Інфляція її вплив на результати інвестиційної діяльності

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Криворізький національний університет

Криворізький економічний  інститут

Кафедра економіки підприємств

Реферат

на тему:

«Інфляція її вплив на результати інвестиційної діяльності»

Студентки

ФЕУ

3 курсу

МАР-10-1

Сотнікової Анастасії ,

Науковий керівник:

Вілкун Валентина Іванівна,

асистент кафедри економіки  підприємств

Кривий Ріг

2013

План

Вступ

1. Вплив інфляції на результати інвестиційної діяльності.
2. Аналіз інвестицій в умовах інфляції.
3. Шляхи подолання інфляції в інвестиційній діяльності.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Одним з найважливіших  факторів зовнішнього середовища, що впливають на ефективність інвестиційного проекта, є інфляція, яка в результаті формування в Україні ринкових механізмів господарювання стала безпосереднім атрибутом нашої економіки. З огляду на довгостроковість інвестиційної діяльності та різноманіття факторів зовнішнього середовища, що впливають на неї, можна сказати, що інвестиційна діяльність у всіх її формах і видах пов'язана з ризиком впливу інфляції. Вивченням інфляції як економічного явища на даному етапі історичного розвитку займаються дуже багато вітчизняних і зарубіжних вчених, але питання впливу інфляційного ризику на оцінку ефективності інвестиційного проекту були ґрунтовно розглянуті в роботах таких з них як, Черкасов В.Е., Крилов Е.І., Ковальов В.В., а також Бланк І.А. Інфляційний ризик — це ризик непрогнозованої зміни темпів зростання цін. Інвестор прагне отримати дохід, що покриває інфляційну зміну цін. Висока або не прогнозована інфляція може звести до нуля очікувані результати виробничої діяльності і підвищує підприємницький ризик.

Актуальність даної теми полягає в тому, щоб усі фактори  ризику в тому числі і надмірну інфляцію, що можуть спричинити втрату інвестицій, та показати її вплив на результати інвестиційної діяльності.

Головною метою є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної діяльності.

Основними завданнями є:

1. Забезпечення високих  темпів економічного розвитку  компанії за рахунок ефективної  інвестиційної діяльності;

2. Забезпечення максимізації  доходів від інвестиційної діяльності;

3. Забезпечення мінімізації  інвестиційних ризиків;

4. Забезпечення фінансової  стійкості і платоспроможності  компанії в процесі здійснення  інвестиційної діяльності підприємства;

5. Пошук шляхів прискорення  реалізації інвестиційних проектів;

1.Вплив інфляції на  результати інвестиційної діяльності

Залежно від темпів інфляція має свої плюси і мінуси. Невеликі темпи інфляції сприяють тимчасовому  пожвавленню кон'юнктури ринку, зростанню  цін і норм прибутку. У міру зростання  інфляція завдає серйозного збитку стабільності підприємств і фінансових установ, економічному розвитку країни, її населенню. Для капіталомістких і довгострокових проектів, що реалізуються в складній економічній ситуації, яка характеризується значними коливаннями рівня інфляції, найбільш прийнятним критерієм є  внутрішня ставка доходу IRR, яка не потребує заданої процентної ставки для дисконтування. При проведенні попереднього аналізу інвестиційного проекту, як правило, використовуються незмінні або постійні ціни. До переваг роботи з постійними цінами слід віднести простоту при розрахунку та аналізі реальної динаміки ключових показників проекту (собівартість продукції, об'єм продажів і т.д.) і відсутність необхідності прогнозу цін. На цьому базується переконання більшості проектних аналітиків в тому, що якщо розрахунки проводяться у незмінних цінах, то урахування інфляціі можна проводити на стадії оцінки ризиків проекту. При цьому необхідно мати на увазі, що урахування впливу інфляції на майбутні грошові потоки при нестабільній економічній ситуації проводиться в умовах неповної та недостатньо достовірною інформації. Інфляція може надати як позитивний, так і негативний значний вплив на фактичну ефективність інвестиційних проектів. Так, наприклад, інфляція веде до зміни впливу запасів і заборгованостей: вигідним стає збільшення виробничих запасів і кредиторської заборгованості, а невигідним – зростання запасів готової продукції та дебіторської заборгованості. Прикладом позитивної дії інфляції на ефективність проекту може бути підвищення залишкової вартості активів в міру зростання цін. Однак виграш для інвестора від підвищення цін частіше має запізнюючий характер, і тому зазвичай розглядають вплив інфляції в негативному плані.

