Місце і роль США у світовому господартсві

ЗМІСТ

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

  1. Чинники економічного зростання та характеристика економічного становища США. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
  2. Світогосподарське положення США. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  7
  3. Особливості зовнішньоекономічної політики США. . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Список  використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми. США – лідер світової економіки, одна з найбільших по території і населенню країн світу. За рівнем розвитку продуктивних сил, масштабом свого господарства країна значно випереджає кожну з інших розвитих країн. США – одна із самих високоефективних господарств у світі. Хід розвитку економічних процесів у самих США значно впливають  на економіку усього світу, безпосередньо впливаючи на цикл і господарську обстановку в інших країнах, на структуру міжнародного економічного обсягу. Таким чином, дослідження особливості розвитку ролі США у світовому господарстві є вкрай актуальним для України. США накопичено унікальний досвід як виходу з економічних криз, так і сталого розвитку, даний досвід може бути використано вітчизняними науковцями та практиками при розробці стратегії економічного розвитку нашої держави.

     Мета реферативного дослідження – дослідження місця і ролі США у світовому господарстві.

     Ця  мета досягається вирішенням ряду конкретних завдань:

  • охарактеризувати чинники економічного зростання та економічне становище США;
  • визначити світогосподарське положення США;
  • охарактеризувати особливості зовнішньоекономічної політики США.

     Об’єктом реферативного дослідження є США як світовий економічний лідер.

     Предмет реферативного дослідження – теоретико-методологічні особливості дослідження ролі США у світовому господарстві

     Під час написання реферативного  дослідження були використані такі методи:

  • історичний метод;
  • метод порівнянь;
  • метод спостереження.
  1. Чинники економічного зростання та характеристика економічного становища США

     США – високорозвинена постіндустріальна  країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення.

     Причини, що зумовили економічні досягнення країни, умовно ділять на дві групи. Перша — пов´язана з певними особливостями історичного розвитку США. Друга група об´єднує причини або чинники, що є результатом сучасної політики макроекономічного регулювання

     До  чинників, що стимулювали економічний  розвиток Сполучених Штатів в історичному  контексті, належать:

  • наявність значних природних ресурсів і сприятливих кліматичних умов. За оцінками, на США припадає 20 % світових запасів мінеральних ресурсів. А багатство та різноманітність кліматичних умов дає змогу вирощувати у країні майже весь спектр рослинної сільськогосподарської продукції: від жита до цитрусових;
  • основну частину населення Сполучених Штатів складали мільйони переселенців з інших країн, яких свого часу приваблювали сюди землі, відносно високий рівень заробітної плати та інших доходів. За психологічним типом це були переважно тверді духом люди, готові до важкої праці і труднощів, соціально активні;
  • значний, постійно зростаючий споживчий ринок спричинив розвиток масового виробництва, яке швидко стало основою економічного зростання, стимулюючи розвиток відповідних базових галузей, що сприяли формуванню прогресивної структури національної економіки країни. У деяких галузях масове виробництво було створене ще на початку XX століття;
  • на розвиток американської економіки не мали негативного впливу світові війни. Їхня роль була швидше позитивною, ніж навпаки. Так, за 1939—1944 pp. ВВП США збільшився на 93 %, а промислове виробництво у 2,4 рази;
  • економічному зростанню в країні сприяла традиційно існуюча тут свобода економічної діяльності, захист і підтримка конкуренції. Як відомо, антитрестовське законодавство у Сполучених Штатах було започатковане ще наприкінці XIX століття;
  • ще одним з чинників економічного зростання у США можна вважати специфічно американський культ підприємництва, що міцно і традиційно закладений у суспільну свідомість. Відмітна особливість психології американського суспільства — прагнення до успіху. Це та мотивація, що змушує людей напружено вчитися, працювати, підвищувати кваліфікацію та свій статус і, загалом, — власний і суспільний добробут.

     Отже, економічна модель США, яка сьогодні більшістю експертів визнається однією з найбільш ефективних, характеризується мінімальним регулюванням підприємництва, приватизованою промисловістю, низькими торгівельними бар´єрами, стабільною монетарною політикою, низькими податками. Саме сприятливий інвестиційний  клімат дає змогу Сполученим Штатам бути на крок попереду інших держав світу, коли йдеться про нові технології, що, своєю чергою, забезпечує конкурентоспроможність американської економіки.

