Місце, роль та потенціал розвитку Індії у міжнародному торговельному просторі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра міжнародної торгівлі

 

 

 

 

 

 

Аналітична робота

на тему:

«Місце, роль та потенціал  розвитку Індії у міжнародному торговельному  просторі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 

4 курсу, 11 групи

факультету МЕіМ

Мельник Т. П.

Перевірив : Тіпанов В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

 

ЗМІСТ

 

Вступ

 

1. Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками

    1.1Національ  нийекономічний потенціал

2.Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі Індії у динаміці за 2008 – 2010 рр.

3.Стан та перспективи зовнішньоторговельного співробітництва Індії з Україною.

 

Висновки

Використані джерела  та література

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Індія - одна з найбільших за площею і друга після Китаю за населенням країна світу. Кожен шостий житель світу мешкає в Індії. Країна має багатовікову історію. Упродовж багатьох століть у Європі Індію уявляли як багату і розвинену країну. Зараз вона серед найбідніших і слаборозвинених. Половина дорослих індійців все ще неписьменна, третина населення живе нижче і так вкрай низького рівня злиденності, а дві третини його все ще зайняті в аграрному секторі. Причини криються у 200-літньому пануванні англійських колонізаторів, так і в застійних формах до індустріального виробництва та його величезних розмірах. Після проголошення незалежності в 1947 р. Індія зробила значний крок уперед у своєму розвитку.

Індія розташована у  Південно-Східній Азії, найбільш заселеній  території Землі, на півострові Індостан. Гірські системи Гіндукушу і Гімалаї на півночі та Індійське море відокремлюють півострів від решти світу. Але зв’язки з сусідами країни були завжди. Індія межує з такими країнами: Китай та Непал на півночі, Пакистан на заході, М’янма на сході. Омивається Індійським океаном, Аравійським морем та Бенгальською затокою. Більша частина країни знаходиться на Деканському плоскогір’ї. На півночі знаходиться Індо-ганська рівнина та Гімалаї. Територія лежить переважно у тропічному і субекваторіальному поясах та у п’ятому годинному поясі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Індія як суб’єкт  міжнародного середовища бізнесу.

 

Індія – аграрно-індустріальна  країна з населенням 1,198 мільйонів. Загальний обсяг ВВП складає 1,631,970 ( млрд..дол. США ). Як частка ( % ) від загальносвітового 5,06. Структура ВВП в кінці ХХ ст. (%): гірничодобувна промисловість – 2,1; обробна промисловість – 15,2; сільське господарство – 32; енергетика – 1,6; будівництво – 4,2; торгівля – 13,6; транспорт і зв'язок – 5,2; інші – 26,1. ВВП на душу населення складає 1031 дол. США.

Індія  - член ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку «Інтерсупутник», Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо[6].

Державний сектор займає монопольне положення на транспорті, зв'язку, в оборонній і ядерній промисловості, транспорті машинобудуванні, видобутку нафти, золота, виробництві добрив, банківській справі, страхуванні та імпорті. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний. Індія – одна з найбільших залізничних країн світу: протяжність її доріг понад 62 тис.км. Майже 90% морського вантажообігу переробляється вісьмома головними портами. Найбільший серед них – Бомбей. Північній-схід обслуговує Калькутта. Найважливіші порти Південної Індії – Вашакхапатнам, Мадрас, Кочин. У Гуджарапі створений великий порт Кандла. Розвинутий повітряний транспорт, як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Бомбей, Делі, Калькутта – найбільші міжнародні аеропорти Індії.

ТЕС Індії виробляють близько 75% електроенергії, яка споживається країною. Найбільші ТЕС Індії знаходяться в: Синграулі, Корбі, Рамагундамі, Рмханді, Фараккі. Атомні електростанції - в Тарапурі, Коті, Калпаккамі, Нарорі, Какрапарі.

 

 

1. Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками.

