Методологія та наукова база логістики

МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ  ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра менеджменту та маркетингу

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни  ”Логістика “

 

Варіант 11

 

 

 

 

 

 

ВИКОНАВ:   слухач факультету

                       економіки та управління

                       спеціальності

                      “Логістика”

                        група МП1-12Ф

                        Мiрошнiченко Любов Олександрiвна

ПЕРЕВІРИВ: к.е.н., доцент Яровий І.М.

 

 

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..……………….3

1. Методологія логістики……………………………………….……………..4
2. Методологічні принципи…………………………….………….……...…15
3. Наукова база логістики………………………………….…………..…….17

ВИСНОВОК……………………………………………………………….……....19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринкової економіки  важливого значення набуває необхідність радикальної зміни структури  та методів управління матеріальними  потоками, вироблення нових, більш гнучких  методів вивчення попиту, виявлення  потреби, оптимального використання та розподілу матеріальних ресурсів.

Управління матеріальними потоками завжди було суттєвою стороною господарської  діяльності. Порівняно недавно воно набуло статусу однієї з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина – перехід  від ринку продавця до ринку покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих і торгових систем на пріоритети споживача, які швидко змінюються.

Логістика дозволяє істотно скоротити  часовий інтервал між придбанням сировини та напівфабрикатів і постачанням  готового продукту споживачеві, сприяє різкому скороченню матеріальних запасів, прискорює процес одержання інформації, підвищує рівень сервісу.

Вивчення логістики необхідне  для реалізації основних напрямів структурної  перебудови галузей національної економіки  та державного управління ними.

Логістика переслідує мету попередньої підготовки визначеного товару у визначений час при мінімальних витратах.

Логістика допомагає зекономити час і гроші, що на сьогоднішній день є найголовнішим  при веденні власного бізнесу.

Розвиток логістики приводить  до системної організованості діяльності по обслуговуванню споживачів, тобто  до вимоги строгого взаємозв'язку зусиль співробітників функціональних підрозділів  підприємства і застосовуваних ними взаємоузгоджених методів.

 

 

1.   Методологія логістики

        Методологія - це вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності.

        Методи логістики - способи впливу на керований об'єкт з метою ефективного та результативного рішення логістичних задач на підприємстві.     Однією з найважливіших концепцій логістики є системний підхід. Системний підхід — це формалізований метод, який застосовується для глибокого розуміння взаємозалежностей між складовими частинами чогось цілісного, єдиного.

        Логістика сама по собі утворює певну систему — мережу взаємопов’язаних функцій і процесів, мета яких — оптимальне управління потоками матеріалів, інформації, коштів тощо.

        Системний аналіз будь-якого об'єкту передбачає виконання таких етапів:

 • формулювання проблеми: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;

• виділення  досліджуваної системи та її структуризація;

• формування моделі досліджуваної системи та оптимізація управління нею.

        Системный підхід — це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Це означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли складається з окремих, розподілених підсистем. Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. Відмітні ознаки логістичної системи:

• наявність  потокового процесу;

• наявність  цілісної мети — оптимальне управління інтегрованими потоками (матеріальними, інформаційними, фінансовими, сервісними, трудовими в комплексі).

        Як зазначає відомий український вчений Крикавський Є.В., будь-який економічний об'єкт з ознаками системи може бути віднесений до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто, не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна економічна система може стати логістичною.

        3 позицій системного підходу логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від економіки окремої держави чи групи держав і закінчуючи підприємством.

        Сучасна теорія логістики в концептуальному плані базується на чотирьох методологіях:

1. системного аналізу;
2. кібернетичного підходу;
3. дослідження операцій;
4. прогностики.

        Застосування цих методів дозволяє прогнозувати матеріальні потоки, створювати інтегровані системи управління та контролю їх руху, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізувати запаси і вирішувати ряд інших завдань.

        Системний аналіз.