     Серед найважливіших чинників, що забезпечують Сполученим Штатам роль лідера у сучасному  світі, виділяють:

  • їхню перевагу над іншими країнами за масштабами та багатством ринку;
  • ступінь розвитку ринкових структур;
  • рівень науково-технічного потенціалу;
  • потужну систему зовнішньоекономічних зв´язків у торгівлі, інвестиціях, банківському капіталі;
  • рівень продуктивності праці.

     Надзвичайно висока місткість внутрішнього ринку забезпечує США особливе місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВВП у світі означає, що США витрачають найбільше на поточне споживання та інвестиції. Важливим чинником, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів порівняно з іншими країнами та наявність значного шару середнього класу, орієнтованого на високі стандарти споживання. У США щорічно закладається будівництво у середньому 1,5 млн. нових будинків, продається більш ніж 10 млн. нових легкових автомобілів та велика кількість інших товарів довготермінового користування. 60 % сімей у Сполучених Штатах мають річний дохід 40 тис. дол.

     Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо металургія, машинобудування  і приладобудування, електронне і  електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне і авіаційне. Країна має наймісткіший у світі ринок машин та обладнання. На його частку припадає більш ніж 40 % продукції машинобудування, що реалізується у розвинених країнах. Промисловість США споживає приблизно третину усієї сировини, яку видобувають у світі. У США склалася прогресивна структура національної економіки, у якій переважає виробництво послуг. Його частка у ВВП за даними 2010 року складає 76,8%, частка промислового виробництва – 22,1%  і приблизно 1,1 % — продукція сільського господарства. США має високорентабельне сільське господарство, у ньому зайняті 3% працездатного населення. Агропромисловий комплекс США включає галузі, які випускають засоби виробництва для сільського господарства, саме сільськогосподарське виробництво і галузі, що забезпечують переробку і збут сільгоспсировини та виробленої з неї продукції. Значне місце в сільському господарстві США займає розведення великої рогатої худоби і домашніх птахів, виробництво яєць і молочних продуктів, вирощування зернових, сої, овочів і фруктів.

     Сполучені Штати мають найбільший у світі  науково-технічний потенціал, який сьогодні є вирішальним чинником динамічного розвитку економіки, та конкурентоспроможність. Щорічно асигнування  на НДДКР у США перевищують  аналогічні видатки Великобританії, Німеччини, Франції та Японії разом узятих і складають 460 млрд. дол.: 44% - державні асигнування, 51% - частки корпорації. Американські корпорації міцно утримують першість у світі з таких напрямків НТП, як виробництво літаків і космічних апаратів, надпотужних комп’ютерів та їх програмного забезпечення, напівпровідників і новітніх потужних інтегральних схем, лазерної техніки, засобів зв’язку, біотехнології. На США припадає більше ніж половина значних нововведень всіх розвинених країн. У певному розумінні США є головним «інкубатором» технічних нововведень усього світу.

     США належить особлива роль у формуванні світового господарського комплексу. Спочатку США мали абсолютну перевагу, але пізніше, у міру розвитку економік інших країн, ці відносини переходили у конкурентне партнерство, в якому США змушені були частково поступатися частиною свого впливу. США послідовно домінували у світовій торгівлі, експорті позикового капіталу, прямих і портфельних закордонних інвестиціях. Сьогодні це переважання реалізується, головним чином, у масштабах економічного потенціалу та динамізмі його розвитку, науково-технічному прогресі, закордонних інвестиціях і впливі на світовий фінансовий ринок.

     Отже, можна зробити висновок, що США – високорозвинена постіндустріальна країна. Серед чинників економічного зростання можна виокремити такі, як велика територія, багатство природних ресурсів, величезний споживчий ринок. Перебуваючи далеко від військових дій, США не зазнавали ударів світових воєн, а, навпаки, використовували їх як потужний фактор розширення ринків. Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо металургія, машинобудування і приладобудування, електронне і електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне і авіаційне. Частка послуг у ВВП за даними 2010 року складає 76,8%, частка промислового виробництва – 22,1%  і приблизно 1,1 % — продукція сільського господарства.

  1. Світогосподарське положення США

     Провідне  положення США у світовій економіці  забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабу і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу. Основні показники економічного розвитку США наведені у таблиці 2.1.

     Таблиця 2.1.

     Показники розвитку економіки  США, 2010 рік [10]

  Назва показника Одиниця виміру Кількість
1 Валовий внутрішній продукт трлн.дол. 14,72
2 ВНД на душу населення дол. 47240
3 Питома вага експорту у ВВП % 11,3
4 Питома вага імпорту у ВВП % 14,3
5 Питома вага експорту високотехнологічної продукції у загальному обсязі експорту % 32
6 Сальдо поточного  балансу млн. дол. - 414485
7 Зовнішній борг до 2011 р. трлн.дол. 14,1
8 Час, необхідний для початку ведення бізнесу дні 5
 

     Таким чином, ВВП США за 2010 р. склав 14,72 трлн. дол. США, а в 2011 році очікується зростання близько 2%. Державний борг США перед резидентами і іноземними державами, до 2011 року дорівнює 14,1 трлн. дол. США.