Індія в Азії посідає особливе місце. Вана має в останні десятиріччя один з найвищих рівнів економічного розвитку, а за обсягами валового внутрішнього продукту входить до групи світових лідерів. І хоча за обсягами ВВП в розрахунку на душу населення вона ще значно відстає від розвинутих держав, досягнення цієї країни в останні роки є вражаючими. 

У 2008 році темп росту ВВП склав 12,0% , у 2009 році зріс на 5,3% і становив 17,3%, а в 2010 становив 20,3%.   

                                                                                                    Таблиця 1

 
          Прогнозується, що реальний ВВП в 2011-2012 зросте на 8,8 відсотка протягом фінансового року. Сільськогосподарський сектор за прогнозами, виросте на 3,8 відсотка, промисловий сектор на 9,4 відсотка і сфера послуг на 9,9 відсотка[9]. 
          Зростання промислового виробництва буде залежати від зростання споживчого попиту та інвестиційного попиту. Споживчий попит, у свою чергу, залежатиме від зростання заробітної плати в корпоративному, від створення робочих місць і зниження інфляції.  Інвестиційний попит, як очікується, буде плавучий тому що все більше і більше проектів рухається в стадії реалізації.  Найбільший внесок у ці додаткові потужності буде надходити з електроенергетичного сектора. 
 
За оцінками, реальний ВВП зріс на 9,2 відсотка у фінансовому 2010-11, хоча Центральна статистична організація (ОГС) прив'язала темпи зростання на рівні 8,6 відсотка.   
          Споживчі витрати пішли в потрібне русло, так як купівельна спроможність зросла. Приватні Витрати на кінцеве споживання (PFCE), за оцінками, зросли на 8,6 відсотка в 2010-11 роках, у порівнянні з 4,3 відсотка у попередньому фінансовому році.

Державний бюджет Індії протягом багатьох років залишається дефіцитним: - у 2005/06 фін. р. дефіцит склав 4,1% від ВВП або 33 млрд. дол США; - у 2006/07 фін. р. - 3,5% ВВП або 34,4 млрд. дол США; - у 2007/08 фін. р. - 2,7% ВВП або 34,3 млрд. дол США; - у 2008/09 фін. р. - 6,2% ВВП або 71 млрд. дол США; - у 2009/10 фін. р. - 6,8% ВВП або 87,3 млрд. дол США. Середньорічний рівень інфляції за індексом оптових цін: - 2006/07 фін. р. - 5,4%; - 2007/08 фін. р. - 4,7%. - 2008/09 фін. р. - 8,4%; - 2009/10 фін. р. - 1,6% (за квітень-грудень 2009 р.) Сукупний обсяг грошової маси (M3) у січні 2010 р. досяг 1,13 трлн. дол США. Динаміка курсу індійської рупії: - 2006/07 фін. р. - 45,28 інд. рупії за 1 дол США - 2007/08 фін. р. - 40,26 інд. рупії за 1 дол США - 2008/09 фін. р. - 45,99 інд. рупії за 1 дол США - 2009/10 фін. р. - 47,44 інд. рупії за 1 дол США

У 2009/10 фін. р. індійська рупія зміцнилася по відношенню до долара США завдяки значному зростанню прямих портфельних інвестицій і коштів на депозитах індійців, які постійно живуть за кордоном, продовженню притоку прямих іноземних інвестицій, а також гарним показникам розвитку індійської економіки та ослаблення долара США на світових ринках. У результаті курс індійської рупії виріс з 50,95 РУП. за 1 дол США в кінці березня 2009 р. до 44,92 РУП. за дол США на 31 березня 2010

Валовий приплив капіталу, за даними РБІ, в квітні-грудні 2009/10 фін. р. склав 257,1 млрд. дол США, валовий відтік капіталу - 213,9 млрд. дол США. За аналогічний період 2008/09 фін. р. ці показники склали 253,1 млрд. дол США і 247,2 млрд. дол США відповідно. Чистий приплив капіталу за означений період, включаючи зовнішньоторговельне сальдо і «приховану» торгівлю, склав 11,3 млрд. дол США.

