи систем підготовки звітів або систем підтримки ухвалення  рішень, з'явилася концепція executive information systems - EIS. Ці системи повинні забезпечувати  вище керівництво життєво важливою для них інформацією, переважно  про зовнішній світ, коли їм це необхідно  і у зручному для них форматі.  

     Крупним досягненням було створення і  застосування систем і методів штучного інтелекту (artifical intellegence - AI) в інформаційних  системах. Експертні системи (expert systems - ES) і системи баз знань (knowledge-based systems) визначили нову роль інформаційних  систем. Сьогодні вони можуть забезпечити  менеджерів якісними рекомендаціями в  спеціалізованих областях.  

     З'явилася  в 1980 р. і продовжувала розвиватися  концепція стратегічної ролі інформаційних  систем, іноді званих стратегічними  інформаційними системами (strategic information systems - SIS). Згідно цієї концепції інформаційні системи тепер не просто інструмент, що забезпечує обробку інформації для  кінцевих користувачів усередині фірми. Тепер вони стають генератором, заснованим на інформації, нових виробах і  послугах, які повинні забезпечити  фірмі конкурентну перевагу на ринку.  

     Виробничі інформаційні системи включають  категорію систем обробки трансакцій (transaction processing systems - TPS). Системи обробки  трансакцій здійснюють реєстрацію даних  про процес. Типові приклади - інформаційні системи, які реєструють продаж, закупівлю, чи зміну стану. Результати такої  реєстрації використовуються для оновлення  баз даних про клієнтів, інвентарі  і інших організаційних баз даних. Системи обробки трансакцій також  проводять інформацію для внутрішнього або зовнішнього використання. Наприклад, вони готують заявки клієнтів, платіжні відомості, товарні чеки, податкові  і фінансові звіти. Системи обробки трансакцій обробляють дані двома основними шляхами. При пакетній обробці дані про операції накопичуються протягом деякого періоду часу і періодично обробляються. У реальному масштабі часу  дані обробляються негайно після того, як операція відбувається. Наприклад, пункт реєстрації продажів (point of sail - POS), що використовуються при роздрібних продажах, може використовувати електронні термінали, фіксуючі і передаючи комерційні дані на регіональні комп'ютерні центри в реальному масштабі часу.  

     Системи управління процесом ухвалюють прості рішення, необхідні для управління процесами виробництва. До ним відноситься  категорія інформаційних систем, названих системами управління процесом (process control systems - PCS), які автоматично  ухвалюють рішення, регулюючі фізичний процес виробництва. Наприклад, нафтопереробні заводи і автоматизовані лінії збірки використовують такі системи. Вони контролюють  фізичні процеси, обробляють дані, зібрані  датчиками, і проводять управління процесом в реальному масштабі часу.  

     Ще  одна функція виробничих інформаційних  систем - перетворення традиційних  ручних методів роботи офісу і  паперового документообігу. Системи  автоматизації діловодства (office automation systems - OAS) збирають, обробляють, зберігають і передають інформацію у формі  електронних документів. Ці автоматизовані системи використовують системи  обробки тексту, передачі даних і  інші інформаційні технології для підвищення ефективності роботи офісу. Наприклад, можливо використання текстових  процесорів для обробки кореспонденції, електронної пошти, для обміну електронними повідомленнями, настільні видавничі  системи використовуються для виготовлення інформаційних бюлетенів компанії, а можливості телеконференцій - для  проведення електронних зустрічей.  

     Інформаційні  системи, призначені для забезпечення менеджерів інформацією для підтримки  ухвалення ефективних рішень, називаються  управлінськими інформаційними системами (management information systems - MIS).  

     Найбільш  важливі для нас три основних типу управлінських інформаційних  систем: системи генерації звітів, системи підтримки ухвалення  рішень, системи підтримки ухвалення  стратегічних рішень.  