     Економіка США, найбільша в світі, за оцінками ООН, в 2010 році збільшився на 2,6%, в 2011 році її зростання сповільниться до 2,2%, а в 2012 – складе 2,8%. У МВФ вважають, що зростання економіки США сповільниться з 2,6% в 2010 до 2,3% - в 2011. На думку експертів ОЕСР, зростання ВВП США в 2010  склало 2,7%, в 2011складе – 2,2%, а в 2012 – 3,1%. До ОЕСР кажуть, що розвиток економіки США буде «пригніченим» і почне повільно набирати обороти протягом 2011-2012 рр., незважаючи на економію бюджетних коштів протягом цього періоду. Рівень безробіття в економіці США буде знижуватися повільно: у 2010 році він склав 9,7%, в 2011 – ,5%, в 2012 – 8,7%. Державна підтримка економіки США збережеться, однак дієвість стимулюючих заходів буде знижуватися.

     Надзвичайно висока ємність внутрішнього ринку  забезпечує США унікальне місце  у світовій економіці. Найвищий  обсяг ВВП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Важливим фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн.

     Концентрація  виробництва в промисловості  протікає в умовах сформованої монополістичної  структури, що визначає характер організації  господарської діяльності. Понад 150 промислові корпорації входять у число 500 найбільших по капіталу компаній світу. Серед 27 галузей промисловості світу провідне місце займають 14 американських, 4 японських і 2 німецькі компанії. Серед 25 провідних виробників ЕОМ – 9 компаній США, з 19 фармацевтичних – 10 компаній США. США – найбільший виробник багатьох видів сільськогосподарської продукції. Вони роблять близько 12% світового обсягу пшениці, 46% - кукурудзи, 52% - соєвих бобів, 21% - бавовни, 18% - олійного насіння, 17% - м'яса.

     Американські  корпорації міцно утримують першість у світі по таких напрямках  НТП, як виробництво літаків і  космічних апаратів, надпотужних  комп'ютерів і їхнього програмного  забезпечення, виробництво напівпровідників і новітніх могутніх інтеграційних  схем, виробництво лазерної техніки, засобів зв'язку, біотехнології. У  головних нововведеннях США випереджають конкурентів у середньому на десять років.

       Ще однією сферою, де американці  утримують дуже міцні позиції,  є обробка накопичених масивів  знань і надання інформаційних  послуг. Цей фактор відіграє дуже  істотну роль, тому що швидке  і якісне інформаційне забезпечення  стало в усе зростаючій ступені  визначати ефективність роботи  усього виробничого апарата. В  даний час у США зосереджено  75% банків даних, що існують  в розвитих країнах.  

       Ядро науково-технічного потенціалу  США складають кадри висококваліфікованих  вчених і інженерів, зайнятих  у проведенні наукових досліджень  і розробок.  

       США належить особлива роль  у функціонуванні світового господарського комплексу. Відносини домінування і партнерства в області світової торгівлі, інвестицій, що складаються між США, Західною Європою, Японією, новими індустріальними країнами, пройшли ряд етапів у своєму розвитку. Спочатку була абсолютна перевага США, а потім, у міру посилення економіки інших країн, відносини між ними поступово переходили в конкурентне співробітництво, у якому США змушені частково уступати свою частку впливу суперникам, переміщаючи свій вплив на більш високий технічний рівень. Дотепер американські компанії переважають на багатьох ринках у світовій торгівлі, позичкового і підприємницького капіталу.

     Отже, можна зробити висновок, що провідне положення США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабу і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу. Таким чином, ВВП США за 2010 р. склав 14,72 трлн. дол. США, а в 2011 році очікується зростання близько 2%. Державний борг США перед резидентами і іноземними державами, до 2011 року дорівнює 14,1 трлн. дол. США. США належить особлива роль у функціонуванні світового господарського комплексу.

  1. Особливості зовнішньоекономічної політики США

     Будучи  найбільшим експортером капіталу у  формі прямих інвестицій, США активно  домагаються створення необхідного  інвестиційного клімату для своїх  корпорацій за рубежем, роблячи їм усебічну підтримку, включаючи військовий тиск. Основні зусилля в цій області  спрямовані на створення ліберальної  інвестиційної системи для американських  інвесторів і захисту їхньої власності.