Золотовалютні резерви країни за станом на 26 березня 2010 р. склали 277 млрд. дол США (річний приріст 9,8%), в т.ч. резерви іноземної валюти - 252,8 млрд. дол США, золотий запас - 17,9 млрд. дол США, СПЗ (спеціальні права запозичення) - 5 млрд. дол США, резервний транш МВФ - 1,4 млрд. дол США.

Основними фінансовими донорами Індії являются Світовий банк і Азіатський банк розвитку [11] .

 

1. Національний економічний потенціал.

Індія розташована на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан. Країна має великі природні ресурси й сприятливі природні умови. Її господарство має дуже суперечливий характер: незважаючи на швидкий розвиток промисловості країна має велику зовнішню заборгованість. Відставання Індії пояснюється тривалою колонізацією, застійними формами доіндустріального виробництва.

Господарство

Індія добре забезпечена  с/г сировиною. З-поміж мінеральних  ресурсів світове значення мають  поклади залізної, марганцевої руди, слюди. Енергетичні ресурси представлені головним чином вугіллям і гідроенергією. Рівень споживання енергії дуже низький. Майже 2/5 її одержують за рахунок непромислових джерел: дрова, гній, солома тощо. Найбільше ГЕС у Західних Гатах. Нафту добувають на шельфі поблизу Бомбея.

За абсолютними розмірами національного валового прибутку Індія входить до перших 15 країн світу. Якщо ж його поділити на все населення, то країна опиниться серед найвідсталіших і найбідніших. Це – сільськогосподарська країна. Понад 650 млн. населення, а це населення всієї Європи – сільські жителі. Для більшості, як і 3000 років тому, знаряддям праці є дерев’яне рало і серп, паливом – гній і солома, транспортом – віл або буйвіл, формою обміну – бартер. Третина жителів немає землі і є наймитами. У містах ситуація не краща.

Індія вивозить на міжнародний ринок чай, каву, рибу, залізо, сталь, ковдри ручного виробу, алмази, текстиль, продукти хімічної промисловості. Але її участь у світовій торгівлі дуже мала. Країна має велику зовнішню заборгованість.

Імпортує країна - зброю, продукцію важкого машинобудування, машинне паливо, нафту. Торгівельні партнери – США, країни СНД, Японія, Китай, Великобританія, Німеччина, Росія.

Сільське господарство

Важливе місце у Індії  займає зрошення. Греблі, канали, колодязі, насоси, штучні водойми – характерна риса індійського ландшафту. Головними культурами с/г в країні є рис, просо і пшениця. Рис вирощується скрізь. Пшениця – на заході. Просо – на плоскогір’ї Декан. Індія є найбільшим експортером чаю у світі Чайні плантації розміщені на добре зволожених схилах гір північного сходу та півдня країни. Ще в Індії вирощують цукрову тростину, батьківщиною якої вважають долину Гангу.

Тваринництво має підсобне значення. Тваринництво розвивається в дуже складних умовах. В Індії найбільше в світі поголів’я худоби - 196 млн. биків і корів, 77 млн. буйволів і буйволиць, 45 млн. овець і 100 млн. кіз. Але худоба використовується переважно як тягова сила. Індійці індуїсти і є вегетаріанцями. Воно споживають тільки молочні продукти. Індуїзм вважає корову священною твариною.

Промисловість

За роки незалежності Індія зробила значний крок у  розвитку індустрії, але розвиток її стримується вузьким внутрішнім ринком і бідністю населення. Дешева ручна праця ковалів, теслярів, гончарів, ткачів забезпечує населення дешевими споживчими товарами.