     Системи генерації звітів (information reporting systems - IRS) - найбільш поширена форма управлінських  інформаційних систем. Вони забезпечують управлінських кінцевих користувачів інформацією, яка необхідна для  задоволення їх щоденних потреб при  ухваленні рішень. Вони проводять  і оформляють різні види звітів, інформаційний зміст яких безумовно  наперед самими менеджерами так, щоб в них була тільки необхідна  для них інформація. Системи генерації  звітів вибирають необхідну інформацію про процеси усередині фірми  з баз даних, підготовлених виробничими  інформаційними системами, і інформацію про оточення із зовнішніх джерел.  

     Результати  роботи систем генерації звітів можуть надаватися менеджеру на вимогу, періодично або у зв'язку з якою-небудь подією.  

     Системи підтримки ухвалення рішень (decision support systems - DSS) - природний розвиток систем генерації звітів і систем обробки  трансакцій. Системи підтримки ухвалення  рішень - інтерактивні комп'ютерні інформаційні системи, які використовують моделі рішень і спеціалізовані бази даних  для допомоги менеджерам в ухваленні  управлінських рішень. Таким чином, вони відрізняються від систем обробки  трансакцій, які призначені для збору  початкових даних. Вони також відрізняються  від систем генерації звітів, які  зосереджуються на забезпеченні менеджерів специфічною інформацією.  

     Натомість системи підтримки ухвалення  рішень забезпечують управлінських  кінцевих користувачів інформацією  в інтерактивному режимі і лише на вимогу. DSS надають менеджерам можливості аналітичного моделювання, гнучкі інструменти  пошуку необхідних даних, багатство  форм різноманітного представлення інформації. Менеджери мають справу з інформацією, необхідною для ухвалення менш структурованих рішень в інтерактивному режимі. Наприклад, електронні таблиці або інші види програмного забезпечення підтримки ухвалення рішень дозволяють менеджеру задати ряд питань "що якщо?" і одержати інтерактивні відповіді на них.  

     Таким чином, інформація, одержана за допомогою DSS, відрізняється від наперед  сформульованих форм звітів, що одержуються  від систем генерації звітів. При  використанні DSS менеджери досліджують  можливі альтернативи і одержують  пробну інформацію, засновану на наборах  альтернативних припущень. Отже, менеджерам немає необхідності визначати свої інформаційні потреби наперед. Натомість, DSS в інтерактивному режимі допомагають  їм знайти інформацію, якої вони потребують.  

     Системи підтримки ухвалення стратегічних рішень (executive information systems - EIS) - управлінські інформаційні системи, пристосовані до стратегічних інформаційних потреб вищого керівництва. Вище керівництво  одержує інформацію, в якій воно має потребу з багатьох джерел, включаючи листи, записи, періодичні видання і доповіді, підготовлені уручну і комп'ютерними системами. Інші джерела стратегічної інформації - зустрічі, телефонні дзвінки, і суспільна  діяльність. Таким чином, велика частина  інформації виходить з некомп’ютерних  джерел.  

     Мета  комп'ютерних систем підтримки ухвалення  стратегічних рішень полягає в тому, щоб забезпечити вище керівництво  безпосереднім і вільним доступом до інформації щодо ключових чинників, що є критичними при реалізації стратегічних цілей фірми. Отже, EIS повинні бути прості в експлуатації і розумінні. Вони забезпечують доступ до безлічі  внутрішніх і зовнішніх баз даних, активно використовуючи графічне представлення  даних.  

     Інші  способи класифікації інформаційних  систем забезпечують вужчу або ширшу  класифікацію, ніж ті, які ми вже  згадали. Тому що ці інформаційні системи  можуть застосовуватися: для підтримки  виробництва і для управління.  

     На  передньому фронті розвитку інформаційних  систем знаходяться досягнення у  області штучного інтелекту (artifical intelligence - AI). Штучний інтелект - область інформатики, чиєю метою є розробка систем, які  зможуть думати, а також бачити, чути, розмовляти і відчувати. Наприклад, АI-проекти, що включають розробку природних  інтерфейсів комп'ютера, прискорили розвиток індустріальних роботів і  розумне програмне забезпечення. Головний поштовх до цього - розвиток функцій комп'ютера, звичайно пов'язаних з людським інтелектом, типу міркувань, вивчення і рішення задач.