Інфляція веде за собою  зміни фактичних умов надання  позик і кредитів, причому часто  неможливо передбачити, на чию користь  зміняться умови кре-дитування, що впливає на ефективність інвестиційних  проектів, які фінансуються за рахунок  позикових коштів. Іншим прикладом  негативного впливу інфляції на параметри  інвестиційного проекту є невідповідність  амортизаційних відрахувань зростаючому  рівню цін, і, як наслідок цього, завищення  бази оподаткування. Амортизаційні  відрахування походять на основі ціни придбання з урахуванням періодично розрахованих переоцінок, що не адекватно  відображають темп інфляції. У країнах  з розвиненою ринковою економікою захистом від такого податкового преса  є: законодавчо дозволене коригування  суми нарахованого зносу і залишкової вартості постійних активів, створення  спеціальних резервів для переоцінки основних фондів, інвестиційний податковий кредит. Так, прискорена амортизація  сприяє зменшенню бази оподаткування  та заохочує формуванніня капіталу. При  відсутності подібних механізмів податковий тягар тим сильніше тисне на інвесторів, чим вище темпи інфляції.

Вітчизняна практика інвестиційного проектування пропонує використовувати  процедуру врахування впливу інфляції на показники ефективності інвестиційного проекту на основі розрахунків прогнозних показників інфляції по роках протягомі  усього життєвого циклу проекту. Нескоректовані чисті грошові потоки є завищеними порівняно з реальними, тому рекомендують такий розрахунок реальних потоків:

• перший крок – будують номінальні грошові притоки і віддтоки з урахуванням інфляції (у поточних, тобто прогнозованих цінах);
• другий крок – розраховують номінальні чисті грошові потоки;
• третій крок – за допомогою дисконтування номінальних чистих грошових потоків елімінують інфляційний фактор і розраховують реальні чисті грошові потоки;
• четвертий крок – розраховують інтегральні показники на основі використання отриманих грошових потоків .

На основі викладеного  вище можна зробити наступні висновки. Під час проведення експертизи інвестиційних  проектів необхідне урахування інфляційних  тенденцій в економіці, тому що від  цього багато в чому залежить коректність  проведення фінансового аналізу, а  отже, і правильність ухвалення рішення  про інвестування. Інфляція не може бути врахована повністю при проведенні експертизи, тому її наявність в  економіці є додатковим фактором ризику при прийнятті рішення  про інвестування грошей у проект.

2.Аналіз інвестицій в умовах інфляції

Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таких понять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.

Реальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції. Номінальна сума грошових коштів - це оцінка реальної суми з врахуванням зміни купівельної  спроможності внаслідок інфляції.

В фінансово-економічних  розрахунках, що пов'язані з інвестиційною  діяльністю, інфляція може бути врахована  одним з таких способів:

- шляхом коригування нарощеної  вартості грошей;

- шляхом формування ставки  відсотка з врахуванням інфляції, яка буде використовуватись для  нарощування та дисконтування;

- при прогнозуванні рівня  доходів від інвестицій з врахуванням  темпів інфляції.

Інфляційне коригування  грошових потоків при прогнозуванні  рівня доходів від інвестицій може бути виконане шляхом використання двох типів цін:

- незмінних (постійних);

- поточних (прогнозних).

Постійні ціни забезпечують зіставність різночасових показників. При проведенні попереднього аналізу  інвестиційного проекту, як правило, найчастіше використовуються саме ціни, зафіксовані на рівні, що існує у момент ухвалення рішення. Розрахунок показників в постійних цінах має певні переваги, пов'язані з простотою розрахунку, оскільки вони базуються на реальній динаміці ключових параметрів проекту (собівартість продукції, обсяг продажів тощо), позбавлені ймовірних помилок прогнозу.

Якщо грошові потоки розраховуються в постійних цінах, то розрахунки слід проводити в твердій валюті. Саме з цієї причини у більшості  випадків при аналізі проектів міжнародними організаціями використовуються грошові  потоки в постійних цінах, виражені в доларах США або євро.

Розрахунок грошових потоків  в гривнях слід проводити в  поточних (прогнозних) цінах.