Бавовняні фабрики зосереджені  на заході країни, найбільше їх у  Бомбеї і Ахмадабаді. Джутова промисловість. Концентрується навколо Калькутти. Важка промисловість сконцентрована в північно-східній частині, де величезні  поклади залізної руди знаходяться поруч із кам’яним вугіллям. Тут виник комплекс виробництв, що об’єднує добування сировини і палива, електроенергетику, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. Цей район називають „Індійським Руром”.

Особливе місце в  машинобудуванні займає Бангалор. Це центр електронної промисловості і коксохімічних досліджень. У цьому місті виробляють літаки, зброю, засоби зв’язку.

Транспорт

Головну роль відіграють залізниці. Важливе значення має  гужовий і в’ючний транспорт, мускульна енергія людини. Автомобільний транспорт розвивається погано через брак пального.

Найбільш розвинені  штати сучасної Індії знаходяться  на заході країни. Східна Індія – порівняно відстала частина індії. Проте тут знаходиться Калькутта – провідний фінансовий і торговий центр, а також потужна вугільно-металургійна база Дамадарського басейну.

Південна Індія –  головний район плантаційного господарства. Найбільшими містами тут є  Мадрас і Бангалор.

Індія має багато пам’яток і різноманітне й багате природне середовище, але туризм розвивається погано - місцевий - внаслідок бідності населення, міжнародний - відсутність відповідної інфраструктури.

Новий важливий сектор господарства - наукові дослідження і розробки. вивчаються мусони, проблеми іригації, місцеві галузей рослинництва і тваринництва.

Продуктивність Індії залишається досить стабільним, падіння на  
дві позиції-51-м, але з невеликим поліпшенням рахунку. Конкурентоспроможність Індії орієнтується на її великий ринок 
розміри і хороші результати в більш складних областях, включаючи 
фінансові ринки (17 місце), бізнес складності (44 місце),та інновацій (39-е). З іншого боку, Індія не змогла 
значно поліпшити позиції ні по одному з основних чинників її 
конкурентоспроможності. Вона входить  104 –ю в охорону здоров'я та початкова за рівнем початкової освіти, з високим рівнем інфекційних захворювань і висока дитяча смертність. Дійсно, середня тривалість життя в Індія 10 років менше, ніж у Бразилії та Китаї. І 
хоча охоплення початковою освітою стає універсальним, яксть початкової освіти залишається досить бідною(98). 
Вища освіта також залишається слабким місцем, з низьким зарахування на вторинному і третинному рівнях. Інфраструктура (86-а) потребує оновлення, особливо по відношенню до якості доріг, портів та електрики, харчування, в Індією падіння на 10 місць у цій галузі в цьому році.  Макроекономічне середовища, як і раніше характеризується постійними дефіцитами бюджету, високим державним боргом, і високою інфляцією. Ринки праці, також потребують підвищення ефективності та гнучкості (дев'яносто друга позиція)[8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі Індії у динаміці за 2008 – 2010 рр.

2.1 Характеристика абсолютних показників зовнішньої торгівлі.

 

Основу індійського експорту становлять 15 товарних груп. Це, зокрема, сільськогосподарська і промислова сировина, продовольчі і текстильні товари, продукція фармацевтичної галузі, дорогоцінності, рис, чай, вовна, пряжа, вироби з металу, машини й устаткування, продукція програмного забезпечення.  
         Провідні статті імпорту - нафта, нафтопродукти, машини й устаткування, транспортні засоби, чорні та кольорові метали, електронні комплектуючі і добрива. 

                                                                                                       Таблиця 2

 

Обсяг експорту складав у 2008 році 185295 млн. дол, у 2009 році – 178751 млн. дол, у 2010 році – 164707 млн. дол.,

Індія вивозить на міжнародний ринок чай, каву, рибу, залізо, сталь, ковдри ручного виробу, алмази, текстиль, продукти хімічної промисловості. Але її участь у світовій торгівлі дуже мала. Країна має велику зовнішню заборгованість (Додаток 1).