       Сприяння експорту приватного  капіталу виявляється через державну  корпорацію приватних капіталовкладень  за кордоном. Вона надає інвестиційні  гарантії, здійснює безпосереднє  фінансування, проводить підготовчу  роботу по здійсненню закордонних  інвестиційних проектів. Фінансові  умови надання позикових засобів  носять пільговий характер. Новим  напрямком стало розширення діяльності  даної організації на Центральну  і Східну Європу, а також на  країни СНД. Проводячи політику  стимулювання експорту капіталу, США вживають заходів по створенню механізму захисту інвестицій, у якому важливе місце приділяється двостороннім і багатостороннім угодам. Підсилилася тенденція до співробітництва американських ТНК із місцевим капіталом.

     Для іноземних прямих капіталовкладень у США встановлений національний режим. Офіційно вони обмежуються тільки виходячи з інтересів національної безпеки в ряді галузей видобувної й обробної промисловості, у тому числі авіаційній, суднобудівній, в  атомній енергетиці, морському судноплавстві, авіаційному транспорті, радіомовленні  і космічних комунікаціях. У цих  випадках на іноземних інвесторів поширюється  режим найбільшого сприяння. Одночасно  американська адміністрація підсилила  спостереження і контроль над  процесами припливу і функціонування іноземного капіталу. У зв'язку з  цим був прийнятий ряд законодавчих актів. Також дані, щодо прямих потоків інвестицій США надані у табл. 3.1.

     Таблиця 3.1.

     Прямі іноземні інвестиції США у період 2008-2010 [10]

2008 2009 2010
Вхідні, млн. дол. США Вихідні, млн. дол. США Вхідні, млн. дол. США Вихідні, млн. дол. США Вхідні, млн. дол. США Вихідні, млн. дол. США
306,366 308,296 152,892 282,686 228,249 328,905
 

     Отже, можна зробити висновок, що у 2010 році загальний об’єм інвестицій США  склав 557,154 млн. дол. США, зокрема іноземних  – 228,249 млн. дол. США, а зарубіжних – 328,905 млн. дол. США. Також у порівнянні з 2008 роком загальний об’єм інвестицій знизився на 9,35%, що пов’язане зі світовою фінансовою кризою 2008-2009 років.

       Важливим засобом сприяння закордонній  діяльності американських компаній  виступають програми економічної  допомоги США іноземним державам. Угоди про надання допомоги  нерідко визначаються зобов'язаннями  країн-одержувачів створити інвестиційний  клімат для діяльності американського  капіталу, гарантувати його від  націоналізації. Прийнято виправлення до законів про допомогу іноземним державам, що уповноважували президента припиняти економічну допомогу країнам, які націоналізували майно американських  компаній чи громадян і не надали чи не прийняли заходи для компенсації. Вони уповноважили і представників США в міжнародних організаціях виступати проти надання багатобічної допомоги тим країнам, що експропріювали американську власність.

     У сфері постійної уваги адміністрації  знаходяться зовнішньоторговельні позиції країни. В області зовнішньої торгівлі здійснюється двоїстий курс, спрямований на забезпечення свободи  торгівлі у світі і захист свого  ринку. Адміністрація обгороджує інтереси окремих соціальних шарів і груп від зайвого іноземного впливу, з  огляду на погляди прихильників своєї  партії. Масштаби протекціонізму в  США дуже значні. У число товарів, оподатковуваних високими митними  тарифами, входять одяг, взуття, тютюн  і тютюнові вироби, овочі і продукти з них. Особливо сильний збиток наноситься експорту продукції обробної промисловості  з  країн, що розвиваються. Протекціоністська  політика проводиться на вибірній основі. У відношенні цілого ряду країн, курс яких неугодний США, проводиться  політика заборони економічних зв'язків. До країн, у відношенні яких проводяться  торгові заборони, висуваються обвинувачення  в тероризмі чи порушенні режиму нерозповсюдження, порушенні прав людини, відносяться Іран, Сирія, КНДР, В'єтнам, Куба, Лівія.

     Імпортна  політика відбиває структурні зрушення в економіці і сприяє їх здійсненню. Звичайно більш високе проникнення  імпорту відзначається в менш перспективних галузях, що дозволяє знижувати витрати виробництва  за рахунок використання більш дешевих  імпортних товарів. Загальний обсяг імпорту товарів і послуг США у 2010 році склав 2,2 млрд. дол. США.