Врахувати інфляцію можна  й шляхом коригування нарощеної  суми. Таке коригування називається  дефліруванням і здійснюється шляхом ділення майбутньої вартості грошового  потоку на індекс інфляції

Найпростішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування  на індекс інфляції. З цією метою  коефіцієнт дисконтування визначається не за реальною (Ер), а за номінальною  нормою дисконту.(Ен)

Ці ставки пов'язані між  собою наступним співвідношенням, яке називається моделлю І. Фішера:

1 + Ен = (1 + Ер + Т), (1.17)

з якого виходить, що:

ЕН = Ер + Т + Ер-Т. (1.18)

Величина (Т + ЕР-Т ) дозволяє компенсувати інфляційні втрати та називається  інфляційною премією.

При невеликих значеннях  Е та Т та невеликих обсягах  інвестування можна ігнорувати, так  званий, "змішаний ефект" та скористатись спрощеною формулою:

Ен = Ер + Т. (1.19)

Слід мати на увазі, що коригування  процентних ставок за моделлю Фішера не усуває необхідність використання прогнозних цін при формуванні грошових потоків інвестиційного проекту, оскільки інфляція приводить до зміни потреби в позиковому фінансуванні, що не може бути враховано при розрахунку в поточних цінах.

Для практичного розрахунку корисно наступним чином класифікувати  види впливу інфляції:

- вплив на цінові показники,  який визначається внутрішньою  інфляцією іноземної валюти і  є практично некерованим для  менеджменту проекту;

- вплив на потребу у  фінансуванні, який залежить тільки  від нерівномірності інфляції, тобто  її зміни в часі. Зауважимо,  що найменш вигідною для проекту  є ситуація, при якій на початку  проекту існує висока інфляція (а отже, позиковий капітал береться  під високий кредитний відсоток), а потім вона знижується. Для  уникнення невиправдано високих  процентних виплат доцільно при  укладанні кредитних угод передбачати  перегляд процентної ставки залежно  від інфляції;

- вплив на потребу в  оборотному капіталі, який залежить  як від неоднорідності інфляції, так і від її рівня. По  відношенню до цього виду впливу  всі проекти в залежності від  співвідношення дебіторської та  кредиторської заборгованостей  поділяють на дві категорії.  Ефективність проектів першої  категорії, в якій дебіторська  заборгованість перевищує кредиторську, зі зростанням інфляції падає,  а другої - зростає. Зауважимо,  що, якщо вжито заходи для зменшення  впливу інфляції на потребу  у фінансуванні, то для проектів  другої категорії слід використовувати  мінімально можливий рівень інфляції (наприклад, проводити розрахунок  в поточних цінах), а для проектів  першої категорії з усіх обґрунтованих  прогнозів інфляції слід вибирати  максимальний.

3. Шляхи подолання інфляції в інвестиційній діяльності.

Нині інфляція стала постійним  фактором економічного життя і повна  її ліквідація практично неможлива. По-перше, що нижчим є темп інфляції, то важче її зменшити. По-друге, досвід розвинутих країн свідчить, що помірна, порівняно стабільна та передбачувана  інфляція ще не створює великих проблем в економіці. Вона навіть може стимулювати певне пожвавлення виробництва та підвищення зайнятості. Але її неконтрольоване зростання сприяє розвитку негативних процесів в економічному організмі, уражаючи виробництво, розподіл та споживання. Боротьба з некерованою інфляцією є однією з головних проблем державного регулювання, бо на цьому наріжному камені тримається вся соціально-економічна, фінансова й банківська політика. З метою стримання інфляції та зменшення її негативних наслідків уряд здійснює антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика — це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляцією. До радикальних антиінфляційних заходів належать грошові реформи, які діляться на три види:

1. Нуліфікації. Передбачає  пряме анулювання, тобто визнання  недійсними, забороненими до прийому  знецінюються знаки. Цей метод  застосовується при катастрофічних  розмірах інфляції. Прикладом нуліфікації  є радянська грошова реформа  1922-1924 рр.

2. Ревалоризація. Означає  повернення до попередньої купівельної  спроможності грошової одиниці.  Цього можна досягти шляхом  дефляції, тобто вилученням зайвих  грошей з обігу. Такий метод  застосовується при порівняно  невисоких масштабах інфляції. Дефляційну  політику проводили уряди Англії  та Франції після першої світової  війни.