Обсяг імпорту складав  у 2008 році 303696 млн. дол., у 2009 році – 288373 млн. дол., а у 2010 році – 246724 млн. дол..

Зовнішньоторговельний обіг – сума вартості експорту та імпорту країни за певний період:

 Е + I

2008 рік

185295 + 303696 = 488991 млн. дол..

2009 рік

178751 + 288373 = 467124 млн. дол..

2010 рік

164707 + 246724 = 411431 млн. дол..

2.2 Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі.

Сальдо торговельного  балансу – різниця між експортом  та імпортом.

- сальдо торговельного балансу;

вартість товарного експорту;

 вартість товарного імпорту.

З таблиці 1 видно, що сальдо торговельного балансу у 2008 році є від’ємним і становить –(-) 118401 млн. дол., у 2009 році складало –(-) 109622 млн. дол., у 2010 році – (-) 82017 млн. дол..

Як бачимо, то в індійській  економіці домінує імпорт послуг, ніж експорт. Таким чином, спостерігаємо негативне сальдо великого розміру кожного року, хоча помітна тенденція зменшення негативного сальдо імпорту країни.

Зіставляти розміри  сальдо по країнах некоректно через  те, що вони мають різні економічні та експортні потенціали.

Індекс стану  балансу – відношення експорту до імпорту, який ще відомий як індекс (коефіцієнт) покриття експортом імпорту:

E, I – відповідно вартість  експорту та імпорту.

2008 рік

= 185295/303696= 0.61 або 61%;

2009 рік

= 178751/288373= 0,62 або 62%;

2010 рік

= 164707/246724= 0,67 або 67%.

Якщо індекс менший за 100, то торговельний баланс має негативне  сальдо, а якщо перевищує 100, то він  має позитивне сальдо. В Індії торгівельний баланс має негативне сальдо, це означає, що експорт не покриває імпорт повністю.

                                                                                                       Таблиця 3

Основними послугами, що експортуються з Індії є транспортні послуги, які складають 10% усіх експортованих послуг країни. Велику частку(13%) також займає туризм. На 2010 рік через бідність країни експорт інших послуг країни впав майже зовсім.

З 2008 року структура імпортованих послуг Індії не зазнала істотних змін. У 2007-2009 основними послугами, що імпортувалися були транспортні послуги і ділові послуги. Транспортні приблизно 40%, а ділові 30%. У 2008-2010 імпортованими послугами, що існують в Індії залишилися туризм; транспортні послуги; страхові послуги; послуги зв'язку; державні послуги; фінансові послуги; комп'ютерні та інформаційні послуги; роялті та ліцензійні платежі [9].(Додаток 2)

Індекс «умови торгівлі» - відношення експортних цін країни до її імпортних цін і показує, яку кількість певних товарів отримує країна за кожну одиницю проданих товарів:

 – індекс умови торгівлі;

- індекс експортних цін;

- індекс імпортних цін.

Індекс умови торгівлі Індії становить 0,92.

Індекс умови торгівлі є одним з показників, що характеризують зміну положення країни у світовій торгівлі. Самі умови торгівлі залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках,  від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих ринків. Але розмір виграшу, який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тільки від цін, але й від обсягів експорту та імпорту. Тому не завжди коректно робити висновок про зміну добробуту країни лише на підставі змін умов торгівлі.

Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів або товарній групі рівень перевищення експорту над імпортом, або навпаки:

 – показник чистої торгівлі;

E – експорт;

I – імпорт.

2008 рік

NT= - 118401/488991= - 0,242

2009 рік

NT= - 109622/467124= - 0,235

 

2010 рік

 

NT=- 82017/411431=  - 0, 199

 

Значення «-1» та «1»  є екстремальними. Інші негативні  значення демонструють ступінь перевищення  імпорту над експортом, а інші позитивні – ступінь перевищення  експорту над імпортом.

Отже, в 2008 – 2010 рр. в Індії в основному ввозились товари.

2.3 Аналіз структурних показників.

