Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю

Зміст

Вступ

1. Державна інспекція Міністерства праці та соціальної політики.
2. Парламентський контроль.
3. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про  працю й охорону здоров'я на виробництві          Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які, як вже підкреслювалось, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. До їх числа належать: Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України; Комітет по нагляду за охороною праці України; Державна інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю й охорону здоров'я на виробництві здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.   Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність. Державна інспекція Міністерства праці та соціальної політики України (далі - Державна інспекція) згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. (ЗП України. - 1996. - №16. - Ст. 432), здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й складається з Головної державної інспекції праці та є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства праці і територіальних державних інспекцій праці в областях, містах Києві й Севастополі, які відповідно входять до складу управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій, управлінь праці та зайнятості Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

1. Державна інспекція Міністерства праці

та соціальної політики

Нагляд і контроль за дотриманням  законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які у своїй діяльності не залежать від власника або уповноваженого ним органу.  Основна роль у забезпеченні нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю належить Міністерству праці та соціальної політики. Воно, зокрема, здійснює комплексне управління охороною праці та державний нагляд за дотриманням вимог безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; забезпечує розвиток соціально-трудових відносин, захист прав працюючих громадян через встановлення відповідних стандартів охорони й умов праці та нагляду за їх дотриманням роботодавцями1. Державний контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності здійснює безпосередньо Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики (далі — державна інспекція).    Державна інспекція здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю з таких основних питань:

• трудовий договір і ведення трудових книжок;

• робочий час і час відпочинку;

• оплату праці, гарантії і компенсації;

• укладення та виконання  галузевих і регіональних угод, колективних  договорів; 

Положення про Міністерство праці та соціальної політики України: Затв. Указом Президента України від 30 серпня 2000 р. № 1035/2000. Див.: Положення про державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 906.

• трудові відносини у  разі банкрутства та приватизації підприємств;

• відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим  ушкодженням здоров' я, пов' язаним з  виконанням ним трудових обов' язків;

• праця жінок, молоді, інвалідів  та інших категорій громадян, які  потребують соціального захисту;

• трудова дисципліна і  матеріальна відповідальність працівників;

• виплата працівникам  допомоги з державного соціального страхування.

Державна інспекція відповідно до покладених на неї завдань:  

• контролює дотримання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;        • вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення й попередження порушень законодавства про працю, а в необхідних випадках доводить їх до відома органів прокуратури;   • у випадках, передбачених законодавством, складає протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством;      • сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;     • веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань дотримання законодавства про працю. При цьому посадові особи державної інспекції не виступають посередниками чи арбітрами під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення законодавства про працю;             • має право залучати до перевірок підприємств громадських інспекторів праці. Положення про громадських інспекторів праці затверджує Міністерство праці та соціальної політики.    

Посадовим особам державної  інспекції надається право:    • безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за дотриманням законодавства про працю;        • знайомитися з документами й одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, підприємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про працю, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;        • у разі виявлення порушень законодавства про працю давати власнику (керівникові) підприємства або уповноваженому ним органу приписи щодо їх усунення. Приписи посадових осіб інспекції підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням про вжиті заходи у місячний термін;   • порушувати перед власниками (керівниками) підприємств або уповноваженими ними органами питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та зайнятість населення;             • на відшкодування витрат на проїзд у міському та приміському пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.           Законом України "Про зайнятість населення" (ст. 18) визначено правовий статус Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення (далі — інспекція), яка входить до складу державної служби зайнятості.           Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.     Права посадових осіб інспекції зайнятості збігаються з правами посадових осіб інспекції праці.       Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.      Відповідно до Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1991 р. № 92, "Про створення Фонду України соціального захисту інвалідів" на Фонд покладено обов'язок контролю за дотриманням встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (п. 13) здійснюють контроль за створенням на підприємствах робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

• положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. № 47.
• постанова Кабінету Міністрів України "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 1 серпня 1992 р. № 442.

Центральні органи державної  виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про  працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. У п. 2 Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України визначено, що в межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.     Наприклад, Міністерство транспорту України здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом профілактики і попередженням правопорушень, дотриманням законодавства України підприємствами галузі та виконанням міжнародних договорів3. Основними завданнями Держатомрегулювання України є здійснення в межах своєї компетенції державного регулювання безпеки використання ядерної енергії, дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки; здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, що відповідно до законодавства здійснюють державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки.           

2. Парламентський контроль.

Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина  та захист прав кожного на території  України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини .         Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів (постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314).  Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України: Затв. Указом Президента України від 12 березня 1996 р. № 179/96.        Положення про Міністерство транспорту України: Затв. Указом Президента України від 11 травня 2000 р. № 678/2000.    Положення про Державний комітет ядерного регулювання України: Затв. Указом Президента України від 6 березня 2001 р. № 155/2001.  Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 р.       Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини та громадянина, які отримує завдяки:  • зверненням громадян України, іноземців, осіб без громадянства або їх представників;            • зверненням народних депутатів України;      • власній ініціативі.       Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".   Органи судової влади. Суди вирішують питання щодо законності правозастосовчого акта роботодавця (наказів про звільнення з роботи, переведення на іншу роботу, при вирішенні індивідуальних спорів працівників щодо зняття дисциплінарного стягнення).     Треба врахувати, що в законах України з окремих інститутів Особливої частини трудового права містяться норми щодо контролю за дотриманням законодавства про працю. Так, контроль за дотриманням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.          Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці.         Нагляд за дотриманням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те державні органи й інспекції, які діють незалежно від власника або уповноваженого ним органу.    Контроль за дотриманням законодавства про відпустки здійснюють у межах своєї компетенції центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, профспілкові органи.        Громадський контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їхні об'єднання.    Державний нагляд за охороною праці. У ст. 260 КЗпП дається перелік органів, які здійснюють державний нагляд за охороною праці, а їхня компетенція визначається іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 45 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р., органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і рад народних депутатів і діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

• Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р.

Службові особи органів  державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право: безперешкодно у будь-який час  відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства  про охорону праці, одержувати від  власника необхідні пояснення, матеріали  та інформацію із зазначених питань; надсилати  керівникам підприємств, а також  їх посадовим особам, керівникам структурних  підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів, міністерств та інших центральних  органів державної виконавчої влади  обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і  недоліків у сфері охорони  праці; зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони  праці, які створюють загрозу  життю або здоров'ю працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні  законодавчих та інших нормативних  актів про охорону праці; надсилати  власникам, керівникам підприємств  подання про невідповідність  окремих посадових осіб займаній посаді, в необхідних випадках передавати матеріали органам прокуратури  для притягнення посадовців до кримінальної відповідальності.  Відповідно до Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. Комітет України по нагляду за охороною праці ліквідовано, а його функції покладено на Міністерство праці та соціальної політики України1.    Мінпраці України здійснює комплексне управління охороною праці та державного нагляду за дотриманням вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.        Міністерство праці та соціальної політики України виконує такі функції:             • здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі, за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та профспілок розробляє національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;      Положення про Міністерство праці та соціальної політики України: Затв. Указом Президента України від 30 серпня 2000 р.     • забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.   Повноваження щодо державного нагляду за ядерною та радіаційною безпекою визначені ст. 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р.       Для вдосконалення державного регулювання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також у зв'язку з прийняттям Україною зобов'язань щодо виконання вимог Конвенції про ядерну безпеку та Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами Указом Президента України " Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки" від 5 грудня 2000 р. утворено Державний комітет ядерного регулювання України. Він є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом на базі Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою і Департаменту ядерного регулювання Міністерства екології та природних ресурсів України. На цей Комітет покладені функції здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, виконання інших функцій національного регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки, визначених Конвенцією про ядерну безпеку та Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами.   Повноваження Міністерства внутрішніх справ України щодо здійснення державного пожежного нагляду визначено у ст. 4 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 р. та Положенні про Державну пожежну охорону.

Основні завдання Держпожнагляду України:

• встановлення та контроль за забезпеченням єдності вимог  державних стандартів, норм і правил у галузі пожежної безпеки;

• здійснення контролю за дотриманням  вимог пожежної безпеки під час  проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об'єктів  незалежно від форм власності  і видів діяльності, розроблення  та виготовлення пожежонебезпечних  приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів;

• виявлення й контроль за усуненням причин і умов, що сприяють виникненню та поширенню пожежі, створюють  загрозу життю та здоров'ю людей, заважають своєчасній ліквідації пожеж  та врятуванню людей;

• розроблення заходів  профілактики пожеж. Посадові особи Держпожнагляду мають право:

• у будь-який час проводити  у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки  підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

• залучати за погодженням  з міністерствами, іншими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями їхніх  спеціалістів для участі в проведенні зазначених обстежень і перевірок, а також незалежної експертизи;

• застосовувати штрафні  санкції до підприємств, установ  і організацій у разі порушення  ними встановлених законодавством вимог  пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів  державного пожежного нагляду тощо.

3. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Правовою основою діяльності органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я  України є Закон України "Про  забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р.        Серед основних напрямів діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби — здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.        Державний санітарно-епідеміологічний нагляд — це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що контролюють дотримання юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та щодо застосування заходів правового характеру до порушників.    Основні завдання діяльності санітарно-епідеміологічної служби:

• нагляд за організацією та проведенням органами державної  виконавчої влади, місцевого й регіонального  самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

• нагляд за реалізацією  державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

• нагляд за дотриманням  санітарного законодавства;

• проведення державної  санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних  факторів і видача дозволу на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення  про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими  перевірками дотримання санітарного  законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово —  залежно від санітарної, епідемічної  ситуації та за заявами громадян.         Результати перевірки оформлюються актом, форма й порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.           Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад народних депутатів у сфері охорони праці визначено у ст. 263 КЗпП та ст. 41 Закону України "Про охорону праці". До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах й організаціях, а також за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці й надання працівникам відповідно до законодавства пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах.         Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні: Затв. постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" від 22 червня 1999 р. Див.: Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.