3. Деномінація, при якій  старі грошові знаки обмінюються  в певній пропорції на нові, відбувається як би обваження  грошової одиниці. Гроші, не пред'явлені до обміну, втрачають силу. Відповідно перераховуються ціни, доходи та ін У чистому вигляді деномінація проводиться для впорядкування грошового обігу та полегшення розрахунків. Досить часто, проте, поважчала грошова одиниця знову починає інфляційний біг і знецінюється.

 Утілення в життя такої політики потребує від уряду розробки антиінфляційної програми, яка визначає мету, завдання та способи її реалізації, що залежить від стадії інфляційного процесу, його інтенсивності та інших чинників. Так, завдання боротьби з інфляцією чи обмеження масштабів інфляційних наслідків є різними і потребують різних методів регулювання.

 Важливою частиною розробки антиінфляційної програми є встановлення кількісних показників, які визначають її кінцеві результати. На практиці до них відносять цінові показники (темп інфляції, індекс споживчих цін та ін.), динаміку грошової маси в обігу, розмір та динаміку державних витрат тощо.

 Вибір конкретних способів антиінфляційної політики залежить від багатьох чинників, у тому числі, від характеру інфляційних процесів; загальногосподарської кон’юнктури; особливостей теоретичної бази економічного розвитку країни; політичних аспектів, оскільки треба визначити об’єкт (сектори економіки, верстви населення), який нестиме головний тягар інфляційних витрат.

 Без огляду на багатофакторність інфляції, вважають, що способи її подолання мають бути адекватними чинникам, що спричинили цю інфляцію. Тому здебільшого антиінфляційна політика охоплює політику управління чинниками попиту і пропозиції, а також факторами, які регулюють живильне середовище інфляції — сферу грошового обігу.

Висновок

Інфляція є постійною  супутницею економічного життя планети  з того моменту, коли гроші перестали  вільно обмінюватися на золото і, навпаки, були введені обмеження на вивіз  золота за державний кордон. Таким  чином, з початку XX ст. інфляція стала  постійною дійовою особою економічного життя, особливо після Другої світової війни. Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік  і ставку дисконтування.

Ставка дисконтування  та інфляція. Коли людина йде до банку  і вкладає гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від  їх споживання в даний момент. За таку відмову вона хоче одержати певну  плату, припустимо 10 %, щоб мати через  рік можливість спожити більшу кількість  товарів. Чи означає це, що через  рік її купівельна спроможність збільшиться  на 10%?  
Звичайно, що ні, якщо в суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6 %. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., завтра коштуватиме 1, 06 дол. Нехай людина поклала в банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. зможе придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Але це не так, вона зможе придбати лише 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла тільки на 3,8%, а іншу суму "з'їла" інфляція.

Грошовий потік та інфляція. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють два визначення:

* реальний грошовий потік  - грошовий потік від реалізації  продукції, який розрахований  без урахування інфляції;

* номінальний (дійсний)  грошовий потік - грошовий потік  від реалізації продукції, що  розрахований з урахуванням темпів  інфляції.

 Це означає, що якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У такому разі, коли ціни і пов'язаний із ними грошовий потік будуть розраховані з урахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни будуть змінюватися на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.

Список використаної літератури:

1. Боярко І.М., Гриценко Л.Л. Інвестиційний аналіз : Навч. посіб. / І.М. Боярко, Л.Л. Гриценко/– К. : Центр учбової літератури - 2011. – 400 с.
2. Ліненко А.Є Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні / Всеукраїнська науково–практична конференція студентів і молодих вчених – Донецьк, ДонНТУ – 2010
3. Петрів М. В., Руденко Д. М., Сулик Ю. А. Оцінка ризиків інвестиційної діяльності підприємств / М. В.Петрів // Бізнес Інформ -  2011. - № 3 - С.36 – 38.
4. Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю/ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених – Донецьк, ДонНТУ – 2012
5. Ривак О.С. Інвестиційна діяльність в Україні / О.С. Ривак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − №20.13. – С.228-241.
6. Стефанишин Г.С. Інвестиційна діяльність в період кризи. / Г.С. Стефанишин / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − № 20.9. – С.245-250.