За даними Світового  Банку:

                                                                                                 Таблиця 4

Індія експортує близько 10% (від загальної) продуктів харчування, близько 2% сировини, 18% палива , 6% металів та 63%  свого виробництва.

                                                                                                Таблиця 5

Щодо імпорту то частка імпортованих товарів складає : продукти харчування 2%, сировина 2%, паливо 39% , метали 6%, виробництво 47 %.

(Див. додаток 3) [10].

Індія має торгівельні  зв’язки і імпортує продукцію  з багатьох країн. Але основним партнером  республіки є Китай, імпорт з якого складає близько 10% загального імпорту за період 2008-2010 рр. За останні роки Індія стала більше імпортувати продукцію з США та Австралії (частка країни у загальному імпорті зросла за 5 років вдвічі до 12%). І, навпаки, імпорт з Area Nes з 2004 року зменшився майже на 25% і склав 0,8% у 2008 році. На 2008 рік країна також імпортує товари та послуги з Арабських еміратів (6,15%), США (7,76%), Бельгії (1,67%), Швейцарії (4,09%), Австралії (3,03%), Германії (3,62%), Великобританії (1,97%), Китаю (10%) та інших країн.

Регіональна структура  експорту Індії не зазнала істотних змін за 5 останніх років. Якщо в 2006-2008рр. основними партнерами республіки були Сполучені Штати та Арабські емірати, то і на даний момент вона залишаються одними з основних партнерів Індії. Простежуються тенденції до зниження експорту до таких країн як Гонконг (на 0,83%), Бельгія (на 0,47%), Італія (на 0,51%) та Японія (на 0,52%). А до таких країн як Сінгапур, Арабські Емірати та Германія експорт відповідно збільшився.

2.4. Аналіз показників ефективності.

Розглянемо показники  інтенсивності зовнішньої торгівлі.

Обсяг експорту на душу населення:

Е – експорт;

Ч – кількість населення.

2008 рік

= 185295 млн. дол /1138 млн. чол. = 162,82 дол. на душу населення

2009 рік

= 178751 млн. дол /1154 млн. чол. = 154,9,дол. на душу населення

2010 рік

= 164707 млн. дол/ 1198 млн. чол. = 137,5 дол. на душу населення

Обсяг імпорту  на душу населення:

І – імпорт;

Ч – кількість населення

2008 рік

= 303696 млн. дол /1138 млн. чол . = 266,86 дол. на душу населення

2009 рік

= 288373 млн. дол /1154 млн. чол. = 249,9 дол. на душу населення

 

2010 рік

= 246724 млн. дол /1198 млн. чол. = 206 дол. на душу населення

 

Зовнішньоторговельний обіг на душу населення:

 

ЗТО – зовнішньоторговельний обіг

Ч – кількість населення

 

2008 рік

= 488991 млн. дол./ 1138 млн. чол..= 429,7 дол. на душу населення;

2009 рік

= 467124 млн. дол./ 1154 млн. чол.  = 404,8дол. на душу населення;

2007 рік

= 411431 млн. дол./ 1198 млн. чол. = 343,4  дол. на душу населення.

 

 

Експортна квота – частка експорту у ВВП країни:

 

*100%

2008 рік

= 38,1%

2009 рік

= 40,5 %

2010 рік

= 41,2%

 

Імпортна квота – частка імпорту у ВВП країни:

%

2008 рік

= 27, 5%

2009 рік

= 29,2%

2010 рік

= 30,1%

Імпортна квота як частка імпорту у ВВП країни характеризує також рівень залежності країни від  імпорту товарів і послуг. А  в Індії імпортна квота зростає кожен рік Це означає, що країна  значно залежить від свого імпорту, що є негативною тенденцією для економіки Індії.

