Інфляція

Кіровоградський кооперативний  коледж

економіки і права ім. М. П. Сая

Реферат

з дисципліни «Гроші і кредит»

Тема:  «Інфляція»

                                                                     Циклова комісія обліково –

                                                               економічних дисциплін 

                                                               Спеціальність 5.03050901

                                                               «Бухгалтерський облік»

                                                               Група БО₉ – 10 – 25

                                                               Студентки Палій Анни

                                                                    Викладач Ромасевич 

                                                                     Олена Віталіївна

                                                               Телефон +380507713511

Кіровоград 2012

Зміст

Вступ____________________________________________________________3

Зміст інфляції та її теоретичне пояснення____________________________4

Сучасна інфляція: суть, причини та особливості. Типи інфляції___________4

Основні шляхи  подолання інфляції____________________________________9

Висновки ________________________________________________________11

Список використаної літератури___________________________________12

Вступ

Інфляція є порушенням процесу суспільного відтворення внаслідок перенасичення сфери обігу грошовими знаками понад реальні потреби господарського комплексу та їх знецінення. Розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції (витрат виробництва). Інфляційні процеси викликають стрімке зростання цін, зниження життєвого рівня населення, позбавлення підприємців стимулів, викривлення економічних орієнтирів, загострення економічних і соціальних суперечностей.

Україна пережила одну з найвищих в світовій історії інфляцій. Про  її причини та закономірності досі висловлюються судження, які не відповідають дійсності. На мою думку, проблема інфляції у сьогоденні носить достатньо актуальний характер.

Інфляції та економічних  криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються  кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний  досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення.

Зміст інфляції та її теоретичне пояснення

Внутрішньо властивим ринковій економіці явищем є інфляція. Цей термін походить від латинського "inflatio", що в перекладі означає "здуття, набухання".

Як правило, інфляційні процеси були безпосередньо пов'язані з війнами або такими лихами, як епідемії, тривалі неврожаї, іншими стихійними лихами, що зумовлювало шокові зміни в чисельності населення.

Але поява самого терміна "інфляція", як і теоретичне усвідомлення цього явища, відноситься до значно ближчих нашій історії часів. Остаточно цей термін був введений у науковий обіг з метою теоретичного відображення певного стану економіки після Другої світової війни.

Найпоширенішим є розуміння  інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу  перевищує потребу в них, зумовлену  грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги

Сучасна інфляція: суть, причини та особливості. Типи інфляції

Інфляція - багатогранний, складний процес, який чітко відображає всі  основні проблеми й суперечності економіки. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою  надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного  доходу й національного багатства  на шкоду більшості населення. Залежно  від сили згубної дії на економіку  розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу  і гіперінфляцію.

Повзуча інфляція - така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового  числа (наприклад, 5%) і проявляється у постійному зростанні цін. За повзучої інфляції безгосподарність і марнотратство, некомпетентність та економічна неграмотність  керівництва країни покриваються за рахунок народу.

Деякі економісти у нас  і за кордоном вважають, що повзуча  інфляція до 5% на рік не є серйозною  загрозою, бо має такі позитивні  наслідки, які абсолютно переважають  негативні. До того ж вона піддається контролю, може бути регульована, за умов ринкової економіки непомітне зростання  цін є важливим важелем збалансування  попиту та пропонування. З цим умовно можна погодитися, бо повзуча інфляція і справді не спричинює швидкоплинних  і виразних негативних явищ в економічному житті. Водночас вона здатна виступати  дійовим фактором збалансування  грошово-фінансових і матеріально-речових  ресурсів, прискорення технічного переозброєння  виробництва, стимулює товаровиробників постійно дбати про зниження матеріалоємності і затрат живої праці. Проте вказані  переваги повзучої інфляції можна досягти  лише за умов вільного ринку, конкуренції  й підтримання рівноваги попиту - пропонування.

Галопуюча інфляція - це така інфляція, яка набуває розміру  двозначного числа щорічно. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним  підвищенням цін, охоплює всі  сфери господарського життя й  викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Зростання індексів галопуючої інфляції практично не кероване і набуває  хронічного характеру.

