Місце соціології у системі суспільних наук

Місце соціології в системі  суспільних наук.

Особливості предмета соціології та її функції визначають місце цієї науки в системі  суспільних дисциплін. Органічно вписуючись у систему наукового знання, соціологія вже з моменту свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук.

Основоположники соціології, обґрунтовуючи необхідність нової науки, підкреслювали її винятковість. М. Шаповал -перший доктор соціології в Україні - зауважував: "Наука про суспільство найтяжча з усіх наук, бо їй доводиться вивчати таке складне явище, як поведінка людини, суспільне життя та історичну долю суспільства, одночасно виясняючи при­чини суспільних явищ, форми цих явищ і багато іншого".

Найголовніші  особливості соціології як науки

> Соціологія  є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища. На цю відмінність соціології звернув увагу американський учений російського походження П. Сорокін. Візьмемо для прикладу два соціальні явища: Французьку буржуазну революцію та Другу світову війну. Якщо історія - індивідуалізуюча наука - при вивченні цих явищ буде наголошувати на унікальному, неповторному, оригінальному, що зумовлюється специфічністю та індивідуальністю явищ (Друга світова, Французька буржуазна), то соціологія - генералізуюча наука - зосереджуватиме увагу на соціально-типовому, повторюваному, по­дібному в явищі, яке розглядається як приклад (революція, війна).

> Якщо конкретні  науки вивчають одну спеціальну  сферу суспільства (наприклад,  економіка - економічну сферу,  юрисп­руденція - правову, політологія  - політичну), то соціологія вивчає  цілісні суспільні структури,  а також те спільне, що при­таманне  кожній сфері життя суспільства,  але не є предметом спеціального  вивчення. Водночас соціальне як  таке, хоч і не втрачає власної  специфіки, але пронизує всі  суспільні процеси, сфери, структури,  а тому є логічним широкий ужиток таких словосполучень: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові, соціально-культурні явища, про­цеси, феномени тощо.

> Соціологія  вивчає соціальні зв'язки між  різними сферами життя суспільства.  Наприклад, економічні цикли - це пред­метна сфера економіки,  а правопорушення та злочини  - це сфера вивчення права. Для  соціології важливо встановити  співвідношення, що фактично виходять  за межі згадуваних дисциплін.  Так, соціологію цікавить те, як  саме змінюється динаміка   правопорушень, злочинів відповідно  до циклів економічного розвитку.

>  Соціологія  слугує методологією для інших  гуманітарних дисциплін. У її  межах розробляється й удосконалюється  методологія та методика конкретних  соціологічних досліджень. Результати  проведених досліджень набувають  широ­кого застосування в усіх  суспільних дисциплінах.

>  Подальший  розвиток соціології та інших  суспільних наук, починаючи із  середини XX ст., зумовлює виникнення  й розширення нових галузей  знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи  конкретний предмет до­слідження, пов'язані  між собою.

Сукупність наук, які вивчають один і той же об'єкт, що поєднана між собою логічними  зв'язками, спільними законами, категоріями  та методами, називається міждисциплінарною  матрицею.

До міждисциплінарної  матриці соціологічного знання належать такі науки, як філософія, історія, економіка, психо­логія, антропологія та ін.

Специфіка ж  соціології полягає в тому, що саме соціологічне знання внутрішньо глибоко  диференційоване та стано­вить функціонально  пов'язану систему.

Сукупність галузевих  напрямків соціології, її окремих  сфер і підсистем називається  внутрішньодисциплінарною матрицею. До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціолопя релігії, соціологія праці, соціологія сім’ї, етносоціополя та багато інших.