         Загальна теорія систем - наукова дисципліна, що розробляє методологічні принципи дослідження систем. Головна особливість загальної теорії систем у підході до об'єктів дослідження як до систем.

        Системний аналіз - це методологія загальної теорії систем, яка полягає в дослідженні будь-яких об'єктів за допомогою представлення їх як систем, проведення їх структуризації і подальшого аналізу.

        Системний аналіз ґрунтується на безлічі принципів, тобто положеннях загального характеру, узагальнюючих досвід роботи людини зі складними системами. Одним з основних принципів системного аналізу є принцип кінцевої мети, який полягає в абсолютному пріоритеті глобальної мети і має наступні правила:

• для проведення системного аналізу необхідно в першу чергу сформулювати основну мету дослідження;
• аналіз слід вести на базі з'ясування основної мети досліджуваної системи, що дозволить визначити її основні властивості, показники якості та критерії оцінки;
• при синтезі систем будь-яку спробу зміни чи вдосконалення існуючої системи треба оцінювати щодо того, допомагає чи заважає вона досягненню кінцевої мети;
• мета функціонування штучної системи задається, як правило, системою, в якій досліджувана система є складовою частиною.

        Системний логістичний аналіз – це сукупність методів і засобів розробки, прийняття і обґрунтування рішень при дослідженні, створенні і управлінні логістичними системами. Необхідно розглядати логістичні завдання не ізольовано, а в комплексі, в єдиній системі. При цьому необхідно враховувати різноманіття чинників – технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних тощо.

        Застосування системного аналізу в логістиці дозволяє:

• визначити та впорядкувати елементи, цілі, параметри, завдання і ресурси логістичної системи (ЛС), визначити структуру ЛС;
• виявити внутрішні властивості ЛС, що визначають її поведінку;
• виділити і класифікувати зв'язку між елементами ЛС;
• виявити невирішені проблеми, вузькі місця, фактори невизначеності, що впливають на функціонування, можливі логістичні заходи;
• виділити перелік і вказати доцільну послідовність виконання завдань функціонування ЛС і окремих її елементів;
• розробити моделі, що характеризують вирішувану проблему з усіх основних сторін і дозволяють "програвати" можливі варіанти дій і т.п. Логістичні системи класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

      - макрологістичні;

      - мікрологістичні.

        Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:

      - регіональні;

     - національні (міжрегіональні);

     - міжнаціональні.

        Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

        Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

        Таким чином, макрологістична система є високоінтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

 

 

 

      Кібернетичний підхід

         Кібернетика - наука про загальні закони управління у природі, суспільстві, живих організмах і машинах, яка вивчає інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічних систем.

         Кібернетичний підхід - дослідження системи на основі принципів кібернетики, зокрема за допомогою виявлення прямих і зворотних зв'язків, вивчення процесів управління, розгляду елементів системи як якихось "чорних ящиків" (систем, в яких досліднику доступна лише їх вхідна та вихідна інформація, а внутрішній устрій може бути і невідомо).

        У кібернетики і загальної теорії систем є багато спільного, наприклад, уявлення об'єкта дослідження у вигляді системи, вивчення структури та функцій систем, дослідження проблем управління та ін.,але на відміну від теорії систем кібернетика практикує інформаційний підхід до дослідження процесів управління, який виділяє і вивчає в об'єктах дослідження різні види потоків інформації, способи їх обробки, аналізу, перетворення, передачі і т.д.     Під управлінням у найзагальнішому вигляді розуміється процес формування цілеспрямованої поведінки системи за допомогою інформаційного впливу, що виробляється людиною або пристроєм.

        Виділяють такі завдання управління:

• завдання визначення мети - визначення необхідного стану або поведінки системи;
• завдання стабілізації - утримання системи в існуючому стані в умовах збурюючих впливів;
• завдання виконання програми - переведення системи в потрібний стан у умовах, коли значення керованих величин змінюються за відомим детермінованим законам;
• завдання стеження - забезпечення необхідної поведінки системи в умовах, коли закони зміни керованих величин невідомі або змінюються;
• задача оптимізації - утримання або переведення системи в стан з екстремальними значеннями характеристик при заданих умовах і обмеженнях.