Гіперінфляція - надвисока  і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів, На передній план діяльності уряду висувається  емісійна діяльність, потужність друкарського верстата. За умов гіперінфляції гроші  починають втрачати свої функції, падає  їх роль в економіці, відбувається натуралізація  господарських зв'язків на основі бартерного обміну, порушується механізм дії фінансів і кредиту, розвиваються інші стихійні процеси в економіці.

Оскільки у комплексі  інфляційного процесу в різні  часи й періоди окремі фактори  цього складного процесу проявляють себе неоднаково, то в багатьох країнах  визначення типу інфляції робиться на основі визначення провідного з них. Залежно від цього розрізняють  такі типи інфляції: інфляція грошової маси, інфляція зростання доходів, інфляція зростання матеріальних затрат виробництва, структурна інфляція, інфляція прибутків, інфляція податків, бюджетна інфляція, кредитна інфляція.

Якщо друкарському процесу  немає меж, то соціальні межі інфляції вкрай тривожні, тому що вони спираються на відому закономірність, згідно з  якою збільшення кількості грошей в  обігу в 4-5 разів порівняно з  товарною масою означає, що держава  вже вичерпала себе і на черзі  непередбачені соціальні потрясіння.

Гіперінфляція неминуче веде до ще більшого скорочення промислового виробництва і падіння життєвого  рівня населення. Загальні ознаки інфляції

Найпершою ознакою переповнення каналів грошового обігу масою  надлишкових грошей та їх знецінення стало зростання цін. Воно може здійснюватися  приховано чи стрибко подібно. При  цьому адміністративне підвищення цін так і не усунуло дефіциту товарів, не врівноважило попит і  пропонування, бо для формування цін  рівноваги за умов збереження сильних  позицій адміністративно-командною  системою не було простору. Таке підвищення цін, скорочуючи споживання товарів, не підвищувало і рівня їх виробництва, тому що переважали потужніші стимули: монополізм, незахищеність споживача  і диктат виробників. Друга ознака інфляційного процесу - дефіцитність на товарному ринку, спустошення ринку  товарів народного споживання. Третьою  ознакою посилення інфляційного процесу є знецінення грошової одиниці.

Конкретним проявом ознаки посилення інфляційного процесу  також стало формування лажа на золото. Лаж - це підвищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах порівняно з кількістю знаків, які номінально представляють дану кількість золота. Наприклад, у роки першої світової війни 10-рублева золота монета продавалася за 16-17 паперових рублів.

Зворотна сторона лажа на золото - дизажіо паперових грошей, тобто падіння їх курсу в золоті нижче від номіналу. Це найбільше  проявляється в запровадженні кількох  курсів валюти - офіційного, комерційного, спеціального, тепер ще й курсу  аукціонів. Дуже болючою ознакою  інфляційного процесу є неухильне  підвищення курсів іноземних валют  і падіння курсу національної валюти. Економічна думка про інфляцію

Інфляція властива багатьом країнам. Бурхливого розвитку вона набула в 20-гі роки. Вже тоді ряд учених (Л. Крінцман, В. Базаров, В. Новожилов та ін.) шукали засоби протидії інфляції, їх зусиллями було розроблено модель початкового циклу інфляційного процесу. Як бачимо, зображена схема  є замкненою; вона сама себе відтворює  в розширених масштабах. Адже нові нестачі  товарів підштовхують адміністративно-командну систему впроваджувати нові жорсткі  методи регулювання, картки, купони, вдаватися  до обмежень грошової маси в обігу, здійснювати грошові реформи  та ін. Водночас такі адміністративні  дії збільшують розрив між регульованими  цінами та цінами чорного ринку, породжують гігантські спекулятивні угоди в  тіньовій економіці, остаточно розвалюють ринок товарів народного споживання і викликають нові адміністративні  заходи, від яких дефіцит засобів  життя не ліквідується, а купівельна сила карбованця падає.

Свого часу В. Базаров сформулював  закон грошової емісії, згідно з  яким темп інфляції знаходиться в  квадратній залежності від емісії паперових  грошей.