     Державне  регулювання зовнішньої торгівлі насамперед  спрямовано на форсування експорту. Такий  підхід порозумівається тим, що експорт  у цілому ряді країн виступає важливим фактором їхнього росту, особливо в  наукомістких і сільськогосподарських  виробництвах. Головна роль у системі  державного стимулювання експорту належить Експортно-імпортному банку (ЕІБ), що видає і гарантує експортні кредити, проводить програми пільгового середньострокового кредитування, робить переоблік векселів приватних комерційних банків з метою зниження процентної ставки по їх експортних кредитах, видає спільні з приватними банками кредити в розмірі 50% загальної суми кредиту. Сприяння експорту здійснюється також за допомогою державного фінансування постачань по програмах допомоги. Проходить це через "зв'язану допомогу".

       Підтримка експортної діяльності  здійснюється на регіональному  рівні і рівні штатів, а також  великих міст. Місцеві органи  влади надають позики і кредити,  здійснюють випуск облігацій,  гарантування позик, податкові  знижки й інші стимули. У  країні створено понад 1300 підприємницькі  зони.

       На міжнародній арені зміцненню  експортних позицій американських  ТНК служить сприяння лібералізації  міжнародної торгівлі, у тому  числі в рамках підтримки інститутів  світового і регіонального, міжнародного  економічного співробітництва (СОТ,  Північноамериканська зона вільної  торгівлі й ін.) і забезпечення  провідних позицій у них. У 2010 році загальний обсяг експорту товарів та послуг США склав 1,8 млрд. дол. США. Товарна структура експорту США представлена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Товарна структура  експорту США, 2010 р. [10]

     Отже, можна зробити висновок, що провідні позиції серед експортних товарів США належать машинам та транспортному обладнанню (34,7% від загальної обсягу експорту), продукції хімічної промисловості (15,1%), а також продуктам харчування (9,2%).

     В зовнішньоекономічній політиці став відверто виявлятися північноамериканський і тихоокеанський регіоналізм. Країни Північної і Південної Америки, Тихоокеанського району розглядаються в якості пріоритетних регіональних ринків. В зовнішній торгівлі відбулося зменшення частки західноєвропейських країн, Австралії, ПАР і збільшення питомої ваги Канади, а також розвиваються країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

       Торгові відносини США і незалежних  індустріальних країн - одне з  найбільш динамічних ланок світових  господарських зв'язків. Це викликається  особливостями розподілу природних  і трудових ресурсів і умов  їхньої експлуатації, спрямованістю  соціально-економічної політики  країн регіону. Використання цих  факторів і умов забезпечують  американським ТНК одержання  більш високих прибутків, ніж в інших районах. Найбільшими торговими партнерами є Канада, Японія, Мексика.

     Отже, можна зробити висновок, що США є найбільшим експортером капіталу у формі прямих інвестицій. Сприяння експорту приватного капіталу виявляється через державну корпорацію приватних капіталовкладень за кордоном. Для іноземних прямих капіталовкладень у США встановлений національний режим. У 2010 році загальний об’єм інвестицій США склав 557,154 млн. дол. США, зокрема іноземних – 228,249 млн. дол. США, а зарубіжних – 328,905 млн. дол. Державне регулювання зовнішньої торгівлі насамперед  спрямовано на форсування експорту. У 2010 році загальний обсяг експорту товарів та послуг США склав 1,8 млрд. дол. США., імпорту – 2,2 млрд. дол. США. Найбільшими торговими партнерами є Канада, Японія, Мексика. 
 

     ВИСНОВКИ

     Отже, у ході реферативного дослідження було розглянуто місце і роль США у світовому господарстві.  Можна зробити висновок, що США – високорозвинена постіндустріальна країна. Серед чинників економічного зростання можна виокремити такі, як велика територія, багатство природних ресурсів, величезний споживчий ринок. Перебуваючи далеко від військових дій, США не зазнавали ударів світових воєн, а, навпаки, використовували їх як потужний фактор розширення ринків. Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо металургія, машинобудування і приладобудування, електронне і електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне і авіаційне. Частка послуг  у ВВП за даними 2010 року складає 76,8%, частка промислового виробництва – 22,1%  і приблизно 1,1 % — продукція сільського господарства.

     Також, можна зробити висновок, що провідне положення США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабу і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу. Таким чином, ВВП США за 2010 р. склав 14,72 трлн. дол. США, а в 2011 році очікується зростання близько 2%. Державний борг США перед резидентами і іноземними державами, до 2011 року дорівнює 14,1 трлн. дол. США. США належить особлива роль у функціонуванні світового господарського комплексу.

Місце і роль США у світовому господартсві