        З точки зору кібернетичного підходу управління ЛС розглядається як сукупність процесів обміну, обробки та перетворення інформації. Кібернетичний підхід являє ЛС як систему з управлінням (рис. 1), що включає три підсистеми: керуючу систему, об'єкт управління і систему зв'язку.

 
Рис. 1. Кібернетичний підхід до опису ЛС 
       Керуюча система спільно з системою зв'язку утворює систему управління.

Кібернетичне  управління це – безперервна процедура  в логістичній системі зі зворотним  зв'язком. Інформація про хід процесу  надходить до керуючого органу (група  логістів). Тут здійснюються аналіз інформації, порівняння її з тим, що бажано було б мати, ухвалення рішення, оформлення розпоряджень та їх передача. Керований процес (операція) так  чи інакше реагує на отримані розпорядження, при цьому на характер його функціонування впливають зовнішні умови. Інформація про зміну процесу (операції) як реакцію  на розпорядження (управління) знову  надходить у систему управління, чим здійснюється зворотний зв'язок.

Використання  поняття зворотного зв'язку є відмінною  рисою кібернетичного підходу.

Основними групами  функцій системи управління є:

• функції прийняття рішень або функції перетворення змісту інформації є головними у системі управління, виражаються в перетворенні змісту інформації про стан об'єкта управління та зовнішнього середовища в керуючу інформацію;

рутинні функції  обробки інформації не змінюють змісту інформації, а охоплюють лише облік, контроль, зберігання, пошук, відображення, тиражування, перетворення форми інформації;

• функції обміну інформацією пов'язані з доведенням вироблених рішень до об'єкта управлінь та обміном інформації між особами, що приймають рішення (збір, передача інформації текстової, графічної, табличній, електронної та ін. по телефону, факсом, локальним або глобальних мереж передачі даних).

Застосування  кібернетичного підходу до логістики  вимагає опису основних властивостей ЛС за допомогою математичних моделей. Це дозволяє розробляти і автоматизувати алгоритми оптимізації кібернетичної системи управління.

       Дослідження операцій

Ефективність  виробничо-комерційної діяльності в значній мірі визначається якістю рішень, повсякденно прийнятою менеджерами  різного рівня. У зв'язку з цим  великого значення набувають завдання вдосконалення процесів прийняття  логістичних рішень, вирішити які  дозволяє дослідження операцій. Термін "дослідження операцій" вперше почав використовуватися в 1939-1940 рр.. у військовій області. До цього  часу військова техніка і її управління принципово ускладнилося внаслідок  науково-технічної революції. І тому до початку Другої світової війни  виникла гостра необхідність проведення наукових досліджень в галузі ефективного  використання нової військової техніки, кількісної оцінки і оптимізації  прийнятих командуванням рішень. У післявоєнний період успіхи нової  наукової дисципліни були затребувані  в мирних галузях: в промисловості, господарській діяльності, у державних установах, у навчальних закладах.

Дослідження операцій - це методологія застосування математичних кількісних методів для  обґрунтування рішень завдань у всіх областях цілеспрямованої людської діяльності. Методи та моделі дослідження операцій дозволяють одержати рішення, найкращим чином відповідають цілям організації.

Основний  постулат дослідження операцій полягає  в наступному: оптимальним рішенням (управлінням) є такий набір значень  змінних, при якому досягається  оптимальне (максимальне або мінімальне) значення критерію ефективності (цільової функції) операції та дотримуються задані обмеження.

У логістиці  об'єктом дослідження операцій є  оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття  логістичних рішень.

       Предметом дослідження операцій в логістиці є завдання прийняття оптимальних рішень в логістичній системі з управлінням на основі оцінки ефективності її функціонування.