Звичайно, в ті ж 20-ті роки були й ненаукові концепції інфляції. Зокрема, Є. Преображенський виходив  з того, що грошова політика держави  визначається її класовими інтересами. Тому жодних економічних законів  грошового обігу, емісії грошей не потрібно дотримуватися. Ще більш вульгарно  таку "концепцію" потім використав Сталін для ліквідації досягнень ринкової економіки непу. Величезні наукові традиції в аналізі закономірностей інфляційного процесу нагромадили західні економісти. Основні положення їхніх теорій інфляції такі:

1. Інфляція виникає внаслідок  загального підвищення цін на  товари, спричиненого будь-якими  факторами. "Будь-який період, протягом  якого рівень цін підвищився... є період інфляції", - писав  американський економіст Л. Клейн.  Аналогічних підходів дотримувалися  Б. Хансен, Е. Там, Е. Дене  та ін.

Проте ототожнювати інфляцію з будь-яким підвищенням цін не можна, тому що це означає відрив інфляції від паперо-грошового обігу. Підвищення цін можливе і при золотовалютному  обігу, але це не допускає можливості інфляції, більше того, суперечить законам  грошового обігу. Зростання цін  можливе також без інфляції при  зниженні вартості благородних металів, підвищенні цін монополіями, переважанні  попиту над пропонуванням в силу зміни кон'юнктури ринку і при  циклічних коливаннях виробництва.

Провідним у визначенні інфляції стало ототожнення її з надмірним  попитом. Інфляція, згідно з концепцією Дж. Кейнса, є ланцюгом обставин, процесом, де існує надмірний попит (інфляційний  розрив). Подібні твердження висловлювали Б. Хан-сен, Г. Фішер та ін. Але слід мати на увазі, що надмірний попит  не обов'язково пов'язаний з паперогрошовим обігом. Він здатний виникнути  незалежно від грошей, скажімо, від  входження циклу в фазу промислового піднесення. Водночас інфляція не є  обов'язковим атрибутом цієї фази циклу, але вона властива саме паперо-грошовому  обігу. Необхідно додати також, що жодного  надлишкового попиту у нас нині немає. Хіба особисте споживання, яке так  різко знизилося подальшим розвитком  інфляційного процесу, здатне викликати  інфляцію?

3. Існували також визначення  інфляції як процесу надмірного  зростання будь-чого: цін, зарплати, доходів, податків, позик, інвестицій  та ін. Щодо розширення виробництва  взагалі пропонувалося здійснити  ряд фінансово-економічних заходів, які привели б до новітніх структурних зрушень і зниження темпів економічного зростання.

Основні шляхи подолання інфляції

Світова практика знає цілий арсенал боротьби з інфляцією. Справа полягає лише в тому, щоб уміло його використати. Цей арсенал з певною умовністю можна поділити на дві частини. Відома антиінфляційна стратегія, що об'єднує цілі і методи тривалого характеру. Існує антиінфляційна тактика, від якої можна чекати результатів у межах порівняно невеликого відрізку часу.

Гасіння інфляційних очікувань. 

Регулярні повідомлення про той рівень інфляції, який уряд збирається утримувати, і необхідний для цього темп зростання грошової маси. Якщо уряд добросовісно виконує свої обіцянки, то і виробники, і споживачі поступово переконуються в тому, що керівництво країни не тільки з усією рішучістю стало на шлях боротьби з інфляцією, але й здатне контролювати становище, добиватися реалізації оголошених цілей. Чим глибше це усвідомлюється, тим більше довіряють урядові, тим охочіше рішення про ціни, пропозицію, попит, заощадження тощо пристосовуються до заздалегідь установленого ліміту на приріст грошової маси.

Ефективна монетарна політика

Проведення центральними банками стабілізаційної й антиінфляційної політики передусім здійснюється за допомогою таких економічних важелів, як облікова ставка, норма обов'язкових резервів і операції на відкритому ринку. Перші два важелі (регулятори) запускають механізми непрямої дії, що з'єднують центральний банк з іншими ланками банківської системи. Підвищуючи облікову ставку і норми обов'язкових резервів, центральний банк задає цій системі не інфляційну лінію поведінки. Використовуючи третій регулятор, центральний банк уже безпосередньо впливає на стан грошового обігу. Саме він володіє найбільшою силою впливу на грошову масу.