Зовнішньоторговельна  квота – сума експорту та імпорту у ВВП країни:

2008рік

= 46%

2009 рік

= 53%

2010 рік

= 55%

 

3. Стан та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Індією (липень 2009)

Серед українських компаній, активно працюючих на індійському  ринку, відзначається консорціум „Укріндустрія”, який виконує контракти з будівництва та реконструкції коксохімічних батарей на меткомбінатах у містах Руркела, Бхілаї, Бернпур.

ВАТ «Азовмаш» постачає обладнання і веде попередню підготовчу роботу для спорудження нових  киснево-конверторних цехів на 5 комбінатах індійської державної сталеливарної  компанії SAIL.

ДП «УКРДІПРОМЕЗ» є  генеральним проектантом аглофабрики  на Візакхапатнамському металургійному заводі.

Активну участь у тендерах з постачання металургійного обладнання бере ВАТ «НКМЗ».

Завершується реалізація українським підприємством «Турбоатом»  проекту з постачання турбін для  будівництва блоку потужністю 220 МВт на атомній електростанції у м. Кайга, штат Карнатака.

ТЕМ України в Індії  сприятиме українським підприємствам, серед яких є  ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ  «Дрогобицький завод автомобільних  кранів», ВАТ «Український графіт» (м. Запоріжжя), ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод», ВАТ «Красноармійський динасовий завод», ВАТ «Часовоярський вогнетривний комбінат», ВАТ «Красногорівський вогнетривний завод»,  ДП «Луганськдіпрошахт», ТОВ «Агромат» (м Київ), ДО комбінат «Прогрес» (м Київ), ВАТ «Іллічівський судноремонтний завод» та ін. у їхніх намірах ввійти на індійський ринок [1].

Організовані зустрічі і проведені переговори керівного  складу ВАТ «Електроважмаш» (м. Харків) та ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (м. Дніпропетровськ) з індійськими партнерами з метою  залучення українських підприємств  до реалізації нових проектів на території Індії.

У галузі енергетики продовжується  співпраця “Укрінтеренерго”  з  компанією “Sun Overseas”; ВАТ “Укргідромех” (Н. Каховка) - з компанією “Om Metals & Minerals Ltd.” (щодо спільної участі у  гідроенергетичних проектах в Індії). Активними на місцевому ринку є також українська   державна   компанія “Важмашімпекс”, АК “Харківенергоремонт”,   ВАТ “Зоря – Машпроект” (м. Миколаїв).

Активно проробляється  можливість виведення українського державного підприємства «Укргеофізика» на індійський ринок геологічних послуг, передусім у плані здійснення геологічної розвідки покладів енергоносіїв.

 

Одним із важливих напрямків  розвитку українсько-індійського співробітництва  залишається вугільна галузь, в першу  чергу, це:

    залучення  індійських інвестицій у вугледобувну галузь, у тому числі шляхом створення спільних підприємств;

    участь українських  компаній у будівництві та  експлуатації шахт на території  Республіки Індія;

    участь українських  підприємств та науково-дослідних  інститутів у проектуванні вугледобувних об’єктів Республіки Індія.

Розвиток українсько-індійського  співробітництва у транспортній галузі є також перспективним  напрямком, складові якого:

         відновлення контейнерних перевезень  морським шляхом за маршрутом  „Одеса – Мумбаі”;

         підписання Меморандуму про взаєморозуміння  між Міністерством залізничного  сполучення Індії та Міністерством  транспорту і зв’язку України  і практична реалізація цього  Меморандуму;

         участь української промислової  групи «Інтерпайп» у розбудові вагонного парку Індії;

         участь українських компаній  у будівництві Делійського метрополітену; 

    залучення  індійських інвестицій у транспортну  галузь України;

    участь українських  підприємству тендерах з розвитку  морських портів, суднобудівництва та судноремонту для морського та річкового транспорту Індії;

    розвиток співпраці  між консультаційними та інженерними  компаніями у сфері будівництва  доріг;

    підготовка  індійських кадрів у навчальних  закладах залізничного транспорту та дорожнього господарства України.