Варто усвідомити, що дослідження операцій займається вивченням цілеспрямованої діяльності (якою є, зокрема, господарська та логістична діяльність), тобто системи дій, що служать для досягнення цілком визначеної конкретної мети, яка має бути чітко сформульована словесно, настільки чітко, щоб її можна було перекласти на мову математики і написати математичний вираз, формулу, що показує ступінь досягнення поставленої мети.

Операція  – закінчена дія, захід (система  заходів), об'єднана єдиним задумом, спрямована на рішення певного завдання та досягнення поставленої мети.

Так, у логістиці  до досліджуваних операцій належать:

– організація  потокового, виробничо-комерційного процесу;

– розробка проекту і створення логістичної  системи;

– організація  МТЗ конкретного комерційного підприємства.

Операція  завжди має результат, тобто сукупність результатів, що виникають унаслідок  її здійснення. Кожна операція має  мету. Метою операції називають той  результат, заради досягнення якого  вона здійснюється.

Процедура дослідження  операцій включає такі етапи:

1. Постановка  завдання.

2. Вибір критерію  ефективності або цільової функції  дослідження.

3. Розробка  моделі дослідження.

4. Визначення  області можливих технічних рішень  і характеристик.

5. Вибір характеристик  для дослідження.

6. Виконання  необхідних розрахунків.

7. Вибір оптимального  рішення і перевірка його на  адекватність.

8. Аналіз  отриманих результатів і вироблення  рекомендацій.

У процесі  дослідження операцій враховується, що функціонування будь-якої частини  логістичної системи впливає  на роботу всіх її підсистем. Дослідження  операцій можливо застосувати тільки у разі наявності декількох варіантів  рішення (альтернатив). У підборі  альтернатив бере участь підприємець (менеджер), оцінка ж ефективності альтернатив  здійснюється методами дослідження  операцій.

Прогностика 
      Прогностика - наука про закони і способи розробки прогнозів динамічних систем. Прогноз - науково обґрунтоване судження про можливі станах (у кількісній оцінці) об'єкта прогнозування (ОГ) у майбутньому і / або альтернативні шляхи і терміни їх здійснення.

Прогностика є одним з ключових методів  логістики і дозволяє прогнозувати тенденції розвитку різних систем в  динаміці, спираючись на науково-обґрунтовані підходи до прийняття рішень. Зокрема, в залежності від підходів, які застосовуються в прогнозуванні, виділяють метод експертних оцінок (базується на суб'єктивній оцінці думок експертів), метод аналізу та прогнозування рядів даних (пов'язаний з дослідженням і аналізом рядів значень показників з метою виявлення залежностей між ними і прогнозування подальших тенденцій розвитку), метод причинно-наслідкового зв’язку.

Етапи процедури  прогнозування:

- визначення об'єктів прогнозу.

- відбір параметрів, які прогнозуються.

- визначення часових горизонтів прогнозу.

- відбір моделей прогнозування.

- обґрунтування моделі

прогнозування та збір необхідних для прогнозу даних.

- складання прогнозу.

- відстеження результатів.

Таким чином, застосування методів логістики  сприяє ефективній організації бізнесу  і досягненню бажаних результатів  з максимальною вигодою для підприємства.  

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.    Методологічні принципи

У ретроспективному періоді при аналізі й проектуванні логістичних систем, методів і прийомів логістичного менеджменту були розроблені і апробовані багато методологічних принципів,основними з яких у цей час є:

- системний  підхід, що проявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємозалежних і взаємодіючих для досягнення єдиної мети керування. Відрізняючою особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всієї логістичної системи в цілому;

- принцип  загальних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат керування матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в логістичному ланцюзі. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичних систем;

- принцип  глобальної оптимізації. При оптимізації  структури або керування проектованій логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму;

- принцип  логістичної координації й інтеграції. У процесі логістичного менеджменту необхідне досягнення погодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюга) у керуванні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції;

- принцип  моделювання й інформаційно-комп'ютерної  підтримки. При аналізі, проектуванні й оптимізації об’єктів і процесів у логістичних системах і ланцюгах широко використовують різні моделі: математичні,економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) і ін.