Скорочення бюджетного дефіциту

Важливим заходом антиінфляційної політики є скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації до його здійснення можна йти двома шляхами – через збільшення доходів і зменшення видатків держави. 

Боротьба з дефіцитом  дасть позитивний результат, коли вона ведеться в межах єдиної антиінфляційної  стратегії, підсилюється іншими її елементами. До них належить державне стимулювання: науково-технологічного прогресу і  структурної перебудови виробництва; орієнтації інвестиційних потоків  на сектори, що забезпечують товарами споживчий ринок; демілітаризації  і конверсії військової економіки.

Раціоналізація зовнішньоекономічної політики

Ефективна антиінфляційна стратегія має бути побудована так, щоб звести до мінімуму вплив на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів, особливо тих, що пов'язані з переміщеннями через кордони спекулятивних капіталів. Оскільки рух капіталів отримує концентроване вираження в сальдо платіжного балансу, необхідно зняти його інфляційний ефект.

Тактичні антиінфляційні заходи

Мається на увазі, зокрема, пільгове оподаткування підприємств, що організують вільний продаж побічних продуктів виробництва і послуг, або таке ж доброзичливе ставлення до банків, які зайнялися обробкою наявних у них запасів комерційної інформації і торгівлею товарними банками даних. Здебільшого подібний різновид диверсифікації не потребує значних витрат, у тому числі на заробітну плату, а тому сприяє чистому приросту пропозиції і хоча б тимчасовому припиненню інфляційних процесів.

Висновки 

У наш час інфляція - одна з самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему загалом.  Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить на немає зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.

По своєму характеру, інтенсивності, виявам інфляція буває вельми різна, хоч і означається одним терміном. Інфляційні процеси не можуть розглядатися як прямий результат тільки певної політики, політики розширення грошової емісії або дефіцитного регулювання виробництва, бо зростання цін виявляється неминучим результатом глибинних процесів в економіці, об'єктивним слідством наростання диспропорцій між попитом і пропозицією, виробництвом предметів споживання і засобів виробництва, накопиченням і споживанням і т.д. В результаті процес інфляції - в різних його виявах - носить не випадковий характер, а вельми стійкий.

До негативних наслідків інфляційних процесів відносяться зниження реальних прибутків населення, обезцінення заощаджень населення, втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими виробниками внаслідок падіння зацікавленості, в очікуванні підвищення цін на продукти харчування, погіршення умов життя переважно у представників соціальних груп з твердими прибутками (пенсіонерів, що працюють, студентів, прибутки яких формуються за рахунок держбюджету).

Керування інфляцією представляє найважливішу проблему грошово-кредитної і загалом економічної політики. Необхідно враховувати при цьому багатоскладовий, багатофакторний характер інфляції. В її основі лежать не тільки монетарні, але і інші чинники. При всій значущості скорочення державних витрат, поступового стиснення грошової емісії потрібне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Серед них – стабілізація і стимулювання виробництва, вдосконалення податкової системи, створення ринкової інфраструктури, підвищення відповідальності підприємств за результати господарської діяльності, зміна обмінного курсу грошової одиниці, проведення певних заходів з регулювання цін і прибутків.

Нормалізація грошового  обігу і протидія інфляції вимагають  вивірених, гнучких рішень, що настирливо і цілеспрямовано повинні вводитись в життя.

Список використаної літератури:

Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич  К.С. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес,2004. – 615 с.

Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. –  К.: Альтернативи, 2003. – 610 с.

Заболоцький Б.Ф.. – Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка: Підручник. – К.:2003. – 368 с.

Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 856 с.

Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004.-348 с.

Царенко О.М., Бей Н.О., Сало І.В. Економіка  розвитку. – С.: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 590 с.

Офіційний сайт Нацбанку України. / www.bank.gov.ua

Офіційний сайт Верховної Ради України. / www.parlament.org.ua

Офіційний сайт Президента України. / http://president.org.ua

~ ~