Реалізація  логістичного менеджменту в цей  час практично неможлива без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки;

- принцип  розробки необхідного комплексу  підсистем, цю забезпечують процес логістичного менеджменту: технічних, економічний,організаційний, правовий, кадровий, екологічний підсистеми та ін.

- принцип  загального керування якістю - забезпечення  надійності функціонування й високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і послуг, що поставляють кінцевим споживачам;

При формуванні логістичного ланцюга він реалізується за рахунок доставки потрібного продукту в потрібне місце в потрібний  час, необхідної якості необхідної кількості  з мінімальними витратами;

- принцип  координації діяльності з транспортними  підприємствами, що забезпечують  організацію і забезпечення переміщення  продукції. Стосунки повинні складатися  на рівні партнерських, а не  за принципом замовник - виконавець;

- принцип  гуманізації всіх функцій і  технологічних рішень у логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам по охороні навколишнього середовища, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу й т.п.;

- принцип  інвестиційної і технологічної  кооперації, в основі якого лежить  участь економічного суб'єкта  ринку в проектах по створенню  термінальних комплексів, транспортно-логістичних  центрів і т. п.;

- принцип  стійкості и адаптивності. Логістична  система повинна стійко працювати при припустимих відхиленнях параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов поставки або закупівлі матеріальних ресурсів, транспортних тарифів і т.п.). При значних коливаннях стохастичних факторів зовнішнього середовища; логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри й критерії оптимізації.

 

 

 

 

3.   Наукова база логістики

Наукову базу логістики становить широкий  спектр дисциплін:

- математики (теорія ймовірностей, математична  статистика, теорія випадкових процесів, математична теорія оптимізації, функціональний аналіз, теорія матриць, факторний аналіз й ін.)

- дослідження  операцій (математичні методи оптимізації  (лінійне, не лінійне динамічне програмування, теорія ігор, теорія статистичних рішень),теорії масового обслуговування, керування запасами, методи імітаційного моделювання, сіткового планування й ін.)

- технічної  кібернетики (теорії більших систем, прогнозування, загальна теорія керування, теорія автоматичного регулювання, графів, ідентифікації,інформації, зв'язку, розкладів, оптимального керування й ін.)

- економічної  кібернетики й економіки (теорія  оптимального планування,методи  економічного прогнозування, маркетинг,  менеджмент, стратегічне й оперативне планування, виробничий (операційний) менеджмент,ціноутворення, загальне керування якістю, керування персоналом, організація продажів, підприємництво, фінанси,бухгалтерський облік, керування проектами, керування інвестиціями,соціальна психологія, економіка й організація транспорту, складського господарства, торгівлі й ін.).

Вже цей  простий перелік показує, який величезний науковий потенціал,накопичений людством за попередні десятиліття, використовують в сучасних логістичних дослідженнях і розробках.

Для використання методології й результатів теоретичних  досліджень у практиці логістичного менеджменту, координації роботи вчених і фахівців у цій області на Заході створене й успішно функціонує безліч логістичних співтовариств, організацій, асоціацій, інститутів. У США є Американське товариство проблем керування виробництвом і запасами,Американська рада із проблем менеджменту, Американське товариство транспортування і логістики, Міжнародне товариство матеріального менеджменту й ряд інших. У Європі найбільш відомими логістичними організаціями є: Британське товариство виробництва й керування запасами,Інститут логістики й керування дистриб'юцією (Великобританія), Центр логістики (Іспанія), Французька асоціація логістики у виробництві, асоціації логістики в Італії, Німеччині, Швейцарії й ряді інших країн.